Методи насіннєвого та клонального мікророзмноження ендема о. Мадагаскар – Angraecum eburneum Bory (Orchidaceae Juss.)

Results of researches on working out of methods seed and clonal reproduction of Angraecum eburneum Bory are given. Nutrient mediums for all stages of microreproduction are picked up. Optimum explants and them morphogenic potential are defined.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автори:	Cherevchenko, T.M., Buyun, L.I., Lavrentyeva, A.M., Ivannikov, R.V.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2011
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/480
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860122670268416000
author	Cherevchenko, T.M. Buyun, L.I. Lavrentyeva, A.M. Ivannikov, R.V.
author_facet	Cherevchenko, T.M. Buyun, L.I. Lavrentyeva, A.M. Ivannikov, R.V.
author_sort	Cherevchenko, T.M.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-12-02T14:49:58Z
description	Results of researches on working out of methods seed and clonal reproduction of Angraecum eburneum Bory are given. Nutrient mediums for all stages of microreproduction are picked up. Optimum explants and them morphogenic potential are defined.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2544427
first_indexed	2025-07-17T12:42:57Z
format	Article
fulltext	3ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3 УДК 582.594.2:57.085.2 Т.М. ЧЕРЕВЧЕНКО, Л.І. БУЮН, А.М. ЛАВРЕНТЬЄВА, Р.В. ІВАННІКОВ Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 МЕТОДИ НАСІННЄВОГО ТА КЛОНАЛЬНОГО МІКРОРОЗМНОЖЕННЯ ЕНДЕМА о. МАДАГАСКАР — ANGRAECUM EBURNEUM BORY (ORCHIDACEAE JUSS.) Наведено результати дослідів з розробки методів насіннєвого та клонального розмноження Angraecum eburneum Bory in vitro. Підібрано живильні середовища для всіх етапів мікророзмноження. Визначено оптимальні експланти та їхній морфогенний потенціал. © Т.М. ЧЕРЕВЧЕНКО, Л.І. БУЮН, А.М. ЛАВРЕНТЬЄВА, Р.В. ІВАННІКОВ, 2011 Створення колекцій тропічних і субтро- пічних рослин у захищеному ґрунті помір- них широт слід розглядати як одну з форм охорони тропікогенної флори та її різно- маніття ex situ, спрямованої на збережен- ня видів у природі. Найбільш ефективним способом збереження генофонду малопо- ширених і ендемічних видів орхідних є ви- користання біотехнологічних методів in vitro. Розробка методів отримання масово- го посадкового матеріалу цих рослин є ак- туальним завданням, яке допоможе вирі- шити багато питань їх інтродукції та реін- тродукції [3]. Рід Angraecum Bory нараховує понад 200 епіфітних, рідше літофітних і назем- них видів, поширених у тропічній і пів- денній Африці, на Мадагаскарі, Сейшель- ських островах і у Шрі-Ланці. Це монопо- діальні, здебільшого великі за розміром (до 1,0–1,5 м заввишки) рослини з міцними по- вітряними коренями, які утримують їх у вертикальному положенні. Листки кількістю від 12 до 17, 50–70 см завдовжки та 5–6 см завширшки, ременоподібні, шкірясті, світ- ло-зелені. Квітконіс міцний, прямостоячий, 40–60 см завдовжки. Суцвіття у A. ebur- neum — китиця, містить 5–12 квіток. Квіт- ки 7–10 см у діаметрі, білі, зелені або жов- таві (рис. 1). Губа біла зі світло-зеленим шпорцем довжиною 6–7 см. Характерною ознакою є наявність довгих (1,5–2,0 см) темно-коричневих або майже чорних брак- тей. Колонка дуже товста та м’ясиста. По- чаток бутонізації у вересні, цвіте у січні — лютому. Тривалість цвітіння — 1,5–2,0 міся- ці. У зрізі суцвіття зберігає декоративність 15–20 днів [4]. Штучне запилення показало, що це са- мосумісний вид, але не автогамний. Ефек- Рис. 1. Квітка Angraecum eburneum 4 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3 Т.М. Черевченко, Л.І. Буюн, А.М. Лаврентьєва, Р.В. Іванніков тивність штучного запилення вища при пе- рехресному, ніж при самозапиленні, і ста- новить 67 і 45 % відповідно. Дозрівання плода триває 5,0–5,5 місяця (табл. 1). Плід у A. eburneum — коробочка, в період зрілості зеленувато-жовтого ко- льору, розкривається однією тріщиною, що загалом є характерним для представників триби Vandeae (рис. 2). Особливістю є те, що периклінальні стінки практично непо- мітні, оскільки антиклінальні стінки розта- шовані близько одна до одної. Насіння ко- ричневого кольору, дуже дрібне, від 360 до 450 мкм. Зародок займає більшу частину внутрішнього об’єму спермодерми — част- ка повітряного простору становить від 36 до 47 % залежно від положення запилюва- ної квітки у суцвітті (рис. 3). Рослини A. eburneum можна розмножу- вати вегетативно, насінням та в культурі in vitro. Насіння цього виду ми отримували, запилюючи рослини в оранжереї. У полі зору мікроскопа у 80–85 % насін- ня дуже добре видно зародки, однак іноді насінини зародків не мають. Насіння A. eburneum висівали на різні за складом живильні середовища Кнудсо- на (Кн.) та Мурасіге–Скуга (МС). Перед висіванням насіння стерилізували за та- ким режимом: Chlorax — 15 хв та перекис водню (15 %) — 15 хв. Після кожного сте- рилізуючого агента насіння промивали у стерильній воді [5]. Живильні середовища були модифіковані додаванням до міне- ральної основи пептону (2 г/л), гумату ка- лію (50 мг/л), аденіну (2,0 та 4,0 мг/л), ак- тивованого вугілля (500 мг/л). Насіння ви- сівали у колби Єрленмейера (250 мл) і поміщали в культуральне приміщення з таким режимом: температура — 26–28 °С, вологість — 70%, фотоперіод — 12 год і освітлення — 3–4 тис. лк. Насіння A. eburneum починає пророста- ти на 32-гу добу після висівання (табл. 2). На 50-ту добу відбувається активне фор- мування протокормів, які мають 2–3 мм зав- довжки. В цей період можна спостерігати Рис. 2. Плід Angraecum eburneum а б Рис. 3. Мікрофотографії Angraecum eburneum: а — загальний вигляд насінини; б — клітини насінної оболонки 5ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3 Методи насіннєвого та клонального мікророзмноження ендема о. Мадагаскар — Angraecum eburneum... масове позеленіння протокормів, тобто в цей період, імовірно, в них починають син- тезуватися фотосинтетичні пігменти, і мо- лоді спорофіти поступово переходять до автотрофного способу живлення. Прото- корми мають булавоподібну форму, яка ха- рактерна для всіх видів Angraecum. На 90-ту добу культивування протокор- ми збільшуються у 10 разів, і у них можна розрізнити апікальну та базальну частини. В субепідермальному шарі протокорму ви- никає меристематичний центр, який на перших етапах складається з невеликої групи клітин. Апікальна зона містить дріб- ні слабовакуолізовані клітини з густою ци- топлазмою, які активно діляться. Ця зона займає приблизно 1/3 протокорму. Клітини цієї зони містять кристали оксалату каль- цію — рафіди. Встановлено, що рафіди міс- тяться в усіх частинах проростків орхідей, які активно ростуть, на всіх етапах їх росту та розвитку і є місцем відкладання енерге- тичних та пластичних речовин, які вступа- ють у реакцію обміну [5]. Найбільші клі тини базальної частини протокорму займають 2/3 його довжини, містять велику кількість крохмалю і виконують запасаючу функ- цію. Одночасно з формуванням протокорму в його базальній частині з’являються кліти- ни зі специфічними виростами (ризоїдами), які утворюють ризоїдальний комплекс. Ри- зоїди зазвичай зібрані у групи по 13–15 шт. У деяких сіянців ризоїдальний комплекс може формуватися не лише на базальній частині протокорму, а й на бічних поверх- нях. Поглинаючі волосинки подібні до коре- невих і утворюють щільні структури, за допомогою яких протокорм утримується на поверхні [8]. На цьому етапі культивування можна спостерігати регенерацію багато верхів ко- вого вторинного протокорму в базальній частині первинного протокорму. При його утворенні вирішальними факторами є ек- зогенний рівень і розподіл фітогормонів у живильному середовищі. На відносно про- стому середовищі Кн. частка таких прото- кормів становить 12 %, а на середовищі MC їх утричі більше. Деякі вчені вважають, що етап органо- генезу починається після того, як прото- корм досягне «критичної маси» [6]. Нами встановлено, що протокорми різних видів орхідей у фазі диференціації апекса пагона Таблиця 1. Морфометричні показники плодів рослин Angraecum eburneum Bory № зразка Довжина, см Ширина коробочки, см Маса коробочки, г Маса насіння, г колонки плодоніжки коробочки з насінням без насіння 1 0,6 1,4 5,5 2,4 11,070 9,800 1,270 2 0,5 0,9 5,2 2,0 8,240 6,970 1,270 3 0,7 0,9 4,3 1,5 9,050 7,800 1,250 Середнє 0,6 1,1 5,0 2,0 9,450 8,200 1,260 Таблиця 2. Тривалість періоду проростання насіння та розвитку сіянців деяких видів Angraecum, доба Вид П о ч а т о к п р о р о с - т а н н я У т в о р е н н я р о с л и н В и с а д к а у с у б с т р а т A. eburneum Bory 32 150 240 A. modestum Hook. f. 90 203 285 A. sesguipedale Thou 34 210 274 A. sanderianum Rchb. f. 91 205 427 6 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3 Т.М. Черевченко, Л.І. Буюн, А.М. Лаврентьєва, Р.В. Іванніков можуть значно відрізнятися за лінійними розмірами, проте їхня кількість однакова на цьому етапі органогенезу. У процесі подальшого росту протокорму і проростка відбувається диференціація листкових примордій і починає розвивати- ся провідна система. Формування першого листка у A. eburneum відзначено нами на 90-ту добу після висівання насіння. Листки закладаються у формі замкнутого валика і нагадують невелику луску, яка вкриває апікальну меристему. Другий листкоподіб- ний орган розвивається безпосередньо з пазухи напроти першого. У подальшому розвиток сіянців від- бувається за рахунок послідовного закла- дання та росту листків наступного порядку і функціонування однієї апікальної мерис- теми. Формується біполярний проросток, в апексі якого відбуваються регулярні плас- тохронні цикли. Розвиток сіянців A. eburneum відбува- ється дуже повільно і на 150-ту добу куль- тивування вони мають лише 5 мм завдовж- ки. Сіянці A. eburneum морфологічно більш вирівняні, ніж сіянці A. sesguipedale, 95% з них не мають морфологічних відхилень. На 200-ту добу сіянці мають по 2 листки, у па- зухах яких розташовані бруньки. У по- дальшому в базальній частині сіянців ендо- генно закладається корінь, який має харак- терну для орхідей будову. При розвитку коренів другого та третього порядків ба- зальна частина сіянців усихає. У сіянців A. eburneum розрізняють три стадії розвитку — насіння, протокорм і проросток, які мають різні вимоги до жи- вильних середовищ. З літератури відомо, що деякі комплексні сполуки покращують проростання насіння на 15–30% [1]. Нами встановлено, що внесення в сере- довище пептону, гумату калію та активова- ного вугілля поліпшує умови живлення, що виявляється збільшенням вегетативної маси сіянців (табл. 3). Виявлено, що додавання аденіну спри- чиняє прискорений поділ клітин, що спри- яє активній регенерації адвентивних паго- нів і збільшенню кількості отриманих рос- лин. Як свідчать дані табл. 3, найбільший ефект отримано при концентрації аденіну в живильному середовищі МС 4 мг/л, що збільшило вегетативну масу сіянців майже у 5 разів. Внесення активованого вугілля до всіх живильних середовищ є обов’язковим, Таблиця 3. Вплив різних модифікацій живильних середовищ Кнудсона (Kн.) та Мурасіге–Скуга (МС) на ріст сіянців Angraecum eburneum № Живильне середовище Концентрація, мг/л Інтенсивність наростання вегетативної маси В и с о т а р о с л и н , с м Д о в ж и н а к о р е н ів , с м С и р а м а с а 2 0 р о с л и н , г 1. Кн.+гумат калію+a. в. 50,0+500,0 1,5 0,5 1,160 2. Кн.+пептон+гумат калію+a. в. 2000,0+50,0+500,0 2,5 1,0 2,900 3. МС+аденін+a. в. 2,0+500,0 2,0 0,6 1,645 4. МС+аденін+a. в. 4,0+500,0 3,0 1,5 5,350 5. МС+НОК+2,4-Д+гідролізат казеїну 0,5+0,2+200,0 2,5 1,0 3,490 6. Кн. (контроль) 0,5 0,2 0,640 Примітка: a. в. — активоване вугілля; НОК — нафтилоцтова кислота. 7ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3 Методи насіннєвого та клонального мікророзмноження ендема о. Мадагаскар — Angraecum eburneum... оскільки це сприяє поглинанню фенольних сполук, які виділяються у середовище і мо- жуть спричинити загибель рослин [2]. Сіянці A. eburneum 1,5–3,0 см довжиною з 3–4 листками і 2–3 коренями (через 240– 300 діб) можна висаджувати у субстрат (рис. 4). Після пересадки ex vitro ріст сіянців значно прискорюється, їхня вегетативна маса у десятки разів перевищує таку у рос- лин, що залишилися у колбах in vitro. При мікророзмноженні як джерело екс- плантів використовували однорічні пагони генеративно зрілих рослин. Листя і корені у пагона обрізали, отримуючи відрізок 14 см завдовжки. У пазухах листків знаходяться до 6 спірально розташованих бруньок. Проведений морфологічний аналіз вия- вив, що бруньки базальної частини пагона значно більші за інші — від 0,7 мм до 1 см завдовжки. Бруньки середньої частини роз- міром до 0,5 мм, добре розвинені. Що ближ- че до апексу розташовані бруньки, то менші розміри вони мають (до 2 мм зав довжки). Для стерилізації рослинного матеріалу, отриманого з оранжерей, використовували розроблений нами метод [5]. З літературних джерел відомо, що від розміру експланта значною мірою залежить тип морфогенезу [10]. У зв’язку з цим ми ви- користовували пазушні бруньки 0,3–0,5 мм завдовжки. Через 1,5–2,0 місяці культиву- вання на живильних середовищах відбува- ється регенерація первинного протокорму. Його розвиток починається з набухання тка- нин листкових зачатків. На поверхні екс- планта та на основній частині листкових за- чатків відбувається інтенсивне ділення клі- тин епідермісу. При цьому утворюється довгий ряд клітин, які формують протокорм. Іноді утворюється не один, а 2–5 і більше протокормів. Вони мають вид кулястих блис- кучих потовщень, спочатку білого, а по тім зеленуватого забарвлення, з довгим рядом ризоїдів у нижній частині. Вони ідентичні протокормам, отриманим з насіння [9]. Установлено, що при діленні первинного протокорму він регенерує велику кількість вторинних протокормів. Їхнє розмноження відбувається у геометричній прогресії за рахунок ділення клітин субепідермального шару первинного протокорму [7, 10]. Три- валість пластохрону становить 30–45 діб, тобто закладання листкових зачатків від- бувається нерівномірно. Перший корінь диференціюється ендогенно після утворен- ня 2–3 справжніх листків. Вивчення регенераційної здатності різ- них за походженням експлантів виявило, що найбільшим цей показник був у бруньок апікальної частини та пазушних бруньок відростаючого пагона (65 і 60 % відповідно) (табл. 4). Проведені дослідження дали змогу ви- значити два способи мікророзмноження A. eburneum: регенерація протокормів з апікальних і латеральних меристем відрос- таючих пагонів; індукція протокормів і паго- Рис. 4. Ювенільні рослини Angraecum eburneum, придатні до висадки ex vitro 8 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3 Т.М. Черевченко, Л.І. Буюн, А.М. Лаврентьєва, Р.В. Іванніков нів з сегментів ізольованих сіянців. Обидва способи з достатньою ефективністю можуть бути використані при мікророзмноженні A. eburneum in vitro. Було також проведено вивчення впливу складу живильних середовищ на процес мікророзмноження A. eburneum. Ізольова- ні експланти культивували на живильних середовищах МС, Піріка, WPM з різними концентраціями та співвідношенням регу- ляторів росту (табл. 5). Використання жи- вильного середовища WPM не дало пози- тивних результатів, тому воно було виклю- чено з наступних досліджень. Найкращі результати отримано на жи- вильних середовищах № 2, 3, 4. Внесення до середовища Піріка зеатину (0,5 мг/л) спри- яло утворенню найбільшої кількості прото- кормів (80%). Дещо нижче цей показник був на середовищах МС (60 і 50% відповідно). Установлено, що для отримання пагонів A. eburneum краще використовувати середо- вище МС або його половинну концентрацію з додаванням 2–4 мг/л аденіну. Внесення ІОК (0,2–1,0 мг/л) до живильних середовищ має перевагу над НОК. Сегменти ювенільних пагонів на живильно- му середовищі № 4 регенерували масу адвен- тивних пагонів, тоді як підвищена концентра- ція аденіну (4 мг/л) блокувала апікальне домі- нування і сприяла регенерації нових рослин. Обкорінення отриманих пагонів відбувалося на середовищі № 4 з додаванням 2 мг/л ІМК. Постасептична адаптація A. eburneum відбувалась без особливих ускладнень. Як первинний субстрат використовували сфаг- новий мох, на якому приживаність рослин становила 95–100 %. Таким чином, було опрацьовано методи насіннєвого та клонального мікророзмно- ження унікального виду, ендема о. Мадагас- Таблиця 4. Морфогенетичний потенціал різних експлантів Angraecum eburneum в культурі in vitro № Експлант К іл ь к іс т ь , ш т . Структури, які утворились, % від загальної кількості Н е р о з в и н е н і е к с п л а н т и П р о т о к о р м и П а го н и 1. Верхівка відростаючого пагона 10 5 65 30 2. Пазушні бруньки відростаючого пагона 10 10 60 30 3. Сегменти ізольованих листків і коренів сіянців 20 10 30 60 4. Сегменти ізольованих сіянців 20 5 30 65 Таблиця 5. Вплив складу живильних середовищ на морфогенез експлантів Angraecum eburneum in vitro, % № Ж и в и л ь н е с е р е д о в и щ е К о м п о н е н т К о н ц е н т р а ц ія , м г/ л К іл ь к іс т ь е к с п л а н т ів , ш т . Структури, які утворились, % Н е р о з в и н е н і е к с п л а н т и П р о т о к о р м и П а го н и 1 МС Аденін 2,0 8 10 30 60НОК 0,5 А.В. 500,0 2 Піріка Зеатин 0,5 8 10 80 10ІОК 0,2 А.В. 500,0 3 МС БАП 2,0 9 5 60 35ІОК 1,0 А.В. 500,0 4 МС (1/2 кон- цент- рації) Аденін 4,0 10 10 50 40 ІОК 1,0 А.В. 500,0 Примітки: МС — середовище Мурасіге—Скуга; А.В. — активоване вугілля; ІОК — індолилоцтова кислота; НОК — нафтилоцтова кислота; БАП — бензиламінопурин. 9ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3 Методи насіннєвого та клонального мікророзмноження ендема о. Мадагаскар — Angraecum eburneum... кар — A. eburneum. Досліджено особливості проходження основних етапів онтогенезу в умовах асептичної культури та отримано достатню кількість посадкового матеріалу. 1. Іванніков Р.В. Біологія розвитку видів роду Laelia Lindl. в умовах оранжерейної культури та культури in vitro: Дис. … канд. біол. наук. — К., 2001. — 152 с. 2. Лаврентьєва А.М. Використання біотехно- логічних методів розмноження декоративних інтро- дуцентів // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біол. — 2004. — Вип. 36. — С. 137–145. 3. Лаврентьєва А.М., Іванніков Р.В. Викорис- тання методів асептичної культури для роз мно- ження рідкісних та високодекоративних представ- ників тропікогенної флори // Інтродукція рослин. — 2004. — № 1. — С. 41–47. 4. Черевченко Т.М., Буюн Л.І., Ковальська Л.А. та ін. Орхідеї. — К.: Просвіта, 2001. — 224 с. 5. Черевченко Т.М., Лаврентьева А.Н., Иван- ников Р.В. Биотехнология тропических и субтро- пических растений in vitro. — К.: Наук. думка, 2008. — 560 с. 6. Шевцова Г.Г., Батыгина Т.Б., Лаврентье- ва А.Н. Некоторые аспекты системы воспроизве- дения орхидных на примере Cymbidium hybridum (Or chidaceae). // Ботан. журн. — 1986. — 71, № 11. — С. 1457–1467. 7. Сhampagnat M., Morel G. La culture in vitro des tissues de tubercules d’Ophrys // Conep. Rend. Acad. Sci. Paris. — 1972. — 274, N 10. — P. 3379–3380. 8. Chudovskaya E.A. Some anatomo-gistological features of orchids morphogenesis in vitro // Мате- ріали Міжнар. наук. конф. «Охорона і культивуван- ня орхідей». — К.: Наук. думка, 1999. — С. 139. 9. Morel G. Tissue culture — a nеw means of clonal propagation of Orchids // Bot. Caz. — 1964. — N 6. — P. 473–478. 10. Morel G. Clonal multiplication of orchids // The Orchids. Scientific studies. — New York: Wiley — Ln.-tersci. publ., 1974. — P. 169–222. Рекомендувала до друку Л.А. Ковальська Т.М. Черевченко, Л.И. Буюн, А.Н. Лаврентьева, Р.В. Иванников Национальный ботанический сад им. Н. Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев МЕТОДЫ СЕМЕННОГО И КЛОНАЛЬНОГО МИКРОРАЗМНОЖЕНИЯ ЭНДЕМА о. МАДАГАСКАР — ANGRAECUM EBURNEUM BORY (ORCHIDACEAE JUSS.) Приведены результаты опытов по разработке ме- тодов семенного и клонального размножения An- graecum eburneum Bory in vitro. Подобраны пита- тельные среды для всех этапов микроразмножения. Определены оптимальные экспланты и их морфо- генный потенциал. T.M. Cherevchenko, L.I. Buyun, A.M. Lavrentyeva, R.V. Ivannikov M.M. Gryshko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv METHODS OF SEEDS AND CLONE MICROREPRODUCTION OF ENDEMIC AN ISLAND MADAGASCAR — ANGRAECUM EBURNEUM BORY (ORCHIDACEAE JUSS.). Results of researches on working out of methods seed and clonal reproduction of Angraecum ebur- neum Bory are given. Nutrient mediums for all stag- es of microreproduction are picked up. Optimum explants and them morphogenic potential are de- fined.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-480
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:42:57Z
publishDate	2011
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/7b/5b0529affd5b753dd1936cb27ec7507b.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-4802019-12-02T14:49:58Z Methods of seeds and clone microreproduction of endemic an island Madagascar – Angraecum eburneum Bory (Orchidaceae Juss.) Методи насіннєвого та клонального мікророзмноження ендема о. Мадагаскар – Angraecum eburneum Bory (Orchidaceae Juss.) Cherevchenko, T.M. Buyun, L.I. Lavrentyeva, A.M. Ivannikov, R.V. Results of researches on working out of methods seed and clonal reproduction of Angraecum eburneum Bory are given. Nutrient mediums for all stages of microreproduction are picked up. Optimum explants and them morphogenic potential are defined. Наведено результати дослідів з розробки методів насіннєвого та клонального розмноження Angraecum eburneum Bory in vitro. Підібрано живильні середовища для всіх етапів мікророзмноження. Визначено оптимальні експланти та їхній морфогенний потенціал. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2011-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/480 10.5281/zenodo.2544427 Plant Introduction; Vol 51 (2011); 3-9 Інтродукція Рослин; Том 51 (2011); 3-9 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377769 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/480/458 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Cherevchenko, T.M. Buyun, L.I. Lavrentyeva, A.M. Ivannikov, R.V. Методи насіннєвого та клонального мікророзмноження ендема о. Мадагаскар – Angraecum eburneum Bory (Orchidaceae Juss.)
title	Методи насіннєвого та клонального мікророзмноження ендема о. Мадагаскар – Angraecum eburneum Bory (Orchidaceae Juss.)
title_alt	Methods of seeds and clone microreproduction of endemic an island Madagascar – Angraecum eburneum Bory (Orchidaceae Juss.)
title_full	Методи насіннєвого та клонального мікророзмноження ендема о. Мадагаскар – Angraecum eburneum Bory (Orchidaceae Juss.)
title_fullStr	Методи насіннєвого та клонального мікророзмноження ендема о. Мадагаскар – Angraecum eburneum Bory (Orchidaceae Juss.)
title_full_unstemmed	Методи насіннєвого та клонального мікророзмноження ендема о. Мадагаскар – Angraecum eburneum Bory (Orchidaceae Juss.)
title_short	Методи насіннєвого та клонального мікророзмноження ендема о. Мадагаскар – Angraecum eburneum Bory (Orchidaceae Juss.)
title_sort	методи насіннєвого та клонального мікророзмноження ендема о. мадагаскар – angraecum eburneum bory (orchidaceae juss.)
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/480
work_keys_str_mv	AT cherevchenkotm methodsofseedsandclonemicroreproductionofendemicanislandmadagascarangraecumeburneumboryorchidaceaejuss AT buyunli methodsofseedsandclonemicroreproductionofendemicanislandmadagascarangraecumeburneumboryorchidaceaejuss AT lavrentyevaam methodsofseedsandclonemicroreproductionofendemicanislandmadagascarangraecumeburneumboryorchidaceaejuss AT ivannikovrv methodsofseedsandclonemicroreproductionofendemicanislandmadagascarangraecumeburneumboryorchidaceaejuss AT cherevchenkotm metodinasínnêvogotaklonalʹnogomíkrorozmnožennâendemaomadagaskarangraecumeburneumboryorchidaceaejuss AT buyunli metodinasínnêvogotaklonalʹnogomíkrorozmnožennâendemaomadagaskarangraecumeburneumboryorchidaceaejuss AT lavrentyevaam metodinasínnêvogotaklonalʹnogomíkrorozmnožennâendemaomadagaskarangraecumeburneumboryorchidaceaejuss AT ivannikovrv metodinasínnêvogotaklonalʹnogomíkrorozmnožennâendemaomadagaskarangraecumeburneumboryorchidaceaejuss

Методи насіннєвого та клонального мікророзмноження ендема о. Мадагаскар – Angraecum eburneum Bory (Orchidaceae Juss.)

Репозитарії

Схожі ресурси