Ботаніко-екологічна характеристика деревно-чагарникових насаджень Довгинцівського дендропарку (м. Кривий Ріг)
Trees and shrub planting at Dovhyntsivo Park (Kryvyi Rih, Dnepropetrovs’k reg.) presented 74 species belonging to 57 genera and 27 families. Most of the rocks park characterized medium-high level of vitality, middle and high level of decoration. The living condition leading stands (oak, pine and bir...
Saved in:
| Date: | 2012 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2012
|
| Online Access: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/457 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Plant Introduction |
| Download file: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860122573175521280 |
|---|---|
| author | Savos'ko, V.M. Kopych, O.U. |
| author_facet | Savos'ko, V.M. Kopych, O.U. |
| author_sort | Savos'ko, V.M. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-01T12:26:01Z |
| description | Trees and shrub planting at Dovhyntsivo Park (Kryvyi Rih, Dnepropetrovs’k reg.) presented 74 species belonging to 57 genera and 27 families. Most of the rocks park characterized medium-high level of vitality, middle and high level of decoration. The living condition leading stands (oak, pine and birch) is assessed as weak and very weak. Estimation characteristics of stands of Betula pendula Roth and Pinus sylvestris L. forest hung in a park above the data table growth forest species, while stands of Quercus robur L. – match these values. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2543914 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:42:46Z |
| format | Article |
| fulltext |
105ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 1
© В.М. САВОСЬКО, О.Ю. КОПИЧ, 2012
УДК 581.55+58.087 (477.63)
В.М. САВОСЬКО, О.Ю. КОПИЧ
Криворізький державний педагогічний університет
Україна, 50026 м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, 54
БОТАНІКО-ЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ДЕРЕВНО-ЧАГАРНИКОВИХ НАСАДЖЕНЬ
ДОВГИНЦІВСЬКОГО ДЕНДРОПАРКУ (м. КРИВИЙ РІГ)
Деревно-чагарникові насадження Довгинцівського дендропарку (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.) представле-
ні 74 видами, які належать до 57 родів та 27 родин. Більшість видів дендропарку характеризуються середнім і
високим рівнем життєвості та декоративності. Життєвий стан провідних насаджень (дубових, соснових та
березових) оцінюється як ослаблений та сильно ослаблений. Таксаційні характеристики насаджень берези повис-
лої та сосни звичайної в умовах дендропарку вищі за дані таблиць ходу росту лісових порід, тоді як насаджень
дуба черешчатого — відповідають даним таблиць.
Ключові слова: інтродукція, видовий склад, життєвість.
У вирішенні проблеми охорони і поліпшен-
ня стану навколишнього середовища в су-
часних індустріальних регіонах важливе
місце займають деревно-чагарникові наса-
дження [3, 5, 7]. Серед об’єктів озеленення
Криворізького залізорудного регіону особ-
ливе значення має Довгинцівський дендро-
парк, який був створений у м. Кривий Ріг у
другій половині ХХ ст. Найбільшого розкві-
ту він досяг наприкінці 70-х та впродовж
80-х років. У подальшому через економічні
обставини за дендропарком майже не здійс-
нювали догляд і тому його стан значно по-
гіршився. Нині дендропарк має статус при-
родно-заповідного фонду (ботанічний сад
місцевого значення «Дендрологічний парк»
згідно з Розпорядженням представника
Президента України у Дніпропетровській
області № 518 від 30.12.93).
Розміщення дендропарку в посушливих
умовах Криворіжжя поряд з промисловими
гігантами регіону (ВАТ «Арселор Міталл
Кривий Ріг», ВАТ «Кривий Ріг Цемент») не
сприяє росту та розвитку деревних рослин
[12]. Cаме тому насадження Довгинцівського
дендропарку являють собою унікальний
полігон для еколого-ден дро логічних дослі-
джень, спрямованих на з’ясування основних
аспектів життєдіяльності деревних та ча-
гарникових видів у жорстких екологічних
умовах.
Мета роботи — виявити основні ботанічні
та екологічні особливості деревно-чагар ни-
кових насаджень Довгинцівського дендро-
парку.
Об’єкт та методи досліджень
Об’єктом дослідження обрано деревно-ча-
гарникові насадження Довгинцівського ден-
дропарку, розташованого на східній околи-
ці м. Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.).
Походження дендропарку — штучне, по-
садкові роботи розпочато в 1955 р., офіцій-
на дата заснування — 1963 р. На сьогодні
його площа становить 50 га, а периметр —
4,5 км. Організаційно дендропарк поділено
на 40 кварталів з різною площею та різним
складом деревних рослин, розміщених за
ботаніко-географічним та систематичним
принципами.
Вивчення деревних та чагарникових по-
рід Довгинцівського дендропарку проводи-
ли протягом 2004–2009 рр.
У польових умовах маршрутним мето-
дом визначали поквартально флористич ний
склад деревно-чагарникових насаджень,
106 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 1
В.М. Савосько, О.Ю. Копич
оці нювали їхню життєвість (деревних ви-
дів — за Л.С. Савельєвою [11], чагарнико-
вих — за З.І. Лучнік [8]) та декоративність
(за О.А. Калініченком [3]). У п’яти масивах
дендропарку, які максимально репрезен-
тують ботанічні та екологічні особливості
насаджень провідних деревних видів, було
закладено моніторингові ділянки. На них за
загальноприйнятими методиками [2] дослі-
джували вертикальну структуру наса-
джень, проводили вимірювання висоти
дерев першого ярусу та діаметра стовбура
на висоті 1,3 м, а також визначали життє-
вість насаджень за методикою Алексеєва
в модифікації А.А. Кулагіна та Ю.А. Шагіє-
ва [1, 7].
У камеральних умовах уточнювали за
визначниками та посібниками видовий
склад деревно-чагарникових насаджень
[3, 8, 9]. Назви таксонів та їхню система-
тичну приналежність наведено за С.К. Че-
репановим [15]. Біоморфологічний аналіз
видів проводили за І.Г. Серебряковим [13],
еко ло го- морфологічний — за даними літе-
ратури [6, 9, 13], географічні області похо-
дження встановлювали за А.Л. Тахтаджя-
ном [14]. Запас деревини видів першого
ярусу розраховували за формулою Гос-
фельда [2].
Результати та обговорення
Організаційно Довгинцівський дендропарк
являє собою суцільний масив у формі
неправильного трикутника, основа якого
спрямована на північ, а вершина — на пів-
денний захід (рисунок). На півночі дендро-
парк межує з гаражним кооперативом, на
південному заході — з приватними будів-
лями, на сході — з дачами, а на південному
сході — з приватними пасовищами та неве-
ликим струмком. Тип поверхні дендропар-
ку — плоско-рівнинний з суцільним нахи-
лом у 3° на південний схід. Мікрорельєф —
хвилястий, неприродного походження, орі-
єн тований на північ–південь.
Більша частина території дендропарку
має автоморфні гідрологічні умови (ґрунто-
ві води виявляються на глибині понад 6 м).
Для південної частини дендропарку харак-
терні напівгідроморфні умови (ґрунтові води
розташовані на глибині 1,5–2,0 м). Ґрунто-
вий покрив представлений чорноземами
звичайними, сформованими на лесоподіб-
них суглинках. Глибина гумусових горизон-
тів (Н + Нр) становить від 60 до 80 см. Вміст
гумусу в поверхневому шарі (0–20 см) —
3–4 %, а його запаси в 1-метровому шарі
ґрунту — 160–190 т/га.
У сучасних паркознавчих дослідженнях
[4, 5] використовують переважно класифі-
кацію типів садово-паркових ландшафтів
Л.І. Рубцова [10]. Згідно з цією класифікаці-
єю в межах Довгинцівського дендропарку
нами виявлено такі типи садово-паркових
ландшафтів: лісовий, парковий, лучний, а
також регулярний та його елементи (див.
рисунок). Лісовий тип ландшафтів у межах
дендропарку є найбільш поширеним. Ці
ландшафти, загальна площа яких стано-
вить 31,0 га (61,9 % від площі зелених на-
саджень), локалізовані у західній, північній
та східній частинах парку і створюють
сприятливий мікроклімат для інших наса-
джень. Паркові ландшафти займають пло-
щу 10,3 га (20,5% площі зелених насаджень)
і розташовані в центрі дендропарку.
У межах дендропарку до лучних ланд-
шафтів нами віднесено Центральну галяви-
ну (квартал № 21), а також територію ко-
лишніх городів та насосно-каналізаційної
станції. Загальна площа лучних ландшаф-
тів становить 8,3 га (16,6 % від площі зеле-
них насаджень).
Регулярний тип ландшафтів є найменш
поширеним, його площа становить лише
0,5 га (1,1%).
Деревно-чагарникові насадження Дов-
гинцівського дендропарку представлені 74
видами, які належать до 57 родів та 27 ро-
дин (табл. 1). Основу досліджуваної флори
становлять покритонасінні (Magno lio phy-
ta) — 69 видів (93,2%). Голонасінні (Pino-
phyta) представлені лише 5 видами (6,8%),
які належать до 3 родів та 2 родин. Найчис-
107ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 1
Ботаніко-екологічна характеристика деревно-чагарникових насаджень Довгинцівського дендропарку...
План-схема Довгинцівського дендропарку: I — центральний вхід; II — центральна клумба;
III — Центральна галявина; IV — перелоги (колишні городи); V — насосно-каналізаційна
станція (не працює); VI — дороги та стежки; 1–40 номери кварталів (виділів). Типи садово-
пар кових ландшафтів: A — лісовий; Б — парковий; В — лучний; Г — регулярний та його
елементи
леннішими за кількістю видів є такі роди-
ни: розові (Rosaceae) — 16 видів, вербові
(Salicaceae) — 7 видів, бобові (Fabaceae) —
6 видів, кленові (Aceraceae) — 5 видів. Най-
більшими за кількістю видів є роди клен
(Acer) і тополя (Populus) — по 5 видів. Ре-
шта родин та родів переважно представле-
ні 1–2 видами. Дані щодо флористичного
складу, наведені у [14, 17], дещо відрізня-
ються від отриманих нами результатів,
оскільки останнім часом було остаточно
ідентифіковано деякі види, а також вияв-
лено поодинокі екземпляри чагарникових
порід.
Деревно-чагарникові рослини певних
видів мають нерівномірну поширеність у
межах Довгинцівського дендропарку. Так,
основу лісових садово-паркових ландшаф-
тів становлять дуб черешчатий (Quercus
robur L.), робінія звичайна (Robinia pseu-
doacacia L.), свидина кров’яна (Swida san-
guinea (L.) Opiz), жимолость татарська
108 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 1
В.М. Савосько, О.Ю. Копич
Таблиця 1. Видовий склад та екологічні характеристики видів деревно-чагарникових насаджень
Довгинцівського дендропарку
Родина Рід Вид
Ж
и
т
т
є
в
а
ф
о
р
м
а
Ж
и
т
т
є
в
іс
т
ь
Д
е
к
о
р
а
т
и
в
-
н
іс
т
ь
Поширення
(квартали)
Pinophyta
Cupressaceae
Rich. ex Bartl.
Juniperus L. J. communis L. К IV 4 12
J. sabina L. К II 4 10
J. virginiana L. Д 8 5 1, 1а, 4
Thuja L. T. occidentalis L. Д 7 4 8, 9, 12, 14, 30, 37
Pinaceae Lindl. Pinus L. P. sylvestris L. Д 8 4 29,33
Magnoliophyta
Aceraceae
Juss.
Acer L. A. campestre L. Д 6 4 20,38
A. negundo L. Д 8 4 33
A. platanoides L. Д 7 4 7, 10, 13, 24, 25, 35, 36а, 37
A. pseudoplatanus L. Д 7 4 2, 20, 36а
A. tataricum L. Д 8 5 10, 12, 12а
Anacardiaceae Lindl. Cotinus Hill. C. coggygria Scop. К II 4 24
Rhus L. R. typhina L. К I 5 37
Berberidaceae Juss. Berberis L. B. vulgaris L. К III 3 19, 25
Mahonia Nutt. M. aquifolium Nutt. К I 5 1, 19
Betulaceae S.F. Gray Betula L. B. pendula Roth. Д 3 1 12, 15, 16, 17, 24, 25, 29,
34, 37
Corylus L. C. avellana L. К II 3 2, 25
Bignoniaceae Juss. Catalpa Scop. C. bignonioides Walt. Д 5 2 4
Caprifoliaceae Juss. Lonicera L. L. tatarica L. К I 3 23, 25, 27
Symphoricarpos
Duhamel
S. rivularis Suksdorf К II 3 11, 11а, 23, 30, 37
Celastraceae R.Br. Euonymus L. E. verrucosa L. К II 5 1, 13, 33
Cornaceae Dumort. Cornus L. C. mas L. К IV 3 5, 10, 34
Swida Opiz. S. sanguinea (L.)
Opiz.
К I 4 4, 10, 13, 21, 22, 30, 31,
33, 34, 37
Elaeagnaceae Juss. Elaeagnus L. E. angustifolia L. Д 4 4 4, 6, 12, 27, 37а
Hippophaë L. H. rhamnoides L. К V 4 28
Fabaceae Lindl. Amorpha L. A. fruticosa L. К I 4 10, 11,
Caragana Farb. C. arborescens Lam. К I 4 23, 24, 30, 32, 34, 37
Colutea L. C. arborescens L. К II 4 24, 32
Laburnum
Medik.
L. anagyroides
Medik.
К II 5 23
Robinia L. R. pseudoacacia L. Д 4 5 4, 6, 9, 10, 12, 19, 28, 30, 32,
35, 40
Styphnolobium
Shott.
S. japonicum (L)
Schott.
Д 6 4 19, 20, 35
Fagaceae Dumort. Quercus L. Q. robur L. Д 4 3 1, 8, 19, 19а, 21, 22, 30, 35,
36, 39
Q. rubra L. Д 7 4 1, 22, 37
Hippocastanaceae DC Aesculus L. A. hippocastanum L. Д 5 1 31, 37
Hydrangeaceae
Dumort.
Philadelphus L. Ph. coronarius L. К IV 3 23, 32
Juglandaceae
A. Rich. ex Kunth
Juglans L. J. nigra L. Д 6 4 31, 32
J. regia L. Д 6 3 1, 6, 21, 22
Moraceae Link. Maclura Nut. M. pomifera (Rafin.)
Schneid.
Д 6 4 37
Morus L. M. nigra L. Д 5 4 23, 31
109ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 1
Ботаніко-екологічна характеристика деревно-чагарникових насаджень Довгинцівського дендропарку...
Родина Рід Вид
Ж
и
т
т
є
в
а
ф
о
р
м
а
Ж
и
т
т
є
в
іс
т
ь
Д
е
к
о
р
а
т
и
в
-
н
іс
т
ь
Поширення
(квартали)
Oleaceae
Hoffmgg. & Link
Forsythia Vahl F. suspensa (Thunb.)
Vahl
К IV 3 26
Fraxinus L. F. excelsior L. Д 6 4 28
Ligustrum L. L. vulgare L. К II 4 22, 31, 37, 37a
Syringa L. S. vulgaris L. К III 3 23, 24
Rosaceae Juss. Amelanchier
Medik.
A. ovalis Medik. К II 4 32
Armeniaca Hill. A. vulgaris Lam. Д 4 3 19, 30
Cerasus Hill. C. avium (L). Moench Д 6 4 17
Chaenomeles
Lindl.
C. japonica (Thunb.)
Lindl. ex Spach
К II 4 18
Crataegus L. C. laevigata (Poir.) DC. К IIІ 3 5, 11а
Cydonia Hill. C. oblonga Mill. Д 4 4 31
Mаlus Hill. M. domestica Borkh. Д 6 4 5, 11а, 31, 32
Mespilus L. M. germanica L. К II 5 25
Padus Hill. P. avium Mill. Д 5 4 30, 37
P. serotina (Ehrh.)
Borkh.
Д 5 4 21, 22, 32
Prunus L. P. divaricata Ledeb. К II 4 4, 22, 23, 31
P. spinosa L. К I 4 5, 11а, 22
Pyrus L. P. communis L. Д 6 4 5, 20, 21, 22, 27, 30
Rosa L. R. canina L. К I 4 1–40
Sorbus L. S. aucuparia L. Д 3 2 23
Spiraea L. S. media
Franz Schmidt
К V 3 10а, 11а, 32
Rutaceae Juss. Phellodendron
Rupr.
P. amurense Rupr. Д 6 4 23, 37
Salicaceae Mirb. Populus L. P. alba L. Д 6 4 37, 37а
P. nigra L. Д 6 4 23, 28,
31, 37
P. italica (Du Roi)
Moench
Д 6 4 37а, 38, 39
P. tremula L. Д 6 4 23
Salix L. S. fragilis L. Д 2 3 11, 13, 21, 23, 29, 34
S. ledebouriana Trautv. К III 3 37
Sambucaceae
Batsch ex Borkh.
Sambucus L. S. nigra L. К II 4 2
S. racemosa L. К II 4 33, 37
Simaroubaceae DC. Ailanthus Desf. A. altissima (Mill.)
Swingle
Д 6 3 9, 29, 31
Tamaricaceae Linkl. Tamarix L. Т. tetrandra
Pall. ex Bieb.
Д 4 5 31, 37, 37а
Tiliaceae Juss. Tilia L. T. cordata Mill. Д 6 4 2, 3, 6, 20, 21, 23, 31, 37,
Ulmaceae Mirb. Ulmus L. U. laevis Pall. Д 8 4 17, 19, 21, 30, 36
U. minor Mill. Д 7 4 1, 29
Viburnaceae Rafin. Viburnum L. V. lantana L. К III 3 11, 19
V. opulus L. К III 3 11а, 23
Примітки. Життєва форма: Д — дерево; К — кущ. Життєвість деревних видів: 8 — період найбільшого
росту; 7 — зниження приросту; 6 — відсутність верхівкового приросту; 5 — приріст на бічних гілках; 4 —
приріст на нижніх гілках; 3 — приріст за рахунок «вовчків». Життєвість чагарникових видів: I — висока;
II — помірна; III — слабка; IV — низька; V — дуже низька. Декоративність деревно-чагарникових видів:
1 — негативна; 2 — нульова; 3 — незначна; 4 — достатня; 5 — висока.
Закінчення табл. 1
110 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 1
В.М. Савосько, О.Ю. Копич
(Lonicera tatarica L.). Також трапляються
мононасадження з берези повислої (Betula
pendula Roth.) — у 34-му та 16-му кварталах,
з липи серцелистої (Tilia cordata Mill.) — у
3-му кварталі та із сосни лісової (Pinus syl-
vestris L.) — у південній частині 29-го квар-
талу. В південній частині (квартали 35–39)
поширені кленові насадження. Паркові
ландшафти вирізняються більшою різно-
манітністю видів дерев та кущів, але також
більшою захащеністю території, незадо-
вільним станом композицій.
З виявлених видів деревно-чагарнико-
вих насаджень дендропарку малопоши-
реними та екзотичними для нашого регіону
є такі: маклюра яблуконосна (Maclura po-
mifera (Rafin.) Schneid.), бархат амурський
(Phel lodendron amurense Rupr.), ліщина
звичайна (Corylus avellana L.).
Розташований на посушливих авто-
морфних ґрунтах (за винятком незначної
площі у південній частині), Довгинцівський
дендропарк характеризується дуже склад-
ними гідрологічними умовами росту і роз-
витку деревних та чагарникових видів.
Успішність їх існування здебільшого зу-
мовлена кліматичними особливостями аре-
алів походження.
Серед деревно-чагарникових насаджень
Довгинцівського дендропарку аборигенні
види (43 види, або 58,1%) переважають над
інтродукованими (31, або 41,8%). Аналіз
розподілу деревних та чагарникових видів
дендропарку за флористичними областя-
ми походження виявив, що вони поширені
у Бореальному, Давньосередземноморсько-
му, Мадреанському підцарствах Голарк-
тичного царства. Ареали 32 (43,2%) видів
розташовані в межах однієї флористичної
області, ще 32 (43,2%) — у межах двох об-
ластей, 8 (10,8%) — трьох областей та 2
(2,8%) видів — чотирьох областей, пере-
важно Циркумбореальній, Східноазійській,
Середземноморській та Ірано-Туранській.
Серед видів, ареали яких розташовані в
межах однієї флористичної області, Цир-
кумбореальна та Атлантико-Пів нічно аме-
ри кан ська області мають найбільше пред-
ставництво — відповідно 18 (24,0%) та 6
(8,0%) видів. Серед видів, поширених у
межах двох флористичних областей, Цир-
кумбореальна та Середземноморська об-
ласті, а також Циркумбореальна та Ірано-
Туранська області представлені макси-
мальною кількістю видів — 16 (21,5%) та 6
(8,0%) відповідно.
Несприятливі природно-кліматичні умо-
ви Криворіжжя, а також значний техно-
генний вплив негативно позначаються на
загальному стані та життєвості деревних і
чагарникових видів Довгинцівського ден-
дропарку. Так, життєвість деревних видів
дендропарку оцінено 3–8 балами (за шка-
лою Савельєвої). Найчисленнішу групу
(16 видів, або 40,0%) складають деревні
рослини, які мають життєвість 6 балів
(відсутність верхівкового приросту). Жит-
тєвість 10 (25,0%) видів можна оцінити як
найвищу ( їм притаманні період найбіль-
шого росту та незначне зниження прирос-
ту). Найгірший показник життєвості ви-
явлено у 3 (7,9%) видів. Найстійкішими
видами виявилися аборигенні та окремі
адаптовані інтродуценти.
В умовах Довгинцівського дендропарку
чагарникові види порівняно з деревними
характеризуються вищими значеннями
життєвості. Понад половини видів мають
високу та помірну життєвість (за шкалою
Лучнік) — 8 (23,5%) та 14 (41,2%) видів від-
повідно. Життєвість 2 (5,6%) видів кущів
оцінено найнижчим балом.
Достатній та високий рівень декоратив-
ності мають 71,6 % видів деревно-ча гар ни-
кових насаджень дендропарку, а 5,4 % по-
рід втратили декоративність.
Важливим інформаційним показником
є екоморфічний спектр, який відображує
відношення рослин до умов місцезростан-
ня. Нами виявлено три групи трофоморф:
оліготрофи, мезотрофи та мегатрофи. Пе-
реважають мезотрофи (29 видів, або 9,2%),
дещо менше мегатрофів (24 види, або 32,4%),
найменш численними є оліготрофи —
111ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 1
Ботаніко-екологічна характеристика деревно-чагарникових насаджень Довгинцівського дендропарку...
21 (28,4%) вид. У відношенні видів дендро-
парку до рівня зволоження ґрунтів про-
стежується тенденція до мезофітизації.
Так, до мезофільної групи належать 32
(43,2%) види, вона є найчисленнішою. Ме-
зоксерофільна група дещо менша та налі-
чує 26 (36,5%) видів. До ксерофітів відне-
сено 8 (10,8%) видів. Гігрофіти та мезо-
гігрофіти мають меншу кількість видів — 5
(6,8%) та 2 (2,7%) відповідно. Серед геліо-
морф домінують геліофіти (45 видів, або
60,8%), геліосціофітів у 1,8 разу менше (25,
або 33,8%), сціофітів — у 11,3 разу (4 види,
або 5,4%).
Довгинцівський дендропарк має певні
недоліки. На жодній з моніторингових діля-
нок немає повністю сформованої верти-
кальної структури лісу (табл. 2). На першій
ділянці відсутній чагарниковий ярус, на
третій — супутня порода, на четвертій —
трав’янистий ярус, на другій та п’ятій —
домінуюча порода і трав’янистий ярус.
Відсутність повністю сформованої вер-
тикальної структури, на нашу думку, є
негативним явищем, оскільки за наявності
багатовидових чи багатоярусних угрупо-
вань ослаблюється міжвидова конкурен-
ція за світло і вологу, підвищується стій-
кість фітоценозів та їхня продуктивність
[7, 11].
Життєвий стан деревно-чагарникових на-
саджень Довгинцівського дендропарку нами
оцінено як ослаблений (ділянки №№ 1, 3, 4, 5)
та сильно ослаблений (ділянка № 2). Висо-
кі значення життєвості насаджень вста-
новлено на ділянках, які характеризують-
ся найбільш сформованою вертикальною
структурою (ділянки №№ 1 та 3). На оцінку
Таблиця 2. Вертикальна структура та життєвість деревно-чагарникових насаджень
моніторингових ділянок Довгинцівського дендропарку
№
ділянки
№ квар-
талу Домінуючий вид
Вертикальна структура Життєвість (за Алексеєвим)
АІ АІІ АІІІ Fr H Бал Стан
1 1 Quercus robur L. + + + – + 71,6 Ослаблений
2 19а Quercus robur L. + – – – + 40,1 Сильно ос лаб-
лений
3 29 Pinus sylvestris L + – + + + 72,4 Ослаблений
4 30 Quercus robur L. + + + + – 64,2 Ослаблений
5 34 Betula pendula Roth + – – – + 56,8 Ослаблений
Примітки: АІ — перший ярус; АІІ — другий ярус; АІІІ — підлісок; Fr — чагарниковий ярус; H — трав’янистий
ярус; «+» — наявність компонента в ярусі, «–» — відсутність компонента в ярусі.
Таблиця 3. Таксаційні показники видів першого ярусу моніторингових ділянок Довгинцівського
дендропарку
№ ді-
лянки
№ квар-
талу
Домінуючий вид
Кількість,
шт./га
Висота, м
Діаметр стовбура
на висоті 1,3 м, см
Запас
деревини, м3/га
1 1 Quercus robur L. 700 15 14 122
2 19 Quercus robur L. 1000 10 18 192
3 29 Pinus sylvestris L. 525 20 24 340
4 30 Quercus robur L. 875 15 15 182
5 34 Betula pendula Roth. 850 15 19 275
112 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 1
В.М. Савосько, О.Ю. Копич
життєвості насаджень, крім сформованості
вертикальної структури, негативним чи-
ном вплинула ущільненість посадки дерев-
них рослин (ділянка № 2).
Найбільший запас деревини виявлено
на ділянці № 4, що свідчить про високу
продуктивність угруповання, яка поясню-
ється наявністю багатоярусної вертикаль-
ної структури. Найменший запас деревини
має ділянка № 2, що зумовлено відносно
невеликою висотою та діаметром доміную-
чого виду (табл. 3).
При порівнянні значень таксаційних
характеристик насаджень Довгинцівсь-
кого дендропарку з даними таблиць ходу
росту провідних лісових видів [6] виявле-
но відмінності. Так, значення висоти, діа-
метра стовбура та запасу деревини у на-
саджень берези повислої та сосни звичай-
ної в умовах дендропарку були вищі за
табличні. Це свідчить про інтенсивніший
ріст цих порід у несприятливих екологіч-
них умовах Криворіжжя, тому можна пе-
редбачити більш коротку порівняно з лі-
тературними даними тривалість їхнього
життя. Виявлені таксаційні характерис-
тики насаджень дуба черешчатого в умо-
вах дендропарку відповідають даним таб-
лиць ходу росту. На нашу думку, це вказує
на високий рівень адаптованості абориген-
ного виду до умов регіону.
Висновки
1. У межах дендропарку виявлено лісо-
вий, парковий, лучний та регулярний
типи садово-паркових ландшафтів. До-
мінує лісовий тип (31,0 га, або 61,9 % від
площі зелених насаджень), регулярний
тип є найменш поширеним — 0,5 га
(1,1%).
2. Деревно-чагарникові насадження ден-
дропарку представлені 74 видами, які
належать до 57 родів та 27 родин. Най-
численнішими за кількістю видів є ро-
дини Rosaceae, Salicaceae, Fabaceae та
Aceraceae, за кількістю видів — роди
Acer та Populus. Аборигенні види за
кількістю переважають над інтродуко-
ваними.
3. Більша частина деревних видів дендро-
парку характеризується середнім (52,6%)
та високим рівнем (29,0%) життєвості.
Чагарникові види відрізняються більшим
рівнем адаптованості.
4. Достатній та високий рівень декоратив-
ності мають 71,6 % деревно-чагарникових
видів дендропарку, лише 5,4 % видів
втратили декоративність.
5. За відношенням до рівня вологи перева-
жають мезофіти (43,2%) та ксеромезофіти
(36,5%), за відношенням до родючості
ґрунтів — мезотрофи (39,2%), до світла —
геліофіти (60,8%).
6. Основні масиви дендропарку були ство-
рені без багатоярусної вертикальної
структури та характеризуються ущіль-
ненням посадки. Як наслідок, життєвий
стан деревно-чагарникових насаджень
(за Алексеєвим) оцінюється як ослабле-
ний та сильно ослаблений.
7. Таксаційні характеристики насаджень
мало адаптованих до умов регіону видів
(берези повислої та сосни лісової) в ме-
жах дендропарку вищі за дані таблиць
росту лісових порід, тоді як характерис-
тики насаджень аборигенного виду —
дуба черешчатого — відповідають даним
цих таблиць.
8. Отримані результати можуть бути ви-
користані при підборі видів та розроб-
ці технології озеленення промислових
регіонів, розташованих у посушливих
умовах.
9. Перспективою подальших досліджень є
проведення поєднаного аналізу екомор-
фічного спектру, життєвості, декора-
тивності деревних та чагарникових ви-
дів в умовах поодиноких насаджень і в
масивах.
1. Алексеев В.А. Диагностика жизненного со-
стояния деревьев и древостоев // Лесоведение. —
1989. — № 4. — С. 51–57.
113ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2012, № 1
Ботаніко-екологічна характеристика деревно-чагарникових насаджень Довгинцівського дендропарку...
2. Анучин Н.П. Лесная таксация — М.: Лесн.
пром-сть, 1977. — 522 с.
3. Калініченко О.А. Декоративна дендроло-
гія: Навчальний посібник. — К.: Вища шк., 2003. —
199 с.
4. Клименко Ю.О. Насадження Ново чорто-
рий ського парку Житомирської області // Наук.
вісн. Нац. лісотехн. ун-ту України. — 2009. — Вип.
19.6. — С. 28–34.
5. Клименко Ю.О. Концепція реконструкції
насаджень парку «Феофанія» (м. Київ) // Лісів-
ництво і агролісомеліорація. — Харків: УкрНДІЛГА,
2010. — Вип. 117. — С. 75–85.
6. Козловский В.Б., Павлов В.М. Ход роста
основных лесообразующих пород СССР: Справоч-
ник. — М.: Лесн. пром-сть, 1967. — 327 с.
7. Кулагин А.А., Шагиева Ю.А. Древесные
растения и биологическая консервация промыш-
ленных загрязнений. — М.: Наука, 2005. — 190 с.
8. Лучник З.И. Декоративная долговечность
кустарников в культуре. — Новосибирск: Наука,
1988. — 104 с.
9. Определитель высших растений Украины /
Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др. —
К.: Наук. думка, 1987. — 548 с.
10. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ланд-
шафтной архитектуре. — К.: Наук. думка, 1977. —
271 с.
11. Савельева Л.С. Устойчивость деревьев и кус-
тарников в защитных лесных насаждениях. — М.:
Лесн. пром-сть, 1975. — 168 с.
12. Савосько В.М., Лопатінська А.В. Сучасний
ботанічний склад деревно-чагарникових насаджень
дендропарку «Довгинцево» // Матеріали III Між-
нар. наук.-практ. конф. «Проблеми фундаменталь-
ної і прикладної екології». — Кривий Ріг: Видавни-
чий Дім, 2007. — С. 37–38.
13. Серебряков И.Г. Экологическая морфология
растений. Жизненные формы покрытосеменных и
хвойных. — М.: Высш. шк., 1962. — 378 с.
14. Тахтаджян А.Л. Флористические области
земли. — Л.: Наука, 1978. — 248 с.
15. Czerepanov S.K. Vascular plants of Russia
and adjacent states (the former USSR). — Cam-
bridge: Cambridge university press, 1995. — 560 р.
Рекомендував до друку Ю.О. Клименко
В.М. Савосько, О.Ю. Копыч
Криворожский государственный педагогический
университет, Украина, г. Кривой Рог
БОТАНИКО-ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ
ХАРАКТЕРИСТИКА ДРЕВЕСНО-
КУСТАРНИКОВЫХ НАСАЖДЕНИЙ
ДОВГОНЦОВСКОГО ДЕНДРОПАРКА
(г. КРИВОЙ РОГ)
Древесно-кустарниковые насаждения Довгонцов-
ского дендропарка (г. Кривой Рог, Днепропетровская
обл.) представлены 74 видами, которые относятся к
57 родам и 27 семействам. Большинство видов ден-
дропарка характеризуются средним и высоким
уровнем жизненности и декоративности. Жизненное
состояние ведущих насаждений (дубовых, сосновых
и березовых) оценивается как ослабленное и сильно
ослабленное. Таксационные характеристики насаж-
дений березы повислой и сосны обыкновенной в
условиях дендропарка выше, чем данные таблиц
хода роста лесных пород, тогда как насаждений дуба
черешчатого — соответствуют данным таблиц.
Ключевые слова: интродукция, видовой состав,
жизненность.
V.M. Savos’ko, O.U. Kopych
Kryvyi Rih State Pedagogical University,
Ukraine, Kryvyi Rih
BOTANICAL AND ECOLOGICAL
CHARACTERISTICS OF TREES AND SHRUBS
PLANTINGS IN THE DOVHYNTSIVO PARK
(KRYVYI RIH)
Trees and shrub planting at Dovhyntsivo Park (Kryvyi
Rih, Dnepropetrovs’k reg.) presented 74 species belong-
ing to 57 genera and 27 families. Most of the rocks park
characterized medium-high level of vitality, middle and
high level of decoration. The living condition leading
stands (oak, pine and birch) is assessed as weak and very
weak. Estimation characteristics of stands of Betula
pendula Roth and Pinus sylvestris L. forest hung in a
park above the data table growth forest species, while
stands of Quercus robur L. — match these values.
Key words: introduction, species composition, vi-
tality.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-457 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:42:46Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/55/4fe74005534b90150b1435c207708855.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-4572019-12-01T12:26:01Z Botanical and ecological characteristics of trees and shrubs plantings in the Dovhyntsivo Park (Kryvyi Rih) Ботаніко-екологічна характеристика деревно-чагарникових насаджень Довгинцівського дендропарку (м. Кривий Ріг) Savos'ko, V.M. Kopych, O.U. Trees and shrub planting at Dovhyntsivo Park (Kryvyi Rih, Dnepropetrovs’k reg.) presented 74 species belonging to 57 genera and 27 families. Most of the rocks park characterized medium-high level of vitality, middle and high level of decoration. The living condition leading stands (oak, pine and birch) is assessed as weak and very weak. Estimation characteristics of stands of Betula pendula Roth and Pinus sylvestris L. forest hung in a park above the data table growth forest species, while stands of Quercus robur L. – match these values. Деревно-чагарникові насадження Довгинцівського дендропарку (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.) представлені 74 видами, які належать до 57 родів та 27 родин. Більшість видів дендропарку характеризуються середнім і високим рівнем життєвості та декоративності. Життєвий стан провідних насаджень (дубових, соснових та березових) оцінюється як ослаблений та сильно ослаблений. Таксаційні характеристики насаджень берези повислої та сосни звичайної в умовах дендропарку вищі за дані таблиць ходу росту лісових порід, тоді як насаджень дуба черешчатого – відповідають даним таблиць. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2012-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/457 10.5281/zenodo.2543914 Plant Introduction; Vol 53 (2012); 105-113 Інтродукція Рослин; Том 53 (2012); 105-113 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377763 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/457/435 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Savos'ko, V.M. Kopych, O.U. Ботаніко-екологічна характеристика деревно-чагарникових насаджень Довгинцівського дендропарку (м. Кривий Ріг) |
| title | Ботаніко-екологічна характеристика деревно-чагарникових насаджень Довгинцівського дендропарку (м. Кривий Ріг) |
| title_alt | Botanical and ecological characteristics of trees and shrubs plantings in the Dovhyntsivo Park (Kryvyi Rih) |
| title_full | Ботаніко-екологічна характеристика деревно-чагарникових насаджень Довгинцівського дендропарку (м. Кривий Ріг) |
| title_fullStr | Ботаніко-екологічна характеристика деревно-чагарникових насаджень Довгинцівського дендропарку (м. Кривий Ріг) |
| title_full_unstemmed | Ботаніко-екологічна характеристика деревно-чагарникових насаджень Довгинцівського дендропарку (м. Кривий Ріг) |
| title_short | Ботаніко-екологічна характеристика деревно-чагарникових насаджень Довгинцівського дендропарку (м. Кривий Ріг) |
| title_sort | ботаніко-екологічна характеристика деревно-чагарникових насаджень довгинцівського дендропарку (м. кривий ріг) |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/457 |
| work_keys_str_mv | AT savoskovm botanicalandecologicalcharacteristicsoftreesandshrubsplantingsinthedovhyntsivoparkkryvyirih AT kopychou botanicalandecologicalcharacteristicsoftreesandshrubsplantingsinthedovhyntsivoparkkryvyirih AT savoskovm botaníkoekologíčnaharakteristikaderevnočagarnikovihnasadženʹdovgincívsʹkogodendroparkumkrivijríg AT kopychou botaníkoekologíčnaharakteristikaderevnočagarnikovihnasadženʹdovgincívsʹkogodendroparkumkrivijríg |