Індукція адаптації до посухи у пшениці алелопатично активними речовинами деяких видів роду Camellia L.
The effect of treatment of seeds of wheat (Triticum aestivum L., cv. Dnіpryanka) with water extracts from leaves of three species of Camellia L. genus on the induction of adaptation to drought has been studied. The positive effect, which depended on the concentration of extracts and species of donor...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2011
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/472 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: | |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860122636289310720 |
|---|---|
| author | Didyk, N.P. Zakrasov, O.V. Kharchenko, I.L. |
| author_facet | Didyk, N.P. Zakrasov, O.V. Kharchenko, I.L. |
| author_sort | Didyk, N.P. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-01T14:21:39Z |
| description | The effect of treatment of seeds of wheat (Triticum aestivum L., cv. Dnіpryanka) with water extracts from leaves of three species of Camellia L. genus on the induction of adaptation to drought has been studied. The positive effect, which depended on the concentration of extracts and species of donor plants, has been established. The treatment of seeds improved germination, growth parameters (increase in total leaf areas, biomass of shoots and roots), water balance (reduction of water deficit, water content and transpiration rate in leaves) and stimulated accumulation of proline content in wheat seedlings. Allelochemicals of C. sinensis (L.) Kuntze were more effective in stimulating the adaptation of wheat plants to drought than C. japonica L. and C. sasanqua Thunb. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2544360 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:42:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
72 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
© Н.П. ДІДИК, О.В. ЗАКРАСОВ, І.І. ХАРЧЕНКО, 2011
УДК 581.9:581.524.1
Н.П. ДІДИК, О.В. ЗАКРАСОВ, І.І. ХАРЧЕНКО
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ІНДУКЦІЯ АДАПТАЦІЇ ДО ПОСУХИ У ПШЕНИЦІ
АЛЕЛОПАТИЧНО АКТИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ ДЕЯКИХ
ВИДІВ РОДУ CAMELLIA L.
Вивчено вплив обробки насіння пшениці (Triticum aestivum L., сорт Дніпрянка) водними екстрактами з листків 3
видів роду Camellia L. на індукцію адаптації до посухи. Встановлено позитивний ефект, який залежить від кон-
центрації екстракту та виду рослини-донора. Обробка насіння покращувала його схожість, показники росту
(збільшення загальної площі поверхні листків, маси надземних органів та коренів), водного режиму (зниження вод-
ного дефіциту, підвищення вмісту води та інтенсивності транспірації в листках) і стимулювала накопичення
проліну в проростках пшениці. Алелопатично активні речовини С. sinensis (L.) Kuntze більш ефективно сприяли
адаптації рослин пшениці до посухи, ніж C. japonica L. та C. sasanqua Thunb.
Підвищення стійкості рослин до несприят-
ливих умов навколишнього середовища —
одне з найактуальніших завдань сучасної
фітофізіології. Це пов’язано з глобальними
кліматичними змінами, наслідком яких є
збільшення частоти і тривалості посух у де-
яких регіонах світу, зокрема в Україні [4].
У зв’язку з цим протягом останніх деся-
тиліть активно досліджуються природні
антиоксиданти (аскорбінова та саліцилова
кислоти, фітогормони, вітаміни, гумінові
кислоти тощо) щодо їхньої здатності інду-
кувати стійкість до абіотичних стресорів
у рослин [7, 15, 17, 18]. Установлено, що
передстресова обробка рослин екзогенни-
ми антиоксидантами або агентами окисню-
вального стресу, які активують ферментні
системи антиоксидантного захисту, підви-
щує стійкість до абіотичних стресорів [15,
17, 18]. На сьогодні актуальною є розробка
найбільш ефективних та найменш шкідли-
вих для навколишнього середовища індук-
торів стійкості рослин. У зв’язку з цим пер-
спективним є розробка фітопрепаратів на
основі екстрактів з рослин, які характери-
зуються високим вмістом антиоксидантів.
Отримання і застосування таких фітопре-
паратів чинить мінімальний ефект на нав-
колишнє середовище та сільськогосподар-
ську продукцію.
Об’єкт наших досліджень — водні екс-
тракти з листків трьох видів роду каме-
лія (Camellia L.), які мають високий вміст
водорозчинних антиоксидантів, зокрема
флавоноїдів (катехіну, епігалокатехіну, кемп-
феролу, кверцетину, кверцитрину, ізо-
квер цитрину, рутину тощо), тіаміну, ас-
корбінової кислоти, фенольних та інших
органічних кислот, сапонінів тощо [3, 11,
12]. Для деяких флавоноїдів (зокрема для
епігалокатехіну, кверцетину), аскорбінової
та фенольних кислот показано, що, окрім
зменшення окисного пошкодження в умо-
вах стресу, ці алелохімікати також впли-
вають на сигнальні системи, які беруть
участь у розвитку стрес-реакції [9, 13, 20].
Завдяки високому вмісту фізіологічно
активних речовин водні екстракти з лист-
ків представників роду Camellia характе-
ризуються високим алелопатичним потен-
ціалом [10, 14], антибактеріальною, анти-
фунгальною та інсектицидною активністю
[8, 21], тому можуть бути застосовані для
комплексного захисту рослин від шкід-
ливих біотичних та абіотичних факторів
середовища.
73ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
Індукція адаптації до посухи у пшениці алелопатично активними речовинами деяких видів роду Camellia L.
Мета дослідження — вивчити вплив
алелопатично активних речовин трьох ви-
дів роду Camellia (C. sasanqua Thunb.,
C. japonica L., С. sinensis (L.) Kuntze), які ві-
домі як декоративні та чайна (С. sinensis)
культури, на індукцію адаптації до посухи
у рослин пшениці.
Матеріал та методи
Алелопатично активні речовини з листків
камелій екстрагували шляхом розтирання
у ступці свіжозібраного подрібненого рос-
линного матеріалу з дистильованою водою.
Отримані екстракти фільтрували, доводи-
ли до концентрації 1 та 0,3% і застосовува-
ли для замочування насіння пшениці
(Triticum aestivum L., сорт Дніпрянка) про-
тягом 3 год. Після цього насіння висаджу-
вали у вегетаційні посудини з піщаним суб-
стратом та поживним розчином Гельриге-
ля. Рослини вирощували в лабораторних
умовах за температури 22–24 °С протягом
3 тиж. при двох рівнях вологості ґрунту:
оптимальному — 55–60% від повної волого-
ємкості (ПВ) та посушливому — 20–25% від
ПВ. Відповідно застосовано два контрольні
варіанти: контроль
0
— насіння замочували
у дистильованій воді та висівали у субстрат
з оптимальним рівнем зволоження; конт-
роль
1
— насіння замочували у дистильова-
ній воді та висівали у субстрат з низьким
рівнем зволоження. Вологість ґрунту пе-
ріодично визначали ваговим методом та
підтримували на заданому рівні до кінця
експерименту [1].
Схожість насіння підраховували на
3-тю, 4-ту та 5-ту добу експерименту. На-
прикінці досліду визначали показники
росту (загальна площа поверхні листків,
суха маса надземних частин та коренів),
водного режиму (інтенсивність транспіра-
ції, вміст води, водний дефіцит у листках)
та вміст проліну в надземних органах. Ін-
тенсивність транспірації визначали мето-
дом реєстрації змін маси зрізаних транс-
піруючих листків за короткі проміжки
часу за Івановим [5], вміст води та водний
дефіцит — ваговим методом [2]. Пролін
екстрагували зі свіжозібраних листків
3%-м розчином сульфосаліцилової кисло-
ти. Кількісний вміст визначали спектро-
фотометрично із застосуванням якісної
реакції з нінгідриновим реактивом за ме-
тодикою [6]. Статистичну обробку експе-
риментальних даних проводили методами
одномірної статистики за допомогою елек-
тронних таблиць Microsoft Excel.
Результати та обговорення
За умов посухи значно погіршувалися
показники проростання насіння та росту
проростків пшениці порівняно з рослина-
ми, які вирощували за умов оптимального
зволоження в контролі
0
(таблиця). Обробка
насіння пшениці водними екстрактами з
листків камелій суттєво покращувала його
схожість за умов посухи. Так, не виявлено
статистично значущих відмінностей у схо-
жості між насінням, яке проростало у суб-
страті, зволоженому до 60% від ПВ (конт-
роль
о
), та насінням, обробленим 1% екстра-
ктами з листків C. japonica та С. sinensis,
яке проростало у субстраті, зволоженому
до 25% від ПВ. Насіння, оброблене 0,3 та 1%
водними екстрактами з листків C. sasanqua,
мало вищі показники схожості, ніж необ-
роб лене насіння. Стимулювальний ефект
екстрактів прямо пропорційно корелював
з їхньою концентрацією.
Алелопатичний вплив водних екстрак-
тів з листків C. sinensis та C. sasanqua на
проростання насіння та ріст проростків
тест-рослин показано в низці робіт на різ-
них тест-об’єктах [16, 19]. Виявлено сти-
мулювальний ефект C. sasanqua на про-
ростання насіння 8 видів тест-рослин [19].
Це узгоджується з результатами наших
експериментів. Для C. sinensis показано
пригнічуючий вплив на проростання на-
сіння та ріст проростків тест-рослин.
Проте застосовані нами концентрації та
час експозиції менші за поріг інгібування,
встановлений у зазначених дослідженнях
[16].
74 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
Н.П. Дідик, О.В. Закрасов, І.І. Харченко
У стресових умовах у проростків пшениці
спостерігали зневоднення тканин листків
та збільшення водного дефіциту майже
втричі (рис. 1). Рослини, оброблені водними
екстрактами з концентрацією 1% з листків
усіх досліджених видів камелій, мали знач-
но кращі показники водного режиму, ніж у
контролі
1
. Водний дефіцит у листках знижу-
вався майже вдвічі, вміст води в листках під-
вищувався на 12–15%, інтенсивність транс-
пірації — на 27–45% порівняно з необроб-
леними рослинами в умовах посухи (рис. 2).
Підвищення інтенсивності транспірації мо-
же свідчити про те, що у рослин пшениці в
зазначених варіантах відбувалися більш
активно процеси газообміну та фотосинте-
зу. Це сприяло кращому росту надземних
та підземних органів у рослин пшениці піс-
ля обробки досліджуваними екстрактами
(див. таблицю).
Одним з маркерів індукованої стійкості
рослин до посухи є підвищення вмісту
проліну, який сприяє утриманню води, за-
побігає дегідратації білків, спричиненої
посухою, збільшує обводненість мембран і
стабілізує їхню структуру. В умовах посу-
хи (контроль
1
) у листках проростків пше-
ниці вміст проліну зростав у 1,8 разу по-
рівняно з контролем
0
(рис. 3). Рослини, об-
роблені водними екстрактами з листків
Вплив обробки насіння пшениці водними екстрактами з листків камелій
на схожість насіння (5-та доба) та показники росту проростків пшениці за умов посухи (22-та доба)
Варіант
Схожість
насіння, %
Площа поверхні
листків, см2
Суха маса надзем-
них органів, мг
Суха маса
коренів, мг
Контроль
0
84,0±2,7 10,3±0,26 21,2±0,26 14,4±0,29
Контроль
1
66,0±2,5 6,0±0,23 15,7±0,25 15,6±0,24
Camellia sasanqua
1%
0,3%
93,0±2,3
91,0±2,5
9,2±0,26
7,8±0,21
18,6±0,17
15,9±0,21
16,7±0,24
15,1±0,29
Camellia japonica
1%
0,3%
82,0±2,4
80,0±2,3
9,7±0,25
8,0±0,24
19,2±0,28
18,4±0,21
17,3±0,27
15,3±0,24
Camellia sinensis
1%
0,3%
80,0±2,9
73,0±2,8
9,9±0,26
9,4±0,28
19,8±0,23
18,5±0,24
17,7±0,26
15,5±0,21
За умов посухи значно пригнічувалися
ріст та розвиток надземних частин пророс-
тків пшениці, тоді як розвиток кореневої
системи був дещо активнішим порівняно з
контролем
0
(див. таблицю). У цілому вели-
чина співвідношення маси надземних час-
тин та маси коренів була нижчою у варіан-
тах з дефіцитом вологи у ґрунті. Водороз-
чинні алелопатично активні речовини з
листків усіх досліджених видів камелій ви-
явили чіткий стимулювальний ефект на ріст
надземних органів та кореневої системи
проростків. Цей ефект залежав від концен-
трації екстрактів більшою мірою, ніж від
виду рослини-донора. Найвищий рістсти-
мулювальний ефект виявили водорозчинні
алелопатично активні речовини С. sinensis,
дещо менший ефект — C. japo nica та C. sa-
sanqua. Проте різниця між видами-донорами
була незначною, особливо це стосується
впливу на ріст кореневої системи.
Відомо, що за умов посухи ріст корене-
вої системи прискорюється. Це є захисним
пристосуванням, яке дає змогу більш ефек-
тивно поглинати вологу з субстрату. Тому
стимулювання розвитку кореневої систе-
ми у проростків пшениці під впливом але-
лопатично активних речовин камелій свід-
чить про індукцію адаптивних морфоло-
гічних змін у проростків пшениці.
75ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
Індукція адаптації до посухи у пшениці алелопатично активними речовинами деяких видів роду Camellia L.
усіх досліджених видів камелій, мали
знач но вищий рівень проліну порівняно з
рослинами в контролі
1
. Цей ефект значною
мірою залежав від концентрації та виду
рослини-донора. Найвищий стимулюваль-
ний ефект на накопичення проліну мали
водорозчинні алелопатично активні речо-
вини С. sinensis. Так, при обробці насіння
1% водним екстрактом з листків С. sinensis,
вміст проліну зростав у 2,7 разу порівняно
з необробленими рослинами за умов посу-
хи, дещо менший ефект спостерігали для
алелопатично активних речовин C. japoni-
ca, найменший — C. sasanqua.
Висновки
Передпосівна обробка насіння пшениці
водними екстрактами з листків С. sinensis,
C. japonica, C. sasanqua сприяє індукції
адаптивних реакцій до дефіциту вологи у
субстраті, про що свідчить стимулювання
схожості насіння, індукція морфологічних
та біохімічних змін у проростків, зокрема
посилення розвитку надземних органів та
кореневої системи, накопичення проліну в
надземних органах, покращення показни-
Рис. 1. Водний дефіцит у листках проростків пше-
ниці за умов оптимального зволоження ґрунту (І)
та посухи (ІІ–V). Варіанти обробки насіння: дисти-
льована вода (I та ІІ), екстракти з листків
C. sasanqua (ІІІ), C. japonica (IV), C. sinensis (V).
Концентрації екстрактів — 1% (а) та 0,3% (б). Вер-
тикальні риски — стандартна похибка
Рис. 2. Інтенсивність транспірації у листках про-
ростків пшениці за умов оптимального зволоження
ґрунту (І) та посухи (ІІ–V). Варіанти обробки насін-
ня: дистильована вода (I та ІІ), екстракти з листків
C. sasanqua (ІІІ), C. japonica (IV), C. sinensis (V). Кон-
центрації екстрактів — 1% (а) та 0,3% (б). Верти-
кальні риски — стандартна похибка
Рис. 3. Вміст проліну в надземних органах пророс-
тків пшениці в умовах оптимального зволоження
ґрунту (І) та посухи (ІІ–V). Варіанти обробки насін-
ня: дистильована вода (I та ІІ), екстракти з листків
C. sasanqua (ІІІ), C. japonica (IV), C. sinensis (V). Кон-
центрації екстрактів — 1% (а) та 0,3% (б). Верти-
кальні риски — стандартна похибка
ків водного режиму (зниження водного де-
фіциту, підвищення вмісту води та інтен-
сивності транспірації в листках).
76 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
Н.П. Дідик, О.В. Закрасов, І.І. Харченко
Алелопатично активні речовини С. si-
nensis найбільш ефективно сприяли адап-
тації рослин пшениці до посухи, C. japonica
та C. sasanqua — були менш ефектив-
ними.
Ми вважаємо перспективним подальше
дослідження впливу водорозчинних алело-
патично активних речовин С. sinensis,
C. japonica та C. sasanqua на стійкість сіль-
ськогосподарських рослин до абіотичних та
біотичних стресорів.
1. Александрова Л.Н., Найденова О.А. Лабо ра-
торно-практические занятия по почвоведению. —
Л.: Колос, Ленингр. отд-ние, 1976. — 280 с.
2. Григорюк И.А., Ткачев В.И., Савинский С.В.,
Мусиенко Н.Н. Современные методы исследований
и оценки засухо- и жароустойчивости растений:
Метод. пособие. — К.: Наук. світ, 2003. — 139 с.
3. Дудченко Л.Г., Козьяков А.С., Кривенко В.В.
Пряно-ароматические и пряно-вкусовые растения:
Справочник. — К.: Наук. думка, 1989. — 304 с.
4. Іващенко О.О., Іващенко О.О. Шляхи адап-
тації землеробства в умовах змін клімату // Зб.
наук. пр. Нац. наук. центру «Інститут землеробства
УААН». — К.: ВД «ЕКМО», 2008. — С. 15–21.
5. Практикум по физиологии растений / Под
ред. проф. Н.Н. Третьякова. — М: ВО «Агропром-
издат», 1990. — 272 с.
6. Стаценко А.П., Бутылкин Ф.А. Биохими-
ческий прогноз жаростойкости у зерновых и бо-
бовых культур // Достижения науки и техники.
АПК. — 1999. — № 7. — C. 29–30.
7. Afzal I.S., Maqsood A., Basra N., Farooq A.M.
Optimization of hormonal priming techniques for
alleviation of salinity stress in wheat (Triticum aes-
tivum L.) // Caderno de Pesquisa série Biologia.—
2005.— 17, N 1. — P. 95–109.
8. Aladag H., Ercisli S., Yesil D.Z., et al. Antifun-
gal activity of green tea leaves (Camellia sinensis L.)
sampled in different harvest time // Pharmacol. Mag.
— 2009. — N 5. — P. 437–440.
9. Foyer C.H., Noctor G. Redox homeostasis and
antioxidant signaling: A metabolic interface between
stress perception and physiological responses // The
Plant Cell. — 2005. — 17. — P. 1866–1875.
10. Fujii Y., Parvez S.S., Parvez M.M., et al.
Screening of 239 medicinal plant species for allelo-
pathic activity using the sandwich method // Weed
Biology and Management. — 2003. — 3, N 4. —
P. 233–241.
11. Gramza A., Pawlak-Lemanska K., Korczak J.,
et al. Tea extracts as free radical scavengers // Pol. J.
Env. Stud. — 2005. — 14, N 6. — P. 153–157.
12. Gramza-Michałowska A., Korczak J., Hes M.
Purification process influence on green tea extracts’
polyphenol content and antioxidant activity // Acta
Sci. Pol., Technol. Aliment. — 2007. — 6, N 2. —
P. 41–48.
13. Gunes A., Inal M., Alpaslan N., et al. Effects
of exogenously applied salicylic acid on the induc-
tion of multiple stress tolerance and mineral nu-
trition in maize (Zea mays L.) // Arch. Agron. Soil
Sci. — 2005. — 51. — P. 687–695.
14. Ping P., Zhi X.Q., Wu L.P., et al. Studies on
the allelopathy components of tea // Southwest
China J Agricult Sci. — 2009. — 22, N 1. — P. 67–
70.
15. Rajasekaran L.R., Blake T.J. New plant
growth regulators protect photosynthesis and en-
hance growth under drought of jack pine seed-
lings // J. Plant Growth Regul. — 1999. — 18. —
P. 175–181.
16. Rezaeinodehi A., Khangholi S., Aminide-
haghi M., Kazemi H. Allelopathic potential of tea
(Camellia sinensis (L.) Kuntze) on germination and
growth of Amaranthus retroflexus L. and Setaria
glauca (L.) P. Beauv // Zeitschrift für Pflanzen-
krankheiten und Pflanzenschutz. — 2006. — 20. —
S. 447–454.
17. Sakhabutdinova A.R., Fatkutdinova D.R.,
Bezrukova M.V., Shakirova F.M. Salicylic acid pre-
vents the damaging action of stress factors on
wheat plants // Bulg. J. Plant. Physiol. — 2003. —
21, N 3–4. — P. 314–319.
18. Senaratna T., Touchell D., Bumm E., Sixon
K. Acetyl salicylic (Aspirin) and salicylic acid in-
duce multiple stress tolerance in bean tomato
plants // Plant Growth Regul. — 2000. — 30. —
P. 157–161.
19. Shen Y., Bei Q.,Zhang J., Zhang J.,Sheng D.
Studies on allelopathic effects of camellia sasanqua
on dichondro repens and several plants seedlings //
Seed. — 2009. — N 8. — P. 31–39.
20. Williams R.J., Spencer J.P., Rice-Evans C.
Flavonoids: antioxidants or signaling molecules? //
Free Radic. Biol. Med. — 2004. — 36, N 7. — P. 838–
849.
21. Yam T.S., Shah S., Hamilton-Miller J.M.
Microbiological activity of whole and fractionated
crude extracts of tea Camellia sinensis and of tea
components // FEMS Microbiol. Lett. — 1997. —
152. — P. 169–174.
Рекомендував до друку
П.А. Мороз
77ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
Індукція адаптації до посухи у пшениці алелопатично активними речовинами деяких видів роду Camellia L.
Н.П. Дидык, А.В. Закрасов, И.И. Харченко
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
ИНДУКЦИЯ АДАПТАЦИИ К ЗАСУХЕ
У ПШЕНИЦЫ АЛЛЕЛОПАТИЧЕСКИ
АКТИВНЫМИ ВЕЩЕСТВАМИ НЕКОТОРЫХ
ВИДОВ РОДА CAMELLIA L.
Изучено влияние обработки семян пшеницы (Triti-
cum aestivum L., сорт Днипрянка) водными экс-
трактами из листьев 3 видов рода Camellia (L.) на
ин дукцию адаптации к засухе. Установлен поло-
жительный эффект, который зависел от концент-
рации экстракта и вида растения-донора. Обработ-
ка семян улучшала их всхожесть, показатели роста
(увеличение общей площади поверхности листьев,
массы надземных органов и корней), водного режи-
ма (уменьшение водного дефицита, повышение со-
держания воды и интенсивности транспирации в
листьях) и стимулировала накопление пролина в
проростках пшеницы. Аллелопатически активные
вещества С. sinensis (L.) Kuntze более эффективно
способствовали адаптации растений пшеницы к за-
сухе, чем C. japonica L. и C. sasanqua Thunb.
N.P. Didyk, O.V. Zakrasov, I.L. Kharchenko
M.M. Gryshko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
INDUCTION OF ADAPTATION
TO DROUGHT IN WHEAT
BY ALLELOCHEMICALS OF SOME SPECIES
OF CAMELLIA L. GENUS
The effect of treatment of seeds of wheat (Triticum
aestivum L., cv. Dnіpryanka) with water extracts
from leaves of three species of Camellia L. genus on
the induction of adaptation to drought has been
studied. The positive effect, which depended on the
concentration of extracts and species of donor plants,
has been established. The treatment of seeds im-
proved germination, growth parameters (increase in
total leaf areas, biomass of shoots and roots), water
balance (reduction of water deficit, water content
and transpiration rate in leaves) and stimulated ac-
cumulation of proline content in wheat seedlings.
Allelochemicals of C. sinensis (L.) Kuntze were more
effective in stimulating the adaptation of wheat
plants to drought than C. japonica L. and C. sasanqua
Thunb.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-472 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:42:53Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/9e/060e420b90da40b8e17be24b40ce359e.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-4722019-12-01T14:21:39Z Induction of adaptation to drought in wheat by allelochemicals of some species of Camellia L. genus Індукція адаптації до посухи у пшениці алелопатично активними речовинами деяких видів роду Camellia L. Didyk, N.P. Zakrasov, O.V. Kharchenko, I.L. The effect of treatment of seeds of wheat (Triticum aestivum L., cv. Dnіpryanka) with water extracts from leaves of three species of Camellia L. genus on the induction of adaptation to drought has been studied. The positive effect, which depended on the concentration of extracts and species of donor plants, has been established. The treatment of seeds improved germination, growth parameters (increase in total leaf areas, biomass of shoots and roots), water balance (reduction of water deficit, water content and transpiration rate in leaves) and stimulated accumulation of proline content in wheat seedlings. Allelochemicals of C. sinensis (L.) Kuntze were more effective in stimulating the adaptation of wheat plants to drought than C. japonica L. and C. sasanqua Thunb. Вивчено вплив обробки насіння пшениці (Triticum aestivum L., сорт Дніпрянка) водними екстрактами з листків 3 видів роду Camellia L. на індукцію адаптації до посухи. Встановлено позитивний ефект, який залежить від концентрації екстракту та виду рослини-донора. Обробка насіння покращувала його схожість, показники росту (збільшення загальної площі поверхні листків, маси надземних органів та коренів), водного режиму (зниження водного дефіциту, підвищення вмісту води та інтенсивності транспірації в листках) і стимулювала накопичення проліну в проростках пшениці. Алелопатично активні речовини С. sinensis (L.) Kuntze більш ефективно сприяли адаптації рослин пшениці до посухи, ніж C. japonica L. та C. sasanqua Thunb. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2011-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/472 10.5281/zenodo.2544360 Plant Introduction; Vol 52 (2011); 72-77 Інтродукція Рослин; Том 52 (2011); 72-77 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377767 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/472/450 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Didyk, N.P. Zakrasov, O.V. Kharchenko, I.L. Індукція адаптації до посухи у пшениці алелопатично активними речовинами деяких видів роду Camellia L. |
| title | Індукція адаптації до посухи у пшениці алелопатично активними речовинами деяких видів роду Camellia L. |
| title_alt | Induction of adaptation to drought in wheat by allelochemicals of some species of Camellia L. genus |
| title_full | Індукція адаптації до посухи у пшениці алелопатично активними речовинами деяких видів роду Camellia L. |
| title_fullStr | Індукція адаптації до посухи у пшениці алелопатично активними речовинами деяких видів роду Camellia L. |
| title_full_unstemmed | Індукція адаптації до посухи у пшениці алелопатично активними речовинами деяких видів роду Camellia L. |
| title_short | Індукція адаптації до посухи у пшениці алелопатично активними речовинами деяких видів роду Camellia L. |
| title_sort | індукція адаптації до посухи у пшениці алелопатично активними речовинами деяких видів роду camellia l. |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/472 |
| work_keys_str_mv | AT didyknp inductionofadaptationtodroughtinwheatbyallelochemicalsofsomespeciesofcamellialgenus AT zakrasovov inductionofadaptationtodroughtinwheatbyallelochemicalsofsomespeciesofcamellialgenus AT kharchenkoil inductionofadaptationtodroughtinwheatbyallelochemicalsofsomespeciesofcamellialgenus AT didyknp índukcíâadaptacíídoposuhiupšenicíalelopatičnoaktivnimirečovinamideâkihvidívroducamellial AT zakrasovov índukcíâadaptacíídoposuhiupšenicíalelopatičnoaktivnimirečovinamideâkihvidívroducamellial AT kharchenkoil índukcíâadaptacíídoposuhiupšenicíalelopatičnoaktivnimirečovinamideâkihvidívroducamellial |