Особливості льодоутворення у тканинах пагонів малопоширених деревних інтродуцентів родини Rosaceae Juss.
The process of ice-forming in the root tissues of 13 species and forms not being in current use introduced woody species in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine was investigated by the differential thermal analysis. According to the analyses of the ratios of xylem to phloem and low temperature ex...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2011
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/474 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860122644802699264 |
|---|---|
| author | Babytskiy, A.I. Kytayev, O.I. Trofimenko, N.M. Doroshenko, O.K. |
| author_facet | Babytskiy, A.I. Kytayev, O.I. Trofimenko, N.M. Doroshenko, O.K. |
| author_sort | Babytskiy, A.I. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-01T14:27:11Z |
| description | The process of ice-forming in the root tissues of 13 species and forms not being in current use introduced woody species in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine was investigated by the differential thermal analysis. According to the analyses of the ratios of xylem to phloem and low temperature exotherm to the phloem maximum and also depending on the width of the temperature scale the most frost-resistible introduces plants were chosen. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2544364 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:42:54Z |
| format | Article |
| fulltext |
84 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
© А.І. БАБИЦЬКИЙ, О.І. КИТАЄВ,
Н.М. ТРОФИМЕНКО, О.К. ДОРОШЕНКО, 2011
УДК 582.71:581.1:58.036.5
А.І. БАБИЦЬКИЙ 1, О.І. КИТАЄВ 2, Н.М. ТРОФИМЕНКО 1, О.К. ДОРОШЕНКО 1
1 Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
2 Інститут садівництва НААН України
Україна, 03027 Київська обл., с. Новосілки, вул. Садова, 6
ОСОБЛИВОСТІ ЛЬОДОУТВОРЕННЯ У ТКАНИНАХ
ПАГОНІВ МАЛОПОШИРЕНИХ ДЕРЕВНИХ ІНТРОДУЦЕНТІВ
РОДИНИ ROSACEAE JUSS.
Методом диференційного термічного аналізу досліджено процес льодоутворення в тканинах пагонів 13 видів і
форм малопоширених у Правобережному Лісостепу України деревних інтродуцентів. На основі аналізу спів-
відношень ксилемних максимумів до флоемних та низькотемпературних екзотерм до флоемних максимумів,
а також залежно від температурного діапазону льодоутворення серед дослідженої групи виділено потенційно
найбільш морозостійкі інтродуценти.
Підвищення або зниження морозостійкос-
ті тісно пов’язане зі змінами стану води у
тканинах деревних рослин [1]. Для оцінки
їхньої морозостійкості дедалі частіше ви-
користовують диференційний термічний
аналіз (ДТА) процесів льодоутворення в
органах і тканинах [7]. Цей метод передба-
чає аналіз термограм льодоутворення з
урахуванням співвідношення окремих смуг
та інтервалу їхньої появи [4, 6].
Оскільки процес льодоутворення в різ-
них тканинах зразків відбувається нерівно-
мірно, то на екзотермах є кілька максиму-
мів, амплітуда та положення яких значною
мірою визначаються функціональним станом
рослини. Головну увагу приділяють аналізу
низькотемпературних екзотерм (НТЕ) кси-
леми. Цьому питанню присвячено більшість
дослідницьких робіт у цьому напрямі. Мето-
дика ДТА, розроблена Квамме [2], передба-
чає видалення кори та серцевини, внаслідок
чого значно модифікується високотемпера-
турний максимум екзотермічного переходу
і зникає високотемпературний екзотер-
мічний перехід (ВТЕ), пов’язаний з льодо-
утворенням у паренхімних тканинах кори.
О.І. Китаєву [5] вдалося розширити уяв-
лення про характер льодоутворення у
тканинах рослин з використанням аналізу
екзотермічних процесів у ксилемі (дере-
вині) та корі в широкому температурному
інтервалі. Саме цю модифіковану методи-
ку О.І. Китаєва ми використовували, до-
сліджуючи процеси льодоутворення у па-
гонах малопоширених деревних рослин
родини Rosaceae Juss.
Характер льодоутворення вивчали за до-
помогою спеціально створеного для ДТА
приладу, близького за конструкцією до при-
ладу Квамме [2]. Як датчики температури
використовували 3 хромель-копелеві тер-
мопари діаметром 0,3 мм зі спеціальною ізо-
ляцією. Одну термопару вводили в серцеви-
ну пагона на глибину 10–12 мм, іншу — в
зразок для порівняння (еталон).
Як індиферентний еталон використову-
вали парафін з розмірами, близькими до
розмірів зразка. Парафін обрано тому, що
його теплоємність і теплопровідність близькі
до таких досліджуваних зразків. Термопа-
ри включали полюсами назустріч одна од-
ній. Сигнал подавали на вхід «Y» високо-
чутливого двохкоординатного потенціомет-
ра Н-307 з високим вхідним опором. Третю
термопару використовували для вимірю-
85ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
Особливості льодоутворення у тканинах пагонів малопоширених деревних інтродуцентів родини Rosaceae...
вання температури в камері охолоджу-
вача. Сигнал від цієї термопари подавав-
ся на вхід «X» потенціометра. В зв’язку з
досить великою термоелектрорушійною
силою хро мель-копелевої термопари (до
0,038 мВ/°С) та високою чутливістю потен-
ціометра відпадала необхідність у проміж-
ному підсиленні сигналу.
Для аналізу льодоутворення використо-
вували частини пагонів завдовжки близько
3 см, діаметром 3,0–4,5 мм, масою 460–500 мг
з корою. Під час аналізу зразки охолоджу-
вали у двокаскадному напівпровідниковому
мікрохолодильнику типу ТЛМ-2. Темпера-
туру в камері знижували з постійною швид-
кістю 1 °С/хв у діапазоні +10...–40 °С. Таке
підключення термопар давало змогу вимі-
рювати різницю температур між зразком та
еталоном у процесі льодоутворення після
короткотермінового охолодження. Перетво-
рення води на лід — це процес, який супро-
воджується виділенням теплоти, яку вимі-
рюють як різницю сигналів від термопар,
спричинену підвищенням температури до-
сліджуваного зразка відносно еталона, що
не містить води. Зміни температури зразка
під час кристалізації в ньому води відобра-
жуються як окремі піки тепловиділення на
термограмах.
У високоморозостійких рослин виявля-
ють одну екзотерму (ВТЕ) за температури
заморожування від –5 до –10 °С. У рослин з
недостатньою морозостійкістю за низьких
температур (на низькотемпературних екзо-
термах) виявляють також гострі піки, по-
в’язані з пошкодженням та загибеллю тка-
нин, спричиненими внутрішньоклітинним
замерзанням [3]. Морозостійкішими вважа-
ються рослини, в яких ініціація льодоутво-
рення та ВТЕ спостерігаються за вищих
температур, а НТЕ — за нижчих, що при-
зводить до збільшення інтервалу між піка-
ми ВТЕ та НТЕ на термограмі. Отже, за ве-
личинами інтервалів між ВТЕ та НТЕ мож-
на судити про морозостійкість рослин.
Об’єктами дослідження були 13 видів і
форм малопоширених деревних інтроду-
центів родини Rosaceae Juss. Для аналізу
відбирали зразки однорічних пагонів із се-
редньої частини крони кущів. Дослідження
проводили в період глибокого спокою рос-
лин (друга декада січня).
Аналіз льодоутворення за допомогою
термографічного методу дав змогу виявити
особливості тепловиділення у тканинах па-
гонів досліджуваних об’єктів. На спектрах
тепловиділення зразків є кілька досить ви-
разних смуг в інтервалі температур від –7
до –30 °С. Перша екзотерма в діапазоні
температур –8…–15 °С, тобто ВТЕ, харак-
теризує процеси льодоутворення у ткани-
нах ксилеми, друга — екзотерма (ТЕ), що
реєструється при температурі від –15 до
–25 °С, — у тканинах флоеми [8]. Порівняно
низьку температуру ініціації льодоутво-
рення у флоемі пояснюють незначними
розмірами клітин, а також наявністю у
міжклітинному просторі значної кількості
розчинених речовин — природних кріо-
протекторів [4]. У діапазоні смуги теплови-
ділення флоеми (від –20 до –35 °С) реєстру-
ють ще кілька НТЕ, які пов’язані з замер-
занням води у мікрокапілярах ксилеми.
Установлено, що найменша амплітуда
тепловиділення, яка спостерігалась при за-
мерзанні води у великих судинах ксилеми,
характерна для Photinia villosa (Thunb.) DC.
(0,1), її форми Ph. v. ‘Laevis’, Kerria japonica
(L.) DC., її форми K. j. ‘Pleniflora’, Stepha-
nandra incisa (Thunb.) Zbl. (рис. 1) та S. ta-
nakae Franch. et Sav. (0,1–0,2), у ситовидних
трубках флоеми — для Kerria japonica (0,3–
0,6) та стефанандр (S. incisa — 0,3–0,6, S. ta-
nakae — 0,2–0,4), у мікрокапілярах ксиле-
ми — для Exochorda korolkovii Lav. (0,2–0,6)
та Rhodotypus kerrioides Sieb. et Zucc. (0,3–
0,6) (таблиця); найбільша амплітуда тепло-
виділення у макрокапілярах ксилеми — для
R. kerrioides (1,0–1,6), Exochorda tianschani-
ca Gontsch. (0,7) та Prinsepia sinensis (Oliv.)
Kom. (0,6–0,8), у флоемі — для Exochorda
tianschanica (2,1–2,2), у мікрокапілярах кси-
леми — у Kerria japonica (0,6–1,0) та
Exochorda giraldii Hesse (0,8–1,0).
86 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
А.І. Бабицький, О.І. Китаєв, Н.М. Трофименко, О.К. Дорошенко
Ініціація льодоутворення найшвидше
відбувалася у Exochorda × macrantha (Le-
moine) Schneid. (–7,7…–8,5 °C), E. racemosa
Rehd. (–8,0…–8,5 °C) (рис. 2), E. tianschanica
(–8,5…–9,4 °C) та E. giraldii (–8,6…–9,5 °C).
Найпізніше льодоутворення характерне
для S. incisa (–12,3…–15,0 °C), S. tanakae
(–13,3…–13,5 °C), K. japonica (–12,0…–
13,5 °C) та K. j. ‘Pleniflora’ (–12,5 °C). Відпо-
відно до показника ініціації, ВТЕ виникала
за вищих температур у тих об’єк тів, для
яких характерна швидша ініціація льодо-
утворення. Так, у E. × macrantha вода в клі-
тинах ксилеми замерзала вже за темпера-
тури від –8,0 до –8,7 °C, E. racemosa —від
–8,4 до –8,7 °C, E. tianschanica — від –8,7 до
–9,5 °C та E. giraldii — від –9,0 до –10,0 °C.
Низька температура для утворення льоду
в деревині потрібна для S. incisa (–14,0…–
16,5 °C), K. japonica (–14,3…–14,7 °C), S. ta-
nakae (–13,9…–14,3 °C) та K. j. ‘Pleniflora’
(–13,0…–13,5 °C).
Низькотемпературна екзотерма для
більшості об’єктів дослідження спостеріга-
лася в діапазоні від –20,6 до –23,5 °C. Лише
у R. kerrioides вода у флоемі замерзала за
температури –25,5…–29,0 °C.
Аналіз температурного діапазону льо-
доутворення ВТЕ виявив, що найвужчим
він був у Exochorda tianschanica (1,0–1,7),
Stephanandra tanakae (1,2–1,5), Photinia
villosa (1,3–1,8) та Kerra japonica ‘Pleniflora’
(1,5), а найширшим — у Rhodotypus
kerrioides (4,2–5,5). Температурний діапа-
зон льодоутворення в тканинах у цілому
найширшим був у R. kerrioides (18,5–20,5)
та представників роду Exochorda Lindl.
(15,7–19,2), отже, ці види можна вважати
потенційно морозостійкішими.
А.П. Пасічний та ін. у 1980 р. запропону-
вали застосовувати для оцінки морозостій-
кості співвідношення амплітуд максимумів
екзотермічних процесів у ксилемі та флое-
мі [4]. Досліджуючи тепловиділення у тка-
нинах пагонів яблуні під час льодоутворен-
ня, вчені встановили, що у морозостійких
видів більшою була амплітуда ксилемного
максимуму, а у неморозостійких — флоем-
ного. На основі отриманих результатів до-
слідники запропонували шкалу оцінки мо-
розостійкості за цим показником: для мо-
розостійких видів величина співвідношення
флоемного та ксилемного максимумів екзо-
терм становить менше ніж 1,0, для серед-
Рис. 1. Екзотерми льодоутворення однорічних па-
гонів Ste phanandra incisa
Рис. 2. Екзотерми льодоутворення однорічних паго-
нів Exochorda racemosa
Рис. 3. Екзотерми льодоутворення однорічних па-
гонів Rho dotypus kerrioides
87ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
Особливості льодоутворення у тканинах пагонів малопоширених деревних інтродуцентів родини Rosaceae...
Параметри екзотермічних процесів при льодоутворенні у тканинах пагонів
малопоширених деревних інтродуцентів родини Rosaceae, °С (січень 2011 р.)
Вид
t° спостереження за екзотерміч-
ним процесом
Температурний
діапазон льодоутво-
рення
Амплітуда екзотермічних процесів при
льодоутворенні
ін
іц
іа
ц
ії
В
Т
Е
Т
Е
Н
Т
Е
В
Т
Е
Т
Е
т
к
а
н
и
н
у
ц
іл
о
м
у
ф
р
о
н
т
у
В
Т
Е
Т
Е
Н
Т
Е
Н
Т
Е
/
В
Т
Е
В
Т
Е
/
Т
Е
Exochorda
giraldii
–8,6 –9,0 –17,0 –21,5 2,3 7,0 17,5 0,3 0,3 0,5 1,0 3,33 0,6
–9,5 –10,0 –17,7 –22,4 3,3 7,5 18,2 0,2 0,3 0,5 0,8 2,67 0,6
E. korolkovii
–10,0 –10,2 –16,2 –21,5 2,5 7,0 17,3 0,5 0,6 1,4 0,6 1,0 0,43
–9,4 –9,5 –17,0 –21,5 2,5 2,5 13,5 0,5 0,5 1,1 0,2 0,4 0,45
E. racemosa
–8,5 –8,7 –17,0 –21,5 2,5 5,5 16,9 0,4 0,5 1,1 0,5 1,0 0,45
–8,0 –8,4 –17,2 –21,7 3,0 7,0 18,6 0,7 0,8 1,6 0,8 1,0 0,5
E. tianschanica
–8,5 –8,7 –13,4 –21,4 1,0 5,5 16,5 0,6 0,7 2,2 0,5 0,71 0,32
–9,4 –9,5 –15,0 –22,0 1,7 5,0 15,7 0,6 0,7 2,1 0,4 0,57 0,33
E. × macrantha
–8,5 –8,7 –18,0 –21,7 5,0 5,5 18,2 0,2 0,2 1,5 0,6 3,0 0,13
–7,7 –8,0 –17,7 –21,5 3,5 7,0 19,2 0,2 0,2 1,2 0,8 4,0 0,17
Kerria japonica
–13,5 –14,7 –19,0 –23,5 2,5 6,5 13,2 0,2 0,2 0,3 0,6 3,0 0,67
–12,0 –14,3 –19,5 –23,5 2,0 6,8 15,4 0,1 0,2 0,6 1,0 5,0 0,33
K. j. ‘Pleniflora’
–12,5 –13,0 –18,8 –23,0 1,5 6,2 13,5 0,1 0,2 0,6 0,9 4,5 0,33
–12,5 –13,5 –18,5 –22,5 1,5 5,2 13,0 0,1 0,1 0,5 0,7 7,0 0,2
Photinia villosa
–10,1 –10,5 –16,0 –21,0 1,8 6,0 15,0 0,1 0,1 0,4 0,5 5,0 0,25
–11,6 –11,7 –19,0 –23,5 1,3 6,0 14,9 0,1 0,1 0,4 0,6 6,0 0,25
Ph. v. ‘Laevis’
–10,1 –10,5 –16,9 –22,0 2,2 6,0 15,0 0,2 0,2 0,5 0,7 3,5 0,4
–11,0 –12,7 –17,0 –20,6 2,4 6,0 13,7 0,1 0,2 0,4 0,7 3,5 0,5
Prinsepia sinensis
–11,9 –12,1 –17,4 –21,7 3,0 5,7 13,8 0,4 0,6 1,0 0,6 1,0 0,6
–12,7 –12,8 –19,5 –22,1 2,0 5,0 12,5 0,8 0,8 1,3 0,6 0,75 0,62
Rhodotypus
kerrioides
–10,5 –11,0 –20,5 –29,0 5,0 4,5 20,5 0,7 1,0 0,8 0,3 3,0 1,25
–11,0 –11,3 –20,4 –26,2 4,2 6,0 19,0 1,5 1,5 1,1 0,6 0,4 1,36
–10,5 –10,8 –21,5 –25,5 5,5 5,5 18,5 1,5 1,6 0,5 0,6 0,6 3,2
Stephanandra
incisa
–15,0 –16,5 –20,8 –23,0 2,0 4,4 11,0 0,1 0,2 0,6 0,8 4,0 0,33
–12,3 –14,0 –18,3 –22,6 2,5 6,3 14,4 0,1 0,2 0,3 0,7 0,35 0,67
S. tanakae
–13,3 –13,9 –17,7 –22,3 1,2 6,3 13,3 0,1 0,2 0,4 0,6 3,0 0,5
–13,5 –14,3 –17,2 –22,5 1,5 6,5 13,0 0,1 0,1 0,2 0,4 4,0 0,5
ньозимостійких — 1,2–1,5, для слабоморо-
зостійких — понад 1,5.
Р.М. Палагеча та ін., вивчаючи морозо-
стійкість магнолій, також виявили залеж-
ність між величиною співвідношення фло-
емного та ксилемного максимумів екзотерм
та морозостійкістю [3]. За даними цих до-
слідників, переважання на користь флоем-
ного максимуму було характерне для недо-
статньо морозостійких магнолій, а ксилем-
ного — для морозостійких видів.
На основі аналізу співвідношення ВТЕ/
ТЕ встановлено, що за цим показником се-
ред досліджуваної групи рослин лише у
Rhodotypus kerrioides амплітуда екзодер-
ми при льодоутворенні у ксилемі була біль-
шою за таку у флоемі (співвідношення
ВТЕ/ТЕ > 1 (1,25–3,2)). У всіх інших об’єктів
дослідження переважав флоемний макси-
мум, однак це не свідчить про схильність
цих рослин до ураження низькими темпе-
ратурами, тому що інтенсивна втрата води
88 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
А.І. Бабицький, О.І. Китаєв, Н.М. Трофименко, О.К. Дорошенко
тканинами флоеми, як у R. kerrioides, може
призвести до їх висушування і навіть заги-
белі.
Адаптація до низьких температур, а
саме процес загартування, або аклімація,
супроводжується втратою води клітинами
флоеми та ксилеми, при цьому для великих
судин ксилеми вища вірогідність утворен-
ня льоду, передусім у міжклітинниках, що
спричиняє додатковий вихід води з клітини
за осмотичним градієнтом, підсушування
клітини і знижує ризик утворення льоду в
ній. Тому важливим механізмом адаптації
до низьких температур є рання ініціація
льодоутворення і досить висока швидкість
відтоку води на центр льодоутворення в
міжклітинниках. Льодоутворення в між-
клітинниках та великих судинах супрово-
джується тепловиділенням, яке фіксується
у вигляді ВТЕ. Поява НТЕ зумовлена льо-
доутворенням у мікрокапілярах ксилеми.
Малі розміри мікрокапілярів зумовлюють
високий тиск пари над водою, за рахунок
чого значно знижується температура льо-
доутворення. Крім того, у малих судинах
наявні кріопротектори (цукри, низькомо-
лекулярні білки тощо), які також знижу-
ють показники НТЕ. Саме в мікрокапілярах
зосереджена вода, що забезпечує підтрим-
ку водного балансу рослин, особливо під
час посухи. Однак висока водоутримуюча
здатність зумовлює ризик пошкодження
тканини за умов переохолодження до кри-
тично низьких температур. У літературі
НТЕ інтерпретують як екзотерму загибелі
рослини. Однак деякі автори вважають, що
в окремих випадках загибель рослини від-
бувається за іншої температури [6]. Висока
амплітуда НТЕ свідчить про значне нако-
пичення переохолодженої води і високий
ризик пошкодження мікрокапілярів під час
льодоутворення. Тому, на нашу думку,
співвідношення НТЕ/ВТЕ є досить об’єк-
тивним показником ступеня ризику низь-
котемпературного пошкодження під час
замерзання переохолодженої води, при
цьому для рослин з вищим адаптативним
потенціалом цей показник буде на користь
ВТЕ.
Аналіз тепловиділення при льодоутво-
ренні в мікро- та макрокапілярах ксилеми
за показником НТЕ/ВТЕ у малопоширених
деревних рослин родини Rosaceae засвід-
чив, що вищим адаптивним потенціалом до
низьких температур серед цієї групи рос-
лин характеризувалися Exochorda tian-
schanica, E. korolkovii, E. racemosa, Prinsepia
sinensis та Rhodotypus kerrioides (0,3–1,0),
у решти об’єктів дослідження переважав
температурний максимум льодоутворення
у мікрокапілярах ксилеми, їх віднесено до
рослин, потенційно схильних до пошко-
дження морозами.
У R. kerrioides відзначено значну втрату
води у флоемі, що виявилося малою амплі-
тудою тепловиділення і значним переохо-
лодженням за температури до –19…–21 °С
(рис. 3). Високе співвідношення ВТЕ/ТЕ у
цієї рослини зумовлено інтенсивною втра-
тою води тканинами кори і зменшенням
амплітуди ТЕ. При цьому підсушування
відбувалося і в клітинах ксилеми, що збіль-
шувало опір ксилемних тканин до міграції
фронту льодоутворення і збільшувало тем-
пературний діапазон екзотермічних про-
цесів у пагонах. Таким чином, показники
вказували на нібито високий адаптивний
потенціал цього виду. Це все визначає ри-
зик висушування пагонів за умов тривалих
холодів, які супроводжуються вітрами, під
час перезимівлі. Відмічене раніше значне
відмирання пагонів R. kerrioides над сніго-
вим покривом, імовірно, було спричинене
саме пошкодженням за типом «зимового
висушування».
Отже, проведені дослідження характе-
ру льодоутворення в тканинах малопоши-
рених деревних рослинах родини Rosaceae
свідчать про досить високий адаптивний
потенціал у Exochorda tianschanica, E. ko-
rol kovii, E. racemosa та Prinsepia sinensis.
Найбільш схильними до ураження низьки-
ми температурами слід вважати стефанан-
дри та керії, які виявили нижчий адаптив-
89ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 4
Особливості льодоутворення у тканинах пагонів малопоширених деревних інтродуцентів родини Rosaceae...
ний потенціал, а також Rhodotypus
kerrioides, що може пошкоджуватись за
типом «зимового висушування».
1. Васюта О.С., Китаєв О.І. Дослідження осо-
бливостей льодоутворення у тканинах коренів під-
щеп кісточкових культур залежно від їх морозо-
стійкості // Садівництво. — 2001. — Вип. 53. —
С. 312–319.
2. Квамме Х.А. Селекция и отбор плодовых рас-
тений умеренного климата на морозостойкость //
Холодостойкость растений. — М.: Колос, 1983. —
С. 244–261.
3. Палагеча Р.М., Китаєв О.І., Таран Н.Ю. Мо-
розостійкість магнолій та льодоутворення у тка-
нинах пагонів // Укр. ботан. журн. — 2007. — 64,
№ 5. — С. 892–900.
4. Пасичный А.П., Пономарева И.Д., Цепков Г.В.
Анализ процесса льодообразования в тканях раз-
ных по морозоустойчивости древесных растений //
Физиология и биохимия культурных растений. —
1980. — № 5. — С. 548–553.
5. Проблеми моніторингу у садівництві /
О.В. Брайон, М.О. Бублик, С.О. Васюта та ін. / За
ред. А.М. Силаєвої. — К.: Аграрна наука, 2003. —
347 с.
6. Kaku S., Iwaya M. Low temperature exotherms
in xylems of evergreen and deciduous broad-leaved
trees in Japan with reference to freezing resistance
and distribution range // Plant colt hardiness and
freezing stress: Mechanisms and crop implications. —
1978. — Vol. 1. — P. 227–239.
7. Kytaev O., Solovyova M., Sheychuk M. The
in vestigation of ice-forming process in different
fruit plants organs // Referaty i donisienia wygos-
zone na XI ogolnokrajowym seminarium Grupy
Roboczej «Mrozoodpornosc». — Poznan, 1999. —
P. 153–157.
8. Rajashekar C., Westwood M., Burke M. Deep
supercooling and cold hardiness in genus Pyrus //
J. Amer. Soc. Hort. Sci. — 1982. — 107. — P. 968–
972.
Рекомендував до друку С.І. Кузнецов
А.И. Бабицкий 1, О.И. Китаев 2,
Н.М. Трофименко 1, О.К. Дорошенко 1
1 Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
2 Институт садоводства НААН Украины,
Украина, Киевская обл., с. Новоселки
ОСОБЕННОСТИ ЛЕДООБРАЗОВАНИЯ В
ТКАНЯХ ПОБЕГОВ МАЛОРАСПРОСТРАНЕННЫХ
ДРЕВЕСНЫХ ИНТРОДУЦЕНТОВ СЕМЕЙСТВА
ROSACEAE JUSS.
Методом дифференциального термического анали за
исследован процесс образования льда в тканях побе-
гов 13 видов и форм малораспространенных в Право-
бережной Лесостепи Украины древесных интроду-
центов. На основании анализа отношений ксилемных
максимумов к флоэмным и низкотемпе ратурных эк-
зотерм к флоэмным максимумам, а также в зависи-
мости от температурного диапазона ледообразования
среди исследованной группы выделены потенциаль-
но наиболее морозоустойчивые интродуценты.
A.I. Babytskiy 1, O.I. Kytayev 2,
N.M. Trofimenko 1, O.K. Doroshenko 1
1 M.M. Gryshko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
2 Institute of Gardening, National Academy
of Agrarian Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv region, Novosilky
INVESTIGATION OF ICE-FORMING IN TISSUES
OF SPROUTES ROSACEAE JUSS. FAMILY
INTRODUCED PLANTS
The process of ice-forming in the root tissues of 13 spe-
cies and forms not being in current use introduced
woody species in the Right-Bank Forest-Steppe of
Ukraine was investigated by the differential thermal
analysis. According to the analyses of the ratios of xy-
lem to phloem and low temperature exotherm to the
phloem maximum and also depending on the width of
the temperature scale the most frost-resistible intro-
duces plants were chosen.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-474 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:42:54Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/72/c5dbf51059d89aa9e8f52540084be872.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-4742019-12-01T14:27:11Z Investigation of ice-forming in tissues of sproutes Rosaceae juss. family introduced plants Особливості льодоутворення у тканинах пагонів малопоширених деревних інтродуцентів родини Rosaceae Juss. Babytskiy, A.I. Kytayev, O.I. Trofimenko, N.M. Doroshenko, O.K. The process of ice-forming in the root tissues of 13 species and forms not being in current use introduced woody species in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine was investigated by the differential thermal analysis. According to the analyses of the ratios of xylem to phloem and low temperature exotherm to the phloem maximum and also depending on the width of the temperature scale the most frost-resistible introduces plants were chosen. Методом диференційного термічного аналізу досліджено процес льодоутворення в тканинах пагонів 13 видів і форм малопоширених у Правобережному Лісостепу України деревних інтродуцентів. На основі аналізу співвідношень ксилемних максимумів до флоемних та низькотемпературних екзотерм до флоемних максимумів, а також залежно від температурного діапазону льодоутворення серед дослідженої групи виділено потенційно найбільш морозостійкі інтродуценти. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2011-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/474 10.5281/zenodo.2544364 Plant Introduction; Vol 52 (2011); 84-89 Інтродукція Рослин; Том 52 (2011); 84-89 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377767 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/474/452 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Babytskiy, A.I. Kytayev, O.I. Trofimenko, N.M. Doroshenko, O.K. Особливості льодоутворення у тканинах пагонів малопоширених деревних інтродуцентів родини Rosaceae Juss. |
| title | Особливості льодоутворення у тканинах пагонів малопоширених деревних інтродуцентів родини Rosaceae Juss. |
| title_alt | Investigation of ice-forming in tissues of sproutes Rosaceae juss. family introduced plants |
| title_full | Особливості льодоутворення у тканинах пагонів малопоширених деревних інтродуцентів родини Rosaceae Juss. |
| title_fullStr | Особливості льодоутворення у тканинах пагонів малопоширених деревних інтродуцентів родини Rosaceae Juss. |
| title_full_unstemmed | Особливості льодоутворення у тканинах пагонів малопоширених деревних інтродуцентів родини Rosaceae Juss. |
| title_short | Особливості льодоутворення у тканинах пагонів малопоширених деревних інтродуцентів родини Rosaceae Juss. |
| title_sort | особливості льодоутворення у тканинах пагонів малопоширених деревних інтродуцентів родини rosaceae juss. |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/474 |
| work_keys_str_mv | AT babytskiyai investigationoficeformingintissuesofsproutesrosaceaejussfamilyintroducedplants AT kytayevoi investigationoficeformingintissuesofsproutesrosaceaejussfamilyintroducedplants AT trofimenkonm investigationoficeformingintissuesofsproutesrosaceaejussfamilyintroducedplants AT doroshenkook investigationoficeformingintissuesofsproutesrosaceaejussfamilyintroducedplants AT babytskiyai osoblivostílʹodoutvorennâutkaninahpagonívmalopoširenihderevnihíntroducentívrodinirosaceaejuss AT kytayevoi osoblivostílʹodoutvorennâutkaninahpagonívmalopoširenihderevnihíntroducentívrodinirosaceaejuss AT trofimenkonm osoblivostílʹodoutvorennâutkaninahpagonívmalopoširenihderevnihíntroducentívrodinirosaceaejuss AT doroshenkook osoblivostílʹodoutvorennâutkaninahpagonívmalopoširenihderevnihíntroducentívrodinirosaceaejuss |