Перспективи розвитку досліджень з екології та захисту рослин у НБС ім. М.М. Гришка НАН України
The conception of establishing the laboratory of ecology and plant protection in M.M. Gryshko National Botanical Gardens (NBG) of the NAS of Ukraine is given. The directions of researches carried out in NBG and the prospects of their development on plant ecology and plant protection are elucidated.
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2011
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/498 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860122748184952832 |
|---|---|
| author | Zaimenko, N.V. Shumik, M.I. Bulakh, P.E. Popil, N.I. |
| author_facet | Zaimenko, N.V. Shumik, M.I. Bulakh, P.E. Popil, N.I. |
| author_sort | Zaimenko, N.V. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-02T15:48:33Z |
| description | The conception of establishing the laboratory of ecology and plant protection in M.M. Gryshko National Botanical Gardens (NBG) of the NAS of Ukraine is given. The directions of researches carried out in NBG and the prospects of their development on plant ecology and plant protection are elucidated. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2544517 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:43:06Z |
| format | Article |
| fulltext |
109ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3
© Н.В. ЗАІМЕНКО, М.І. ШУМИК, П.Є. БУЛАХ, Н.І. ПОПІЛЬ, 2011
УДК [581.5+632].001.5
Н.В. ЗАІМЕНКО, М.І. ШУМИК, П.Є. БУЛАХ, Н.І. ПОПІЛЬ
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДОСЛІДЖЕНЬ З ЕКОЛОГІЇ
ТА ЗАХИСТУ РОСЛИН У НБС ім. М.М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ
Представлено концепцію створення лабораторії екології та захисту рослин у НБС ім. М.М. Гришка НАН України.
Висвітле но напрями роботи, започатковані в ботанічному саду, і перспективи розвитку досліджень з екології та за-
хисту рослин.
Останніми роками сфера впливу екології по-
ширилася на всі природничі науки, охопивши
естетичну та моральну сфери життя, що не зав-
жди є виправданим. З’явилися такі поняття, як
«екологія культури», «екологія мислення»,
«екологія душі» та ін. Ймовірно, є помилковим
вживання словосполучення «гарна екологія»
або «погана екологія», ос кільки наука не може
бути ані поганою, ані гарною. У сферу екології в
класичному її розумінні не входять охорона
навколишнього середовища, технічне вдоско-
налення виробництва з метою припинення або
зменшення викидів шкідливих речовин, повна
утилізація промислових відходів та ін. Це спра-
ва технологів, інженерів, механіків, конструк-
торів, а не біо логів-еко логів. Удосконалювати
промислове та сіль ськогосподарське виробни-
цтво — не їхнє завдання. Спроби надмірного
розширення рамок екології порівняно з трак-
туванням Е. Геккеля отримали широке розпо-
всюдження в 60–70 роках минулого століття в
умовах загострення «екологічної кризи». Будь-
яке ототожнення екології з наукою про навко-
лишнє середовище (environ mental science) є
необґрунтованим. Ці науки потребують роз-
межування. Перша належить до сфери біоло-
гічних дисциплін, а друга — соціальних.
На жаль, у довідниках [5] екологію часто
подають як міждисциплінарну синтетичну
науку. Останнє справедливо лише в мето-
дичному аспекті, але не відображує ідей-
ний зміст екології. Маючи в своєму розпо-
рядженні власний методологічний апарат
зі специфічними методичними підходами,
екологія рослин асимілювала й методи,
притаманні іншим наукам. Будь-яка наука,
включаючи екологію, має відповідати та-
ким критеріям: а) наявність об’єкта (або
предмета) досліджень; б) можливість сис-
тематизації (класифікації) фактів; в) вико-
ристання специфічних методів досліджен-
ня; г) можливість постановки експеримен-
ту; д) можливість прогнозувати появу
нових даних на основі гіпотез, теорій та за-
конів; е) існування історичного минулого та
перспектива подальшого розвитку [8].
Теоретичні уявлення в інтродукції рослин
формувались переважно на результатах еко-
логічних досліджень. Не применшуючи зна-
чення генетико-селекційного напряму в ін-
тро дукції рослин, можна ствер джувати, що
еко лого-географічні аспекти переважають на
сучасному етапі розвитку цієї науки. Широке
використання інтродукторами рослин еколо-
гічних методів дослідження (системного ана лі-
зу, математичного моделювання, багатофак-
торного аналізу) суттєво підвищує ефектив-
ність робіт зі збагачення рослинних ре сурсів
корисними рослинами з інших регіонів.
У зв’язку з цим актуальним є створення в
ботанічних садах і дендропарках лабораторій
екології [3]. Тому було прийнято рішення про
створення лабораторії екології та захисту
рослин у НБС ім. М.М. Гришка НАН Украї ни.
У ботанічному саду створено багато різ-
номанітних мальовничих куточків з участю
110 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3
Н.В. Заіменко, М.І. Шумик, П.Є. Булах, Н.І. Попіль
інтродукованих рослин різного походження.
В зв’язку з цим потрібно підібрати такий
асортимент рослин, які би відповідали еко-
логічним умовам ботанічного саду. Це суто
екологічне завдання вирішується з допомо-
гою методів інтродукційного прогнозування
[1]. В подальшому саме з цього ретельно ві-
дібраного асортименту також на екологіч-
них засадах можна формувати стійкі штуч-
ні угруповання, що є завершальним етапом
інтродукції рослин. Лабораторія має вирі-
шувати широке коло завдань, найважливі-
ше з яких полягає у приведенні у відповід-
ність біологічній природі об’єктів дослі-
дження екологічних умов середовища.
Нами проаналізовано досвід створення
аналогічних за тематикою лабораторій у бо-
танічних установах інших країн. В Інтернеті
знайдено інформацію про екологічні лабо-
раторії в Росії, Прибалтійських країнах та
Білорусі. На підставі аналізу їхньої діяль-
ності і нашого особистого досвіду були сфор-
мульовані завдання досліджень, які має
проводити лабораторія екології. Вони поля-
гають у з’ясуванні механізмів функціону-
вання в системі «інтродуцент–нав ко лишнє
середовище» та дослідженні адаптивних
реакцій рослин на стресові фактори техно-
генного середовища, визначенні стійкості
рослин та опрацюванні методів штучного її
підвищення, створенні стійких штучних це-
нозів за принципом їхніх природних етало-
нів, вивченні можливостей самоорганізації
рослинних угруповань та вирішенні питань
керування розвитком культурфітоценозів.
Усі наведені завдання передбачається ви-
рішувати на трьох рівнях організації рос-
линного світу: особини, популяційному та фі-
тоценотичному. Залежно від досліджуваного
рівня будуть використані різні методи дослі-
джень. В екології набули розвитку методичні
досягнення майже всіх природничих наук.
Тому доцільно розглянути основні групи ме-
тодів, які планується використати: спостере-
ження, експеримент та моделювання.
Методи спостереження характеризують-
ся відносною пасивністю дослідника-спо-
стерігача. Останній лише спостерігає пев-
ний об'єкт, процес або явище, але не здатен
контролювати або змінювати природний хід
та розвиток подій.
Експериментальні методи характеризу-
ються тим, що дослідник активно втруча-
ється в процес експерименту і може його
планувати та контролювати на всіх стаді-
ях. Серед них актуальними на сьогодні є
багатофакторні методи експерименталь-
них досліджень, вони є пріоритетними у
визначенні стійкості рослин до лімітуючих
факторів середовища.
Моделювання — це штучна імітація пев-
ного природного явища або процесу. Мо-
дель має адекватно відображувати харак-
терні властивості досліджуваного явища
чи процесу. Цінність моделі зумовлена не її
типом, а прогностичною спроможністю.
Об’єкти наших досліджень можна розпо-
ділити на три групи: особини інтродукова-
них видів, інтродукційні популяції та еко-
системи. Перші дві не потребують пояснень.
Щодо поняття «екосистема», то ми застосо-
вуємо його у розумінні М.А. Голубця [4] і
вважаємо, що екосистема — це сукупність
біотичних та абіотичних елементів навко-
лишнього середовища, які функціонально
поєднані між собою в межах певної терито-
рії або акваторії. Виходячи з цього форму-
лювання, всі штучно створені ландшафтні
композиції, що є об’єктами наших дослі-
джень, можна віднести до екосистем. Для їх
дослідження планується використовувати
методи системного аналізу. Це переважно
методи багатофакторного експерименту та
математичного моделювання.
Напрями досліджень лабораторії екології
та захисту рослин
Моніторингові дослідження. Під «моніто-
рингом» ми розуміємо тривалі спостережен-
ня за певним об’єктом чи сукупністю об’єктів
з метою виявлення динаміки їх стану у часі.
Стан природних та штучних екосистем, а в
нашому випадку це колекційні та експози-
ційні ділянки ботанічного саду, а також
сквери та парки міста, змінюється у часі під
впливом багатьох факторів, як внутрішніх
(ендогенних), так і зовнішніх (екзогенних).
Зовнішніх факторів надзвичайно багато, але
далеко не всі з них впливають на стан дослі-
джуваного об’єкта. В зв’язку з цим актуаль-
ним завданням лабораторії є проведення
моніторингових досліджень не лише колек-
111ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3
Перспективи розвитку досліджень з екології та захисту рослин у НБС ім. М.М. Гришка НАН України
ційних ділянок чи експозицій, а і лімітуючих
факторів середовища (для цього потрібна
метеостанція). Взагалі цілісна екосистема
— це не лише комплекс живих організмів, а
й комплекс фізичних факторів, що впливає
на них. Таким чином, моніторингові дослі-
дження — це постійні спостереження за
станом природних чи штучних екосистем,
включаючи і такі елементи, як лімітуючі
екологічні фактори середовища. Перед про-
веденням моніторингових досліджень еко-
системи необхідно здійснити інвентариза-
цію її елементів; без цього організація моні-
торингу втрачає свій сенс. Таким чином,
одним з напрямів діяльності лабораторії
буде організація системи постійних спосте-
режень за станом культурфітоценозів, спо-
чатку в масштабах ботанічного саду, а в по-
дальшому — в масштабах міста.
У лабораторії екології планується прове-
дення досліджень роздільностатевих видів
рослин як компонентів штучних ценозів.
Значна частина колекційного фонду бота-
нічного саду представлена роздільностате-
вими видами рослин. Вивчення їх на рівні
особин, популяцій та фітоценозів є актуаль-
ним завданням, особливо з огляду на те, що
цей напрям досліджень є продовженням
розвитку ідей М.М. Гришка. Проблема статі
у рослин це, безумовно, екологічна пробле-
ма. Саме екологічні умови суттєво вплива-
ють на співвідношення маточкових і тичин-
кових особин у популяціях, що зумовлено
їхньою різною стійкістю до факторів сере-
до вища. Але як новий розділ екології цей
напрям досліджень тільки народжується.
Певний доробок з вивчення статевого ди-
морфізму у ботанічному саду є. Зокрема до-
ведено екологічну нерівноцінність тичинко-
вих та маточкових особин, їхні неоднакові
вимоги до умов середовища, показано при-
стосувальне значення статевого диморфіз-
му тощо [6]. Складено плани майбутніх до-
сліджень — вивчити адаптаційні реакції
розділь ностатевих видів рослин на фактори
антропогенно трансформованого середови-
ща на різних рівнях їхньої структурно-
функціональної організації, визначити біо-
індикаційну роль та встановити механізми
стійкості роздільностатевих видів, що дасть
змогу теоретично обґрунтувати і розробити
практичні рекомендації зі створення ефект-
них зелених угруповань за участю розділь-
ностатевих видів в умовах техногенного та
урбанізованого середовища. Високодекора-
тивними роздільностатевими видами,
рекомендованими для створення зеле-
них насаджень, є: Maclura pomifera (Raf.)
C.K. Schne id., Morus alba L., Diospyros kaki
Thunb., Hippophaё rhamnoides L. та ін. В
озелененні слід використовувати саме ти-
чинкові особини деревних видів, оскільки
маточкові в період плодоношення та обпа-
дання плодів створюють певні незручності з
їх прибиранням. Крім того, актуальним є
створення колекційно-експозиційної ділян-
ки «Роздільностатеві види рослин».
Важливим напрямом діяльності лабора-
торії є вивчення теоретичних та практичних
питань стійкості рослин. Планується ви-
вчити три її форми (інертність, здатність до
відновлення та пластичність), а також меха-
нізми забезпечення стійкості на різних рів-
нях організації рослин. Буде проведена оцін-
ка стійкості інтродукованих рослин до окре-
мих лімітуючих факторів середовища та їх
сумарної дії. З позиції теорії стійкості плану-
ється провести розмежування інтродукцій-
них зон (зони оптимуму, адаптації, інтродук-
ції і дискомфорту) та визначити «критичні»
етапи в онтогенезі інтродукованих рослин.
Актуальність зазначених питань пояснюєть-
ся тим, що в інтродукції рослин не отримала
достатнього розвитку теорія стійкості орга-
нізмів, а існуючі погляди на стійкість інтро-
дуцентів значно обмежені через відсутність
уявлень про функціонування рослин у сис-
темі «організм—се ре довище» [2].
У лабораторії екології планується вивчен-
ня однієї з метаморфоз кореня — мікоризи,
що є надзвичайно важливим практичним на-
прямом. Деякі рослини взагалі не розвива-
ються без мікоризи. Інтродукція завжди су-
проводжується зміною мікроценозу ґрунту,
що призводить до зниження адаптаційної
здатності рослин. Особливо це стосується об-
лігатно мікотрофних видів, якими є всі хвойні
рослини та види родин Ericaceae, Orchidaceae,
існування яких без мікоризи можливе лише
протягом обмеженого періоду. Тому необхідно
скласти списки видів, які зростають у бота-
нічному саду, з сильним та середнім ступенем
112 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 3
Н.В. Заіменко, М.І. Шумик, П.Є. Булах, Н.І. Попіль
мікотрофності і встановити їхні мікоризні
симбіонти; створити банк міцелію мікоризо-
утворюючих грибів; підібрати комплекси мі-
коризоутворюючих видів грибів та виготови-
ти їхні біопрепарати для інокуляції рослин;
провести експерименталь ні дослідження
впливу інокуляції на проростання насіння,
ріст та розвиток рослин; дослідити ефектив-
ність інокуляції живців мікоризоутворюючи-
ми грибами [7]. Результати цих досліджень
можуть бути рекомендовані для широкого ви-
користання в інтродукції, озе лененні населе-
них пунктів, присадибному господарстві.
Біоіндикаційний напрям діяльності ла-
бораторії. Біоіндикація — це оцінка якості
навколишнього середовища та його окремих
характеристик за станом біоти в природних
умовах та умовах культури. Для оцінки змін
середовища під впливом антропогенних
факторів складають списки індикаторних
організмів. За допомогою біоіндикаторів в
екосистемах виявляють забруднення різно-
го типу. Біоіндикаційний метод в екології до-
помагає відстежувати швидкість змін, які
відбуваються в навколишньому середовищі.
Цей напрям досліджень застосовують
ландшафтні архітектори при створенні га-
зонів та рослинних угруповань.
Ще одним важливим напрямом є проб-
лема захисту рослин. Основна мета цього
напряму полягає у вивченні стійкості рос-
лин до шкідників та хвороб. Стійкість — це
поняття екологічне, а шкідники та хвороби
ми розглядаємо як біотичні фактори навко-
лишнього середовища. Крім того, є велика
група неінфекційних хвороб, які спричиня-
ються нестачею чи надлишком абіотичних
факторів (температура, вологість, освіт-
лення, елементи мінерального живлення
тощо). Планується широке використання
біологічного методу боротьби зі шкідника-
ми, хворобами та впровадження фізичних і
біофізичних методів обробки рослин.
В екологічній лабораторії також плануєть-
ся дослідити регенераційний потенціал ін-
тродукованих рослин та вплив стимуляторів
росту на ризогенез живців декоративних ви-
дів, опрацювати технологію живцювання рос-
лин, підібрати асортимент малопоширених ін-
тродукованих видів для розмноження живця-
ми та впровадження їх у зелене будівництво.
1. Булах П.Е. Методологические аспекты инт-
родукционного прогноза // Інтродукція рослин. —
1999. — № 2. — С. 15–21.
2. Булах П.Е. Устойчивость интродуцирован-
ных растений с позиции общей теории систем //
Там само. — 2000. — № 1. — С. 13–19.
3. Булах П.Е. Экологические аспекты интро-
дукции растений с позиции системного анализа //
Там само. — 2010. — № 3. — С. 61–68.
4. Голубець М.А. Від біосфери до соціосфери. —
Львів: Поллі, 1997. — 251 с.
5. Кушерець В.І., Хилько М.І. Екологічна безпе-
ка: Термінологічний словник-довідник. — К.: Знан-
ня країни, 2006. — 144 с.
6. Попіль Н.І. Структурно-функціональні особ-
ливості статевого диморфізму покритонасінних
роздільностатевих видів флори України: Дис. ...
канд. біол. наук: 03.00.05. — К., 2008. — 235 с.
7. Сіренко О.Г., Шумик М.І., Бєлова Н.Ю., Ос-
тап’юк В.М. Штучна мікоризація під час інт родукції
рослин: значення та постановка завдання // Вісн. При-
карпат. нац. ун-ту. Сер. Біол. — 2009 — 14. — С. 15–18.
8. Федоров А.А. Ботаническое ресурсоведение как
наука и его положение в системе научных знаний //
Растит. ресурсы. — 1966. — 2, вып. 2 — С. 165–181.
Рекомендував до друку П.А. Мороз
Н.В. Заименко, Н.И. Шумик, П.Е. Булах, Н.И. Попиль
Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко
НАН Украины,Украина, г. Киев
ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ИССЛЕДОВАНИЙ
ПО ЭКОЛОГИИ И ЗАЩИТЕ РАСТЕНИЙ В НБС
им. Н.Н. ГРИШКО НАН УКРАИНЫ
Представлена концепция создания лаборатории эко-
логии и защиты растений в НБС им. Н.Н. Гришко НАН
Украины. Освещены направления работы, которая
проводится в ботаническом саду, и перспективы раз-
вития исследований по экологии и защите растений.
N.V. Zaimenko, M.I. Shumik, P.E. Bulakh, N.I. Popil
M.M. Gryshko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
PROSPECTS OF DEVELOPMENT
OF RESEARCHES ON ECOLOGY AND PLANT
PROTECTION IN M.M. GRYSHKO NATIONAL
BOTANICAL GARDENS OF THE NAS
OF UKRAINE
The conception of establishing the laboratory of
ecology and plant protection in M.M. Gryshko National
Botanical Gardens (NBG) of the NAS of Ukraine is
given. The directions of researches carried out in
NBG and the prospects of their development on plant
ecology and plant protection are elucidated.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-498 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:43:06Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/bf/ace9fd036140cd40cf25c8f413744abf.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-4982019-12-02T15:48:33Z Prospects of development of researches on ecology and plant protection in M.M. Gryshko National Botanical Gardens of the NAS of Ukraine Перспективи розвитку досліджень з екології та захисту рослин у НБС ім. М.М. Гришка НАН України Zaimenko, N.V. Shumik, M.I. Bulakh, P.E. Popil, N.I. The conception of establishing the laboratory of ecology and plant protection in M.M. Gryshko National Botanical Gardens (NBG) of the NAS of Ukraine is given. The directions of researches carried out in NBG and the prospects of their development on plant ecology and plant protection are elucidated. Представлено концепцію створення лабораторії екології та захисту рослин у НБС ім. М.М. Гришка НАН України. Висвітле но напрями роботи, започатковані в ботанічному саду, і перспективи розвитку досліджень з екології та захисту рослин. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2011-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/498 10.5281/zenodo.2544517 Plant Introduction; Vol 51 (2011); 109-112 Інтродукція Рослин; Том 51 (2011); 109-112 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377769 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/498/476 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Zaimenko, N.V. Shumik, M.I. Bulakh, P.E. Popil, N.I. Перспективи розвитку досліджень з екології та захисту рослин у НБС ім. М.М. Гришка НАН України |
| title | Перспективи розвитку досліджень з екології та захисту рослин у НБС ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_alt | Prospects of development of researches on ecology and plant protection in M.M. Gryshko National Botanical Gardens of the NAS of Ukraine |
| title_full | Перспективи розвитку досліджень з екології та захисту рослин у НБС ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_fullStr | Перспективи розвитку досліджень з екології та захисту рослин у НБС ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_full_unstemmed | Перспективи розвитку досліджень з екології та захисту рослин у НБС ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_short | Перспективи розвитку досліджень з екології та захисту рослин у НБС ім. М.М. Гришка НАН України |
| title_sort | перспективи розвитку досліджень з екології та захисту рослин у нбс ім. м.м. гришка нан україни |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/498 |
| work_keys_str_mv | AT zaimenkonv prospectsofdevelopmentofresearchesonecologyandplantprotectioninmmgryshkonationalbotanicalgardensofthenasofukraine AT shumikmi prospectsofdevelopmentofresearchesonecologyandplantprotectioninmmgryshkonationalbotanicalgardensofthenasofukraine AT bulakhpe prospectsofdevelopmentofresearchesonecologyandplantprotectioninmmgryshkonationalbotanicalgardensofthenasofukraine AT popilni prospectsofdevelopmentofresearchesonecologyandplantprotectioninmmgryshkonationalbotanicalgardensofthenasofukraine AT zaimenkonv perspektivirozvitkudoslídženʹzekologíítazahisturoslinunbsímmmgriškananukraíni AT shumikmi perspektivirozvitkudoslídženʹzekologíítazahisturoslinunbsímmmgriškananukraíni AT bulakhpe perspektivirozvitkudoslídženʹzekologíítazahisturoslinunbsímmmgriškananukraíni AT popilni perspektivirozvitkudoslídženʹzekologíítazahisturoslinunbsímmmgriškananukraíni |