Buchumschlag

До історії інтродукції плодових рослин в Україні

The known and new data about of introduction of fruit plants in Ukraine are analyzed. The schemes of periodization of introduction history of wood and fruit plants are indicated.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Mezhenskyj, V.M.
Format: Artikel
Sprache:Englisch
Veröffentlicht: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2011
Online Zugang:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/531
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860122878888902656
author Mezhenskyj, V.M.
author_facet Mezhenskyj, V.M.
author_sort Mezhenskyj, V.M.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-12-04T21:22:18Z
description The known and new data about of introduction of fruit plants in Ukraine are analyzed. The schemes of periodization of introduction history of wood and fruit plants are indicated.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.2545952
first_indexed 2025-07-17T12:43:24Z
format Article
fulltext 87ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 1 УДК 634.1/7:631.524:001.891.32 В.М. МЕЖЕНСЬКИЙ Національний університет біоресурсів і природокористування України Україна, 03041 м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15 ДО ІСТОРІЇ ІНТРОДУКЦІЇ ПЛОДОВИХ РОСЛИН В УКРАЇНІ Уточнено та узагальнено нові дані щодо інтродукції плодових рослин в Україні. Наведено схеми періодизації історії інтродукції деревних та плодових рослин. © В.М. МЕЖЕНСЬКИЙ, 2011 О.Л. Липа [12] історію інтродукції деревних рослин в Україні розподілив на чотири періоди: I — з давніх часів до середини XVII ст.; II — з середини XVII до кінця XVIII ст.; III — з почат- ку XIX ст. до 1917 року; IV — після 1917 року 1. У перший період зародилися культури ви- нограду, яблуні, вишні, волоського горіха, броскви, мигдалю, смокви, абрикоси, мас- лини. У другий період, поряд з найдавні- шими культурами яблуні та вишні, широко розповсюдилися слива, груша, абрикоса, аґрус, волоський горіх, шовковиця, вино- град; відбувалася інтенсивна інтродукція декоративних рослин для парків. У третій період було створено низку державних та приватних ботанічних й акліматизаційних садів, парків з дендрологічними колекція- ми. У четвертий період інтродукційні робо- ти набули планового, цілеспрямованого ха- рактеру, вони пов’язані з вирішенням зав- дань народного господарства; створюються нові ботанічні сади й дендрарії; проводить- ся інвентаризація фондів. Схожу періодизацію розвитку україн- ського саду наводить Н.Д. Успенська [19]: І період — від часів Київської Русі до се- редини XVII ст. (утилітарний період мо- настирських садів); ІІ — з середини XVII ст. до останньої чверті XVIII ст. (поява ре- 1 Тут і далі нумерацію періодів інтродукції римськими цифрами та додатково літерами дано нами. Графічно інтродукційні періоди зображено на рисунку. гулярного стилю в садово-парковому мис- тецтві України); ІІІ — з кінця XVIII ст. до середини XIX ст. (початок будівництва ландшафтних парків); IV — з середини XIX ст. до 1917 р. (значне насичення парків ек- зотами); V — з 1917 р. дотепер (масова де- градація старовинних парків). Інші дослідники [9] історію інтродукції деревних рослин в Україні умовно поділи- ли на два етапи: І — з давніх часів до по- чатку XIX ст.; ІІ — XIX–XX ст. Перший етап, що розпочався у доісторичні часи, включає освоєння рослин місцевої флори шляхом окультурення та інтродукцію рос- лин з інших районів, становлення культу- ри. Другий етап розпочався з XIX ст., коли з’явилися ботанічні сади й дендрологічні парки, які інтенсифікували інтродукційний процес. Пізніше М.А. Кохно [7] в інтродук- ції деревних рослин в Україні виділив п’ять епох чи періодів: доісторична — епоха три- пільської культури (І); антична — епоха грецької колонізації на Півдні України (ІІ); епоха Київської Русі (ІІІ); епоха будівни- цтва перших ландшафтних парків (IV); епоха ботанічних садів (V). В своїй праці [8] М.А. Кохно, розділяючи історію інтро- дукції деревних рослин на два періоди: від стародавніх часів до початку XIX ст. та XIX–XX ст., в межах першого періоду ви- ділив доантичні та античні часи, приді- ливши особливу увагу інтродукції у Криму і Північному Причорномор’ї (І а та Іб), та середньовіччя з епохою Київської Русі (Ів) і 88 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 1 В.М. Меженський пізнім середньовіччям (Іг). Новітню істо- ричну епоху він умовно поділив на XIX ст., XX ст. і XXІ ст. (відповідно ІІа, ІІб, ІІв), наголошуючи на важливій ролі інтродук- ційної діяльності ботанічних садів та ден- дрологічних, ландшафтних парків і ден- драріїв. В.П. Шлапак [21], підсумовуючи інтро- дукцію у лісовому господарстві, виділяє три її етапи за останні 300 років: І — нерегульо- вана інтродукція (до 1917 р.), коли інтроду- ковані породи з’являються переважно у приватних лісах; ІІ — масова інтродукція (1917–1980-ті рр.) з цілеспрямованим пла- новим впровадженням інтродуктів держа- вою як одноосібним власником лісів; ІІІ — впровадження результатів інтродукції (з кінця ХХ ст.), спричинене зменшенням лісо- вих ресурсів, створенням монокультури, збільшенням техногенного навантаження та інтенсивною експлуатацією лісу. С.І. Кузнецов [10] у розвитку теорії ін- тродукції деревних рослин виділив три етапи: І — еколого-ботаніко-географічний (ХІХ–ХХ ст.), ІІ — популяційно-видовий, або ге не тико-ресурсний (60-ті роки ХХ ст. — сучасні часи), ІІІ — внутрішньовидовий (90-ті роки ХХ ст. — ХХІ ст.). Усі автори в своїх класифікаціях історії інтродукції деревних рослин в Україні ви- значали послідовні періоди (епохи). В за- гальних рисах вони прийнятні й для опису введення в культуру плодових дерев і ку- щів, які є важливою складовою частиною арборифлори. На нашу думку, періоди ін- тродукції найчастіше не мають чітких меж й нерідко перекриваються чи є хронологічно паралельними. Як зазначає Ю.М. Карпун [3], інтродукція рослин є безперервним і водночас дискретним процесом у часі й про- сторі, з характерним поверненням до почат- кових етапів інтродукційного випробування, з різночасовою множинністю інтродукцій- ного випробування тих самих таксонів. Інтродукція плодових рослин на тери- торію сучасної України залежала від при- Періодизація інтродукції деревних рослин в Україні 89ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 1 До історії інтродукції плодових рослин в Україні родно-географічних, економіко-госпо дар- ських та суспільно-політичних чинників. Ми виділяємо в ній такі стадії з приблиз- ними часовими межами: І. Антропохорна інтродукція. Розпоча- лася з прадавніх часів і триває дотепер. Інтродукцію визначають як навмисне або випадкове перенесення особин виду за межі його ареалу [16]. Тому антропохо- рію — випадкове поширення людиною за- чатків рослин за межі ареалу [16] — також можна вважати інтродукцією. Оскільки людина вживала плоди завжди, то антро- похорна інтродукція рослин розпочалася ще до ери землеробства, у період збиран- ня. Тоді людина виступала власне як агент зоохорії, набувши з поширенням цивіліза- ції статусу нового особливого агента. Пе- реселення народів, подорожі, торговельні зв’язки стали важливими чинниками по- ширення насіння, плодів і цілих живих рослин [18]. Сучасна людина продовжує збирати плоди аборигенних рослин (глід, горобина, груша, калина, ліщина, лохина тощо) в природі, сприяючи поширенню цих рослин. З початком садівництва та збільшенням чисельності людства антропохорне поши- рення плодових рослин зросло і набуло но- вих рис. До процесу було залучено імпор- товані плоди. Поширені таким чином яблу- ню, грушу, абрикосу та інші рослини можна спостерігати, наприклад, уздовж тран- спортних шляхів. Але така стихійна інтро- дукція [11] є лише способом розселення рослин, а не власне інтродукцією [6]. ІІ. Введення в культуру видів абориген- них плодових рослин. Рослина, яку пере- несли з дикої природи і забезпечили догля- дом, вже є культивованою. Це перший етап її доместикації. Кращі умови зростання сприяють збільшенню урожайності та по- ліпшенню якості плодів, не змінюючи при- роди самої рослини. Згодом в культурі на- бувають поширення нові форми рослин, поліпшені селекційним шляхом, котрі більш чи менш генетично відмінні від ди- корослих вихідних форм. Зернобобові рослини людина почала ви- рощувати раніше за плодові, тобто на пла- неті садівництво виникло пізніше, ніж було започатковано сільське господарство [25], але існує думка, що садівництво і сільське господарство з’явилися в неоліті одночасно [15]. Останнє стосується лісових регіонів, де люди починали займатися землероб- ством. Так, первісні землероби, розчищаю- чи ліси під посіви зернових, залишали кра- щі особини плодових дерев. На Кавказі можна спостерігати різні стадії еволюції вирощування фруктових дерев — від зрос- тання гаїв дикорослих плодових дерев че- рез проміжні стадії аж до сучасних методів культивування разом зі щепленням кра- щих форм [15]. В Україні за підсічної систе- ми землеробства люди при вирубуванні лі- сів також могли залишати особини плодо- вих дерев. Свідчення щодо першого етапу домести- кації аборигенних плодових рослин отри- мано палінологічним методом. Так, вста- новлено зростання у ХІ–ХІІ ст. поблизу київського Святомихайлівського златовер- хого собору Malus sp., Sorbus sp., Rosa cani- na, Sambucus nigra, Viburnum sp., Ribes sp., Rubus sp., Corylus avellana L., Fagus sylva- tica. Дерева і кущі цих видів, імовірно, культивувалися або принаймні не вирубу- валися в міських умовах [23]. Згодом виро- щування калини поряд із садибами стало традицією українців. У новітні часи людина почала окульту- рювати аборигенні види, застосовуючи се- лекційні методи. Так, в Україні відібрано сорти калини та дерену, створено нові сорти фундука із залученням ліщини звичайної, розпочато роботи з місцевими видами — об- ліпихою, бузиною тощо. Додаткову інформацію щодо часів та шляхів інтродукції рослин в Україні мож- на отримати з етимології назв рослин. Українські назви берека, брусниця, виш- ня, горіх (ліщина), горобина, груша, де- рен, журавлина, калина, малина, ожина, смородина, терен, черемха мають пра сло- в’янські, а глід, жимолость, слива, шип- 90 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 1 В.М. Меженський шина, яблуня — ще давніші індоєвропей- ські корені [2], тобто ці види рослин входи- ли до складу флори регіонів проживання наших далеких пращурів. ІІІ. Інтродукція видів іноземних плодо- вих рослин. Введення рослин у культуру пов’язано із сільськогосподарською діяль- ністю, тобто людство почало усвідомлено інтродукувати рослини з часів переходу від збирання до вирощування рослин. Вітчизняні ботаніки [7–9] початок інтро- дукції деревних рослин та окультурюван- ня плодових дерев в Україні відносять до часів трипільської культури, посилаючись на повідомлення З.В. Янушевіч [22] про зна- ходження кісточок абрикоси, сливи, терену та винограду в поселеннях IV тис. до н. е. З цим не можна погодитися, бо зазначені ар- хеологічні знахідки зроблено на території Молдови, а не України. Свідчення про куль- тивування плодових рослин трипільцями на українських землях відсутні. Взагалі знаходження решток та кісточок плодів у прадавніх поселеннях можна пояс- нити не тільки вірогідним окультуренням місцевих та вирощуванням інтродукованих рослин, а й завезенням плодів. Сушені сли- ви та родзинки добре зберігаються, мають високі споживчі й смакові якості і є цінним предметом торгівлі. Не виключено, що на- сіння завезеного чорносливу та винограду могло давати сходи при випадковому чи нав- мисному посіві на нових територіях, але це лише припущення. Знаходження З.В. Яну- шевіч кісточок абрикоси у розкопках одно- го з трипільських поселень не було потім підтверджено аналогічними знахідками і суперечить історичним свідоцтвам про тер- міни появи цієї рослини в Європі [1, 25]. Наші сумніви щодо куль ти вування абрико- си в добу Трипілля поділяє український фахівець з палеоботаніки Г.О. Пашкевич [усне повідомлення]. На її думку, кісточки абрикоси потрапили у місце розкопок ви- падково і мають пізніше походження. ІІІа. Початок садівництва. Інтродукція плодових рослин еллінами. Початок садів- ництва на теренах сучасної України слід пов’язати з грецькою колонізацією. У V ст. до н. е. давні греки започаткували культу- ру винограду та інших плодових рослин у Причорномор’ї та Криму. Результатами палінологічного аналізу доведено, що вино- град, який культивували греки у Херсоне- сі, був інтродукований, а не місцевий [24], а також те, що волоський горіх з’явився в Криму у римсько-візантійський період. ІІІб. Формування садівництва. Інтро- дукція видів плодових рослин, що культи- вувалися в малоазійсько-європейському просторі у Середньовіччя. Під впливом дав- ніх греків садівництво поширилося далі на північ. Розвиткові садівництва у лісостепо- вій зоні сприяла поява у Київській державі монастирів, які стали осередками садівни- чої культури. Волоський горіх з’яв ляється в Києві у другій половині Х ст. [23]. Літописні свідчення про яблуневі сади підтверджені результатами пилкового аналізу, які свід- чать про наявність яблуні (Malus sp., Malus domestica Borkh.) у Києві в ці часи [23]. Прийняття українськими містами маґ- дебурзького права, торгівля з Західною Єв- ропою посилили міжнародні контакти. Пе- реселенці з європейських країн мали досвід вищої садівничої культури та впроваджу- вали на теренах України нові плодові куль- тури та сорти. Назви аґрус, барбарис, бро- сква і персик, гранат, каштан, морва, мо- реля, черешня були запозичені з латині через німецьке, польське та чеське посе- редництво. Польський вплив виявляється у назвах аборигенних лісових ягід — лохина, порічки [2]. Інтродукція південних плодо- вих культур із запозиченням їхніх назв відбувалася з Османської імперії та Крим- ського ханства, на теренах яких вирощу- вали айву, аличу, антипку, жерделю, ін- жир, кизил, мушмулу, тут, фундук. Зна- йомство українців з іноземними плодовими рослинами відбувалося в різні часи і різ- ними шляхами, тому одні й ті самі види ві- домі під декількома запозиченими назва- ми. Так, Ficus carica L. відомий під гот- ською назвою смоква, тюркською — інжир, французькою — фіга, Cydonia oblonga 91ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 1 До історії інтродукції плодових рослин в Україні Mill. — під тюркською назвою айва, румун- ською — гута, польською — пигва. Латин- ська назва айви трансформувалася через пра сло в’янську мову в українську назву гру- ші — гдуля (дуля) [2]. Видовий склад плодових рослин, які культивувалися в середньовічній Україні, можна визначити за літературними дже- релами, огляд яких зроблено у низці бота- нічних праць [9, 12]. У середині ХVII ст. в Лісостепу вирощували яблуню, грушу, виш- ню кислу і солодку (черешню?), абрикосу, сливу, волоський горіх, виноград, шовкови- цю, аґрус та інші (порічки?) ягідники [14]. Важливі свідчення містяться у записах ту- рецького мандрівника Евлії Челебі [4], які стали доступні широкому загалу відносно недавно. Він відвідав Крим у 1666–1667 рр. і докладно описав плодові культури півост- рова. У передгір’ях вирощували яблуню, грушу, айву, абрикосу, сливу, черешню, вишню, виноград. На Південному березі Криму культивували також інжир, оливу, гранатник, персик, шовковицю, горобину домашню, мушмулу, каштан і навіть лимо- ни та помаранчі. Сортимент за розмаїттям був ліпший, ніж у садах Трабзону на ту- рецькому узбережжі Чорного моря. Че- решня й яблука з Судака вирізнялися над- звичайною якістю. Останні поставляли до Бахчисарая та Стамбула. Таким чином, у ХVII ст. набір плодових культур на теренах сучасної території Ук- раїни вже повністю склався відповідно до природно-кліматичних умов різних регіонів. ІІІв. Інтродукція нових видів плодових рослин Американського континенту та Цен- тральної і Східної Азії. З ХVII ст. великі землевласники створювали приватні парки, які з XIX ст. збагачували деревними екзота- ми. Помітний вклад у розвиток тогочасного садівництва внесли європейські са дівники і колоністи. У ХІХ ст. створено перші ботаніч- ні парки, інтродукційна діяльність яких ста- ла відігравати визначальну роль у збагаченні культурної дендрофлори України. Інтроду- кована арборифлора включала нові види плодових дерев і кущів американського та азійського походження. Цей процес тривав також у ХХ ст. і сприяв майже повній мобілі- зації видового складу світових ресурсів пло- дових рослин, придатних до зростання у природно-кліматичних умовах України. З Північної Америки інтродуковано аме- риканські види яблуні, глоду, ірги, сливи, мікровишні, винограду, аґрусу, лохини, смородини, ожини, малини, журавлини, хурми, горіха, карії, каштана, а також аро- нії, шефердії, азиміни, магонії, з Південної Америки — фейхоа, з Азії — нові види яблуні, груші, глоду, сливи, вишні, мікро- вишні, маслинки, хурми, шипшини, горіха, а також хеномелесу, унабі, актинідії й ли- моннику. На основі деяких видів утворили- ся плодові культури світового поширення, які було інтродуковано в Україну, — вели- коплідні лохина й журавлина, ківі, пекан, китайська слива, насі тощо, інші набули значення як донори ознак стійкості в селек- ції традиційних плодових культур — вино- граду, яблуні тощо. IV. Інтродукція сортів плодових культур. Садівництво ґрунтується на використанні унікальних генотипів, які розмно жують ве- гетативно. Сорти-клони підтримують впро- довж тривалого часу, вони сприяють успіш- ності введення в культуру нових плодових рослин та самого садів ництва. Процеси ін- тродукції видів і сортів плодових культур відбуваються паралельно. IVa. Інтродукція перших сортів. Сорти плодових культур були відомі вже давнім грекам, тому не виключено, що кращі клони винограду, яблуні, груші завозилися пересе- ленцями до нових регіонів, де з них відбира- ли найбільш відповідні місцевим умовам. У Середньовіччі в зарубіжних країнах культи- вували сотні сортів плодових культур, низка яких у ХVI–XVIII ст. поширилися в Україні. Черешня, яка в Україні є аборигенним видом, увійшла в культуру під запозиче- ною назвою. Це свідчить про великий вплив на розвиток садівництва інтродукованих окуль турених форм, які перевищують за якістю місцеві дикі форми. Інтродуковані види шипшини отримали особливу назву — 92 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 1 В.М. Меженський «троянди», бо їхні багатопелюсткові квітки дуже відрізнялися від пентамірних квіток місцевих диких шипшин. IVб. Масова інтродукція сортів плодо- вих культур приватними особами та дер- жавними установами. Для розвитку садів- ництва важливе значення має інтродукція іноземних сортів, кількість яких у нові часи стала вимірюватися тисячами. З ХІХ ст. ін- тродукція нових сортів державними ботаніч- ними садами, приватними садами та розсад- никами набула масового характеру. Цьому сприяло набуття садівництвом рис товарно- го господарства. Якщо раніше місцеві сорти походили із сіянців з насіння від вільного за- пилення, то тепер розмаху набирає штучна гібридизація [20]. У ХХ ст., окрім нових бо- танічних садів, було створено садівничі та лісівничі науково-дослідні інститути й дос- лідні станції, які стали відігравати про- відну роль в інтродукції та селекції плодо- вих культур. Селекційні програми вимагали максимального використання сортового по- тенціалу видів і родів плодових рослин, що знайшло вираження у створенні колекцій генофонду плодових культур, який охоплю- вав тисячі сортів світової селекції. V. Інтродукція плодових рослин з тери- торії України. Спочатку інтродукційні по- токи спрямовувалися на територію Украї- ни, згодом культурна флора України стала джерелом нових плодових культур і сортів. Vа. Трансінтродукція плодових рослин. Вже в період формування садівництва те- риторія сучасної України була проміжним пунктом у трансінтродукції плодових куль- тур далі на північ. У часи Київської Русі в північних князівствах були інтродуковані південні рослини — яблуня і вишня. Згодом процес інтенсифікувався й набув нових рис. З України до Росії та інших країн поширювалися вже місцеві сорти. Освою- вання українцями нових територій на Кав- казі, у Поволжі, Сибіру, на Далекому Сході, у Середній Азії супроводжувалося перене- сенням туди плодових рослин з України. З проміжної ланки інтродукційних шляхів Україна стала донором сортів власної се- лекції. Внаслідок народної селекції було створено багато сортотипів плодових куль- тур, зокрема, яблуні — Антонівка, Апорт, Батула, Боровинка, Ворвулька, Гусак, До- нешта, Зеленяк, Зорі, Кандил, Рамбур, Роз- марин, Саблук, Сивак, Синап, Спасівка, Ти- тівка; груші — Глек, Глива, Дуля, Іллінка, Кипарисівка, Малгоржатка, Сапіжанка; виш- ні — Лотівка, Шпанка, Склянка; сливи — Угорка, Бистриця, Тернослива, які відігра- ли визначну роль у становленні садівництва в багатьох країнах світу [5]. Vб. Глобалізація інтродукційних проце- сів. З ХІХ ст. і особливо наприкінці ХХ ст. ін- тродукційні процеси набули глобального ха- рактеру. Географія поширення плодових рослин з України постійно розширюється. У ХХ–ХХІ ст. новітні сорти яблуні, груші, виш- ні, черешні, сливи, айви, аґрусу, смородини, дерену, хеномелесу, глоду, обліпихи, барбари- су, гібридної хурми української селекції роз- повсюджуються по різних країнах. Нині скла- лися сприятливі умови як для ввезення нових видів і сортів в Україну, так і для вивозу зраз- ків плодових культур до будь-якої країни. Наслідком інтродукції в Україні є понад 760 іноземних видів плодових рослин, що приблизно утричі більше за кількість або- ригенних видів з їстівними плодами. Еко- номічне значення мають 110 видів і міжви- дових гібридів [13]. Колекції генетичних ресурсів в Україні налічують 21,2 тис. цін- них зразків плодових культур, у тому числі 14,8 тис. сортів, з них кількість сортів укра- їнського походження становить 4,5 тис., се- лекції інших країн — 10,3 тис. [17]. Таким чином, в Україні інтродуковано знач - ну кількість плодових рослин таксонів різного рівня. Успішна мобілізація власних та світо- вих ресурсів плодових рослин забезпечує се- лекційні, наукові, освітні та інші програми, задовольняє різноманітні потреби населен- ня, зберігає генетичне різноманіття рос лин для нинішнього та майбутніх поколінь. 1. Декандоль А. Местопроисхождение возде- лываемых растений. — СПб.: Риккер, 1885. — 490 с. 93ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 1 До історії інтродукції плодових рослин в Україні 2. Етимологічний словник української мови: У 7 т. — К. : Наук. думка, 1982. — Т. 1. — 631 с.; 1985. — Т. 2. — 570 с.; Т. 3. — 1989. — 549 с.; Т. 4. — 2004. — 653 с.; 2006. — Т. 5. — 703 с. 3. Карпун Ю.Н. Основы интродукции расте- ний // Hortus botanicus. — 2004. — № 2. — P. 17–32. 4. Книга путешествия. Турецкий автор Эвлия Челеби о Крыме (1666–1667 гг.) / Пер. и коммент. Е.В. Бахревского. — Симферополь: Дар, 1999. — 144 с. 5. Копань В.П., Копань К.М., Ярещєнко О.М. та ін. Методи, результати і перспективи селекції плодових та ягідних культур в Україні // Садів- ництво. — 2000. — Вип. 50. — С. 14–35. 6. Коровин С.Е., Кузьмин З.Е. К вопросу о по- нятиях и терминологии в интродукции растений // Бюл. ГБС. — 1997. — Вып. 175. — С. 3–11. 7. Кохно М.А. Інтродукція деревних рослин в Україні: здобутки й перспективи // Інтродукція рослин. — 1999. — № 1. — С. 27–29. 8. Кохно М.А. Історія інтродукції деревних рослин в Україні (короткий нарис). — К.: Фітосоціо- центр, 2007. — 67 с. 9. Кохно Н.А., Курдюк A.M. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине. — К.: Наук. думка, 1994. — 186 с. 10. Кузнецов С.И. Вклад А.М. Кормилицына в теорию интродукции древесных растений в связи с перспективами ее развития (к 100-летию со дня рождения) // Эколог. проблемы садоводства и ин- тродукции растений: Сб. науч. тр. / Никит. ботан. сад. — 2008. — Т. 130. — С. 120–126. 11. Лапин П.И. О терминах, применяемых в ис- следовани ях по интродукции и акклиматизации рас- тений // Бюл. ГБС. — 1972. — Вып. 83. — С. 10–18. 12. Лыпа А.Л. Интродукция и акклиматизация древесных растений в Украине. — К.: Вища шк., 1978. — 108 с. 13. Меженський В.М. Видовий склад плодових рослин України та перспективи їхнього використан- ня // Інтродукція рослин. — 2008. — № 1. — С. 8–19. 14. Павел Алеппский. Путешествие антиохий- ского патриарха Макария в Москву в середине XVII / Пер. Г. Муркоса. — СПб.: Сойкин, 1898. — 168 с. 15. Рандхава М. Сады через века. — М.: Зна- ние, 1981. — 320 с. 16. Реймерс Н.Ф. Популярный биологический словарь. — М.: Наука, 1991. — 539 с. 17. Рябчун В.К., Богуславський Р.Л. Генетичні ресурси рослин та їх роль у селекції // Теоретичні основи селекції польових культур: Зб. наук. пр. / Ін-т рослинництва ім. В.Я. Юр’єва. — Харків, 2007. — С. 363–398. 18. Тахтаджян А.Л. Распространение семян и плодов // Жизнь растений. — М.: Просвещение. — Т. 5, ч. 1. — С. 96–103. 19. Успенская Н.Д. Украинский сад. Основные тенденции развития // Folia dendrologica. — 1984. — № 84. — С. 405–417. 20. Шепельський А.I. До історії становлення на- укового плодівництва в Україні // Садівництво. — 2000. — Вип. 50. — С. 47–50. 21. Шлапак В.П. Підсумки інтродукції у лісово- му господарстві України // Інтродукція рослин. — 2003. — № 1–2. — С. 46–54. 22. Янушевич З.В. Культурные растения юго- запада СССР по палеоботаническим исследовани- ям. — Кишинев: Штиинца, 1976. — 214 с. 23. Bezusko L.G., Bezusko T.V., Mosyakin S.L. A reconstruction of the flora and vegetation in the cen tral area of early medieval Kiev, Ukraine, based on the results of palynological investigations // Ur- ban Habitats. — 2003. — Vol. 1, N 1. — P. 105–119. 24. Cordova C.E., Lehman P.H. Archaeopalynolo- gy of synanthropic vegetation in the chora of Cherson- esos, Crimea, Ukraine // J. Archaeol. Sc. — 2003. — Vol. 30, N 11. — P. 1483–1501. 25. Zohary D., Hopf M. Domestication of plants in the Old World. — Oxford : Univ. Press, 2000. — 316 p. Рекомендував до друку П.А. Мороз В.Н. Меженский Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Украина, г. Киев К ИСТОРИИ ИНТРОДУКЦИИ ПЛОДОВЫХ РАСТЕНИЙ В УКРАИНЕ Уточнены и обобщены новые данные относительно интродукции плодовых растений в Украине. При- ведены схемы периодизации истории интродук- ции древесных и плодовых растений. V.M. Mezhenskyj National University of Life and Environmental of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv TO THE HISTORY OF THE INTRODUCTION OF FRUIT PLANTS IN UKRAINE The known and new data about of introduction of fruit plants in Ukraine are analyzed. The schemes of periodization of introduction history of wood and fruit plants are indicated.
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-531
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:43:24Z
publishDate 2011
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/77/1729f5c6d97d52f9048b4a577329d477.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-5312019-12-04T21:22:18Z To the history of the introduction of fruit plants in Ukraine До історії інтродукції плодових рослин в Україні Mezhenskyj, V.M. The known and new data about of introduction of fruit plants in Ukraine are analyzed. The schemes of periodization of introduction history of wood and fruit plants are indicated. Уточнено та узагальнено нові дані щодо інтродукції плодових рослин в Україні. Наведено схеми періодизації історії інтродукції деревних та плодових рослин. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2011-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/531 10.5281/zenodo.2545952 Plant Introduction; Vol 49 (2011); 87-93 Інтродукція Рослин; Том 49 (2011); 87-93 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377773 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/531/507 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Mezhenskyj, V.M.
До історії інтродукції плодових рослин в Україні
title До історії інтродукції плодових рослин в Україні
title_alt To the history of the introduction of fruit plants in Ukraine
title_full До історії інтродукції плодових рослин в Україні
title_fullStr До історії інтродукції плодових рослин в Україні
title_full_unstemmed До історії інтродукції плодових рослин в Україні
title_short До історії інтродукції плодових рослин в Україні
title_sort до історії інтродукції плодових рослин в україні
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/531
work_keys_str_mv AT mezhenskyjvm tothehistoryoftheintroductionoffruitplantsinukraine
AT mezhenskyjvm doístoríííntrodukcííplodovihroslinvukraíní

Ähnliche Einträge