Екологічні особливості консортивної взаємодії фітотрофних локулоаскоміцетів (Dothideomycetes) та деревних рослин-інтродуцентів
The results of the study consorts connection of woody plants and 72 species loculoascomycetes from 5 orders (Botryosphaeriales, Capnodiales, Dothideales, Hysteriales, Pleosporales) are given in this article. The taxonomical and ecological structure of mycobiota, distribution of species of fungi to t...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2010
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/539 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860122911314018304 |
|---|---|
| author | Korol'ova, O.V. Slyusarenko, O.M. |
| author_facet | Korol'ova, O.V. Slyusarenko, O.M. |
| author_sort | Korol'ova, O.V. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-05T11:31:50Z |
| description | The results of the study consorts connection of woody plants and 72 species loculoascomycetes from 5 orders (Botryosphaeriales, Capnodiales, Dothideales, Hysteriales, Pleosporales) are given in this article. The taxonomical and ecological structure of mycobiota, distribution of species of fungi to the families of feeding plants, species composition of mycosynusies, features of ontogenetic succession pleomorphic species are studied. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2546919 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:43:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
14 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4
УДК 582.282
О.В. КОРОЛЬОВА, О.М. СЛЮСАРЕНКО
Ботанічний сад Одеського національного університету імені І.І. Мечникова
Україна, 65058 м. Одеса, Французький бульвар, 48/50
ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОНСОРТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
ФІТОТРОФНИХ ЛОКУЛОАСКОМІЦЕТІВ (DOTHIDEOMYCETES)
ТА ДЕРЕВНИХ РОСЛИН-ІНТРОДУЦЕНТІВ
Наведено результати вивчення консортивних зв’язків деревних інтродуцентів та 72 видів локулоаскоміцетів
з порядків Botryosphaeriales, Capnodiales, Dothideales, Hysteriales, Pleosporales класу Dothideomycetes. Розглянуто
таксономічну та екологічну структуру мікобіоти, розподіл видів грибів за родинами живильних рослин, типи
консорцій, видовий склад окремих мікосинузій, особливості онтогенетичної сукцесії плейоморфних видів.
© О.В. КОРОЛЬОВА, О.М. СЛЮСАРЕНКО, 2010
Консортивна взаємодія грибів та рослин є
виявом міжвидових біотичних зв’язків і
традиційно розглядається як один з важли-
вих механізмів підтримання балансу між
автотрофною і гетеротрофною складовими
біогеоценозу. Накопичення і систематизація
фактичного матеріалу про видовий склад
грибів-консортів, асоційованих з певними
видами вищих рослин, мають важливе зна-
чення для інтродукційних досліджень. Таку
інформацію використовують для створення
фітопатологічних прогнозів та при плану-
ванні програм моніторингу [3, 6, 10].
На увагу заслуговують локулоаскоміце-
ти, або асколокулярні гриби (Dothideomy -
c etes), які завдяки своїм еколого-біо ло гіч-
ним особливостям (зокрема, плейоморфіз-
му) мо жуть у деяких випадках бути
патогенним фактором, що послаблює рос-
лини. Частка цих грибів у складі мікобіоти
штучно створених рослинних угруповань є
досить значною (від 15 до 30 %) [9, 10].
При вивченні структурно-функ ціо наль-
ної організації біогеоценозів застосовують
два підходи до ідентифікації і типології
грибних консорцій, а саме: за характером
впливу грибів-консортів на організм росли-
ни та за ступенем облігатності зв’язків [4,
14]. За першим критерієм виділяють чотири
типи консорцій — індиферентну, негативну,
антагоністичну та позитивну [14]. На підста-
ві облігатності зв’язків — три типи консор-
цій: першого (учасники взаємодії — гриби-
облігатні паразити), другого (факультативні
паразити і сапротрофи) і третього (облігатні
сапротрофи) ступеня [4]. Для окремих груп
грибів залишається недостатньо розробле-
ною класифікація кон сорцій за локалізаці-
єю на організмі живильної рослини, яка ви-
значається трофічними або мікрокліматич-
ними вимогами гриба. Аналіз літератури
свідчить про доцільність подальшого вив-
чення екологічних аспектів консортивної
взаємодії, які мають важливе значення для
з'ясування закономірностей взаємовідносин
«міко це ноз-рослина». Актуальними є також
дослідження з визначення нових консор-
тивних зв’язків; вивчення особливостей роз-
витку мікологічних синузій та їхніх сукце-
сійних змін; аналіз комплексного впливу
компонентів мікоценозу на рослину, зокре-
ма, системні фактори підсилення або при-
гнічення патогенності окремих видів грибів.
Мета дослідження — розглянути особ-
ливості консортивних взаємозв’язків дерев-
них рослин-інтродуцентів та фітотрофних
асколокулярних грибів (Dothі deo my ce tes,
Ascomycota).
Матеріалами роботи є оригінальні міко-
логічні збори, проведені шляхом марш рут-
но-експедиційних та стаціонарних обсте-
жень протягом 2002–2009 рр. дендраріїв
15ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4
Екологічні особливості консортивної взаємодії фітотрофних локулоаскоміцетів...
ботанічних садів Одеського національного
уні верситету імені І.І. Мечникова, Херсон-
ського державного університету, Запорізь-
кого міського дитячого ботанічного саду,
Криворізького ботанічного саду НАН Укра-
їни, дендропарку біосферного заповідника
«Асканія-Нова» та дендропарків місцевого
значення. Збір та гербаризацію мікологічних
зразків виконували за загальноприйнятими
методиками камеральної обробки матеріалу.
Для з’ясування таксономічної належності
видів застосовували мікроскопічні методи
дослідження анатомо-мор фо логічної будо-
ви. Для ідентифікації видів рослин та грибів
використовували визначники і монографії
вітчизняних та зарубіжних авторів [2, 12, 13,
15, 17, 19]. Видові назви судинних рослин на-
ведено за довідником «Каталог денд рофлори
України» [11], видові назви гри бів — згідно з
міжнародною базою даних із систематики
грибів «Index of Fungi» [18]. Обсяг класу
Dothide o mycetes наведено згідно з 10-м ви-
данням «Dictionary of the Fungi» [16].
При обстеженні 65 видів деревних рослин-
інтродуцентів, які належать до 51 роду 20 ро-
дин, відмічено наявність 72 видів асколоку-
лярних грибів з 30 родів 18 родин 5 порядків
підкласів Pleosporomycetidae, Dothideomy-
cetidae та групи таксонів Incertae sedis класу
Dothideomycetes (табл. 1).
Таблиця 1. Кількісний розподіл і таксономічна належність видів локулоаскоміцетів ботанічних садів та
дендропарків півдня степової зони України
Підклас Порядок Родина Рід
Кількість
видів
% від
загальної
кількості
Dothideomycetidae Dothideales Dothioraceae Dothiora 3 4,2
Plowrightia 1 1,4
Dothideaceae Dothidea 2 2,8
Capnodiales Mycosphaerellaceae Mycosphaerella 3 4,2
Sphaerulina 1 1,4
Pleosporomycetidae Pleosporales Cucurbitariaceae Cucurbitaria 6 8,3
Didymosphaeriaceae Didymosphaeria 4 5,5
Fenestellaceae Fenestella 1 1,4
Leptosphaeriaceae Leptosphaeria 4 5,5
Lophiostomataceae Cilioplea 1 1,4
Lophiostoma 4 5,5
Lophiotrema 3 4,2
Massarinaceae Massarina 2 2,8
Melanommataceae Melanomma 1 1,4
Montagnulaceae Kalmusia 1 1,4
Mytilinidiaceae Lophium 1 1,4
Pleomassariaceae Splanchnonema 2 2,8
Trematosphaeria 3 4,2
Pleosporaceae Pleospora 6 8,3
Pyrenophora 2 2,8
Venturiaceae Venturia 2 2,8
Incertae sedis Didymella 3 4,2
Herpotrichia 1 1,4
Dothideomycetes,
incertae sedis
Botryosphaeriales Botryosphaeriaceae Botryosphaeria 3 4,2
Guignardia 1 1,4
Otthia 7 9,7
Hysteriales Hysteriaceae Hysterium 1 1,4
Hysterographium 1 1,4
Incertae sedis Polystomellaceae Platychora 1 1,4
– Thyridaria 1 1,4
Разом 5 18 30 72 100
16 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4
О.В. Корольова, О.М. Слюсаренко
Аналіз видової та структурної різнома-
нітності виявленої мікобіоти свідчить, що
із штучно створеними рослинними угру-
пованнями пов'язаний певний таксономіч-
ний склад асколокулярних грибів, ядро
якого складають представники порядку
Pleosporales — 46 (64 %) видів. Серед родин
за кількістю видів переважають родини
Botryosphaeriaceae Theiss. & P. Syd., Lophio-
stomataceae Sacc., Pleosporaceae Nitschke та
Cu curbitariaceae G. Winter, серед родів —
Otthia Nitschke ex Fuckel, Cucurbitaria
Gray та Pleospora Rabenh. ex Ces. & De Not.
Показник видової різноманітності родів до-
сить низький і становить 2,6, що характерно
для алохтонної мікобіоти. Крім того, відмі-
чено відносно високу стрівальність видів
фітотрофних локулоаскоміцетів в умовах
злаково-лучного степу (територія Запо-
різького міського дитячого ботанічного
са ду); найменшу стрівальність спостері-
гали в посушливих районах злакового
степу (територія дендропарку біосферно-
го заповідника «Асканія-Нова»). Це знач-
ною мірою зумовлено впливом кліматич-
них та мікрокліматичних факторів, необ-
хідних для розвитку мікроміцетів.
Екологічна структура видового складу
свідчить про переважання сапротрофних
ксилотрофів — 46 (63 %) видів і дещо мен-
шу кількість гемібіотрофів — 23 (32 %)
види, біотрофи представлені поодинокими
видами.
Розподіл грибів за видовим складом жи-
вильних рослин демонструє, що родини
Rosaceae Juss. та Fabaceae Lindl. є провід-
ними за кількістю асоційованих видів фіто-
трофних локулоаскоміцетів. На рослинах з
решти родин відмічено значно меншу кіль-
кість мікроміцетів-консортів (табл. 2).
У складі родини Rosaceae за даним кри-
терієм домінують роди Sorbus L. (5 видів
грибів) і Cotoneaster Medic. (4 види), меншу
кількість грибів знайдено на представни-
ках Amelanchier Med., Spiraea L., Prunus L.
та інших родів (по 1-2 види). Максимальну
кількість видів мікроміцетів виявлено на
Sorbus domestica L., Cotoneaster salicifolius
Franchet і Amelanchier ovalis Medic. Най-
частіше на представниках Rosaceae трап-
ляються локулоаскоміцети роду Otthia. Фі-
логенетичну спеціалізацію виявляють Do-
thiora sorbi Fr. та Otthia spiraeae (Fuckel)
Fuckel.
У межах родини Fabaceae у стійкі
консортивні зв’язки з локулоаскоміцетами
вступають представники родів Chamae cy-
tisus Link, Styphynolobium Schott., Colutea
L., причому найбільша кількість видів цих
грибів асоційована з Colutea arborescens L.
та Styphynolobium japonica L. Поширени-
ми локулоаскоміцетами-консортами вия-
вилися представники родів Cucurbitaria
(Cucurbitariaceae) та Pleospora (Pleospora-
ceae). У цілому високою частотою стріваль-
ності на рослинах родини Fabaceae відзна-
чаються Cucurbitaria caraganae P. Karst.,
Таблиця 2. Кількісний розподіл видів
локулоаскоміцетів-консортів за родинами
судинних рослин
№
з/п
Родини рослин
Кількість видів
рослин грибів
1. Rosaceae 22 19
2. Fabaceae 13 12
3. Caprifoliaceae 4 5
4. Oleaceae 3 6
5. Elaeagnaceae 3 3
6. Berberidaceae 2 3
7. Corylaceae 2 3
8. Fagaceae 2 2
9. Hydrangeaceae 2 2
10. Salicaceae 2 3
11. Hippocastanaceae 1 2
12. Pinacea 1 2
13. Sambucaceae 1 2
14. Ulmaceae 1 2
15. Buxaceae 1 1
16. Celastraceae 1 1
17. Celtidaceae 1 1
18. Rhamnaceae 1 1
19. Sapindaceae 1 1
20. Tiliaceae 1 1
17ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4
Екологічні особливості консортивної взаємодії фітотрофних локулоаскоміцетів...
C. elongata (Fr.) Grev. та C. laburni (Pers.) De
Not. Філогенетична спеціалізація спостері-
гається для локулоаскоміцетів C. coluteae
(Rabenh.) Auersw., C. spartii (Nees ex Fr.)
Ces. & De Not., Pleospora cytisi Fuckel.
Для фітотрофних видів поживним суб-
стратом виступають живі та відмерлі час-
тини органів рослин. Фітотрофні локуло-
аскоміцети частіше розвиваються на веге-
тативних органах, переважно на пагоні та
його структурних компонентах. Зважаючи
на те, що мікроміцети пов’язані з росли-
ною не тільки трофічно, а й топічно, за
критерієм локалізації на організмі росли-
ни, вважаємо за доцільне виділити кауло-
фільні, філофільні та радиксофільні кон-
сорції. Каулофільні і радиксофільні кон-
сорції за участю асколокулярних грибів та
деревних рослин за специфікою живлення
представлені кортикотрофними і лігнотро ф-
ними видами, філофільні консорції — фі-
лотрофними видами. У складі дослідженої
мікобіоти переважають каулофільні кон-
сорції (62 види, 86 %), філофільні та ра-
диксофільні представлені значно меншою
кількістю видів.
Локулоаскоміцети-сапротрофи, що утво -
рюють здебільшого каулофільні консорції,
розвиваються на всохлих гілках, відмерлій
та гниючій деревині, корі стовбурів дослі-
джених видів рослин. До них належать
Bot ryosphaeria prunicola Rehm., Dothidea
pyre nophora Fr. D. sphaeroides (Pers.) Fr.,
Lo phium mytilinum (Pers.) Fr., Trematos-
phaeria pertusa (Pers.) Fuckel та ін. Розви-
ток таких грибів не завдає помітної шкоди
рослині — ядру консорції, отже, консорція
може розглядатися як індиферентна, або,
за визначенням С.А. Симонян, як пози-
тивна [14].
Фітопатогенні локулоаскоміцети (гемі біо-
трофи та біотрофи) в умовах досліджених
територій беруть участь в утворенні пере-
важно індиферентних каулофільних та фі-
лофільних консорцій. Залежно від стадії
життєвого циклу гриби розвиваються на
живих або відмерлих органах рослин, за-
звичай уражуються не більше ніж 30–40 %
рослин популяції. Серед гемібіотрофів най-
частіше трапляються види O. spiraeae та C.
elongata, серед біотрофів відмічено потен-
ційно небезпечні патогени Guignardia ae-
sculi (Peck) V.B. Stewart, Herpotrichia juni-
peri (Duby) Petr., Platychora ulmi (Schleich.)
Petr.
У досліджених екотопах нами не вияв-
лено негативних та антагоністичних кон-
сорцій за участю локулоаскоміцетів, при
утворенні яких розвиток гриба-патогена в
популяції рослини-господаря досягає або
перевищує 50 %. Переважання індиферент-
них консорцій фітотрофних локулоаско-
міцетів, на нашу думку, свідчить про від-
носну рівновагу в популяціях грибів, а в
цілому — про стабільність виявлених мі-
кокомплексів і стійкість зв’язків між рос-
линою-інтродуцентом та її мікромі цетами-
кон сор тами.
На рослинах в стадії первинної інтро-
дукції, а також на хворих та ушкоджених
особинах виявлено каулофільні синузії з
участю мітоспорових та асколокулярних
грибів, що розвивалися на всихаючих та
сухих гілках деревних рослин. Найбільшу
кількість компонентів виявлено в міко-
синузіях, утворених на інтродуцентах
північноамериканської групи — Elaeagnus
commutata Bernh. ex Rydb. (C. caraganae,
Cama ro sporium elaeagni Potebnia, Conio-
thyrium montagnei Castagne, Cytospora
elaeagni Allesch, Diplodia elaeagni Pass.)
та Robinia pseudoacacia L. (C. elongata, Ca-
marosporium pseodoacaciae Brunaud, Cy-
t o spora robiniae Schwein., Dothiorella ro-
biniae Prill.). Відмічено певну стабільність
груп мікосинузій для більшості дослідже-
них видів судинних рослин, а аналіз скла-
ду вивчених синузій засвідчив відносну
постійність їхнього таксономічного скла-
ду. Спільний розвиток мікроміцетів як у
складі мікосинузій, так і онтогенетично
по в’я заних між собою, певною мірою є по-
слаблювальним фактором для рослини [8,
10].
18 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4
О.В. Корольова, О.М. Слюсаренко
Інструментом діагностики рослини і
основою фітопатологічного прогнозу може
бути стан онтогенетичних сукцесій пле-
йоморфних асколокулярних грибів. Своє-
рідність життєвих циклів плейоморфних
видів полягає у закономірному чергуван-
ні статевого та декількох нестатевих ста-
дій різних типів, які часто розвиваються
у сусідніх плодових тілах та псевдостро-
мах.
Нами виявлено конідійні спороношення
пікнідального типу для роду Otthia, які на-
лежать до 18 видів 7 родів родини Sphae-
rioidaceae Sacc. порядку Sphaeropsidales
класу Coelomycetes. У спектрі родів пред-
ставлені Diplodia Fr. (8 видів), Microdiplodia
Allesch. (3), Camarosporium Schulzer, Spha-
eropsis Sacc. (2), Dichomera Cooke, Hender-
sonia Sacc., Phoma Sacc. (по 1 виду).
Найбільшу кількість анаморф в онтоге-
нетичних сукцесіях відмічено для плейо-
морфного виду O. spiraeae: в ході моніто-
рингу в природних умовах на гілках Ame-
lanchier ovalis спостерігали послідовний
розвиток анаморф Phoma crataegi Sacc.,
Diplodia crataegi Fuckel, Hendersonia sp.,
Camarosporium kirchneri Staritz., на Sibi-
raea altaiensis (Laxm.) Schneid. — M. rosa-
rum та D. rosarum, на Rhodotypos kerrioides
Sieb. ex Zucc., Sorbus domestica, пред став-
никах родів Spiraea та Cotoneaster — Spha-
eropsis syringae (Fr.) Peck & Cooke та D.
pruni. За своїми еколого-біологічними
особливостями анаморфи типу Diplodia та
Microdiplodia спричинюють всихання гілок
[12, 15], конідійні стадії і телеоморфа роз-
виваються на всохлих гілках. Принципово
схожі схеми динаміки фітопатологічної ак-
тивності притаманні також іншим дослі-
дженим видам плейоморфних локулоаско-
міцетів. Отже, специфіка виявлення і ви-
вчення консорцій плейоморфних видів
зумовлюється тим, що в життєвому циклі
окремі стадії гриба часто розвиваються на
різних органах або різних рослинах, при
цьому ступінь їхньої патогенності варіює.
Видове різноманіття колекцій інтродуко-
ваних рослин у цьому випадку може спри-
яти розширенню спектра ураження та змі-
ні трофічних уподобань гриба, і як наслі-
док, — утворенню нових консортивних
зв’язків.
Проведене дослідження дає змогу зро-
бити низку теоретичних та практичних ви-
сновків.
1. Видова різноманітність фітотрофних
локулоаскоміцетів, консортивно пов’язаних
з деревними інтродуцентами, включає 72
види з 30 родів 18 родин 5 порядків підкла-
сів Pleosporomycetidae, Dothideomycetidae
та групи таксонів Incertae sedis. Спостері-
гається стійка кореляція між стрівальністю
більшості видів локулоаскоміцетів і мікро-
кліматичними факторами місць їх зростан-
ня. За екологічною структурою для вияв-
леної мікобіоти характерне збільшення
кількості сапротрофних ксилотрофів. Біль-
шість рослин, асоційованих з локулоаско-
міцетами, належать до родин Rosaceae та
Fabaceae (70 % від загальної кількості рос-
лин-субстратів).
2. У складі дослідженої мікобіоти відмі-
чено високу чисельність каулофільних
консорцій (понад 80 % видового складу гри-
бів), переважно індиферентних до рослин-
субстратів. Аналіз консорцій за специфі-
кою топічних і трофічних зв’язків, а також
за характером впливу на рослину дає до-
сить повне уявлення про стан конкретного
мікоценозу і дозволяє зробити вірогідні
прогностичні висновки. Отже, використан-
ня типології консорцій є перспективним
напрямом для визначення динаміки розвит-
ку конкретної мікобіоти.
3. Відносна постійність таксономічного
складу мікокомплексів, приурочених до
конкретного субстрату, дає підставу роз-
глядати синузії за участю асколокуляр-
них та мітоспорових грибів як об'єкти біо-
індикаційних систем. Варіативність скла-
ду синузій надає матеріал для детального
аналізу динамічного стану і специфічних
особливостей досліджуваних ценозів. Ви-
вчення синузій у рамках програми моніто-
19ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4
Екологічні особливості консортивної взаємодії фітотрофних локулоаскоміцетів...
рингу доповнює та уточнює дані про сук-
цесійні зміни, характерні для певних фі-
тоценозів.
4. Важливою особливістю плейоморф-
них локулоаскоміцетів є наявність однієї
або декількох нестатевих стадій, що відріз-
няються не тільки морфологічно, а й за
трофічними і топічними уподобаннями та
ступенем впливу на поживний субстрат.
Отже, для створення фітопатологічної ха-
рактеристики доцільно досліджувати всі
стадії онтогенезу плейоморфних видів з
урахуванням повного спектра їхніх рослин-
господарів, з визначенням фітопатологіч-
ної активності мікроміцетів на різних ста-
діях онтогенетичної сукцесії.
5. Враховуючи закономірності консор-
тивної взаємодії грибів та рослин і видовий
склад асоційованої мікобіоти, необхідно
проводити плановий мікологічний моніто-
ринг інтродукованих рослин з урахуван-
ням типології консорцій. При плануванні
використання певних видів для потреб зе-
леного будівництва рекомендуємо обмеж-
увати чисельність видів рослин, що всту-
пають у консортивні зв’язки з грибами-
гемібіотрофами та облігатними паразитами,
які мають тенденцію до утворення негатив-
них та антагоністичних консорцій. Разом з
дотриманням правил утримання ботаніч-
них колекцій це сприятиме збереженню ге-
нофонду інтродукованих видів.
1. Бондаренко-Борисова И.В., Тихоненко Ю.Я.,
Остапко В.М. Высшие грибы — возбудители бо-
лезней растений в экспозициях природной флоры
Донецкого ботанического сада НАН Украины //
Інтродукція та захист рослин у ботанічних садах
та дендропарках: Матеріали Міжнар. наук. конф.
(Донецьк, 5–7 вересня 2006 р.). — Донецьк: ООО
«Юго-Восток, Лтд», 2006. — С. 312–316.
2. Васильева Л.Н. Пиреномицеты и локуло-
аскомицеты севера Дальнего Востока. — Л.: Наука,
1987. — 257 с.
3. Дудка І.О., Мережко Т.О., Гайова В.П. Міко-
логічний моніторинг як засіб оцінки і прогнозуван-
ня фітосанітарного стану лісових екосистем // Укр.
ботан. журн. — 1994. — 51, № 6. — С. 53–59.
4. Дудка І.О., Смiцька М.Ф., Смик Л.В., Ме-
режко Т.О. Деякi теоретичнi питання мiко це-
но логiї. Консорцiї та роль грибiв у консортивних
зв'язках // Укр. ботан. журн. — 1976. — 33, № 2. —
С. 113–124.
5. Егорова Л.Н., Павлюк Н.А. Анаморфные
грибы на цветочных растениях в Ботаническом
саду-институте ДВО РАН // Микология и фитопа-
тология. — 2006. — 40, вып. 2. — С. 93–100.
6. Исиков В.П. Фитосанитарная оценка город-
ских насаждений Ялты // Бюл. Гос. Никит. ботан.
сада. — 1989. — Вып. 70. — С. 85–89.
7. Ісіков В.П. Видова різноманітність грибів
деревних рослин на прикладі Криму // Укр. ботан.
журн. — 1997. — 54, № 6. — С. 578–588.
8. Ісіков В.П. Оцінка життєвості деревних
рослин за мікологічними ознаками // Укр. ботан.
журн. — 1999. — 56, № 3. — С. 276–281.
9. Корольова О.В. Гриби відділу Ascomycota
s.l. антропогенних екотопів Нижньодніпровських
арен // Фальцфейнівські читання: Зб. наук. пр. —
Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. — С. 166–170.
10. Корольова О.В. Моніторинг мікобіоти су-
динних рослин колекційного фонду Ботанічного
саду Херсонського державного університету //
Тео рія і практика сучасного природознавства: Зб.
наук. пр. — Херсон: Терра, 2003. — С. 72–75.
11. Кохно М.А. Каталог дендрофлори Украї-
ни. — К.: Фітосоціоцентр, 2001. — 72 с.
12. Мережко Т.А. Сферопсидальные грибы. —
К.: Наук. думка, 1980. — 208 с.
13. Определитель высших растений Украины /
Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин [и
др.]. — К.: Наук. думка, 1987. — 548 с.
14. Симонян С.А. Микофлора ботанических са-
дов и дендропарков Армянской ССР: Автореф. дис.
...д-ра биол. наук: 03.00.05 / Ботан. ин-т АН Армян-
ской ССР. — Ереван, 1976. — 57 с.
15. Dennis R.W. British Ascomycetes. — Hirsch-
berg: J. Cramer Verlag, 1978. — 586 p.
16. Dictionary of the Fungi / [Ed. by P.M. Kirk,
P.F. Cannon, D.W. Minter, J.A. Stalpers]. — 10th
ed. — Kew, Surrey: CABI, 2008. — 784 p.
17. Ellis M.B. Microfungi on land plants: An iden-
tification handbook / M.B. Ellis, J.P. Ellis. — London,
Sydney: Croom Helm, 1987. — 818 p.
18. Index of Fungi [Електронний ресурс] //
CABI Bioscience databases. — 2008. — Режим досту-
пу: http:// www.indexfungorum.org
19. Sivanesan A. The Bitunicate Ascomycetes. —
Lehre: J. Cramer, 1984. — 701 p.
Рекомендувала до друку
Н.В. Заіменко
20 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4
О.В. Корольова, О.М. Слюсаренко
О.В. Королева, А.Н. Слюсаренко
Ботанический сад Одесского национального
университета имени И.И. Мечникова,
Украина, г. Одесса
ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ
КОНСОРТИВНОГО ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ
ФИТОТРОФНЫХ ЛОКУЛОАСКОМИЦЕТОВ
(DOTHIDEOMYCETES) И ДРЕВЕСНЫХ
РАСТЕНИЙ-ИНТРОДУЦЕНТОВ
Приведены результаты изучения консортивных
связей древесных интродуцентов и 72 видов локу-
лоаскомицетов из порядков Botryosphaeriales, Cap-
nodiales, Dothideales, Hysteriales, Pleosporales клас-
са Dothideomycetes. Рассмотрены таксономическая
и экологическая структура микобиоты, рас пре де-
ление видов грибов по семействам питающих рас-
тений, типы консорций, видовой состав отдельных
микосинузий, особенности онтогенетической сук-
цессии плейоморфных видов.
O.V. Korol’ova, O.M. Slyusarenko
I. Mechnikov Botanical Garden of Odessa
National University,
Ukraine, Odessa
ECOLOGICAL FEATURES
CONSORTS INTERACTION
OF PHYTOTROPHIC LOCULOASCOMYCETES
(DOTHIDEOMYCETES) AND WOODY
PLANTS-INTRODUCENTS
The results of the study consorts connection of
woody plants and 72 species loculoascomycetes
from 5 orders (Botryosphaeriales, Capnodiales,
Dothideales, Hysteriales, Pleosporales) are giv-
en in this article. The taxonomical and ecological
structure of mycobiota, distribution of species
of fungi to the families of feeding plants, species
composition of mycosynusies, features of onto-
genetic succession pleomorphic species are stu-
di ed.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-539 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:43:29Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/0e/2706ba164fe670ffca2d3b4a01854a0e.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-5392019-12-05T11:31:50Z Ecological features consorts interaction of phytotrophic loculoascomycetes (Dothideomycetes) and woody plants-introducents Екологічні особливості консортивної взаємодії фітотрофних локулоаскоміцетів (Dothideomycetes) та деревних рослин-інтродуцентів Korol'ova, O.V. Slyusarenko, O.M. The results of the study consorts connection of woody plants and 72 species loculoascomycetes from 5 orders (Botryosphaeriales, Capnodiales, Dothideales, Hysteriales, Pleosporales) are given in this article. The taxonomical and ecological structure of mycobiota, distribution of species of fungi to the families of feeding plants, species composition of mycosynusies, features of ontogenetic succession pleomorphic species are studied. Наведено результати вивчення консортивних зв’язків деревних інтродуцентів та 72 видів локулоаскоміцетів з порядків Botryosphaeriales, Capnodiales, Dothideales, Hysteriales, Pleosporales класу Dothideomycetes. Розглянуто таксономічну та екологічну структуру мікобіоти, розподіл видів грибів за родинами живильних рослин, типи консорцій, видовий склад окремих мікосинузій, особливості онтогенетичної сукцесії плейоморфних видів. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2010-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/539 10.5281/zenodo.2546919 Plant Introduction; Vol 48 (2010); 14-20 Інтродукція Рослин; Том 48 (2010); 14-20 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377777 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/539/515 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Korol'ova, O.V. Slyusarenko, O.M. Екологічні особливості консортивної взаємодії фітотрофних локулоаскоміцетів (Dothideomycetes) та деревних рослин-інтродуцентів |
| title | Екологічні особливості консортивної взаємодії фітотрофних локулоаскоміцетів (Dothideomycetes) та деревних рослин-інтродуцентів |
| title_alt | Ecological features consorts interaction of phytotrophic loculoascomycetes (Dothideomycetes) and woody plants-introducents |
| title_full | Екологічні особливості консортивної взаємодії фітотрофних локулоаскоміцетів (Dothideomycetes) та деревних рослин-інтродуцентів |
| title_fullStr | Екологічні особливості консортивної взаємодії фітотрофних локулоаскоміцетів (Dothideomycetes) та деревних рослин-інтродуцентів |
| title_full_unstemmed | Екологічні особливості консортивної взаємодії фітотрофних локулоаскоміцетів (Dothideomycetes) та деревних рослин-інтродуцентів |
| title_short | Екологічні особливості консортивної взаємодії фітотрофних локулоаскоміцетів (Dothideomycetes) та деревних рослин-інтродуцентів |
| title_sort | екологічні особливості консортивної взаємодії фітотрофних локулоаскоміцетів (dothideomycetes) та деревних рослин-інтродуцентів |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/539 |
| work_keys_str_mv | AT korolovaov ecologicalfeaturesconsortsinteractionofphytotrophicloculoascomycetesdothideomycetesandwoodyplantsintroducents AT slyusarenkoom ecologicalfeaturesconsortsinteractionofphytotrophicloculoascomycetesdothideomycetesandwoodyplantsintroducents AT korolovaov ekologíčníosoblivostíkonsortivnoívzaêmodíífítotrofnihlokuloaskomícetívdothideomycetestaderevnihrosliníntroducentív AT slyusarenkoom ekologíčníosoblivostíkonsortivnoívzaêmodíífítotrofnihlokuloaskomícetívdothideomycetestaderevnihrosliníntroducentív |