Фізіолого-біохімічні особливості інтродукованих видів та сортів роду Hemerocallis L.

A review of current trends of physiological and biochemical studies of Hemerocallis L. are presented. The new data about taxonomy and phylogeny, introduction, the genetic basis of plant breeding, quantitative and qualitative analysis of pigments, and biology of flowering, identification and рhysiolo...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Shcherbakova, T.O.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2011
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/468
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860122618823180288
author	Shcherbakova, T.O.
author_facet	Shcherbakova, T.O.
author_sort	Shcherbakova, T.O.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-12-01T14:06:14Z
description	A review of current trends of physiological and biochemical studies of Hemerocallis L. are presented. The new data about taxonomy and phylogeny, introduction, the genetic basis of plant breeding, quantitative and qualitative analysis of pigments, and biology of flowering, identification and рhysiological action of biologically active substances are given.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2544342
first_indexed	2025-07-17T12:42:52Z
format	Article
fulltext	44 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4 © Т.О. ЩЕРБАКОВА, 2011 УДК 582.573.76:[581.1+581.19] Т.О. ЩЕРБАКОВА Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНТРОДУКОВАНИХ ВИДІВ ТА СОРТІВ РОДУ HEMEROCALLIS L. Наведено огляд сучасних напрямів фізіолого-біохімічних досліджень роду Hemerocallis L., дані щодо систематики, філогенії, інтродукції, генетичних основ селекції, якісного і кількісного аналізу пігментів, біології цвітіння, іден- тифікації біологічно активних речовин та їхньої фізіологічної дії. Рід лілійник (Hemerocallis L.) об’єднує 18 видів, поширених у Південно-Східній Азії, Сибіру, Європі. Більшість видів є цінними лікарськими, декоративними і харчовими рослинами. Нині види та сорти Hemerocallіs посідають одне з головних місць у світово- му асортименті садових культур [19, 30, 35]. Широка інтродукція представників роду Hemerocallis у світі, велика селекційна робота з ними, застосування в різних еле- ментах озеленення, наявність лікувальних властивостей зумовлюють доцільність про- ведення досліджень з генетики, фізіології, біохімії цих рослин. В Україні основна увага приділяється вивченню представників роду як декора- тивних рослин з метою використання в озе- лененні. Однак є потреба у проведенні де- тальних досліджень фізіолого-біохімічних особливостей інтродукованих видів та сор- тів Hemerocallis, вивченні динаміки нако- пичення біологічно активних речовин (БАР) у різних органах рослин, їхній ідентифіка- ції та фармакологічному вивченні основних груп речовин. Філогенія, систематика та ареал роду Лілійник як харчова культура згадується в листах Конфуція (приблизно 551–479 рр. до н.е). Вперше види H. lilioasphodelus та H. fulva були описані під назвами Li lio spho- de lus luteus liliflorus Dodoens та Lilioaspho- delus phoenicus Pena & L’Obel відповідно у 1554 та 1570 рр. У 1753 р. К. Лінней дає лі- лійникам родову назву Hemerocallis, під- креслюючи короткочасність життя квітки (від гр. слів hemera — день, callos — краса) та описує зазначені вище види як H. Lilio As phodelus flavus та H. Lilio Asphodelus fulvus [74]. На початку XX ст. центром дослідження морфології, систематики та селекції He me- rocallis стає Нью-Йоркський ботанічний сад. Перше вивчення таксономії та спробу класифікувати види здійснив A. Stout [63]. W. Erhardt розробив більш досконалу кла- сифікацію і виділив 20 видів, які об’єднав у п’ять груп: citrina (H. altissima Stout, H. cit- rina Baroni, H. coreana Nakai, H. lilioas pho- delus L., H. minor Miller, H. pedicellata Na- kai, H. thunbergii Barr emend. Baker, H. ye- zo e nsis Hara.), fulva (H. × aurantiaca Baker, H. fulva L.), middendorffii (H. dumortieri Mor ren, H. esculenta Koidzumi, H. exaltata Stout, H. hakuunensis Nakai, H. middendorf- fii Trautvetter et Meyer), nana (H. forrestii Diels, H. nana), multiflora (H. micrantha Na- kai, H. multiflora Stout, H. plicata Stapf) [30]. Він не виділяє H. graminea Andrews, H. lu- teola, H. littorea Makino як окремі види. В 45ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4 Фізіолого-біохімічні особливості інтродукованих видів та сортів роду Hemerocallis L. 1992 р. описано ще два види: H. hongdoensis Chung & Kang, H. taeanensis Kang & Chung [24, 25, 74]. Найбільш повно сучасний так- сономічний склад роду Hemerocallis пред- ставлено на сайті J. Plodeck та J. Zhuang Plodeck [74]. У 1985 р. Dahlgren за морфологічними та анатомічними особливостями виділив Hemero callis з Liliaceae в окрему родину Hemerocallidaceae R. Br [52]. Молекулярні дослідження дають змогу чіткіше визначити таксони Hemerocallis та їхнє походження [11]. Японськi дослідники довели, що предки H. middendorfii виникли не пізніше ніж 25 млн років тому, задовго до утворення Японського моря. Виявлено, що H. citrinа var. vespertina Hotta походить від трьох різних ліній, які потрапили на японський архіпелаг різними шляхами і є предковою формою всіх видів Hemerocallis [52, 54]. Використання біохімічних методів у сис- тематичних дослідження дають змогу під- твердити генетичну подібність форм та культиварів fulva (H. fulva var. sempervirens, H. fulva ‘Kwanso’, H. fulva ‘Europa’, H. fulva ‘Masculata’, H. fulva ‘Flore Pleno’, H. fulva var. rosea), які історично сформувалися як окрема група. В межах груп H. middendorf- fii, H. dumortierri і H. hakunensis результа- ти генетичного аналізу узгоджуються з класифікацією W. Erhardt. Однак генетичні дослідження свідчать про спорідненість груп middendorffii та citrinа і необхідність їхнього об’єднання в одну групу [52, 67]. Ре- зультати кластерного аналізу роду He me- ro callis наведено в оглядовій статті Terren- ce P. McGarty. Ним зроблено висновок про перспективність застосування генетичних досліджень для уточнення таксономічного складу та видової характеристики Heme ro- callis [51, 52]. Згідно з сучасною таксономічною систе- мою класифікації квіткових рослин (APG III) родину Hemerocallidaceae включено до родини Xanthorrhoeaceae на рівні підроди- ни Hemerocallidoideae [21, 38]. Сьогодні найбільша видова різноманіт- ність Hemerocallis представлена в Північно- Східному, Центральному і Південно-Захід- ному Китаї, Японії, Кореї, Маньчжурії, частково в Монголії. Види Hemerocallis по- ширені в негустих лісах, на узліссях, у за- ростях чагарників, серед високотрав’я і на луках півдня та південного заходу Далеко- го Сходу, півдня Східного Сибіру. Деякі з них ввійшли до складу флори як вторинні елементи та культурні клони і трапляють- ся поблизу населених пунктів Європей- ської частини Росії, Західної Європи, Пів- нічної Америки. H. minor занесений до Чер- воної книги Республіки Бурятія, Іркутської та Новосибірської областей, Красноярсько- го краю, H. lilio-asphodelus — до Червоної книги Республіки Саха, Казахстану, Кеме- ровської області Росії [1, 2, 5]. Фізіолого-генетичні основи інтродукції та селекції Hemerocallis У ХV ст. H. fulva та H. lilio-asphodelus за- везені в Західну Європу. В кінці XIX ст. англієць J. Eld зібрав першу колекцію ви- дів Hemerocallis та отримав перші сорти. A. Stout обґрунтував теоретичні і практич- ні прийоми гібридизації та розробив про- граму селекційної роботи з лілійником. У 1929 р. він отримав перший сорт Mikado [63]. У 40–50-х рр. XX ст. селекційна робота з лілійниками була спрямована на отри- мання гібридів з різноманітним забарв- ленням оцвітини і малюнком на елементах оцвітини. За період з 1950 до 1980 р. за- реєстровано близько 15 тис. сортів. У цей час закладаються наукові основи аналізу успадковування певних ознак та особли- востей морфології батьківських особин. Досліджують можливість і різноманітність мутаційних процесів у сіянцях, отриманих унаслідок схрещувань. У кінці 60-х років обробка диплоїдних форм колхіцином дає змогу отримати тетраплоїдні гібриди з принципово новими морфологічними озна- ками квітки [17, 19]. 46 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4 Т.О. Щербакова Значний вклад у розвиток сучасної селекції лілійників внесли D. Kirchhoff, M. Morss, T. Petit, L. Grace, P. Stamile, E. Sal- ter, J. Kinnebrew, J. Peat. Нині світовий центр селекції лілійнику розташований у США. Слід відзначити вагомий вклад у роз- виток селекційної роботи та популяризацію цієї культури Американського товариства гемерокаліса, створеного ще в 1946 р. [73]. В Україні дослідженням інтродукції, он- тогенезу, морфологічних особливостей, пи- тань класифікації видів та сортів Hemero- callis займалися Р.І. Пельтіхіна, І.І. Крох- маль, Т.Ф. Чипиляк, Т.О. Щербакова [5, 9, 12]. Колекції Hemerocallis зібрано в Донець- кому ботанічному саду, Національному бо- танічному саду ім. М.М. Гришка, Криво- різькому ботанічному саду, Ботанічному саду Львівського національного універси- тету ім. Івана Франка, Нікітському бота- нічному саду (НБС–ННЦ), Ботанічному саду Харківського національного універси- тету, Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фомі- на Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. У 90-х роках ХХ ст. у зв’язку із створен- ням великої кількості нових сортів розпоча- лись генетичні дослідження роду. Питанням каріотипу, генетичної різноманітності, від- мінностей між популяціями, фертильності пилку присвячено низку праць [14, 37, 41, 61, 70, 71]. Установлено, що генетична подібність у гібридних сортах 1940-1980 рр. була ста- лою, потім до 1998 р. інтенсивно зростала і нині становить 10 %, оскільки гібридизація сфокусувалась на обмеженій кількості тет- раплоїдних сортів [67]. Детально вивчаються особливості успад- кування кольору оцвітини та пігментного складу. R. Griesbach та L. Batdorf відзначи- ли, що різні форми H. fulva відрізняються якісним вмістом антоціанів та їхнім співвід- ношенням з каротиноїдами. Так, чер во но- бурий колір H. fulva f. fulva зумовлений на- явністю антоціану ціанідин-3-рути но зи ду та двох каротиноїдів: зеаксантину та лютеї- ну, а колір червоного дерева H. fulva f. disti- cha є результатом мутації, яка спричиняє синтез флавоноїду дельфінідин-3-ру ти- нозиду замість ціанідин-3-рутинозиду. По- дібно до H. fulva, H. fulva f. fulva та H. fulva f. disticha містять зеаксантин та лютеїн. Ро- жеве забарвлення H. fulva f. rosea є резуль- татом мутації, яка призводить до зменшен- ня концентрації каротиноїдів та збільшення синтезу ціанідин-3-рутинозиду [32, 33]. На- явність лікопіну і β-каротину може бути причиною сірувато-бурого відтінку квіток [33]. У квітках лілійнику ідентифіковано такі ко-пігменти: флавони — лютеолін і тріце- тин, флавоноли — кверцетин та мірицетин. Саме наявністю кверцетину пояснюється можливість прояву дельфінідином синьо- го кольору та отримання сортів з синім забарвленням. Селекціонери G. Stamile та M. Moldovan отримали сорти з синюватим вічком (‘Got the Blues’ та ‘Piece the Sky’), яке було б інтенсивнішим, якби вдалося нейтралізувати дію каротиноїдів. Причому інтенсивність синього кольору змінюється залежно від екологічних умов [51]. Квітка лілійнику є зручною моделлю для вивчення генетико-біохімічних меха- нізмів розкриття і цвітіння квіток, оскільки генетична програма старіння реалізується протягом 24 год. Було встановлено, що ети- лен не бере участі в процесі цвітіння, за- фіксовано підвищену активність целюлоз- і пектин-метилестераз перед розкриттям бутонів та збільшення вмісту полігалакту- роназ і β-галактозидаз після їх розкриття. Крім того, спостерігали активацію протеї- нази, РНК-ази, ДНК-ази як до, так і після розкриття оцвітини [57]. При старінні квіт- ки важливе значення має окиснення ліпідів і транспорт флоемних вуглеводів. У квіт- ках лілійників було ідентифіковано специ- фічний ген, який відповідає за розкриття квіток [20, 57]. Нині аналізують особливості мейозу, мікроспорогенезу, макроспорогенезу, емб- ріогенезу у Hemerocallis, вивчають особ- 47ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4 Фізіолого-біохімічні особливості інтродукованих видів та сортів роду Hemerocallis L. ливості ембріогенезу під дією мікрограві- тації. Є дані про успішну регенерацію асептичних рослин сорту ‘Autumn Biazed’ на борту космічного корабля «Шатл» під час 5-денного польоту. Відзначено пору- шення ембріогенезу в умовах 132-денного експерименту на космічній станції «Мир» [45, 47]. Досліджуються особливості розмножен- ня Hemerocallis in vitro. Встановлено, що матеріалом для мікроклонального розмно- ження можуть бути молоді бутони, пелюст- ки, зав’язь, ізольовані протопласти, насінні зачатки [13, 22, 34, 48]. Виявлено збільшен- ня кількості проліферацій на квітконосах під дією регуляторів росту типу бензил- аденіну, бензиламінопурину, індолілоцто- вої кислоти [46]. Установлено позитивну дію сполук магнію на ріст і розвиток H. citrina [64]. Опубліковано низку праць з фізіології спокою та проростання насіння [6–8]. В.В. Ро- гожин визначив активність алкогольдегід- рогенази та пероксидази в непророслому насінні H. lilio-asphodelus. Проаналізовано вміст стероїдних глікозидів та аскорбінової кислоти в набубнявілих насінинах. Уста- новлено, що зростання рівня стероїдних глікозидів завжди спостерігається при ак- тивації ростових процесів у насінні, а його зниження пов’язано з поглибленням гіпо- біотичного стану. Концентрація аскорбіно- вої кислоти в насінні, яке перебуває у стані спокою, завжди вища, ніж в активно мета- Біологічно активні речовини Hemerocallis Клас сполук Сполуки Види та сорти Л іт е р а т у р н е д ж е р е л о Флавоноїди 1, 2, 3, 4-Тетрагідро-5-дезокси-пінатанін, пінатанін, роз- еозид, флумарозид, ларицирезинол, аденозин, кверцетин 3-о-β-D-глюкозид, квецетин 3,7-о-β-D-диглюкопіранозид, кверцетин 3-о-α-L-рамнопіранозол-(1-6)-β-D-глікопіранозид, ізорамнетин-3-о-β-D-6-ацетилглюкопіранозид, ізорамнетин- 3-о-β-D-6-ацетилгалактопіранозид H. fulva [50, 60, 72] Стеладерол, кемферол, кверцетин, 3-о-глікозиди ізорам- нетину, фенілетиловий -β-D-глюкопіранозид, орцінол-β- D-глюкопіранозид, флоретин-2-о-β-D-глюкопіранозид, флоретин-2-о-β-D-ксилопіранозил-(1-6)-β-D-глюкопіранозид, катехіни ‘Stella d’Oro’ H. ssp. [27,62], [31] Каротиноїди Неоксантин, віолоксантин, лютеїн-5-6-епоксид, лютеїн, зе- аксантин, β-кріптоксантин, транс-β-каротин і його ізомери H. disticha [66] Антрахінони Кванзохінон А-С, Е, кванзохінон А, В моноацетати, 2-гідро- ксихрізофанол, реїн H. fulva ‘Kwanso’ [15, 26, 28, 40] Аміди амінокислот Кванзонін А (N2-(1- β-D-фруктопіранозил)-N5(2’, 5’-ди гід ро - 2’-фурил-3’-гідроксиметил)-γ-гідроксиглютамін); кванзонін В (N2-(1-β-D-фруктопіранозил)- N5-(2-гід ро кси метил бута діє- ніл) -γ-гідроксиглютамін); лонгітубанін А, лонгітубанін В, пінатанін H. fulva var. sempervi- rens [44] Фенолкарбонові кислоти Кофеїлхінні, р-кумаролхінні, ферулхінні H. flava [29] Сапоніни Гемеросид А, гемеросид В H. fulva ‘Кwanso’ [22, 43] 48 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4 Т.О. Щербакова болізуючому. Зафіксовано рівномірний роз поділ аскорбінової кислоти в органах лілійнику [6, 7]. Вивчаються фізіолого-біохімічні основи зимостійкості, посухостійкості, стійкості до засолених ґрунтів, хвороб та шкідників [53, 56]. Установлено, що лілійникова іржа, ви- явлена на рослинах Hemerocallis, спричи- нена грибом Puccinia hemerocallidiss. Вив- чено цикл його розвитку, біологію, дію фун- гіцидів та різних екологічних факторів [18, 53, 56, 59]. Показано ефективність обробки препаратами нікелю рослин, заражених цим збудником [59]. Ідентифіковано 9 видів мікроміцетів на рослинах в умовах культу- ри в Приморському краї [3]. Ідентифікація та фізіологічна дія біологічно активних речовин Основні біохімічні дослідження роду He- me rocallis спрямовані на вивчення різних класів сполук (таблиця). О. Жапова прослідкувала динаміку на- копичення мікроелементів та флавоноїдів у надземній масі H. minor залежно від строку та місця збору рослин. Одним з факторів, які впливають на кількість флавоноїдів у H. minor, є вологість ґрунту [2]. Визначено кількісний вміст елементів Ca, Fe, Ti, Mn, Cr, Cu, Ni, Zn, Br, Sr, Ba, Pb у лікарській сировині H. minor [10]. Досліджено якіс- ний склад метанольних екстрактів листків H. fulva та ідентифіковано низку флавоної- дів. Сполуки розеозид, флумарозид, лари- цирезинол та кверцетин 3-о-β-D-глю ко- зид, квер цетин 3,7-о-β-D-диглюкопіранозид, квер цетин 3-о-α-L-рамнопіранзол-(1-6)-β-D- глі ко піранозид, ізорамнетин-3-о-β-D-6-аце тил - глю копіранозид, ізорамнетин-3-о-β-D-6-аце тил галактопіранозид мають високі антиокси- дантні властивості та галь мують окиснення ліпідів на 72,7–93,2 % [72]. Високу антиоксидантну дію продемон- стрували метанольні екстракти квіток сорту Stella d’Oro. В квітках цього культи- вару виявлено флавоноїди. Ідентифіковано новий глікозид нафталіну — стеладерол, який має високу антиоксидантну актив- ність та перешкоджає окисненню ліпідів на 94,6 % [27]. Сильнішою антиоксидантною дією ха- рактеризувалися етанольні витяжки із сві- жих квіток H. fulva порівняно з водними. У них зафіксовано високий вміст фенолів [50]. Установлено, що найвища антиоксидантна активність спостерігалась під час розкрит- тя квітки, що корелювало з підвищеним вмістом фенолів та аскорбінової кислоти. У фенольній фракції ідентифіковано катехі- ни, хлорогенову кислоту, рутин та кверце- тин. Причому катехіни становлять 74,11 % від загальної кількості всіх фенолів у квіт- ках лілійників [31]. Установлено роль ру- тину, катехіну та галової кислоти в прояві антиоксидантної активності H. fulva [60]. У H. flava виділено та ідентифіковано три кофеїлхінні кислоти, три р- кумаролхінні і дві ферулхінні кислоти [29]. Проаналізовано вплив на кількісний та якісний вміст каротиноїдів у квітках H. di- sticha обробки при 50 °С та повітряної суш- ки. Встановлено, що в оброблених протягом 4 год 1% розчином сульфату натрію квітках вміст каротиноїдів вищий, ніж у необро- блених. Виявлено 21 каротиноїд, 14 з них ідентифіковано [66]. У коренях, листках та квітках H. fulva знайдено декілька нафталінових глікози- дів, антрахінонів та стероїдних сапонінів, які також показали високу антиоксидант- ну активність [22]. A. Amin, M. Mousa відносять лілійники до протипухлинних рослин та уточнюють роль антрахінонів, отриманих з їхніх кві- ток та коренів, у пригніченні диференціації ракових клітин [15]. У коренях H. fulva ‘Kwanso’ вперше ви- явлено та ізольовано низку нових кванзохі- нонів, нових [2-гідроксихрізофанолів і реін] антрахінонів. Кванзохінон А-С, Е, кванзо- хінон А, В моноацетати, 2-гідроксихрізо- фанол і реїн інгібували проліферацію клі- тин раку молочної залози, товстої кишки, легень людини [28]. 49ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4 Фізіолого-біохімічні особливості інтродукованих видів та сортів роду Hemerocallis L. R. Cichewicz тестував отримані кванзо- хінони щодо людської трематоди Schis- tosoma mansoni. Встановлено, що 2-гідро- ксихрізофанол у концентрації 3,1 мг/мл повністю пригнічував розвиток личинок паразита за 15 хв, кванзохінон Е у концен- трації 20 мг/мл зупиняв розвиток личинок за 12–14 хв, однак усі личинки гинули лише через 24 год [26]. Під час пошуку седативних речовин з при- родних джерел вперше виділено з H. fulva. var. sempervirens нові аміди амінокислот та встановлено їхню структуру. З H. fulva ‘Kwanso’ виділено фульванол (3-гід ро кси- ме тил-2,5-диметокси-3,4-ди гід ро кси- тетрагідрофуран) [44]. У надземній частині H. fulva ‘Kwanso’ ізольовано та ідентифіковано два стероїдні сапоніни: гемеросиди А і В [43]. У пилкових зернах H. fulva виявлено бі- лок динамін. Цей білок вперше ідентифіко- вано в клітинах тварин як білок, що відіграє важливу роль у підтримці роботи синапсів, зберігаючи динамічну рівновагу між екзо- цитозом та ендоцитозом [69]. Іспанськими дослідниками відзначена їстівність усіх частин лілійнику та проана- лізовано смакові якості деяких видів та форм [58]. Однак мали місце випадки отру- єння при надмірному вживанні коренів лі- лійнику в сирому вигляді [42]. Установлено токсичну дію екстрактів рослин H. du mor- tieri, H. fulva, H. graminea [36]. Спостерігали збільшення тривалості повільної фази сну у мишей під дією квіток H. fulva var. semper- virens [68]. Водна витяжка з H. flava гальму- вала активність щурів, знижуючи концен- трацію норепінефрину в корі мозку, допамі- ну і серотоніну — в стовбурі мозку [39]. Висновки Сучасні дослідження роду Hemerocallis охоплюють проблеми систематики і філо- генії; інтродукції та репродуктивної здат- ності видів і сортів; фізіології стійкості; генетичних основ селекції; якісного та кіль- кісного аналізу пігментів; генетичних прог- рам цвітіння; скринінгу та фізіологічної дії БАР. Аналіз літературних даних свідчить, що незважаючи на достатню кількість до- сліджень різних фізіолого-біо хіміч них ас- пектів, у цілому рід Hemerocallis вивчено недостатньо. Наявність БАР і їхні біологіч- ні характеристики не досліджено у біль- шості таксонів, часто їх не враховують як систематичну фізіологічну ознаку і такі до- слідження не мають прикладного характе- ру. Тому доцільним є проведення дослі- джень кількісного та якісного вмісту основ- них БАР у менш вивчених представників роду Hemerocallis, а також можливості їх використання в хемосистематиці роду. Наявні дані свідчать про те, що деякі таксони роду можна рекомендувати не лише для вирощування з декоративною метою в Україні, а й для культивування як потенційне джерело БАР з різнобічною фі- зіологічною дією. 1. Вяткин А.И. Род Красоднев (Hemerocallis L.) в Сибири: Автореф. дис. …канд. биол. наук. — Новосибирск, 2000. — 16 с. 2. Жапова О.И. Эколого-фитоценотическая приуроченность Hemerocallis minor Miler. и на- копление в нем биологически активных веществ (Забайкалье): Автореф. дис. …канд. биол. наук. — Улан-Удэ, 2006. — 19 с. 3. Крестова И.Н. Род Hemerocallis L. (семей- ство Hemerocallidaceae R. Br.) в условиях культу- ры в Приморском крае: Автореф. дис. ...канд. биол. наук. — Владивосток, 2010. — 18 с. 4. Маассуми С.М. Ультраструктура и ультра- скульптура оболочки пыльцевых зерен представи- телей семейства Liliaceae Juss. в связи с вопросами их систематики: Автореф. дис. …канд. биол. наук. — М., 2005. — 22 с. 5. Пельтихина Р.И., Крохмаль И.И. Интро- дукция видов и сортов рода Hemerocallis L. (He- merocallidaceae R. Br.) в Донбасс и перспективы их использования в декоративном садоводстве. — До- нецк: Норд-Пресс, 2005. — 236 с. 6. Рогожин В.В. Физиолого-биохимические ме- ханизмы формирования гипобиотических состоя- ний высших растений: Автореф. дис. ... д-ра биол. наук. — Иркутск, 2000. — 44 с. 7. Рогожин В.В., Романова А.Ю., Рогожи- на Т.Ю. Изучение активностей алкогольдегидро- 50 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4 Т.О. Щербакова геназы и пероксидазы в непроросших семенах Hemerocallis lilio-asphodelus // Материалы науч. конф., посвященной 60-летию высшего образова- ния в Республике Саха (Якутии). — Якутск, 1994. — Вып. 2. — С. 82. 8. Холина А.Б., Воронкова Н.М. Сохранение генофонда дальневосточных растений методом крио консервации семян // Физиология расте- ний. — 2008. — № 3. — С. 304–312. 9. Чипиляк Т.Ф. Перспективи інтродукції ви- дів та культиварів лілійнику в умовах степового Придніпров’я // Інтродукція рослин. — 2005. — № 1. — С. 65–70. 10. Чупарина А.В., Гуничева Т.Н. Рентгенофлуо- ресцентное определение некоторых элементов в рас- тительных материалах без разрушения образца // Аналитика и контроль.— 2003. — 2, № 9. — С. 960–966. 11. Чупов В.С. Форма боковой филогенетиче- ской ветви у растений по данным неонтолого-так- со но мической летописи эволюции // Успехи совре- менной биологии. — 2002. — 122, № 3.— С. 227–238. 12. Щербакова Т.О. Аналіз та порівняльна сортооцінка колекції Hemerocallis hybrida Hort. Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України // Вісн. Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. — 2009. — № 22-24. — C. 86–87. 13. Adelberg J., Delgado M., Tomkins J. In vitro sugar water use in diploid and tetraploid genotypes of daylily in liquid medium as affected by density and plant growth regulators // Hort Science. — 2007. — N 42. — P. 325–328. 14. Ahn Y.-H., Kim S.-H., Lee C., Lee S. Palyno- taxonomic study of the genus Hemerocallis L. in Ko- rea // Journal of the Korean Society for Horticultur- al Science. — 1999. — N 40. — Р. 505–510. 15. Amin A., Mousa M. Merits of anti-cancer plants from the Arabian Gulf region // Cancer The- rapy. — 2007. — 5. — P. 55–66. 16. Aziz A.N., Sauve R.J., Zhou S. Genetic trans- formation of Stella deOro daylily by particle bom- bardment // Can. J. Plant Science. — 2003. — 83, N 4. — P. 873–876. 17. Brennan J., King B. Colchicine conversion by injection // The Daylily Journal. — 2003. — N 58. — P. 257–261. 18. Buck J.W., Williams-Woodwards J.L. Effect of fungicide on urediniospores germination and disease development of daylily rust // Crop Protection. — 2003. — 22, N 1. — P. 135–140. 19. Callawey D.J., Callawey M.B. Breeding Orna- mental plants. — Oregon: Timber Press., 2000. — 323 p. 20. Chakrabarty D., Verma A.K., Datta S.K. Oxi- dative stress and antioxidant activity as the basis of senescence in Hemerocallis (daylily) flowers // Jour- nal of Horticulture and Foresty. — 2009. — 1, N 6. — P. 113–119. 21. Chase M.W., Reveal J.L., Fay M.F. A subfami- lial classification for the expanded asparagalean fam- ilies Amaryllidaceae, Asparagaceae and Xanthor- rhoeaceae // Botanical Journal of the Linnean Soci- ety. — 2009. — 161, N 2. — P. 132–136. 22. Chen H.-Y., Bor J.-Y., Huang W.-H. et al. Ef- fect of Sulfite-treated Daylily (Hemerocallis fulva L.) Flower on the production of nitric оxide and DNA damage in macrophages // Journal of Food and Drug Analysis. — 2007. — 15, N 1. — P. 63–70. 23. Chen J., Hall E., Luca V. Effects of the growth retardant paclobutrazol on large-scale micropropa- gation of daylily (Hemerocallis ssp.) // In vitro cellu- lar and developmental Biology. — 2005. — 41, N 1. — P. 58–62. 24. Chung M., Noguchi J. Geographic spatial corellation of morphological characters of Hemero- callis middendorfii complex // Annales Botanici Fen- nici. — 1998. — 35. — P. 183–189. 25. Chung M. Spatial structure of three popula- tions of Hemerocallis hakuuensis // Bot. Bull. Acad. Science. — 2000. — N 41. — P. 231–236. 26. Cichewicz R.H., Lim K.C., McKerrow J.H., Nair M.G. Kwanzoquinones A–G and other constitu- ents of Hemerocallis fulva ‘Kwanzo’ roots and their activity against the human pathogenic trematode Schistosoma mansoni // Tetrahedron. — 2002. — 58, N 42. — P. 8597–8606. 27. Cichewicz R.H., Nair M.G. Isolation and charac- terization of stelladerol, a new antioxidant naphthalene glycoside, and other antioxidant glycosides from edible daylilies (Hemerocallis) flowers // Journal of Agricul- tural and Food Chemistry. — 2002. — N 50. — P. 87–91. 28. Cichewicz R.H., Zhang Y., Seeram N.P., Nair M.G. Inhibition of human tumor cell prolifera- tion by novel anthraquinones from daylilies // Life Sciences. — 2004. — 74, N 14.— Р. 1791–1799. 29. Clifford M., Wu W., Kuhnert N. The chloro- genic acids of Hemerocallis // Food Chemistry. — 2006. — N 95. — P. 577–578. 30. Erhardt W. Hemerocallis. — Oregon: Timber Press., 1992. — 160 p. 31. Fu M.R., He Z.P., Zhao Y.Y. et al. Antioxidant properties and involved compounds of daylily flow- ers in relation to maturity // Food Chemistry. — 114, N 4. — P. 1192–1197. 32. Griesbach R., Batdorf L. Flower Pigments within Hemerocallis fulva L. fm. fulva, fm. rosea, and fm. disticha // HortScience. — 1995. — 30, N 2. — Р. 353–354. 33. Griesbach R.J. Biochemistry and genetics of flower color // Plant Breed. Reviews. — 2005. — N 25. — P. 89–114. 51ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4 Фізіолого-біохімічні особливості інтродукованих видів та сортів роду Hemerocallis L. 34. Gulia S., Carter J. Callus induction and in vit- ro plant regeneration in daylily // HortScience. — 2007. — 42. — P. 972. 35. Gulia S., Singh B., Carter J., Griesbach R. Daylily: botany, propagation, breeding // Horticul- tural reviews. — 2009. — 35. — P. 193–220. 36. Hadley R.M., Richardson J.A., Gwaltney- Brant S.M. A retrospective study of daylily toxicosis in cats // Veterinary and Human Toxicology. — 2003. — 45, N 1. — Р. 38–39. 37. Han H.-N., Cho U.-H., Kim-Lee H.-Y. Genetic variability in four daylily genus (Hemerocallis) tax using RAPD // Journal of the Korean Society for Horticultural Science. — 1998. — N 39. — Р. 218–221. 38. Haston E., Richardson J., Stevens P. et al. A linear sequence of angiosperm phylogeny group II families // Taxon. — 2007. — 56, N 1. — P. 7–12. 39. Hsieh M.T., Ho Y.F., Peng W.H. et al. Effects of Hemerocallis flava on motor activity and the concen- tration of central monoamines and its metabolites in rats // Journal of Ethnopharmacology. — 1996. — 52, N 2. — Р. 71–76. 40. Huang Y.-L., Chow F.-H., Shieh B.-J. et al. Two new anthraquinones from Hemerocallis fulva // Chinese Pharmaceutical Journal. — 2003. — N 55. — P. 83–86. 41. Kang S.S., Chung M.G. High levels of allozyme variation within populations and low allozyme diver- gence within and among species of Hemerocallis (Li- liaceae) // Am. J. Bot. — 2000. — N 87. — P. 1634–1646. 42. Knight P.R., Coker C.E., Posados B.C., Ander- son J. M. Phytotoxicity and weed control efficacy of three non-labeled herbicides for field-grown Heme- rocallis spp. // HortScience. — 2004. — N 39. — Р. 745. 43. Konishi T., Fujiwara Y., Konoshima T. et. al. Steroidal saponins from Hemerocallis fulva var. kwanso // Chemical and Pharmaceutical Bulletin. — 2001. — N 49. — Р. 318–320. 44. Konishi T., Inoue T., Kiyosawa S., Fujiwata Y. A 2,5-dimethoxytetrahydrofuran from Hemerocallis fulva var. kwanso // Phytochemistry. — 1996. — 42, N 1. — Р. 135–137. 45. Krikorian A.D. Somatic embryos of daylily in space // Advances in Space Research. — 1999. — 23, N 12. — P. 1987–1997. 46. Leclere M., Caldwell C.D., Lada R.R. Effect of plant growth regulatoirs on propagule formation in Hemerocallis ssp. and Hosta ssp. // HortScience. — 2006. — 41, N 3. — P. 651–653. 47. Levine H.G., Krikorian A.D. Changes in plant medium composition after a spaceflight experiment: Potassium levels are of special interest // Advances in Space Research. — 2008. — 42, N 6. — P. 1060– 1065. 48. Li Z., Pinkham L., Campbell N. et al. Develop- ment of triploid daylily (Hemerocallis) germplasm by embryo rescue // Euphytica. — 2009. — 169, N 3. — Р. 313–318. 49. Liao J.-J., Wu Y.-J., Yan L.-F. Biochemical characterization of the pollen tubulin from daylily (Hemerocallis fulva, Liliaceae) // Acta Botanica Yun- nanica. — 2006. — 28. — Р. 425–428. 50. Mao L., Pan X., Que F., Fang X. Antioxidant properties of water and ethanol extracts from hot air-dried and freeze-dried daylily flowers // Euro- pean Food Research and Technology. — 2006. — 222. — Р. 236–241. 51. McGarty T.P. Hemerocallis: Species, hybrids, and genetics. — Режим доступу: www.telmarcgar- dens.com. 52. McGarty T.P. Phylogenetics, DNA, classifica- tion and the genus Hemerocallis. — Режим доступу: www.telmarcgardens.com. 53. Mueller D.S., Williams-Woodward J.L., Buck J.W. Resistance of daylily cultivars to the daylily rust // Daylily Journal. — 2003. — 58, N 4. — P. 348–350. 54. Noguchi J., De-yuan H. Multiple origins of the Japanese nocturnal Hemerocallis citrina // Int. J. Plant Sciences. — 2004. — 165, N 1. — P. 219–230. 55. Noguchi J., Hong D.-Y., Grant W.F. The his- torical evolutionary development of Hemerocallis mid- dendorfii (Hemerocallidaceae) revealed by non-cod- ing regions in chloroplast DNA // Plant Systematics and Evolution. — 2004. — 247, N 1-2. — Р. 1–22. 56. Ono Y. Does Puccinia hemerocallidis regular- ly host-alternate between Hemerocallis and Patrinia plants in Japan // Journal of General Plant Patholo- gy. — 2003. — N 69. — Р. 240–243. 57. Panavas T., LeVangie R., Mistler J. Activities of nucleases in senescing daylily petals // Plant Phys- iology and Biochemistry. — 2000. — 38, N 11. — P. 837–843. 58. Pollard A.N., Coggins P.C., Knight P.R. Sen- sory evaluation of edible daylilies (Hemerocallis) // 32 Annual Horticulture Field Day. — Mississippi, 2004. — P. 32. 59. Reilly C.C., Crawford M., Buck J.W. Nickel suppresses daylily rust, Puccinia hemerocallidis on susceptible daylilies, Hemerocallis ssp. in green- house and field trials // Phytopathology. — 2005. — N 95. — P. 588. 60. Que F., Mao L., Zheng X. In vitro and vivo antioxidant of daylily flowers and the involvement of phenolic compounds // Asia Pacific Journal of Clini- cal Nutrition. — 2007. — 16, N 1. — P.196–203. 61. Saito H., Mizunashi K., Tanaka S. et al. Ploidy estimation in Hemerocallis species and cultivars by flow cytometry // Scientia Horticulturae. — 2003. — N 97. — Р. 185–192. 52 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4 Т.О. Щербакова 62. Sarg T.M., Salem S.A., Farrag N.M. et al. Phy- tochemical and antimicrobial investigation of Heme- rocallis fulva L. grown in Egypt // Pharmaceutical Biology. — 1990. — 28, N 2. — Р. 153–156. 63. Stout A.B. Daylilies. — New York, 1934. — 127 p. 64. Sun N., Zeng X., Li J. et al. Effects of magne- sium compound with fertilizer on daylily (Hemero- callis citrina Baroni) growth and soil nutrients // Agricultural Sciences in China. — 2006. — 5, N 2. — Р. 123–129. 65. Suzuki K., Nakajima H., Hamano C. Cold- induced germination promotion in Hemerocallis du- mortieri var. esculenta and H. fulva var. littorea seeds // Biology of Seeds. — Spain, 2003. — Р. 405– 412. 66. Tai C.-Y., Chen B.H. Analysis and stability of carotenoids in the flowers of daylily (Hemerocallis disticha) as affected by various treatments // Jour- nal of Agricultural and Food Chemistry. — 2000. — 48, N 12. — P. 5962–5968. 67. Tomkins J.P., Wood T.C., Barnes L.S. et al. Evaluation of genetic variation in the daylily (Heme- rocallis ssp.) using AFLP markers // Theoretical and Applied Genetics. — 2001. — 102, N 4. — Р. 489–496. 68. Uezu E. Effects of Hemerocallis on sleep in mice // Psychiatry and Clinical Neurosciences. — 1998. — 52, N 2. — P. 136–137. 69. Wu Y.-J., Cao Q.-H., Yan L.-F., Liu G.-Q. Iso- lation and characterization of dynamin from pollen of Hemerocallis fulva // Acta Botanica Sinica. — 2002. — N 44. — Р. 657–660. 70. Xiong Z., Chen S., Hong D., Luo Y. Pollen mor- phology and its evolutionary significance in Hemerocal- lis (Liliaceae) // Nordic Journal of Botany. — 1998. — N 18. — Р. 183–189. 71. Yasumoto A., Yahara T. Reproductive isola- tion on interspecific backcross of F1 pollen to parental species, Hemerocallis fulva and H. citrina (Hemero- callidacea) // Journal of Plant Research. — 2008. — N 121.— P. 287–291. 72. Zhang Y., Cichewicz R., Muraleedharan G. Lipid peroxidation inhibitory compounds from day- lily (H. fulva) leaves // LifeSciences. — 2004. — 75, N 17. — Р. 2143–2144. 73. http/www.daylilies.org 74. http/www. hemerocallis-species.com Рекомендувала до друку С.П. Машковська Т.А. Щербакова Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришкo НАН Украины, Украина, г. Киев ФИЗИОЛОГО-БИОХИМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ИНТРОДУЦИРОВАННЫХ ВИДОВ И СОРТОВ РОДА HEMEROCALLIS L. Приведен обзор современных направлений фи- зио лого-биохимических исследований рода He - me ro callis L., данные по систематике, филогении, интродукции, генетическим основам селекции, ре- зультаты качественного и количественного анали- за пигментов, изучения биологии цветения, иден- тификации биологически активних веществ и исследования их физиологического действия. T. O. Shcherbakova M.M. Gryshko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv PHYSIOLOGICAL AND BIOCHEMICAL PROPERTIES OF INTRODUCED SPECIES AND CULTIVARS OF HEMEROCALLIS L. A review of current trends of physiological and bio- chemical studies of Hemerocallis L. are presented. The new data about taxonomy and phylogeny, intro- duction, the genetic basis of plant breeding, quantita- tive and qualitative analysis of pigments, and biology of flowering, identification and рhysiological action of biologically active substances are given.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-468
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:42:52Z
publishDate	2011
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/b3/f34587ac9b306e2de9712e9a9bb266b3.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-4682019-12-01T14:06:14Z Physiological and biochemical properties of introduced species and cultivars of Hemerocallis L. Фізіолого-біохімічні особливості інтродукованих видів та сортів роду Hemerocallis L. Shcherbakova, T.O. A review of current trends of physiological and biochemical studies of Hemerocallis L. are presented. The new data about taxonomy and phylogeny, introduction, the genetic basis of plant breeding, quantitative and qualitative analysis of pigments, and biology of flowering, identification and рhysiological action of biologically active substances are given. Наведено огляд сучасних напрямів фізіолого-біохімічних досліджень роду Hemerocallis L., дані щодо систематики, філогенії, інтродукції, генетичних основ селекції, якісного і кількісного аналізу пігментів, біології цвітіння, ідентифікації біологічно активних речовин та їхньої фізіологічної дії. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2011-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/468 10.5281/zenodo.2544342 Plant Introduction; Vol 52 (2011); 44-52 Інтродукція Рослин; Том 52 (2011); 44-52 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377767 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/468/446 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Shcherbakova, T.O. Фізіолого-біохімічні особливості інтродукованих видів та сортів роду Hemerocallis L.
title	Фізіолого-біохімічні особливості інтродукованих видів та сортів роду Hemerocallis L.
title_alt	Physiological and biochemical properties of introduced species and cultivars of Hemerocallis L.
title_full	Фізіолого-біохімічні особливості інтродукованих видів та сортів роду Hemerocallis L.
title_fullStr	Фізіолого-біохімічні особливості інтродукованих видів та сортів роду Hemerocallis L.
title_full_unstemmed	Фізіолого-біохімічні особливості інтродукованих видів та сортів роду Hemerocallis L.
title_short	Фізіолого-біохімічні особливості інтродукованих видів та сортів роду Hemerocallis L.
title_sort	фізіолого-біохімічні особливості інтродукованих видів та сортів роду hemerocallis l.
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/468
work_keys_str_mv	AT shcherbakovato physiologicalandbiochemicalpropertiesofintroducedspeciesandcultivarsofhemerocallisl AT shcherbakovato fízíologobíohímíčníosoblivostííntrodukovanihvidívtasortívroduhemerocallisl

Фізіолого-біохімічні особливості інтродукованих видів та сортів роду Hemerocallis L.

Institution

Ähnliche Einträge