Ретроспективний та сучасний стан насаджень Pinus sylvestris L. у ландшафтах дендропарку “Тростянець”
The history of the forming of the plantations, the age-related state and the dynamics of the falling-off of Pіnus sylvestrіs L. in the different landscapes areas of the dendropark Trostjanets were investigated.
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2011
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/466 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860122610527895552 |
|---|---|
| author | Iljenko, O.O. Medvedev, V.A. |
| author_facet | Iljenko, O.O. Medvedev, V.A. |
| author_sort | Iljenko, O.O. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-01T13:44:19Z |
| description | The history of the forming of the plantations, the age-related state and the dynamics of the falling-off of Pіnus sylvestrіs L. in the different landscapes areas of the dendropark Trostjanets were investigated. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2544334 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:42:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
31ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
УДК 674.032:634.0.181.7(477.51)
О.О. ІЛЬЄНКО, В.А. МЕДВЕДЄВ
Державний дендрологічний парк «Тростянець» НАН України
Україна, 16742 Чернігівська обл., Ічнянський р-н, с. Тростянець
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ ТА СУЧАСНИЙ СТАН НАСАДЖЕНЬ PINUS
SYLVESTRIS L. У ЛАНДШАФТАХ ДЕНДРОПАРКУ «ТРОСТЯНЕЦЬ»
Досліджено історію формування насаджень, віковий стан та динаміку відпаду рослин Pinus sylvestris L. у різних
ландшафтних районах дендропарку «Тростянець».
© О.О. ІЛЬЄНКО, В.А. МЕДВЕДЄВ, 2011
Уведення в ландшафтні насадження виду
Pinus sylvestris L. (сосна звичайна) від само-
го початку створення Тростянецького парку
було проблематичним через існуючу у ті
часи думку про неможливість його успішно-
го зростання на українських чорноземах [2].
Проте досвід вирощування І.М. Скоропад-
ським сосни звичайної в едафічних умовах
Тростянця певною мірою спростував цей
стереотип і довів, що проблема є не стільки
екологічною, скільки технологічною.
Об’єктом досліджень були насадження
сосни звичайної у чотирьох ландшафтних
районах парку: рівнинно-пейзажному, при-
озерно-балковому, гірсько-горб ку ва то му та
лісовому (захисна смуга парку). Дослі-
дження динаміки відпаду та вікового стану
соснових насаджень проведено за резуль-
татами ботанічних інвентаризацій 1948–
1949, 1957–1960, 1980–1983 і 2005–2007 рр.
та матеріалами щодо проведення санітарно-
вибіркових рубок. Висновок про тривалість
життя рослин сосни звичайної робили на
підставі даних щодо віку, наведених в ін-
вентаризаційних матеріалах 1957–1958 р.,
та за актами санітарних рубок.
У науковій літературі є лише окремі ві-
домості стосовно початку формування, ста-
ну та віку соснових насаджень у Тростя-
нецькому парку.
Протягом 1956–1960 рр. з метою ство-
рення в захисній зоні дендропарку підрос-
ту хвойних видів було висаджено 2670 сі-
янців сосни звичайної й 4012 саджанців
ялини європейської (Pіcea abіes Karst). [4].
Однак, виходячи з динаміки чисельності
рослин Pіnus sylvestrіs і Pіcea abіes, мета не
була досягнута. Основна причина недостат-
ньої приживлюваності посадок сосни і яли-
ни — незначна площа відновлювальних
площадок, що не забезпечувало сприятли-
вий світловий режим і оптимальну площу
живлення в умовах жорсткої конкуренції.
У решті ландшафтних районів сосна ви-
користовується як у чистих, так і у зміша-
них насадженнях переважно невеликими
масивами та групами (композиційні «сосно-
ві букети»). Як солітери у паркових компо-
зиціях вид використовується рідко. Один з
таких солітерів віком близько 130 років,
висотою 32 м, з діаметром стовбура 116 см
та діаметром проекції крони 16,5 м росте на
Кедровій галявині (ділянка 14), насіння
утворює майже щорічно.
О.Л. Липа, Г.О. Степунін [3] зазначають,
що територія Тростянецького парку посту-
пово збільшувалась за рахунок прирізання
нових земель. Останнє найбільше прирі-
зання здійснено при розмежуванні земель
після реформи 1861 р. Тоді ж з трьох сторін
(зі сходу, заходу і півночі) з метою захисту
32 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
О.О. Ільєнко, В.А. Медведєв
парку від пануючих вітрів уздовж периме-
тра парку засаджено суцільними посадка-
ми сосни і подекуди берези широку смугу.
Ця лісова стіна добре розвинулася, ство-
ривши щільний вітроломний бар’єр і вод-
ночас виконувала функцію декоративної
облямівки парку. О.Л. Липа та Г.О. Степу-
нін брали безпосередню участь в інвента-
ризації насаджень Тростянецького парку в
1948–1949 рр. та визначенні їхнього стану.
У звітних матеріалах наведено таксаційні
дані, зокрема щодо віку рослин, які вико-
ристовували як вихідні під час подальших
інвентаризацій. Визначений О.Л. Липою та
Г.О. Степуніним вік насаджень сосни зви-
чайної на різних ділянках захисної смуги
станом на 1949 р. становив 70–90 років.
Г.Є. Мисник [4], посилаючися на статтю
П.А. Кочубея [2], пише, що перші посадки
сосни звичайної у дендропарку здійснено у
40-х роках ХІХ ст., зокрема її посадки на
25-й ділянці проведено у 1836 р., а основного
соснового масиву (захисної смуги парку) —
на початку 70-х років ХІХ ст. Виходячи з
цього, Мисник визначає вік більшості дерев
сосни звичайної станом на 1962 р. як 90–120
років.
Ю.К. Кірічек [1] наводить дату посадки
сосни звичайної у захисній смузі — 1861 р.,
на підставі чого визначає вік цих насаджень
станом на 1962 р. як 100–102 роки.
Зазначені вище автори користувались од-
ним і тим самим літературним джерелом —
статтею П.А. Кочубея [2], в якій описано
формування соснових насаджень у захисній
смузі: «В 1840–1850 гг. размеры парка по-
степенно увеличились, для чего при ре-
зывались новые полевые участки. …Самая
значительная прирезка была сделана в 1861
году, когда И.М. Скоропадский прирезал к
парку с трех сторон полевые участки и на-
значил служить современной защитой
прежних насаждений. И этого удалось до-
стигнуть вполне успешно, да притом без
значительных затрат. В Малороссии суще-
ствовало убеждение, что сосна на черноземе
расти не может. Скоропадский доказал на
практике противное. После его успехов мно-
гие стали разводить сосновые рощи. Способ
посадки …сосен такой: после снятия урожая
поле пахалось и после, не давая почве за-
твердеть, приступали делать щели лопата-
ми. Таких щелей-ямок хороший рабочий
изготовлял 800–1000 в день. …В приготов-
ленные ямки-щели полурабочие (жен щины)
вслед за грабарями садили 2-летние сосны.
…Сосны брались из питомника «Боговщи-
на». Сосновые семена собирались в лесах
Черниговской губернии, отчасти же выпи-
сывались от Вагнера (из Риги), сеялись до-
вольно густо. Весенняя посадка постоянно
давала лучшие результаты, нежели осен-
няя. Результат такой посадки всегда был
удачным. Погибшие всегда за менялись но-
выми сеянцами, более старшими саженца-
ми. Такой способ посадки других деревьев
не оправдал ожиданий. Клены, ясени, бере-
за, липа и все виды хвойных, кроме сосны,
пришлось разводить в питомнике, после пе-
ресадки (пикировки) садить на месте, при
этом все же значительный процент пропа-
дал». Таким чином, можна лише припусти-
ти, що сосна у захисній смузі була посадже-
на протягом одного року, тобто у 1861 р. — у
рік прирізання землі. Проте слід мати на
увазі, що серед висаджених протягом одно-
го року декількох тисяч рослин, безумовно,
мав місце відпад молодих рослин, і підсадки
могли здійснювати протягом тривалого часу.
Можливо тому насадження сосни звичайної
у захисній смузі виявилися різновіковими і
станом на 1949 р., як це зазначено у звіті
Липи і Степуніна, їхній вік становив 70–90
років і був прийнятий за вихідний при ін-
вентаризації 1957–1960 рр.
Досліджуючи стан насаджень P. sylves t-
ris у період з 1959 по 1962 р., Ю.К. Кірічек
[1] зазначає, що у парку чисельність дерев
P. sylvestris становила 7643 особини. У віці
близько 100 років кращі дерева досягали 25 м
заввишки та мали діаметр стовбура 60 см.
Середньорічний приріст на той час стано-
вив близько 25 см у висоту та 6 мм у діамет-
рі. Початок вегетації сосни звичайної —
33ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
Ретроспективний та сучасний стан насаджень Pinus sylvestris L. у ландшафтах дендропарку...
15.ІV–13.V. Приріст однорічних пагонів —
17–20 см у довжину та 5–6 мм у діаметрі;
початок росту пагонів — кінець квітня, за-
вершення — середина травня. Хвоя збері-
гається на пагонах 3–4 роки. Дерева утво-
рюють насіння, трапляються самосійні схо-
ди. Крім добре розвинених рослин, є окремі
дерева та групи сосни звичайної зі штопо-
роподібно викривленими стовбурами. При-
чиною такого морфологічного відхилення
автор вважав іноземне походження насіння,
з якого вирощувався посадковий матеріал,
або те, що саджанці у молодому віці були
ушкоджені Melampsora pinitorqua A. Braun.,
але перше припущення він уважав більш
імовірним. У гірсько-горбкуватому районі
парку одновікові дерева сосни звичайної,
висаджені на вершинах пагорбів, відстава-
ли в рості від дерев, висаджених біля під-
ніжжя, і з часом їхні крони утворили єди-
ний полог, який приховав під собою гірський
рельєф цієї частини парку. Кірічек також
зазначає, що у період з 1946 по 1962 р. ви-
пало 1374 дерева сосни звичайної, більшість
з яких були уражені серцевинною гниллю.
Проте за даними проаналізованих нами ак-
тів санітарно-вибіркових рубок, проведе-
них у 1983–2010 рр., 87,9 % від 1149 вилуче-
них дерев сосни звичайної кваліфікувалися
як деревина ділової категорії, тобто біль-
шість дерев була з непошкодженою дере-
виною. Автор [1] припускає, що причиною
великого відпаду міг бути поживний режим
ґрунтів, що негативно вплинуло на трива-
лість життя сосни звичайної, яка в умовах
Тростянця становить 100–120 років.
Стану соснових насаджень у дендропар-
ку «Тростянець» у цей же період присвяче-
на також робота Г.Є. Мисника [4], в якій він
зазначає, що за обсягом деревини сосна
звичайна представлена в парку найбільш
масово, а за чисельністю займає друге міс-
це, поступаючись лише клену гостролисто-
му (Acer platanoides L.). Автор досліджував
кількісний розподіл дерев сосни звичайної
за товщиною стовбура (табл. 1) і дійшов вис-
новку, що найбільша кількість дерев має
діаметр 24–48 см. При цьому зменшення
кількості дерев із збільшенням діаметра
стовбура автор пояснює природним відми-
ранням, яке настає у сосни звичайної від-
носно рано при зростанні на багатих чорно-
земних ґрунтах. Так, у період з 1956 по 1960 р.
із паркових насаджень видалено 369 дерев,
а посаджено 2670, тобто в середньому що-
річно висаджували 534 особини замість 74
дерев, які випадали з насаджень. Заслуго-
вує на увагу оптимістичний висновок, який
робить автор стосовно стану насаджень сос-
ни звичайної у майбутньому: «Розглянув-
ши наведені тут дані про загальну кількість
дерев сосни звичайної, їх розподіл за сту-
пенями товщини, зменшення в порядку са-
нітарного догляду і поповнення за рахунок
додаткових насаджень, переконуємось, що
в далекому майбутньому сосна серед голов-
них порід нашого парку буде визначаль-
ною» [4, c. 39]. На жаль, ані посадки сосни
звичайної у захисній смузі, на які так споді-
вався Г.Є. Мисник, ані наступні не виявили-
ся досить успішними.
Згідно з даними інвентаризації 1980–
1983 рр. у ландшафтах парку нараховува-
лось 6080 рослин Pinus sylvestris, з них у
лісовому ландшафтному районі — 3759
рослин, у гірсько-горбкуватому — 1121, у
приозерно-балковому — 600 і у рівнинно-
пейзажному районі — 600 рослин.
За результатами останньої інвентари-
зації (2005–2007 рр.), у ландшафтах парку
зростало лише 4309 рослин P. sylvestris, з
них у лісовому ландшафтному районі —
2576 рослин, у гірсько-горбкуватому — 791,
у приозерно-балковому — 557 і у рівнинно-
Таблиця 1. Кількісний розподіл дерев Pinus sylvestris (n=7643) за товщиною стовбура станом на 1960 р. [4]
Діаметр стовбура, см 8 12 16 20 24 28 32 36 40 44 48 52 56 60 64 68 72 76 80
Кількість дерев, шт. 69 86 85 294 727 1069 1300 1187 954 709 538 286 154 79 50 23 8 5 2
34 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
О.О. Ільєнко, В.А. Медведєв
пейзажному районі — 385 рослин. Отже,
більше половини (60 %) рослин сосни зви-
чайної зосереджено у лісовому ландшаф-
тному районі парку, де вона за чисельністю
поступається лише Acer platanoides та ви-
конує захисну і декоративну функцію. У
табл. 2 наведено дані щодо динаміки розпо-
ділу деревостою Pinus sylvestris за віком у
лісовому ландшафтному районі парку.
Більшість рослин сосни мають вік 130–140
років.
Починаючи з 1946 р., є відомості сто-
совно видалення деревних рослин у ден-
дропарку під час санітарно-вибіркових та
реконструктивних рубок, завдяки цьому
можна прослідкувати динаміку відпаду сос-
ни звичайної (табл. 3). З 1946 по 2010 р. було
видалено 4849 дерев, що перевищує за-
гальну чисельність сосни звичайної у пар-
кових насадженнях станом на 2007 р. При-
вертає увагу різке збільшення кількості
відпаду з інтервалом 5–8 років, що, ймовір-
но, пов’язано з аномальними погодними
умовами.
За умови збереження середньорічних
темпів відпаду, які спостерігаються протя-
гом останніх 65 років (близько 75 особин на
рік) і за відсутності поновлення Pіnus syl-
vestrіs може повністю елімінувати з наса-
джень парку до 2060 р.
Негативні результати багаторазових
спроб виростити сосну звичайну в уже іс-
нуючих паркових насадженнях у захисній
смузі свідчать про актуальність проблеми
Таблиця 2. Динаміка розподілу деревостою Pinus sylvestris
за віком у лісовому ландшафтному районі парку
1957 р. 1980 р. 2007 р.
Вік,
років
Кількість
В
ік
,
р
о
к
ів Кількість
В
ік
,
р
о
к
ів Кількість
шт. % шт. % шт. %
40 14 0,3 63 9 0,3 90 5 0,2
50 6 0,1 73 2 0,1 100 0 0
70 771 16,0 93 469 14,4 120 281 12,9
80 2284 47,5 103 1559 47,9 130 1035 47,5
90 1734 36,1 113 1214 37,3 140 857 39,3
Таблиця 3. Динаміка відпаду сосни звичайної з насаджень дендропарку в 1946–2010 рр.
Рік 1946 1947 1948 1949 1950 1951 1952 1953 1954 1955 1956 1957 1958 1959 1960 1961 1962
Кількість
дерев, шт.
91 36 98 87 42 92 85 62 129 135 115 118 61 10 35 90 88
Рік 1963 1964 1965 1966 1967 1968 1969 1970 1971 1972 1973 1974 1975 1976 1977 1978 1979
Кількість
дерев, шт.
121 185 120 231 128 75 45 64 29 31 64 41 82 154 78 206 118
Рік 1980 1981 1982 1983 1984 1985 1986 1987 1988 1989 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996
Кількість
дерев, шт.
53 60 31 39 37 59 130 72 86 33 22 29 45 44 61 103 84
Рік 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 Усього за 65
років
Кількість
дерев, шт.
62 44 16 25 33 26 61 127 158 57 32 31 27 16 4849
35ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
Ретроспективний та сучасний стан насаджень Pinus sylvestris L. у ландшафтах дендропарку...
штучного відновлення сосни звичайної в
умовах розвиненого паркового фітоценозу.
Лише протягом останнього десятиліття в
окремих місцях на південному боці захис-
ної смуги вдалося отримати позитивні ре-
зультати щодо штучного відновлення сосни
звичайної. Так, висаджені в 2008 р. на 30-й
ділянці захисної смуги 5-річні саджанці в
кількості 202 шт., вирощені у розсаднику
дендропарку з насіння місцевих рослин,
Таблиця 4. Динаміка відпаду та віковий стан рослин Pinus sylvestris
у ландшафтних насадженнях дендропарку
Рік
відпаду
Кількість
дерев, шт.
(% від кількості
у ландшафтному
районі)
Середній
(min–max)
діаметр
стовбура,
см
Середня
(min–max)
висота
стовбура,
м
Вік
у 1957–1958 рр.,
років
Середній
(min–max)
вік,
років
Рівнинно-пейзажний ландшафтний район
2003–2010 12 (15,8%) 43,3 (30–80) 19,6 (10–25) 84,3 (80–90) 134,4 (131–141)
1997–2007 28 (36,8%) 39,0 (30–56) 19,3 (15–25) 81,2 (80–90) 126,2 (121–130)
1985–1997 16 (21,1%) 31,0 (20–44) 18,6 (12–25) 82,1 (80–90) 116,3 (111–120)
1985–2004 11 (14,5%) 31,1 (20–43) 19,5 (12–27) 80,6 (80–81) 109,7 (100–110)
1986–2005 9 (11,8%) 28,7 (17–41) 16,0 (12–20) 46,1 (35–50) 85,2 (65–98)
Середнє по
району
76 (100%) 35,6 18,8 77,6 (35–90) 118,2 (65–141)
Приозерно-балковий ландшафтний район
1988–2010 28 (24,8%) 42,2 (18–65) 21,6 (10–25) 90,9 (81–95) 136,1 (131–143)
1983–2009 44 (38,9%) 43,0 (23–76) 20 (14–26) 81,9 (71–95) 124 (121–130)
1983–2007 29 (25,7%) 38,5 (19–72) 19,3 (8–28) 82,0 (70–90) 116,3 (111–120)
1987–1997 8 (7,1%) 31,4 (20–53) 17,4 (6–21) 74,6 (71–81) 108,3 (100–110)
1985–1986 4 (3,5%) 39,0 (28–48) 17,5 (6–27) 60,5 (50–70) 87,8 (79–98)
Середнє по
району
113 (100%) 40,3 (18–76) 19,8 (6–28) 82,9 (50–95) 122,6 (79–143)
Гірсько–горбкуватий ландшафтний район
2001–2010 29 (17,3%) 42,1 (27–76) 20,0 (14–26) 88,9 (81–96) 136,8 (131–143)
1987–2007 65 (38,7%) 37,8 (19–62) 19,5 (8–28) 82,8 (71–96) 126,1 (121–130)
1983–1997 35 (20,8%) 32,8 (19–75) 18,4 (15–26) 81,3 (71–91) 114 (111–120)
1983– 2004 27 (16,1%) 29,2 (12–52) 19,2 (6–25) 77,5 (60–81) 107 (100–110)
1983–2009 12 (7,1%) 33,5 (15–54) 19,2 (8–26) 41,9 (21–71) 77,1 (60–98)
Середнє по
району
168 (100%) 35,8 (12–76) 19,3 (6–28) 79,7 (21–96) 118,8 (60–143)
Лісовий ландшафтний район
1994–2010 179 (22,6%) 39,4 (24–66) 20,6 (14–26) 89,2 (80–91) 136,4 (131–143)
1988–2010 276 (34,8%) 36,1 (12–65) 19,7 (7–30) 83,4 (71–91) 126,1 (121–130)
1983–2007 229 (28,9%) 32,2 (17–60) 17,3 (7–26) 81,6 (70–90) 116,2 (111–120)
1983–1997 87 (11,0%) 27,8 (16–46) 17,0 (6–27) 77,7 (70–81) 106,9 (100–110)
1983–2004 21 (2,7%) 24,3 (16–36) 14,1 (6–22) 65,9 (31–71) 94,0 (61–98)
Середнє по
району
792 34,5 18,8 83,1 (31–91) 122,6 (61–143)
Середнє по
парку
1149 35,4 19,0 82,2 (21–96) 121,8 (61–143)
36 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
О.О. Ільєнко, В.А. Медведєв
майже повністю прижились, мають здоро-
вий вигляд і щорічно дають достатній при-
ріст. Задовільну виживаність і ріст молодих
насаджень сосни звичайної відзначено на
відкритих місцях основних ландшафтних
ділянок парку.
У табл. 4 наведено характеристику 1149
дерев, які були видалені з різних ландшафт-
них районів парку у порядку санітарного
догляду в 1983–2010 рр., за винятком 1991,
1993, 1995 та 1996 років, для яких відсутні
такі дані. Рослини, які відпали, у ландшафт-
ному районі, розподілено на 5 вікових груп
залежно від віку станом на 1957–1958 рр.
Виходячи з цього віку та року видалення,
розраховували тривалість життя дерев.
Аналіз даних табл. 4 свідчить, що найбіль-
ша частка у віковій структурі насаджень
Pinus sylvestris припадає на вікову групу
121–130 років, яка у різних ландшафтних
районах парку має близькі значення — від
34,8 % до 38,7 % від загальної кількості від-
паду у ландшафтному районі. Проте частка
деревних груп максимального і мінімально-
го віку суттєво відрізняється і становить у
приозерно-балковому районі 25,2 і 3,5 %
відповідно, у лісовому — 22,5 і 3,0 %, у
гірсько-горбкуватому — 17,3 і 7,1 %, у
рівнинно-пейзажному районі — 16,0 і 10,7 %.
Таким чином, у приозерно-балковому ра-
йоні парку максимального вікового показ-
ника досягає більша кількість рослин сос ни
звичайної (25,2 %) порівняно з іншими ра-
йонами, на другому місці за цим показни-
ком — лісовий район (22,5 %), на третьо-
му — гірсько-горбкуватий (17,3 %) і на чет-
вертому місці — рівнинно-пейзажний район
(16,0%). Імовірно, що ці показники свідчать
про сприятливість умов ландшафтного ра-
йону для зростання сосни звичайної.
На підставі наведених даних вважаємо,
що остаточний висновок щодо можливої
тривалості життя сосни звичайної в умовах
«Тростянця» робити передчасно, оскільки
посадки 1861 р. у захисній смузі існують
уже близько 150 років і мають задовільний
стан.
1. Киричек Ю.К. Итоги интродукции голосе-
мянных деревьев и кустарников в дендропарке
«Тростянец» Черниговской области: Дис. …канд.
биол. наук / Рукопис (Архів інститута ботаніки
ім. М.Г. Холодного НАН України). — К., 1963. — 305 с.
2. Кочубей П.А. О трудах И.М. Скоропадского
по лесоразведению на черноземных степях Пол-
тавской губернии // Вестн. садоводства, плодовод-
ства и огородничества. — 1888. — № 5. — С. 199–
215.
3. Лыпа А.Л., Степунин Г.А. Дендропарк «Тро-
стянец». — К.: Госсельхозиздат УССР, 1951. — 70 с.
4. Мисник Г.Є. Породний склад Тростянецького
парку // Наук. зап. Ніжин. держ. педагог. ін-ту
ім. М.В. Гоголя. — 1962. — 12. — С. 35–45.
Рекомендував до друку П.А. Мороз
А.А. Ильенко, В.А. Медведев
Государственный дендрологический
парк «Тростянец» НАН Украины,
Украина, Черниговская обл., Ичнянский р-н,
с. Тростянец
РЕТРОСПЕКТИВНОЕ И СОВРЕМЕННОЕ
СОСТОЯНИЕ НАСАЖДЕНИЙ PІNUS
SYLVESTRІS L. В ЛАНДШАФТАХ
ДЕНДРОПАРКА «ТРОСТЯНЕЦ»
Исследована история формирования насаждений,
возрастное состояние и динамика отпада растений
Pіnus sylvestrіs L. в разных ландшафтных районах
дендропарка «Тростянец».
O.O. Iljenko, V.A. Medvedev
The State Dendrological Park Trostjanets,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Chernigov Region, Ichnjansky District,
village Trostjanets
RETROSPECTIVE AND MODERN STATE
OF PІNUS SYLVESTRІS L. PLANTATIONS
IN THE LANDSCAPES OF DENDROPARK
TROSTJANETS
The history of the forming of the plantations, the
age-related state and the dynamics of the falling-off
of Pіnus sylvestrіs L. in the different landscapes areas
of the dendropark Trostjanets were investigated.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-466 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:42:50Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/f2/7a22ebe58238ac3d348f4c91bfd78ef2.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-4662019-12-01T13:44:19Z Retrospective and modern state of Pіnus sylvestrіs L. plantations in the landscapes of Dendropark Trostjanets Ретроспективний та сучасний стан насаджень Pinus sylvestris L. у ландшафтах дендропарку “Тростянець” Iljenko, O.O. Medvedev, V.A. The history of the forming of the plantations, the age-related state and the dynamics of the falling-off of Pіnus sylvestrіs L. in the different landscapes areas of the dendropark Trostjanets were investigated. Досліджено історію формування насаджень, віковий стан та динаміку відпаду рослин Pinus sylvestris L. у різних ландшафтних районах дендропарку “Тростянець”. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2011-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/466 10.5281/zenodo.2544334 Plant Introduction; Vol 52 (2011); 31-36 Інтродукція Рослин; Том 52 (2011); 31-36 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377767 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/466/444 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Iljenko, O.O. Medvedev, V.A. Ретроспективний та сучасний стан насаджень Pinus sylvestris L. у ландшафтах дендропарку “Тростянець” |
| title | Ретроспективний та сучасний стан насаджень Pinus sylvestris L. у ландшафтах дендропарку “Тростянець” |
| title_alt | Retrospective and modern state of Pіnus sylvestrіs L. plantations in the landscapes of Dendropark Trostjanets |
| title_full | Ретроспективний та сучасний стан насаджень Pinus sylvestris L. у ландшафтах дендропарку “Тростянець” |
| title_fullStr | Ретроспективний та сучасний стан насаджень Pinus sylvestris L. у ландшафтах дендропарку “Тростянець” |
| title_full_unstemmed | Ретроспективний та сучасний стан насаджень Pinus sylvestris L. у ландшафтах дендропарку “Тростянець” |
| title_short | Ретроспективний та сучасний стан насаджень Pinus sylvestris L. у ландшафтах дендропарку “Тростянець” |
| title_sort | ретроспективний та сучасний стан насаджень pinus sylvestris l. у ландшафтах дендропарку “тростянець” |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/466 |
| work_keys_str_mv | AT iljenkooo retrospectiveandmodernstateofpínussylvestríslplantationsinthelandscapesofdendroparktrostjanets AT medvedevva retrospectiveandmodernstateofpínussylvestríslplantationsinthelandscapesofdendroparktrostjanets AT iljenkooo retrospektivnijtasučasnijstannasadženʹpinussylvestrislulandšaftahdendroparkutrostânecʹ AT medvedevva retrospektivnijtasučasnijstannasadženʹpinussylvestrislulandšaftahdendroparkutrostânecʹ |