Сезонний розвиток ялин (Picea A. Dietr.) в умовах Правобережного Лісостепу
This article presents the results of the phenological observations performed during 2001–2004 upon 14 species of Picea A. Dietr. genus in the dendrologic collections of M.M. Gryshko National Botanical Gardens of the NAS of Ukraine (average long-term dates and effective temperatures sums necessary fo...
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2011
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/467 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860122614560718848 |
|---|---|
| author | Pokhylchenko, O.P. |
| author_facet | Pokhylchenko, O.P. |
| author_sort | Pokhylchenko, O.P. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-01T13:47:04Z |
| description | This article presents the results of the phenological observations performed during 2001–2004 upon 14 species of Picea A. Dietr. genus in the dendrologic collections of M.M. Gryshko National Botanical Gardens of the NAS of Ukraine (average long-term dates and effective temperatures sums necessary for the beginning of certain phenological phases of vegetative and generative spruce shoots are given). A correlation detected between duration of shoots vegetation period and water and heat supply. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2544336 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:42:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
37ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
УДК 582.475:581,543:(712.253:58)
О.П. ПОХИЛЬЧЕНКО
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
СЕЗОННИЙ РОЗВИТОК ЯЛИН (PICEA A. DIETR.)
В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ
Наведено результати фенологічних спостережень за рослинами 14 видів роду Picea A. Dietr., проведених у 2001–
2004 рр. у дендрологічних колекціях Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України (середні
багаторічні дати та суми ефективних температур для настання певних фенологічних фаз вегетативних і
генеративних пагонів ялин). Установлено зв’язок між тривалістю періоду вегетації пагонів ялин та забезпече-
ністю вологою і теплом.
© О.П. ПОХИЛЬЧЕНКО, 2011
Фенологічні спостереження за інтродуко-
ваними рослинами, виявлення закономір-
ностей у процесах росту та розвитку веге-
тативних і генеративних пагонів в умовах
культивування є одним з основних завдань
ботанічних садів та дендраріїв. В основі
фенологічного розвитку рослини лежить
спадково закріплена ритмічність та періо-
дичність фізіологічних процесів [14]. За до-
помогою фенологічних спостережень з’я-
совують закономірності у періодичності
розвитку та залежність фенофаз від умов
навколишнього середовища [21]. Дані фе-
нологічних спостережень дають змогу вра-
хувати відмінності в ритмах ростових про-
цесів, швидко провести первинну оцінку
інтродукованих рослин і з високою досто-
вірністю розподілити їх у групи видів з різ-
ним ростом, розвитком, зимостійкістю та
іншими біологічними властивостями, важ-
ливими для прогнозу результатів їхньої ін-
тродукції [10].
Дослідженню сезонного розвитку ялин
в умовах інтродукції присвячені роботи
Н.В. Шкутко в Білорусі [20], А.Д. Гурьєва і
Т.В. Самойлової на Далекому Сході [5],
П.Я. Чуприни та І.С. Маринича у Києві [18,
11], В.А. Букацела у Молдавії [2], Й.Й. Се-
вертоки в Туркменистані [15], І.Т. Кіщенко
в Карелії [9], В.В. Шестопалової у Вороне-
жі [19], М.Є. Булигіна та В.Т. Ярмишко у
Санкт- Петербурзі [3].
Матеріали та методи
Фенологічні спостереження проводили за
методичними вказівками «Фенологичес-
кие наблюдения над хвойными» [22]. У
2001–2004 роках в умовах інтродукції в
Правобережному Лісостепу України здійс-
нено фенологічні спостереження за 14 ви-
дами ялин, які зростають у Національному
ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН
України (НБС). Спостереження проводили
на ботаніко-географічних ділянках у ма-
сивах Picea abies L.(Karst.), P. orientalis (L.)
Link, P. obovata Ledeb., P. schrenkia na Fisch.
et Mey.; у Коніферетумі дендрарію — за
великими групами (понад 20 дерев кожно-
го виду) P. pungens Engelm. та P. glauca
(Mo ench) Voss., за групами з 5–10 рослин
P. asperata Mast. та P. koraiensis Nakai; за
поодинокими деревами або за групами до
5 екз. P. omorica (Panc.) Purkyne, P. engel-
manii Engelm., P. glehnii (Fr.Schmidt) Mast.,
P. mariana (Miller) Britt., P. sitchensis (Bong.)
Carr.; за 5-річними сіянцями P. jesoensis
Carriere, привезеними з місць природного
зростання.
Фіксували проходження фаз розвитку
вегетативних пагонів ялин, розпочинаючи
з фази набухання бруньок. У цей час від-
бувається інтеркалярний ріст хвої ялин
38 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
О.П. Похильченко
гонів, що статистично підтверджено у до-
слідженнях І.Т. Кіщенко в Карелії (2000);
фаза завершення окорковіння верхніх
брунькових лусочок (сформованих бру-
ньок) — з фазою дозрівання пагонів.
Статистичну обробку виконували згідно
з рекомендаціями Г.М. Зайцева [7], оброб-
ляючи календарні дати, переведені в без-
перервний числовий ряд від 1 березня. За
цими датами складали середньо- та бага-
торічні феноспектри з врахуванням відхи-
лень у межах виду та за роками спостере-
жень (відображено на графіку стандарт-
ним відхиленням) [8, 21]. Дані обробляли з
точністю 95 %, тому на графіку відкладали
подвійне стандартне відхилення (2σ). За-
стосовувати стандартне відхилення для
відображення відхилень у настанні фено-
логічних фаз запропонував М.Є. Булигін
[3]. Для об’єктивного порівняння феноло-
гічних ритмів різних видів ялин Т.П. Не-
красова вважає за доцільне, окрім кален-
дарних дат, підсумовувати на дату по чатку
настання фенологічних фаз суми ефектив-
них температур, вищих за 5 оС (СЕТ > 5 оС)
[13]. СЕТ > 5 оС підраховували відповідно
до рекомендацій Ю.І. Чиркова [17]. Трива-
лість вегетаційного періоду визначали як
різницю між датами початку фази набу-
хання бруньок та закінчення фази зде ре-
в’яніння пагонів. Варіабельність кількості
днів періоду вегетації встановлювали за
подвійним стандартним відхиленням (2σ).
Цей показник визначали як середній бага-
торічний та щорічний, зіставляючи його з
гідротермічним коефіцієнтом Г.Т. Селяни-
нова (ГТК) [1].
Дані щодо погодно-кліматичних умов у
період досліджень (середньодобова темпе-
ратура повітря і кількість опадів за 2001–
2004 рр.) отримані від Української цен-
тральної геофізичної обсерваторії.
Основним чинником переходу рослин із
стану спокою до вегетації є сума накопи-
чення певних позитивних температур [4,
6, 9]. Однак аналіз проходження вегета-
тивними та генеративними пагонами ялин
Рис. 1. Фенологічні спектри ялин у НБС ім. М.М. Гриш-
ка НАН України (середні дані за 2001–2004 рр.).
[16]. Відзначали основні фази розвитку
осьових пагонів у середині крони ялин: по-
чаток розпускання бруньок, початок та за-
кінчення росту пагонів (з моменту видимо-
го росту, як це описано у [9, 18–20]); зде ре-
в’яніння пагонів, початок та закінчення
пилування, достигання насіння. Ми дій шли
висновку, що фази початку росту хвої та
формування бруньок збігаються з фазами
початку росту пагонів, а фаза закінчення
росту хвої — з фазою закінчення росту па-
39ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
Сезонний розвиток ялин (Picea A. Dietr.) в умовах Правобережного Лісостепу
фаз розвитку за календарними датами
та СЕТ > 5 оС виявив, що стабільнішим є
тривалість фаз, виражена у календарних
днях (коефіцієнт варіації 1–20 %), ніж у
СЕТ > 5 оС (коефіцієнт варіації 2–55%).
У 2002 р. спостерігали нетипово ранню
весну, а у 2003 р. — дещо запізнілу. Тому,
зважаючи на короткий термін спостере-
жень (чотири роки), ми отримали велику
варіабельність у датах настання феноло-
гічних фаз.
На деревах P. mariana та P. jesoensis за
роки спостережень генеративні бруньки не
утворювались, тому на графіку ці дані від-
сутні (рис. 1). У P. glehnii утворення шишок
спостерігали лише одного року, тому на
графіку (див. рис. 1) відсутні відхилення
цієї фази.
Результати та обговорення
За даними різних авторів, бруньки ялин
починають розвиватися за середньодобової
температури +3,9…10,4 оС [22], +10…13,0 оС
[24], +8…15 оС [3]. Фаза набухання вегета-
тивних бруньок починається у досліджува-
них нами видів з переходом середньо добо-
вої температури через 10 оС, за досягнення
СЕТ > 5 oC 16,5…236,2 оС. Першими роз-
пускаються бруньки далекосхідних ялин
P. je soensis та P. koraiensis — 1–26 квітня
(див. рис. 1), згодом — північноамерикан-
ських видів P. sitchensis, P. glauca, P. engel-
manii та азійських — P. obovata, P. asperata
(з 10 квітня до 5 травня), пізніше — євро-
пейських видів P. omorica, P. abies, P. orien-
talis та азійського P. schrenkiana (з 16 квіт-
ня до 7 травня). Останніми вступають у
цю фазу північноамериканські P. pungens,
P. mariana та далекосхідний вид P. glehnii
(з 23 квітня до 5 травня). Така послідов-
ність зберігається, за даними І.Т. Кіщенка,
при проходженні етапів морфогенезу веге-
тативних бруньок: від P. glauca та P. abies
до P. pungens. На думку цього автора, це
свідчить про вищу вимогливість до темпе-
ратурного режиму видів, які останніми
вступають у певну фазу [9]. Отримані нами
дані не дають змоги зробити висновок про
вплив географічного походження видів на
строки початку вегетації.
Середнє багаторічне настання окремих
фаз суттєво змінюється залежно від
погодно-кліматичних умов певного року.
Дата початку розпускання бруньок най-
сильніше варіює у P. jesoensis (1 квітня — у
2002 р., 28 квітня — у 2003 р.), P. koraiensis
та P. glauca (відповідно 3 та 10 квітня — у
2002 р.; 24 квітня та 2 травня — у 2003 р.).
Різниця у датах настання цієї фази є най-
меншою для P. omorica (23 квітня — у 2002 р.
та 30 квітня — у 2003 р.), що узгоджується
з даними І.Т. Кіщенка [9].
Найкоротша за тривалістю фаза роз-
пускання бруньок — у P. engelmanii та P.
orientalis (8 днів), найдовша — у P. jesoensis
та P. koraiensis (13 днів). Найсуттєвіше від-
хилення у тривалості цієї фази виявлено у
P. glauca (2 σ = 6,68 діб).
Друга половина квітня у 2003–2004 рр.
була прохолодною, 25–28 квітня середньо-
добова температура опускалась нижче за
+5 оС. Цим можна пояснити коротшу три-
валість фази розпускання бруньок (4–10
Рис. 2. Тривалість періоду вегетації у ялин у НБС
ім. М.М. Гришка НАН України в 2002–2004 рр.
40 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
О.П. Похильченко
діб у 2003–2004 рр.) P. jesoensis, P. ko rai-
ensis та P. glauca, які належать до групи
таких, що рано розпускаються, ніж у 2002 р.
(16–19 днів), коли температура у цей пері-
од трималась на рівні +10 оС. Скорочення
тривалості фази розпускання бруньок для
P. pungens у 2003 р. (до 6 діб) порівняно з
2002 та 2004 рр. (16 діб) зумовлене різким
підвищенням температури в період 6–
14 травня 2003 р. до +23 оС. Подібне явище
зафіксовано О.К. Дорошенком у кавказь-
ких деревних інтродуцентів, коли відбу-
вався зсув фенофаз у більш ранні строки і
скорочення їхньої тривалості, пов’язане з
інтенсивнішим наростанням СЕТ [6].
Отримані нами дані щодо дат настання
фази розпускання вегетативних бруньок у
ялин свідчать, що вони на широті 50о випе-
реджають на два тижні настання цієї фази
на широті 62о в умовах Карелії [8], спізню-
ються на 4–20 днів порівняно з Далеким
Сходом (44о пн.ш.) [5] та Воронежем [19] і
практично збігаються з даними щодо Біло-
русі [20], яка розташована на широті Києва.
Наші дані підтверджують спостереження
П.Я. Чуприни [18]. Послідовність, в якій
окремі види вступають у зазначену фазу,
зберігається в усіх згаданих регіонах. Це
підтверджує думку Л.І. Плотникової про
те, що варіювання у датах настання будь-
якої фенофази за роками залежить від
умов року (або місця спостереження, як у
нашому дослідженні). Різниця у датах на-
стання однакової фази у різних видів
впродовж одного року свідчить про різні
ритми розвитку, які склалися в процесі
філогенезу [14]. Для P. schrenkiana, яка
росте в місцях з перепадом висот у 1000 м,
різниця у даті настання фази набухання
вегетативних бруньок становить у серед-
ньому 4 доби [4].
У фазу росту пагонів ялини вступають в
тому ж порядку після переходу середньо-
добової температури через +12…13 оС, що
підтверджує дані В.А. Букацела в Молдoві
[12], і досягнення СЕТ > 5 oC 57–420 оС. Різ-
ниця у даті початку росту пагонів є най-
більшою у P. glehnii (12 травня — у 2003 р.
та 30 травня — у 2004 р.) та P. asperata
(20 квітня — у 2002 р. та 10 травня — у 2003
та 2004 рр.), найменшою — для P. sitchensis
(29 квітня — у 2002 р. та 6 травня — у 2003 р.).
Найменша тривалість цієї фази (в серед-
ньому за чотири роки) — у P. pungens та
P. asperata — 28–29 діб, найбільша — у
P. koraiensis — 60 діб. Найсуттєвіші відхи-
лення у тривалості росту вегетативних па-
гонів властиві P. abies та P. glauca (2σ=12,2
доби та 2σ=13,3 доби відповідно). Це зумов-
лено впливом забезпеченості вологою і те-
плом на тривалість росту пагонів. У 2002 р.
ГТК 1 липня становив 1,7, пагони зазначених
видів росли 57 та 45 діб, у 2003–2004 рр. —
0,6, ріст пагонів тривав 32, 34 доби (2003 р.)
та 33, 42 доби (2004 р.). Ці дані підтверджу-
ють висновки С.К. Кабулова про те, що в пе-
ріод найбільшої напруженості атмосферної
посухи рослинам притаманний уповільне-
ний ріст або навіть його припинення [8].
В умовах Санкт-Петербурга ріст ялино-
вих пагонів триває 20–35 діб [3], у Карелії —
50–66 діб [9], на Далекому Сході — 48–70 діб
[5], у Білорусі — 32–44 доби [20], в Молдо-
ві — 50–69 діб [2].
За нашими даними, ріст ялинових паго-
нів завершується при досягненні CЕТ > 5 oC
272,7–870,8 оС. Першою закінчує рости P. je so-
ensis — 13–25 травня, потім P. engelma nii,
P. asperata, P. mariana — 13 травня–10 черв-
ня, P. omorica — 1–10 червня, P. pun gens,
P. schrenkiana — 6–20 червня. У P. gla uca,
P. sitchensis ця фаза настає 30 травня—
25 червня. Picea abies, P. obovata та P. gleh-
nii закінчують рости 6–28 червня. Пагони
P. ko raiensis та P. orientalis закінчують рос-
ти останніми — 23–30 червня. Дата за-
кінчення росту пагонів найсильніше ва-
ріює у P. sit chensis (28 травня — у 2002 р.
та 25 червня — у 2003 р.), найменше — у
P. koraiensis (24 червня — у 2002 р. та 26 черв-
ня — у 2004 р.).
Здерев’яніння пагонів — це фаза, яка
свідчить про успішне завершення вегетації
інтродуцента і готовність рослини до зимо-
41ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
Сезонний розвиток ялин (Picea A. Dietr.) в умовах Правобережного Лісостепу
вих умов. Однорічні пагони ялин повністю
сформовані при досягненні СЕТ > 5 oC
782,8–1379,4 оС. Першими досягають цього
стану 20 червня–5 липня пагони P. jesoensis,
суттєво випереджаючи решту видів, дру-
гими — P. obovata — 7–19 липня. P. mariana,
P. engelmanii, P. pungens, P. schrenkiana,
P. koraiensis, P. omorica, P. asperata, P. ab i-
es, P. sitchensis, P. glauca та P. glehnii закін-
чують вегетацію до 29 липня. Дата закін-
чення фази здерев’яніння пагонів найсиль-
ніше варіює у P. orientalis (10 липня — у
2004 р. та 21 серпня — у 2001 р.), наймен-
ше — у P. koraiensis (20 липня — у 2004 р.
та 23 липня — у 2002 р.). Період зде ре-
в’яніння пагонів у 2002 р. (при ГТК на 1 серп-
ня — 1,2) для P. asperata, P. engelmanii, P. sit-
chensis тривав відповідно 66, 70, 58 діб. У
2003 та 2004 рр. (ГТК станом на 1 серпня
0,7 та 1,0 відповідно) — 47, 47, 27 та 38, 41,
30 діб.
Фаза розпускання генеративних бру-
ньок розпочинається у ялин майже одно-
часно з розпусканням вегетативних бру-
ньок. Дати початку настання цих двох фаз
для всіх видів статистично не відрізняють-
ся, тобто стандартні відхилення середніх
багаторічних дат настання цих фаз пе-
рекриваються на графіку (див. рис. 1). У
P. sitchensis, P. pungens, P. omorica, P. obo-
vata, P. koraiensis, P. engelmanii спочатку
розпускаються вегетативні бруньки, а по-
тім — генеративні, різниця у датах настан-
ня цих фаз становить до 7 діб. У P. asperata,
P. glauca, P. glehnii, P. orientalis раніше по-
чинають розпускатись генеративні брунь-
ки, найбільша різниця у датах настання
генеративних та вегетативних бруньок —
у P. glehnii (11 діб). Одночасно розпуска-
ються генеративні та вегетативні бруньки
у P. abies та P. asperata. Найдовше триває
ця фаза у P. asperata, P. glauca, P. omorica,
P. orientalis, P. pungens та P. schrenkiana —
12–17 діб. Багаторічне відхилення в усіх
ялин, крім P. glauca, незначне: 2σ=2–4 доби;
для P. glauca 2σ=9,73 доби, тобто у 2003 і
2004 рр. мало місце скорочення цієї фази
порівняно з ранньою весною 2002 р. Схожу
тенденцію спостерігала В.В. Шестопалова
у Воронежі в 1974 р., коли середньомісячна
температура весняних місяців була ниж-
чою за середню багаторічну. Фаза набухан-
ня бруньок тривала вдвічі довше за серед-
ньорічну; пилування почалось пізніше, при
середньодобовій температурі +11,7 оС [19].
За нашими спостереженнями, найшвид-
ше ця фаза минає у P. abies, P. obovata та
P. sitchensis — 7–8 діб, з несуттєвою різ-
ницею між роками.
Пилування у ялин починається за се-
редньодобової температури +9,2…23,7 оС.
СЕТ > 5 oC на початку цієї фази становить
57,5–390,3 оС. Послідовність, у якій розпус-
кались вегетативні бруньки різних видів,
не зберігається, хоча в обидві ці фази
першою вступає P. asperata, останньою —
P. pungens. Пилують ялини 7–16 діб. Це
підтверджує спостереження П.Я. Чуприни
в 1979–1981 рр., коли далекосхідні ялини у
колекціях НБС пилували 4–8 діб [21]. Най-
більше цей показник варіює у P. glauca
(2σ=9,8 доби, найменше — у P. obovata (2σ=
= 0,7 доби). Закінчують пилувати ялини за
середньодобової температури +10…23,6 оС,
коли СЕТ > 5 oC становить 101,0–479,9 оС.
Отже, погодно-кліматичні умови впли-
вають на тривалість пилування рослин
P. glauca суттєвіше, ніж у інших видів.
Послідовність вступу у фазу пилуван-
ня різних видів ялин, за нашими спосте-
реженнями, підтверджує дані, отримані
А.М. Мошкович у Молдові, де найраніше
пилування відмічене у P. obovata, а най-
пізніше — у P. pun gens [12].
Висипання насіння зафіксовано на 91-
шу (для P. pungens) — 145-ту (для P. as-
perata) добу після закінчення пилування.
СЕТ > 5 oC становить для цього періоду
1807–2172 оС. В умовах Санкт-Петербурга
насіння формується 105–120 діб [3].
Період вегетації у різних видів триває від
65 (P. jesoensis, P. orientalis) до 110 (P. sit-
chensis, P. glauca) діб (рис. 2). Період веге-
тації у 2002 р. (ГТК станом на 1 серпня —
42 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
О.П. Похильченко
1,2) для всіх досліджуваних видів був дов-
шим, ніж у 2003 та 2004 рр. при ГТК станом
1 серпня 0,7 та 1,0 відповідно.
В умовах Санкт-Петербурга період ве-
гетації триває 160–190 діб [3], в умовах
Карелії — 94–101 добу [9].
Висновки
Вегетація ялин розпочинається з переходом
середньодобової температури через 10 oC
та досягнення СЕТ > 5 oC 16,5–236,2 oC. Од-
норічні пагони повністю формуються за
СЕТ > 5 oC 782,8–1379,4 oC. Пилування
ялин починається за середньодобової тем-
пе ратури +9,2…23,7 oC і триває від 7 до 16 діб.
Висипання насіння відбувається за СЕТ >
> 5 oC 1807–2172 оС. Пагони всіх дослідже-
них видів ялин вчасно закінчують вегета-
цію і встигають пройти повний річний цикл
розвитку в умовах інтродукції в Правобе-
режному Лісостепу України. Отримані ре-
зультати підтверджують дані П.Я. Чупри-
ни [18], О.К. Дорошенка [7], І.С. Маринича
[11]. Кількість опадів у теплий період року
впливає на тривалість фази росту пагонів у
всіх досліджених видів, але найсуттєвішим
цей вплив є для P. abies та P. glauca, що
свідчить про їхню підвищену потребу у во-
лозі порівняно з рештою видів.
1. Агроклиматический атлас мира / Под ред.
д.г.н. И.А. Гольцберг.— М.; Л.: Гидрометеоиздат,
1972. — 18 с.
2. Букацел В.А. Сезонный рост видов ели —
Picea A. Dietr. (Pinaceae), интродуцированных в
Молдавии // Интродукция растений и озеленение.
Ботан. исслед.— Кишинев, 1989. — Вып. 6. — С. 39–
47.
3. Булыгин Н.Е., Ярмышко В.Т. Дендроло-
гия: Учебн. — М.: МГУЛ, 2003. — 528 с.
4. Ган П.А. Интродукция и лесоразведение
хвойных пород в Киргизии: Монография. — Фрун-
зе, 1987. — 151 с.
5. Гурьев А.Д., Самойлова Т.В. Некоторые ито-
ги интродукции ели на горнотаежной станции //
Ель на Дальнем Востоке: Сб. науч. тр. АН СССР. —
М., 1987. — С. 185–196.
6. Дорошенко О.К. Протікання фенофаз у
кав казьких інтродуцентів залежно від умов сере-
довища // Інтродукція та акліматизація рослин на
Україні. — 1978. — Вип. 12. — С. 17–24.
7. Зайцев Г.Н. Математический анализ биоло-
гических данных: Монография. — М.: Наука, 1991. —
184 с.
8. Кабулов С.К. Приспособление интро ду ци-
руемых растений к атмосферной засухе // Ритм
роста и развития интродуцентов: Тез. докл. Всесо-
юз. совещания (13–15 марта 1973 г., г. Москва). —
М.: Б. и., 1973. — С. 49–51.
9. Кищенко И.Т. Рост и развитие абориген ных
и интродуцированных видов семейства Pinaceae
Lindl. в условиях Карелии: Монография. — Пет-
розаводск: Изд-во Петрозавод. гос. ун-та, 2000. —
210 c.
10. Кищенко И.Т., Тренин В.В. Морфогенез ве-
гетативных почек видов Picea (Pinaceae), интроду-
цированных в Карелию // Ботан. журн. — 2002. —
87, № 5. — С. 62–67.
11. Маринич І.С. Біологічні особливості північ-
ноамериканських шпилькових в зв’язку з їх куль-
турою в Лісостепу України: Дис. …канд. біол. наук:
03.00.05. — ботаніка. — К., 1999. — 210 с.
12. Мошкович А.Н. Развитие мужской репро-
дуктивной сферы и опыление некоторых хвойных в
условиях интродукции в Молдавии // Рекоменда-
ции по размножению интродуцированных расте-
ний на основании изучения их биологии индивиду-
ального развития. — К., 1988. — С. 110–111.
13. Некрасова Т.П. Влияние температуры воз-
духа на формирование пыльцы хвойных древесных
пород // Лесоведение. — 1976. — № 6. — С. 37–43.
14. Плотникова Л.С. Некоторые показатели,
используемые для прогноза перспективности ин-
тродуцентов // Ритм роста и развития интроду-
центов: Тез. докл. Всесоюз. совещания (13–15 марта
1973 г., г. Москва). — М., 1973. — С. 106–108.
15. Севертока И.И. Интродукция голосемен-
ных в Туркменистан: Монография. — Алматы:
Ыльм, 1994. — 321 с.
16. Скупченко В.Б., Ладанова Н.В. Развитие
хвои Picea obovata (Pinaceae) // Ботан. журн. —
1984. — 69, № 2. — С. 203–206.
17. Чирков Ю.И. Агрометеорология: Моногра-
фия. — Л.: Гидрометеоиздат, 1986. — 296 с.
18. Чуприна П.Я. Хвойные Восточной Азии на
Украине: Монография. — К.: Наук. думка, 1987. — 94 с.
19. Шестопалова В.В. Особенности роста, раз-
вития и устойчивости видов сосновых в условиях
Ботанического сада Воронежского госуниверсите-
та // Вестн. ВГУ. Сер. Химия, биология, фарма-
ция. — 2003. — № 1. — С. 89–95.
20. Шкутко Н.В. Хвойные экзоты Белоруссии
и их хозяйственное значение. — Минск: Наука и
техника, 1970. — 269 с.
43ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
Сезонний розвиток ялин (Picea A. Dietr.) в умовах Правобережного Лісостепу
21. Шнелле Ф. Фенология растений: Моногра-
фия. — Л.: Гидрометеоиздат, 1961. — 259 с.
22. Ярославцев Г.Д., Булыгин Н.Е., Кузнецов С.И.,
Захаренко Г.С. Фенологические наблюдения над
хвойными: Метод. указания. — Ялта, 1973. —
48 с.
Рекомендував до друку
Ю.О. Клименко
О.П. Похильченко
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
СЕЗОННОЕ РАЗВИТИЕ ЕЛЕЙ (PICEA A. DIETR.)
В УСЛОВИЯХ ПРАВОБЕРЕЖНОЙ ЛЕСОСТЕПИ
УКРАИНЫ
Приведены результаты фенологических наблюде-
ний за растениями 14 видов рода Picea A. Dietr.,
проведенных в 2001–2004 гг. в дендрологических
коллекциях Национального ботанического сада
им. Н.Н. Гришко НАН Украины (средние много-
летние даты и суммы эффективных температур
для наступления определенных фенологических
фаз вегетативных и генеративных побегов елей).
Установлена связь между продолжительностью
ве гетации побегов елей и обеспеченностью влагой
и теплом.
O.P. Pokhylchenko
M.M. Gryshko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
SEASONAL SPRUCE DEVELOPMENT
(PICEA A. DIETR.) IN THE CONDITIONS
OF RIGHT-BANK OF FOREST-STEPPE
OF UKRAINE
This article presents the results of the phenological
observations performed during 2001–2004 upon
14 species of Picea A. Dietr. genus in the dendrologic
collections of M.M. Gryshko National Botanical Gar-
dens of the NAS of Ukraine (average long-term
dates and effective temperatures sums necessary
for the beginning of certain phenological phases of
vegetative and generative spruce shoots are given).
A correlation detected between duration of shoots
vegetation period and water and heat supply.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-467 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:42:51Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/41/a8dca94c8373b2cc5294f2e69a09b141.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-4672019-12-01T13:47:04Z Seasonal spruce development (Picea A. Dietr.) in the conditions of Right-Bank of Forest-Steppe of Ukraine Сезонний розвиток ялин (Picea A. Dietr.) в умовах Правобережного Лісостепу Pokhylchenko, O.P. This article presents the results of the phenological observations performed during 2001–2004 upon 14 species of Picea A. Dietr. genus in the dendrologic collections of M.M. Gryshko National Botanical Gardens of the NAS of Ukraine (average long-term dates and effective temperatures sums necessary for the beginning of certain phenological phases of vegetative and generative spruce shoots are given). A correlation detected between duration of shoots vegetation period and water and heat supply. Наведено результати фенологічних спостережень за рослинами 14 видів роду Picea A. Dietr., проведених у 2001–2004 рр. у дендрологічних колекціях Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України (середні багаторічні дати та суми ефективних температур для настання певних фенологічних фаз вегетативних і генеративних пагонів ялин). Установлено зв’язок між тривалістю періоду вегетації пагонів ялин та забезпеченістю вологою і теплом. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2011-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/467 10.5281/zenodo.2544336 Plant Introduction; Vol 52 (2011); 37-43 Інтродукція Рослин; Том 52 (2011); 37-43 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377767 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/467/445 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Pokhylchenko, O.P. Сезонний розвиток ялин (Picea A. Dietr.) в умовах Правобережного Лісостепу |
| title | Сезонний розвиток ялин (Picea A. Dietr.) в умовах Правобережного Лісостепу |
| title_alt | Seasonal spruce development (Picea A. Dietr.) in the conditions of Right-Bank of Forest-Steppe of Ukraine |
| title_full | Сезонний розвиток ялин (Picea A. Dietr.) в умовах Правобережного Лісостепу |
| title_fullStr | Сезонний розвиток ялин (Picea A. Dietr.) в умовах Правобережного Лісостепу |
| title_full_unstemmed | Сезонний розвиток ялин (Picea A. Dietr.) в умовах Правобережного Лісостепу |
| title_short | Сезонний розвиток ялин (Picea A. Dietr.) в умовах Правобережного Лісостепу |
| title_sort | сезонний розвиток ялин (picea a. dietr.) в умовах правобережного лісостепу |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/467 |
| work_keys_str_mv | AT pokhylchenkoop seasonalsprucedevelopmentpiceaadietrintheconditionsofrightbankofforeststeppeofukraine AT pokhylchenkoop sezonnijrozvitokâlinpiceaadietrvumovahpravoberežnogolísostepu |