Представники роду Pinus L. у ландшафтах дендропарку “Тростянець”
It is presented the short historical data on an introduction, taxonomic structure of the representatives of the genus of Pіnus L., tested in dendropark Trostjanets during the different periods of its existence. The decorative and age condition and the reproductive ability of separate representatives...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2011
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/489 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860122706749423616 |
|---|---|
| author | Ilyenko, O.O. Medvedev, V.A. Verba, V.V. |
| author_facet | Ilyenko, O.O. Medvedev, V.A. Verba, V.V. |
| author_sort | Ilyenko, O.O. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-02T15:19:55Z |
| description | It is presented the short historical data on an introduction, taxonomic structure of the representatives of the genus of Pіnus L., tested in dendropark Trostjanets during the different periods of its existence. The decorative and age condition and the reproductive ability of separate representatives of this genus in conditions of dendropark and their use in park landscapes were investigated. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2544499 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:43:01Z |
| format | Article |
| fulltext |
58 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3
УДК 582.47:581.522.4(477.51)
О.О. ІЛЬЄНКО, В.А. МЕДВЕДЄВ, В.В. ВЕРБА
Державний дендрологічний парк «Тростянець» НАН України
Україна, 16742 Чернігівська обл., Ічнянський р-н, с. Тростянець
ПРЕДСТАВНИКИ РОДУ PINUS L.
У ЛАНДШАФТАХ ДЕНДРОПАРКУ «ТРОСТЯНЕЦЬ»
Наведено короткі історичні відомості про інтродукцію і таксономічну структуру представників роду Pinus L.,
випробуваних у дендропарку «Тростянець» у різні періоди його існування. Досліджено декоративний та віковий
стан, репродуктивну спроможність окремих представників роду в умовах дендропарку та використання їх у
паркових ландшафтах.
© О.О. ІЛЬЄНКО, В.А. МЕДВЕДЄВ, В.В. ВЕРБА, 2011
Збагачення асортименту декоративних рос-
лин, які культивуються в Україні, — важ-
ливе завдання, вирішення якого необхідне
для раціонального використання рослинних
ресурсів. Однією з найактуальніших проб-
лем старовинних дендрологічних парків є
збереження і збагачення флористичного
різноманіття інтродукованих декоративних
рослин. При цьому основне завдання поля-
гає в тому, щоб запобігти елімінації інтроду-
кованих рослин пред ставниками абориген-
ної флори. Це зумовлює необхідність здій-
снення постійного і системного моніторингу
чисельності, флористичного складу, стій-
кості до стрес-факторів та декоративності
інтродуцентів.
Ландшафтна та екологічна значущість
хвойних порід, які є складовими елемен-
тами паркових композицій, зумовлена ви-
сокою декоративністю протягом року, що
забезпечується широкою гамою кольорів,
архітектонічними властивостями, які до зво-
ляють використовувати їх як для створення
масивів і груп, так і як солітери. Важливе
значення має також їхня довговічність, що
суттєво знижує собівартість робіт з догляду
за рослинами.
Основу паркової колекції хвойних рос-
лин складають представники родини Pina-
ceae Lindl., найбільшим за видовим складом
є рід Pinus L. Кількість і декоративна цін-
ність окремих представників роду у ланд-
шафтних районах парку визначається тим,
що кожен з цих районів характеризуєть ся
своїми архітектурно-плану вальними рішен-
нями, композиціями рослинних компонен-
тів, мікрокліматичними умовами. Кожний
ландшафтний район складається з основ-
них порід, які гармонічно поєднуються з
геоморфологічними елементами місцевості
та супутніми породами, і підкреслюють та
посилюють архі тектурно-художні достоїн-
ства пейзажних композицій.
Приозерно-балковий і гірсько-горбку ва -
тий ландшафтні райони парку мають мак-
симальну порівняно з іншими районами
кількість видів і форм хвойних порід. Най-
меншою видовою різноманітністю характе-
ризується лісовий район.
За систематичною структурою рослинний
компонент рівнинно-пейзажного та при озер-
но-балкового районів відрізняється перева-
жанням у складі хвойних представників ро-
дів Pinus і Picea (L.) Dietr. Якщо в рівнинно-
пейзажному і приозерно-балко вому районах
домінують ялини, то в гірсько-горбкуватому
і лісовому районах — сосни. Багатство видів і
59ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3
Представники роду Pinus L. у ландшафтах дендропарку «Тростянець»
форм декоративних рослин і, зокрема, хвой-
них порід, зумовлює необхідність проведен-
ня аналізу декоративних якостей рослин і
класифікації їх за фізіономічними ознаками
[10]. За цією класифікацією хвойні рослини,
які зростають у різних ландшафтних райо-
нах парку, можна об’єднати у кілька груп фі-
зіономічних типів.
Група соснових типів характеризується
світлим пухким охвоєнням, розрідженою
прозорою кроною, здатністю створювати
світлі насадження. В усіх ландшафтних ра-
йонах парку домінує фізіономічний тип
Pіnus sylvestrіs L. *, який у найбільшому об-
сязі використовується у лісовому ландшафт-
ному районі (захисна зона парку). До цього
типу можна віднести і зовні дуже близьку
до сосни звичайної P. hamata D. So snowsky,
яка переважно зростає в гірсько-горбку-
ватому районі. На другому місці за чисель-
ністю — фізіономічний тип P. strоbus L.,
кількість рослин якого найбільша у рів нин-
но-пейзажному і гірсько-горбку ва тому ра-
йонах парку; до цього ж типу належить і
P. peuce Grіs. У формуванні паркових ланд-
шафтів як солітери чи невеликі групи, крім
домінуючих, беруть участь такі фізіономіч-
ні типи: P. nіgra Arn. (крім лісового району),
тип кедрових сосон — P. cembra L. (при-
озерно-балковий і рівнинно-пейзажний ра-
йони), P. sіbіrіca Du Tour (рівнинно-пей заж-
ний і гірсько-горбкуватий райони) і P. ko ra-
iensis Siebold & Zucc. (приозерно-балковий
і рівнинно-пейзажний райони); P. contorta
Dougl. (гірсько-горбкуватий і лісовий ра-
йони), єдиним екземпляром представлена
P. banksіana Lamb. (гірсько-горбкуватий ланд-
шафтний район парку).
Родина Pіnaceae налічує 10 (11) родів і
близько 250 видів, поширених у північній
півкулі. Представники цієї родини утворю-
ють ліси, які займають великі території,
особливо в областях з помірним кліматом
Євразії та Північної Америки [3].
Станом на 2008 р. родина Pinaceae у ден-
дропарку представлена 6 родами, 53 вида-
ми та 25 культиварами (табл. 1). Найбільше
видове представництво у паркових наса-
дженнях має рід Pinus.
У період з 1952 до 1962 р. у дендропарку
«Тростянець» була проведена значна робота
з уточнення видових назв хвойних рослин,
що зумовлено великим видовим та формо-
вим різноманіттям завезених рослин різного
походження, відсутністю документів щодо
походження окремих рослин, можливими
помилками щодо назв рослин, які одержува-
ли у вигляді посадкового та насіннєвого ма-
теріалу. Роботу проводили шляхом вивчення
документів періоду найбільш інтенсивного
ввезення рослин (1884–1886 рр.) та зістав-
лення видових зразків дендропарку з гер-
барними матеріалами Ботанічного інституту
ім. В.Л. Комарова АН СРСР (Ленінград).
Отримані результати висвітлено у публіка-
ціях Ю.К. Киричека [4–6]. Так, щодо роду
Pinus було виявлено, що у парку відсутній
вид Pinus pallasiana D. Don, а є P. nigra Arn.
* Латинські назви видів наведено згідно з [1, 2, 11]. Назви видів, які
не трапляються у цих джерелах, наведено згідно з архівними ма-
теріалами.
Таблиця 1. Кількісний склад
представників родини Pinaceae,
випробуваних у дендропарку «Тростянець»
Рід
Кількість
таксонів, ви-
пробуваних
за 175-річну
історію парку
Збереглося
станом
на 2008 р.
в
и
д
ів
к
у
л
ь
т
и
в
а
р
ів
видів культиварів
к
іл
ь
к
іс
т
ь
%
в
ід
з
а
га
л
ь
-
н
о
ї
к
іл
ь
к
о
с
т
і
к
іл
ь
к
іс
т
ь
%
в
ід
з
а
га
л
ь
-
н
о
ї
к
іл
ь
к
о
с
т
і
Abies Mill. 21 7 9 42,9 0 0
Larix Mill. 12 3 9 75,0 1 33,3
Picea Dietr. 17 38 14 82,4 20 52,6
Pinus L. 43 8 18 41,9 1 12,5
Pseudo-
tsuga Carr.
2 3 2 100,0 3 100,0
Tsuga Carr. 2 0 1 50,0 0 0
∑ 97 59 53 54,6 25 42,4
60 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3
О.О. Ільєнко, В.А. Медведєв, В.В. Верба
На жаль, корективи у видових назвах та
внут рішньовидовому різноманітті хвойних
рослин у подальшому не були враховані при
складанні флористичних списків дендропар-
ку та у наукових публікаціях стосовно ден-
дрофлори дендропарку «Тростянець».
Рід Pinus налічує близько 100 видів, які
поширені переважно в холодному і помір-
ному кліматі північної півкулі; невелика
кількість видів зростає у субтропіках і тро-
пічному поясі. У флорі України представ-
лені 6 аборигенних видів [1].
У різні періоди існування парку було
випробувано 43 види і 8 культиварів роду
Pinus. В усі інвентаризаційні списки до-
сліджуваного періоду ввійшли інтродуко-
Таблиця 2. Динаміка таксономічного складу представників роду Pinus, які випробувались
у різні періоди існування дендропарку «Тростянець»
Вид,
форма
Роки інвентаризації,
джерело інформації
Рік отримання,
походження,
джерело інформації
1
8
8
7
[
6
]
1
9
2
7
[
9
]
1
9
4
9
[
7
]
1
9
6
0
[
8
]
1
9
6
5
2
0
0
8
Pinus albicaulis Engelm. – – – – – – 1886, Німеччина [6]
P. aristata Engelm. + – – – – – 1886, Париж [6]
P. banksiana Lamb. + – + + + + 1884–1886, Санкт-Петербург [6]
P. bruttia Ten. + + – – – – 1886, Париж [6]
P. bungeana Zucc. – – – – – – 1951–1953[6]; відмічено наявність у 1972
P. cembra L. + +* + + + + 1843, Рига [6]
P. contorta Dougl. + – – + + + 1886, Німеччина [6]
P. densiflora Siebold & Zucc. – – – – – – – // –
P. digenea Beck. – – – – – + 1971, Чехословаччина (картотека)
P. echinata Mill. – – – – – – 1886, Німеччина [6]
P. excelsa Wall. – – – + + – 1951–1953, Батумі [6]
P. flexilis James – – – + + + 1885, Париж [6]; 1952–1953 [6]
P. funebris Kom. – – – + – – 1958, Київ (картотека)
P. griffithii Carr. – – – – – – 1971, Чехословаччина (картотека)
P. halepensis Mill. – – – – – – 1915, Кавказ [6]
P. kochiana Klotzsch. ex C.
Koch (hamata (Stev.) Sosn.)
– – – + + + 1952, 1953, Київ [6]
P. jeffreyi Balf. + – – – + – 1886, Німеччина [6]
P. koraiensis Siebold & Zucc. – – + + + + 1886, Німеччина [6]
P. laricio Poir. – – – + + – 1885, Париж [6]
P. longifolia Roxb. – – – – – – 1955, Батумі (картотека)
P. massоniana Lamb. + – – – – – 1915, Кавказ [6]
P. mugo Turra – – – – + + 1964, Липецьк (картотека); відмічено на-
явність у 1964–1982 рр. (картотека)
P. mugo var. mughus Willk. +* +* + + + + Близько 1877**(картотека); відмічено на-
явність у 1962 р. [6]
P. mugo var. pumilo Willk. – – – – – – 1915, Кавказ [6]
P. uncinata Mill. ex Mirb. + + +* + + – Близько 1877** (картотека); 1886,
Санкт-Петербург [6]
P. monophylla Forr. et Frem. – – – – – – 1886, Німеччина [6]
P. murrayana Balf. – – – + + – 1954 (картотека); 1967, Липецьк (карто-
тека)
61ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3
Представники роду Pinus L. у ландшафтах дендропарку «Тростянець»
P. nigra Arn. + + + + + + Близько 1867** (картотека); 1886, Німеччи-
на [6]
P. pallasiana D. Don + – – + + + 1953, Київ [6]
P. parviflora Siebold & Zucc. + +* + – – – 1886, Німеччина [6]
P. peuce Griseb. + + + + + + Близько 1876** (картотека); 1886, Санкт-
Петербург, Німеччина [6]
P. pinaster Ait. – – – – + – 1951 [6]; 1965, Сочі (картотека)
P. pinea L. – – – – – – 1955, Батумі, Сочі, Тбілісі (картотека)
P. ponderosa Dougl. + – – – + + 1885, Париж [6]
P. pumila (Pall.) Regel. – – – – + + 1964, Липецьк (картотека)
P. rigida Mill. – – – + + + 1958, Батумі (картотека)
P. sabiniana Dougl. – – – – – – 1960 (картотека)
P. scopulorum Lemm. – – – + + + 1958, Липецьк (картотека)
P. sibirica Du Tour +* +* + + + + Близько 1867** (картотека)
P. sylvestris L. +* +* + + + + 1857–1932** (картотека)
P. sylvestris ‘Fastigiata’ + – – – – – 1884–1886, Париж [6]
P. strobus L. +* + + + + + 1843–1850, Рига [6]
P. strobus ‘Aurea’ – – – – – – Відмічено наявність у 1962 [6]
P. strobus ‘Nana’ – – – – – – 1886, Німеччина [6]
P. strobus ‘Nivea’ + – – – – – 1884–1886, Париж [6]; відмічено наявність
у 1949, 1962 [6]
P. strobus ‘Pyramidalis’ + – – – – – 1886, Німеччина [6]; відмічено наявність у
1949, 1962 [6]
P. strobus ‘Umbraculifera’ + – – – – – 1884–1886, Париж [6]
P. taeda L. – – – – + – 1915, 1958, Кавказ [6]
P. thunbergiana Franco – – – – – – 1886, Німеччина [6]; 1960, Батумі (картоте-
ка)
P. virginiana Mill. – – – – – – 1915, Кавказ [6]
Примітки. * Наявність установлено за віком згідно з даними картотеки.
** Дату установлено за віком згідно з даними картотеки.
Закінчення табл. 2.
Вид,
форма
Роки інвентаризації,
джерело інформації
Рік отримання,
походження,
джерело інформації
1
8
8
7
[
6
]
1
9
2
7
[
9
]
1
9
4
9
[
7
]
1
9
6
0
[
8
]
1
9
6
5
2
0
0
8
вані види Pinus banksiana, P. cembra L.,
P. mu go var. mughus Willk., P. uncinata
Mill. ex Mirb., P. nigra, P. peuce, P. sibirica
Du Tour, P. strobus, що свідчить про їхню
успішну акліматизацію, та місцевий вид
P. sylvestris (табл. 2).
Група представників роду Pinus, які ви-
пробувались в умовах дендропарку, але не
збереглися дотепер, складається з 25 видів,
серед них 12 видів, які можна віднести до та-
ких, що не витримали нових екологічних
умов, — P. bruttia Ten., P. densiflora Siebold &
Zucc., P. echinata Mill., P. halepensis Mill., P. la-
ricio Poir., P. longifolia Roxb., P. monophylla
Forr. et Frem., P. pinaster Ait., P. pinea L., P. sa-
biniana Dougl., P. taeda L., P. thunbergiana
62 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3
О.О. Ільєнко, В.А. Медведєв, В.В. Верба
Franco. До групи видів, які не збереглися, на-
лежить і вид P. parviflora Siebold & Zucc.,
представлений єдиним екземпляром в Укра-
їні у Тростянецькому дендропарку, куди був
ввезений, імовірно, з Німеччини у 1886 р. Тут
він зростав близько 80 років, за які дерево
досягнуло 3 м заввишки і мало діаметр стов-
бура 9 см, насіння не утворювалося, відпало
у 1959 р. [6].
Станом на 2008 р. рід Pinus у паркових
ландшафтах і арборетумі представлений 18
видами та 1 формою: P. sylvestris, P. stro bus,
P. peuce, P. nigra, P. pallasiana, P. hamata,
P. cembra, P. pumila, P. ponderosa, P. mugo,
P. banksiana, P. sibirica, P. digenea, P. mugo
var. mughus Willk., P. scopulorum, P. kora-
iensis, P. flexilis, P. rigida, P. contorta. З них
P. digenea, P. pumila, P. rigida, P. scopulorum
є тільки в арборетумі.
Із старих дерев (діаметр стовбура на ви-
соті 1,3 м понад 51 см) часів І.М. Скоропад-
ського у паркових ландшафтах збереглося
1111 екземплярів P. sylvestris, 59 — P. stro-
bus, 22 — P. nigra, 3 — P. cembra та 1 дерево
P. peuce, які нині досягли віку 120–130 ро-
ків. Майже всі рослини мають гарний роз-
виток, добре переносять вплив низьких
температур взимку та високих — улітку;
утворюють насіння, репродуценти від них
вирощують у розсаднику. P. sylvestris та
P. strobus у сприятливих мікрокліматич-
них умовах дають самосів.
Незважаючи на те, що P. sylvestris на-
лежить до групи видів місцевої флори,
І.М. Скоропадському довелось затратити
багато сил та часу, щоб довести на практиці
можливість успішного вирощування сосни
звичайної на глибокому українському чор-
ноземі. P. sylvestris культивується у ден-
дропарку з перших років його створення,
тобто з 40-х років ХІХ ст. із насіння, зібра-
ного в лісах Чернігівської губернії та одер-
жаного із садівництва Вагнера (Рига). Ма-
сові посадки були здійснені у 1861 р. і
пов’язані зі створенням захисної смуги
нав коло парку. Ця лісова стіна добре роз-
винулась, утворивши щільний вітроломний
бар’єр і декоративну облямівку парку. Про-
те з часом сосна досягла граничного на чор-
ноземі віку і чисельність її щороку суттєво
зменшується. Так, згідно зі звітом за 1957–
1961 рр. у парку було 7643 дерева сосни
звичайної, за даними інвентаризації 2005–
2007 рр. з них залишилося у паркових
ландшафтах 4309 екземплярів та 84 особи-
ни — в арборетумі. Така інтенсивна елімі-
нація сосни звичайної пояснюється насам-
перед неможливістю, з урахуванням її
геліофільності, природного поновлення в
умовах розвиненого дендроценозу, а також
специфікою едафічних умов, які сприяють
пошкодженню рослин серцевинною гниллю
та іншими захворюваннями, що суттєво
скорочує тривалість життя рослин.
У Тростянецькому дендропарку росли-
ни P. sylvestris використовують як у чис-
тих, так і у змішаних насадженнях здебіль-
шого масивами (насадження захисної зони
парку, пагорбів у гірсько-горбкуватому ра-
йоні) та групами (композиційні «соснові бу-
кети»), в яких сосна звичайна виділяється
своїми стрункими оранжевими стовбурами
та світло-зеленою ажурною хвоєю. У віці
100–120 років висота дерев P. sylvestris
становить 25–30 м і діаметр стовбура —
50–80 см. Як солітери у паркових компози-
ціях використовується рідко. Один з таких
солітерів віком близько 130 років, висотою
32 м, з діаметром стовбура 116 см та діамет-
ром проекції крони 16,5 м росте на Кедро-
вій галявині (ділянка № 14); насіння утво-
рюється майже щорічно.
Середній річний приріст рослин P. sylves-
tris становить 25 см у висоту та 0,6 см у діа-
метрі, приріст однорічних пагонів — 17–20 см
у довжину та 0,5–0,6 см у діаметрі [6].
Друге місце за кількістю рослин посідає
вид P. strobus. У вигляді як груп, так і солі-
терів ці сосни є окрасою галявин, своїми
розлогими гілками і густою кроною вони
створюють враження природної могутності
та віковічності. Перші екземпляри P. stro-
bus були одержані із садівництва Вагнера
(Рига) у 1843–1850 рр., пізніше — у 1884–
1886 рр. — отримано матеріал із Франції та
Німеччини. Ці дерева досягли генеративної
63ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3
Представники роду Pinus L. у ландшафтах дендропарку «Тростянець»
стадії, і в майбутньому цей вид розмножу-
вали насінням місцевої репродукції. Най-
старіше дерево, яке досі збереглося у бал-
ці «Богівщина», у 1962 р. у віці близько 100
років мало висоту 26 м та діаметр стовбу-
ра 92 см. Нині воно має висоту 31,5 м, діа-
метр стовбура — 124 см, діаметр проекції
крони — 15 м і привертає увагу відвідува-
чів високою декоративністю. Насіння утво-
рюється майже щорічно. Середній річний
приріст особин цього виду становить 26 см
у висоту та 1,1 см у діаметрі, приріст одно-
річних пагонів — 6,0–8,5 см у довжину та
0,3 см у діаметрі [6].
Станом на 2008 р. нараховувалось 140 рос-
лин P. strobus, з них 3 — в арборетумі. 91 осо-
бина зростає у рівнинно-пейзажному ланд-
шафтному районі, 21 — у приозерно-бал ко-
вому, 18 — у гірсько-горбкуватому і 7 — у
лі совому; 34 молодих дерева, 44 — середньо-
вікових і 59 старих дерев.
Наступним за кількістю особин є P. peu-
ce, перші екземпляри якого одержані у 1886
році із Санкт-Петербурга та Німеччини. У
1962 р. у парку (на Першотравневій галяви-
ні) зростало 3 дорослих дерева цього виду,
найкраще з них у віці близько 80 років мало
висоту 17 м і діаметр стовбура 58 см; нині
воно має вік близько 134 років, висоту 22 м,
діаметр стовбура 76 см та діаметр проекції
крони 13 м. Рослини виду P. peuce зимостій-
кі, дають насіння, декоративні, відрізня-
ються яскраво-зеленою з білими смугами
хвоєю і вузькопірамідальною кроною. Се-
редній річний приріст становить 21 см у ви-
соту та 0,9 см у діаметрі, приріст одноріч-
них пагонів — 2–4 см у довжину та 0,25 см у
діаметрі [6].
Станом на 2008 р. нараховувалось 67 де-
рев P. peuce, з них 59 — в арборетумі. По
ландшафтних районах вони розподілені
таким чином: 4 — у приозерно-балковому,
1 — у гірсько-горбкуватому і 3 дерева — у
лісовому; 6 молодих дерев, 1 — середньо-
вікове і 1 старе дерево.
Вид P. nigra згадується у списках рослин,
одержаних дендропарком «Тростянець» у
1886 р. з Німеччини. Станом на 1962 р. у пар-
ку нараховувалося близько півсотні дерев
цього виду. Краще з них, яке зростає на 14-й
ділянці біля Великого ставу, у віці 80 років
мало висоту 23 м і діаметр стовбура 62 см.
Середній річний приріст становить 28,9 см у
висоту та 0,8 см у діаметрі, приріст одноріч-
них пагонів — 12–13 см у довжину та 0,9–
1,0 см у діаметрі [6].
Станом на 2008 рік у паркових ланд-
шафтах нараховувалось 57 рослин P. nigra.
По ландшафтних районах вони розподілені
таким чином: 50 рослин — у рівнинно-
пейзажному, 6 — у приозерно-балковому і
1 дерево — у гірсько-горбкуватому; 1 моло-
де дерево, 34 — середньовікових та 22 ста-
рих дерева.
На сьогодні найкращий екземпляр P. ni g-
ra зростає на ділянці №23 у вигляді солітера.
Він привертає увагу струнким та високим
стовбуром, крона має парасолькоподібну
форму, темно-зелену з білувато-жовтим кін-
чиком хвою; вік близько 150 років, висота —
28 м, діаметр стовбура — 87 см, діаметр про-
екції крони — 16 м, дає насіння.
У табл. 3 наведено дані про видовий склад
та чисельність рослин інших представників
роду Pinus станом на 2008 р. (кінцевий рік
останньої інвентаризації) та 1965 р., коли
було завершено флористичне формування
дендрологічної колекції (арборетуму). Ці дані
відображують сучасний стан і тенденцію
розвитку представників роду Pinus в умовах
дендропарку. Як свідчать наведені дані, за-
гальна кількість таксонів роду Рinus у парко-
вих насадженнях та арборетумі зменшилась
за цей період на 6 одиниць, а чисельність рос-
лин — на 46,1 %. За негативної динаміки чи-
сельності рослин Pinus bank siana, P. nigra,
P. sibirica та P. sylvestris кількість таксонів у
паркових насадженнях збільшилась у ціло-
му на 3 одиниці (випали 2 таксони (P. uncina-
ta Mill. ex Mirb. та P. murray ana Balf.), а вве-
дено 5 таксонів (P. fle xilis, P. hamata, P. mugo,
P. pallasiana., P. pon de ro sa)).
В арборетумі спостерігається негативна
динаміка як чисельності рослин, так і кіль-
кості таксонів, яка зменшилась на 6 одиниць,
при цьому випало 7 таксонів (P. ex cel sa Wall.,
64 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3
О.О. Ільєнко, В.А. Медведєв, В.В. Верба
P. flexilis James, P. jeffreyi, P. koraiensis
Siebold et Zucc., P. pinaster Ait., P. taeda L.,
P. la ri cio Poir.), а введено 1 таксон (P. digenea
Beck.). За однакової кількості (станом на
2008 р.) таксонів переважна більшість рос-
лин роду Pinus зосереджена у паркових
ландшафтах. Порівняно більший відпад
таксонів у арборетумі пояснюється тим, що
велика їхня кількість була розміщена на
обмеженій площі без урахування відпо-
відності еколого-біологічних властивостей
кожного виду мікрокліматичним умовам
зростання, тоді як у парку рослини протя-
гом багатьох десятиліть адаптувались до
місця зростання з новими мікрокліматич-
ними умовами.
Дослідження історії інтродукції, багато-
річної динаміки таксономічного складу
представників роду Pinus, які випробува-
лись в умовах дендрологічного парку «Трос-
тянець», та їхнього сучасного стану вияви-
ло таке.
Рід Pinus у насадженнях дендропарку
має найбільше видове представництво се-
ред родів родини Pinaceae.
Визначено два основних періоди в історії
інтродукції представників роду Pinus: пер-
ший припадає на ХІХ ст. (1843–1850 рр.,
Таблиця 3. Динаміка видового складу та чисельності представників роду Pinus L.
Таксон
Чисельність, екз.
Усього
парк арборетум
1965 р. 2008 р. 1965 р. 2008 р. 1965 р. 2008 р.
Pinus banksiana Lamb. 7 1 12 6 19 7
P. cembra L. 5 8 13 4 18 12
P. contorta Dougl. 3 2 0 0 3 2
P. digenea Beck. 0 0 0 4 0 4
P. excelsa Wall. 0 0 6 0 6 0
P. flexilis James 0 24 22 0 22 2
P. hamata (Steven) Sosn. 0 3 15 12 15 15
P. jeffreyi Balf. 0 0 13 0 13 0
P. koraiensis Siebold et Zucc. 6 3 25 0 31 3
P. laricio Poir. 0 0 1 0 1 0
P. mugo Turra. 0 1 10 6 10 7
P. mugo var. mughus Willk. 3 2 8 1 11 3
P. uncinata Mill. ex Mirb. 1 0 0 0 1 0
P. murrayana Balf. 1 0 0 0 1 0
P. nigra Arn. 96 57 0 0 96 57
P. pallasiana D. Don 0 5 5 48 5 53
P. peuce Griseb. 2 8 101 59 103 67
P. pinaster Ait. 0 0 1 0 1 0
P. ponderosa Dougl. 0 1 8 6 8 7
P. pumila (Pall.) Regel 0 0 10 8 10 8
P. rigida Mill. 0 0 2 2 2 2
P. scopulorum Lemm. 0 0 8 3 8 3
P. sibirica Du Tour 10 1 7 5 17 6
P. sylvestris L. 8336 4309 9 84 8345 4393
P. strobus L. 120 137 20 3 140 140
P. taeda L. 0 0 6 0 6 0
Усього рослин 8590 4540 302 251 8892 4791
Усього таксонів 12 15 21 15 25 19
65ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3
Представники роду Pinus L. у ландшафтах дендропарку «Тростянець»
Рига; 1884–1886 рр., Франція, Німеччина,
Санкт-Петербург), другий — на ХХ ст.
(1915 р., Кавказ; 1951–1972 рр. Кавказ, Чехо-
словаччина, Київ, Липецьк та ін.).
Стабільною участю у паркових наса-
дженнях у різні періоди його існування від-
значаються місцевий вид P. sylvestris та
інтродуковані види Pinus banksiana, P. cem -
bra, P. mugo var. mughus Willk., P. nigra, P. pe-
uce, P. sibirica, P. strobus, що свідчить про
їхню успішну акліматизацію. За чисельніс-
тю рослин і поширеністю по території парку
домінує вид P. sylvestris, на другому місці —
P. strobus.
Більшість представників роду Pіnus,
які зростають у дендропарку, зберегли
здатність до розмноження насіннєвим спо-
собом, вони регулярно утворюють життє-
здатне насіння, а деякі з них також само-
сійні сходи.
З огляду на отримані результати дослі-
джень вважаємо перспективною подальшу
роботу з інтродукції представників роду
Pіnus.
1. Дендрофлора України. Дикорослі та куль-
тивовані дерева й кущі. Голонасінні: Довідник /
М.А. Кохно, В.І. Гордієнко, Г.С. Захаренко та ін.; За
ред. М.А. Кохна, С.І. Кузнецова; НАН України, Нац.
ботан. сад ім. М.М. Гришка. — К.: Вища шк., 2001. —
207 с.
2. Деревья и кустарники СССР. Дикорасту-
щие, культивируемые и перспективные для ин-
тродукции. Голосеменные / Под ред. С.Я. Соколова,
Б.К. Шишкина. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1949. —
Т. 1. — 464 с.
3. Жизнь растений: В 6 т. — М.: Просвещение,
1978. — Т. 4. — С. 350.
4. Киричек Ю.К. О наличии пихты Фразера и
ели Алькокка в дендропарке «Тростянец» // Бюл.
ГБС. — 1963. — Вып. 48. — С. 105–106.
5. Киричек Ю.К. Формовое разнообразие ели
обыкновенной в дендропарке «Тростянец» // Там
же. — 1963. — Вып. 49. — С. 29–38.
6. Киричек Ю.К. Итоги интродукции голосе-
мянных деревьев и кустарников в дендропарке
«Тростянец» Черниговской области: Дис. …канд.
би ол. наук. — К., 1963. — 305 с.
7. Лыпа А.Л., Степунин Г.А. Дендропарк
«Тростянец». — К.: Госсельхозиздат УССР, 1951. —
70 с.
8. Мисник Г.Е. Деревья и кустарники ден-
дропарка «Тростянец». — К.: Изд-во АН УССР,
1962. — 180 с.
9. Плевако А., Круподеря І., Шевченко М.
Парк радгоспу «Тростянець» // Тр. с.-г. ботаніки. —
1927. — 1, вип. 4. — С. 167–169.
10. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ланд-
шафтной архитектуре. — К.: Наук. думка, 1977. —
272 с.
11. Черепанов С.К. Сосудистые растения
СССР. — Л.: Наука, 1981. — 510 с.
Рекомендував до друку Ю.О. Клименко
А.А. Ильенко, В.А. Медведев, В.В. Верба
Государственный дендрологический парк
«Тростянец» НАН Украины,
Украина, Черниговская обл., Ичнянский р-н,
с. Тростянец
ПРЕДСТАВИТЕЛИ РОДА PІNUS L.
В ЛАНДШАФТАХ ДЕНДРОПАРКА
«ТРОСТЯНЕЦ»
Приведены краткие исторические сведения об ин-
тродукции и таксономической структуре предста-
вителей рода Pіnus L., испытанных в дендропарке
«Тростянец» в разные периоды его существования.
Исследованы декоративное и возрастное состоя-
ние, репродуктивная способность отдельных пред-
ставителей рода в условиях дендропарка и исполь-
зование их в парковых ландшафтах.
O.O. Ilyenko, V.A. Medvedev, V.V. Verba
State Dendrology Park Trostjanets,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Chernigov Region, Ichnjansky District,
village Trostjanets
THE REPRESENTATIVES OF GENUS OF PІNUS L.
IN THE LANDSCAPES OF DENDROPARK
TROSTJANETS
It is presented the short historical data on an intro-
duction, taxonomic structure of the representatives
of the genus of Pіnus L., tested in dendropark Tros-
tjanets during the different periods of its existence.
The decorative and age condition and the reproduc-
tive ability of separate representatives of this genus
in conditions of dendropark and their use in park
landscapes were investigated.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-489 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:43:01Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/0a/cbc536bb2b8ae8211a9563f501ca530a.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-4892019-12-02T15:19:55Z The representatives of genus of Pіnus L. in the landscapes of Dendropark Trostjanets Представники роду Pinus L. у ландшафтах дендропарку “Тростянець” Ilyenko, O.O. Medvedev, V.A. Verba, V.V. It is presented the short historical data on an introduction, taxonomic structure of the representatives of the genus of Pіnus L., tested in dendropark Trostjanets during the different periods of its existence. The decorative and age condition and the reproductive ability of separate representatives of this genus in conditions of dendropark and their use in park landscapes were investigated. Наведено короткі історичні відомості про інтродукцію і таксономічну структуру представників роду Pinus L., випробуваних у дендропарку “Тростянець” у різні періоди його існування. Досліджено декоративний та віковий стан, репродуктивну спроможність окремих представників роду в умовах дендропарку та використання їх у паркових ландшафтах. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2011-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/489 10.5281/zenodo.2544499 Plant Introduction; Vol 51 (2011); 58-65 Інтродукція Рослин; Том 51 (2011); 58-65 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377769 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/489/467 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Ilyenko, O.O. Medvedev, V.A. Verba, V.V. Представники роду Pinus L. у ландшафтах дендропарку “Тростянець” |
| title | Представники роду Pinus L. у ландшафтах дендропарку “Тростянець” |
| title_alt | The representatives of genus of Pіnus L. in the landscapes of Dendropark Trostjanets |
| title_full | Представники роду Pinus L. у ландшафтах дендропарку “Тростянець” |
| title_fullStr | Представники роду Pinus L. у ландшафтах дендропарку “Тростянець” |
| title_full_unstemmed | Представники роду Pinus L. у ландшафтах дендропарку “Тростянець” |
| title_short | Представники роду Pinus L. у ландшафтах дендропарку “Тростянець” |
| title_sort | представники роду pinus l. у ландшафтах дендропарку “тростянець” |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/489 |
| work_keys_str_mv | AT ilyenkooo therepresentativesofgenusofpínuslinthelandscapesofdendroparktrostjanets AT medvedevva therepresentativesofgenusofpínuslinthelandscapesofdendroparktrostjanets AT verbavv therepresentativesofgenusofpínuslinthelandscapesofdendroparktrostjanets AT ilyenkooo predstavnikirodupinuslulandšaftahdendroparkutrostânecʹ AT medvedevva predstavnikirodupinuslulandšaftahdendroparkutrostânecʹ AT verbavv predstavnikirodupinuslulandšaftahdendroparkutrostânecʹ AT ilyenkooo representativesofgenusofpínuslinthelandscapesofdendroparktrostjanets AT medvedevva representativesofgenusofpínuslinthelandscapesofdendroparktrostjanets AT verbavv representativesofgenusofpínuslinthelandscapesofdendroparktrostjanets |