Pulsatilla bohemica (Skalický) Tzvelev (Ranunculaceae Juss.) на Кіровоградщині: біоморфологічні особливості, стан і структура ценопопуляцій
A case study peculiarities of ontomorphogenetic, of conditions and the structure of populations of Pulsatilla bohemica (Skalickỳ) Tzvelev. Populations of the normal type with the absolute maximum on generative plants. Reactions of P. bohemica to stress situations were studied. The recommendations fo...
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2011
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/524 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860122849584349184 |
|---|---|
| author | Barmak, I.M. |
| author_facet | Barmak, I.M. |
| author_sort | Barmak, I.M. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-04T20:59:11Z |
| description | A case study peculiarities of ontomorphogenetic, of conditions and the structure of populations of Pulsatilla bohemica (Skalickỳ) Tzvelev. Populations of the normal type with the absolute maximum on generative plants. Reactions of P. bohemica to stress situations were studied. The recommendations for protection of this species have been made. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2545924 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:43:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
31ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 1
УДК 633.832(477)
І.М. БАРМАК
Національний науково-природничий музей НАН України
Україна, 01601 м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 15
PULSATILLA BOHEMICA (SKALICKỲ) TZVELEV (RANUNCULACEAE
JUSS.) НА КІРОВОГРАДЩИНІ: БІОМОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ,
СТАН І СТРУКТУРА ЦЕНОПОПУЛЯЦІЙ
Вивчено особливості онтоморфогенезу, умови зростання, стан і структуру популяцій Pulsatilla bohemica (Skalickỳ)
Tzvelev. Популяції — нормального типу з абсолютним максимумом на генеративних особинах. Досліджено
особливості реакції особин і популяцій P. bohemica на стресові ситуації. Дано рекомендації з охорони виду.
© І.М. БАРМАК, 2011
На сьогодні охорона рідкісних та зника-
ючих видів флори є актуальною і не від’єм ною
частиною загальнодержавної проблеми —
охорони, збереження, відновлення, збага-
чення й раціонального використання рос-
линних ресурсів. Необхідність індивідуаль-
ного вивчення окремих видів зумовила по-
требу їх обліку, дослідження особливостей
біоморфології, стану популяцій та реакції
на антропічний пресинг.
За геоботанічним районуванням України
[3], досліджуваний регіон розташований на
території Європейсько-Азіатської степової
області (Причорноморська степова провін-
ція, смуга різнотравно-тип ча ко во- ко ви ло-
вих степів, Бузько-Дніпровський округ). У
регіоні спостерігається постійне зменшен-
ня природної рослинності внаслідок над-
мірного розорювання земель, використан-
ня їх як пасовищ і для видобування корис-
них копалин, що призводить до знищення
природних екотопів.
Флору Кіровоградської області, зокрема
рідкісні види, вивчали фрагментарно і не-
достатньо, тому детальні дослідження ви-
дів на популяційному рівні є актуальними.
Pulsatilla bohemica (Skalickỳ) Tzvelev —
середньо-східноєвропейський вид [19]. У
межах ареалу має досить широку екологіч-
ну пластичність: його місцезростання при-
урочені до узлісь та галявин соснових лісів,
степових, остепнених, лучно-степових схи-
лів, крейдяних, вапнякових та гранітних
відслонень [1, 4, 18]. В Україні цей вид по-
ширений в усіх природних зонах, але біль-
шість його локалітетів зосереджена в Лісо-
степу [1, 18].
P. bohemica — трав’янистий полікарпик,
гемікриптофіт; розетковий, каудексовий,
стрижневокореневий; весняно-літньо зеле-
ний напівефемероїд, мезоксерофіт, геліофіт,
еврифітний степопетрофант.
Вид занесено до Червоної книги Украї-
ни [18]. Причинами скорочення та фрагмен-
тованості ареалу P. bohemica є антропічні
фактори: розорювання степових масивів і
терасування схилів, масове збирання кві-
туючих пагонів, що призводить до поступо-
вого виродження природних популяцій, а
також нерегулярне та незадовільне насін-
нєве поновлення виду.
Онтогенез та структуру популяцій виду
частково висвітлено в літературі [1, 2, 5, 18
та ін.].
Популяційний моніторинг P. bohemica
проводили з 2004 р. на Кіровоградщині.
Об’єктом дослідження були топопопуляції
[14] або їх субпопуляційні локуси, приуро-
чені до певних екофітонів [12]. Популяційні
та онтогенетичні дослідження виду прово-
дили за методичними рекомендаціями, на-
веденими в [8, 10, 15, 16, 17, 20 та ін.]. При
32 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 1
І.М. Бармак
вивченні онтогенезу в природі викопували
по 20 особин усіх вікових груп зі збережен-
ням цілісності рослин. Вивчення стану по-
пуляцій проводили методом випадкової
вибірки. На кожній досліджуваній ділянці
визначали таку кількість пробних площа-
док площею 10 м2, яка могла б охопити цю
територію максимально. Облікову одини-
цю виділяли відповідно до онтогенетично-
го стану: особину — у проростків, ювеніль-
них, імматурних, віргінільних і молодих
генеративних рослин; компактний клон —
у зрілих і старих генеративних рослин;
пухкий клон — у субсенільних і сенільних
рослин [9].
За літературними і гербарними даними
(KW, Гербарій Кіровоградського державно-
го педагогічного університету), матеріала-
ми, наданими Державною службою заповід-
ної справи (ДСЗС) Міністерства екології і
природних ресурсів України в Кіровоград-
ській області, та за результатами власних
експедиційних досліджень складено кар-
тосхему поширення P. bohemica на Кірово-
градщині (рисунок).
Періодизація онтогенезу P. вohemica
Латентний період. Плід — опушений дов-
гастий багатогорішок 0,4–0,6 см завдовж-
ки, 0,1 см завширшки. На одному гінофорі
розвивається від 118 до 300 плодиків. На-
сіння має дрібний зародок і розвинений ен-
досперм.
Прегенеративний період
Проростки (p). Лабораторна схожість на-
сіння є високою — 80–90 %. Проростання
за надземним типом спостерігається на
15–20-у добу. При зберіганні насіння схо-
жість знижується на другий рік до 30–
60 %. Гіпокотиль безбарвний, короткий,
0,4–0,8 см завдовжки. Сім’ядольні листки
мають еліптичну листкову пластинку 0,8–
1,0 см завдовжки і до 0,3–0,5 см завширш-
ки та черешки 0,3–0,5 см завдовжки, які
зростаються основами, утворюючи корот-
ку піхву (0,3–0,4 см завдовжки). Епікотиль
Карта поширення Pulsatilla bohemica в Кіровоградській області
33ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 1
Pulsatilla bohemica (Skalickỳ) Tzvelev (Ranunculaceae Juss.) на Кіровоградщині...
укорочений. Перші справжні листки ро-
зеткові, трійчасто-лопатеві, 0,5–0,9 см зав-
довжки, 0,4–0,8 см завширшки, з череш-
ком 1,0–1,5 см завдовжки. У природі від-
мічено, що насіння P. bohemica може про-
ростати влітку, восени або навесні.
Ювенільні (j) особини мають розгалу-
жений стрижневий корінь до 8 см завдовж-
ки. Головний пагін моноподіальний, розет-
ковий, з 3–5 трійчасторозсіченими лист-
ками 0,9–1,4 см завдовжки, 0,8–1,5 см
завширшки на черешках 1,5–2,5 см зав-
довжки.
Імматурні (im) рослини характеризу-
ються подальшим ростом та розвитком ве-
гетативних органів. Наростання пагона —
моноподіальне. Головний корінь 10–13 см
завдовжки, галузиться по всій довжині.
Пагін розетковий, має до 5 трійчасто- чи
пірчасторозсічених листків 1,4–2,4 см зав-
довжки, 1,5–2,5 см завширшки з довгими
черешками (2,5–3,5 см завдовжки).
Віргінільні (v) рослини мають ознаки
дорослих особин, але без генеративних ор-
ганів. Головний корінь залежно від ступеня
розвитку особини сягає 25–45 см завдовж-
ки, значно потовщений у базальній частині
(6–8 мм у діаметрі). Бічні корені добре роз-
винені. На каудексі видно сліди від листків
попереднього року. Формується один ро-
зетковий пагін з 3–5 двічіпірчасторозсіче-
ними 1,4–9,0 см завдовжки, 1,5–9,0 см зав-
ширшки довгочерешковими (2,5–9,0 см)
листками.
Прегенеративний період триває 3–5 років.
Генеративний період
Молоді генеративні особини (g1) мають го-
ловний корінь, який морфологічно не відріз-
няється від кореня віргінільних особин, але
значно довший — до 90 см з добре розвине-
ними бічними коренями. У молодих генера-
тивних рослин розвиваються 2–5 розетко-
вих вегетативних і 1–3 напіврозеткових
квітконосних пагонів 16–24 см зав вишки.
Зрілі генеративні особини (g2) мають по-
тужний каудекс з нечисленними додатко-
вими коренями. На головному корені ви-
являються ознаки процесів деструкції: від-
мирання та злущення кори, некротичні
утворення, поздовжнє розщеплення. У дея-
ких особин корінь може відмирати. Особини
в зрілому генеративному стані можуть мати
6–30 квітконосних пагонів до 75 см зав вишки.
Розеткові листки (10–35 см зав довжки, 10–
15 см завширшки) тричіпірчасто розсічені із
загостреною верхівкою та дов гими черешка-
ми (10–30 см завдовжки), з піхвою при основі.
Максимальний розвиток листків спостеріга-
ється після плодоношення.
У старих генеративних особин (g3) про-
цеси деструкції кореневої системи та кау-
дексу набувають інтенсивного характеру.
Система бічних коренів добре розвинена.
Розеткових вегетативних пагонів більше,
ніж напіврозеткових квітконосних. Листки
у старих генеративних особин порівняно з
листками зрілих генеративних особин ма-
ють менші розміри.
Постгенеративний період
Субcенільні особини (ss) мають слабкі ро-
зеткові пагони, які за структурою нагаду-
ють віргінільні або імматурні. Моноцент-
рична материнська особина утворює авто-
номні кущисті партикули.
Сенільні особини (s) мають зруйнова-
ний каудекс та головний корінь. Розетко-
вий пагін з 4–5 листками, характерними
для віргінільного або імматурного стану.
Автономні партикули некущисті, характе-
ризуються низькою життєвістю і досить
швидко гинуть.
P. bohemica трапляється спорадично по
всій території дослідження у складі степо-
вих, гранітно-петрофітних, лучно-степових
флороценокомплексів, переважно по бал-
ках, вкритих степовою рослинністю.
Для більш детального вивчення було об-
рано 6 модельних популяцій, розташова-
них у таких локалітетах:
Популяція № 1. Петрівський район, на
південь від с. Петрове, ботанічний заказник
загальнодержавного значення «Власівська
34 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 1
І.М. Бармак
балка». Основу рослинного покриву утворю-
ють типові степові угруповання. У верхній
частині крутого схилу південної експозиції
локалізовано типчаково-ковилові угрупо-
вання з домінуванням Festuca valesiaca Ga-
u din та Stipa capillata L. Нижні і середні
частини схилів зайняті тонконогово-типча-
ко вими та пирієво-типчаковими угрупо-
ваннями (Festuca valesiaca + Poa bulbosa;
Festuca valesiaca + Elytrigia repens). Трап-
ляються зарості чагарників, у яких зрос-
тає Tulipa quercetorum Klokov & Zoz. За-
гальне проективне покриття травостою —
70–90 %. Антропічний пресинг — помірний.
Рослини P. bohemica по всьому урочищу
зростають поодиноко, в центральній части-
ні — групами, а на крутому схилі південної
експозиції вид займає досить великі площі.
Щільність різновікових особин в популяції
залежно від експозиції становить від 3 до
20 особин на 1 м2. На ділянці також зроста-
ють інші рідкісні види Кіровоградщини:
Ado nis vernalis L., Iris pumila L., Muscari neg-
lectum Guss. ex Ten., Hyacinthella leucophaea
(K. Koch) Schur [1].
Популяція № 2. Новоукраїнський ра-
йон, на північ від с. Войнівка, ландшафт-
ний заказник загальнодержавного значен-
ня «Войнівський». Популяція займає лівий
берег р. Плетений Ташлик. На схилах та
біля води є численні виходи гранітів з пе-
трофітними угрупованнями. Плакорні ді-
лянки з рослинністю справжніх степів з
переважанням типчаково-ковилових угру-
повань. Загальне проективне покриття
травостою — 60–85 %. Спостерігається по-
мірне антропічне навантаження. Тут та-
кож зростають Adonis vernalis, Iris pontica
Zapał., Astragalus dasyanthus Pall. P. bohe-
mica має різну щільність залежно від міс-
ця експозиції (від 2 до 17 особин на 1 м2).
Популяція № 3. Устинівський район,
3 км на південь від с. Любовички, загально-
зоологічний заказник загальнодержавного
значення «Полозова балка». Популяція виду
займає стрімкий (крутизна 20°) південний
схил глибокої балки з щебенистими ґрунта-
ми та кам’янистими відслоненнями. Рослин-
ний покрив тут представлений типчаковими,
різнотравно-типчаковими та фрагментар-
ними ковиловими угрупованнями. Остан ні
трапляються на верхівках схилів та ка м’я-
нистих ділянках. Загальне проективне по-
криття травостою — 40–80 %. Між уламка-
ми кам’янистих порід спостерігаються до-
сить великі скупчення особин P. bohemica.
Антропічне навантаження — помірне. Ви-
явлено рідкісні рослини: Iris pontica, I. halo-
phila Pall., Dianthus hypanicus Andrz., Ado-
nis wolgensis Steven, A. vernalis, Sedum bo-
rissovae Balk.
Популяція № 4. Устинівський район,
південь околиці с. Селіванове. Верхня час-
тина балки з добре збереженими степовими
різнотравно-типчаковими угрупованнями.
Загальне проективне покриття травостою —
70–85 %. P. bohemica має не рівномірне роз-
міщення, місцями щільність особин досить
Вікова структура модельних популяцій Pulsatilla bohemica
Популяція
Вікова група, %
Середня щільність
різновікових особин на 1 м2
j, im v g
1
g
2
g
3
ss, s
1 7,8 10,8 11,7 36,6 29,2 3,9 3,6
2 7,9 5,1 16,7 47,9 18,3 4,1 2,5
3 6,1 8,1 22,4 39,4 20,8 3,2 3,3
4 5,7 8,9 22,8 32,7 27,4 2,5 4,7
5 5,6 11,8 26,3 31,5 22,6 2,2 3,2
6 6,1 9,9 18,2 32,4 31,3 2,1 5,5
35ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 1
Pulsatilla bohemica (Skalickỳ) Tzvelev (Ranunculaceae Juss.) на Кіровоградщині...
велика (до 8 на 1 м2). Антропічний пресинг —
помірний. Відмічено такі рідкісні види: Ado-
nis vernalis, Sedum borissovaе, Stipa ca pil-
lata.
Популяція № 5. Компаніївський район,
північний захід околиці с. Покровка. Горбку-
вата місцевість з виходами гранітів. На верх-
ній частині схилів та між кам’янистими
відслоненнями степова рослинність пред-
ставлена типчаково-різнотравними і типча-
ково-ковиловими угрупованнями. Загальне
проективне покриття травостою — 35–50 %.
P. bohemica приурочена до схилів балки і
має різну щільність особин. Антропічний
тиск — незначний. Відмічено Sedum bo-
rissovae, Adonis vernalis, Iris halophila.
Популяція № 6. 8 км на південь від
м. Кіровоград. Глибока балка, на схилах —
степова рослинність, представлена тип-
ча ково-різнотравними ценозами. Загальне
про ек тивне покриття травостою — 60–75 %.
P. bo hemica по території балки зростає
неоднорідно. Більшість особин зростають
на південному схилі, де їхня щільність ся-
гає до 8 особин на 1 м2. Значне антропічне
навантаження. Також тут зростають Bul-
bo codium versicolor (Ker-Gawl.) Spreng.,
Dian thus hypanicus, Astragalus dasyanthus.
На цій ділянці особини виду неодноразово
знищувалися внаслідок випалювання на-
весні стерні на суміжних сільсько госпо дар-
ських угіддях. Відновлення популяції від-
бувалося за рахунок підземних бруньок
поновлення та ґрунтового насіннєвого бан-
ку. В окремі роки після випалювання на ді-
лянці збільшувалася кількість прегенера-
тивних особин після знищення повстяної
подушки.
У результаті дослідження просторової
структури популяцій P. bohemica на Кіро-
воградщині виявлено, що вони є локальни-
ми [8], мають чітко виражені межі. Вид
зростає на ізольованих територіях, цілин-
них ділянках типчакових і типчаково-ко-
ви лових фітоценозів.
Вікові спектри модельних популяцій
P. bo hemica повностанові, правосторонні з
максимумом на зрілих генеративних осо-
бинах. За віковою структурою досліджені
популяції зрілі, стійкі, нормального типу.
Про задовільне відтворення популяцій свід-
чить переважання у вікових спектрах пре-
генеративних особин над субсенільними та
сенільними (таблиця).
Щільність популяцій становить від 2 до
23 різновікових особин на 1 м2. Показники
щільності залежать від регулярності насін-
нєвого розмноження та особливостей дисе-
мінації (барохорія, анемохорія, зоохорія).
Щільність повсті створює погані умови
(менший рівень освітленості та задернова-
ність ґрунту) для проростання насіння,
розвитку проростків, ювенільних та імма-
турних особин, які за цих умов характери-
зуються низькою життєвістю.
P. bohemica реагує на антропічний пре-
синг, але при його знятті популяції виду
добре поновлюються. Надійним методом
збереження виду є його охорона в складі
природ них угруповань у мережі природ-
но-заповідного фонду. Також слід створи-
ти найбільш сприятливий для нього ре-
жим: помірне регламентоване викорис-
тання територій, на яких зростає вид,
заборона випалювання стерні й травостою
в період інтенсивного формування та роз-
витку веге тативних і генеративних орга-
нів. Слід ширше розгорнути просвітниць-
ку роботу серед школярів та населення
для запобігання зриванню генеративних
пагонів, обмеження заготівлі лікарської
сировини та викопування рослин рідкіс-
них видів флори.
1. Андрієнко Т.Л., Терещенко П.С., Клєстов М.Л.
та ін. Заповідні куточки Кіровоградської області. —
К.: Арктур-А, 1999. — 238 с.
2. Бакалина Л.В. Онтогенез і популяційна
структура сонів широколистого і чорніючого в еко-
системах Канівського природного заповідника //
Заповідна справа в Україні. — 1977. — Т. 3, вип. 2. —
С. 16–22.
3. Білик Г.І. Європейсько-Азіатська степова
область // Геоботанічне районування Української
РСР. — К.: Наук. думка, 1977. — С. 195–268.
36 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 1
І.М. Бармак
4. Вісюліна О.Д. Родина Жовтецеві — Ranun-
culaceae Juss. // Флора УРСР. — К.: АН УРСР,
1953. — Т. 5. — С. 14–152.
5. Гриценко В.В. Pulsatilla nigricans Störck
(Ranunculaceae Juss.) на Київському плато: поши-
рення; умови місцезростань, стан і структура цено-
популяцій у лучно-степових угрупованнях; охоро-
на // Інтродукція рослин. — 2005. — № 4. — С. 3–9.
6. Екофлора України / Відп. ред. Я.П. Дідух. —
К.: Фітосоціоцентр, 2004. — Т. 2. — С. 143–144.
7. Єремко І.О. Флористичні особливості фраг-
ментів степу середньої течії р. Інгул (Кіровоград-
ська область) // Укр. ботан. журн. — 1995. — 52,
№ 4. — С. 462–465.
8. Заугольнова Л.Б., Денисова Л.В., Ники-
тина С.В. Программа и методика наблюдений
за попу ляциями видов растений Красной книги
СССР. — М.: Агропром, 1987. — 34 с.
9. Зиман С.Н. Морфология и филогения люти-
ковых. — К.: Наук. думка, 1985. — С. 129–131.
10. Малиновський К.А. Популяційна біологія
рослин: її цілі, завдання і методи // Укр. ботан.
журн. — 1986. — 48, № 4. — C. 5–12.
11. Микитина С.В. и др. Прострел раскрытый //
Биол. флора Моск. обл. — М., 1978. — Т. 4. — С. 78.
12. Новосад В.В. Флора Керченско-Таманского
региона (структурно-сравнительный анализ, эко-
флоротопологическая дифференциация, генезис,
перс пективы рационального использования и охра-
ны). — К.: Наук. думка, 1992. — 278 с.
13. Определитель высших растений Украины /
Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и
др. — К.: Наук. думка, 1987. — С. 49.
14. Остапко В.М. Ейдологічні популяційні і це-
нотичні основи фітосозології (на прикладі флори
південного сходу України): Автореф. дис. ...д-ра
біол. наук. — К., 1999. — 32 с.
15. Работнов Т.А. Структура и методика изу-
чения ценотических популяций многолетних тра-
вянистых растений // Экология. — 1978. — № 2. —
С. 5–13.
16. Уранов А.А. Возрастной спектр фитоце-
нопопуляций как функция времени и энергети-
ческих волновых процесов // Биол. науки. —
1975. — № 2. — С. 7–33.
17. Уранов А.А., Смирнова О.В. Классификация
и основные черты развития популяций многолет-
них растений // Бюл. МОИП. Отд. Биол. — 1969. —
74, № 1. — С. 119–134.
18. Федорончук М.М. Сон лучний (С. чорнію-
чий, с. богемський) — Pulsatilla pratensis (L.) Mill. //
Червона книга України. Рослинний світ. — К.: Гло-
балконсалтинг, 2009. — С. 566.
19. Цвелев Н.Н. Род Прострел — Pulsatilla Mill. //
Флора Восточной Европы. — СПб.: Мир и семья,
СПХФА, 2001. — Т. 10. — С. 85–94.
20. Ценопопуляции растений (основные поня-
тия и структура) / О.В. Смирнова, Л.Б. Заугольнова,
И.М. Ермакова и др. — М.: Наука, 1976. — 217 с.
Рекомендував до друку В.І. Мельник
И.Н. Бармак
Национальный
научно-природоведческий музей НАН Украины,
Украина, г. Киев
PULSATILLA BOHEMICA (SKALICKỲ) TZVELEV
(RANUNCULACEAE JUSS.) НА КИРОВОГРАДЩИНЕ:
БИОМОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ,
СОСТОЯНИЕ И СТРУКТУРА ЦЕНОПОПУЛЯЦИЙ
Изучены особенности онтоморфогенеза, условия
произрастания, состояние и структура популя-
ций Pulsatilla bohemica (Skalickỳ) Tzvelev. Попу-
ляции — нормального типа с абсолютным макси-
мумом на генеративных особях. Исследованы
особенности реакции особей и популяций P. bo-
hemica на стрессовые ситуации. Даны рекомен-
дации по охране вида.
I.M. Barmak
National Scientific Natural History Museum,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
PULSATILLA BOHEMICA (SKALICKỲ)
TZVELEV (RANUNCULACEAE JUSS.)
IN KIROVOGRAD REGION: BIOMORFOLOGY
PECULIARITIES, STATE AND STRUCTURE
OF CENOPOPULATIONS
A case study peculiarities of ontomorphogenetic, of
conditions and the structure of populations of Pulsa-
tilla bohemica (Skalickỳ) Tzvelev. Populations of the
normal type with the absolute maximum on genera-
tive plants. Reactions of P. bohemica to stress situa-
tions were studied. The recommendations for protec-
tion of this species have been made.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-524 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:43:19Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/9a/8f17dfa8981a6b1a4e88c13ad61dc79a.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-5242019-12-04T20:59:11Z Pulsatilla bohemica (Skalický) Tzvelev (Ranunculaceae Juss.) in Kirovograd region: biomorfology peculiarities, state and structure of cenopopulations Pulsatilla bohemica (Skalický) Tzvelev (Ranunculaceae Juss.) на Кіровоградщині: біоморфологічні особливості, стан і структура ценопопуляцій Barmak, I.M. A case study peculiarities of ontomorphogenetic, of conditions and the structure of populations of Pulsatilla bohemica (Skalickỳ) Tzvelev. Populations of the normal type with the absolute maximum on generative plants. Reactions of P. bohemica to stress situations were studied. The recommendations for protection of this species have been made. Вивчено особливості онтоморфогенезу, умови зростання, стан і структуру популяцій Pulsatilla bohemica (Skalickỳ) Tzvelev. Популяції – нормального типу з абсолютним максимумом на генеративних особинах. Досліджено особливості реакції особин і популяцій P. bohemica на стресові ситуації. Дано рекомендації з охорони виду. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2011-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/524 10.5281/zenodo.2545924 Plant Introduction; Vol 49 (2011); 31-36 Інтродукція Рослин; Том 49 (2011); 31-36 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377773 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/524/500 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Barmak, I.M. Pulsatilla bohemica (Skalický) Tzvelev (Ranunculaceae Juss.) на Кіровоградщині: біоморфологічні особливості, стан і структура ценопопуляцій |
| title | Pulsatilla bohemica (Skalický) Tzvelev (Ranunculaceae Juss.) на Кіровоградщині: біоморфологічні особливості, стан і структура ценопопуляцій |
| title_alt | Pulsatilla bohemica (Skalický) Tzvelev (Ranunculaceae Juss.) in Kirovograd region: biomorfology peculiarities, state and structure of cenopopulations |
| title_full | Pulsatilla bohemica (Skalický) Tzvelev (Ranunculaceae Juss.) на Кіровоградщині: біоморфологічні особливості, стан і структура ценопопуляцій |
| title_fullStr | Pulsatilla bohemica (Skalický) Tzvelev (Ranunculaceae Juss.) на Кіровоградщині: біоморфологічні особливості, стан і структура ценопопуляцій |
| title_full_unstemmed | Pulsatilla bohemica (Skalický) Tzvelev (Ranunculaceae Juss.) на Кіровоградщині: біоморфологічні особливості, стан і структура ценопопуляцій |
| title_short | Pulsatilla bohemica (Skalický) Tzvelev (Ranunculaceae Juss.) на Кіровоградщині: біоморфологічні особливості, стан і структура ценопопуляцій |
| title_sort | pulsatilla bohemica (skalický) tzvelev (ranunculaceae juss.) на кіровоградщині: біоморфологічні особливості, стан і структура ценопопуляцій |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/524 |
| work_keys_str_mv | AT barmakim pulsatillabohemicaskalickytzvelevranunculaceaejussinkirovogradregionbiomorfologypeculiaritiesstateandstructureofcenopopulations AT barmakim pulsatillabohemicaskalickytzvelevranunculaceaejussnakírovogradŝiníbíomorfologíčníosoblivostístanístrukturacenopopulâcíj |