Інвазійно активні інтродуценти як джерело можливого поповнення адвентивної фракції флори
On the basis of the 30-years-old watching distribution on territory of the Kryvyi Rih Botanical Garden of introduced species of plants groups are selected on invasion activity. Underlined, that botanical gardens can be the source of adventive plants mediated through the use planting-stock of invasio...
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2011
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/500 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860122752134938624 |
|---|---|
| author | Kucherevskiy, V.V. Shol', H.N. |
| author_facet | Kucherevskiy, V.V. Shol', H.N. |
| author_sort | Kucherevskiy, V.V. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-02T16:38:41Z |
| description | On the basis of the 30-years-old watching distribution on territory of the Kryvyi Rih Botanical Garden of introduced species of plants groups are selected on invasion activity. Underlined, that botanical gardens can be the source of adventive plants mediated through the use planting-stock of invasion active species for different aims. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2544853 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:43:06Z |
| format | Article |
| fulltext |
3ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2
УДК 581.522.4:581.524.2
В.В. КУЧЕРЕВСЬКИЙ, Г.Н. ШОЛЬ
Криворізький ботанічний сад НАН України
Україна, 50089 м. Кривий Ріг, вул. Маршака, 50
ІНВАЗІЙНО АКТИВНІ ІНТРОДУЦЕНТИ ЯК ДЖЕРЕЛО
МОЖЛИВОГО ПОПОВНЕННЯ АДВЕНТИВНОЇ ФРАКЦІЇ ФЛОРИ
На основі 30-річних спостережень за поширенням на території Криворізького ботанічного саду інтродукованих
видів рослин виділено групи за інвазійною активністю. Наголошується, що ботанічні сади можуть бути джере-
лом адвентивних рослин опосередковано — через постачання посадкового матеріалу інвазійно активних видів для
різних господарських цілей.
© В.В. КУЧЕРЕВСЬКИЙ, Г.Н. ШОЛЬ, 2011
В Україні з кожним роком зростає негатив-
ний вплив неаборигенних рослин на довкіл-
ля. Ця проблема набула важливого значен-
ня, оскільки інвазії адвентивних рослин
зав дають непоправної шкоди нормальному
функціонуванню екосистем. Нині спонтан-
на фракція адвентивної флори України на-
раховує 830 видів судинних рослин, що
становить близько 14 % від загальної кіль-
кості видів флори країни [10, 11]. Інвазійні
види проникають на нові території як внас-
лідок випадкового занесення, так і шляхом
цілеспрямованої інтродукції корисних рос-
лин: сільськогосподарських, технічних, лі-
карських, квітниково-декоративних тощо.
Помітну роль у цьому відіграють ботанічні
сади, дендропарки, інші інтродукційні цен-
три. У зв’язку з масовим озелененням при-
ватних садиб суттєво зросла кількість но-
вих інтродукованих видів, які у великій
кількості завозять з іноземних розсадників
і вирощують без попереднього випробуван-
ня. Якщо в інтродукційних центрах цей
процес ще піддається контролю, то у ви-
падках озеленення приватних садиб він за-
лишається повністю неконтрольованим, і
існує висока ймовірність проникнення у
місцеву флору агресивних інвазійних ін-
шорайонних видів.
Яскравим прикладом «втечі» з культу-
ри можуть бути: Acer negundo L., Ascle-
pias syriaca L., Amorpha fruticosa L., Hera-
cleum sosnwskyi Manden., Elaeagnus angu-
stifolia L., Ulmus pumila L., Echinocystis
lo bata (Michx.) Torr. еt Gray, Solidago ca-
nadensis L., Parthenocissus quinquefolia (L.)
Planch. тощо.
Вивченню адвентивних видів рослин,
зокрема, часу і способу їх занесення, нату-
ралізації, інвазійної загрози, окремих еко-
лого-біологічних особливостей тощо при-
свячено багато робіт як у зарубіжних краї-
нах, так і в Україні. Проте ґрунтовних
до сліджень, присвячених вивченню інва-
зійної активності саме інтродуцентів, неба-
гато. Частково на високу інвазійну актив-
ність інтродуцентів звертає увагу В.В. Про-
топопова з колегами [11]. Зокрема, вони
наголошують на проникненні у природні
деревно-чагарникові ценози Acer negundo,
Amorpha fruticosa, Elaeagnus angustifolia,
Padus serotina (Echr.) Agardh., Amelan-
chier spicata (Lam.) K. Koch, Parthenocis-
sus quinquefolia; до прибережного флоро-
комплексу — Heliantus tuberosus L., Impa-
tiens glandulifera Royle, Echinocystis lobata,
4 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2
В.В. Кучеревський, Г.Н. Шоль
Reynoutria japonica Houtt.; до гранітопе-
трофітону — Solidago canadensis тощо.
У флорі Волинського Полісся серед ад-
вентивної фракції Л.В. Шклярук [17] виді-
ляє 139 видів здичавілих інтродуцентів.
Серед них найбільшу небезпеку для або-
ригенної флори становлять ті види, які
успішно натуралізуються в природних і
напівприродних екотопах: у складі дерев-
них і деревно-чагарникових угруповань —
Amorpha fruticosa, Impatiens glandulife-
ra, Reynoutria japonica, Quercus rubra L.,
Pi nus banksiana Lamb., Sorbaria sorbifolia
(L.) A.Br., Padus mahaleb (L.) Borkh. (Cera-
sus mahaleb (L.) Mill.), Cerasus vulgaris
Mill., Parthenocissus quiquefolia, Vinca mi-
nor L. та ін.; у складі лучних і узлісних
угруповань — Althaea officinalis L., Lupi-
nus polyphyllus Lindl., Solidago canadensis,
Rudbeckia laciniata L.; у складі псаммо-
фітних угруповань — Oenothera biennis
L., Asclepias syriaca тощо. Деякі з наведе-
них вище видів відіграють на окремих ді-
лянках роль співдомінантів.
Про високу потенційну інвазійну спро-
можність окремих інтродуцентів йдеться
у небагатьох роботах. Зокрема на високу
ймовірність натуралізації Trachomitum
cannabinum L. в умовах Лісостепу Украї-
ни вказує Л. Глущенко [4]. Про інвазійне
поширення у флорі Буковини, зокрема в
урбанофлорі Чернівців, Solidago cana-
den sis та Polygonum sachalinense F. Smidt
(Reynoutria sachalinensis (F. Schmidt ex
Maxim) Nakai) пише І. Паламар [8]. При
вивченні урбанофлор також звертається
увага на види-«втікачі з культури», адже
у флорах міст інтродуцентам відводиться
значна роль. Так, в адвентивній фракції
Київської міської агломерації частка ви-
дів, інтродукованих людиною, становить
42 % [19]; у сучасному рослинному покри-
ві Сімферополя — 64,8 % [5]; у дендро-
флорі Одеси більшість видів здатна до
розмноження і розповсюдження в регіо-
нальних умовах, а інвазійно небезпечни-
ми є Amorpha fruticosa, Acer negundo,
Robinia pseudoacacia L., Ailanthus altissi-
ma (Mill.) Swingle, Gleditsia triacanthos L.,
Elaeagnus angustifolia, Lycium barbarum
L. [7] тощо.
Метою нашої роботи було з’ясування
того, чи є ботанічні сади як інтродукційні
центри джерелом адвентивних рослин у
певних регіонах. Однозначно відповісти на
це питання на сьогодні немає можливості.
Так, В.В. Протопопова [9] вважає, що Oxalis
stricta L. (Xanthoxalis stricta (L.) Small.),
вперше знайдений в Україні поблизу Білої
Церкви, — це утікач з «Олександрії», Im-
patiens parviflora DC. поширився у Києві з
ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна тощо.
Зупинятися на інших прикладах не має
сенсу, оскільки всі вони свідчать, що серед
адвентивних видів «утікачів» з ботанічних
садів дуже мало.
В Україні такі дослідження були ініці-
йовані сесією Ради ботанічних садів Украї-
ни ще 15 років тому (15–17 червня 1995 р.,
м. Ялта). Проект програми був розроблений
Р.І. Бурдою і розісланий до 35 ботанічних
установ. Завдання проекту: облік адвен-
тивних рослин, поширених у ботанічних
садах; вивчення закономірностей занесен-
ня, поширення, розвитку адвентивних рос-
лин у ботанічних садах; філогенетичних та
флорогенетичних процесів у флорі Украї-
ни, пов’язаних з адвентивними рослинами,
що поширилися з ботанічних садів; скла-
дання прогнозу щодо занесення адвентив-
них рослин в Україну через ботанічні сади,
розробка системи заходів, що запобігають
цьому; створення широкодоступної при-
кладної інформаційно-пошукової системи
у вигляді комп’ютерної бази даних «Адвен-
тивні рослини у ботанічних садах України».
Деякі результати цієї роботи були пред-
ставлені на конференції на тему «Промис-
лова ботаніка: стан та перспективи розвит-
ку», проведеній у м. Донецьк 3–5 вересня
1998 р. Р.І. Бурдою із колегами [1, 2] складе-
но анотований список інтродукованих ви-
дів, які спонтанно поширюються в Донець-
кому ботанічному саду (ДБС), в якому на-
5ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2
Інвазійно активні інтродуценти як джерело можливого поповнення адвентивної фракції флори
ведено 196 видів, 1 садову форму та 12
сортів. Проведений аналіз отриманих да-
них дав підстави для висновку, що за 30 ро-
ків інтродукційного експерименту в ДБС
жоден з інтродукованих видів спонтанно не
поширився за межі саду. Разом з тим від-
мічено тенденцію до формування групи ви-
дів, ймовірна загроза інвазій яких є досить
високою. До інвазійно найнебезпечніших
видів віднесено виткі ломиноси (Clematis
L.), які інтенсивно поширюються лісосму-
гами та іншими штучними деревними наса-
дженнями. В інших ботанічних садах такі
дослідження були проведені лише частко-
во, при цьому мало враховувалась інвазій-
на активність саме видів-інтродуцентів.
Об’єктом наших досліджень були види-
інтродуценти колекційного фонду Криво-
різького ботанічного саду (КБС). У своїх
попередніх роботах ми брали до уваги та-
кож види регіональної флори, які перене-
сені з природних місцезростань у КБС і
культивуються на колекційних ділянках
саду [6, 18]. У цьому дослідженні зосереди-
ли увагу лише на іншорайонних видах-
інтродуцентах. Назви видів наведено згідно
з останніми ботанічними зведеннями [13–
16, 20].
У багаторічних спостереженнях за спон-
танним поширенням інтродуцентів на те-
риторії ботанічного саду використано ме-
тодичні розробки донецьких ботаніків [2] з
деякими власними доповненнями.
Ступінь поширення інтродукованих ви-
дів оцінювали за 6 категоріями: 0 — види
самосіву не дають, самостійно не поширю-
ються; 1 — види самостійно поширюються
лише у межах експозиції; 2 — на відстані
до 100 м від неї; 3 — на відстані до 500 м від
неї; 4 — на відстані понад 500 м від неї; 5 —
по всій території.
Ступінь натуралізації визначали за
здатністю видів проникати у штучні чи при-
родні угруповання за 6 категоріями: 0 —
види самосівом та вегетативно без допомоги
людини не поширюються, чисельність не
збільшують; 1 — види дають самосів та по-
ширюються у межах компостної ями або
експозиції, поодиноко; 2 — види дають са-
мосів та поширюються у межах експозиції,
масово; 3 — види поширюються на ділянках
та в експозиціях, що постійно обробляють-
ся; 4 — види поширюються в експозиціях,
що є штучними фітоценозами; 5 — види
проникають і поширюються у складі фраг-
ментів природної рослинності.
При визначенні ступеня ймовірної за-
грози інвазії інтродукованих видів урахо-
вували рік первинної інтродукції, кількість
освоєних екотопів, ступінь поширення та
конкурентоздатність, ступінь натураліза-
ції. За цією ознакою також виділили 6 груп:
0 — загрози немає; 1 — ймовірність інвазії
дуже низька; 2 — низька; 3 — середня; 4 —
висока; 5 — дуже висока.
Імовірність інвазії дуже низька означає,
що види поширюються поодиноко і лише в
межах експозиції первинної інтродукції
або біля компостних ям; низька — що види
поширюються на відстані до 100 м від пер-
винної експозиції, масово; середня — що
види поширюються на відстані до 500 м від
первинної експозиції, зокрема на ділянках,
що постійно обробляються; висока — що
види поширюються на відстані понад 500 м
від первинної експозиції та у штучних фі-
тоценозах; дуже висока — що види поши-
рюються по всій території та проникають
до природних ценозів; загрози немає — що
види самостійно, без допомоги людини, у
межах саду не поширюються.
Ознакою натуралізації інтродукованих
видів є здатність їх давати самосів чи спон-
танно відтворюватися вегетативно у нових
умовах. Тому ми проаналізували колекцій-
ний фонд КБС за цими ознаками і виділили
4 групи за здатністю видів самостійно по-
ширюватись на території саду: 1 (с) — по-
ширюються самосівом; 2 (в) — збільшують
займану площу завдяки вегетативному
розмноженню; 3 (св) — поширюються як з
допомогою насіння, так і вегетативним шля-
хом; 4 (—) — займану площу без допомоги
людини не збільшують.
6 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2
В.В. Кучеревський, Г.Н. Шоль
В анотованому списку інтродуцентів
(табл.1), які спонтанно поширюються на
території КБС, ми наводимо як тра в’я-
нисті, так і деревні види рослин. З перелі-
чених вище категорій у таблиці наведено
лише спосіб самостійного поширення ви-
дів (який переважає в умовах КБС) та
ступінь імовірної загрози інвазії. До спис-
ку включено лише ті види, які мають ви-
сокий ступінь натуралізації (категорія 4–5,
рідше — 3) і, відповідно, середній, ви сокий
та дуже високий ступінь ймовірної інва-
зійної загрози.
Серед інтродукованих іншорайонних
трав’янистих видів, які входять до складу
колекцій лікарських, квітниково-декора-
тив них, рідкісних і зникаючих, ґрунто-
покривних рослин тощо, лише незначна
кількість (31 вид) є потенційно інвазійно
небезпечними (табл. 2), причому більшість
з них мають середній ступінь інвазійної
загрози. Серед них квітниково-декоративні
види з родини Asteraceae: Heliopsis scabra,
Aster novae-angliae, Aster novi-belgii, Ga il-
lardia aristata та ін. Ці види можуть поши-
рюватись на значні відстані від місця пер-
винного культивування, зростати як на
оброблюваних землях, так і проникати в
штучні або зрідка у природні фітоценози,
проте за наявності конкуренції з боку ін-
ших видів вони мало розширюють займа-
ну територію. На території міста ці види
масово трапляються на місцях покинутих
садиб, на рудеральних місцях, у зелених
насадженнях за відсутності догляду тощо.
Серед видів цієї категорії, які входять до
складу колекції лі карських рослин, є
представники родини Lamiaceae: Hysso-
pus officinalis, Salvia sclarea, Salvia tomen-
tosa, Nepeta cataria, ро дини Caryophylla-
ceae: Saponaria officinalis та ін. Перші три
із зазначених видів поширюються пере-
важно на оброблюваних землях (масово),
два останні виявляють стійку тенденцію
до поширення у штучних фітоценозах,
зок рема в експозиціях дендрарію та в за-
хисних насадженнях.
Таблиця 1. Анотований список iнтродуцентів,
які спонтанно поширюються в Криворізькому
ботанічному саду
Родина, вид
С
п
о
с
іб
п
о
ш
и
р
е
н
н
я
С
т
у
п
ін
ь
ін
в
а
з
ій
н
о
ї
з
а
гр
о
з
и
1 2 3
Трав’янисті рослини
Alliaceae J. Adardh
Allium ramosum L. c 4
Amaranthaceae Juss.
Amaranthus cruenthus L. c 3
Apiaceae Lindl.
Aegopodium podagraria L. в 3
Turgenia latifolia (L.) Hoffm. c 3
Apocynaceae Juss.
Trachomitum cannabinum L. c, в 4
Asteraceae Dumort.
Artemisia absinthium L. c 4
Aster novae-angliae L. c 3
A. novi-belgii L. c 3
Cichorium intybus L. c 4
Echinacea purpurea (L.) Moench c 3
Gaillardia aristata Pursh c 3
G. pulchella Fong. c 3
Heliopsis scabra Dunal c 3
Matricaria recutita L. c 3
Pilosella aurantiaca (L.)
F. Schultz et Sch. Bip.
c, в 3
Solidago canadensis L. c, в 5
Boraginaceae Juss.
Cynoglossum officinale L. c 4
Caryophyllaceae Juss.
Saponaria officinalis L. c, в 3
Convolvulaceae Juss.
Ipomaea purpurea (L.) Roth c 3
Crassulaceae DC.
Sedum rupestre L. (S. reflexum L.) c, в 4
S. spurium M. Bieb. c, в 4
Fabaceae Lindl.
Glycyrrhiza uralensis Fisch. в 3
Euphorbiaceae Juss.
Euphorbia marginata Pursh c 3
Lamiaceae Lindl.
Hyssopus officinalis L. c 3
Nepeta cataria L. c 3
Salvia sclarea L. c 3
S. tomentosa Mill. c 3
Onagraceae Juss.
Oenothera biennis L. c 4
Papaveraceae Juss.
Papaver rhoeas L. c 3
Ranunculaceae Juss.
Consolida ajacis (L.) Schur. c 3
Solanaceae Juss.
Datura stramonium L. c 3
Деревні рослини
Aceraceae Juss.
Acer negundo L. c 5
7ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2
Інвазійно активні інтродуценти як джерело можливого поповнення адвентивної фракції флори
Родина, вид
С
п
о
с
іб
п
о
ш
и
р
е
н
н
я
С
т
у
п
ін
ь
ін
в
а
з
ій
н
о
ї
з
а
гр
о
з
и
1 2 3
Продовження табл. 1
A. pseudoplatanus L. c 5
Anacardiaceae Lindl.
Cotinus coggygria Scop. c 4
Rhus typhina L. в 4
Berberidaceae Juss.
Berberis sphaerocarpa Kar. et Kir. c, в 4
B. thunbergii DC. c, в 4
B. vernae Scheid. c, в 4
Mahonia aquifolium (Porsh) Nutt. c 4
Caesalpiniaceae R. Br.
Cercis canadensis L. c 3
Caprifoliaceae Juss.
Lonicera japonica Thunb. c 3
L. maackii Rupp. c 3
L. tatarica L. c 5
Sambucus racemosa L. c 4
Cornaceae Dumort.
Swida alba (L.) Opiz. c, в 3
Elaeagnaceae Juss.
Elaeagnus angustifolia L. c 5
E. commutata Bernh. ex Rydb. c 4
Hyppophaё rhamnoides L. в 3
Fabaceae Lindl.
Amorpha fruticosa L. c 5
Colutea arborescens L. c 5
Gleditsia triacanthos L. c 3
Halimodendron halodendron (Pall.)
Voss.
в 5
Robinia pseudoacacia L. c, в 5
R. viscosa Vent. в 4
Fagaceae Dumort.
Quercus rubra L. c 4
Grossulariaceae DC.
Ribes odoratum Wendl. c, в 4
R. fasciculatum Sieb. et Zucc. в 3
R. alpinum L. c 3
R. altissimum Turcz. ex Pojark. c 3
R. aureum Pursh c, в 4
Juglandaceae A. Rich. ex Kunth
Juglands cinerea L. c 3
J. nigra L. c 3
J. regia L. c 4
Moraceae Link.
Morus alba L. c 3
Oleaceae Hoffsgg. et Link.
Fraxinus lanceolata Borkh. c 4
Syringa vulgaris L. c, в 3
Ranunculaceae Juss.
Clematis × jackmanii T. Moore c 3
Rosaceae Juss.
Armeniaca vulgaris Lam. c 3
Cerasus avium (L.) Moench. c 3
C. mahaleb (L.) Mill. c 4
C. tomentosa (Thunb.) Wall. c 3
Родина, вид
С
п
о
с
іб
п
о
ш
и
р
е
н
н
я
С
т
у
п
ін
ь
ін
в
а
з
ій
н
о
ї
з
а
гр
о
з
и
1 2 3
Закінчення табл. 1
C. vulgaris Mill. c, в 3
Cotoneaster divaricatus Rehd. et
Wils.
c 4
C. boreali-chinensis (Hurus.) Hurus. c 4
C. calocarpus (Rehd. et Wiels)
Flinck et Hylmo
c 4
C. fangianus Yu c 4
C. hjelmquistii Flinck et Hylmo c 4
C. hissaricus Pojark. c 4
C. ignavus Wolf c 4
C. integerrimus Medik. c 4
C. latiflorus Lindl. c 4
C. lucidus Schlecht. c 4
C. nitidus Jacques c 4
C. przewalskii Pojark. c 4
C. robowskii Pojark. c 4
C. roseus Edgew. c 4
Crataegus crus-galli L. c 3
Cr. dahurica Koehne c 3
Cr. douglasii Lindl. c 3
Cr. grayana Eggl. c 3
Cr. monogyna Jacq. c 3
Cr. submollis Sarg. c 3
Cr. turcestanica Pojark. c 3
Malus baccata (L.) Borkh. c 3
M. domestica Borkh. c 3
Padus avium Mill. c, в 3
P. serotina (Ehrh.) Ag. c 4
Persica vulgaris Mill. c 3
Prunus divaricata Ledeb. c, в 4
Rosa rugosa Thunb. в 3
Rubus × neglectus Peck. в 3
Sorbaria sorbifolia (L.) A. Braun c 3
Spiraea prunifolia Siebold et Zucc. в 4
S. salicifolia L. в 3
Rutaceae Juss.
Ptelea trifoliata L. c 3
Salicaceae Mirbel
Populus italica (Du Roi) Moench c 4
P. tremula L. в 4
P. bolleana Lauche в 4
Simaroubaceae D.C.
Ailanthus altissima (Mill.) Swingle в, c 5
A. giraldii Doge в, c 4
Solanaceae Juss.
Lycium barbarum L. в, c 5
Ulmaceae Mirbel
Celtis occidentalis L. c 5
Ulmus pumila L. c, в 5
Vitaceae Juss.
Parthenocissus quinquefolia (L.)
Planch.
c, в 5
Примітка. Скорочення та умовні позначення роз-
шифровано у тексті.
8 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2
В.В. Кучеревський, Г.Н. Шоль
Значно більшу загрозу для природних
ценозів становлять види з високою та дуже
високою інвазійною активністю. Серед
трав’янистих інтродуцентів, що культи-
вуються як лікарські рослини, слід відмі-
тити Artemisia absinthium, Cichorium in-
tybus, Cynoglossum officinalis. Ці іншора-
йонні види давно натуралізувались у
природних місцезростаннях регіону і тому
не дивно, що в умовах культури вони по-
водять себе агресивно. Окремо слід відзна-
чити вид Trachomitum cannabinum, який
вийшов з-під контролю і зростає за межа-
ми первинної експозиції. Цей вид, незва-
жаючи на щорічні агротехнічні заходи з
обмеження його поширення, активно збіль-
шує займану площу на оброблюваних ко-
лекційних ділянках та масово поширюєть-
ся у природних ценозах балки Приворот-
на, де відповідно займає площу близько
380 м2 та 200 м2. Серед квітниково-деко ра-
тивних рослин на підвищену увагу заслу-
говують Allium ramosum, Sedum reflexum,
S. spurium, Oe nothera biennis та, особливо,
Solidago cana densis. Останній вид є най-
більш інвазійно небезпечним. У межах
саду, де є належний догляд, розповсю-
дження цього виду піддається контролю.
Однак у межах м. Кривий Ріг, особливо у
центральній та південній частині міста, він
виявився надзвичайно агресивним, трап-
ляється практично в усіх екофітонах (за
винятком водного).
За способом поширення у межах саду до
найбільш інвазійно активних видів нале-
жать ті, які розмножуються переважно са-
мосівом або самосівом у поєднанні з вегета-
тивним способом розмноження.
Дендрологічна колекція КБС нині нара-
ховує 644 види дерев та кущів [12]. Нашими
дослідженнями було встановлено, що біль-
шість представників колекції не станов-
лять загрози щодо поширення їх за межі
експозиції. Зокрема 17 видів дерев та ку-
щів або не цвітуть, або не утворюють пло-
дів і насіння. Це переважно види, які не до-
сягли репродуктивного віку або погано
акліматизувались в умовах степової зони
України, представники родів: Fagus L.,
Ginkgo L., Maclura Nutt., Microbiota Kom.,
Abies Mill., Eleutherococcus Maxim. тощо.
Ще майже 45 % видів колекції (285 видів)
не дають самосіву або якщо і дають, то схо-
ди гинуть на початкових стадіях онтогене-
зу через нестачу вологи чи з інших причин.
До спонтанного поширення на території
саду здатні 342 (53,1 %) види, з них 233 види
поширюються за допомогою насіння, 48 —
насінням та вегетативно, 61 — лише веге-
тативно. З цих видів 67 поширюються лише
в межах експозицій, даючи поодинокі схо-
ди, 147 — поширюються масово, але лише в
Таблиця 2. Розподіл видів-інтродуцентів Криворізького ботанічного саду за ступенем інвазійної загрози
У
с
ь
о
го
в
и
д
ів
Спосіб поширення на території КБС
У
с
ь
о
го
в
и
д
ів
Ступінь інвазійної загрози
с
а
м
о
с
ів
о
м
в
е
ге
т
а
т
и
в
н
о
с
а
м
о
с
ів
о
м
і
в
е
ге
т
а
т
и
в
н
о
с
е
р
е
д
н
ій
в
и
с
о
к
и
й
д
у
ж
е
в
и
с
о
к
и
й
Трав’янисті рослини
31 23 2 6 31 22 8 1
Деревні рослини
83 57 10 16 83 34 36 13
Разом
114 80 12 22 114 56 44 14
9ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2
Інвазійно активні інтродуценти як джерело можливого поповнення адвентивної фракції флори
межах експозицій; 15 видів трапляються
на ділянках, що обробляються і де немає
конкуренції з боку місцевих видів, тощо.
Отже, за результатами аналізу таких
показників, як здатність до самовідновлен-
ня, рік інтродукції, освоєнність екотопів,
ступінь поширення, ступінь натуралізації,
було встановлено ступінь інвазійної загро-
зи деревних інтродуцентів. Не становлять
загрози 302 види, дуже низький та низький
ступінь загрози мають відповідно 97 та 162
види. Решта видів (12,9 %) трапляються да-
леко за межами експозицій: у штучних фі-
тоценозах, на оброблюваних ділянках, дея-
кі навіть у природних фітоценозах балки
Приворотна. Частина цих видів (34 види),
хоча і трапляються на значній відстані від
місця первинного культивування, проте
поодиноко і, за умови конкуренції з боку
аборигенних видів рослин, рідко поши-
рюються масово. Ці види мають середній
ступінь інвазійної загрози (Ptelea trifoliata,
Ce rasus tomentosa, види роду Crataegus L.
тощо).
На особливу увагу і постійний моніто-
ринг заслуговують види з високою та дуже
високою інвазійною активністю. Серед де-
ревних інтродуцентів КБС така здатність
притаманна відповідно 36 та 13 видам. Се-
ред видів з високою інвазійною активніс-
тю — Robinia viscosa, Fraxinus lanceolata,
Juglands regia, Prunus divaricata, Ailan-
thus giraldii, Elaeagnus commutata, Sam-
bucus racemosa та ін.; з дуже високою —
Acer negundo, Amorpha fruticosa, Colutea
arborescens, Robinia pseudoacacia, Ailan-
thus altis sima, Celtis occidentalis, Ulmus
pumila, Elae agnus angustifolia, Partheno-
cissus quinquefolia, Lycium barbarum та ін.
(див. табл. 1).
Проведений аналіз інвазійно активних
видів за способом поширення засвідчив, що
більшість з них розповсюджуються зоохор-
но (52 види), переважно птахами, решта —
анемохорно або автохорно. Серед видів
дендрологічної колекції, які розповсю-
джуються переважно птахами, найбільше
пред ставників родини Rosaceae. Вони ак-
тивно поширюються у штучних ценозах,
лісосмугах, подекуди — у природних ді-
лянках далеко від місць культивування.
Нами виявлено 19 видів із середнім ступе-
нем інвазійної загрози та 18 видів — з ви-
соким. Найбільше серед них представни-
ків родів Cotoneaster Medik. та Crataegus
L. —відповідно 14 та 7 видів. Велика кіль-
кість видів родини Rosaceae зумовлена
значним представництвом цієї родини у
колекційному фонді КБС.
Отже, серед інтродукованих тра в’я нис-
тих та деревних рослин колекційного фон-
ду КБС виділено групи видів, імовірна за-
гроза інвазій яких є досить високою. На
основі отриманих даних можна спрогнозу-
вати поширення того чи іншого інтродуцен-
та як на території саду, так і за його межа-
ми. На особливу увагу заслуговують види,
віднесені до групи з середньою інвазійною
активністю, адже за певних умов (відсут-
ність догляду, порушення природного рос-
линного покриву і, як наслідок, — знижен-
ня конкуренції з боку місцевих видів тощо)
вони можуть стати високоінвазійно небез-
печними. Як приклад можна навести Impa-
tiens glandulifera Royle, вторгнення якої у
природні ценози розпочалось через 60 по-
колінь, а бурхлива експансія — через 100
поколінь [3], або Solidago canadensis, інтен-
сивне поширення якого спостерігається в
останні десятиліття внаслідок занепаду
сільського господарства, а у містах — вна-
слідок занепаду зеленого будівництва,
збіль шення кіль кості покинутих сільсько-
господарських угідь, садиб тощо, звідки
відбувається інтенсивне занесення діаспор
виду на порушені землі.
Нашими дослідженнями встановлено,
що за 30 років інтродукційного експери-
менту жоден з випробовуваних видів само-
стійно не покинув територію КБС, що по-
яснюється здійсненням належного догляду
та постійним моніторингом за інтродуцен-
тами. Однак виділено групи видів із серед-
ньою, високою та дуже високою інвазійною
10 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2
В.В. Кучеревський, Г.Н. Шоль
активністю, ймовірна загроза інвазій яких
за певних умов є високою.
Крім того, ботанічні сади можуть бути
джерелом адвентивних рослин опосеред-
ковано, через постачання посадкового ма-
теріалу для зеленого будівництва, лісового
господарства, рекультивації порушених
земель тощо. Якщо у паркових насаджен-
нях іншорайонні види, інтенсивно самовід-
новлюючись, часто завдають непоправної
шкоди, то на антропогенно порушених зем-
лях, особливо на відвалах, використання
видів, що розмножуються самосівом і, особ-
ливо, вегетативно, є надзвичайно важли-
вим і доцільним. Тому при впровадженні
нових видів в озеленення чи при викорис-
танні з іншою метою, слід обов’язково вра-
ховувати інвазійну спроможність інтроду-
центів, максимально обмежувати викорис-
тання у паркових насадженнях інвазійно
високоактивних видів, здійснювати за ними
постійний моніторинг для запобігання про-
никненню іншорайонних видів у природні
ценози регіону.
1. Бурда Р.І. Роль ботанічних садів України у
спричиненні антропогенних міграцій рослин //
Промислова ботаніка: стан та перспективи роз-
вит ку. — Матеріали ІІІ міжнар. конф. (м. Донецьк,
3–5 вересня, 1998 р.). — Донецьк: Мультипрес,
1998. — С. 7–19.
2. Бурда Р.І., Муленкова О.Г., Шпильова Н.В.
Спонтанне поширення інтродукованих рослин на
території Донецького ботанічного саду. — Донецьк,
1998. — 34 с.
3. Виноградова Ю.К. Микроэволюция недо-
троги железконосной (Impatiens glandulifera Royle)
в процессе формирования вторичного ареала //
Бюл. ГБС. — 2008. — Вып. 194. — С. 3–18.
4. Глущенко Л. Біоекологічні особливості Tra-
chomitum cannabinum L. // Вісн. Київ. нац. ун-ту
ім. Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження
рослинного різноманіття. — 2007. — № 12–14. —
С. 15–16.
5. Єпіхін Д.В. Сучасний стан рослинного по-
криву м. Сімферополя.: Автореф. дис. …канд. біол.
наук. — Ялта, 2008. — 20 с.
6. Кучеревський В.В., Шоль Г.Н. Спонтанне
поширення інтродукованих видів рослин у Кри-
ворізькому ботанічному саду та на прилеглих те-
риторіях // Відновлення порушених природних
екосистем.: Матеріали Третьої міжнар. конф.
(м. Донецьк, 7–9 жовтня 2008 р.). — Донецьк,
2008. — С. 318–320.
7. Немерцалов В.В. Дендрофлора міста Одеси
(формування, сучасний стан і перспективи опти-
мізації): Автореф. дис. …канд. біол. наук. — К.,
2008. — 21 с.
8. Паламар І. Особливості поширення Solidago
canadensis L. в урбано- і сегетальну флору Букови-
ни // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка.
Інтродукція та збереження рослинного різноманіт-
тя. — 2007. — Вип. 15–17. — С. 133–135.
9. Протопопова В.В. Адвентивні рослини
Лісостепу та Степу України. — К.: Наук. думка,
1973. — 192 с.
10. Протопопова В.В. Синантропная флора
Ук раины и пути ее развития. — К.: Наук. думка,
1991. — 204 с.
11. Протопопова В.В., Мосякін С.Л., Шеве ра М.В.
Фітоінвазії в Україні як загроза біорізноманіттю:
сучасний стан і завдання на майбутнє. — К., 2002.
— 32 с.
12. Федоровский В.Д., Мазур А.Е. Древесные
растения Криворожского ботанического сада. Ито-
ги интродукции (за 25 лет). — Днепропетровск:
Проспект, 2007. — 256 с.
13. Флора Восточной Европы. — СПб.: Мир и
семья-95, 1996. — Т. 9. — 456 с.
14. Флора Восточной Европы. — СПб: Мир и се-
мья; Изд-во СПХФА, 2001. — Т. 10. — 670 с.
15. Флора Восточной Европы. — М.; СПб: Т-во
науч. изд. КМК, 2004. — Т. 11. — 536 с.
16. Флора Европейской части СССР: В 8-ми т. —
Л.: Наука, 1974–1989.
17. Шклярук Л.В. Інтродукція як фактор біо-
логічного забруднення флори Волинського Полісся
адвентивними видами рослин // Інтродукція рос-
лин. — 2007. — № 4. — С. 13–17.
18. Шоль Г.Н., Кучеревський В.В. Спонтанне
поширення інтродукованих видів деревних рос-
лин у Криворізькому ботанічному саду // Віднов-
лення порушених природних екосистем: Матеріа-
ли Третьої міжнар. конф. (м. Донецьк, 7–9 жовтня
2008 р.). — Донецьк, 2008. — С. 584—586.
19. Яворська О.Г. Адвентивна фракція синан-
тропної флори Київської міської агломерації: Ав-
тореф. дис. …канд. біол. наук. — К., 2002. — 20 с.
20. Mosjakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular
plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. — Kiev,
1999. — 345 p.
Рекомендував до друку
В.І. Мельник
11ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2
Інвазійно активні інтродуценти як джерело можливого поповнення адвентивної фракції флори
В.В. Кучеревский, Г.Н. Шоль
Криворожский ботанический сад НАН Украины,
Украина, г. Кривой Рог
ИНВАЗИОННО АКТИВНЫЕ ИНТРОДУЦЕНТЫ
КАК ИСТОЧНИК ВОЗМОЖНОГО ПОПОЛНЕНИЯ
АДВЕНТИВНОЙ ФРАКЦИИ ФЛОРЫ
На основании 30-летних наблюдений за распро-
странением на территории Криворожского ботани-
ческого сада интродуцированных видов растений
выделены группы по инвазионной активности. Под-
черкивается, что ботанические сады могут быть ис-
точником адвентивных растений опосредованно —
путем поставки посадочного материала инвазионно
активных видов для разных хозяйственных целей.
V.V. Kucherevskiy, H.N. Shol’
Kryvyi Rih Botanical Garden,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kryvyi Rih
INVASION ACTIVE INTRODUCTIVES
AS A SOURCE OF POSSIBLE ADDITION
TO ADVENTIVE FRACTION OF FLORA
On the basis of the 30-years-old watching distribution
on territory of the Kryvyi Rih Botanical Garden of
introduced species of plants groups are selected on
invasion activity. Underlined, that botanical gardens
can be the source of adventive plants mediated
through the use planting-stock of invasion active
species for different aims.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-500 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:43:06Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/be/0b0647f9378d588d75aa9dac941bd9be.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-5002019-12-02T16:38:41Z Invasion active introductives as a source of possible addition to adventive fraction of flora Інвазійно активні інтродуценти як джерело можливого поповнення адвентивної фракції флори Kucherevskiy, V.V. Shol', H.N. On the basis of the 30-years-old watching distribution on territory of the Kryvyi Rih Botanical Garden of introduced species of plants groups are selected on invasion activity. Underlined, that botanical gardens can be the source of adventive plants mediated through the use planting-stock of invasion active species for different aims. На основі 30-річних спостережень за поширенням на території Криворізького ботанічного саду інтродукованих видів рослин виділено групи за інвазійною активністю. Наголошується, що ботанічні сади можуть бути джерелом адвентивних рослин опосередковано – через постачання посадкового матеріалу інвазійно активних видів для різних господарських цілей. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2011-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/500 10.5281/zenodo.2544853 Plant Introduction; Vol 50 (2011); 3-11 Інтродукція Рослин; Том 50 (2011); 3-11 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377771 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/500/477 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Kucherevskiy, V.V. Shol', H.N. Інвазійно активні інтродуценти як джерело можливого поповнення адвентивної фракції флори |
| title | Інвазійно активні інтродуценти як джерело можливого поповнення адвентивної фракції флори |
| title_alt | Invasion active introductives as a source of possible addition to adventive fraction of flora |
| title_full | Інвазійно активні інтродуценти як джерело можливого поповнення адвентивної фракції флори |
| title_fullStr | Інвазійно активні інтродуценти як джерело можливого поповнення адвентивної фракції флори |
| title_full_unstemmed | Інвазійно активні інтродуценти як джерело можливого поповнення адвентивної фракції флори |
| title_short | Інвазійно активні інтродуценти як джерело можливого поповнення адвентивної фракції флори |
| title_sort | інвазійно активні інтродуценти як джерело можливого поповнення адвентивної фракції флори |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/500 |
| work_keys_str_mv | AT kucherevskiyvv invasionactiveintroductivesasasourceofpossibleadditiontoadventivefractionofflora AT sholhn invasionactiveintroductivesasasourceofpossibleadditiontoadventivefractionofflora AT kucherevskiyvv ínvazíjnoaktivnííntroducentiâkdžerelomožlivogopopovnennâadventivnoífrakcííflori AT sholhn ínvazíjnoaktivnííntroducentiâkdžerelomožlivogopopovnennâadventivnoífrakcííflori |