Представники родини Cupressaceae F.W. Neger у ландшафтах дендропарку “Тростянець”

The brief historical background on the introduction of species of Cupressaceae F.W. Neger family in Dendropark Trostjanets are shown. The dynamics of species composition and reproductive capacity of individual members of this family in terms of the dendropark are investigated.

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2011
Main Authors:	Iljenko, О.О., Medvedev, V.A., Rahinskaja, M.A.
Format:	Article
Language:	English
Published:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2011
Online Access:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/505
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Plant Introduction
Download file:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860122773502820352
author	Iljenko, О.О. Medvedev, V.A. Rahinskaja, M.A.
author_facet	Iljenko, О.О. Medvedev, V.A. Rahinskaja, M.A.
author_sort	Iljenko, О.О.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-12-02T17:14:46Z
description	The brief historical background on the introduction of species of Cupressaceae F.W. Neger family in Dendropark Trostjanets are shown. The dynamics of species composition and reproductive capacity of individual members of this family in terms of the dendropark are investigated.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2544863
first_indexed	2025-07-17T12:43:09Z
format	Article
fulltext	46 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2 УДК 582.47:581.522.4(477.51) О.О. ІЛЬЄНКО, В.А. МЕДВЕДЄВ, М.А. РАХІНСЬКА Державний дендрологічний парк «Тростянець» НАН України Україна, 16742 Чернігівська обл., Ічнянський р-н, с. Тростянець ПРЕДСТАВНИКИ РОДИНИ CUPRESSACEAE F. W. NEGER У ЛАНДШАФТАХ ДЕНДРОПАРКУ «ТРОСТЯНЕЦЬ» Наведено короткі історичні відомості про інтродукцію видів родини Cupressaceae F.W. Neger у Тростянецький дендропарк. Досліджено динаміку видового складу та репродуктивну здатність окремих представників цієї ро- дини в умовах дендропарку. © О.О. ІЛЬЄНКО, В.А. МЕДВЕДЄВ, М.А. РАХІНСЬКА, 2011 Основною метою аналізу результатів ін- тродукції є виявлення видів рослин, стій- ких до нових умов вирощування, визначен- ня їхньої репродуктивної здатності, біоло- гічної та господарської цінності [15]. Проте багаторічний досвід інтродукції свідчить, що більшість інтродукованих рослин, оці- нених як успішно акліматизовані у певно- му регіоні, не здатна без допомоги людини протягом тривалого часу витримувати кон- куренцію місцевих рослин. У ландшафтах дендропарку «Тростянець», за результата- ми ботанічної інвентаризації 2005–2008 рр., частка інтродукованих видів і форм (з ура- хуванням дендрологічної колекції арборе- туму) становить 91,9 % від загального видо- вого складу насаджень, тоді як чисельність цих рослин — 44,1 % від загальної чисель- ності рослин дендрофлори в цілому. Такий рівень чисельності інтродуцентів, який склався протягом багатьох десятиліть, за порівняно великої флористичної різнома- нітності є свідченням того, що більшість ін- тродукованих видів не здатні самостійно відновлюватися і створювати нормальні це- нопопуляції в нових фітоценотичних умо- вах зростання. Це зумовлює необхідність здійснення постійного моніторингу чисель- ності, флористичного складу, стійкості та декоративності на рівні окремих система- тичних груп інтродуцентів. Латинські видові назви наведено згідно з довідником «Дендрофлора України. Ди- корослі та культивовані дерева і кущі. Го- лонасінні» [2], С.К. Черепановим [16] і ви- данням «Деревья и кустарники СССР. Голосеменные» [3]. Назви видів (Chamae- cyparis andalusiensis, Ch. aurea, Ch. japoni- ca, Juniperus cjassainthanea, Thuja lobbi), які не трапляються у зазначених вище джерелах, наведено згідно з архівними ма- теріалами. У Тростянецькому дендропарку нако- пичено унікальний і передовий для свого часу досвід інтродукції, що становить важ- ливий теоретичний і практичний інтерес. Як відзначає О.Л. Липа [8], в Лівобережну Україну уперше було інтродуковано багато екзотичних хвойних видів, зокрема пред- ставників родини Cupressaceae F.W. Neger: Chamaecyparis thyoides B.S.P., Thuja plica- ta D. Don. і Thujopsis dolobrata Siebold & Zucc. Як свідчить П.А. Кочубей [7], основні по- садки рослин місцевої флори та екзотич- них видів здійснювали під час закладки парку протягом 1840–1887 рр. У цей період, за матеріалами інвентаризації 1886 р., у 47ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2 Представники родини Cupressaceae F. W. Neger у ландшафтах дендропарку «Тростянець» насадженнях парку було 622 види і різно- види деревних рослин, у тому числі 161 таксон хвойних, серед яких туї — 32 і ялів- цю — 25 видів та форм. На підставі архівних матеріалів та нау- кових публікацій [4–9] можна виділити три етапи в історії інтродукції декоративних рослин у дендропарк «Тростянець» у пері- од його будівництва. У 40-х роках ХІХ ст. щорічно одержували саджанці із садівни- цтва Вагнера у Ризі, які висаджували на один рік у розсадник, а потім у парк. Про- тягом 10 років майже всі види декоратив- них рослин, представлені у садівництві Ваг- нера, було введено в насадження Тростя- нецького парку. Ще більше інтродуцентів вирощували наприкінці 50-х років ХІХ ст. із насіння, яке отримували із садівництва Вільморена у Парижі. У наступні 20 років роботи з інтродукції нових видів призупи- нили у зв’язку з проведенням землевпо- рядних робіт, закладкою гаїв навколо пар- ку та створенням гірського ландшафту, у 80-х роках їх поновили. Рідкісні рослини- екзоти виписували майже з усіх відомих на той час як російських, так і закордонних фірм: у Регеля та Кессельринга (Санкт- Петербург), Шоха і Вагнера (Рига), Крис- тера і Струса (Київ), Васильчикова (Пет- ровський сад у с. Середовка), Голлаша і Ко (Мінськ), Роту (Одеса), Кру і сина (Фран- ція), з Мершебурга (Німеччина) та ін. [4]. У 1884–1887 рр. родина Cupressaceae в насадженнях парку була представлена 73 видами та формами з 5 родів (таблиця). По- садковий матеріал одержували переважно з Франції, Німеччини, Росії та Києва. Так, у 1884 р. введено в насадження 4 таксони роду Juniperus L., 2 — роду Chamaecyparis Spach та 1 таксон роду Thujopsis, у 1885 р. — 8 представників роду Juniperus і 3 — роду Thujopsis. Найбільше таксонів було введе- но у 1886 р.: роду Juniperus — 8 таксонів, Chamaecyparis — 5 і Thuja L. — 9 таксонів. Відомості щодо походження садивного ма- теріалу та року введення в насадження 33 видів та форм з родів Juniperus, Chamaecy- paris, Thuja і Platycladus Spach, наведених в інвентаризаційному списку 1886–1887 рр., відсутні. Упродовж більш ніж ста років після за- вершення будівництва дендропарку відбу- вались помітні зміни у видовому складі та чисельності представників родини Cupres- saceae, спричинені як природними, так і антропогенними чинниками. Суттєве зна- чення мало те, що насадження представни- ків родини Cupressaceae, як і інших інтро- дуцентів, формувалися у той період розвит- ку біологічної науки, коли паркобудівники ще не мали відповідних теоретичних знань і практичного досвіду щодо визначення перспективності та доцільності інтродукції того чи іншого виду в нові кліматичні умо- ви. Стихійна інтродукція, без урахування біолого-екологічних особливостей кожного виду, на підставі лише їхніх декоративних якостей, часто призводила до слабкого рос- ту та розвитку, а в окремих випадках — навіть до загибелі інтродукованих рослин. До того ж зміни державного устрою та соціально-економічних умов життя насе- лення у першій половині ХХ ст., зміни власників парку, війни, екстремальні по- годні умови в окремі роки — все це призве- ло до тривалого занепаду дендропарку, що негативно позначилося на стані його ден- дрологічної колекції. Так, у флористичному списку дендропарку, наведеному у 1927 р. А. Плеваком, І. Круподерею, М. Шевченком [13], нараховувалось лише 202 види і фор- ми, в тому числі 21 вид і форма родини Cup- ressaceae (див. таблицю). В інвентаризаційному звіті за 1948– 1949 рр. Г.А. Степунін характеризує стан паркових насаджень у післяреволюційний період таким чином: «После смерти старого Скоропадского парк, по свидетельству ста- рожилов, поддерживался в хорошем по- рядке и даже пополнялся, как в основном ядре, так и в окружающих рощах, на что указывает и наличие более молодых на- саждений. Во время революции земля с парком передана была животноводческому 48 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2 О.О. Ільєнко, В.А. Медведєв, М.А. Рахінська Динаміка видового складу представників родини Cupressaceae F.W. Neger у насадженнях дендропарку «Тростянець» Вид, форма Рік інвентаризації Рік інтродукції, походження садивного матеріалу Джерело інформації 1 8 8 6 1 9 2 7 1 9 4 9 1 9 6 0 1 9 6 5 2 0 0 8 Chamaecyparis andalu- siensis* + – – – – – 1886, Німеччина Науковий звіт за 1954 р. aurea ‘Nana’* – + – – – – – – japonica ‘Aurea’* + – – – – – – – lawsoniana Parl. + + – – + + 1884, Санкт-Петер- бург Науковий звіт за 1954 р. ‘Allumi‘ – – + – + – 1889; 1965, Чехо словаччина Наукові звіти 1949 і 1965 рр. ‘Erecta Viridis’ + – – – – – 1884, Париж Науковий звіт за 1954 р. ‘Pendula’ – – – + + – 1958, Ужгород Науковий звіт за 1965 р. ‘Glauca’ – – – – – + 1982 Картотека посадок ‘Rosenthalii’ – – – + + – 1958, Одеса Науковий звіт за 1965 р. nootkatensis (Lamb.) Spach. – – – + + – 1958, Сочі –//– pisifera Siebold & Zucc. + – + + + + 1886, Німеччина Науковий звіт за 1954 р. ‘Filifera’ + + + + + + –//– –//– ‘Plumosa’ – – + + + – – – thyoides (L.) Britt. + – – – – – 1886, Німеччина Науковий звіт за 1954 р. ‘Variegata’ + – – – – – –//– –//– Juniperus chinen- sis L. + – + – – – 1885, Париж –//– japonica L. + – – – – – –//– –//– japonica aurea (Beiss)Mast. + – – – – – 1884, Париж –//– ‘Variegata’ – – + + + – – – communis L. + + + + + + – – ‘Aurea Variegata’ – + – – – – – – ‘Chibaeru’ – + – – – – – – ‘Compressa’ + – – – – – 1886, Німеччина Науковий звіт за 1954 р. ‘Cuprissoides’ – + – – – – – – ‘Echiniformis’ – – – – – + 1969, Біла Церква Картотека посадок ‘Hibernica’ + – – + + + 1885, Париж Науковий звіт за 1954 р. ‘Pendula’ – + – – – – – – ‘Pyramidalis’ + – + – – – – – ‘Procumbens’ + – – – – – 1886, Санкт- Петербург Науковий звіт за 1954 р. ‘Prostrata’ – – – – – + – – ‘Suecica’ + – – + + + – – cjassainthanea* + – – – – – 1885, Париж Науковий звіт за 1954 р. oblonga M. B. – – – + – – 1958, Ленінград Науковий звіт за 1960 р. pseudosabina L. + – + + + + 1886, Санкт- Петербург Науковий звіт за 1954 р. sabina L. + + + + + + – – ‘Argenteo-Variegatis’ + – – – – – – – ‘Aureo-Variegatis’ + – – – – – 1884, Київ Науковий звіт за 1954 р. ‘Tamariscifolia’ + – + – – + – – ‘Variegata’ – – + + + + – – squamata Lamb. + – – – – – – – sibirica Burgsd. – – – + + + – – thurifera L. + – – – – – 1884, Київ Науковий звіт за 1954 р. 49ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2 Представники родини Cupressaceae F. W. Neger у ландшафтах дендропарку «Тростянець» Продовження таблиці Вид, форма Рік інвентаризації Рік інтродукції, походження садивного матеріалу Джерело інформації 1 8 8 6 1 9 2 7 1 9 4 9 1 9 6 0 1 9 6 5 2 0 0 8 ‘Hispanica’ – + – – – – – – virginiana L. + – + + + + – – ‘Albo-Spicata’ + – – – – – 1886, Німеччина Науковий звіт за 1954 р. ‘Aurea’ + – – – – – 1885, Париж –//– ‘Pyramidalis Ericoides’ + – – – – – 1886, Німеччина –//– ‘Glauca’ + – + + + – 1885, Париж –//– ‘Kosteriana’ + – – – – + 1886, Німеччина –//– ‘Pendula’ + – – – – – 1885, Париж –//– ‘Plumosa Argentea’ + – – – – – 1886, Німеччина –//– ‘Schottii’ + + – – – – 1885, Париж –//– ‘Tripartite’ + – – – – – 1884, Київ –//– ‘Variegata’ + – – – – – 1886, Німеччина Науковий звіт за 1954 р. Platycladus orientalis (L.) Franco + – + + – + – – ‘Aurea’ + – – – – – – – Thuja lobbi* ‘Semper Aurea’ + – – – – – 1885, Париж Науковий звіт за 1954 р. occidentalis L. + + + + + + – – ‘Albo-Spicata’ + – – – + – 1886, Німеччина Науковий звіт за 1954 р. ‘Aristata’ – – + – – – – – ‘Aurea’ + + – – – – 1886, Німеччина Науковий звіт за 1954 р. ‘Aureo-spicata’ – – – – – + – – ‘Bodmeri’ + – – – – – 1886, Німеччина Науковий звіт за 1954 р. ‘Boothii’ + + – – – – – – ‘Compacta’ + + + + + + – – ‘Cricoides’ + – – – – – – – ‘Cristata’ – – – – + + – – ‘Cupressoides’ + – – – – – – – ‘Douglasii pyramidalis’ – – – – – + – – ‘Ellwangeriana’ + + – – – – 1885, Париж Науковий звіт за 1954 р. ‘Ericoides’ – – + + + + – – ‘Fastigiata’ + – + + + + – – ‘Glabra’ + – – – – – – – ‘Glauca’ + – – – – – 1886, Німеччина Науковий звіт за 1954 р. ‘Globosa’ + – + + + + 1885, Париж –//– ‘Hoveja’ + + + + + + – – ‘Lutea’ + – + + + + – – ‘Lutescens’ – – + + + + – – ‘Mastersii’ – – – – + + – – ‘Plicata’ + – – – – + – – ‘Pendula’ + – – – – – – – ‘Pumila’ + – – – – – – – ‘Recurva’ + – – – – – – – ‘Recurva Nana’ + + – – – – – – ‘Reveriana’ + – – – – – – – ‘Rosenthalii’ – – + + + + – – ‘Spaethii’ – + – – – – – – ‘Spiralis’ – – – – – + – – ‘ Stricta Vera’ + – – – – – – – ‘Tatarica’ + – – – – – – – ‘Tom-Thumb’ + – – – – – – – 50 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2 О.О. Ільєнко, В.А. Медведєв, М.А. Рахінська совхозу, организованному на базе племен- ного скота Скоропадского. Это присоедине- ние к племсовхозу спасло парк от стихий- ного растаскивания его окрестным населе- нием на бытовые нужды, но в дальнейшем зависимость от племсовхоза дорого обош- лась парку, причинив ему большие разру- шения, так как администрация совхоза смотрела на парковые насаждения как на источник получения лесоматериалов, не уделяя совсем внимания уходу за ним. В занятой же совхозом непосредственно при- дворцовой части парка выпасали коров, коз и свиней, а на ветках ценных деревьев развешивали качели и к стволам свалива- ли кучи навоза. …В результате такого хо- зяйничанья много ценных экзотов погибло, а оставшиеся сильно изуродованы, и вся эта парадная часть парка превращена в захламленный пустырь с облупленными грязными постройками. Общее состояние всего парка неуклонно шло к разрушению, особенно в отношении выпадения ценных пород». Для того щоб врятувати дендропарк як наукову та ландшафтно-архітектурну цін- ність уряд УРСР у 1938 р. виділив дендро- парк у самостійну господарську структуру, підпорядкувавши його безпосередньо Нар- комзему, а в 1940 р. парк одержав статус державного заповідника при Раді народних комісарів УРСР. Наслідком цих заходів стало помітне пожвавлення діяльності ден- дропарку в 1938–1941 рр., в тому числі щодо відновлення екзотичних рослин. Під час інвентаризації 1948–1949 рр. виявлено вже 383 види, різновиди та декоративні форми деревних рослин [9]. Родина Cupres- saceae була представлена на той час 28 ви- дами та формами з 4 родів: Juniperus, Cha- maecyparis, Thuja і Platycladus. Після передачі парку у підпорядкуван- ня Академії наук УРСР у 1951 р. роботи в ньому по догляду за ландшафтами та їх- ньому збагаченню і реконструкції значно активізувались та розширилися і, як наслі- док, було створено арборетум (окрему ден- дрологічну колекцію). Кількість видів, різ- Закінчення таблиці Вид, форма Рік інвентаризації Рік інтродукції, походження садивного матеріалу Джерело інформації 1 8 8 6 1 9 2 7 1 9 4 9 1 9 6 0 1 9 6 5 2 0 0 8 ‘Vervaeneana’ + – + + + + – – ‘Wagneriana’ – – – – + + – – ‘Wareana’ + – + + + + – – ‘Zuceariana’ + – – – – – – – plicata D. Don. + + + + + + 1885, Париж Науковий звіт за 1954 р. ‘Pumila’ – – – – – + – – ‘Sempery Aurea’ + – – – – – – – standishii Carr. + – – + – + 1886, Німеччина Науковий звіт за 1954 р. Thujopsis dolabrata (L. f.) Siebold & Zucc. + – – – – – 1885, Париж –//– ‘Borealis Сompacta’ + – – – – – 1884, Париж –//– ‘ Follis Aurea Variegata’ + – – – – – 1885, Париж –//– ‘Laetivirens’ + – – – – – –//– –//– ∑ 73 21 28 31 34 38 Примітка. * Назви видів, які не трапляються у довідкових джерелах. 51ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2 Представники родини Cupressaceae F. W. Neger у ландшафтах дендропарку «Тростянець» новидів і форм деревних рослин станом на кінець 1969 р. у парку та арборетумі стано- вила 1612 таксонів [10]. Представників родини Cupressaceae щодо декоративності деревних рослин за класифікацією Л.І. Рубцова [14] віднесено до фізіономічної групи туєвих типів, яка представлена в ландшафтах дендропарку 4 родами: Juniperus (5 видів і 7 форм), Thuja (3 види і 18 форм), Chamaecyparis (2 види і 2 форми) та Platycladus (1 вид). Таким чином, рід Juniperus має найбільш високе видове представництво у ланд- шафтах дендропарку. В усіх ландшафтних районах парку чи- сельно домінує фізіономічний тип туї за- хідної (Thuja occіdentalіs L.), численні са- дові форм якої розрізняються за формою і щільністю крони, типом облиствлення, се- зонністю кольорової палітри. До цього ж фізіономічного типу Л.І. Рубцов відносить і вид Platycladus orientalis (L.) Franco, який у дендропарку представлений розрідженою групою з 3 особин, пригнічених туєвими та ялиновими насадженнями. Туя західна вперше в Україні з’явилася у дендропарку «Софіївка» у 90-х роках ХVIII ст., трохи пізніше (1809 р.) її почали розмножувати в Основ’янському акліма- тизаційному саду ім. І.Н. Каразіна (Хар- ківська обл.), звідки вона була завезена в Тростянецький парк. У насадженнях пар- ку росте на 37 із 59 паркових ділянок у різних умовах: на схилах пагорбів, балок, на узгір'ях і узбережжях ставків. Окремі екземпляри у віці 130 років досягли висо- ти 25 м і діаметра 60 см. Вид стійкий до низьких температур, добре переносить надлишок вологи у ґрунті і водночас до- сить засухостійкий, тіньовитривалий, нор- мально росте під пологом інших деревних рослин, невибагливий до ґрунту. Завдяки гарним декоративним якостям тую захід- ну з початку будівництва парку викорис- товували для створення багатьох парко- вих композицій та живоплотів. У паркових ландшафтах часто трапля- ються багатостовбурні «гнізда» туї захід- ної з оригінальною архітектонікою крони. Центральні стовбури цієї зеленої кон- струкції зазвичай прямі, а периферійні — дугоподібно вигнуті, що надає композиції оригінального та неповторного вигляду. Великою популярністю у відвідувачів ко- ристується так звана Шапка Мономаха у гірсько-горбкуватому ландшафтному ра- йоні парку на Монументальній галявині. У результаті вкорінення гілок двох мате- ринських рослин Th. oc. ‘Vervaeneana’, по- саджених на початку 80-х років XIX ст., утворилася велика група у вигляді вели- чезного зеленого конуса з 88 відсадкових стовбурів висотою до 15 м, розмір основи крони 25×22 м. Особливо гарна вона восе- ни, коли крона вкрита дозрілими шишка- ми, і під сонячним сяйвом «шапка» набу- ває золотистого вигляду. Колекція цього виду у насадженнях парку постійно попов- нювалась і нині вона нараховує 17 декора- тивних форм (див. таблицю), які дуже від- різняються за висотою, обрисом крони і відтінками листків, що дає можливість ши- роко застосовувати їх у зеленому будівни- цтві для створення різноманітних пейзаж- них композицій. У Thuja occidentalis в умовах дендро- парку шишки формуються щороку, але рясний урожай має місце кожні 2–3 роки, вихід насіння в окремих екземплярів може варіювати в значних межах. Пилок утво- рюється зазвичай у першій половині трав- ня, шишки дозрівають у другій половині серпня і розкриваються у середині верес- ня. Облік врожаю з одного дерева висотою 11 м при діаметрі 28 см, яке росте при пов- ному освітленні, виявив, що врожайність шишок становить 87 кг або 4 кг насіння з високою повнозернистістю (86 %). У вро- жайні роки з насаджень туї західної можна заготовити до 3 т шишок або 150 кг насіння [1]. Незважаючи на стійкість до несприят- ливих кліматичних умов, Th. occidentalis 52 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2 О.О. Ільєнко, В.А. Медведєв, М.А. Рахінська може потерпати від кучугурів снігу та об- мерзання пагонів, як це було взимку 2009– 2010 рр. Унаслідок відсутності опадів і над- звичайно високої температури повітря, які спостерігалися протягом останніх кількох років, значна частина рослин туї західної, особливо молодих, випала. У кращому ста- ні насадження, які ростуть ближче до водой- мищ та по низинах балок. Друге місце за чисельністю та розпов- сюдженням у ландшафтах парку посідає фізіономічний тип туї гігантської (T. plі- ca ta D. Don.). Вид походить з Північної Америки. Рослина довговічна — на бать- ківщині живе 500–800 років, у дендропар- ку окремі дерева досягали віку понад 130 років. Th. plicata інтродукована в Європу у 1853 р., у Крим (Нікітським ботанічним садом) — у 1859 р. [2], у дендропарк «Трос- тянець» — у 1885 р. Успішно тут акліма- тизувалась, про що свідчать її активний ріст, розвиток, морозо- та засухостійкість, здатність до самовідновлення вегетатив- ним шляхом. У насадженнях дендропарку Th. plicata зростає на 25 з 59 ділянок у різних компо- зиціях. Ефектно виглядає вона на галяви- нах висаджена поодиноко, досить декора- тивними є групові посадки в композиції з іншими деревними видами. Ця рослина привертає увагу відвідувачів своєю хвоєю, яка цілий рік має блискуче темно-зелене забарвлення, її крона майже протягом усього життя зберігається вздовж усього стовбура, нагадуючи зелену піраміду. У композиціях паркових ландшафтів туя гі- гантська представлена на прикладі «Галя- вини гігантських туй», де центральне місце займають шість екземплярів туї висотою понад 20 м, а вхід на галявину обрамлено деревами Th. plicata та Picea abies такого ж розміру. Для туї гігантської, як і для туї західної, характерним є створення багатостовбур- них «гнізд». Особливу увагу відвідувачів привертає величезне вічнозелене конусо- подібне шатро туї гігантської у рівнинно- пейзажному районі парку на Горіховій га- лявині. У 1877 р. було посаджено 3 туї гі- гантські трикутником зі сторонами 7 м, 7 м і 4 м. У результаті укорінення нижніх гілок у 1960 р. утворилося вже 14 стовбурів, у 1970 р. — 35, у 1980 р. — 56, а нині — понад 100 додаткових стовбурів. Так поступово утворилась природна композиція. Група спонтанно сформувалася таким чином, що ззовні вона сприймається як величезна мо- нолітна конусоподібна крона, стовбури якої можна побачити і порахувати, тільки коли ввійдеш усередину цієї конструкції. Внут- рішній простір у центрі зайнято трьома материнськими стовбурами, а по перифе- рії — безліччю додаткових. Нині найбільша з материнських туй має діаметр стовбура 70 см і висоту 18 м. Овальна основа конуса має розміри 27×22 м. Туя гігантська формує шишки кожні 2–3 роки. Пилок утворюється у першій половині травня, шишки дозрівають дещо пізніше, ніж у туї західної, — наприкінці вересня. Вихід насіння з шишок — 5%, доб роякісність становить 75–85%. В уро- жайні роки у парку заготовлювали майже 8 кг насіння [11]. Багато років дендропарк був і залишається джерелом розповсю- дження рослин цього цінного виду. Туя гігантська має деякі переваги перед ту єю західною — росте значно швидше за останню, досягає більших розмірів, має гарні декоративні якості та заслуговує на широке використання в практиці зеленого будівництва. Крім туї західної і гігантської, у ден- дропарку «Тростянець» зростає ще один вид — Thuja standishii Carr., посадки якої було здійснено у 1958 р. Як свідчить досвід інтродукції у різних регіонах України, Th. standishii є недостатньо морозостійкою — у суворі зими значно пошкоджуються па- гони рослини, що спричиняє її відпад [5]. У насадженнях дендропарку Th. standishii зростає лише у дендрологічній колекції (арборетумі) у сприятливих для неї мікро- кліматичних умовах. 53ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2 Представники родини Cupressaceae F. W. Neger у ландшафтах дендропарку «Тростянець» Отже, більшість представників роду Thuja виявилися досить стійкими у куль- турі на півночі Лівобережного Лісостепу, де розташовано Тростянецький дендро- парк. З його більш ніж вікового досвіду культури туї можна зробити висновок про успішність акліматизації, а отже, і пер- спективність введення її у лісостепових районах України. Не менш цікавими у декоративному відношенні є фізіономічні типи роду Juni- perus (J. cоmmunіs L. і J. vіrgіnіana L.), об- рис яких нагадує форми кипариса віч- нозеленого [14]. Проте у ландшафтах Тростянецького парку найбільш широко ви- користовують фізіономічні типи кущових форм ялівця: J. sabіna L. і J. pseu do sabіna F. et M. В цілому у насадженнях дендро- парку рід Juniperus представлений 5 ви- дами: Juniperus sabina, J. pseudosabina, J. sibirica Burgsd., J. virgi niana, J. communis. Перше згадування про наявність J. sabina в насадженнях парку знаходимо в інвен- таризаційному списку 1886–1887 рр. (на- уковий звіт дендропарку за 1954 р.). Імо- вірно, що посадки J. sabina проведено під час третьої хвилі введення екзотичних рослин у Тростянецький парк, яка припа- дає на 80-ті роки ХІХ ст. [9]. Нині наса- дження J. sabina зростають на 22 із 59 паркових ділянок: у рівнинно-пейзажному районі — на 9 % ділянок, де їх використа- но переважно для оформлення галявин, інколи разом із J. pseudosabina; у при- озерно-балковому районі по укосах балок та на крутих схилах берегів — на 46 % ді- лянок і в гірсько-горбкуватому ландшафт- ному районі — на 77 % ділянок, де вони вкривають схили пагорбів та їхні під- ніжжя. Ось як описує І.О. Косаревський [6, с. 71] композицію з використанням J. sabi- na на ділянці алеї в приозерно-балковому районі парку між Вершинним містком ставу Куциха і Великим ставом: «В по- строении пей зажей на этом участке доро- ги основная роль отведена посадкам ка- зацкого мож же вельника. Большие участ- ки на скло нах и у подножья гор покрыты его ярко-зеленой кроной, благодаря чему подчеркнут характер рельефа и четко вы- делены группы сосны обыкновенной. … Интересный прием размещения можже- вельника на склонах и увязки его с от- дельно стоящими деревьями применен у входа на поляну. Примыкающие к дороге откосы покрыты можжевельником. Над плотной массой его хвои возвышается ко- нусовидная крона туи западной, а через дорогу — крона можжевельника древо- видного. Этим создана строгая по формам композиция, характер которой подчерки- вается ажурными соснами. Туя и можже- вельник вносят цветовой контраст в мас- сивные группы сосны обыкновенной и наряду с этим служат вертикальными ку- лисами, плотно обрамляющими простран- ство у выхода на поляну». Про широке використання J. sabina у композиціях Тростянецького дендропарку у минулі роки свідчить О.Л. Липа [9, c. 48]: «Крутые склоны и подножья высоких хол- мов покрыты казацким можжевельником, который очень широко и с большим успе- хом применен в этом парке. Опыт массово- го применения в Тростянце можжевель- ника для покрытия крутых склонов и от- крытых пространств показывает, что это рас тение может быть широко использова- но в нашей современной паркостроитель- ной практике, а также в борьбе с эрозией почвы, смывами и размывами». Завдяки невимогливості до едафічних умов та високому ступеню зимостійкості у деяких місцях гірсько-горбкуватого та при- озерно-балкового ландшафтів парку збе- реглися насадження J. sabina початкового періоду інтродукції, які досягли віку 120– 130 років з довжиною стовбура до 5 м і діа- метром до 18 см. Важливим чинником висо- кої життєвості J. sabina в умовах парку є здатність його до природного вегетативного відновлення шляхом укорінення гілок і розповсюдження таким чином на певній 54 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2 О.О. Ільєнко, В.А. Медведєв, М.А. Рахінська території. За даними спостережень І.П. Пе- репаді [12], в умовах дендропарку Тростя- нець крона рослини віком 5 років досягає в діаметрі до 0,8 м, понад 10 років — до 1,2 м, 25 років — до 4,5 м, а окремі столітні курти- ни займають площу понад 500 м2. Проте кращим способом збільшення та збережен- ня насаджень цього виду, як і багатьох ін- ших інтродуцентів, в умовах пейзажного парку залишається штучне відновлення з урахуванням його композиційної доціль- ності. У практиці вирощування J. sabіna у дендропарку переважає вегетативне роз- множення шляхом зеленого живцювання. У 1954–1994 рр. у паркові ландшафти було висаджено 2283 саджанці J. sabina, з них у гір сько-горбкуватий ландшафтний район — 62,1 %, у приозерно-балковий — 30,4 % і в рівнинно-пейзажний — 7,6 %. Найбільше посадок J. sabina здійснено у гірсько-горб- куватому районі в 1960–1969 рр., у при- озерно-балковому — в 1980–1989 рр. та у рівнинно-пейзажному районі парку — в 2000–2009 рр. Із близько двох десятків декоративних форм і культиварів J. sabina, з яких в Укра- їні культивується 6 [2], у дендропарку ви- користано дві форми: J. sabina ‘Tamarisci- folia’ та J. sabina ‘Variegata’. До фізіономічної групи туєвих нале- жить також рід Сhamaecyparis. Представ- ники роду — це вічнозелені дерева або кущі з конусоподібною, вузькопірамідаль- ною кроною. Розмножуються насінням, живцями, щепленням. У складі роду налі- чується 6 видів, які поширені у Північній Америці та Східній Азії. Види кипарисо- виків надзвичайно поліморфні, лише для Ch. lawsoniana відомо понад 80 садових форм [5]. У 1884–2008 рр. у насадженнях дендро- парку було випробувано 8 видів та форм роду Chamaecyparis, з яких в інвентари- заційному списку 2008 р. згадуються лише 4: Сh. lawsoniana, Ch. l.’Coerulea’, Ch. pisi- fera, та Ch. p. ‘Filifera’ (див. таблицю). В архівних матеріалах дендропарку (науко- вих звітах, картотеках) знаходимо деякі відомості стосовно термінів посадок, похо- дження посадкового матеріалу та динамі- ки чисельності рослин, що допомагає про- слідкувати долю окремих таксонів, інтро- дукованих у різні періоди існування парку. Так, відомо, що вид Ch. lawsoniana вперше був введений у насадження парку в 1884 р. саджанцями, одержаними із Санкт-Петер- бурга. На підставі даних, наведених у та- блиці, можна припустити, що цей вид ви- пав з насаджень у 1927–1949 рр., тобто у віці 44–65 років. Наступні посадки були здійснені у 1965 р. в арборетумі саджанця- ми, одержаними з Риги, в кількості 35 шт., з яких станом на 2008 р. збереглися лише 2 особини. Чергові посадки в паркові ланд- шафти були здійснені у 1967 р. (посадко- вий матеріал одержано з Чехословаччи- ни): у приозерно-балковому районі — 13 особин, які всі випали вже через 2 роки, та в рівнинно-пейзажному районі — 16 осо- бин, з яких залишилось 6. Рослини, які прижились, нині у віці 45–50 років мають висоту 2–3 м та діаметр стовбура 7–13 см, що, з урахуванням біологічних особливос- тей цього виду, свідчить про їхній незадо- вільний ріст. У 1982 р. у приозерно-бал- ковому районі у зв’язку з відпадом по садок 1965 р. повторно посаджено Ch. law soniana та Ch. l. ‘Glauca’, які збереглися дотепер і мають найбільш декоративний вигляд се- ред рослин цього виду. Враховуючи досить високу морозостійкість, невибагливість до ґрунту, тіньовитривалість та високу ре- продуктивну спроможність в умовах ден- дропарку, можна припустити, що основ- ною причиною частого відпаду посадок та незадовільного росту рослин, які прижи- лись, було неврахування вологолюбності рослин цього виду як у ранній період до- гляду за саджанцями, так і під час вибору місця посадок. Більш широке розповсюдження на території дендропарку порівняно з Ch. lawso niana має поширений у центральній і південній частинах Японії вид Сh. pisife- 55ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2 Представники родини Cupressaceae F. W. Neger у ландшафтах дендропарку «Тростянець» ra Endl. та його форма Сh. p. ‘Filifera’. В Украї ні культивується з 1859 р. У дендро- парк «Тростянець» вид разом з формою Сh. p. ‘Fi lifera’ введено у 1886 р. (саджан- ці отримано з Німеччини). За даними Г.Є. Мисника [10], рослини віком близько 80 років досягли висоти 18 м, діаметр стов- бура — 33 см, пилок утворюється щороку, вперше — на 13-му році, регулярно утво- рюють шишки, зимостійкі. На відміну від попереднього цей вид, за матеріалами ін- вентаризацій, має позитивну динаміку чисельності рослин у паркових ландшаф- тах, що свідчить про більш високий рівень його життєздатності в умовах дендропар- ку. Це підтверджується наявністю в наса- дженнях рослин віком близько 130 років висотою понад 20 м з діаметром стовбура до 40 см. Проте кількісно переважають се- ред них відносно молоді дерева посадок 1954–1967 рр. Критерієм успішної акліматизації ін- тродукованих деревних рослин є збере- ження здатності їх до відновлення і, як на- слідок, — до формування нормальних це- нопопуляцій у новому для них екологічному середовищі. Однак в умовах флористично складних штучних фітоценозів старовин- них парків сформувати нормальну ценопо- пуляцію здатні лише окремі інтродуценти, які акліматизувалися, і невелика кількість місцевих порід. В умовах дендропарку «Тростянець» більшість представників ро- дини Cupressaceae зберегли здатність роз- множуватися насіннєвим чи вегетативним шляхом, вони регулярно утворюють шиш- ки і дають життєздатне насіння та самосій- ні сходи. За здатністю до відновлення представ- ників родини Cupressaceae можна розпо- ділити на такі групи: 1) види, які здатні не тільки підтримувати високий рівень чи- сельності, а й забезпечувати позитивний її баланс у кількох поколіннях (Thuja oc- cі dentalіs, Th. plіcata, Junіperus sabіna, J. pse udosabina, Ch. pisifera); 2) види, в яких генеративної стадії онтогенезу в умовах дендропарку з різних причин досягає об- межена кількість особин (Junіperus com- mu nіs, J. sibirica, J. virginiana, Thuja stan- dischii Carr., Chamaecyparus lawsoniana); 3) види, онтогенетичний розвиток особин яких в умовах дендропарку завершується прегенеративним періодом або які не від- новлюються природним шляхом (Junipe- rus chinensis). Види, біологічні властивості яких більшою мірою відповідають кліма- тичним умовам дендропарку та які здатні до природного відновлення (насіннєвим або вегетативним шляхом), представлені в насадженнях парку декількома десят- ками, сотнями або навіть тисячами особин. До таких належать види і форми родів Thuja (Th. occidentalis L., Th. o. ‘Fastigia- ta’, Th. o. ‘Vervaeneana’, Th. plicata) і Ju- niperus (J. sabina, J. pseudosabina,), а на окремих ділянках також Chamaecyparis pisifera, інтенсивність вегетативного від- новлення якого значною мірою залежить від умов забезпечення вологою. Аналіз динаміки видового складу за майже 120-річний період свідчить, що з 73 початково введених у паркові насадження видів і форм в інвентаризаційному списку 1886 р. (див. таблицю) згадується лише 41 таксон. Біологічні властивості Chamaecy- paris thyoides (L.) Britt., Ch. th. ‘Variegata’, Juniperus squamata Lamb., J. thurifera L. дають підстави сумніватися в успішній їх акліматизації в умовах Тростянця. Тому, ймовірно, до числа відсутніх у подальших інвентаризаційних списках належать саме ті таксони, яким не «пощастило» у трива- лий період занепаду дендропарку першої половини XX століття. За даними таблиці можна прослідкувати динаміку таксонів, уведених в насадження парку після 1886 р., більшість з яких є фор- мами успішно акліматизованих у дендро- парку видів. Частина цих таксонів з різних причин не збереглася до 2008 р. Так, якщо у представників роду Chamaecyparis та Juni- perus thurifera L. ‘Hispanica’ недовговічність рослин, можливо, є наслідком невідповід- 56 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2 О.О. Ільєнко, В.А. Медведєв, М.А. Рахінська ності окремих біологічних властивостей екологічним умовам зростання, то для решти таксонів недовговічність пояснюєть- ся здебільшого неналежним доглядом за рослинами, в окремих випадках — помил- ками у визначенні ботанічної назви рослин під час інвентаризації. Таким чином, дослідження багаторічної динаміки видового складу представників родини Cupressaceae в умовах дендроло- гічного парку «Тростянець» виявило суттє- ве зменшення кількості таксонів, зумовле- не впливом антропогенних та природних чинників. Стабільною наявністю в наса- дженнях парку впродовж досліджуваного періоду характеризуються Thuja occiden- talis та її форми (‘Compacta’, ‘Fastigiata’, ‘Globosa’, ‘Hoveja’, ‘Lutea’, ‘Lutescens’, ‘Ro- senthalii’, ‘Vervaeneana’, ‘Wareana’,), Thu- ja plicata, Juniperus virginiana, J. sabina, J. s. ‘Variegata’, J. pseudosabina, J. communis, J. c. ‘Hibernica’, Chamaecyparis pisifera, Ch. p. ‘Filifera’. У цілому формування видового складу родини Cupressaceae в ландшафтах ден- дропарку можна розподілити на три основ- ні періоди: введення максимальної кількос- ті таксонів у насадження, яке відбувалось у 40–80-х роках XIX ст.; період природного добору штучно введених у насадження рослин (перша половина ХХ ст.); період стабілізації кількості інтродуцентів у зв’язку з використанням їх в умовах пар- кових ландшафтів (друга половина ХХ — початок ХХІ ст.). Найбільш високий ступінь адаптації до умов дендропарку виявили роди Juniperus та Thuja і меншою мірою — Chamaecyparis та Platycladus. Найбільш високе видове представни- цтво у ландшафтах дендропарку має рід Juniperus, а найбагатше внутрішньовидове різноманіття — Thuja occіdentalіs. За чисельністю рослин і розповсюдже- ністю по території парку домінують Thuja occіdentalіs, численні садові форми якої відрізняються великим різноманіттям де- коративних властивостей, T. plіcata та Ju- niperus sabina, що свідчить про успішну акліматизацію і перспективність викорис- тання їх у зеленому будівництві району ін- тродукції. Проте зміна останніми роками кліматичних умов у бік підвищення серед- ньорічних температур внесла помітні ко- рективи в оцінку посухостійкості окремих інтродуцентів в умовах дендропарку, у тому числі й представників родини Cupres- saceae. Так, під впливом підвищених літніх температур останніх років спостерігається помітний відпад рослин родів Thuja і Cha- maecyparis. Більшість представників родини Cu- pressaceae, які зростають у дендропарку, зберегли здатність до розмноження насін- ним чи вегетативним шляхом, вони регу- лярно утворюють шишки, дають життє- здатне насіння і самосійні сходи. З огляду на викладене вище подальша робота з інтродукції представників родів Thuja, Juniperus і Chamaecyparis є пер- спективною. 1. Гегельский И.Н. Плодоношение хвойных пород в дендропарке «Тростянец» // Бюл. ГБС. — 1951. — Вып. 8. — С. 16–20. 2. Дендрофлора України. Дикорослі та куль- тивовані дерева й кущі. Голонасінні: Довідник / М.А. Кохно, В.І. Гордієнко, Г.С. Захаренко та ін.; За ред. М.А. Кохна, С.І. Кузнецова. — К.: Вища шк., 2001. — 207 с. 3. Деревья и кустарники СССР. Дикорасту- щие, культивируемые и перспективные для ин- тродукции. Голосеменные / Под ред. С.Я. Соколова, Б.К. Шишкина. — М.; Л.:Изд-во АН СССР, 1949. — Т. 1. — 464 с. 4. Киричек Ю.К. Итоги интродукции голо- семянных деревьев и кустарников в дендропарке «Тростянец» Черниговской области: Автореф. дис. …канд. биол. наук. — К., 1963. — 20 с. 5. Колесников А.И. Декоративная дендроло- гия. — М.: Лесн. пром-сть, 1974. — 704 с. 6. Косаревский И.А. Тростянецкий парк. — К: Гос. изд-во лит-ры по строительству и архитекту- ре, 1964. — 98 с. 7. Кочубей П.А. О трудах И.М. Скоропадско- го по лесоразведению на черноземных степях 57ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2 Представники родини Cupressaceae F. W. Neger у ландшафтах дендропарку «Тростянець» Полтавской губернии // Вестн. садоводства, пло- доводства и огородничества. — 1888. — № 5. — С. 199–215. 8. Лыпа А.Л. Опыт интродукции древесных и кустарниковых растений в государственном запо- ведном дендропарке «Тростянец» // Бюл. ГБС. — 1951. — Вып. 8. — С. 10–16. 9. Лыпа А.Л., Степунин Г.А. Дендропарк «Тростянец». — К.: Госсельхозиздат УССР, 1951. — 70 с. 10. Мисник Г.Е. Сроки и характер цветения де- ревьев и кустарников. — К.: Наук. думка, 1976. — 392 с. 11. Перепадя И.П. Туя гигантская в ландшаф- тах Тростянецкого парка // Бюл. ГБС. — 1971. — Вып. 82. — С. 104–107. 12. Перепадя И.П. Можжевельник казацкий // Цветоводство. — 1971. — № 4. — С. 13–14. 13. Плевако А., Круподеря І., Шевченко М. Парк радгоспу «Тростянець» // Тр. с.-г. ботаніки. — 1927. — 1, Вип. 4. — С. 167–169. 14. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ланд- шафтной архитектуре. — К.: Наук. думка, 1977. — 272 с. 15. Цицин Н.В. Интродукция и акклиматиза- ция растений в СССР за 50 лет // Бюл. ГБС. — 1968. — Вып. 69. — С. 3–9. 16. Черепанов С.К. Сосудистые растения СССР. — Л.: Наука, 1981. — 510 с. Рекомендував до друку Ю.О. Клименко А.А. Ильенко, В.А. Медведев, М.А. Рахинская Государственный дендрологический парк «Тростянец» НАН Украины, Украина, Черниговская обл., Ичнянский р-н, с. Тростянец ПРЕДСТАВИТЕЛИ СЕМЕЙСТВА CUPRESSACEAE F.W. NEGER В ЛАНДШАФТАХ ДЕНДРОПАРКА «ТРОСТЯНЕЦ» Приведены краткие исторические сведения об интродукции видов семейства Cupressaceae F.W. Neger в Тростянецкий дендропарк. Исследована динамика видового состава и репродуктивная способность отдельных представителей этого се- мейства в условиях дендропарка. О.О. Iljenko, V.A. Medvedev, M.A. Rahinskaja The State Dendrology Park Trostjanets, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Chernigov Region, Ichnjansky District, village Trostjanets REPRESENTATIVES OF CUPRESSACEAE F.W. NEGER FAMILY IN LANDSCAPES OF DENDROPARK TROSTJANETS The brief historical background on the introduction of species of Cupressaceae F.W. Neger family in Den- dropark Trostjanets are shown. The dynamics of spe- cies composition and reproductive capacity of indi- vidual members of this family in terms of the dendropark are investigated.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-505
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:43:09Z
publishDate	2011
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/69/7613c347ce6860998e106e023e924669.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-5052019-12-02T17:14:46Z Representatives of Cupressaceae F.W. Neger family in landscapes of Dendropark Trostjanets Представники родини Cupressaceae F.W. Neger у ландшафтах дендропарку “Тростянець” Iljenko, О.О. Medvedev, V.A. Rahinskaja, M.A. The brief historical background on the introduction of species of Cupressaceae F.W. Neger family in Dendropark Trostjanets are shown. The dynamics of species composition and reproductive capacity of individual members of this family in terms of the dendropark are investigated. Наведено короткі історичні відомості про інтродукцію видів родини Cupressaceae F.W. Neger у Тростянецький дендропарк. Досліджено динаміку видового складу та репродуктивну здатність окремих представників цієї родини в умовах дендропарку. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2011-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/505 10.5281/zenodo.2544863 Plant Introduction; Vol 50 (2011); 46-57 Інтродукція Рослин; Том 50 (2011); 46-57 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377771 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/505/482 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Iljenko, О.О. Medvedev, V.A. Rahinskaja, M.A. Представники родини Cupressaceae F.W. Neger у ландшафтах дендропарку “Тростянець”
title	Представники родини Cupressaceae F.W. Neger у ландшафтах дендропарку “Тростянець”
title_alt	Representatives of Cupressaceae F.W. Neger family in landscapes of Dendropark Trostjanets
title_full	Представники родини Cupressaceae F.W. Neger у ландшафтах дендропарку “Тростянець”
title_fullStr	Представники родини Cupressaceae F.W. Neger у ландшафтах дендропарку “Тростянець”
title_full_unstemmed	Представники родини Cupressaceae F.W. Neger у ландшафтах дендропарку “Тростянець”
title_short	Представники родини Cupressaceae F.W. Neger у ландшафтах дендропарку “Тростянець”
title_sort	представники родини cupressaceae f.w. neger у ландшафтах дендропарку “тростянець”
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/505
work_keys_str_mv	AT iljenkooo representativesofcupressaceaefwnegerfamilyinlandscapesofdendroparktrostjanets AT medvedevva representativesofcupressaceaefwnegerfamilyinlandscapesofdendroparktrostjanets AT rahinskajama representativesofcupressaceaefwnegerfamilyinlandscapesofdendroparktrostjanets AT iljenkooo predstavnikirodinicupressaceaefwnegerulandšaftahdendroparkutrostânecʹ AT medvedevva predstavnikirodinicupressaceaefwnegerulandšaftahdendroparkutrostânecʹ AT rahinskajama predstavnikirodinicupressaceaefwnegerulandšaftahdendroparkutrostânecʹ

Представники родини Cupressaceae F.W. Neger у ландшафтах дендропарку “Тростянець”

Institution

Similar Items