Рід гейхера (Heuchera L.): історія інтродукції та селекції

On the basis of the analysis of the scientific literature and the information from sites of botanical establisments of the different countries the origin ofcultivars of genus Heuchera L. was studied. It is shown that introduction and selection of Heuchera species and cultivars, heir study in culture...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автори:	Gorobets, V.F., Andrukh, N.A.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2012
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/443
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860122519698145280
author	Gorobets, V.F. Andrukh, N.A.
author_facet	Gorobets, V.F. Andrukh, N.A.
author_sort	Gorobets, V.F.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-12-01T10:49:05Z
description	On the basis of the analysis of the scientific literature and the information from sites of botanical establisments of the different countries the origin ofcultivars of genus Heuchera L. was studied. It is shown that introduction and selection of Heuchera species and cultivars, heir study in culture is an important direction of researches.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2543852
first_indexed	2025-07-17T12:42:41Z
format	Article
fulltext	3ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 1 УДК 582.711.11:[581.522.4+581.95]:631.527 В.Ф. ГОРОБЕЦЬ, Н.А. АНДРУХ Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 РІД ГЕЙХЕРА (HEUCHERA L.): ІСТОРІЯ ІНТРОДУКЦІЇ ТА СЕЛЕКЦІЇ На підставі аналізу наукової літератури та інформації, яка міститься на сайтах ботанічних установ різних країн, вивчено походження культиварів роду Heuchera L., їхнє становлення в історичному аспекті. Показано, що інтродукція і селекція видів та сортів цього роду, їхнє вивчення в умовах культури є важливим напрямом досліджень. Ключові слова: Heuchera L., інтродукція, селекція. © В.Ф. ГОРОБЕЦЬ, Н.А. АНДРУХ, 2012 Рід гейхера (Heuchera L.) — один з великих родів родини ломикаменевих (Saxifragaceae A.L. de Jussie, 1789). Включає близько 70 ви- дів та різновидів, які зростають у гірських рідколіссях Атлантичного і Тихоокеансько- го узбережжя Північної Америки [2, 4, 5, 8, 19]. Інтродукцією, культивуванням та се- лекцією гейхери займаються переважно бо- танічні установи (державні та приватні) США, Великої Британії, Франції, Нідер- ландів [17]. В Україні види та сорти роду Heuchera ще мало інтродуковані і практич- но не досліджені в умовах культури. Порів- няльний аналіз наявного в Україні видового і сортового різноманіття роду Heuchera ви- явив, що у ботанічних садах України виро- щують 2–3 види та незначну кількість сор- тів [1]. Відсутні рекомендації з вирощуван- ня, а прийоми агротехніки, опрацьовані для країн Європи та Північної Америки, потре- бують адаптації до умов природно-клі ма- тичних зон України. Мета нашої роботи — провести аналіз результатів попереднього вивчення де ко- ративно-цінних видів та сортів роду Heu- chera, розробити напрями і завдання їх до- сліджень у зв’язку з інтродукцією в зону Лісостепу України. Перші відомості щодо систематичного дослідження роду датуються XVII ст. У 1698 р. голландський ботанік P. Hermann у праці «Paradisus Batavus» (1698) навів зо- браження невідомої на той час гейхери, яка росла у ботанічному саду м. Лейден. Через подібність за формою листків з Cortusa ma thioli («Raraiorum Plantarum Historia» (1601)) — представником монотипного роду Cortusa L., автор назвав рослину Cortusa americana (рис.1) [3, 9 20]. Це пов’язано з тим, що протягом більшої частини XVII ст. описи гербарних зразків рослин ґрунтува- лися на візуальному сприйнятті. Саме через подібність форми листкової пластинки кор- тузи і гейхери A. Michaux назвав підвид H. americana L., який знайшов у горах Каролі- ни (штат Пенсильванія), H. cortusa Mich [9]. Вперше слово «heuchera» було викорис- тано у ботанічній літературі К. Ліннеєм у «Hortus Cliffortianus» (1737) [9, 10]. При опи- сі гербарних зразків з колекції G. Clif ford (Нідерланди) він помітив відмінності між Cor tusa mathioli і Cortusa americana. К. Лін- ней відніс рослину з назвою Cortusa ame ri- cana до нового роду Heuchera, названого на честь професора медицини та ботаніки 4 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 1 В.Ф. Горобець, Н.А. Андрух Рис. 1. Зображення рослини Cortusa mathioli в «Raraiorum Plantarum Historia» (зліва) та зображення рос- лини під назвою Cortusa americana в «Paradisus Batavus» (справа) І. Гейхера (J.H. Heucher). J. Reveal і Ch. Jar- vis вважають, що Cortusa americana (Heu- chera americana із колекції G. Clifford) — це номенклатурний тип виду, відібраний з автентичного матеріалу, на якому ґрунту- ється опис таксона [2, 9]. Європейські ботаніки почали вивчати види, які зростають у західній частині Північної Америки, в кінці XVIII ст., коли T. Ha enke i J.M. Mocino під час експедиції Malaspina & Quadra (1791) зібрали кілька видів Heuchera на території, розташованій вздовж північно-західного узбережжя Ти- хого океану, один з яких згодом назвали H. barbarossa Presl [9, 13]. A. Michaux у 1803 р. навів у «Flora boreali-americana» опис H. cor- tusa Mich. та H. villosa Mich. [11]. У 1814 р. F. Pursh зробив описи H. villosa var. villosa Pursh (H. caulescens Pursh), H. americana var. hispida Pursh (H. scabra Pursh), H. pu- bescens Pursh (H. major Pursh) [8, 9]. У цей період у Мексиці було виявлено H. sangui- nea Engelm. Під час численних поїздок до Північної Кароліни, Міссурі та Арканза- су Th. Nuttall зібрав та описав H. parvifo- lia Nutt і H. ovalifolia Nutt [9]. Y. Torrey та A. Gray, досліджуючи флору Північної Аме- рики, опи сали H. bracteata (Torr.) Ser., H. cur- tisii Torr. & A. Gray ex A.Gray, H. glabella Torr. & A. Gray, H. hirtiflora Torr. & A. Gray, H. ova- lifolia Torr. & A. Gray, H. parviflora Nutt. ex Torr. & A. Gray, H. rubescens Torr., H. rubescens Torr. var. nana A. Gray, H. rubescens Torr. var. nana Wheelock [14]. Найбільшу кількість видів гейхери за пе- ріод 1897–1905 рр. описав P.A. Rydberg [20]. У 1900 р. A. Heller вніс до «Catalogue of North American plants north of Mexico» 27 ви дів Heu chera [15]. Аналіз літературних джерел та інформа- ції, отриманої з Internet, дав змогу фрагмен- тарно прослідкувати історію систематичних досліджень роду Heuchera з XVIII ст. до се- редини XX ст. (рис. 2). З’ясовано, що на по- чатку XX ст. інтерес дослідників до видового різноманіття роду Heuchera знач но зріс. У таксономічній системі класифікації квіткових рослин APG III рід Heuchera від- несено до порядку Saxifragales Dumort., ро- дини Saxifragaceae Juss. [16]. Гейхеру на відміну від класичних квіт- никово-декоративних багаторічників вве- 5ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 1 Рід гейхера (Heuchera L.): історія інтродукції та селекції Рис. 2. Роки проведення систематичних досліджень роду Heuchera дено в культуру порівняно недавно. Екземп- ляри невизначеного виду гейхери культи- вували у 50-х роках XVII ст. у ботанічних садах Лейдена (Нідерланди), Оксфорда та Парижа. У 1735–1739 рр. J. Clayton надіслав до Англії для ідентифікації гербарні зразки рослин північноамериканської флори, зо- крема, гейхери [20]. У 1786 р. A. Michaux створив розсадник у м. Хакенсак (Нью-Джерсі), а наступного року — в м. Чарлстон (Південна Кароліна), звідки відправляв насіння рослин північно- американської флори у Францію. В 1796 р. у Філадельфії B. M’Mahon почав пропагу- вати та експортувати в Європу насіннєвий матеріал американських рослин, серед яких була і H. americana [9]. У період з 1825 по 1827 р., під час екс- педиційних подорожей уздовж узбережжя р. Колумбія (територія штату Вашингтон), D. Dou glas зробив опис, зібрав гербарний і насіннєвий матеріал гейхери дрібноквітко- вої (H. mic rantha Dougl.) та г. циліндричної (H. cylindrica Dougl.) для Королівського то- вариства садівництва. Так ці види потрапи- ли до Англії [18]. Відомості про вирощування гейхери в Росії датуються 1907 і 1915 рр. П.М. Штейн- берг у практичних рекомендаціях щодо створення та догляду за декоративними садами і квітниками писав: «Heuchera san- guinea (Гейхера) — растение, появившееся в культуре сравнительно недавно, но с каждым годом распространяющееся все более и более благодаря изящным соцвети- ям и общему красивому виду… На юге и в средних губерниях гейхеры предпочитают полутенистые места, довольствуются даже совершенно затененными…» [6]. Отже, наприкінці ХIX ст. — на початку ХХ ст. у декоративному садівництві євро- пейських країн використовували переваж- но види гейхери та їхні природні форми. Було знайдено нові види та різновиди гей- хери. В цей період у країнах Європи про- водили роботу з інтродукції видів роду Heuchera, в ботанічних садах та розсадни- ках формували колекції, відбирали най- кращі стійкі, невибагливі та ефектні ек- земпляри, з якими проводили селекційну роботу. Значний внесок у селекцію гейхери зро- бив французький селекціонер V. Lemoine, який першим у Європі розпочав роботу з гіб ридизації видів з урахуванням їхніх мор- фобіологічних ознак. У кінці ХIХ ст. в ком- бінації H. sanguinea Engelm. × H. ame ri cana var. hispida f. purpurea він отримав між- видовий гібрид H. × brizoides Lemoine [21]. V. Le moine неодноразово використовував H. × brizoides, H. sanguinea та H. micran tha в різних комбінаціях. Результатом цієї робо- ти стали сорти, які вирізнялися забарвлен- ням і формою листків та суцвіть (‘Gracillima’ (1900), ‘Flambeau’ і ‘La Perle’ (1901), ‘Fan- taisie’, ‘Grenade’, і ‘Pluie de Feu’ (1902), ‘Ca- price’ і ‘Ondine’ (1903), ‘Rubis’ і ‘Virginal’ (1904), ‘Fusee’, ‘Pleiade’, і ‘Saturnale’ (1907), ‘Clocheton’, ‘Cyclone’, і ‘Radium’ (1908), ‘Ar- gus’, ‘Eden’, ‘Hermes’ (1920)) [9]. У подаль- шому ці види і сорти стали основою для се- лекційних програм з гейхерою у ХХ ст. Починаючи з 1931 р., найбільшу роботу зі створення нових сортів гейхери прово- див в Англії A. Bloom [7, 9], зокрема, за участю H. americana, H. micrantha, H. cylin- d rica та H. villosa Michx. ним було отримано 6 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 1 В.Ф. Горобець, Н.А. Андрух кілька ліній складних гібридів під загаль- ною назвою Bressingham Hybrids. Ці гібри- ди відрізняються формою і розмірами лист- кової пластинки та суцвіття залежно від вихідного виду або набули проміжних мор- фологічних ознак. Забарвлення листків, що визначає сорт, включає всю гаму темно- пурпурового, темно-фіолетового та корич- невого кольорів. Зовнішня поверхня лист- ків — однотонна або комбінована, доповнена темно-зеленим або сріблясто-сірим від тін- ком. Строки цвітіння сортів цієї групи збіга- ються з такими H. micrantha. Популярними сортами досі є класичні базові сорти з конт- растним забарвленням листків — ‘Ame thyst Myst’, ‘Beauty Color’, ‘Can Can’, ‘Velvet Night’, ‘Regina’, ‘Plum Pudding’ та ін. Ch. Oliver та M. Oliver (Пенсільванія) вба- чали та прогнозували селекційний потен ці- ал гейхери в межах видів. Вони працювали з видами зі сходу Північної Америки, зокре- ма з H. pubescens Pursh. Результатом їх- ньої роботи стали гібриди, толерантні до посухи, зі строкатим забарвленням листків та білими квітками (‘White Marble’, (1995)) [12]. Наприкінці 90-х років XX ст. ними була створена лінія культиварів за участю аль- пійських видів H. pulchella Wooton R. Stendl та H. hallii Gray, ареал яких обмежений за- хідною частиною Північної Америки. Це так звані мініатюрні гібриди (пізніше — «Гіб- риди San Pico»). Комбінації між кращими з цих гібридів утворили серію «Petite». Це не- великі компактні рослини зі сріблястими плямами на листках та яскравими квітками (‘Petite Marbled Burgundi’, ‘Petite Pearl Fa i- ry’ та ін.). Селекціонерами створено понад 40 сортів, вони одними з перших отримали гібрид H. villosa з пурпуровим забарвлен- ням листків (‘Frosted Violet’ (2002)) [9]. У 1980 р. у ботанічному саду Кью B. Hal- liwell звернув увагу на пурпурнолистну форму H. villosa. Він зареєстрував цей сорт під назвою ‘Palace Purple’ на честь Коро- лівської резиденції, розташованої на тери- торії саду [22]. У 1989 р. на основі сортів ‘Pa- lace Purple’ та ‘Snow Storm’ (селекційного зразка H. sanguinea з біло-зеленим забарв- ленням листків) селекціонерами створено понад 120 культиварів з широкою гамою забарвлення листків [9]. У цей час у бота- нічному саду м. Санта-Барбара D. Emory працювала над створенням серії гібридів «Canyon hybrids», які вирізняються ком- пактними розмірами прикореневої розетки та яскравим забарвленням квіток. Вона використовувала в селекційних комбіна- ціях види з гірських масивів Каліфорнії — H. hirsutissima Rosend. Butt. & Lak., H. mer- riamii Eastw. та мексиканський вид H. san- guinea [24]. Наприкінці ХХ ст. для створення нових гібридних форм гейхери залучено сорт ‘Montrose Ruby’, N. Goodwin, 1990 (H. ame- ricana ‘Dale’s Strein’ × H. villosa f. purpurea ‘Palace Purpl’). Використовуючи його у різ- них комбінаціях, селекціонерам вдалося отримати багато гібридів з новими декора- тивними ознаками та господарсько-цін ни- ми показниками. Гібриди успадковували від H. americana та H. villosa тіньовитрива- лість, толерантність до посухи та вологості, стійкість до хвороб, великий діаметр при- кореневої листкової розетки, дво- та три- колірність у забарвленні листків [9]. Нами відтворено історію родоводу сор- ту ‘Purple Petticoats’ (рис. 3). З’ясовано ви значальну роль вихідних видів H. ame- ricana, H. villosa та H. micrantha у форму- ванні сортів гейхери з набутими декора- тивними ознаками. Значний внесок у створення нових су- часних гібридів гейхери зробив D. Heims — президент розсадника Terra Nova (Орегон). Він використав селекційний потенціал H. americana, H. micrantha, H. cylindrica, в ре- зультаті з’явилася серія гібридів «Veil» та «Splash». У 1991 р. був відібраний перспек- тивний для селекції сіянець H. micrantha, зареєстрований під назвою ‘Ruffles’, який став основою перших гібридних сортів з хвилястим краєм і темно-пурпуровим за- барвленням листкової пластинки (‘Purple Petticoats’, ‘Prince’, ‘Chocolate Ruffles’, ‘Ruby 7ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 1 Рід гейхера (Heuchera L.): історія інтродукції та селекції Рис. 3. Схема створення сорту гейхери ‘Purple Petticoats’ Рис. 4. Схема створення сорту гейхери ‘Strawberry Candy’ Ruffles’, ‘Can Can’, ‘Plum Pudding’ та ін.). У 1998 р. у комбінації ‘Purple Petticoats’ × [H. mic- rantha ‘Ridges’ × H. sanguinea] D. Heims отри- мав сорт ‘Whirlwind’, який дав початок пер- шим гейхерам з жовтим забарвленням лист- ків, і, як наслідок, — серії «Dolce» (‘Amber Waves’, ‘Marmalade’, ‘Lime Ric key’). Ураховуючи біологічні особливості H. cy- lindrica, H. cylindrica var. alpina Watson, H. san- guinea, H. micrantha, селекціонери Terra Nova одержали низку сортів з біло-зеленим забарвленням листків та рожевими квітка- ми [9, 23]. На рис. 4 наведено схему ство- рення сорту ‘Strawberry Candy’ з викорис- танням у селекційному процесі H. cylindri- ca, H. cylindrica var. alpina та H. sanguinea. Багато сортів Terra Nova у 1995–2009 рр. відзначено численними преміями, диплома- ми, золотими та срібними медалями [23]. Значних успіхів у селекції та популяри- зації гейхери у Франції досягнув T. Delab- roy [9]. Його робота ґрунтується на вико- ристанні морфометричних параметрів та біологічних особливостей H. villosa. У 2002 р. він зібрав насіння від сіянця цього виду із світло-жовтим забарвленням листків. Се- ред вирощених зразків селекціонер віді- брав два екземпляри, які дали початок двом новим лініям у селекції сортів: з жов- тим забарвленням листків (‘Caramel’, ‘Cit- ronelle’, ‘Christa’, ‘Cassandra’, ‘Tara’, ‘Tira- misu’) та з листками більшого розміру порівняно з вихідним видом (‘Mocha’, ‘Bea u- jolais’, ‘Brownies’). Для реалізації своєї се- лекційної програми Т. Delabroy досі також 8 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 1 В.Ф. Горобець, Н.А. Андрух Рис. 5. Динаміка створення сортів роду Heuchera використовує давній сорт H. sanguinea ‘Glo- і re d’Orleans’, який має сріблясто-зе лене забарвлення листків, велику кількість су- цвіть з яскравими рожевими квітками, ре- монтантні властивості. У комбінації H. vil losa ‘Caramel’ × H. sanguinea ‘Gloіre d’Or leans’ він отримав високоякісні сучасні гіб риди з ве- ликим різноманіттям кольорів та відтінків. Так, у рослин сорту ‘Tiramisu’ протягом ве- гетації або за різних умов освітлення за- барвлення листків змінюється від жовто- чер воного до зелено-жовтого. Наприкінці ХХ ст. сортимент гейхери був дещо збіднений. Пояснюється це тим, що культурі приділяли мало уваги, була відсутня класифікація сортів. До того часу вважалось, що гейхера — це низькорослий морозостійкий тіньовитривалий багаторіч- ник із зеленими розетковими листками, пухким суцвіттям рожевого та червоного забарвлення. Культуру зрідка використо- вували в міксбордерах та рокаріях. Згодом було створено багато нових сортів гейхери з принципово новими декоративними озна- ками (рис. 5) внаслідок тривалої цілеспря- мованої і спонтанної інтродукційної та се- лекційної роботи. За результатами аналізу літератури та узагальнення інформації, отриманої з In- ter net [5, 7, 9, 12, 17–24], установлено, що станом на 2011 р. до селекційної роботи за- лучено 10 видів (H. sanguinea, H. americana, H. micrantha, H. cylindrica, H. villosa, H. hir- sutissima, H. merriamii, H. pulchella, H. pu- bescens, H. hallii) та один міжвидовий гібрид (H. × brizoides). Кількість культиварів, ство- рених на їх основі, становить близько 200 сортів. Оскільки наявний в Україні асортимент Heuchera — провідної культури в сучасно- му світовому садівництві — не відображує притаманне їй сортове різноманіття, то перспектива його поліпшення полягає на- самперед у створенні базового колекційного фонду і, відповідно, вихідного матеріалу, в складі якого були б представлені сорти всіх садових груп. Ураховуючи факт повної відсутності се- лекційної роботи з видами роду Heuchera в Україні та малу обізнаність з ними не лише населення, а й фахівців, важливе значення має проведення селекційної роботи з ними та ширше висвітлення інформації щодо них у наукових та науково-популярних ви- даннях. У Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України з 2004 р. розпочато роботу зі створення колекційного фонду декоративно-листяних рослин родини Saxifragacea, в якому рід гейхера представ- лений 16 видами та 75 сортами. Наші дослі- дження спрямовані на вивчення морфобіо- логічних особливостей видів та культиварів цього роду, визначення перспективності їх інтродукції, розширення асортименту сор- тів для використання в декоративному са- дівництві в Україні. 1. Каталог цветочно-декоративных травянис- тых растений ботанических садов СНГ и стран Бал- тии / Совет ботанических садов России, ЦБС АН Беларуси. — Минск: Изд-во Э.С. Гальперин, 1997. — С. 448–450. 2. Лунина Н.М. Камнеломковые. Астильба, ба дан, гейхера: рекомендации по выращиванию и уходу. — Минск: Эдит ВВ, 2005.— 31 с. 3. Полетико О.М., Мишенкова А.П. Декора- тивные травянистые растения открытого грунта. Справочник по номенклатуре родов и видов. — Л.: Наука, 1967. — 57 с. 9ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 1 Рід гейхера (Heuchera L.): історія інтродукції та селекції 4. Радионова Е.С. Растительный покров Се- верной Америки как источник интродукции деко- ративных многолетников в средней полосе России: Автореферат дис. … канд. биол. наук: 03.00.05 «Бо- таника». — М., 2003. — 22 с. 5. Рубинина А.Е. Гейхеры.— М.: Кладезь- Букс, 2006. — 61 с. 6. Штейнберг П.Н. Декоративное садоводст- во. — М.: Фитон+, 2010. — 176 с. 7. Bloom A. Classic coralbells // Horticulture. — 1993. — 70, N 5. — P. 66–69. 8. Burroughs R.D. The Lewis and Clark expe- dition’s botanical discoveries // Natural History. — 1966. — 86. — P. 57–63. 9. Heims D., Grahame W. Heucheras and heu- che rellas; coral bells and foamy bells. — Portland; Cambridge: Timber Press, 2005. — Р. 65–70, 89, 101. 10. Linne C. Hortus Cliffortianus — [electron resourses]. — http://caliban.mpiz-koeln.mpg.de/ linne/hortus/index.html 11. Michaux A. Flora boreali-americana :sistens ca- rac teres plantarum quas in America septentrionali colle- git et detexit Andreas Michaux // Paris et Strasbourg. — France: Parisiis et Argentorati, 1985.— Р. 171–172. 12. Oliver C., Oliver M. Heuchera, Tiarella, and Heucherella: A gardeners guide. — B T Batsford Press, 2006. — 68 р. 13. Presl K., Haenke T., Strearn W.T. Reliquiae Haenkeanae seu descriptiones et icones plantarum, quas in America meridionali et boreali, in insulis Phil- ippinis et Marianis collegit Thaddaeus Haenke — Amsterdam: A. Asher, 1973. — 186 p. 14. Torrey J., Gray A. A flora of North America. Vol. 1. — New York, 1838–1840. — 711 p. 15. Heller A. Catalogue of North American plants north of Mexico exclusive of the lower cryptogams.— [electron resourses]. — Режим доступу : http:// www.biodiversitylibrary.org 16. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http:// hortical.com 17. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http:// www.discoverlife.org 18. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http:// www.rhs.org.uk 19. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://sciweb.nubg.org 20. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.biolib.de 21. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.jstor.org/stable 22. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.kew.org 23. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http:// www.terranovanurseries.com 24. [Електронний ресурс]. — Режим доступу :http://www.plantdeligst.com Рекомендував до друку Ю.В. Буйдін В.Ф. Горобец, Н.А. Андрух Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев РОД ГЕЙХЕРА (HEUCHERA L.): ИСТОРИЯ ІНТРОДУКЦИИ И СЕЛЕКЦИИ На основании анализа научной литератури и ин- формации, содержащейся на сайтах ботанических учреждений разных стран, изучено происхожде- ние культиваров рода Heuchera L., их становление в историческом аспекте. Показано, что интродук- ция и селекция видов и сортов этого рода, их изу- чение в условиях культуры является важным на- правлением исследований. Ключевые слова: Heuchera L., интродукция, селек- ция. V.F. Gorobets, N.A. Andrukh M.M. Gryshko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv THE GENUS HEUCHERA (HEUCHERA L.): HISTORY OF INTRODUCTION AND SELECTION On the basis of the analysis of the scientific literature and the information from sites of botanical establisments of the different countries the origin ofcultivars of genus Heuchera L. was studied. It is shown that introduction and selection of Heuchera species and cultivars, heir study in culture is an important direction of researches. Key words: Heuchera L., introduction, selection.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-443
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:42:41Z
publishDate	2012
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/06/c82fa0648efe33a5917070c7d736ec06.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-4432019-12-01T10:49:05Z The genus heuchera (Heuchera L.): history of introduction and selection Рід гейхера (Heuchera L.): історія інтродукції та селекції Gorobets, V.F. Andrukh, N.A. On the basis of the analysis of the scientific literature and the information from sites of botanical establisments of the different countries the origin ofcultivars of genus Heuchera L. was studied. It is shown that introduction and selection of Heuchera species and cultivars, heir study in culture is an important direction of researches. На підставі аналізу наукової літератури та інформації, яка міститься на сайтах ботанічних установ різних країн, вивчено походження культиварів роду Heuchera L., їхнє становлення в історичному аспекті. Показано, що інтродукція і селекція видів та сортів цього роду, їхнє вивчення в умовах культури є важливим напрямом досліджень. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2012-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/443 10.5281/zenodo.2543852 Plant Introduction; Vol 53 (2012); 3-9 Інтродукція Рослин; Том 53 (2012); 3-9 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377763 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/443/422 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Gorobets, V.F. Andrukh, N.A. Рід гейхера (Heuchera L.): історія інтродукції та селекції
title	Рід гейхера (Heuchera L.): історія інтродукції та селекції
title_alt	The genus heuchera (Heuchera L.): history of introduction and selection
title_full	Рід гейхера (Heuchera L.): історія інтродукції та селекції
title_fullStr	Рід гейхера (Heuchera L.): історія інтродукції та селекції
title_full_unstemmed	Рід гейхера (Heuchera L.): історія інтродукції та селекції
title_short	Рід гейхера (Heuchera L.): історія інтродукції та селекції
title_sort	рід гейхера (heuchera l.): історія інтродукції та селекції
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/443
work_keys_str_mv	AT gorobetsvf thegenusheucheraheucheralhistoryofintroductionandselection AT andrukhna thegenusheucheraheucheralhistoryofintroductionandselection AT gorobetsvf rídgejheraheucheralístoríâíntrodukcíítaselekcíí AT andrukhna rídgejheraheucheralístoríâíntrodukcíítaselekcíí AT gorobetsvf genusheucheraheucheralhistoryofintroductionandselection AT andrukhna genusheucheraheucheralhistoryofintroductionandselection

Рід гейхера (Heuchera L.): історія інтродукції та селекції

Репозитарії

Схожі ресурси