Історія введення в культуру та використання Morus alba L.
The history of introduction of Morus alba L. in Ukraine has been presented. It was determined that Morus alba is the perspective plant for the planting of greenery and medicine.
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2011
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/533 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860122886763708416 |
|---|---|
| author | Vitenko, V.A. |
| author_facet | Vitenko, V.A. |
| author_sort | Vitenko, V.A. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-04T21:24:58Z |
| description | The history of introduction of Morus alba L. in Ukraine has been presented. It was determined that Morus alba is the perspective plant for the planting of greenery and medicine. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2545956 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:43:25Z |
| format | Article |
| fulltext |
103ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 1
УДК 634.2/3:631.522
В.А. ВІТЕНКО
Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України
Україна, 20300 Черкаська обл., м. Умань, вул. Київська, 12а
ІСТОРІЯ ВВЕДЕННЯ В КУЛЬТУРУ
ТА ВИКОРИСТАННЯ MORUS ALBA L.
На основі аналізу літературних джерел та власних спостережень досліджено історію інтродукції Morus alba L.
в Україні. Показано, що шовковиця біла є перспективною рослиною для використання в озелененні та медицині.
© В.А. ВІТЕНКО, 2011
Спочатку люди використовували їстівні
плоди, ягоди, корені та інші частини рос-
лин, зібрані в природних місцях зростання,
згодом навчилися переносити ці рослини
на нові території, ближче до свого помеш-
кання. Це зумовило розвиток землеробства.
З розвитком землеробства та подорожей до
нових земель розвивається інтродукція
рослин.
Нині особливу увагу приділяють росли-
нам, які поєднують цінні лікувальні, пло-
дові, технічні, декоративні та фітомеліо-
ративні властивості. До таких рослин на-
лежить Mоrus alba L. [3].
M. alba природно поширена в Японії, Ки-
таї, Індії, Малій Азії. Культивується з дав-
ніх часів як кормова рослина для відгодівлі
гусені шовкопряда, а також як текстильна,
їстівна, лікарська, фітомеліоративна, деко-
ративна культура. Шовковиця біла є важ-
ливою технічною породою з цінною пруж-
ною, важкою, щільною деревиною, яка є
гарним будівельним матеріалом, а також
використовується для виготовлення бо-
чок, столярних виробів, музичних інстру-
ментів.
Для вивчення історії інтродукції Mоrus
alba в Україні використано матеріали влас-
них експедиційних та польових досліджень,
гербарні зразки, проаналізовано та уза-
гальнено літературні джерела.
Інтродукцію деревних рослин на тери-
торії України можна поділити на 5 періо-
дів: 1) період трипільської культури; 2) ан-
тичний — період грецької колонізації на
Півдні України; 3) період Київської Русі;
4) період будівництва перших ландшафт-
них парків; 5) період будівництва (заклад-
ки) ботанічних садів [5].
З розвитком шовківництва (5-е тис. до
н. е.) в Китаї листками шовковиці почали
відгодовувати гусінь тутового шовкопряда.
Саме цей період вважається початком роз-
квіту культури M. alba [4]. В античний пері-
од (655 р. н.е.) на північному узбережжі
Понт-Евксинського моря існували колонії
греків, які вирощували овочеві і плодові
рослини, зокрема білу шовковицю.
За часів Київської Русі шовковиця по-
ширилася як технічна, лікарська та плодо-
ва культура, її вирощували на узбережжі
Чорного моря [10]. За правління Івана IV в
Москві було засновано шовкоткацьку ма-
нуфактуру для потреб царського двору.
Петро І сприяв розвитку шовківництва та
розширенню культури шовковиці білої в
Росії, в тому числі і на території нинішньої
України. У Криму, Маріуполі, Макіївці,
Одесі, Києві ще й досі трапляються росли-
ни 200–250 річного віку. Плантації шовко-
виці було закладено у Києві та Бесівській
фортеці (нині м. Червоноград Харківської
області). В 1784 р. на території Харківської
губернії було посаджено 20 тис. дерев шов-
ковиці, а через 40 років їхня кількість до-
сягла 125 тис. [7]. У 1812 р. Х.Х. Стевен, який
обіймав посаду інспектора шовківництва
104 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 1
В.А. Вітенко
на Кавказі, заснував Нікітський ботанічний
сад [8]. Він також сприяв розвитку шовків-
ництва у Криму.
З середини XVIII ст. починається мігра-
ція шовковиці з культурфітоценозів до
природної флори з наступною натураліза-
цією, а також використанням її населенням
України як плодової рослини. Результати
обстежень природних фітоценозів, прове-
дені О.З. Глуховим, Л.В. Мітіною та ін. у
1994–1999 рр. [4], свідчать про наявність в
них M. alba, а також її форм ‘Globosа’,
‘Pendula’, ‘Integrifolia’, ‘Piramidalis’.
У 20–30-ті роки XX ст. шовкова ткани-
на мала стратегічне значення, оскільки з
розвитком авіації зросла потреба у пара-
шутах, які виготовляли з шовкової ткани-
ни. На всіх територіях, де могла зростати
шовковиця, закладали розсадники для її
вирощування [12]. На базі дослідної стан-
ції Мерефа (Харків. обл.) було створено
Інститут шовківництва. У 1930 р. було за-
кладено 12 га кормових плантацій шовко-
виці. Станом на 1941 р. загальна їхня пло-
ща становила 24 017 га. Під час Великої
Вітчизняної війни близько 8 тис. га план-
тацій шовковиці було знищено.
Шовковиця біла — дерево висотою 12–20 м
зі стовбуром діаметром (на висоті 1,3 м) 60–
80 см. У природних умовах часто зростає у
вигляді чагарника, висотою від 1,5 до 5,0 м.
У промислових насадженнях шовковицю
часто формують як високо- або низькоштам-
бове дерево.
Скелетні гілки відходять від осьової під
різними кутами залежно від форми крони,
хоча в більшості випадків у плодових форм
величина кута становить 45–60°. За харак-
тером росту гілки бувають прямі, звивисті,
колінчасті, підняті або звисаючі. Стовбур
шовковиці сірий, іноді з легкою жовтизною,
кора з віком починає тріскатись, утворюю-
чи валики, розташовані перпендикулярно
до землі. Деревина біло-жовтувата. Молоді
пагони сіро-зелені або сіруваті. Пагони від-
різняються за товщиною залежно від віку
та розташування в системі відновлення.
Листки великі, з черешками, серцепо-
дібні або видовжено-серцеподібні з цільною
або розсіченою листковою пластинкою,
плоскою або виїмчастою основою, коротко-
видовжено загострені з зубцем максималь-
ної довжини 2 см. Форма та розмір листків
залежать від умов зростання, віку та стану
рослин.
Супліддя — складна зросла кістянка. З
кожної квітки суцвіття, які зібрані вздовж
осі, утворюється маленька кістянка, яка в
процесі росту зростається з сусідніми,
утворюючи соковите супліддя. У типової
форми виду вони дрібні, прісно-солодкі за
смаком, білі, рожеві, червонуваті, чорні та
темно-фіолетові. Виведено багато сортів з
великими супліддями та підвищеним вміс-
том цукру і біологічно активних речовин.
Коренева система стрижнева, добре
розгалужена, має розвинену систему дріб-
них коренів. Особливість коренів шовкови-
ці — їхній жовтий колір.
Шовковиця біла — надзвичайно полі-
морфний вид. На сьогодні відомо близько
400 її сортів та декоративних форм. Прове-
дені нами в 2005–2008 рр. експедиційні об-
стеження культурфітоценозів України за-
свідчили наявність у них великої кількості
рослин M. alba. У багатьох ботанічних са-
дах, дендропарках, скверах та інших типах
зелених насаджень невеликими біогрупа-
ми та поодиноко зростають форми M. alba
‘Globosa’, ‘Pendula’, ‘Piramidalis’, ‘Fastigia-
ta’, ‘Macrophylla’, ‘Tatarica’, ‘Aurea’, ‘Con-
torta’, ‘Integrifolia’. Наприклад, в Націо-
нальному дендропарку «Софіївка» НАН
України зростають M. alba ‘Globosa’, та
M. alba ‘Pendula’, яким понад сто років.
Ми виділили ранні та пізні феноформи
шовковиці білої, плоди яких достигають на
2–3 тижні раніше та на місяць пізніше від
типових форм. Виявлено також форму,
плоди якої починають достигати одночасно
з ранніми феноформами, а закінчують до-
стигати в кінці вересня. Шовковиця біла
зростає більш ніж у 20 ботанічних садах та
парках по всій території України [2].
105ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 1
Історія введення в культуру та використання Morus alba L.
В умовах України M. alba — досить зи-
мостійка, посухостійка, стійка до забруд-
нення повітря пилом, кіптявою та вики дами
промислових підприємств. Завдяки вели-
кій пластичності шовковиця біла пошири-
лася по всій території нашої країни. З успі-
хом використовується як декоративна рос-
лина в солітерних посадках, групах, при
створенні масивів, алей. Завдяки високій
рекреаційній здатності M. alba з успіхом
використовують у топіарному мистецтві:
для створення стрижених фігур та формо-
ваних рослинних композицій, живоплотів.
Незважаючи на те, що M. alba — дерево
другого ярусу, з неї за допомогою формую-
чої обрізки можна створити навіть низькі
живоплоти. В озелененні та паркобудівни-
цтві краще використовувати чоловічі ек-
земпляри (їх називають «шовкунами»),
тому що вони не засмічують пристовбурні
смуги супліддями. Окрім того, саме чолові-
чі екземпляри шовковиці білої, навіть у су-
хих та спекотних умовах півдня України,
утворюють густу тінисту крону та гарний
рівний штамб.
Шовковиця біла завдяки високій газо-,
пило- та димостійкості зростає навіть по-
близу промислових підприємств, є пер-
спективною рослиною для використання в
озелененні промислових міст.
У результаті проведених нами експеди-
ційних досліджень установлено, що M. alba
успішно росте на помірно зволожених і
сухих піщаних деградованих чорноземних,
темно-сірих опідзолених, слабо змитих лі-
сових, кам’янистих ґрунтах та на ґрунтах з
початковою стадією ґрунтоутворення. Тому
рослини M. alba доцільно ширше викорис-
товувати при створенні полезахисних лісо-
вих смуг, насаджень на схилах з метою
припинення ерозії ґрунту, у прибалкових
смугах і суцільних насадженнях на схилах
ярів та балок, при обсаджуванні зрошу-
вальних каналів і водоймищ.
M. alba є світлолюбною породою. Тому
при створенні масивів разом з іншими по-
родами вона краще росте й розвивається в
крайніх рядах насаджень. При цьому крона
її розвивається несиметрично і утворює
пишну, красиву облямівку зовнішньої час-
тини зелених насаджень завдяки блиску-
чим темно-зеленим листкам, густо розмі-
щеним у кроні. На зовнішній частині крони
дерев M. alba щорічно спостерігається ряс-
не плодоношення.
M. alba є цінною плодовою культурою, її
супліддя мають високі поживні та лікуваль-
ні властивості. Вони містять багато цукрів
(глюкоза, сахароза) — до 20%, близько 0,2%
органічних кислот, майже 900 мг/% вітамі-
ну С, вітаміни Р та групи В, каротин, холін,
до 8% смол, катони, лактони, спирти, рутин,
жири, фосфорну кислоту та залізо [1, 9].
Супліддя шовковиці корисні хворим на цук-
ровий діабет. Чай з листя використовують
як жарознижувальний, заспокійливий і
протизапальний засіб [11]. Лікувальні влас-
тивості мають також корені та кора шовко-
виці білої [6]. Зважаючи на велику цінність
M. albа, слід масово її розмножувати та ши-
роко використовувати в культурі.
На основі проведених досліджень мож-
на зробити такі висновки:
1. На території України M. alba масово
поширилася за часів Київської Русі в
зв’язку з розвитком шовківництва.
2. M. alba — цінна технічна, плодова, лі-
карська, декоративна та фітомеліоратив-
на рослина, перспективна для широкого
культивування на всій території України і
особливо в умовах сухого, спекотного пів-
дня.
3. Відмічено велику внутрішньовидову
різноманітність форм білої шовковиці зав-
дяки спонтанній гібридизації і народній се-
лекції. Кращі з цих форм заслуговують на
розмноження і культивування.
1. Бабаева Г.Л., Алексейченко Н.А., Галано-
ва О.В. и др. Плодовая шелковица в Украине. — Х.:
Новое слово, 2006. — 44 с.
2. Васильев А.В. Дикорастущие плодовые и
пищевые древесные породы Абхазии. — Сухуми,
Изд-во ИАКАН СССР, 1938. — 174 с.
106 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2011, № 1
В.А. Вітенко
3. Вітенко В.А. Morus alba L. — цінна плодо-
ва, декоративна та лікарська рослина // Наук.
вісн. НЛТУУ. — Львів, 2008. — Вип. 18.1. —
С. 17–22.
4. Глухов О.З., Костирко Д.Р., Мітіна Л.В.
Плодова шовковиця Morus alba на південному сході
України (інтродукція, біоморфологія, використан-
ня). — Донецьк, 2003. — 140 с.
5. Кохно М.А. Інтродукція деревних рослин в
Україні: здобутки та перспективи // Інтродукція
рослин. — 1999. — № 2. — С. 27–29.
6. Кохно Н.А., Курдюк А.М. Каталог деревьев
и кустарников ботанических садов УССР. — К.:
Наук. думка, 1987. — 104 c.
7. Кочетов В. Отчет по шелководству профес-
сора Кочетова, представленный господину управ-
ляющему Харьковским учебным округом // Сель-
ское хозяйство: Журн. Моск. о-ва с/х. — 1855. —
№ 3. — С. 37–62.
8. Молчанов Е.Ф., Рубцов Н.И. Никитский бо-
танический сад. — К., 1986. — 145 с.
9. Петрова В.П. Биохимия дикорастущих
плодово-ягодных растений. — К.: Вища школа,
1986. — 287 с.
10. Соловьев М.О. Сочинения. История России с
древнейших времен. — М.: Б.и., 1988. — Т. 1–2. —
797 с.
11. Шайтан И.М., Клименко С.В. Высоковита-
минные растения на приусадебном участке. — К.:
Урожай, 1994. — 236 с.
12. Шайтан І.М., Клименко С.В., Клименко Л.Ю.
та ін. Високовітамінні плодові культури. — К.:
Урожай, 1985. — 382 с.
Рекомендувала до друку С.В. Клименко
В.А. Витенко
Национальный дендрологический
парк «Софиевка» НАН Украины,
Украина, г. Умань
ИСТОРИЯ ВВЕДЕНИЯ В КУЛЬТУРУ И
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ MORUS ALBA L.
На основе анализа литературных источников и соб-
ственных наблюдений исследована история интро-
дукции Morus alba L. в Украине. Показано, что
шелковица белая является перспективным расте-
нием для использования в озеленении и медицине.
V.A. Vitenko
National Dendrological Park Sofiyivka,
Ukraine, Uman
THE HISTORY OF INTRODUCTION TO PLANT-
ING AND UTILIZATION OF MORUS ALBA L.
The history of introduction of Morus alba L. in Ukraine
has been presented. It was determined that Morus
alba is the perspective plant for the planting of gree-
nery and medicine.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-533 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:43:25Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/8e/ba5f88b47043dcdd01787107dfb7098e.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-5332019-12-04T21:24:58Z The history of introduction to planting and utilization of Morus alba L. Історія введення в культуру та використання Morus alba L. Vitenko, V.A. The history of introduction of Morus alba L. in Ukraine has been presented. It was determined that Morus alba is the perspective plant for the planting of greenery and medicine. На основі аналізу літературних джерел та власних спостережень досліджено історію інтродукції Morus alba L. в Україні. Показано, що шовковиця біла є перспективною рослиною для використання в озелененні та медицині. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2011-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/533 10.5281/zenodo.2545956 Plant Introduction; Vol 49 (2011); 103-106 Інтродукція Рослин; Том 49 (2011); 103-106 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377773 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/533/509 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Vitenko, V.A. Історія введення в культуру та використання Morus alba L. |
| title | Історія введення в культуру та використання Morus alba L. |
| title_alt | The history of introduction to planting and utilization of Morus alba L. |
| title_full | Історія введення в культуру та використання Morus alba L. |
| title_fullStr | Історія введення в культуру та використання Morus alba L. |
| title_full_unstemmed | Історія введення в культуру та використання Morus alba L. |
| title_short | Історія введення в культуру та використання Morus alba L. |
| title_sort | історія введення в культуру та використання morus alba l. |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/533 |
| work_keys_str_mv | AT vitenkova thehistoryofintroductiontoplantingandutilizationofmorusalbal AT vitenkova ístoríâvvedennâvkulʹturutavikoristannâmorusalbal AT vitenkova historyofintroductiontoplantingandutilizationofmorusalbal |