Троянди в старовинних оранжереях України (ХVІII–ХIХ ст.)
The history of cultivation and assortiment of roses in old greenhouse of Ukraine in XVIII–XIX centuries are presented.
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2011
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/493 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860122723819192320 |
|---|---|
| author | Rubtsova, O.L. Chizhan'kova, V.I. |
| author_facet | Rubtsova, O.L. Chizhan'kova, V.I. |
| author_sort | Rubtsova, O.L. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-02T15:34:09Z |
| description | The history of cultivation and assortiment of roses in old greenhouse of Ukraine in XVIII–XIX centuries are presented. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2544507 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:43:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
83ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3
© О.Л. РУБЦОВА, В.І. ЧИЖАНЬКОВА, 2011
УДК 631.522.4+581.95
О.Л. РУБЦОВА, В.І. ЧИЖАНЬКОВА
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ТРОЯНДИ В СТАРОВИННИХ ОРАНЖЕРЕЯХ УКРАЇНИ (ХVІII–ХIХ ст.)
Розглянуто історію вирощування та сортимент троянд у старовинних оранжереях України у XVIII–XIX ст.
У зв’язку з тим, що при селекції троянд ви-
користовували переважно субтропічні види,
більшість сортів троянд не є достатньо зи-
мостійкими. На більшій частині території
України (як і на решті території колишньо-
го СРСР) троянди успішно ростуть у від-
критому ґрунті, але на зимовий період для
цих рослин створюють мікроклімат — зи-
мове укриття.
Троянди також вирощують в умовах
захищеного ґрунту: в оранжереях або в
теплицях, де є можливість регулювати
мік роклімат протягом року. Троянди в теп-
лицях вирощують для того щоб зберегти
цінні теплолюбні види і сорти, а також,
щоб мати зрізані квітки високої якості
протягом року, розмножувати троянди в
зимовий період, коли немає польових ро-
біт, а також вести селекційну роботу в
контрольованих умовах.
В умовах захищеного ґрунту можна ре-
гулювати режим освітлення, температури,
вологи. Вирощування троянд у спеціальних
приміщеннях використовувалось ще в ан-
тичний період. Сенека Луцій Анней (3 р. до
н.е. — 65 р. н.е.), римський філософ і пись-
менник, описав методи прискорення цві-
тіння троянд за допомогою поливу їх те-
плою водою, а також культивування їх у
спеціальних приміщеннях, де застосовува-
ли цей метод [30].
У подальшому спеціальні приміщення
для вирощування троянд удосконалюва-
лись. У Росії перші теплиці називали «ґрун-
тові сараї». Н. Шавров у книзі «Грунтовые
сараи и их постройка» зазначає, що «в на-
шем садоводстве сараи известны уже сот-
ни лет и применялись в Москве еще в XV,
XVI, XVII вв.» [27, с. 5].
Однією з особливостей царювання Олек-
сія Михайловича (1645–1676) було «приме-
нение к культуре южных растений грунто-
вых сараев и зимних помещений, в которых
растения, посаженные в кадках, переноси-
лись на зиму» [10]. Ці сараї були як темні,
так і з сонячним освітленням, тобто із скля-
ними вікнами, що стало можливим з розвит-
ком виробництва листкового скла. «Соору-
див на холодном севере светлые дворцы,
человек пробует перенести в них и роскош-
ную природу южных стран» [26, с. 12].
У XIX ст. в умовах теплиць троянди ви-
рощували у невеликій кількості в ґрунті,
але найчастіше проводили, як тоді казали,
«пристановку» троянд у горщиках [13].
Вирощування троянд у контейнерах було
відоме у стародавній Греції, де троянди ви-
саджували у срібні горщики [29].
Одним з перших згадувань про вирощу-
вання троянд у захищеному ґрунті в Росії є
опис саду, створеного для царевича Олек-
сія Михайловича: «Первый сад был ком-
натный, разведенный в 1635 г. для цареви-
ча Алексея Михайловича... В нем разведе-
ны были южные плоды: цареградские и
грецкие орехи, виноградные кусты, а из
цветов росли: пионы мохроватые и семен-
ные, тюльпаны, лилеи белые и желтые,
нарциза белая, розы алые, мымрис, орлик,
гвоздика душистая и репейчатая, касатис,
84 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3
О.Л. Рубцова, В.І. Чижанькова
калуфер, рута, фиалки лазоревые и жел-
тые, пижма, иссоп» [15, с. 8–9].
Досить докладно вигонку троянд у теп-
лицях у XIX ст. описує Йєгер. Вигонка тро-
янд набула широкого поширення після того,
як в культурі з’явились «розаны, цветущие
по несколько раз в год» [5, с. 88]. Автор та-
кож докладно описує сортимент вигоноч-
них троянд того часу.
П.Н. Столпянський у статті «Старый Пе-
тербург» пише, що з 1779 р. у «Санкт-Пе тер-
бургских ведомостях» починають публікува-
ти об’яви про продаж троянд у горщиках. З
1792 р. з’являються публікації про продаж
Rosa centifolia також у горщиках [16].
У XVIII ст. більша частина рослин, які
прикрашали сади в літні місяці, була іно-
земного походження. В кліматичних умо-
вах Середньої і Північної Європи взимку їх
утримували в приміщеннях з опаленням —
оранжереях. Таким чином, необхідною час-
тиною кожного саду була оранжерея, де
вирощувалися, розмножувалися і зберіга-
лися іноземні рослини [8].
У середині XIX ст., з розвитком промис-
ловості і торгівлі, багаті купці та промис-
ловці також створювали у себе оранжерей-
ні господарства, іноді досить значних роз-
мірів.
Поміщик і любитель-садівник генерал
І.Т. Радожицький описав сади та оранже-
реї, які він побачив під час подорожі: «про-
езжая через г. Елец Орловской губернии, я
узнал, что в городе есть грунтовые сады и
оранжереи, содержимые купцами... У всех
ананасы, розы, пеларгонии, кактусы, оле-
андры и всякие другие оранжерейные рас-
тения» [8].
Середина XVIII — перша половина
XIX ст. — це період, коли в Україні за
зразком королівських та імператорських
резиденцій почали будувати великі пан-
ські маєтки. Крім палаців і будинків, в са-
дибах були й інші архітектурні споруди —
ермітажі, гроти, мости, павільйони, альтан-
ки, оранжереї, які прикрашали сади й
садибні парки. Деякі з цих споруд мали
утилітарне значення, серед них — оранже-
реї з заморськими квітами [12]. Оранжереї
здавна були неодмінними спорудами в пар-
ках, часто вони були також і їхньою окра-
сою [18].
Для облаштування парків і оранжерей у
цих садибах часто запрошували відомих ар-
хітекторів та садівників з-за кордону [24].
Прагнення посадити якомога більше
рідкісних рослин в саду потребувало улаш-
тування великих і різноманітних оранже-
рей. Величезна кількість рослин так і зали-
шалась в оранжереях, куди приходили ми-
луватись ними господарі, приводили гостей,
де відпочивали і розмірковували. Оранжереї
Рис. 1. Троянда ‘Marechal Niel’ з колекції Націо-
нального ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН
України
Рис. 2. Креслення теплиці для троянд (розсадник
А.В. Десятова)
85ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3
Троянди в старовинних оранжереях України (ХVIIІ–ХIХ ст.)
ставали однією з найпрестижніших скла-
дових саду [11].
Палацово-паркові ансамблі XVIII–XIX
ст. неможливо уявити без оранжерей чи
теплиць різноманітних конструкцій [14].
Наявність оранжереї з розмаїттям рослин
свідчила про достаток та культурний рі-
вень господарів [23].
У XIX ст. в Україні було багато оранже-
рей — практично в кожному палацово-
парковому ансамблі. Особливо слід відзначи-
ти такі регіони, як Волинь, Поділля, Черні-
гівщина, Київщина, Полтавщина, Крим [23].
Крім великих палацово-паркових ан-
самблів, чудові оранжереї створювали у
маєтках. Наприклад, у Верхівні, Мізочі,
Шпакові, Обарові, Пулаві, Носівці, Скала-
Подільську, Качанівці, Сокиринцях, Кова-
лівці, Вишеньках, Романові, Солов’ївці,
Холодках, Дубровиці, Чернятині, Вишніях,
Яготині, Корсуні [23].
Наведемо декілька прикладів, щоб про-
ілюструвати сортовий склад троянд в оран-
жереях XVIII — початку XIX ст.
У парку «Олександрія» в маєтку магна-
тів Браницьких (м. Біла Церква) існувала
чудова оранжерея. «Ми отримали, — пише
І. Фундуклей, — захоплені відгуки гостей
Бра ницьких про Rosa chinensis Jacq., яка за-
плітала своїми гілками всю стіну оранжереї,
на яких були тисячі квіток» [19, с. 492].
Троянди вирощували в оранжереях Соки-
ринського парку, що на Чернігівщині. В «Рее-
стре растениям оранжерейным и те п лич ным»
за 1831 р. згадуються: «роза мускоза — 1, роза
семпервиренс карнеа — 13, роза сем пер ви-
ренс пурпуреа — 3, роза бургундика — 4, роза
центифолиа — 30, роза альба — 1» [22].
Є також відомості про оранжерею в
с. Новоселиці (Старокостянтинівський р-н
Хмельницької обл.). Парк був заснований у
середині XVIII ст. «Довольно далеко от дома
в конце еловой аллеи стояла оранжерея,
заполненная цитрусовыми деревьями. До-
стопримечательностью была очень старая
пальма. Вторым растением после паль мы,
заслуживающим внимания, была роза ‘Ma-
rechal Niel’, толщиной в предплечье чело-
века, достигающая крыши» [28] (рис. 1).
Рис. 3. Вхід до оранжерей О.К. Вессера (зліва)
Рис. 4. Оранжереї О.К. Вессера на Царській площі
86 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3
О.Л. Рубцова, В.І. Чижанькова
У середині XVIII ст. у Києві поруч з па-
лацом, зведеним за велінням імператриці
Єлизавети Петрівни, був закладений Цар-
ський сад. Крім інших будівель, у саду були
збудовані й оранжереї. Палац і парк збере-
глися, але оранжерей, на жаль, зараз не-
має, згадки про них можна знайти лише в
архівах. Ці документи варті уваги дослід-
ників [25]. В архівних справах збереглися
списки рослин, які вирощували в оранже-
реях Царського саду. У «Ведомости о со-
стоянии Дворцового и Кловского виноград-
ного и шелковичного царских садов в Киеве
на 1 июля 1827 г…» згадуються: R. semper-
florens atropurpurea — 10 шт., R. sem-
per florens — 28 шт., R. centifolia — 120 шт.,
R. montana — 23 шт. [20].
У 1873 р. з Підлужанської оранжереї до
оранжереї Царського саду були привезені
96 шт. троянд 6 сортів [21].
У 1789–1791 рр. біля палацу князя
Г.А. По тьомкіна в Катеринославі (нині —
м. Дніпропетровськ) під керівництвом його
особистого садівника англійця Вільяма
Гулда (William Gould, 1735–1812) був побу-
дований англійський сад. В цьому саду було
дві оранжереї. Одна — ананасова, в іншій
росли лаврові, помаранчеві, лимонні, апель-
синові, гранатові, фінікові та інші дерева. В
1797 р. в оранжереї нараховувалось 507 де-
рев: лаври, помаранчі, апельсини, помада-
ни, лимони, кателери, фіги, міртуси, лав-
руси, цинуси, розани, гранати, такси, флю-
си, пан-соніси, ананаси, жасміни, цереси,
ципрезуси, портулаки, персики, абрикоси
[1].
Як видно з наведених даних, троянди в
оранжереях XVIII–XIX ст. вирощували в
невеликій кількості разом з іншими росли-
нами. Дані стосуються переважно їх сорти-
менту, інколи — способу вирощування
(контейнерна культура).
Збільшення попиту на тепличні культу-
ри, розсаду, зріз, цибулини квітів сприяло
створенню спеціальних торгових госпо-
дарств (кінець XVIII — початок ХІХ сто-
ліття).
Культура троянд під склом вдосконалю-
валась і поширювалась. Якщо спочатку в
оранжереях троянди вирощували в невели-
кій кількості разом з іншими рослинами, то
пізніше (кінець XIX — початок XX ст.) в са-
дових господарствах під троянди відводили
вже окремі теплиці. З 70-х років ХІХ ст.
теплиці стали масовим типом споруд [9].
Необхідно відзначити досвід культури
троянд в захищеному ґрунті Н.І. Кічунова
(старшого спеціаліста з садівництва при
Департаменті землеробства і власника са-
дового господарства із спеціальною куль-
турою троянди в Санкт-Петербурзі). Цей
досвід описано в книзі [7], яка містить ри-
сунки оранжерей для ґрунтової і стелажної
культури троянд.
Н.І. Кічунов відзначає, що Петербург є
найбільшим центром з вигонки троянд у
Російській імперії, звідки троянди відправ-
ляли навіть до Москви.
На початку ХХ ст., за даними Н.І. Кічуно-
ва, зменшився попит на троянди в горщиках
(такі троянди користувалися великим попи-
том переважно на Великдень) і збільшився
обсяг продажу зрізаних квіток. На нашу
думку, це пов’язано з новим сортиментом
ремонтантних троянд у цей період.
В Україні значний досвід з культури
троянд під склом був накопичений у фірмі
Г. Десятова та узагальнений у книзі «Роза.
Практическое руководство к размножению
и культуре роз в грунту и под стеклом» [4].
Г. Десятов, який мав спеціалізоване госпо-
дарство з вирощування і розмноження тро-
янд у Харківській губернії, дає докладні
рекомендації з культури троянд під склом,
з кресленнями теплиць (ґрунтових сараїв)
(рис. 2).
На початку ХХ ст. троянди вирощували в
оранжереях садівництва О.К. Вессера (ко-
лишні оранжереї Царського саду, які були
віддані йому в оренду і якими він володів до
1919 р.) (рис. 3, 4) [2, 3]. В об’яві в газеті «Ки-
евлянин» у квітні 1908 р. господарство
О.К. Вессера пропонувало велику кількість
квітучих рослин, зокрема троянд [6].
87ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3
Троянди в старовинних оранжереях України (ХVIIІ–ХIХ ст.)
Вигонкою троянд у великих масштабах
в Києві у кінці XIX ст. розпочали займатись
з 1889 р. в господарстві В. Крістера і в 1893
р. — у Сирецькому розсаднику фірми
К.Г. Мейєра [17]. На базі цих розсадників у
радянські часи були створені сучасні пере-
дові господарства. Наприклад, на базі Си-
рецьких розсадників — Республіканське
дослідно-показове господарство, а пізніше —
агрофірма «Квіти України», на базі фірми
В. Крістера — радгосп «Троянда».
Отже, тепличні споруди, які виникли як
засіб задоволення потреби людей вирощува-
ти рослини незалежно від клімату і пори року,
перетворилися на новий тип архітектурної
споруди на межі XVI–XVII ст. у вигляді по-
одиноких будівель. З появою та удоскона-
ленням необхідних для їх функціонування
будівельних конструкцій і матеріалів розши-
рився кількісний склад теплиць, в результаті
чого в Україні, як і в інших країнах, виокре-
милася галузь аграрного виробництва, зо-
крема, вирощування троянд для зрізу.
1. Дворец Потемкина в Екатеринославле
[Элект ронный ресурс] — Режим доступу: /http://
www.odessapassage.com/ariv/2004/sep2004/
history20/index.php3
2. Державний архів міста Києва. Ф. 163 — ОЦ
Киевская городская управа (садовое отделение),
1895–1919 рр. оп. 12. Спр. 6. Дело по ходатайству
О.К. Вессера об отдаче ему в аренду городских
оранжерей в Царском саду, 9 арк.
3. Державний архів міста Києва. Ф. 163 — ОЦ
Киевская городская управа (садовое отделение),
1895–1919 гг. оп. 3. Спр. 9. Протоколы заседаний са-
довой комиссии о продлении Вессеру срока аренды
оранжереи в Царском саду, 3 арк.
4. Десятов Г.А. Роза. Практическое руковод-
ство к размножению и культуре розы в грунту и
под стеклом. — Петроград : Изд-во П.П. Сойкина,
1915. — 212 с.
5. Йегер Г. Зимний сад, или Руководство к ис-
кусственному разведению зимой цветов как в те-
плицах, так и в комнатах. — Спб. : Изд-во П.П. Сой-
кина, 1873. — 159 с.
6. Киевлянин. — 1908. — № 97. — С. 2.
7. Кичунов Н.И. Культура розы в открытом
грунту и под стеклом. — Спб. : Изд-во А.Ф. Деврие-
на, 1893. — 132 с.
8. Кожин А.Е. Исторический очерк оранже-
рейного и тепличного разведения растений в России
в XVII–XIX столетиях // Интродукция растений и
зеленое строительство. Тр. БИН им. В.Л. Комарова
АН СССР. — 1955. — Сер. V. — Вып. 4. — С. 29–52.
9. Колесникова Т.Н. Эволюция архитектуры
тепличных сооружений и предприятий. — М. : Изд-во
Ассоциации строительных вузов, 2005. — 199 с.
10. Краткий очерк развития русского пло-
доводства за романовский период истории Рос-
сии. — Спб. : Императорское рос. о-во плодо-
водства, 1913. — 138 с.
11. Лихачев Д.С. Поэзия садов. К семантике
садово-парковых стилей. — Л.: Наука, Ленингр.
отд-ние, 1982. — 341 с.
12. Лукомский Г. Памятники старинной архи-
тектуры России в типах художественного строи-
тельства. Ч. 1. — Петроград: Шиповник, 1916 //
Хроника. — 2000–2005. — Вып. 63–64. — С. 460–
473.
13. Мятлик А.И. Ранняя выгонка плодов, ово-
щей и цветущих растений в теплицах. — Спб.: Изд-
во П.П. Сойкина (б/г). — 171 с.
14. Родічкін І.Д., Родічкіна О.І. Старовинні
маєтки України. — К. : Мистецтво, 2005. — 383 с.
15. Снегирев И. Взгляд на исторически древнее
садоводство в Москве до Петра I. — М., 1853. — 16 с.
16. Столпянский П.Н. Старый Петербург. Са-
доводство и цветоводство в Петербурге в XVIII в.
// Вестн. садоводства, плодоводства и огородни-
чества. — 1913. — № 7. — С. 518–553.
17. Ткачук О.О. Біоморфологічні особливості
троянд в культурі закритого ґрунту в умовах Києва:
Автореф. дис. … канд. біол. наук: спец. 03.00.01
«Ботаніка». — К., 1996. — 24 с.
18. Торопов С.А. Подмосковные усадьбы. — М.:
Изд-во Академии архитектуры СССР, 1947. — 37 с.
19. Фундуклей И. Статистическое описание
Киевской губернии: в 3 ч. — Спб. : Типография Ми-
нистерства внутренних дел, 1852. — Ч. 1. — С. 492.
20. Центральний державний історичний архів
України, м. Київ. Ф. 533. 1827. Спр. 2. Ведомости о
состоянии Дворцового и Кловского виноградного и
шелковичного царских садов в Киеве на 1 июля
1827 г., о количестве и сортах фруктовых деревьев
и других растений, 130 арк.
21. Центральний державний історичний архів
України, м. Київ Ф. 493. 1873 р. оп. 5. Спр. 1. Дело о
перевозке растений из Подлужанского имения в
Киевский дворцовый сад, 37 арк.
22. Центральний державний історичний архів
України, м. Київ Ф. 1475, 1831 оп. 1. Спр. 1312. Ре естр
растениям оранжерейным и тепличным, из данным
после садовника Ределя в смотрение Андрею Кова-
ленку и Спиридону Вольвачу 1831 г., 5 арк.
88 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3
О.Л. Рубцова, В.І. Чижанькова
23. Черевченко Т.М. Біля витоків інтродукції
тропічних і субтропічних рослин в Україні // Ста-
ровинні парки і ботанічні сади — наукові центри
збереження біорізноманіття та охорони історико-
культурної спадщини: Матеріали міжнар. наук.
конф., присвяченої 210-річчю Національного ден-
дропарку «Софіївка» — НДІ НАН України (Умань,
25–28 вересня 2006 р.) — Київ: Академперіодика,
2006. — С. 24–29.
24. Черевченко Т.М., Чувікіна Н.В. Старовинні
парки — першоджерела інтродукції тропічних і
субтропічних рослин в Україні // Інтродукція рос-
лин. — 2000. — № 2. — С. 3–15.
25. Черевченко Т.М., Чувікіна Н.В. Розмаїття
тропічних та субтропічних рослин царського саду
в Києві (середина XVIII — початок ХХ ст.) //
Наук. вісн. Укр. держ. лісотех. уні-ту. — 2001. —
Вип. 11. — С. 78–81.
26. Чижов Е. Стекло. Рассказы про старое и но-
вое время. — М. : Типография т-ва И.Д. Сытина,
1904. — 150 с.
27. Шавров Н. Грунтовые сараи и их постройка. —
Петроград: Изд-во П.П. Сойкина, 1916. — 32 с.
28. Aftanazy R. Materialy Do Dzielow Rezydencji.
T. XI A. Dawne wojowodztwo kijowskie. — Warsza-
wa: Polska Akad. Nauk, in-t Sztuki, 1993. — 719 s.
29. Krüssmann G. Rosen, Rosen, Rosen. — Berlin:
Paul Perey, 1974. — 447 S.
30. Krüssmann G. The Complete book of Roses. —
Portland: Timber Press, 1981. — 436 p.
Рекомендував до друку
В.І. Мельник
Е.Л. Рубцова, В.И. Чижанькова
Национальный ботанический
сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
РОЗЫ В СТАРИННЫХ ОРАНЖЕРЕЯХ
УКРАИНЫ (ХVІII–ХIХ вв.)
Рассмотрена история выращивания и сортимент
роз в старинных оранжереях Украины в XVIII–
XIX вв.
O.L. Rubtsova, V.I. Chizhan’kova
M.M. Gryshko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
ROSES IN OLD GREENHOUSES OF UKRAINE
(XVIII–XIX c.)
The history of cultivation and assortiment of roses in
old greenhouse of Ukraine in XVIII–XIX centuries
are presented.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-493 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:43:03Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/fb/6aa30a5de81d2a39bba227f83823d5fb.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-4932019-12-02T15:34:09Z Roses in old greenhouses of Ukraine (XVIII–XIX c.) Троянди в старовинних оранжереях України (ХVІII–ХIХ ст.) Rubtsova, O.L. Chizhan'kova, V.I. The history of cultivation and assortiment of roses in old greenhouse of Ukraine in XVIII–XIX centuries are presented. Розглянуто історію вирощування та сортимент троянд у старовинних оранжереях України у XVIII–XIX ст. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2011-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/493 10.5281/zenodo.2544507 Plant Introduction; Vol 51 (2011); 83-88 Інтродукція Рослин; Том 51 (2011); 83-88 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377769 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/493/471 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Rubtsova, O.L. Chizhan'kova, V.I. Троянди в старовинних оранжереях України (ХVІII–ХIХ ст.) |
| title | Троянди в старовинних оранжереях України (ХVІII–ХIХ ст.) |
| title_alt | Roses in old greenhouses of Ukraine (XVIII–XIX c.) |
| title_full | Троянди в старовинних оранжереях України (ХVІII–ХIХ ст.) |
| title_fullStr | Троянди в старовинних оранжереях України (ХVІII–ХIХ ст.) |
| title_full_unstemmed | Троянди в старовинних оранжереях України (ХVІII–ХIХ ст.) |
| title_short | Троянди в старовинних оранжереях України (ХVІII–ХIХ ст.) |
| title_sort | троянди в старовинних оранжереях україни (хvіii–хiх ст.) |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/493 |
| work_keys_str_mv | AT rubtsovaol rosesinoldgreenhousesofukrainexviiixixc AT chizhankovavi rosesinoldgreenhousesofukrainexviiixixc AT rubtsovaol troândivstarovinnihoranžereâhukraínihvíiihihst AT chizhankovavi troândivstarovinnihoranžereâhukraínihvíiihihst |