Репродуктивний потенціал деяких представників роду Rhododendron L.
Results of study of flowering features of 16 Rhododendron L. taxa and seed productivity of 8 species introduced to Botanical Garden of Ivan Franko L’viv National University are given. The results indicate on successful adaptation of the plants to new growing conditions.
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2011
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/491 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860122715576336384 |
|---|---|
| author | Tymchyshyn, H.V. |
| author_facet | Tymchyshyn, H.V. |
| author_sort | Tymchyshyn, H.V. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-02T15:26:03Z |
| description | Results of study of flowering features of 16 Rhododendron L. taxa and seed productivity of 8 species introduced to Botanical Garden of Ivan Franko L’viv National University are given. The results indicate on successful adaptation of the plants to new growing conditions. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2544503 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:43:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
72 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3
© Г.В. ТИМЧИШИН, 2011
УДК 582.688.3: 581.16.: 502.75 (477.83-25)
Г.В. ТИМЧИШИН
Ботанічний сад Львівського національного університету імені Івана Франка
Україна, 79014 м. Львів, вул. М. Черемшини, 44
РЕПРОДУКТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДЕЯКИХ ПРЕДСТАВНИКІВ
РОДУ RHODODENDRON L.
Наведено результати вивчення біологічних особливостей цвітіння 16 таксонів роду Rhododendron L. і насіннєвої
продуктивності рослин 8 видів, інтродукованих у Ботанічному саду Львівського національного університету іме-
ні Івана Франка, які свідчать про успішну адаптацію рослин до нових умов зростання.
Про успішність адаптації рослин до нових
умов існування свідчить стабільність сис-
теми насіннєвого відтворення, тому питан-
ням цвітіння і плодоношення інтродуцентів
приділяється значна увага у наукових до-
слідженнях [8, 9, 12].
У світовій флорі деревних рослин налі-
чується понад 850 видів роду Rhodo-
dendron L. та близько 29 тис. сортів. У
практиці декоративного садівництва та
озелененні використовують лише 316 ви-
дів роду [8], в Україні інтродуковано 160
таксонів [5], а в Ботанічному саду Львів-
ського національного університету імені
Івана Франка — 125 [7]. Збагачення ден-
дрофлори Західного регіону України но-
вими високодекоративними рослинами,
до яких належать рододендрони, є акту-
альним завданням.
Асортимент колекції роду Rhododen-
dron у Ботанічному саду Львівського уні-
верситету розширюється. 62 таксони цві-
туть, 48 — плодоносять. Плодоношення
одних видів досить рясне, а інших, при
рясному цвітінні, — слабке або майже від-
сутнє.
Метою дослідження було виявлення
адаптаційних можливостей рододендронів
при інтродукції на заході України та відбір
перспективних рослин роду для широкого
впровадження.
Матеріали та методи
Об’єктами дослідження були 16 таксонів — 8
видів та 8 культиварів (Labe, Brunella, Che-
rie, Rosebud, Kazuko, Marilee, Mary He len,
Janny), які зростають у колекціях ботаніч-
ного саду. Види походять з Північної Амери-
ки (Rh. arborescens (Pursh) Torr., Rh. occi-
dentale (Torr. et Gray), Rh. calendu laceum
(Michx.) Torr., Rh. prinophyllum (Small) Mil-
lais), Західного Полісся України, сходу За-
хідної Європи, Малої Азії, Кавказу (Rh. lu-
teum Sweet), Кореї, Японії (Rh. kaempferi
Planch., Rh. yedoense Maxim., Rh. schlippen-
bachii Maxim.). Дослідження проводили за
загальноприйнятими методиками [3, 10, 11].
Якість пилку видів рододендронів дослі-
джували за методикою І.Н. Голубінського
[3]. Пилок для пророщування брали зі сві-
жозібраних під час масового цвітіння пиля-
ків і пророщували в чашках Петрі. Визна-
чення життєздатності пилку проводили
шляхом пророщування його на живильно-
му середовищі (10 % розчин сахарози, який
є оптимальним для рододендронів [3, 8]).
Пилок пророщували на світлі за кімнатної
температури 18–24 °С. Огляд препаратів і
підрахунки проводили за допомогою мікро-
скопа «МБИ-3».
Результати та обговорення
Для з’ясування питань формування репро-
дуктивної системи у рододендронів прове-
дено дослідження [13–15]. Отримані ре-
73ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3
Репродуктивний потенціал деяких представників роду Rhododendron L.
зультати свідчать, що в умовах Львова по-
чаткові стадії органогенезу перебігають
нормально. Порушення у процесі мейозу
виникають у деяких ранньоквітучих видів,
що зумовлено весняними перепадами тем-
ператур і високою вологістю повітря.
Цвітіння
Цвітіння інтродуцентів — це важливий
критерій пристосування рослин до нових
умов зростання. Наші спостереження за
цвітінням рододендронів засвідчили, що
їхні квітки розкриваються впродовж світ-
лової частини дня. Першими з’являються
квітки у нижньому та середньому ярусах
куща і лише потім у верхньому. Процес
розкриття бутонів майже в усіх досліджу-
ваних таксонів триває 2–3 доби, починаючи
з нижньої частини суцвіття. За швидкого
підвищення температури повітря процес
цвітіння скорочується, а за повільнішого —
подовжується. Тривалість періоду цвітіння
рододендронів в умовах Львова становить
70 днів (22.04–30.06). Види рододендронів
за строком цвітіння умовно роз поділені на
три групи: 1) ранньовесняні — цвітіння з
22 квітня до 5 травня; 2) пізньовесняні —
цвітіння з 6 по 30 травня; 3) ранньолітні —
цвітіння з 1 по 30 червня.
Досліджені у 2004–2006 рр. таксони від-
несено до двох фенологічних груп: пізньо-
весняної та ранньолітньої (табл. 1). Сума
ефективних температур під час цвітіння
ранньовесняної групи становила 150–250 °С,
пізньовесняної — 438,6–647,9 °С. Види ро-
додендронів відрізняються також за три-
валістю цвітіння однієї квітки, суцвіття і
рослини в цілому. Найдовше (27–29 діб)
квітують суцвіття Rh. luteum та Rh. occi-
den tale. Найбільш швидко (через 8–10 діб)
опадають квітки у Rh. schlippenbachii та
культивара Brunella. Найінтенсивніше цві-
тіння мають Rh. luteum, Rh. prinophyllum,
Таблиця 1. Фенофази та інтенсивність цвітіння рододендронів
в умовах м. Львова (середні дані за 2004–2006 рр.)
Вид
Цвітіння
Забарвлення
квітокпочаток,
дата
кінець,
дата
тривалість,
дні
інтенсивність,
бали
Пізньовесняні
Rh. schlippenbachii 07.05±4 дні 18.05±3 дні 12±4 4,0±0,9 Блідо-рожеве
Ранньолітні
Rh. luteum 14.05±5 днів 10.06±7 днів 27±3 4,9±0,5 Жовте
Rh. calendulaceum 16.05±3 дні 29.05±4 дні 14±2 4,5±0,1 Оранжеве
Rh. kaеmpferi 15.05±4 дні 25.05±5 днів 11±4 3,5±0,5 Карміново-лососеве
Rh. yedoense 10.05±5 днів 23.05±3 дні 14±3 3,8±0,6 Світло-бузкове
Rh. prinophyllum 13.05±5 днів 30.05±3 дні 18±3 4,9±0,2 Світло-рожеве
Rh. occidentale 21.05±4 дні 18.06±5 днів 29±4 4,8±0,5 Біло-жовте
Rh. arborescens 22.05±7 днів 06.06±4 дні 16±3 4,5±0,2 Біле
‘Berryrose’ 20.05 05.06 13 4 Рожево-кармінове
‘Brunella’ 25.05 02.06 8 5 Червоне
‘Cherie’ 21.05 10.06 20 3 Червоно-оранжеве
‘Kazuko’ 27.05 06.06 10 4 Червоне
‘Marilee’ 15.05 29.05 15 5 Червоне
‘Mary Helen’ 28.05 10.06 14 4 Біле
‘Rosebud’ 26.05 12.06 17 5 Рожеве
‘Janny’ 24.05 08.06 15 3 Малинове
74 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3
Г.В. Тимчишин
культивари Rosebud і Brunella. Їхнє цвітін-
ня оцінюється 4,9–5,0 балами. Найменш ін-
тенсивне цвітіння у молодих (2-річних)
рослин Rh. yedoense, культиварів Cherie та
Janny — 3,0–3,8 бала, але з віком інтенсив-
ність цвітіння посилюється.
У кліматичних умовах Львова дослі-
джувані види рододендронів, розмножені з
насіння, зацвітають на 4–5-й рік, а культи-
вари, розмножені вегетативно (живцюван-
ням), — на 2–3-й рік.
Часто з першим цвітінням пов’язане
перше плодоношення, але здебільшого пло-
ди не утворюються. У міру зміцнення рос-
лини рясно цвітуть, і кількість плодів збіль-
шується. Спостерігали повторне цвітіння
Rh. luteum, Rh. occidentale у ІІ–ІІІ декаді
серпня та І декаді вересня, але плоди не
зав’язувалися, а весняне цвітіння наступ-
ного року послаблювалося.
Запилення та насіннєутворення
Рододендрони — перехреснозапильні рос-
лини, для квіток яких властива дихономія і
протандрія [4]. У кліматичних умовах Льво-
ва під час цвітіння рододендронів квітки
відвідують комахи, найчастіше — джмелі,
які здійснюють запилення, сприяючи утво-
ренню життєздатного насіння.
Для формування насіння інтродуцентів
велике значення має фертильність пилку
[8, 12], тому ми вивчили життєздатність
пилку. Якість пилку рододендронів добре
досліджена в Ботанічному саду Латвійсько-
го університету [8]. В Україні пилок цих
рослин досліджували в Ботанічному саду
Чернівецького університету [1] та у дендро-
парку «Софіївка» (м. Умань) [2].
Результати наших досліджень наведено
в табл. 2.
За життєздатністю пилку рододендрони
розподілили на три групи: з великою част-
кою пророслого пилку (74–85 %), середньою
(52–65 %) та низькою (1–8 %). Установлено,
що кліматичні умови Львова сприятливо
впливають на розвиток якісного пилку. До-
слідження показали, що більшість інтроду-
кованих видів рододендронів мають високу
якість пилку, що є передумовою насіннєут-
ворення.
Плодоношення — це етап репродуктив-
ного циклу від зав’язування плодів до їх-
нього повного дозрівання [9]. Регулярне
плодоношення і висока схожість насіння є
важливими показниками адаптації рослин
до нових умов зростання [10–12]. Строки
настання окремих фаз та їхня тривалість
визначають ритм плодоношення, властивий
тому чи іншому виду. В умовах ботанічного
саду найшвидше дозрівають плоди у Rh.
оccidentale (ІІІ декада вересня— жовтень),
у решти видів плоди дозрівають до кінця
Таблиця 2. Якість насіння залежно від життєздатності пилку рододендронів
(середні дані за 2005–2006 рр.)
Вид
Життєздатність
пилку, %
Якість насіння
повнозернистість,
%
маса 1000 насінин,
г
лабораторна
схожість, %
Rh. arborescens 74±1,50 100 0,1657±0,094 92±1,2
Rh. calendulaceum 75±2,00 58 0,1390±0,050 51,2±1,5
Rh. kaempferi 65±1,75 68 0,1145±0,0010 62,5±1,5
Rh. occidentale 52±1,90 83 0,1698±0,0039 75,5±3,6
Rh. prinophyllum 0,9 – – –
Rh. schlippenbachii 85±1,20 100 0,4600±0,0058 90,4±1,3
Rh. luteum 74±1,20 98 0,2360±0,0019 91,3
Rh. yedoense 8,0 – – –
75ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3
Репродуктивний потенціал деяких представників роду Rhododendron L.
вегетації, розкриваються ще пізніше — у
листопаді.
В умовах інтродукції період від цві-
тіння до початку дозрівання плодів триває
116–167 діб. Плід рододендронів — п’я-
тигніздна коробочка циліндричної (Rh. ar-
borescens, Rh. luteum) або яйцеподібної
(Rh. schlip penbachii) форми, багатонасін-
нєва. Діаметр плода рододендронів варіює
у межах 0,26–5,29 мм, довжина 0,42–27,59 мм.
Найменші плоди у Rh. yedoense (діаметр —
0,26 мм, довжина — 0,42 мм), найбільші у
Rh. luteum (0,50 мм та 13,47 мм відповід-
но). Масове дозрівання плодів відбуваєть-
ся за середньодекадної температури повіт-
ря 7–10 оС.
Проведено дослідження насіннєвої про-
дуктивності Rh. arborescens, Rh. calendula-
ceum, Rh. luteum, Rh. occidentale, Rh. schlip-
penbachii (табл. 3). У схему дослідів входи-
ли: визначення кількості квіток у суцвітті,
кількості квіток, які з’явилися у суцвітті
Таблиця 3. Частота зав’язування плодів та насіннєва продуктивність деяких видів
листопадних рододендронів
Вид
Частота зав’язування плодів
Насіннєва продуктивність
2004 р. 2005 р. 2006 р. середнє
кількість пло-
дів, шт.
кількість насінин
у плоді, шт.
кількість насінин
на 1 особину, шт.
Rh. arborescens 80,0 71,5 91,2 77,6 38 30–98 1140–3724
Rh. calendulaceum 0,9 1,5 0,8 1,1 12 32–80 384–960
Rh. occidentale 65,5 70,0 51,0 62,2 132 67–190 8844–25080
Rh. luteum 5,5 53,3 82,1 47,0 167 94–230 15698–38410
Rh. schlippenbachii 67,5 70,2 53,1 63,6 30 45–170 1350–5100
Таблиця 4. Морфометрична характеристика насіння рододендронів,
інтродукованих у Ботанічному саду ЛНУ ім. Івана Франка (середні дані за 2005–2006 рр.)
Вид
Колір
насіння
Маса 1000 насінин,
г
Кількість
насінин в 1 г
Довжина
насіння, мм
Ширина
насіння, мм
Лісовий тип насіння
Rh. arborescens Коричневий 0,1857±0,0031 4700 2,34±0,07 0,71±0,03
Rh. calendulaceum
Світло-
коричневий
0,2290±0,0050 4100 2,47±0,05 0,69±0,05
Rh. luteum
Жовтувато-
коричневий
0,2360±0,0019 5200 2,68±0,27 0,80±0,14
Rh. occidentale Коричневий 0,1698±0,0039 5950 1,97±0,06 0,68±0,03
Альпійський тип насіння
Rh. kampferi Червонувато-
коричневий
0,1145±0,0010 8000 2,30±0,09 0,30±0,05
Rh. schlippenbachii Червонувато-
рудий
0,4600±0,0058 2100±240 1,90±0,06 0,80±0,02
Rh. yedoense Рудий 0,0580±0,0030 14925 1,25±0,07 0,50±0,02
76 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3
Г.В. Тимчишин
після запліднення, кількості насінин у плоді
та суплідді. Насіннєва продуктивність є біо-
логічною особливістю виду і відіграє важливу
роль у насіннєвому відтворенні. Дані табл. 3
свідчать, що у досліджених рододендронів
насіннєва продуктивність є різною. Найбіль-
шою кількістю насінин (230 шт.) у плоді та
найбільшою часткою повнозернистого на-
сіння (98%) відрізняється Rh. luteum, най-
меншою кількістю (32–80 шт.) та середньою
часткою повнозернистого насіння (58%) —
Rh. calendulaceum. Найбільшу кількість на-
сінин на одну рослину за всі роки дослі-
дження утворював Rh. Luteum — 15 698–
38 410 насінин, найменшу — Rh. c a len du la-
ceum (384–960 шт.).
Отже, успішне плодоношення рододен-
дронів в умовах інтродукції залежить від
кліматичних умов року, якості пилку та на-
явності комах-запилювачів.
Насіння рододендронів дрібне, з дуже ко-
ротким зародком і великим ендоспермом. За
відносною величиною зародка і ендосперму
А. Мартін виділив 5 груп та 15 типів насіння
[19]. Згідно з цією класифікацією насіння ро-
додендронів належить до типу насіння ма-
лих розмірів з коротким і дуже маленьким
зародком, тонкогніздо-сіт час тою шкіроч-
кою. За даними М.С. Ша та ліної [17], довжи-
на зародка Rh. luteum становила 1,15 мм,
діаметр — 0,3 мм, довжина ендосперму —
1,6 мм, ширина — 0,7 мм. У Rh. caucasicum L.
і Rh. ponticum Pall. ці показники були ще
меншими: довжина зародка — 0,5–0,6 мм,
ширина — 0,1 мм; довжина ендосперму —
1,2 мм, ширина — 0,5–0,6 мм.
За класифікацією А. Мартіна [19], насін-
ня рододендронів, інтродукованих в умовах
Ботанічного саду Львівського університе-
ту, належить до двох типів: альпійського і
лісового (табл. 4).
Як видно з табл. 4, серед досліджуваних
рододендронів найбільше насіння було у
Rh. luteum, Rh. calendulaceum, Rh. occiden-
tale, найдрібніше — у Rh. yedoense, най-
важче — у Rh. schlippenbachii. За даними
А.У. Зарубенка [5, 6], маса 1000 насінин Rh.
schlippenbachii становить 0,514 г (рослина
культивується у Ботанічному саду ім. акад.
О.В. Фоміна Київського національного уні-
верситету ім. Тараса Шевченка); за даними
Л.В. Вегери [3] — 0,372 г (дендропарк «Со-
фіївка»).
Порівняння морфометричних параме-
трів насіння досліджених рододендронів з
літературними даними [1, 2, 6, 8] свідчило
про незначні відхилення у рослин, які зрос-
тають у різних умовах.
Висновки
Вивчення ритмів цвітіння рододендронів в
умовах культури у Ботанічному саду ЛНУ
ім. Івана Франка показало, що його початок
і тривалість залежать від метеорологічних
умов року. Вирішальними факторами є
температура і кількість опадів.
За термінами цвітіння досліджувані ін-
тродуценти віднесено до двох феногруп:
пізньовесняної і ранньолітньої.
Досліджувані види і культивари відзна-
чаються щорічним рясним (3,5–5,0 балів)
цвітінням і можуть бути рекомендовані для
використання в озелененні.
Більшість видів мають пилок високої
якості (52–85%), що в кліматичних умовах
Львова забезпечує добре насіннєутворен-
ня, повнозернисте (58–100%) з високим від-
сотком схожості (51–92%) насіння.
1. Ванзар О.М. Інтродукція рододендронів
у Північній Буковині: Автореф. дис. ...канд. біол.
наук. — К., 1998. — 16 с.
2. Вегера Л.В. Біоекологічні особливості та
культура рододендронів в умовах Правобереж-
ного Лісостепу України / За ред. д-ра біол. наук,
проф. М.А. Кохна. — Умань: АЛМІ, 2006. — 196 с.
3. Голубинский И.Н. Биология прорастания
пыльцы. — К.: Наук. думка, 1974. — 368 с.
4. Жизнь растений / Под ред. акад. АН СССР
А.Л. Тахтаджяна. — М.: Просвещение, 1981. — Т. 5,
ч. 2. — С. 88–95.
5. Зарубенко А.У. Культура рододендронів
в Україні: Монографія. — К.: Видавничо-полі гра-
фічний центр «Київський університет», 2006. —
175 с.
77ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3
Репродуктивний потенціал деяких представників роду Rhododendron L.
6. Зарубенко А.У. Особенности плодоношения
и семенная продуктивность рододендронов в усло-
виях Киева // Тез. докл. VII Всесоюз. конф. «Эколо-
гические проблемы семеноведения интродуцентов»
— Рига: Б. и., 1984. — С. 33–34.
7. Каталог деревних рослин Ботанічного саду
Львівського національного університету імені Івана
Франка / За ред. А.І. Прокопіва. — Львів: Вид-во
ЛНУ, 2010. — 74 с.
8. Кондратович Р.Я. Рододендроны в Латвий-
ской ССР. Биологические особенности культуры. —
Рига: Зинатне, 1981. — 332 с.
9. Левина Р.Е. Репродуктивная биология се-
менных растений (Обзор проблемы). — М.: Наука,
1987. — 96 с.
10. Методика фенологических наблюдений в
ботанических садах СССР / Совет ботанических
садов. — М.: Изд-во ГБС, 1975. — 27 с.
11. Методические указания по семеноведению
интродуцентов. — М.: Наука, 1980. — 64 с.
12. Некрасов В.И. Основы семеноведения дре-
весных растений при интродукции. — М.: Наука,
1973. — 279 с.
13. Тимчишин Г.В. Цвітіння рододендронів в
умовах міста Львова // Інтродукція і збереження
рослинного різноманіття. — К.: Вид-во Київ. ун-ту,
2000. — Вип. 3. — С. 50–53.
14. Тимчишин Г.В., Горб Л.К. Розвиток чолові-
чого гаметофіту у видів з роду Rhododendron L. //
Вивчення онтогенезу рослин природних та куль-
турних флор у ботанічних закладах Євразії.— Київ;
Львів, 1994.— С. 237–238.
15. Тимчишин Г.В., Горб Л.К. Розвиток гене-
ративних органів рододендронів в умовах інтро-
дукції // Інтродукція та збереження рослинного
різноманіття. — 1999. — Вип. 1.— С. 88–89.
16. Тымчишин Г.В., Горб Л.К. Биология плодо-
ношения рододендрона Ледебура // Вопросы обо-
гащения генофонда в семеноведении интродуцен-
тов: Тез. докл. — М.: Б. и., 1987. — С. 136–137.
17. Шаталина М.С. Эколого-морфологические
особенности некоторых видов кавказских рододен-
дронов: Автореф. дис. ...канд. биол. наук. — М.,
1966. — 21 с.
18. Davidian H.H. Rhododendron species. Aza-
leas. — Portland, Oregon, 1995. — Vol. 4. — 184 p.
19. Martin A.C. The comparative internal mor-
phology of seeds // Am. Midland Naturalist. —
1946. — Vol. 36. — P. 513–660.
Рекомендував до друку М.І. Шумик
Г.В. Тымчишин
Ботанический сад
Львовского национального университета
имени Ивана Франко,
Украина, г. Львов
РЕПРОДУКТИВНЫЙ ПОТЕНЦИАЛ НЕКОТОРЫХ
ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ РОДА RHODODENDRON L.
Приведены результаты изучения биологических
особенностей цветения 16 таксонов рода Rhododen-
dron L. и семенной продуктивности растений 8 ви-
дов, интродуцированных в Ботаническом саду
Львовского национального университета имени
Ивана Франко, которые свидетельствуют об успеш-
ной адаптации растений к новым условиям произ-
растания.
H.V. Tymchyshyn
Botanical Garden
of Ivan Franko L’viv National University,
Ukraine, L’viv
REPRODUCTIVE CAPACITY OF SAME
REPRESENTATIVES OF RHODODENDRON L.
GENUS
Results of study of flowering features of 16 Rhodo-
dendron L. taxa and seed productivity of 8 species
introduced to Botanical Garden of Ivan Franko L’viv
National University are given. The results indicate
on successful adaptation of the plants to new grow-
ing conditions.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-491 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:43:02Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/17/dbca0c7fab99e5fa233e10f00bb18617.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-4912019-12-02T15:26:03Z Reproductive capacity of same representatives of Rhododendron L. genus Репродуктивний потенціал деяких представників роду Rhododendron L. Tymchyshyn, H.V. Results of study of flowering features of 16 Rhododendron L. taxa and seed productivity of 8 species introduced to Botanical Garden of Ivan Franko L’viv National University are given. The results indicate on successful adaptation of the plants to new growing conditions. Наведено результати вивчення біологічних особливостей цвітіння 16 таксонів роду Rhododendron L. і насіннєвої продуктивності рослин 8 видів, інтродукованих у Ботанічному саду Львівського національного університету імені Івана Франка, які свідчать про успішну адаптацію рослин до нових умов зростання. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2011-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/491 10.5281/zenodo.2544503 Plant Introduction; Vol 51 (2011); 72-77 Інтродукція Рослин; Том 51 (2011); 72-77 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377769 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/491/469 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Tymchyshyn, H.V. Репродуктивний потенціал деяких представників роду Rhododendron L. |
| title | Репродуктивний потенціал деяких представників роду Rhododendron L. |
| title_alt | Reproductive capacity of same representatives of Rhododendron L. genus |
| title_full | Репродуктивний потенціал деяких представників роду Rhododendron L. |
| title_fullStr | Репродуктивний потенціал деяких представників роду Rhododendron L. |
| title_full_unstemmed | Репродуктивний потенціал деяких представників роду Rhododendron L. |
| title_short | Репродуктивний потенціал деяких представників роду Rhododendron L. |
| title_sort | репродуктивний потенціал деяких представників роду rhododendron l. |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/491 |
| work_keys_str_mv | AT tymchyshynhv reproductivecapacityofsamerepresentativesofrhododendronlgenus AT tymchyshynhv reproduktivnijpotencíaldeâkihpredstavnikívrodurhododendronl |