Вікова діброва дендропарку “Олександрія” НАН України: історія, сучасний стан, оптимізація

The paper highlighted the historic importance of oak to create Dendrological Park Alexandria. The results of many years of research on the modern state of old trees. The spatial and phytocoenotic structure of oak stands were investigated.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Galkin, S.I.
Format: Artikel
Sprache:Englisch
Veröffentlicht: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2011
Online Zugang:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/532
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860122883061186560
author Galkin, S.I.
author_facet Galkin, S.I.
author_sort Galkin, S.I.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-12-04T21:23:20Z
description The paper highlighted the historic importance of oak to create Dendrological Park Alexandria. The results of many years of research on the modern state of old trees. The spatial and phytocoenotic structure of oak stands were investigated.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.2545954
first_indexed 2025-07-17T12:43:25Z
format Article
fulltext 94 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 1 © С.І. ГАЛКІН, 2011 УДК [712.253:58]:712.41(477.41)«311+312» С.І. ГАЛКІН Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України Україна, 09113 Київська обл., м. Біла Церква-13 ВІКОВА ДІБРОВА ДЕНДРОПАРКУ «ОЛЕКСАНДРІЯ» НАН УКРАЇНИ: ІСТОРІЯ, СУЧАСНИЙ СТАН, ОПТИМІЗАЦІЯ Висвітлено історичну значущість діброви при створенні дендропарку «Олександрія». Наведено результати багаторічних досліджень сучасного стану вікових дерев. Вивчено просторову та фітоценотичну структуру дубових насаджень. Діброви — найбільш високопродуктивні і багаті у флористичному відношенні лісові угруповання, одні з основних рослинних формацій лісів України. На основі природ- них дубових насаджень створено багато українських парків, зокрема один з най- більш відомих — дендропарк «Олексан- дрія» НАН України (площа 400,67 га). На відміну від інших ландшафтних парків, сформованих на базі дібров, в «Олексан- дрії» дуб звичайний досі зберіг функцію до- мінуючої ландшафтоутворюючої породи. Парк «Олександрія» було створено у 1793 р. [6]. На початку ХХІ ст. з причин ві- кового, екологічного і соціального характе- ру стан діброви парку як у фітоценотично- му, так і в ландшафтному плані почав по- гіршуватися, тому актуальним завданням було вивчити кількісний склад та вікову структуру дубових насаджень, їхній су- часний стан та намітити шляхи оптимізації діброви. Мета роботи — проведення таксаційних досліджень, детальної інвентаризації кож- ного вікового дерева, визначення загально- го і санітарного стану, фітоценотичної та ландшафтної структури вікової діброви. Ступінь антропогенної дегресії дубових насаджень визначали за Р.А. Карписоно- вою [2]. Таксаційні дослідження перести- глих дерев дуба полягали в детальному описі кожного екземпляра за 12 показника- ми, що характеризують стан крони і стовбу- ра. Характеристику крони і стовбура давали за мо дернізованими та узагальненими нами методиками [3, 5]. Ступінь ураження грибни- ми та бактеріальними хворобами оцінювали за зовнішніми ознаками згідно з методиками лісопатологічного обстеження за трьохбаль- ною шкалою (1 бал — малий, 2 бали — се- редній, 3 бали — великий) [3, 5]. Розподіл насаджень за типами ландшафтів проведе- но за класифікацією Л.І. Рубцова [4]. Установлено, що на початку ХХІ сто- ліття діброва дендропарку представлена насадженнями, різними за віком, умовами місцезростання, фітоценотичною та про с- торово-композиційною структурою. При- родна вікова діброва займає в «Олексан- дрії» центральну, історичну частину парку. Вона є віссю, на якій ґрунтується більшість ландшафтних композицій. Основну частину діброви (понад 70%) займає діброва так званого лісового типу ландшафту, в якій дуб звичайний зростає разом з іншими аборигенними паркоутво- рюючими породами — кленом гостро- листим (Acer platanoides L.) та польовим (A. compestre L.), ясенем звичайним (Fra- xinus excelsior L.), липою серцелистою (Tillia cordata Mill.). Близько 30% площі діб рови займає діброва паркового типу — чиста трав’яниста діброва без підліску та ІІ ярусу, в складі травостою якої перева- жають злакові рослини. 95ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 1 Вікова діброва дендропарку «Олександрія» НАН України: історія, сучасний стан, оптимізація За середніми показниками по дендропар- ку у різних типах насаджень більшість ду- бів характеризуються відносно високими показниками густоти і розміром крони — відповідно 94,3 та 90,3% від загальної кіль- кості дубів (табл. 1). Більшість дубів (96,0%), які зростають у насадженнях різних типів, мають сухі гіл- ки. В насадженнях лісового типу відмиран- ня гілок у нижній і середній частині крони пов’язано зі значним боковим затіненням. Всихання гілок дубів насаджень діброви паркового типу, ймовірніше, зумовлено значним розвитком трав’янистого покриву, насамперед злакового, який, як відомо, сильно конкурує з деревами за елементи мінерального живлення та вологу. Не ви- ключаються також інші причини: гальму- вання росту одних гілок іншими та розви- ток у вікових дерев грибних хвороб [1]. Суховершинність дубів в її типовому прояві (коли всихає тільки верхівка, а інша частина крони залишається живою) в наса- дженнях як лісового, так і паркового типу спостерігалась дуже рідко. В табл. 2 наведено дані щодо розподілу вікових дерев дуба за показниками ура- жень стовбура хворобами. Зовнішнім про- явом пошкоджених дерев є дупла і плодові тіла. Зафіксовано також приховані пошко- дження стовбура, які визначали за допомо- гою так званої звукової проби. Дупла виявлено у середньому у 13,3% дерев дендропарку. Різницю в кількості де- рев з дуплами між насадженнями різної структури не виявлено. Дуби пошкоджені дуплами переважно у нижній (до 75% де- рев) і частково у середній (до 25%) частині стовбура. Більшість дерев характеризува- лися наявністю одного дупла. Понад 50% дерев мали великі за розміром дупла (по- над 20 см завдовжки); середні (11–20 см зав довжки) або менші (до 10 см завдовжки) дупла — приблизно однакова кількість де- рев. Лише у 10–12% дерев дупла запломбо- вані, але багато з них потребують повного або часткового ремонту. Плодові тіла виявлено у середньому у 9,5% дерев, причому таких дубів у наса- дженнях паркового типу було приблизно вдвічі більше, ніж у насадженнях лісового типу (13,1% проти 7,7%). На більшості дерев кількість плодових тіл є невеликою. Розта- шовані вони переважно в середній і нижній частині стовбура. За звуковою пробою гнилі виявлено у 9,1% дубів. Гнилі слід віднести до найбільш небезпечних стовбурових хвороб перестиг- лих дубів. Вони знижують вітростійкість дерев, а отже, і їхню довговічність. У 4,5% дубів виявлено також іншу не- безпечну грибну хворобу — некроз стовбу- ра. В кінцевій стадії розвитку вона спричи- няє відшарування кори і заболонну гниль у периферичній частині стовбура. Понад 40% уражених дубів характеризувалися вели- кими за розміром пошкодженнями (понад 1 м завдовжки), майже стільки ж — серед- німи (0,6–1,0 м завдовжки), близько 20% — невеликими ураженнями (до 0,5 м завдовж- ки). У більшості випадків ураження розта- шовані у нижній частині стовбура. Тріщини як наслідок розтріскування стовбура під час сильних морозів виявлено у незначної кількості дубів (0,7%). Тріщини мають різні розміри (від 1 до 5 м і більше), проте понад 50% дубів мають відносно не- великі тріщини (1–3 м). Розташовані вони в нижній і середній частині стовбура. Небез- печність цих пошкоджень полягає у тому, що вони можуть сприяти зараженню дерев хворобами. Помітне розповсюдження на стовбурах старих дубів отримала бактеріальна хво- роба поперечний рак. Цією хворобою вра- жено 9,9% дубів дендропарку. На більшості дерев (понад 60%) виявлено по одному ра- ковому утворенню, на решті — по 2–3. На 90% дубів ракові утворення мали невеликі і середні розміри (до 0,7 обводу стовбура). Розташовані здуття переважно в нижній частині стовбура. Стовбури 10,3% дубів ушкоджені раковими утвореннями округ- лої форми — наростами, розташованими 96 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 1 С.І. Галкін Таблиця 1. Розподіл старовікових дерев дуба звичайного в дендропарку «Олександрія» за показниками розвитку і стану крони № кварталу № в и д іл у П л о щ а в и д іл у , га К іл ь к іс т ь д е р е в Кількість дубів з різними показниками розвитку і стану крон, % від загальної кількості Густота Розміри Водяні пагони (кількість) Сухі гілки (кількість) н е в е л и к а с е р е д н я в е л и к а н е в е л и к і с е р е д н і в е л и к і в ід с у т н і н е в е л и к а с е р е д н я в е л и к а в ід с у т н і н е в е л и к а с е р е д н я в е л и к а І. Насадження лісового типу А. Насадження рівнинних місцеположень 6 3 0,5 25 — 72,0 28,0 12,0 68,0 20,0 84,0 12,0 — 4,0 — 56,0 40,0 4,0 6 4 1,1 68 1,5 26,5 72,0 4,4 19,1 76,5 25,0 30,9 35,3 8,8 1,5 73,5 17,6 7,4 13, 7 8 6,0 302 7,0 48,5 44,5 10,0 63,4 26,6 81,5 10,2 7,3 1,0 2,3 55,0 31,8 10,9 14 9 1,7 109 7,3 42,2 50,5 17,4 45,9 36,7 51,4 20,2 19,2 9,2 0,9 51,4 23,9 23,8 20 10 0,7 38 2,6 44,8 52,6 18,4 36,8 44,8 50,0 23,7 15,8 10,5 13,1 42,2 26,3 18,4 14, 8 11 3,7 171 2,3 48,0 49,7 9,9 40,4 49,7 65,5 13,4 16,4 4,7 1,2 42,1 35,7 21,0 8 13 0,6 39 2,6 76,9 20,5 10,3 71,8 17,9 82,0 15,4 2,6 — — 28,2 51,3 20,5 27 17 0,6 31 12,9 48,4 38,7 9,7 51,6 38,7 64,5 12,9 16,1 6,5 — 45,1 35,5 19,4 15,9 18 1,0 45 2,2 77,8 20,0 6,7 77,8 15,5 91,1 6,7 2,2 — 2,2 71,0 20,0 6,8 15 22 0,8 58 5,2 67,2 27,6 10,3 51,7 38,0 51,7 22,4 22,4 3,5 5,2 77,6 15,5 1,7 15 23 0,3 25 4,0 28,0 68,0 — 48,0 52,0 40,0 52,0 — 8,0 16,0 68,0 16,0 — 19, 12 26 2,6 200 8,0 35,0 57,0 8,0 37,5 54,5 40,0 31,0 21,5 7,5 1,0 56,0 30,5 12,5 Середні по казники по А 19,6 1111 5,5 47,1 47,4 10,0 49,6 40,4 61,6 18,9 14,7 4,8 2,3 54,5 29,6 13,6 Б. Насадження схилів балок 6 1 3,7 204 7,8 57,9 34,3 10,8 43,1 46,1 88,7 5,9 3,9 1,5 0,5 47,5 37,3 14,7 6, 11 6 0,5 34 2,9 73,6 23,5 5,9 44,1 50,0 88,2 8,8 3,0 — — 58,8 35,3 5,9 27 16 0,2 26 3,8 65,4 30,8 11,5 42,3 46,2 73,1 11,5 11,5 3,9 — 57,7 38,5 3,8 9, 15 19 3,5 67 1,5 55,2 43,3 — 31,3 68,7 71,6 25,4 3,0 — 19,4 61,2 13,4 6,0 16 20 0,5 38 — 57,9 42,1 2,6 34,2 63,2 57,9 34,2 7,9 — 21,2 57,8 18,4 2,6 15 21 0,3 28 — 78,6 21,4 3,6 60,7 35,7 78,6 17,9 3,5 — 17,9 67,9 7,1 7,1 19, 25 24 1,8 34 2,9 67,7 29,4 5,8 38,3 55,9 100,0 — — — — 26,4 55,9 17,7 19, 25 25 1,4 61 11,5 73,8 14,7 13,1 54,1 32,8 98,4 — 1,6 — 3,3 45,9 34,4 16,4 31 28 0,5 12 — 50,0 50,0 — 8,3 91,7 91,7 8,3 — — — 50,0 41,7 8,3 26 30 0,3 27 11,1 22,2 66,7 11,1 25,9 63,0 85,2 7,4 3,7 3,7 — 44,4 29,7 25,9 Середні показники по Б Σ 12,7 Σ 531 5,6 60,5 33,9 7,9 41,2 50,9 84,7 10,6 3,8 0,9 5,5 50,7 31,8 12,0 Середні показники по І (А+Б) Σ 32,3 Σ 1642 5,5 51,4 43,1 9,3 46,9 43,8 69,1 16,2 11,2 3,5 3,3 53,2 30,3 13,2 ІІ. Насадження паркового типу 6, 11 5 0,8 39 5,1 35,9 59,0 2,6 35,9 61,5 7,7 15,4 41,0 35,9 2,6 71,8 20,5 5,1 12, 6, 7, 19, 20 7 6,3 493 7,3 39,6 53,1 12,2 41,6 46,2 9,3 16,0 30,9 43,8 5,1 64,1 19,3 11,5 8, 15 12 0,5 62 5,0 33,9 61,1 6,4 59,7 33,9 19,3 22,6 32,3 25,8 12,9 62,9 16,1 8,1 15 14 0,3 20 — 60,0 40,0 20,0 55,0 25,0 75,0 15,0 5,0 5,0 5,0 70,0 20,0 5,0 14,27 15 0,7 38 — 42,1 57,9 7,9 31,6 60,5 15,7 23,7 29,0 31,6 5,3 78,9 13,2 2,6 Середні по каз ники по ІІ Σ 8,6 Σ 652 6,1 39,6 54,3 11,0 42,8 46,2 9,5 17,0 30,7 42,8 5,6 65,3 18,7 10,4 97ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 1 Вікова діброва дендропарку «Олександрія» НАН України: історія, сучасний стан, оптимізація Таблиця 2. Розподіл старовікових дерев дуба звичайного в дендропарку «Олександрія» за показниками уражень стовбура хворобами і пошкодженнями № к в а р т а л у № в и д іл у П л о щ а в и д іл у , га К іл ь к іс т ь д е р е в Кількість дубів з ураженням стовбура хворобами і пошкодженнями, % від загальної кількості Д у п л а П л о д о в і т іл а Г н и л і, з в у к о в а п р о б а Н е к р о з к о р и Т р іщ и н и П о п е р е ч - н и й р а к Н а р о с т и В ід с у т н іс т ь о д н іє ї в е р ш и н и І. Насадження лісового типу А. Насадження рівнинних місцеположень 6 3 0,5 25 4,0 8,0 — 4,0 — 4,0 36,0 4,0 6 4 1,1 68 7,4 8,8 4,4 — 1,5 4,4 8,8 — 13, 7 8 6,0 302 14,2 10,9 6,0 3,0 0,3 13,9 7,9 1,3 14 9 1,7 109 10,1 3,7 8,3 3,7 — 13,8 9,2 4,6 20 10 0,7 38 10,5 7,9 10,5 2,6 — 7,9 13,2 — 14, 8 11 3,7 171 13,5 7,6 2,9 2,3 — 14,6 8,8 0,6 8 13 0,6 39 10,3 — 7,7 5,2 — 5,2 2,6 — 27 17 0,6 31 25,8 3,2 12,9 — — 9,7 3,2 3,2 15, 9 18 1,0 45 6,7 8,9 2,2 4,5 2,2 4,5 4,5 — 15 22 0,8 58 17,2 5,2 3,4 — 1,7 13,8 — 1,7 15 23 0,3 25 20,0 4,0 — 16,0 — 8,0 — — 19, 12 26 2,6 200 10,5 3,0 9,5 1,5 0,5 5,0 16,0 2,0 Середні показ ни ки по А Σ 19,6 Σ 1111 12,4 7,4 6,1 2,7 0,5 10,4 10,4 1,5 Б. Насадження схилів балок 6 1 3,7 204 18,6 12,3 9,3 5,9 2,6 5,9 17,2 1,0 6, 11 6 0,5 34 8,8 5,9 5,9 3,0 — 14,7 14,7 — 27 16 0,2 26 15,4 3,8 15,4 — — 15,4 11,5 — 9, 15 19 3,5 67 9,0 4,5 9,0 6,0 — 4,5 7,5 — 16 20 0,5 38 5,3 — 5,3 — — 5,3 18,4 — 15 21 0,3 28 10,7 7,1 7,1 7,1 — 3,5 — 3,5 19, 25 24 1,8 34 14,7 5,9 11,8 20,6 — 14,7 5,9 — 19, 25 25 1,4 61 26,2 14,8 37,7 19,7 3,3 4,9 11,5 1,6 31 28 0,5 12 16,7 8,3 16,7 — — 8,3 8,3 8,3 26 30 0,3 27 18,5 — 22,2 7,4 3,7 25,9 3,7 — Середні показники по Б Σ 12,7 Σ 531 15,8 8,5 13,2 7,5 0,8 8,1 12,4 0,9 Середні показники по I (А + Б) Σ 32,3 Σ 1642 13,5 7,7 8,4 4,3 0,5 9,7 11,0 1,3 ІІ. Насадження паркового типу 6, 11 5 0,8 39 17,9 2,6 10,3 12,8 2,6 2,6 — 2,6 12, 6, 7, 19, 20 7 6,3 493 11,2 16,6 11,0 3,5 1,0 9,9 9,7 3,0 8,15 12 0,5 62 16,1 4,8 3,2 — — 6,5 3,3 — 15 14 0,3 20 — 10,0 5,0 10,0 — 25,0 10,0 — 14, 27 15 0,7 38 18,4 2,6 21,1 13,2 — 13,2 2,6 7,9 Середні показники по ІІ Σ 8,6 Σ 652 12,1 13,1 10,6 4,5 0,9 9,7 8,1 2,9 98 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 1 С.І. Галкін переважно в нижній і середній частині стовбура. Більшість дубів мають по 2–5 на- ростів. Поперечний рак і нарости не спри- чиняють раптової загибелі дерев. Аналіз загального стану дерев свідчить, що значні дефекти розвитку крони (дуже рідка і мала за розмірами крона, велика або значна кількість сухих гілок у верхній час- тині, зламана одна з верхівок) і хвороби стовбура (гнилі, тріщини, але не попереч- ний рак і нарости) мають місце у 40,4% ві- кових дубів дендропарку. При цьому, на 57,3% дубів виявлено тільки по одному де- фекту розвитку крони або ураженню стов- буровими хворобами, по 2 дефекти або ура- ження мають 29,3% дубів, по 3 і більше — 10,0–0,6%. Понад 20% дубів пошкоджені внутріш- німи і поверхневими гнилями, які станов- лять певну небезпеку для подальшого іс- нування дерев. Цьому можна запобігти, вживши санітарно-оздоровчих заходів. Результати проведених досліджень свідчать про те, що, незважаючи на пере- стиглий вік дерев, сучасний стан дубів можна вважати в цілому задовільним. Біль- шість перестиглих дубів характеризують- ся добре розвиненим фотосинтезуючим апаратом, який забезпечує високий рівень їхньої життєдіяльності. На рис. 1 наведено розподіл діброви за віком. Діброва дендропарку загальною пло- щею 44,6 га складається з двох територі- ально відокремлених і нерівнозначних за Рис. 1. Розподіл діброви за віком (цифрами позначено виділи) 99ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 1 Вікова діброва дендропарку «Олександрія» НАН України: історія, сучасний стан, оптимізація площею масивів. Перший, площею 40,5 га, займає серединне положення в загальній ландшафтній композиції парку і представ- лений перестиглими насадженнями. Цей масив є унікальною пам’яткою природи та садово-паркового мистецтва. Він має вели- ку флористичну і художньо-естетичну цін- ність. З 2002 року віковій діброві надано статус Національного надбання України. Інший масив, площею 4,1 га, розташова- ний у південно-західній частині парку і представлений достигаючими, стиглими і частково перестиглими насадженнями. Се- редньовікові насадження зростають на площі 0,4 га (0,9 % від загальної площі діб- рови), достигаючі — на площі 3,5 га (7 %), стиглі — на площі 0,2 га (0,4 %). Більшість насаджень дуба досягли перестиглого віку. Вони займають площу 40,5 га, або 91,7 % від загальної площі діброви. У межах одного і того самого виділу зростають дерева, різні за віком. Переваж- но в насадженнях ростуть дуби XII класу віку (220–240-річні), однак чимало дерев досягли більшого віку — 250–300 років, а деякі — навіть 400–500 років. Діаметри ба- гатьох дерев становлять 1,5–2,0 м. У діброві виділяються насадження різ- ної фітоценотичної і ландшафтної струк- тури, які відрізняються за формою і скла- дом деревостану, наявністю, кількісним і якісним складом нижчих ярусів, об’ємно- просторовою характеристикою, ступенем рекреаційної деградації (рис. 2). Рис. 2. Розподіл діброви за фітоценотичною і ландшафтною структурою (цифрами позначено виділи) 100 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 1 С.І. Галкін У діброві лісового типу трапляються на- садження за участю тільки дуба, іноді з не- значною кількістю інших порід у І ярусі, з ІІ деревним ярусом або без нього, з підростом, типовим або нетиповим для насаджень під- ліском і трав’янистим покривом, з добре або мозаїчно вираженою листовою підстилкою. В ландшафтному відношенні — це закриті простори з вертикальною зімкненістю крон. Їхня площа становить 35,6 га, або 79,8% від загальної площі діброви дендропарку. Дубові паркові насадження лісового типу значною мірою наближені до природ- них, що зумовлює їхню біологічну стійкість і довговічність. Для насаджень паркового типу харак- терні монодомінантні одноярусні насаджен- ня з дуже рідким підліском або без нього та добре розвинений широколистно-злаковий трав’янистий покрив (площа 9,0 га, або 20,2% від загальної площі діброви). Ці наса- дження належать до порушених і сильно порушених дібров, проте один з важливих показників цієї стадії — стежкова мере- жа — відсутній. Тип ландшафту — закри- тий простір, насадження з горизонтальною зімкненістю крон і часто з нерівномірним розташуванням дерев. Завдяки наявності вікон і прогалин створюються об’ємно- просторові ефекти, підсилюється гра світ- ла й тіні, що надає таким насадженням особливої привабливості. Деревостан переважної більшості виді- лів перестиглих насаджень лісового типу має двох’ярусну структуру. В деревостан частини виділів насаджень паркового типу, які колись були одноярусними, садівника- ми невиправдано було введено ІІ ярус, або він з’явився природно — через відсутність догляду. За складом порід І ярусу більшість так- саційних виділів характеризуються чис- тими деревостанами, тобто насадженнями з абсолютним переважанням дуба звичай- ного. Лише в деяких виділах у деревостані присутні інші види (10% за об’ємом дере- вини: ясен звичайний або липа серцелис- та). І тільки в одному невеликому за пло- щею (0,2 га) виділі клен гостролистий і ясен звичайний входять до складу наса- дження в значно більшій кількості (відпо- відно 30 і 10%). Середня висота дубів в усіх виділах — 26–27 м, однак середні діаметри дерев дуба значно відрізняються в різних виділах — від 68 до 114 см. Для І ярусу насаджень ха- рактерна різна повнота (за сумою площ пе- рерізів). До насаджень з низькою повнотою належить один виділ з повнотою 0,4, з се- редньою повнотою (0,5–0,7) — 9 виділів, з високою повнотою (0,8–1,0) — 10 виділів. Повнота деяких виділів становить 1,7–2,4, тобто є надмірно високою. Перевищення повноти 1,0 на 0,1–0,2 у насадженнях держ- лісфонду трапляється досить рідко. В на- садженнях старовинних парків, де метою не є отримання деревини, такі явища ціл- ком припустимі. Бонітет усіх насаджень — ІІІ, тобто дубові насадження дендропарку належать до середньобонітетних. У середньому в перестиглих насаджен- нях лісового типу зростає 51 дуб на 1 га, у тому числі в насадженнях рівнинних міс- цеположень — 57 дерев на 1 га, в насаджен- нях схилів балок — 42 на 1 га. Значно біль- ше старих дубів на 1 га припадає в наса- дженнях паркового типу — 76, тобто на 50% більше. Тут дуби ростуть значно щільніше, ніж у насадженнях лісового типу. У ІІ ярусі перестиглих дубових наса- джень переважають клени гостролистий і польовий, часто трапляються липа серце- листа, ясен звичайний, у деяких виділах — граб звичайний, іноді груша звичайна, яблуня лісова, робінія звичайна. Вік дерев ІІ ярусу — 40–90 років. Іноді в ІІ ярусі рос- туть і більш старі (120–150 років) дерева клена гостролистого і липи серцелистої. ІІ ярус найчастіше має невелику повноту: 0,3–0,4, рідше — 0,5 або вищу. У підрості насаджень переважають кле- ни гостролистий і польовий, на окремих ді- лянках трапляються також ясен звичайний та липа серцелиста. 101ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 1 Вікова діброва дендропарку «Олександрія» НАН України: історія, сучасний стан, оптимізація Підріст має різний вік (від 1 до 8–12 ро- ків), різну висоту (0,3–8–10 м), різну густо- ту. Однак у деяких виділах утворюються доволі значні за розмірами і густотою за- рості підросту не дуже високої якості. Схо- ди дуба звичайного трапляються рідко. Таким чином, наявність доброго віднов- лення другорядних порід за відсутності від- новлення едифікатора та невтручання в цей процес людини, безумовно, в майбутньому призведе до небажаної заміни найбільш цін- них, високодекоративних дубових наса- джень парку на менш декоративні, менш стійкі і менш довговічні насадження супут- ників дуба. Цього не можна допустити. У підліску багатьох виділів переважає бузина чорна (Sambucus nigra L.), часто трапляються бруслина європейська (Euo- nymus europaea L.), глід гладенький (Cra- taegus leiomonogyna Klok.), свидина біла (Swida alba (L.) Opiz), іноді жимолость та- тарська (Lonicera tatarica L.), калина гор- довина (Viburnum lantana L.), клен татар- ський (Acer tataricum L.). Підлісок різної густоти і розміщення. Бузина чорна в бага- тьох місцях утворює густі зарості. У трав’янистому покриві, поряд з типови- ми дібровними видами (яглиця звичайна (Aegopodium podagraria L.), фіалка біла (Viola alba Bess.), медунка темна (Pulmona ria obscura Dumort.), зірочник гайовий (Stellaria nemorum L.) та ін.), з’явилися невластиві цим насадженням рослини, такі як розрив-трава дрібноквіткова (Impatiens par viflora DC.), Рис. 3. Розподіл діброви за рельєфом місцевості (цифрами позначено виділи) 102 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 1 С.І. Галкін кропива дводомна (Urtica dioica L.), бугила лісова (Anthricus silvestris (L.) Hoffm.), які іноді утворюють густі зарості. За типом рельєфа дубові насадження належать до рівнинних місцезростань площею 30,9 га (69,3% від загальної площі діброви) і насаджень схилів балок площею 13,7 га (30,7% ) (рис. 3). Здебільшого це круті (30–60°), рідше — пологі (10–15°) схили різних експозицій Західної, Цен- тральної і Східної балок. Рельєф, як еко- логічний фактор, що впливає на світло, теп ло, вологу і поживні речовини, значною мірою визначає структуру і стан дубових насаджень. З метою оптимізації території вікової ді- брови рекомендуємо провести на всій тери- торії видалення всохлих і всихаючих (IV клас життєздатності) старих дубів та дерев супутніх порід. Вжити заходів з індивіду- ального захисту і лікування старих дубів: обрізання сухих та пошкоджених гілок, ви- далення плодових тіл дереворуйнуючих грибів, пломбування дупел, дезінфекція і покриття олійною фарбою некрозних зон на стовбурах. У виділах насаджень паркового типу не- обхідно провести вирубку самосівних дерев ІІ ярусу і чагарників та оптимізацію трав’янистого покриву, зокрема видалення заростей кропиви дводомної. В усіх виділах насаджень лісового типу провести видалення дерев ІІ ярусу, які ростуть близько до старих дубів і сво- їми верхівками вростають в їхні крони. Розчистити густі зарослі чагарників і підросту. У виділах насаджень лісового типу, які зростають на схилах балок, з метою уник- нення руйнування ґрунту крутих схилів провести видалення похилених дерев у бік дна балки. Для запобігання ерозії ґрунту необхідно також зберегти достат- ню кількість кущів, які ростуть на схилах балок. 1. Алесксеев И.А. Использование годичного отпада как метода оценки и прогноза санитарного состояния при лесопатологическом мониторинге // Проблемы лесопатологического мониторинга в та- ежных лесах европейской части СССР: Тез. докл. 1-й Всесоюз. конф. — Петрозаводск: Карельский НЦ АН СССР, 1991. — С. 3–4. 2. Карписонова Р.А. Дубравы лесопарковой зоны Москвы. — М.: Наука, 1967. — 104 с. 3. Осипов В.В., Селочник Н.Н., Ильюшенко А.Ф. и др. Состояние дубрав Лесостепи. — М.: Наука, 1989. — 232 с. 4. Рубцов Л.И. Садово-парковый ландшафт. — К.: Изд-во АН УССР, 1956. — 211 с. 5. Тюльпанов Н.М. Лесопарковое хозяйство. — Л.: Стройиздат, 1975. — 160 с. 6. Aftanazy R. Materiały do dziejów rezydencji / Pod redakcją A.J. Baranowskiego. Tom XI A. Dawne województwo kijowskie. Uzupełnienia do tomów I-XI. — Warszawa, 1993. — 719 s. Рекомендував до друку С.І. Кузнецов С.И. Галкин Государственный дендрологический парк «Александрия» НАН Украины, Украина, г. Белая Церковь ВЕКОВАЯ ДУБРАВА ДЕНДРОПАРКА «АЛЕКСАНДРИЯ» НАН УКРАИНЫ: ИСТОРИЯ, СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ, ОПТИМИЗАЦИЯ Освещена историческая значимость дубравы при создании дендропарка «Александрия». Приведе- ны результаты многолетних исследований состоя- ния вековых деревьев. Изучена пространственная и фитоценотическая структура дубовых насажде- ний. S.I. Galkin State Dendrological Park Alexandria, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Bila Tserkva THE SECULAR OAK’S FOREST OF THE DENDROLOGICAL PARK ALEXANDRIA OF THE NAS OF UKRAINE: HISTORY, MODERN STATE, OPTIMIZATION The paper highlighted the historic importance of oak to create Dendrological Park Alexandria. The results of many years of research on the modern state of old trees. The spatial and phytocoenotic structure of oak stands were investigated.
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-532
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:43:25Z
publishDate 2011
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/10/d2b3e80c91ea30a9ca728c18f3b6cf10.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-5322019-12-04T21:23:20Z The secular oak's forest of the Dendrological Park Alexandria of the NAS of Ukraine: history, modern state, optimization Вікова діброва дендропарку “Олександрія” НАН України: історія, сучасний стан, оптимізація Galkin, S.I. The paper highlighted the historic importance of oak to create Dendrological Park Alexandria. The results of many years of research on the modern state of old trees. The spatial and phytocoenotic structure of oak stands were investigated. Висвітлено історичну значущість діброви при створенні дендропарку “Олександрія”. Наведено результати багаторічних досліджень сучасного стану вікових дерев. Вивчено просторову та фітоценотичну структуру дубових насаджень. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2011-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/532 10.5281/zenodo.2545954 Plant Introduction; Vol 49 (2011); 94-102 Інтродукція Рослин; Том 49 (2011); 94-102 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377773 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/532/508 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Galkin, S.I.
Вікова діброва дендропарку “Олександрія” НАН України: історія, сучасний стан, оптимізація
title Вікова діброва дендропарку “Олександрія” НАН України: історія, сучасний стан, оптимізація
title_alt The secular oak's forest of the Dendrological Park Alexandria of the NAS of Ukraine: history, modern state, optimization
title_full Вікова діброва дендропарку “Олександрія” НАН України: історія, сучасний стан, оптимізація
title_fullStr Вікова діброва дендропарку “Олександрія” НАН України: історія, сучасний стан, оптимізація
title_full_unstemmed Вікова діброва дендропарку “Олександрія” НАН України: історія, сучасний стан, оптимізація
title_short Вікова діброва дендропарку “Олександрія” НАН України: історія, сучасний стан, оптимізація
title_sort вікова діброва дендропарку “олександрія” нан україни: історія, сучасний стан, оптимізація
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/532
work_keys_str_mv AT galkinsi thesecularoaksforestofthedendrologicalparkalexandriaofthenasofukrainehistorymodernstateoptimization
AT galkinsi víkovadíbrovadendroparkuoleksandríânanukraíniístoríâsučasnijstanoptimízacíâ
AT galkinsi secularoaksforestofthedendrologicalparkalexandriaofthenasofukrainehistorymodernstateoptimization