Оптимізація технології вирощування видів роду Rhododendron L. шляхом застосування препаратів біологічного походження

The data of researches, apply to the optimization of technology production Rhododendron L. by applying biological preparation in substrate are presented. Positive specific part of researched preparation for ensuring vital functions of the container seedlings Rhododendron catawbiense Michx., Rh. micr...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2011
Main Authors: Shumyk, M.I., Mashkovska, S.P., Belova, N.Yu., Kozyrovska, N.O., Savaskul, N.P.
Format: Article
Language:English
Published: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2011
Online Access:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/507
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Plant Introduction
Download file: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860122782851923968
author Shumyk, M.I.
Mashkovska, S.P.
Belova, N.Yu.
Kozyrovska, N.O.
Savaskul, N.P.
author_facet Shumyk, M.I.
Mashkovska, S.P.
Belova, N.Yu.
Kozyrovska, N.O.
Savaskul, N.P.
author_sort Shumyk, M.I.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-12-02T18:46:26Z
description The data of researches, apply to the optimization of technology production Rhododendron L. by applying biological preparation in substrate are presented. Positive specific part of researched preparation for ensuring vital functions of the container seedlings Rhododendron catawbiense Michx., Rh. micranthum Turcz., Rh. schlippenbachii Maxim. are fixed.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.2544867
first_indexed 2025-07-17T12:43:10Z
format Article
fulltext 70 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2 © М.І. ШУМИК, С.П. МАШКОВСЬКА, Н.Ю. БЕЛОВА, Н.О. КОЗИРОВСЬКА, Н.П. САВАСКУЛ, 2011 УДК 581.6:582.688.3 М.І. ШУМИК 1, С.П. МАШКОВСЬКА 1, Н.Ю. БЕЛОВА 1, Н.О. КОЗИРОВСЬКА 2, Н.П. САВАСКУЛ 1 1 Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 2 Інститут молекулярної біології та генетики НАН України Україна, 03143 м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 150 ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ВИДІВ РОДУ RHODODENDRON L. ШЛЯХОМ ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТІВ БІОЛОГІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ Наведено результати оригінальних досліджень з оптимізації технології вирощування видів роду Rhododendron L. шляхом внесення препаратів біологічного походження до субстрату. Виявлено позитивну специфічну роль дослі- джених препаратів у забезпеченні життєдіяльності сіянців Rhododendron catawbiense Michx., Rh. micranthum Turcz., Rh. schlippenbachii Maxim. Історія культури рододендронів налічує понад три століття. Тривала садівнича практика свідчить про кращі результати культивування рододендронів і застосу- вання їх в озелененні в тому довкіллі, де ґрунтові й кліматичні умови схожі з умова- ми природного ареалу зростання рододен- дронів. Найпридатнішими для зростання рододендронів є регіони з відносно низькою температурою і підвищеними вологістю по- вітря та вологістю і кислотністю ґрунтів [7, 9, 20]. Асортимент рододендронів, які куль- тивують у Західній Європі, країнах При- балтики, на Далекому Сході Росії, на Кав- казі, а також в Україні, свідчить, що близько 100 видів та більшість їхніх сортів придатні для впровадження в зелене будівництво в Україні, в тому числі у мегаполісах [6, 9, 15, 21]. Рододендрони є незамінними при ство- ренні кам’янистих садів, альпійських гірок, в оформленні водойм. Зважаючи на широ- ку амплітуду біоморфи рододендронів (листопадні, напіввічнозелені, вічнозелені фанерофіти від карликових кущиків зав- вишки 20–30 см до кущів заввишки 3–5 м), їх з успіхом можна використовувати в ланд- шафтних і регулярних парках, скверах, садах камерного типу, в міській та сільській місцевостях [2, 9, 22]. Про високу адаптивну здатність та еко- логічну пластичність рододендронів пев- ною мірою свідчить висока чисельність роду (близько 1000 видів і понад 26 тис. сор- тів та форм) та географія їх поширення. Суворе дотримання вимог до основних лімі- туючих чинників (ґрунт, світло, вологість) є запорукою успішного росту і розвитку ро- додендронів у культурі [9, 21]. Разом з цим, для оптимізації технології вирощування рододендронів в урбанізованому середови- щі актуальним є пошук екологічно безпеч- них та ефективних регуляторів росту біо- логічного походження, застосування яких сприяло б підвищенню стійкості рослин до несприятливих біотичних та абіотичних чин ників. У зв’язку з цим ми досліджували вплив бактеріального препарату «Клепс К», ве - зи кулярно-арбускулярних ендомікоризних гри бів та пожнивних решток чорнобривців розлогих (Tagetes patula L.) на ріст і розви- ток рослин роду Rhododendron L. Вибір препаратів зумовлений тим, що ґрунтові мікроорганізми визначають біологічну ак- тивність та родючість ґрунту [4], мікоризні гриби збільшують поглинальну здатність коренів у тисячі разів, послаблюють дію 71ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2 Оптимізація технології вирощування видів роду Rhododendron L. шляхом застосування препаратів ... ґрунтових патогенів та підвищують до- ступність важкорозчинних мінеральних речовин з ґрунту для рослин [6, 23], алело- патично активні речовини рослин T. patula сприяють підвищенню родючості ґрунту та розвитку агрономічно корисної мікрофло- ри [5, 12, 14]. Для вирішення поставлених завдань за- кладено вегетаційні та лабораторні дослі- ди, застосовано системний підхід з вико- ристанням морфометричних, агрохімічних, біохімічних, мікробіологічних методів дос- ліджень. Повторність вегетаційних дослі- дів — 10-разова, лабораторних — 3-разова. Тривалість дослідної експозиції — 1 рік. Тест-об’єктами слугували три види ро- додендронів з різною тривалістю життя листків [10]: вічнозелений — Rhododendron catawbiense Michx., напіввічнозелений — Rh. micranthum Turcz. та листопадний — Rh. schlippenbachii Maxim. Вегетаційні досліди проводили з одноріч- ними сіянцями, які вирощували у вегетацій- них посудинах ємністю 0,3 кг субстрату з додаванням відповідних препаратів. Дослі- ди закладали у таких варіантах: 1 варіант — контроль (субстрат без обробки препарата- ми); 2 — субстрат з вмістом мікоризних гри- бів (з підсіванням інокулянту); 3 — субстрат з 10 % вмістом ґрунту з-під T. patula; 4 — субстрат з 3 % вмістом подрібнених пожнив- них решток T. patula; 5 — субстрат з біопре- паратом «Клепс К»; 6 — субстрат з біопре- паратом «Клепс К» +3 % вміст пожнивних решток T. рatula. Препарат «Клепс К», субстрат для ви- рощування мікоризи, інокулюм мікоризи та методику вирощування мікоризи отри- мано з лабораторії мікробної екології Ін- ституту молекулярної біології та генетики НАН України. Морфометричні параметри визначали з допомогою лінійки та штангенциркуля з точністю до міліметра, площу листкової пластинки — ваговим методом, вміст фото- синтетичних пігментів — за методикою По- чинка [16], агрохімічний аналіз ґрунту про- водили за методикою Рінькіса і Ноллендор- фа [16]. Диспергування мікроорганізмів з ґрунтових часточок — за методом Звягін- цева [8]. Чисельність педотрофних мікро- організмів визначали на ґрунтовому агарі, олігонітрофільних — на середовищі Ешбі, амоніфікуючих — на м’ясо-пептонному ага- рі, мік соміцетів — на середовищі Чапека, стрептоміцетів — на середовищі Гаузе-1, целюлозоруйнівних — на середовищі Гет- чинсона [19]. Інкубування мікроорганізмів проводили впродовж 5–14 діб за температу- ри 28 °С. Кількість мікроорганізмів виража- ли в колонієутворюючих одиницях (КУО) на 1 г абсолютно сухого ґрунту. Отриману кіль- кість колоній перераховували з урахуван- ням коефіцієнта вологості та розведення ґрунтової суспензії. Вологість ґрунту визна- чали тер мостатно-ваговим методом [1]. Статистичну обробку отриманих ре зуль - татів проводили за методикою [11] та з ви- користанням стандартних програм Sta- tistica, Exсel. Отримані результати засвідчили, що з усіх досліджуваних морфометричних па- раметрів (приріст пагона, кількість листків, площа листкової пластинки, діаметр коре- невої шийки) найчутливішим показником щодо впливу біологічних препаратів, вне- сених у субстрат, виявився приріст пагона (рис. 1). Найінтенсивніший приріст пагона порівняно з контрольним варіантом вияв- лено у рослин Rh. micranthum. Залежно від субстрату вирощування приріст був на 3,0–10,5 см більшим щодо контролю. У рос- лин Rh. сatawbiensе і Rh. schlippenbachii — на 1,9–5,0 та 1,0–4,5 см відповідно. Знижен- ня приросту пагона на 5,9 см спостерігалось у рослин Rh. сatawbiensе, вирощених на субстраті з біопрепаратом «Клепс К» та 3 % вмістом пожнивних решток T. рatula. Най- істотніший приріст пагонів виявлено у рос- лин Rh. schlippenbaсhii, Rh. micranthum та Rh. сatawbiensе, вирощених на субстраті з 3 % вмістом пожнивних решток T. patula, — на 100, 30 та 28 % відповідно вище показни- ка у контрольному варіанті. 72 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2 М.І. Шумик, С.П. Машковська, Н.Ю. Белова, Н.О. Козировська, Н.П. Саваскул Рис. 1. Морфометричні параметри видів роду Rhododendron L., які вирощували на субстратах з внесенням препаратів біологічного походження. Варіанти: 1 — контроль (субстрат без обробки препаратами); 2 — субстрат з вмістом мікоризних грибів (підсівання інокулянту); 3 — субстрат з 10% вмістом ґрунту з-під Tagetes patula; 4 — субстрат з 3% вміс- том подрібнених решток T. patula; 5 — субстрат з біопрепаратом «Клепс К»; 6 — субстрат з біопрепаратом «Клепс К» + 3% вмістом пожнивних решток T. patula 73ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2 Оптимізація технології вирощування видів роду Rhododendron L. шляхом застосування препаратів ... Кількість листків, площа листкової пластинки, діаметр кореневої шийки у трьох видів рододендронів, вирощених на субстратах з різними біологічними препа- ратами, істотно не відрізнялись від таких у контрольному варіанті. Оскільки вміст фотосинтетичних пігмен- тів є інтегральним показником фізіологіч- ного стану рослин [14], ми вивчали співвід- ношення хлорофілу а і b та каротиноїдів у листках рослин на тлі внесених у субстрат вирощування біопрепаратів. Установлено, що у листках усіх досліджуваних видів вміст хлорофілу b був у межах контрольно- го варіанта, тоді як вміст хлорофілу a був вищим, ніж у контролі на 0,2–0,6 мг/г сирої речовини (рис. 2). Найінтенсивніше синтез хлорофілу а відбувався у рослин, які виро- щували на субстратах з пожнивними решт- ками T. patula та з внесенням ґрунту з-під T. patula. Так, вміст хлорофілу а у листках сіянців, вирощених на субстраті з додаван- ням пожнивних решток T. patula, зростав на 40–50 % порівняно з контрольним варі- антом, а на субстраті з внесенням ґрунту з-під T. patula — на 30−45 %. Кількість каро- тиноїдів у листках усіх досліджуваних ви- дів, вирощених на субстраті з іноку лянтом мікоризи, перевищувала значення конт- рольного показника. Найвищий вміст каро- тиноїдів зафіксовано у листках Rh. micran- thum, який перевищував значення показ- ника контрольного варіанта у 2,6 разу. Таким чином, вирощування рослин ви- дів роду Rhododendron на субстратах з внесенням пожнивних решток T. patula, ґрунту з-під T. patula, інокулянтом мікори- зи ефективно впливає на морфометричні та фізіологічні показники рослин. Ураховуючи важливу роль ґрунтової мік рофлори у формуванні родючості ґрун- ту, детоксикації різних сполук, розкладанні органічних решток [4], а також антибак- теріальну активність пожнивних решток T. pa tula, важливо було прослідкувати змі- ну кількісного та якісного складу ґрунтової мікрофлори у субстраті контрольного варі- анта та порівняти ці показники з мікробіо- логічним складом субстрату, до якого вно- сили пожнивні рештки T. patula, як такого, що найефективніше вплинув на ростові і фізіологічні показники рослин. Вивчали основні групи мікроорганізмів, які відігра- ють суттєву роль у формуванні ґрунтової родючості (педотрофи, амоніфікуючі бакте- рії, олігонітрофіли, целюлозоруйнівні, стреп- томіцети, гриби). У досліджуваних субстратах кількість усіх груп мікроорганізмів через рік від по- чатку вегетаційного експерименту зако- Таблиця 1. Чисельність мікроорганізмів у субстратах, на яких вирощувались сіянці видів роду Rhododendron Дата відбору проб Варіант Основні групи ґрунтових мікроорганізмів, КУО /г ґрунту П е д о т р о ф и , м л н / г А м о н іф ік а т о р и , м л н / г О л іг о н іт р о ф іл и , м л н / г М ік р о м іц е т и , т и с ./ г С т р е п т о м іц е т и , м л н / г 08.10.2008 р. Контроль 158,1±4,20 152,4±3,10 121,5±1,9 24,2±1,80 41,5±0,91 21.10.2009 р. Контроль 7,1±0,08 13,1±0,04 4,5±0,03 10,3±0,08 0,9±0,01 Субстрат з 3 % вмістом пожнивних решток 8,6±0,06 7,0±0,03 5,7±0,12 7,9±0,07 1,9±0,01 74 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2 М.І. Шумик, С.П. Машковська, Н.Ю. Белова, Н.О. Козировська, Н.П. Саваскул Рис. 2. Вміст фотосинтетичних пігментів у листках видів роду Rhododendron L., які вирощували на субстра- тах з внесенням препаратів біологічного походження. Варіанти: 1 — контроль (субстрат без обробки препаратами); 2 — субстрат з вмістом мікоризних грибів (під- сівання інокулянту); 3 — субстрат з 10 % вмістом ґрунту з-під Tagetes patula; 4 — субстрат з 3 % вмістом подрібнених решток T. patula; 5 — субстрат з біопрепаратом «Клепс К»; 6 — субстрат з біопрепаратом «Клепс К » + 3 % вмістом пожнивних решток T. patula 75ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2 Оптимізація технології вирощування видів роду Rhododendron L. шляхом застосування препаратів ... номірно знижувалась, що пояснюється об- меженістю ґрунтового простору у веге- таційних посудинах, а у контрольному варіанті — ще й відсутністю надходження ззовні органічної речовини — основного джерела живлення ґрунтових мікроорга- нізмів. Внесення до субстрату пожнивних решток T. patulа супроводжувалося збіль- шенням кількості стрептоміцетів на 110 % порівняно з контролем, олігонітрофілів — на 27 % та педотрофів — на 21 %, що зумов- лено утворенням речовин у результаті роз- кладання пожнивних решток T. patula, які є додатковим джерелом живлення для цих мікроорганізмів і сприяють їхньому роз- множенню (табл. 1). Загальна тенденція до зменшення кіль- кості ґрунтових мікроорганізмів через рік після закладання дослідів характерна і для целюлозоруйнівних мікроорганізмів. Це- люлозоруйнівні стрептоміцети, які відігра- ють важливу роль у розкладанні гумусу, хітину, лігніну, взагалі зникають, ймовір- но, через відсутність або низьку концен- трацію цих органічних сполук у ґрунті. Проте, ці мікроорганізми виявлено у суб- страті, до якого вносили пожнивні рештки T. patula. Це зумовлено внесенням разом з пожнивними рештками T. patula склад- них органічних речовин, які, в свою чергу, сприяли розмноженню целюлозоруйнівних стрептоміцетів. Крім того, у субстраті, до якого вносили пожнивні рештки T. patula, зафіксовано збільшення на 130% целюло- зоруйнівних бактерій та на 180 % — целю- лозоруйнівних мікроміцетів порівняно з контролем (табл. 2). Результати мікробіологічного аналізу дають змогу передбачити активне прохо- дження процесів мінералізації у субстраті з 3 %-м вмістом пожнивних решток Tagetes patula. Мінеральні речовини відіграють важ- ливу роль у розвитку та функціонуванні рослин, а також у підвищенні їхньої стій- кості до абіотичних та біотичних факторів [18]. Внесення до субстрату вирощування рослин препаратів біологічного походжен- ня певним чином впливає на зміну його елементного складу, що зумовлено як пе- реходом від недоступних для засвоювання рослинами форм у доступні внаслідок ді- яльності мікроорганізмів, так і різною ін- тен сивністю поглинання мінеральних речо- вин рослинами. Багатогранний опосередко- ваний та прямий вплив на розвиток рослин має кислотність субстрату, що виявляється як у безпосередньому впливі на фермента- тивні процеси в рослинах, вуглеводний та білковий обміни, синтез хлорофілу, так і у впливі на властивості ґрунту, доступність мінеральних елементів для рослин та роз- виток ґрунтових мікроорганізмів [3]. У зв’язку з цим ми вивчали вплив препаратів біологічного походження на рН субстратів і вміст основних макро- (N, Р, Са, Mg, S) та мікроелементів (Fe, Mn), необхідних для життєдіяльності рослин. Таблиця 2. Чисельність целюлозоруйнівних організмів у субстратах для видів роду Rhododendron Дата відбору проб Варіант Целюлозоруйнівні мікроорганізми, КУО тис./г ґрунту Бактерії Мікроміцети Стрептоміцети 08.10.2008 р. Контроль 158,1 ± 4,21 152,4 ± 3,11 121,5 ± 1,90 21.10.2009 р. Контроль 0,78 ± 0,01 0,79 ± 0,01 Відсутні Субстрат з 3 % вмістом по- жнивних решток Tagetes patula 1,8 ± 0,01 2,21 ± 0,01 113,4 ± 1,51 76 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2 М.І. Шумик, С.П. Машковська, Н.Ю. Белова, Н.О. Козировська, Н.П. Саваскул Оптимальним середовищем для родо- дендронів є кислі ґрунти з рН 4,0–6,0. Кис- лотність ґрунту на початку експерименту становила 4,0–4,5, через рік — 4,8–5,0. Причому внесення препаратів меншою мі- рою впливало на зміну рН порівняно з контрольним варіантом (табл. 3), що може бути використано на практиці для змен- шення частоти мульчування ґрунтів з під- вищеною кислотністю. Вміст азоту у рухомих формах (амоній- ній (NH 4 + ) та нітратній (NO 3 -)) зазнає змін упродовж року. При цьому кількість амо- нійного азоту підвищилася на 5 мг/л в усіх варіантах, крім контрольного та варіанта, де в субстрат вносили «Клепс К» + пожнив- ні рештки T. рatula, внаслідок діяльності ґрунтових амоніфікаторів, а нітратного — зменшилась на 30 мг/л через рік після за- кладання дослідів лише у варіанті з вне- сенням до субстрату ґрунту з-під T. patula. Значне підвищення вмісту NO 3 - спостеріга- ли у тих варіантах, у яких вміст амонійного азоту знижувався впродовж року. Так, у контрольному варіанті вміст нітратного азоту зростав на 15 мг/л, а у варіанті, з вне- сенням до субстрату препарату «Клепс К» + пожнивні рештки T. рatula — на 30 мг/л, що зумовлено діяльністю ґрунтових нітри- фікаторів. Фосфор зазвичай міститься в ґрунті у важкодоступній формі. Загальна його кіль- кість в субстратах через рік не змінювалась (у варіантах з внесенням препарату «Клепс К» та «Клепс К» + пожнивні рештки T. pa- tula) або збільшувалась, що може поясню- ватися підвищеним вмістом олігонітрофілів, педотрофів та целюлозоруйнівних організ- мів. Вміст фосфору через рік після закла- дання досліду найістотніше (на 54,5 мг/л) збільшився у субстраті з внесенням по- жнивних решток T. patula і у 2 рази переви- щував показник у контрольному варіанті. Це свідчить, що у цьому варіанті має місце найактивніший перебіг процесів фосфатмо- білізації, в результаті яких відбувається ви- вільнення доступного для рослин фосфору. Вміст кальцію у дослідних субстратах через рік зменшився на 1167–1833 мг/л, а магнію — на 203–304 мг/л. Це свідчить про інтенсивне засвоєння зазначених елемен- тів рослинами, що позначилось на вмісті хлорофілу а в листках. У контрольному варіанті вміст сірки че- рез рік зменшив майже вдвічі. У субстратах з пожнивними рештками T. patula, ґрунтом з-під T. patula, біопрепаратом «Клепс К» + пожнивні рештки Tagetes patula цей по- казник збільшився на 12,5–25,0 мг/л, що Таблиця 3. Агрохімічні показники субстратів, на яких вирощувались саджанці видів роду Rhododendron L. П о к а з н и к К о н т р о л ь 1 0 % ґ р у н т у з -п ід T a g e te s p a tu la 3 % п о ж н и в - н и х р е ш т о к T a g e te s p a tu la « К л е п с К » « К л е п с К » + п о ж н и в н і р е ш - т к и T a g e te s p a tu la pH 4,0 5,0 4,4 5,0 4,5 5,0 4,2 4,9 4,3 4,8 Вміст макроелементів у ґрунтовому розчині, мг/л ґрунтового розчину NH 4 + 20,0 15,0 10,0 15,0 10,0 15,0 10,0 15,0 15,0 10,0 NO 3 - 30,0 45,0 52,5 22,5 52,5 52,5 41,2 52,5 60,0 90,0 P 27,5 54,5 27,5 54,5 27,5 82,0 27,5 27,5 27,5 27,5 Ca 2832,0 2832,2 3165,0 1666,0 2666,0 833,0 1999,0 666,4 2999,0 1832,0 Mg 305,0 304,8 305,0 101,6 305,0 101,6 406,0 101,6 203,0 203,2 S 62,5 37,5 50,0 75,0 62,5 75,0 62,5 62,5 62,5 75,0 Вміст мікроелементів у ґрунтовому розчині, мг/л ґрунтового розчину Mn 65,0 240,0 80,0 120,0 90,0 60,0 55,0 50,0 75,0 120,0 Fe 375,0 562,5 375,0 375,0 375,0 312,5 250,0 437,5 375,0 375,0 Примітка. Над рискою — показник на початку експерименту, під рискою — показник через рік після закладання експерименту 77ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2 Оптимізація технології вирощування видів роду Rhododendron L. шляхом застосування препаратів ... пояснюється утворенням сірки внаслідок розкладання органічних решток та діяль- ністю сіркобактерій. Вміст марганцю через рік у субстратах, які містили пожнивні рештки T. patula і «Клепс К», зменшився на 30 і 5 мг/л від- повідно, тоді як в інших субстратах його кількість збільшилася. Найбільшу різницю у вмісті марганцю на початку та в кінці екс- перименту зафіксовано в контрольному варіанті — 175 мг/л, в інших варіантах цей показник становив 40–45 мг/л. Кількість заліза у субстраті контроль- ного варіанта та у варіанті з внесенням препарату «Клепс К» збільшилась на 187,5 та 185,5 мг/л відповідно. У субстраті з по- жнивними рештками T. patula його вміст зменшився на 63 мг/л, що свідчило про за- своєння заліза рослинами. Таким чином, суттєвий вплив на агрохі- мічні властивості ґрунту мали пожнивні рештки та кореневі виділення T. patulа, що супроводжувалось підвищенням вмісту NH 4 +, Р, S та зменшенням — NO 3 - , Сa, Mg, Mn, Fe за рахунок засвоєння останніх рос- линами. Для оптимізації мінерального живлен- ня при вирощуванні рослин Rh. сata wbi- en sе, Rh. schlippenbaсhii, Rh. micranthum рекомендується вносити до субстрату по- жнивні рештки T. patulа (3 %) або ґрунт з-під T. patulа (10 %). Вирощування рос- лин на тлі внесення до субстрату пожнив- них решток T. patula спричиняло зростан- ня вмісту фотосинтетичних пігментів у листках, на субстратах, які містили по- жнивні рештки T. patulа (3 %) та ґрунт з-під T. patulа (10 %), — стимуляцію рос- тових процесів Rh. сatawbiensе, Rh. mic- ranhtum, Rh. schlippenbachii, збільшення кількості корисної ґрунтової мікрофло- ри, активізацію процесів фосформобілі- зації та нітрифікації, зростання у суб- страті вмісту NH 4 +, Р, S, зниження — NO 3 , Сa, Mg, Mn, Fe, що мало позитивний вплив на морфометричні параметри та фізіоло- гічний стан рослин. Автори вдячні співробітникам відділу алелопатії Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України за проведені агрохімічні аналізи субстратів, а також співробітникам відділу ґрунтової та за- гальної мікробіології Інституту мікробіо- логії та вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України за здійснені мікробіологічні аналізи. 1. Александрова Л.Н., Найденова О.А. Лабо ра- торно-практические занятия по почвоведению. — Л.: Колос, Ленингр. отд-ние, 1976. — 280 с. 2. Ботяновский И.Е. Культура рододендронов в Белоруссии. — Минск: Наука и техника, 1981. — 96 с. 3. Добрива та їх використання: Довідник / І.У. Марчук, В.М. Макаренко, В.Є. Розтальний, А.В. Савчук. — К.: Логос, 2002. — 246 с. 4. Екологія мікроорганізмів: Посібник / В.П. Па - тика, Т.Г. Омельянець, І.В. Грибник, В.Ф. Пет ри- ненко; За ред. В.П. Патики. — К.: Основа, 2007. — 192 с. 5. Заєць І.Є., Лукашов Д.В., Митрохін О.В. та ін. Застосування бактерій для мобілізації хімічних елементів з анортозиту та оптимізації живлен- ня рослин // Сучасні проблеми фізіології рослин і біотехнології: Тези наук. конф. молодих учених (Ужгород, 1–3 грудня 2005 р.). — Ужгород: Б.в., 2005. — С. 51. 6. Зарубенко А.У. Культура рододендронів в Україні. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. — 175 с. 7. Зарубенко А.У., Тимчишин Г.В., Шумик М.І. Методичні рекомендації з розмноження та куль- тивування рододендронів в Україні. — К.: Фіто- соціоцентр, 2004. — 31 с. 8. Звягинцев Д.Г. Методы подготовки почв к количественному учету микроорганизмов // Науч. докл. высш. шк. Биол. науки. — 1969. — № 3. — С. 74–81. 9. Кондратович Р.Я. Рододендроны в Лат- вийской ССР: Биологические особенности культу- ры. — Рига: Зинатне, 1981. — 290 с. 10. Куликов Г.В. Биоэкологические основы ин- тродукции покрытосеменных вечнозеленых дре- весных растений на черноморское побережье СССР (Крым, Кавказ): Автореф. дис. …д-ра биол. наук. — М.: Таврида, 1984. — 40 с. 11. Лакин Г.Ф. Биометрия. — М.: Высш. шк., 1990. — 352 с. 78 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 2 М.І. Шумик, С.П. Машковська, Н.Ю. Белова, Н.О. Козировська, Н.П. Саваскул 12. Машковська С.П. Специфіка формування ризосферної мікрофлори видів Tagetes L. // Наук. вісн. Чернів. ун-ту: Зб. наук. пр. Біологія. — Чернів- ці: Рута, 2004. — С. 130–136. 13. Машковська С.П., Юношева О.М., Вергун О.М. Фітосанітарна роль видів роду Tagetes в агроце- нозах квітково-декоративних рослин // Ю.Д. Клео- пов та сучасна ботанічна наука. Матеріали чи- тань, присвячених 100-річчю з дня народження Ю.Д. Клеопова. — К.: Фітосоціоцентр, 2002. — С. 378–383. 14. Николаевский В.С. Экологический монито- ринг зеленых насаждений в крупном городе. Мето- ды исследований: практ. пособие. — М.: ГОУ ВПО МГУЛ, 2008. — 67 с. 15. Петухова И. П. Рододендроны на юге При- морья. Интродукция, культура. — Владивосток: БСИ ДВО РАН, 2006. — 131 с. 16. Починок Х.Н. Методы биохимического ана- лиза растений. — К.: Наук. думка, 1976. — 334 с. 17. Ринькис Г.Я., Ноллендорф В.Ф. Сбаланси- рованное питание растений макро- и микроэлемен- тами. — Рига: Зинатне, 1982. — 304 с. 18. Тейлор Д., Грин Н., Стаут У. Биология: В 3-х т.: Пер. с англ./ Под ред. Р. Сопера. — 3-е изд. — М.: Мир, 2002. — Т. 1. — 436 с. 19. Теппер Е.З., Шильникова В.К., Переверзе- ва Г.И. Практикум по микробиологии. — М.: Колос, 1972. — 199 с. 20. Berg J., Heft L. Rododendron und imergrüne Laubgehölze. — Stutgart: Ulmer, 1991. — S. 272. 21. Cullen J. Hardy rhododendron species: a guide to identification. — Royal Botanic Garden of Edinburg: Timber Press, 2005. — 496 p. 22. Czekalski M. Rosaneczniki. — Warszawa, Pan stwowe Wydawnictwo Rolnicze i Lesne, 1983. — 248 s. 23. http://info.sotvorenie.kiev.ua/content/ family_estate/plants/growing/plant_ growing_mikoriza. html Рекомендувала до друку Н.М. Смілянець Н.И. Шумик 1, С.П. Машковская1, Н.Ю. Белова1, Н.А. Козировская2, Н.П. Саваскул 1 1 Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев 2 Институт молекулярной биологии и генетики НАН Украины, Украина, г. Киев ОПТИМИЗАЦИЯ ТЕХНОЛОГИИ ВЫРАЩИВАНИЯ ВИДОВ РОДА RHODODENDRON L. ПУТЕМ ПРИМЕНЕНИЯ ПРЕПАРАТОВ БИОЛОГИЧЕСКОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ Приведены данные оригинальных исследований по оптимизации технологии выращивания видов рода Rhododendron L. путем внесения препаратов био- логического происхождения в субстрат. Виявлена положительная специфическая роль исследован- ных препаратов в обеспечении жизнедеятельности сеянцев Rhododendron catawbiense Michx., Rh. mic- ranthum Turcz., Rh. schlippenbachii Maxim. M.I. Shumyk1, S.P. Mashkovska1, N.Yu. Belova1, N.O. Kozyrovska2, N.P. Savaskul1 1 M.M. Gryshko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv 2 Institute of Molecular Biology and Genetics, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv OPTIMIZATION OF CULTIVATION TECHNOLOGY OF THE GENUS RHODODENDRON L. SPECIES BY THROUGH THE USE OF DRUGS OF BIOLOGICAL ORIGIN The data of researches, apply to the optimization of technology production Rhododendron L. by apply- ing biological preparation in substrate are presented. Po sitive specific part of researched preparation for ensuring vital functions of the container seedlings Rhododendron catawbiense Michx., Rh. micranthum Turcz., Rh. schlippenbachii Maxim. are fixed.
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-507
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:43:10Z
publishDate 2011
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/db/82627b8bbb83634b682540c62d6356db.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-5072019-12-02T18:46:26Z Optimization of cultivation technology of the genus Rhododendron L. species by through the use of drugs of biological origin Оптимізація технології вирощування видів роду Rhododendron L. шляхом застосування препаратів біологічного походження Shumyk, M.I. Mashkovska, S.P. Belova, N.Yu. Kozyrovska, N.O. Savaskul, N.P. The data of researches, apply to the optimization of technology production Rhododendron L. by applying biological preparation in substrate are presented. Positive specific part of researched preparation for ensuring vital functions of the container seedlings Rhododendron catawbiense Michx., Rh. micranthum Turcz., Rh. schlippenbachii Maxim. are fixed. Наведено результати оригінальних досліджень з оптимізації технології вирощування видів роду Rhododendron L. шляхом внесення препаратів біологічного походження до субстрату. Виявлено позитивну специфічну роль досліджених препаратів у забезпеченні життєдіяльності сіянців Rhododendron catawbiense Michx., Rh. micranthum Turcz., Rh. schlippenbachii Maxim. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2011-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/507 10.5281/zenodo.2544867 Plant Introduction; Vol 50 (2011); 70-78 Інтродукція Рослин; Том 50 (2011); 70-78 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377771 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/507/484 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Shumyk, M.I.
Mashkovska, S.P.
Belova, N.Yu.
Kozyrovska, N.O.
Savaskul, N.P.
Оптимізація технології вирощування видів роду Rhododendron L. шляхом застосування препаратів біологічного походження
title Оптимізація технології вирощування видів роду Rhododendron L. шляхом застосування препаратів біологічного походження
title_alt Optimization of cultivation technology of the genus Rhododendron L. species by through the use of drugs of biological origin
title_full Оптимізація технології вирощування видів роду Rhododendron L. шляхом застосування препаратів біологічного походження
title_fullStr Оптимізація технології вирощування видів роду Rhododendron L. шляхом застосування препаратів біологічного походження
title_full_unstemmed Оптимізація технології вирощування видів роду Rhododendron L. шляхом застосування препаратів біологічного походження
title_short Оптимізація технології вирощування видів роду Rhododendron L. шляхом застосування препаратів біологічного походження
title_sort оптимізація технології вирощування видів роду rhododendron l. шляхом застосування препаратів біологічного походження
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/507
work_keys_str_mv AT shumykmi optimizationofcultivationtechnologyofthegenusrhododendronlspeciesbythroughtheuseofdrugsofbiologicalorigin
AT mashkovskasp optimizationofcultivationtechnologyofthegenusrhododendronlspeciesbythroughtheuseofdrugsofbiologicalorigin
AT belovanyu optimizationofcultivationtechnologyofthegenusrhododendronlspeciesbythroughtheuseofdrugsofbiologicalorigin
AT kozyrovskano optimizationofcultivationtechnologyofthegenusrhododendronlspeciesbythroughtheuseofdrugsofbiologicalorigin
AT savaskulnp optimizationofcultivationtechnologyofthegenusrhododendronlspeciesbythroughtheuseofdrugsofbiologicalorigin
AT shumykmi optimízacíâtehnologííviroŝuvannâvidívrodurhododendronlšlâhomzastosuvannâpreparatívbíologíčnogopohodžennâ
AT mashkovskasp optimízacíâtehnologííviroŝuvannâvidívrodurhododendronlšlâhomzastosuvannâpreparatívbíologíčnogopohodžennâ
AT belovanyu optimízacíâtehnologííviroŝuvannâvidívrodurhododendronlšlâhomzastosuvannâpreparatívbíologíčnogopohodžennâ
AT kozyrovskano optimízacíâtehnologííviroŝuvannâvidívrodurhododendronlšlâhomzastosuvannâpreparatívbíologíčnogopohodžennâ
AT savaskulnp optimízacíâtehnologííviroŝuvannâvidívrodurhododendronlšlâhomzastosuvannâpreparatívbíologíčnogopohodžennâ