Особливості цвітіння і запилення витких жимолостей в умовах інтродукції
The findings of the investigation of florescence and pollination characteristics of introduced ramble honeysuckles in the introduction conditions are cited. The characteristics of the ramble honeysuckles' pollen, the characteristics of the pollen germination depending on the composition of nutr...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2010
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/537 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860122902969450496 |
|---|---|
| author | Muzyka, G.I. |
| author_facet | Muzyka, G.I. |
| author_sort | Muzyka, G.I. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-05T11:27:47Z |
| description | The findings of the investigation of florescence and pollination characteristics of introduced ramble honeysuckles in the introduction conditions are cited. The characteristics of the ramble honeysuckles' pollen, the characteristics of the pollen germination depending on the composition of nutrient medium, the correlation of the pollen fertility to the flowering stage of the ramble honeysuckles are established. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2546915 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:43:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
3ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4
УДК 582.97
Г.І. МУЗИКА
Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України
Україна, 20300 Черкаська обл., м. Умань, вул. Київська, 12а
ОСОБЛИВОСТІ ЦВІТІННЯ І ЗАПИЛЕННЯ
ВИТКИХ ЖИМОЛОСТЕЙ В УМОВАХ ІНТРОДУКЦІЇ
Наведено результати досліджень з вивчення особливостей цвітіння і запилення витких жимолостей в умовах
інтродукції. Встановлено морфологічні особливості пилку та його життєздатність залежно від складу живиль-
ного середовища, а також залежність фертильності пилку від фаз цвітіння.
© Г.І. МУЗИКА, 2010
Колекція витких жимолостей Національно-
го дендрологічного парку «Софіївка» НАН
України, розташованого у Правобережному
Лісостепу України, нараховує 28 таксонів. У
природних умовах види роду Lonicera L.
зростають у трьох чітко відокремлених ре-
гіонах — Північній Америці, Японії і Китаї,
Середземномор'ї. Більшість таксонів колек-
ції — листопадні рослини, але є і напіввічно-
зелені, і вічнозелені. Цілеспрямовану робо-
ту з мобілізації вихідного матеріалу розпо-
чато у 1985 р. У колекції дендропарку
представлені жимолості, що належать до
всіх секцій і майже всіх підсекцій роду. Від-
сутні лише представники двох монотипних
підсекцій, які дуже рідко трапляються в
природі, — Саlсаratae (L. саl саrata Неmsl.,
Південний Китай) і Thora cianthae (L. grif-
fithi, Афганістан). Таким чином, колекція
жимолостей дендропарку «Софіївка» пев-
ною мірою відображує світову різноманіт-
ність витких видів жимолості.
Інтродукція витких жимолостей з різ-
них флористичних областей у нові умови
спричиняє зміни в їхньому сезонному рит-
мі розвитку [1]. На сезонний розвиток рос-
лин впливають як ендогенні фактори, зу-
мовлені історичним минулим, закладеним
у генотипі рослин, так і умови навколиш-
нього середовища району інтродукції. Ці
фактори значною мірою зумовлюють дати
настання і тривалість окремих фаз розвит-
ку в нових умовах. Від того, наскільки ритм
сезонного розвитку жимолостей, що склав-
ся в процесі філогенезу виду, відповіда-
тиме ритму сезонних умов району інтро-
дукції, залежатиме перспективність куль-
тури виду у нових умовах. Перенесення
витких жимолостей у нові умови вирощу-
вання може вплинути на біологічні особли-
вості їхнього цвітіння, запилення і плодо-
ношення.
Цінною біологічною особливістю витких
жимолостей, заради якої їх використову-
ють в озелененні, є щорічне і рясне цвітін-
ня [6]. В наших умовах інтродуковані виткі
жимолості, що належать до підродів Cha-
maecerasus Rehd. і Periclymenum L. і до-
сяг ли генеративного віку, щорічно цвітуть.
Цвітіння витких жимолостей розпочина-
ється за повного облиствлення. Для квіток
характерна дихогамія: спочатку достигає
маточка (протогонія), а потім — тичинки
(протоандрія), трапляється і гомогамія;
запилення квіток може відбуватися в ме-
жах однієї рослини (гейтеногамно) або ав-
тогамно.
Наші спостереження за цвітінням вит-
ких жимолостей показали, що для них
характерна наявність усіх типів послідов-
4 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4
Г.І. Музика
ності достигання статевих органів. Най-
більш чітко протогінія виражена у L. dioica
L. � L. browni Carr. var. fuchioides Rehd. та
інших видів підсекції Cypheolae (Raf.)
Rehd. Для протогінії характерна чітко ви-
ражена у часі маточкова фаза. Її трива-
лість залежить від добового ходу розпус-
кання квітки і визначається появою при-
ймочки маточки в пуп’янку ще до початку
розпускання квітки. Вона є, очевидно, най-
ліпшим пристосуванням видів, яке запо-
бігає самозапиленню. Неодночасність до-
стигання статевих органів квітки запобігає
потраплянню пилку на приймочку маточ-
ки з однієї квітки і при цьому створюються
сприятливі умови для проростання іншого
пилку.
Низка видів (L. periclymenum L., L. pe ri-
clymenum var. serotina Ait. та ін.) з підсек-
ції Eucaprifolia Rehd. характеризую ться
чітко вираженою протоандрією. Одержані
висновки ґрунтуються на наших спосте-
реженнях за добовим ходом розпускання
квітки жимолості виткої.
У природних умовах і в умовах інтро-
дукції між квіткою і зовнішнім середови-
щем створюються певні зв’язки, що тією чи
іншою мірою впливають на процеси цвітін-
ня, запилення та плодоношення [12].
За даними деяких авторів [2, 11, 18, 20],
біологія цвітіння жимолостей в їхніх при-
родних ареалах спеціалізована до запилен-
ня комахами залежно від довжини трубки
віночка. Види з довгою трубкою віночка (L.
periclymenum L., L. caprifolium L. тощо) за-
пилюються нічними метеликами, які мають
довгі хоботки, або колібрі [20], види з корот-
кою трубкою — джмелями, бджолами і оса-
ми, денними метеликами та іншими комаха-
ми залежно від спеціалізації квітки [12].
В умовах інтродукції нами встановлено,
що динаміка відвідин квіток жимолостей
комахами-запилювачами тісно пов’язана з
добовим ритмом розпускання квіток. Виткі
жимолості в природних ареалах і умовах ін-
тродукції запилюються комахами різних ви-
дів, що належить до одних і тих же родів [8].
У формуванні насіння інтродуцентів ве-
лике значення має життєздатність пилку
[10, 13], тому при вивченні плодоношення
витких жимолостей виникла необхідність
визначити фертильність пилку, а також
сприятливість нових умов для його нор-
мального розвитку.
Сучасні експериментальні дані щодо біо-
логії запилення жимолостей одержані пе-
реважно для не витких видів різних секцій
і підсекцій [14, 17].
Таблиця 1. Морфологічні особливості пилку витких жимолостей
Вид, різновид Розмір пилкових зерен, мм Колір пилкового зерна
L. henryi Hemsl. 0,058–0,075 Жовто-оранжевий
L. giraldii Rehd. 0,050–0,067 Лимонно-жовтий
L. japonica Thunb. 0,050–0,066 (0,108–0,125) Ясно-лимонний
L. dioica L. 0,058–0,091 Зеленувато-жовтий
L. prolifera Rehd. 0,058–0,075 Ясно-жовтий
L. flava Sims. 0,066–0,091 Ясно-жовто-зелений
L. caprifolium L. 0,091–0,108 Ясно-лимонний
L. periclymenum L. 0,058–0,075 Ясно-лимонний
L. periclymenum var. belgica Ait. 0,067–0,083 (0,10–0,125) Ясно-лимонний
L. periclymenum var. serotina Ait. 0,075–0,083 (0,116–0,141) Світло-лимонний
×L. americana K. Koch. 0,081–0,094 Ясно-лимонний
×L. browni Carr. var. fuchioides Rehd. 0,033–0,058 Яскраво-лимонно-жовтий
×L. tellmaniana Spacth. 0,108–0,125 Лимонно-жовтий
5ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4
Особливості цвітіння і запилення витких жимолостей в умовах інтродукції
Д.П. Мітіна, вивчаючи морфологію пил-
ку жимолостних, рід Жимолость за будо-
вою пилкових зерен віднесла до три-
борознисто-орального типу з характерни-
ми ознаками: екзина гладка або шипувата,
сплющена, з боку полюса округло-три кутна,
з екватора — широкоеліптична. Пил кові
зерна короткобороздчасті, сферичні або
трохи сплющені, довжина великої вісі —
30–80 мк, секзина товща за некзину і ши-
пувата [7, 19].
Про виткі жимолості в літературі є су-
перечливі дані з цього питання [2, 15, 16]. У
зв’язку з цим ми провели низку дослі-
джень.
Мета досліджень полягала у виявленні
біологічних особливостей прояву дихогамії
і запилення в інтродукованих витких жи-
молостей різного географічного походжен-
ня і систематичної належності, встанов-
ленні характерних особливостей пилку та
його якості.
Матеріали та методи
Об’єктами досліджень були виткі види двох
підродів роду Lonicera — Chamaecerasus і
Periclymenum, інтродуковані в Правобе-
режному Лісостепу України.
Особливості цвітіння витких жимолос-
тей вивчали за методикою А.Н. Пономарьо-
ва [12], фертильність пилку — за методи-
кою І.Н. Голубинського [3] з урахуванням
рекомендацій М.М. Гришка, Є.І. Гречухіна
[4]. Енергію проростання пилку (ЕПП, %)
визначали за формулою [9]: ЕПП = ІР/Н.
Назви секцій, підсекцій та видів подано за
А. Редером [22].
Результати та їх обговорення
Морфологічні особливості пилку інтроду-
кованих жимолостей наведено в табл. 1.
Для визначення складу кращого живиль-
ного середовища для пророщування пилку
витких жимолостей різного географічного
походження проведено низку дослідів. При
Таблиця 2. Довжина пилкових трубок та кількість пророслих пилкових зерен витких жимолостей різного
географічного походження залежно від вмісту сахарози в живильному середовищі
Концентрація
сахарози, %*
L. henryi L. flava L. caprifolium
Р
J
L
Р
J
L
Р
J
L
5 42,8
0,16
0,34
39,6
0,51
1,16
68,3
0,05
0,18
10 56,2
0,16
0,58
57,0
0,60
1,66
71,4
0,06
0,18
15 55,3
0,16
0,34
43,7
0,50
1,2
85,7
0,83
1,35
20 52,6
0,25
0,58
37,5
0,30
1,16
78,5
0,66
1,33
25 37,5
0,23
0,73
44,2
0,65
1,2
77,6
0,50
1,5
30 34,6
0,20
0,43
26,6
0,35
0,67
73,6
0,34
0,83
35 25,0
0,17
0,50
30,7
0,11
0,34
75,3
0,25
0,69
40 31,8
0,09
0,35
18,8
0,03
0,25
64,5
0,07
0,24
Примітка: * — концентрація агар-агару 0,5%; Р — кількість пророслих пилкових зерен, %; J — середня
довжина пилкових трубок, мм; L — довжина найбільшої пилкової трубки, мм.
6 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4
Г.І. Музика
приготуванні живильного середовища ви-
користовували розчини сахарози концент-
рацією від 5 до 40 % і 0,5 % — агар-агару.
Результати дослідів наведено в табл. 2.
Кращі результати (найвищий відсоток
проростання пилку і найдовші пилкові
трубки) одержано на живильних середови-
щах з низькими концентраціями сахарози
(10–15 %). На цьому середовищі пилок у L.
caprifolium проріс на 85,7 %, L. flava — на
57,0 %, L. henryi — на 57,2 % (див. табл. 2).
При збільшенні концентрації сахарози
зменшується відсоток проростання пилку
у L. flava і L. henryi. Пилкові трубки стають
коротшими і викривленими, а за концен-
трації 30 % і більше багато пилкових зерен
тріскаються, виділяючи в середовище свій
вміст у вигляді «хмаринки» навколо зерна.
Крім цього, зростає кількість полісифоніч-
них зерен. У L. caprifolium відмічено утво-
рення двох і навіть трьох трубок.
У низці досліджень [3] встановлено, що
на проростання пилку впливає не тільки
склад штучного живильного середовища, а
й час збору квіток і пилку (ранок, день, ве-
чір), фаза цвітіння рослин (початок, масо-
ве, кінець), місце утворення квітки в су-
цвітті, екологічні умови та інші фактори.
Дані щодо залежності фертильності
пилку від фази цвітіння наведено в табл. 3.
Не виявлено єдиної для всіх жимолос-
тей залежності між фертильністю пилку і
фазами цвітіння, хоча виявлено деякі особ-
ливості. Так, фертильність пилку для видів
з коротким періодом цвітіння найвища в
період масового цвітіння (L. flava). Вона по-
ступово зростає від початку цвітіння, дося-
гаючи максимуму в період масового цвітін-
ня і поступово зменшується. Це, очевидно,
пов’язано з витратою і зменшенням запасу
поживних речовин під час цвітіння. У видів
з довгим періодом цвітіння (L. giraldii, L.
periclymenum var. serotina та ін.) фертиль-
ність пилку протягом усіх фаз цвітіння
суттєво не відрізняється. Вічнозеленість
деяких видів і постійний ріст генеративних
та вегетативних пагонів дає змогу росли-
нам цієї групи рівномірніше витрачати і
поповнювати запас поживних речовин, що
й зумовило утворення пилку з фертильніс-
тю, характерною для кожного виду.
Дані щодо особливостей проростання
пилку наведено в табл. 4.
За фертильністю пилку інтродуценти
можна розподілити на три групи:
1) з високим відсотком проростання пил-
ку (75 % і вище). До цієї групи належать
північноамериканські і середземноморські
види. Пилкові зерна утворюють досить дов-
гі трубки, довжина яких перевищує їхній
діаметр у 12–27 разів, що значно поліпшує
запилення;
2) із середнім відсотком проростання
пилку (від 40 до 75 %) — японо-китайські
види (L. henryi, L. giraldii, L. japonica f. au-
reo-reticulata і гібридна жимолость — �L.
tellmaniana);
3) з низькою фертильністю пилку — у L.
japonica (25 %) і деякі гібридні жимолості:
�L. americana (15,1 %), �L. browni Carr. var.
fuchioides (27,3 %). Довжина пилкових трубок
перевищує діаметр зерна в 12–15 разів, а у
�L. browni Carr. var. fuchioides — у 38 разів.
Таблиця 3. Фертильність пилку (%) залежно
від фаз цвітіння витких видів роду Lonicera (2005)
Вид,
різновид
Ф а з и ц в і т і н н я
п
о
ч
а
т
о
к
м
а
с
о
в
е
к
ін
е
ц
ь
L. henryi 30,8 56,0 39,6
L. giraldii 15,8 42,8 22,3
L. prolifera 62,5 83,4 75,3
L. flava 51,4 76,9 57,2
L. caprifolium 71,4 78,3 69,1
L. periclymenum 72,2 66,1 81,8
L. periclymenum
var. belgica
85,9 88,7 70,6
L. periclymenum
var. serotina
64,7 73,4 84,6
×L. americana 11,4 15,1 12,6
×L. tellmaniana 25,8 42,3 15,6
7ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4
Особливості цвітіння і запилення витких жимолостей в умовах інтродукції
Між фертильністю та енергією пророс-
тання пилку встановлено пряму залеж-
ність: із збільшенням фертильності пилку
зростає й енергія проростання пилку.
За енергією проростання пилку інтро-
дуценти віднесені нами до трьох груп: перша
група — 31,5–52,6 %, друга — 21,7–28,0 %,
третя — 7,3–12,8 %.
Вивчаючи проростання пилку жимолос-
тей, ми неодноразово спостерігали явище
утворення з пилкового зерна двох і навіть
трьох пилкових трубок у L. caprifolium, L.
flava, L. periclymenum, L. henryi і �L. tell-
maniana. Кількість полісифонічних зерен у
деяких видів зростає за збільшення кон-
центрації сахарози у живильному середо-
вищі. У L. giraldii мали місце випадки роз-
двоєння пилкової трубки.
Для пилку витких жимолостей харак-
терна поліспорія. Поліморфізм пилкових
зерен характерний для гібридних жимо-
лостей (�L. americana, �L. tellmaniana та
ін.). До 60 % від загальної кількості пилку —
це дрібні, нежиттєздатні зерна. Значно рід-
ше явище поліспорії ми спостерігали у се-
редземноморського виду L. periclymenum.
Поліморфізм виявляється появою гігант-
ських, нежиттєздатних зерен, що часто пе-
ревищують типові у 1,5–2,0 рази.
Висновки
1. За результатами досліджень з вивчен-
ня особливостей цвітіння і запилення вит-
ких жимолостей в умовах інтродукції
встановлено, що вони є типовими перехрес-
нозапильними рослинами. Для квіток ха-
рактерна дихогамія. Досліджувані рослини
віднесено до груп з чітко вираженою про-
тогінією та протоандрією.
2. Виявлено кращі результати проро щу-
вання пилку витких жимолостей на штучних
живильних середовищах з концентра цією
сахарози 10–15 % і агар-агару — 0,5 %.
3. Установлено залежність між концентра-
цією сахарози у живильному середовищі і від-
сотком проростання пилку, довжиною пил-
кових трубок та характером їх проростання.
4. Установлено пряму залежність між
фертильністю пилку і фазами цвітіння
жимолостей різного географічного похо-
дження.
5. Визначено таксономічну належність
комах-запилювачів витких жимолостей в
умовах інтродукції. Встановлено, що вони
належать до тих же родів, що і запилювачі в
природних ареалах витких жимолостей.
1. Ворошилов В.Н. Ритм развития у расте-
ний. — М.: Изд-во АН СССР, 1960. — 136 с.
2. Гидзюк И.К. Жимолость со съедобными
плодами. — Томск: Изд-во ТГУ, 1961. — 168 с.
3. Голубинский И.Н. Биология прорастания
пыльцы. — К.: Наук. думка, 1974. — 368 с.
Таблиця 4. Фертильність пилку, довжина пилкових
трубок, енергія проростання пилку витких видів
роду Lonicera
Вид,
різновид,
форма
Ф
е
р
т
и
л
ь
н
іс
т
ь
п
и
л
к
у
,
%
С
е
р
е
д
н
я
д
о
в
ж
и
н
а
п
и
л
к
о
в
и
х
т
р
у
б
о
к
,
м
м
М
а
к
с
и
м
а
л
ь
н
а
д
о
в
ж
и
н
а
п
и
л
к
о
в
о
ї
т
р
у
б
к
и
,
м
м
Е
н
е
р
гі
я
п
р
о
р
о
с
т
а
н
н
я
п
и
л
к
у
,
%
L. henryi 56,0 0,67 1,34 28,0
L. giraldii 42,8 0,34 0,67 21,71
L. japonica 25,0 0,34 0,83 10,24
L. japonica f.
aureo-reticulata
47,0 0,50 1,84 12,88
L. dioica 79,5 0,52 0,85 47,89
L. prolifera 83,4 0,51 0,83 50,24
L. flava 76,9 0,83 1,72 37,10
L. flavida 75,1 0,34 1,00 25,53
L. caprifolium 85,7 0,83 1,35 52,6
L. periclymenum 81,8 0,50 1,67 24,49
L. periclymenum
var. belgica
88,7 1,00 2,08 43,69
L. periclymenum
var. serotina
84,7 0,53 1,34 31,56
× L. americana 15,1 0,84 1,70 7,37
× L. browni Carr.
var. fuchioides
42,3 0,83 1,34 26,2
× L. tellmaniana 27,3 1,00 2,33 11,71
8 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4
Г.І. Музика
4. Гришко Н.Н., Е.И. Гречухин. Биология цвете-
ния и способы изоляции и гибридизации конопли //
Генетика и селекция конопли. — Б.и., 1937. — С. 5.
5. Кауров И.А. Качество пыльцы и семян
интродуцированных дальневосточных древесных
пород // Ботан. журн. — 1959. — 44, № 8. —
С. 1162–1170.
6. Костырко Д.Р. Лианы в Донбассе. — К.
Наук. думка, 1989. — 132 с.
7. Митина Д.П. Морфология пыльцы жимо-
лости: Автореф. дис. ...канд. биол. наук. — Одесса,
1976. — 20 с.
8. Музыка Г.И. Онтогенетические особеннос-
ти цветения и динамика суточного распускания
цветка жимолости вьющейся при интродукции //
Изучение онтогенеза интродуцированных видов
природных флор в ботанических садах. — К.: Б.и.,
1992. — С. 117–118.
9. Некрасов И.В., Романович В.Ф. Сравнитель-
ная характеристика качества пыльцы и семян не-
которых травянистых интродуцентов // Бюл. ГБС
АН СССР. — 1982. — Вып. 123. — С. 31–33.
10. Нестерович Н.Д. О проращивании пыльцы
древесных пород в связи с их плодоношением //
Изв. АН БССР. — 1948. — № 6. — С. 127–131.
11. Осипова Н.В. Лианы: Справочное пособие. —
М.: Лесн. пром-сть, 1989. — 159 с.
12. Пономарев А.Н. Изучение цветения и опы-
ления растений // Полевая геоботаника. — М.:
Изд-во АН СССР, 1960. — С. 1–19.
13. Пятницкий С.С. Об условиях прорастания
пыльцы дуба in vitro // Докл. АН СССР. — 1947. —
56, № 6. — С. 659–661.
14. Ретина Т.А. Жизнеспособность пыльцы
жимолости голубой в зависимости от сроков
хранения // Бюл. ГБС АН СССР. — М., 1974. —
Вып. 120. — С. 75–77.
15. Романюк В.В. Особенности прорастания
пыльцы жимолости in vitro // Проблемы физиоло-
гии и биохимии древесных растений. — Красно-
ярск, 1982. — С. 134.
16. Романюк В.В. О прорастании пыльцы жи-
молости in vitro // Бюл. ГБС АН СССР. — 1986. —
Вып. 139. — С. 53–56.
17. Тахтаджян А.Л. Жизнь растений. — М.:
Просвещение, 1981. — Т. 5. — С. 375–378.
18. Шкарлет О.Д. Особенности цветения и гиб-
ридизация жимолости в условиях интродукции //
Бюл. ГБС AH CCCP. — М., 1960. — Вып. 116. —
С. 20–24.
19. Эрдтман Г. Морфология пыльцы и систе-
матика растений. — М.: Мир, 1965. — С. 83–85.
20. Bartrum D. Climbing plants and some wall
shrus. — London, 1959. — 204 p.
21. Ferguson I.K. The Genera of Caprifoliaceae in
the South-eastern United States // Journal of the
Arnold Arboretum. — 1966. — 47, N 1. — P. 33–59.
22. Rehder A. Synopsis of the genus Lonicera //
Ann. Rept. Missouri Bot. Gard. — 1903. — 14. — P.
27–232.
Рекомендував до друку Л.І. Пархоменко
Г.И. Музыка
Национальный дендрологический
парк «Софиевка» НАН Украины,
Украина, Черкасская обл., г. Умань
ОСОБЕННОСТИ ЦВЕТЕНИЯ И ОПЫЛЕНИЯ
ВЬЮЩИХСЯ ЖИМОЛОСТЕЙ В УСЛОВИЯХ
ИНТРОДУКЦИИ
Приведены результаты исследований по изучению
особенностей цветения и опыления вьющихся жи-
молостей в условиях интродукции. Установлены
морфологические особенности пыльцы и ее жизне-
способность в зависимости от состава питательной
среды, а также зависимость фертильности пыльцы
от фаз цветения.
G.I. Muzyka
The National Dendrological Park Sofiyivka,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Uman
THE FLORESCENCE AND POLLINATION
CHARACTERISTICS OF RAMBLE HONEYSUCKLES
IN THE CONDITIONS OF INTRODUCTION
The findings of the investigation of florescence and
pollination characteristics of introduced ramble hon-
eysuckles in the introduction conditions are cited. The
characteristics of the ramble honeysuckles' pollen,
the characteristics of the pollen germination depend-
ing on the composition of nutrient medium, the cor-
relation of the pollen fertility to the flowering stage of
the ramble honeysuckles are established.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-537 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:43:28Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/4f/566a7fe6bcf2f61614ad1fc141e9144f.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-5372019-12-05T11:27:47Z The florescence and pollination characteristics of ramble honeysuckles in the conditions of introduction Особливості цвітіння і запилення витких жимолостей в умовах інтродукції Muzyka, G.I. The findings of the investigation of florescence and pollination characteristics of introduced ramble honeysuckles in the introduction conditions are cited. The characteristics of the ramble honeysuckles' pollen, the characteristics of the pollen germination depending on the composition of nutrient medium, the correlation of the pollen fertility to the flowering stage of the ramble honeysuckles are established. Наведено результати досліджень з вивчення особливостей цвітіння і запилення витких жимолостей в умовах інтродукції. Встановлено морфологічні особливості пилку та його життєздатність залежно від складу живильного середовища, а також залежність фертильності пилку від фаз цвітіння. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2010-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/537 10.5281/zenodo.2546915 Plant Introduction; Vol 48 (2010); 3-8 Інтродукція Рослин; Том 48 (2010); 3-8 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377777 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/537/513 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Muzyka, G.I. Особливості цвітіння і запилення витких жимолостей в умовах інтродукції |
| title | Особливості цвітіння і запилення витких жимолостей в умовах інтродукції |
| title_alt | The florescence and pollination characteristics of ramble honeysuckles in the conditions of introduction |
| title_full | Особливості цвітіння і запилення витких жимолостей в умовах інтродукції |
| title_fullStr | Особливості цвітіння і запилення витких жимолостей в умовах інтродукції |
| title_full_unstemmed | Особливості цвітіння і запилення витких жимолостей в умовах інтродукції |
| title_short | Особливості цвітіння і запилення витких жимолостей в умовах інтродукції |
| title_sort | особливості цвітіння і запилення витких жимолостей в умовах інтродукції |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/537 |
| work_keys_str_mv | AT muzykagi theflorescenceandpollinationcharacteristicsoframblehoneysucklesintheconditionsofintroduction AT muzykagi osoblivostícvítínnâízapilennâvitkihžimolostejvumovahíntrodukcíí AT muzykagi florescenceandpollinationcharacteristicsoframblehoneysucklesintheconditionsofintroduction |