Вплив омолоджувального обрізання на водний режим видів роду Tilia L.
The comparative analysis of water exchange on the rejuvenscenced and not cutted trees of genus Tilia L. is given. Differences of physiological reactions of three linden species on stressful climatic conditions are established.
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2011
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/473 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860122640397631488 |
|---|---|
| author | Ponomaryeva, O.A. Bessonova, V.P. |
| author_facet | Ponomaryeva, O.A. Bessonova, V.P. |
| author_sort | Ponomaryeva, O.A. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-01T14:25:33Z |
| description | The comparative analysis of water exchange on the rejuvenscenced and not cutted trees of genus Tilia L. is given. Differences of physiological reactions of three linden species on stressful climatic conditions are established. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2544362 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:42:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
78 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
УДК 582.685.4:631.542.3:581.11
О.А. ПОНОМАРЬОВА, В.П. БЕССОНОВА
Дніпропетровський державний аграрний університет
Україна, 49600 м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25
ВПЛИВ ОМОЛОДЖУВАЛЬНОГО ОБРІЗАННЯ
НА ВОДНИЙ РЕЖИМ ВИДІВ РОДУ TILIA L.
Проведено порівняльний аналіз водного обміну в листках омолоджених і необрізаних дерев роду Tilia L. Установлено
відмінності у фізіологічних реакціях трьох видів лип на стресові кліматичні умови.
© О.А. ПОНОМАРЬОВА, В.П. БЕССОНОВА, 2011
Види роду Липа (Tilia L.) є високодекора-
тивними рослинами і заслуговують на більш
широке їх використання в озелененні насе-
лених місць. Проте особливості їхнього рос-
ту та розвитку, екофізіологічні властивості
в умовах промислового міста південно-схід-
ного регіону України практично не дослі-
джено. Окремі статті присвячені аналізу
їхнього росту у лісових біогеоценозах [2, 5].
Зовсім не досліджено реакцію лип на глибо-
ке омолоджувальне обрізання, яке є одним
із заходів догляду за надземною частиною і
останнім часом широко застосовується у
вуличних насадженнях. Відновлення крони
та її морфофункціональні особливості ста-
новлять інтерес як з теоретичної точки зору
(регенерація, омолодження), так і з прак-
тичної для оцінки переваг обрізання перед
заміною молодими деревами та розробки
агротехнічних рекомендацій щодо догляду
за омолодженими деревами в умовах про-
мислового міста степової України.
Метою роботи є порівняння водного об-
міну в листках омолоджених і необрізаних
дерев.
Матеріал та методи
Як об’єкт дослідження використовували
25-річні дерева аборигенного виду — Tilia
cordata Mill. та види західноукраїнського
походження — Tilia platyphyllos Scop. та
Tilia tomentosa Moench. Рослини зростали
вздовж автошляху з інтенсивністю руху
автотранспорту 30 тис. автомобілів на добу
при однобічному русі на відстані 1 м від до-
роги. У частини дерев проводили одночасне
сильне обрізання скелетних гілок.
Визначали обводненість, фракційний склад,
дефіцит води у річних пагонах регенерую-
чої крони на другий і третій рік після обрі-
зання за Гусєвим, транспірацію листків —
за Івановим [1]. Як контроль використову-
вали дерева, які не піддавали обрізанню.
Вимірювали температуру та вологість по-
вітря, вологість ґрунту на глибині 50 см. Ре-
зультати оброблено методами математич-
ної статистики [7].
Результати та обговорення
Важливим показником, що характеризує
водний обмін рослин, є вміст води та її форм
у листках. Найбільшу насиченість водою
листків неомолоджених рослин досліджува-
них видів лип спостерігали у травні 2010 р.,
тоді як рівень зволоженості листків у 2009 р.
був найнижчим (табл. 1). У липні 2009 та 2010 рр.
їхня обводненість різко знижувалася у T. cor-
data i T. рlatyphyllos. У T. to mentosa відмін-
ності у вмісті води у ці місяці у 2010 р. були
невеликими, а у 2009 р. — майже відсутні.
Найнижчу обводненість листків виявле-
но у серпні, особливо у 2010 р., що можна
пояснити найменшою кількістю води у
ґрунті в цей період (6%). Проте зменшення
вмісту води може бути пов’язане і з фізіо-
логічними віковими змінами листка.
Рівень води у листках T. cordata з травня
по серпень 2009 р. знижувався на 15,2%, у
T. рlatyphyllos — на 11,9%, у T. tomentosa —
79ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
Вплив омолоджувального обрізання на водний режим видів роду Tilia L.
на 6,0%. У більш посушливому 2010 р. — на
19,2; 15,0 і 10,2% відповідно. Найменші коли-
вання вмісту води у листках протягом веге-
тації відзначено у T. tomentosa. Отже, цей
вид характеризується більшою стійкістю вод-
ного балансу. В цілому, між кількістю води в
листках і вологістю ґрунту виявлено прямо
пропорційну кореляцію: що більше вологи у
ґрунті, то більше води у листках (вміст воло-
ги в ґрунті на глибині 50 см у червні, липні і
серпні 2010 р. становив відповідно 38; 15 і 6%,
а у 2009 р. — 31; 18 і 10%). На обводненість
також могли вплинути надзвичайно висока
температура повітря у серпні 2010 р. —
вдень вона часто перевищувала 40 °С.
Згідно з отриманими даними обводне-
ність листків омолоджених рослин є ви-
щою, ніж у необрізаних (див. табл. 1). Це
наочно видно, якщо кількість води перера-
хувати на суху речовину (рис. 1). Зміни об-
водненості листків у обрізаних рослин у
процесі вегетації повільніші і менш значні,
ніж у рослин, які не зазнали обрізання.
Рис. 1. Обводненість листків дерев роду Tilia L. про-
тягом вегетаційного періоду: 1 — травень; 2 — чер-
вень; 3 — липень; 4 — серпень
Таблиця 1. Вплив омолодження на вміст води
у листках видів роду Tilia L.
М
іс
я
ц
ь
Обводненість, % від сирої маси
Н
е
о
м
о
л
о
-
д
ж
е
н
і
О
м
о
л
о
-
д
ж
е
н
і
Н
е
о
м
о
л
о
-
д
ж
е
н
і
О
м
о
л
о
-
д
ж
е
н
і
2009 р. 2010 р.
T. cordata
Травень 72,3±0,51 74,5±0,41 73,1±0,61 75,3±0,34
Червень 66,5±0,32 70,0±0,51 69,3±0,32 72,3±0,51
Липень 62,5±0,60 69,4±0,46 61,4±0,73 66,4±0,29
Серпень 61,3±0,43 68,3±0,39 59,1±0,32 64,1±0,42
Т. рlatyphyllos
Травень 69,4±0,45 72,6±0,71 71,2±0,27 73,4±0,37
Червень 64,9±0,51 70,5±0,62 67,5±0,36 71,1±0,26
Липень 63,3±0,36 69,3±0,33 62,3±0,29 66,3±0,32
Серпень 61,1±0,27 67,2±0,29 60,6±0,51 65,8±0,29
T. tomentosa
Травень 66,4±0,61 68,9±0,3 67,6±0,21 69,3±0,62
Червень 64,9±0,32 68,6±0,5 65,2±0,42 68,4±0,27
Липень 64,6±0,44 67,1±0,4 63,1±0,31 65,8±0,37
Серпень 62,4±0,28 65,3±0,2 60,7±0,22 63,9±0,35
У листках T. tomentosa у травні містить-
ся менший відсоток води, ніж у T. cordata i
T. рlatyphyllos. Більшу частку сухої речо-
вини у листках цього виду можна пояснити
наявністю добре розвинених волосків, які,
якщо і містять воду, то у дуже малій кіль-
кості. У липні і серпні вміст води у листках
різних видів відрізнявся мало.
Найбільшу кількість вільної води в усіх
досліджуваних видів неомолоджених рос-
лин виявлено у травні 2009 р., високим цей
показник був також у вересні. Відносна
кількість зв’язаної води була найвищою у
липні, про що свідчить величина відношен-
ня вмісту у листках цієї форми води до
вмісту вільної води. Високим цей показник
був і у серпні. У вересні він суттєво знижу-
вався. Подібну закономірність спостерігали
і у 2010 р. Проте липень та серпень цього
року були більш спекотними і сухими. Це
узгоджується з більшою відносною кількіс-
тю зв’язаної води порівняно з попереднім
роком.
80 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
О.А. Пономарьова, В.П. Бессонова
За рахунок збільшення фракції зв’я-
заної води в критичні періоди рослина
зберігає необхідну для життєдіяльності
величину обводненості. Досліджувані види
мали певні відмінності у кількісній зміні
фракцій води та їх співвідношенні. Най-
меншою величина співвідношення зв’я-
заної і вільної води була у листках T. corda-
ta, найбільшою — у T. tomentosa (рис. 2).
Характерно, що в останнього виду вже на
початку вегетації вміст зв’язаної води
значно переважає вміст вільної води. Так,
у травні 2009 р. співвідношення зв’язана/
вільна вода становило 1,33, у T. cordata —
1,17, у T. рlatyphyllos — 1,22. У травні 2010 р.
у листках T. cordata і T. рlatyphyllos спів-
відношення вільної і зв’язаної води було
майже однаковим, а у T. tomentosa спосте-
рігали перевищення вмісту фракції зв’я-
заної води на 11,1%. У найбільш спекотний
період в обидва роки дослідження мало
місце значне зростання вмісту важкооб-
мінної води порівняно з початком вегета-
ції. У кінці вегетації цей показник знижу-
вався порівняно з літніми місяцями, особ-
ливо у T. cordata, тобто зростала частка
вільної води порівняно з липнем і серпнем.
Можливо, це пов’язано зі старінням лист-
ків. У листках омолоджених дерев усіх до-
сліджуваних видів вміст вільної води був
більшим, ніж у листках дерев, які не зазна-
ли омолодження.
Величина співвідношення зв’язана вода/
вільна вода була меншою порівняно з ана-
логічним показником у листках рослин, які
не зазнали омолодження, протягом усього
вегетативного періоду. Хоча у найбільш
жаркі та посушливі місяці (липень і сер-
пень) відносна кількість зв’язаної води
зростала порівняно з травнем та червнем і
становила понад половини загального вміс-
ту води в листках дерев.
На думку деяких дослідників, доцільно
оцінювати обводненість листків протягом
вегетаційного періоду за величиною водно-
го дефіциту, оскільки цей показник більше
відображує водний баланс у зв’язку із змі-
ною умов. Вологість листків у перерахунку
на суху і вологу масу дає уявлення про ві-
кові зміни [6, 9].
Мінімальні значення водного дефіциту у
листках неомолоджених рослин спостері-
гали у травні і червні (табл. 2), коли мала
місце висока відносна вологість повітря і
було достатньо вологи у ґрунті. Найвищі
значення водного дефіциту зафіксовано у
липні та особливо у серпні.
Порівняння показників за роками дослі-
джень свідчить про відносно близькі зна-
чення у більшість місяців вегетації. Най-
більші значення водного дефіциту листків
виявлено у серпні 2010 р. У вересні цей по-
казник у листках усіх видів лип зростав.
Найменші значення дефіциту води в лист-
ках у вересні порівняно з попередніми міся-
цями відзначено у 2009 р., що зумовлено до-
щами. Найменший водний дефіцит спосте-
рігали у листках T. tomentosa. У T. cordata
він був дещо більшим, ніж у Т. рlatyphyllos у
літні місяці 2009 р., тоді як у 2010 р. різниця
була статистично недостовірною.
Рис. 2. Вплив омолодження дерев на співвідношен-
ня форм води в листках
81ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
Вплив омолоджувального обрізання на водний режим видів роду Tilia L.
У 2009 р. листки омолоджених рослин ха-
рактеризувалися значно меншим водним
дефіцитом порівняно з неомолодженими,
особливо у літні місяці. У 2010 р. спостеріга-
ли подібну закономірність, але у найбільш
спекотному і сухому місяці (серпень) дефі-
цит води у листках омолоджених рослин
зменшувався сильніше, ніж у рослин без об-
різання. Це узгоджується з показниками
водовіддачі у процесі транспірації в цей пе-
ріод. Оскільки, як було показано раніше [8],
листки омолоджених рослин характеризу-
ються більш мезоморфною структурою,
тобто мають менш розвинену систему при-
стосувань для обмеження випаровування
води, вони втрачають більше вологи у про-
цесі транспірації. Хоча надземна частина
омолоджених рослин краще забезпечена
водою, ніж неомолоджених, за низького
вмісту води у ґрунті вони страждають силь-
ніше, ніж рослини, які не зазнали обрізання.
Про це свідчила більш рання втрата листків
і всихання крайової їх частини. Такі особли-
вості омолоджених рослин у перші 2–3 роки
слід ураховувати при розробці агротехніки
догляду за ними у спекотні і сухі роки.
Рис. 3. Добова інтенсивність транспірації у лист-
ках пагонів поточного приросту гілок омолодже-
них і необрізаних дерев роду Tilia L. (2010 р.): А —
T. cordata; Б — T. platyphyllos; B — T. tomentosa
Таблиця 2. Водний дефіцит листків видів роду Tilia L.
Вид Дата
Водний дефіцит, 2009 р.
t
ф
Водний дефіцит, 2010 р.
t
ф
омолоджені необрізані омолоджені необрізані
T. cordata 20.05
19.06
21.07
23.08
20.09
4,3±0,04
9,8±0,11
8,5±0,06
9,6±0,08
7,5±0,05
6,8±0,07
14,7±0,08
14,2±0,11
15,6±0,12
11,8±0,10
31,01
36,03
45,50
41,59
38,46
7,5±0,20
11,3 ±0,16
12,6±0,19
17,5±0,26
15,8±0,11
5,9±0,11
7,1±0,08
7,7±0,09
19,9±0,06
16,9±0,07
7,01
23,48
23,31
8,99
8,09
T. рlatyphyllos 20.05
19.06
21.07
23.08
20.09
5,9±0,04
6,2±0,12
6,9±0,05
10,5±0,10
8,9±0,07
6,4±0,05
11,6±0,07
12,7±0,08
13,8±0,1
10,2±0,11
7,81
38,87
61,48
23,33
9,97
7,7±0,17
9,6±0,11
11,9±0,29
16,5±0,26
12,9±0,19
5,5±0,12
6,1±0,07
6,9±0,10
18,8±0,12
11,9±0,09
10,57
26,84
16,30
8,03
4,76
T. tomentosa 20.05
19.06
21.07
23.08
20.09
7,9±0,06
8,3±0,12
8,7± 0,11
9,6±0,10
6,8±0,09
9,7±0,08
9,1±0,07
10,8±0,09
10,9±0,06
11,7±0,07
18,00
5,76
14,77
14,10
37,58
7,6±0,15
9,6±0,12
10,5±0,18
13,8±0,18
11,7±0,14
8,1±0,11
9,3±0,08
6,3±0,07
16,6±0,14
9,5±0,09
2,69
2,08*
21,75
12,28
13,22
Примітка. * Різниця порівняно з контролем статистично недостовірна, р<0,05.
82 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
О.А. Пономарьова, В.П. Бессонова
Транспірація — один з найважливіших
показників водного обміну. Характер кри-
вих, які відображують інтенсивність тран-
спірації листків обрізаних і необрізаних де-
рев роду Tilia, відрізняється (рис. 3). У лист-
ків усіх досліджуваних видів, які не зазнали
омолодження, зміни денної інтенсивності
транспірації як у червні, так і у травні ма-
ли вигляд двохвершинної кривої. Перший
максимум зафіксовано раніше, ніж денний
максимум температури. У полуденні годи-
ни відбувалося зниження інтенсивності
транспірації. Найменший спад кривої тран-
спірації спостерігали у T. tomentosa, що
може бути пов’язано із сильною опушеніс-
тю абаксіальної поверхні листка. Б.А. Кел-
лер [4] показав, що інтенсивність випарову-
вання у видів з сильним опушенням листків
нижча, ніж у близьких їм видів, але не опу-
шених. Згідно з даними цього дослідника,
якщо інтенсивність транспірації чистця
прямого (Stachys recta) з зеленими листка-
ми прийняти за 100 %, то у білоопушеного
чистця германського (Sta chys germanica)
вона буде меншою на 30 %. Як видно з рис. 3,
листки T. tomentosa характеризуються мен-
шою інтенсивністю транспірації, ніж решти
досліджуваних видів лип.
Найсуттєвіше зниження інтенсивності
транспірації у полуденні години мало місце
у листків T. cordata. Листки T. platyphyllos
за цим показником займали проміжне поло-
ження. Якщо у T. cordata у червні зменшен-
ня інтенсивності транспірації становило
29,4% щодо першого максимуму, то у T. pla-
typhyllos — 24,7%, у T. tomentosa — 16,4 %, у
липні — 40,0; 28,0 та 15,7 % відповідно.
Отже, незважаючи на різні температурні
умови, вологість атмосферного повітря та
різницю у показниках транспірації у черв-
ні та липні ступінь зниження інтенсивності
транспірації у ці місяці як у T. platyphyllos,
так і у T. tomentosa у полуденні години є
дуже близьким, тоді як у T. cordata цей по-
казник значно більший у липні. Інший пік
транспірації спостерігали о 15-й годині, але
він був нижчим, ніж попередній у всіх до-
сліджуваних видів. Надалі мало місце
зменшення значень, найсуттєвіше між
17-ю та 19-ю годинами.
У листків рослин, які зазнали глибокого
омолоджувального обрізання, динаміка ден-
ної інтенсивності транспірації мала вигляд
одновершинної кривої. Максимум припадав
на 11-ту годину, як і перший пік у неомоло-
джених дерев. Післяполуденне зниження
транспірації було незначним. У липні о 13-й
годині порівняно з максимальним зна ченням
випарування води зменшувалося у T. corda-
ta на 7,5 %, у T. platyphyllos — на 9,6 %, у
T. tomentosa — на 15,7 %, у червні — на 18,3;
14,6 та 11,9 % відповідно. Отже, такої різниці
між максимальним значенням інтенсивнос-
ті транспірації і післяполуденним показни-
ком між видами, як у рослин, які не зазнали
процедури омолодження, не виявлено. У по-
дальшому зниження інтенсивності транспі-
рації було найбільшим після 17-ї години.
Порівняння інтенсивності транспірації лист-
ків цього річного приросту гілок обрізаних і
необрізаних дерев свідчить про значно біль-
ші величини цього показника у рослин, які
зазнали омолодження. Перевищення зна-
чень необрізаних дерев у червні варіює у
T. cordata від 9,30 до 76,06 %, у T. platyphyl-
los — від 10,28 до 64,22 %, у T. tomentosa —
від 18,00 до 54,00 %; у липні — від 21,4 до
119,4 %, від 9,97 до 56,40 % та від 9,62 до
68,00 % відповідно. Значно більша інтенсив-
ність транспірації і зміна характеру кри-
вих, які відображують цей процес протягом
дня, у листків регенеруючих дерев порів-
няно з неомолодженими рослинами пояс-
нюється значно кращим постачанням водою
надземної частини через порівняно малу
масу відрастаючої крони при незмінному
обсязі кореневої системи. В.О. Казарян [3]
виявив кращу забезпеченість водою лист-
ків регенеруючих гілок обрізаних дерев
гледичії трьохколючкової та сумаха аро-
матного порівняно з необрізаними.
Порівняння денної інтенсивності тран-
спірації листків обрізаних та необрізаних
дерев досліджуваних видів у червні та лип-
ні свідчить про однакову зміну характеру
кривих у ці місяці. Проте у липні інтенсив-
83ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
Вплив омолоджувального обрізання на водний режим видів роду Tilia L.
ність транспірації в усіх видів була біль-
шою, ніж у червні. Це пов’язано з відмінніс-
тю екологічних чинників. У липні була ви-
щою температура повітря протягом дня і
нижчою вологість повітря, тоді як вологоза-
безпеченість ґрунту практично не змінюва-
лася. Отже, більша інтенсивність транспі-
рації у липні пов’язана переважно з темпе-
ратурою та вологістю повітря. Найменшу
різницю між показниками у червні та липні
виявлено у листків як обрізаних, так і нео-
брізаних дерев T. tomentosa. Це свідчить
про більш досконалу систему регуляції вод-
ного обміну в цього виду.
Висновки
1. Листки пагонів відростаючих гілок обрі-
заних лип (T. cordata, T. platyphyllos, T. to-
mentosa) мають більшу обводненість, а та-
кож більш високий вміст фракції вільної
води, ніж листки неомолоджених дерев.
2. Листки як обрізаних, так і не обрізаних
дерев T. tomentosa характеризуються біль-
шим відсотком зв’язаної води, а також біль-
шою величиною співвідношення зв’я зана/
вільна вода порівняно з T. cordata і T. pla ty-
phyllos.
3. Листки пагонів омолоджених рослин
мають значно менший водний дефіцит, ніж
листки необрізаних, але в умовах нестачі
ґрунтової вологи цей показник у них зрос-
тає більше.
4. Інтенсивність транспірації листків па-
гонів у омолоджених рослин значно вища,
ніж у необрізаних дерев. Найнижчою ін-
тенсивністю транспірації в обох варіантах
характеризуються листки T. tomentosa.
5. Серед досліджених видів лип найбільш
пристосованою до посухи за показниками
водного обміну можна вважати T. tomentosa.
1. Бессонова В.П. Практикум з фізіології рос-
лин. — Дніпропетровськ: Вид-во ВДДАУ, 2006. —
316 с.
2. Бессонова В.П., Корытова А.И., Михай-
лов О.Ф. Некоторые особенности водного режима
акации белой, произрастающей в разных условиях
увлажнения // Вопросы степного лесоведения и
охраны природы. — Днепропетровск: Б. и., 1975. —
Вып. 5. — С.136–142.
3. Казарян В.О. Старение высших растений. —
М.: Наука, 1969. — 314 с.
4. Келлер Б.А. Испарение у растений // Тр.
опытной ботан. станции им. проф. Б.А. Келлера. —
1929. — С. 45–49.
5. Коцюбинская Н.П. Водный обмен дуба и со-
путствующих пород в пристепных и пойменных
лесных биогеоценозах юго-востока Украины (на
примере Присамарья): Автореф. …канд. биол.
наук. — Днепропетровск, 1978. — 21 с.
6. Кушниренко М.Д., Гончарова Э.А., Бон-
дарь Е.М. Методы изучения водного обмена и
засухо устойчивости плодовых растений. — Киши-
нев: Штиинца, 1970. — 78 с.
7. Лакин Г.Ф. Биометрия. — М.: Высш. шк.,
1990. — 352 с.
8. Пономарьова О.А., Бессонова В.П. Аналіз від-
новлення крони у рослин T. cordata та T. platyphyllos
після глибокої омолоджуючої обрізки // Вісн. ДНУ.
Біологія. Екологія. — 2010. — 2, вип. 18. — С. 76–80.
9. Wheatherley P.E. Studies in the water relations
of the cotton plant. Part 1. The field measurement of
water deficits in leaves // The New Physiologist. —
1950. — 49, N 1. — Р. 25–30
Рекомендував до друку Л.І. Пархоменко
Е.А. Пономарева, В.П. Бессонова
Днепропетровский государственный
аграрный университет, Украина,
г. Днепропетровск
ВЛИЯНИЕ ОМОЛАЖИВАЮЩЕЙ ОБРЕЗКИ
НА ВОДНЫЙ РЕЖИМ ВИДОВ РОДА TILIA L.
Проведен сравнительный анализ водного обмена в
листьях омоложенных и необрезанных деревьев
рода Tilia L. Установлены отличия в физиологиче-
ских реакциях трех видов лип на стрессовые кли-
матические условия.
O.A. Ponomaryeva, V.P. Bessonova
Dnipropetrovsk State Agrarian University,
Ukraine, Dnipropetrovsk
INFLUENCE OF THE REJUVENATED CUTTING
ON WATER EXCHANGE OF GENUS TILIA L.
SPECIES
The comparative analysis of water exchange on the
rejuvenscenced and not cutted trees of genus Tlila L.
is given. Differences of physiological reactions of
three linden species on stressful climatic conditions
are established.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-473 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:42:53Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/15/5826e50fb7fa0dc28de9fc6dad1c6815.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-4732019-12-01T14:25:33Z Influence of the rejuvenated cutting on water exchange of genus Tilia L. species Вплив омолоджувального обрізання на водний режим видів роду Tilia L. Ponomaryeva, O.A. Bessonova, V.P. The comparative analysis of water exchange on the rejuvenscenced and not cutted trees of genus Tilia L. is given. Differences of physiological reactions of three linden species on stressful climatic conditions are established. Проведено порівняльний аналіз водного обміну в листках омолоджених і необрізаних дерев роду Tilia L. Установлено відмінності у фізіологічних реакціях трьох видів лип на стресові кліматичні умови. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2011-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/473 10.5281/zenodo.2544362 Plant Introduction; Vol 52 (2011); 78-83 Інтродукція Рослин; Том 52 (2011); 78-83 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377767 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/473/451 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Ponomaryeva, O.A. Bessonova, V.P. Вплив омолоджувального обрізання на водний режим видів роду Tilia L. |
| title | Вплив омолоджувального обрізання на водний режим видів роду Tilia L. |
| title_alt | Influence of the rejuvenated cutting on water exchange of genus Tilia L. species |
| title_full | Вплив омолоджувального обрізання на водний режим видів роду Tilia L. |
| title_fullStr | Вплив омолоджувального обрізання на водний режим видів роду Tilia L. |
| title_full_unstemmed | Вплив омолоджувального обрізання на водний режим видів роду Tilia L. |
| title_short | Вплив омолоджувального обрізання на водний режим видів роду Tilia L. |
| title_sort | вплив омолоджувального обрізання на водний режим видів роду tilia l. |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/473 |
| work_keys_str_mv | AT ponomaryevaoa influenceoftherejuvenatedcuttingonwaterexchangeofgenustilialspecies AT bessonovavp influenceoftherejuvenatedcuttingonwaterexchangeofgenustilialspecies AT ponomaryevaoa vplivomolodžuvalʹnogoobrízannânavodnijrežimvidívrodutilial AT bessonovavp vplivomolodžuvalʹnogoobrízannânavodnijrežimvidívrodutilial |