Buchumschlag

Вплив шкідливих організмів на декоративність рослин саду бузків Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України

Objective – to learn the influence of harmful organisms on decorative plants of lilac garden. Material and methods. Syringa vulgaris L. plants and its cultivars were examined. Morphological, field and analytical methods were used. Results. The negative influence of harmful organisms on the ornamenta...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2017
1. Verfasser: Gorb, V.K.
Format: Artikel
Sprache:Englisch
Veröffentlicht: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2017
Online Zugang:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/54
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860120919564877824
author Gorb, V.K.
author_facet Gorb, V.K.
author_sort Gorb, V.K.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-11-11T08:14:49Z
description Objective – to learn the influence of harmful organisms on decorative plants of lilac garden. Material and methods. Syringa vulgaris L. plants and its cultivars were examined. Morphological, field and analytical methods were used. Results. The negative influence of harmful organisms on the ornamental features of S. vulgaris plants growing in monocultural lilac garden of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine was established. Such organisms include: Zeuzera purina L., Vespa crabro L., Lapidosaphes ulmi L., Eriphyes loewi Nal., Loxia curvirostra L. and Tolpa europea L. Z. purina harms by the making of galleries in the plants stem, which worsens their physiological state, or else causes their withering away. V. crabro damages S. vulgaris by gnawing of bark around or along the axis of 2–4(5)-year-old branches. About half of the last wither in the next spring, therefore, must be removed. L. ulmi and E. loewi negatively affect by sucking of sap from young shoots or buds, which leads to loss ornamental features of plants, and sometimes – to their death. In some years, L. curvirostra harms by plucking up to 75–95 % generative buds from the total number in the bush. T. europea worsens the ornamental features of plants by making of galleries in the zone of the root system and near it. Attention is focused on control methods of harmful organisms for S. vulgaris. Conclusions. The mentioned organisms damage investigated plant species sporadically by worsening their aesthetic appearance, and sometimes leading to withering away. It is necessary to use control methods to prevent the phenomenon.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.2332160
first_indexed 2025-07-17T12:39:15Z
format Article
fulltext 85ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 4 УДК 582.916.16:632.6/.7 В.К. ГОРБ Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 ВПЛИВ ШКІДЛИВИХ ОРГАНІЗМІВ НА ДЕКОРАТИВНІСТЬ РОСЛИН САДУ БУЗКІВ НАЦІОНАЛЬНОГО БОТАНІЧНОГО САДУ імені М.М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ Мета — вивчити вплив шкідливих організмів на декоративність рослин Саду бузків Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України. Матеріал та методи. Для дослідження було залучено рослини Syringa vulgaris L. та її сортів. Використано морфо- логічний, польовий та аналітичний методи. Результати. Встановлено негативний вплив шкідливих організмів на декоративність рослин S. vulgaris, які зрос- тають у сирингарії Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України. До таких віднесено: Zeuzera purina L., Vespa crabro L., Lapidosaphes ulmi L., Eriphyes loewi Nal., Loxia curvirostra L. та Tolpa europea L. Z. purina шкодить, прокладаючи ходи в стовбурі, що погіршує фізіологічний стан рослин або призводить до їхнього відмирання. V. crabro об’їдає кору навколо або вздовж осі 2—4(5)-річних гілок. Близько половини гілок засихають наступної весни і тому підлягають видаленню. L. ulmi та E. loewi висмоктують соки з молодих пагонів або бруньок, що спричиняє втрату декоративності рослин, іноді — їх відмирання. L. curvirostra завдає шкоди в окремі роки, вищипуючи до 75—95 % генеративних бруньок від загальної кількості на кущі. T. europea погіршує декоративність рослин, прокладаючи ходи в зоні кореневої системи та біля неї. Акцентовано увагу на методах боротьби із зазначеними шкідниками. Висновки. Згадані організми шкодять рослинам S. vulgaris переважно спорадично, погіршуючи їхній естетичний вигляд, а іноді спричиняючи їх відмирання. Щоб запобігти цьому слід застосовувати превентивні методи боротьби. Ключові слова: Syringa vulgaris, шкідники, декоративність. © В.К. ГОРБ, 2017 Рослини Syringa vulgaris L., які зростають у культурі, виконують різні функції: декоративні, ба р’єрні, ґрунто- та пилозахисні, газопоглиналь- ні тощо. В ботанічних садах, дендрозаповідни- ках і місцях активного відпочинку людей цей вид та його сорти виконують насамперед декоратив- ну функцію, тобто вони мають щорічно рясно цвісти та мати ошатну пропорційно розвинену крону. Досягти цього можна завдяки проведен- ню науково обґрунтованого сис те ма тич ного до- гляду за рослинами, а також ліквідації негатив- ного впливу на них шкідливих організмів, які можуть звести нанівець усі інші агротехнічні за- ходи, спрямовані на утримання рослин у най- кращому фізіологічному і декоративному стані. Мета роботи — дослідити негативний вплив шкідників на декоративний стан рослин сор- тів S. vulgaris і акцентувати увагу на методах боротьби з ними. Матеріал та методи Роботу виконано в 2010—2015 рр. у Саду буз- ків (сирингарії) Національного ботанічного саду (НБС) імені М.М. Гришка НАН України. Об’єктом досліджень були рослини S. vulgaris та її сортів. Використано морфологічний, по- льовий та аналітичний методи. Результати та обговорення Площа сирингарію НБС становить 2,35 га. В ньому зростають близько 1500 рослин сортів і гібридів S. vulgaris. Ця колекційно-екс по зи- ційна ділянка виконує наукову, пропагандист- ську, виховну та рекреаційну функції. Та ка ба- гатоплановість потребує особливого підходу до захисту рослин від негативного впливу шкід- ливих організмів. У НБС найбільшої шкоди рослинам S. vul- garis та її сортам завдають: Zeuzera purina L., Vespa crabro L., Lapidosaphes ulmi L., Eriphyes lo- ewi Nal., Loxia curvirostra L. і Tolpa europea L. 86 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 4 В.К. Горб Zeuzera purina (червиця в’їдлива) 15—20 ро- ків тому рідко траплялася на рослинах S. vul- garis. Нині, ймовірно, через обмежене засто- сування інсектицидів у межах м. Києва, а от же, і НБС, червиця щорічно збільшує свою чи- сельність. Самиці Z. purina відкладають яйця на вер- хівці молодих пагонів, у пазуху листків та бруньки Quercus borealis Michx., Q. robur L., Be- tula pendula Roth., Juglans regia L., Sorbus aucu- paria L., Tilia americana L. тощо [3]. Як свідчать наші спостереження, цей шкідник часто від- кладає яйця в сплячі бруньки стовбура моло- дих рослин S. vulgaris, що дає змогу крихітній гусениці значно швидше та легше проникнути всередину 3—5-річної, а не 15—35-річ ної гілки чи стовбура. При пошкодженні одного з голов- них стебел кущової рослини, остання не заги- не, бо має не менше трьох стебл. При уш ко- дженні єдиного стовбура 3—5-річної штамбо- вої рослини вона приречена на відмирання, бо в місці свого поселення гусениця Z. purina вигризає майже всю ксилему (рис. 1). Якщо стовбур має 5—10-сантиметровий діаметр, то личинка, досягнувши значних розмірів, часто вигризає поперечну камеру, що дає змогу ля- лечці легше зробити отвір у корі для вильоту метелика. Від такого пошкодження стовбур не може відразу втратити життєздатність, але кора, яка контактує з ходом шкідника, відімре впродовж 2—3 років, утворивши видовжену відкриту рану (рис. 2). У S. vulgaris вона ніколи не заживе, а патогенна мікрофлора, потрап- ляючи туди, спричинить подальше руйнуван- ня деревини стовбура чи його гілки. Ця дере- вина через 11—15 років перетвориться на по- рохню. Досить часто кору, яка контактує з хо- дом шкідника, роздовбують дятли, полюючи найчастіше на дорослу 2-річну його гусеницю. З одного боку, таким чином вони знищують гусінь, але з іншого надто ранять кору стов- бурця, деревина якого відразу починає трух- лявіти. Саме з цієї причини повністю чи част- ково порушується в молодій рослині функціо- нальний коренево-листковий зв’язок [2], що призводить до різкого погіршення її декора- тивності, а іноді — до відмирання. Боротись із Z. purina хімічними методами досить складно, бо достеменно не відомо, ко- ли саме розпочнеться літ її метеликів, та й чи- сельність їхня порівняно з такою інших шкід- ників незначна. Проте логічним шляхом ми дійшли висновку, а досліди це підтвердили, що в розсаднику та на колекційно-екс по зи- ційній ділянці в перший рік після посадки рослин, особливо цінних сортів S. vulgaris, не- обхідно їхній стовбур та основу гілок першого Рис. 1. Пошкоджений Zeuzera purina стовбур Syringa vulgaris Fig. 1. The Syringa vulgaris trunk is damaged by Zeuzera purina Рис. 2. Червоточина, пробуравлена Zeuzera purina в гіл ці Syringa vulgaris Fig. 2. Wormholes bored by Zeuzera purina in Syringa vul- garis branch 87ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 4 Вплив шкідливих організмів на декоративність рослин Саду бузків Національного ботанічного саду... порядку ретельно покрити густою бордось- кою рідиною або білою олійною чи водо- емульсійною фарбою. До останньої слід додати 30—40 г мідного або залізного купоросу на 1 л розчину. В результаті на корі і зокрема на спля- чій бруньці стовбура утворюється міцний по- крив, крізь який відроджена гусениця не змо- же проникнути в деревину. За рік чи два, якщо під час потовщення стовбура покрив по тріс- кається, то його слід нанести повторно. Най- доцільніше проводити це на початку черв ня, коли ріст стовбура в товщину закінчиться, а від- кладання яєць самицями шкідника тільки роз- почнеться. Наші 4-річні спостереження свід- чать, що жоден стовбур із захисним покривом не був пошкоджений цим шкідником. Будь-які відкриті ходи Z. purina, які щойно появилися, необхідно звільнити від усіляких реш ток, об- робити 3-4 % розчином мідного ку по росу, а після підсихання ретельно покрити са довим варом. Vespa crabro (шершень) об’їдає кору навко- ло або вздовж осі 2—4(5)-річних гілок. Найчас- тіше смужка пошкодження 1—3 см зав ширш- ки, 3—8 см завдовжки і 2—3 мм завглибшки, тобто досягає деревини (рис. 3). Її контур до- сить нерівний: може стрімко здійматися вго- ру або спрямовуватись у будь-який бік. Най- відчутнішої шкоди ці комахи завдають у дру- гій половині літа, коли їхня чисельність різко зростає. Останнє, як відомо, зумовлене тим, що до весни доживають лише запліднені сам- ки (матки). В травні вони виходять зі схова- нок і розпочинають швидко створювати сім’ю. В результаті до кінця літа шершні-робітники будують гніздо, яке може містити до 400 чару- нок і більше, а його висота може сягати 60 см. Саме для спорудження чарунок вони вико- ристовують кору деяких деревних рослин, наприклад, Cerasus vulgaris Mill., C. avium (L.) Moench, Fraxinus excelsior L. і, як свідчать на ші спостереження, S. vulgaris. Ми виявили, що швид- кість обгризання кори прямо пропорційно за- лежить від міри насичення її вологою, тобто що вона вологіша, то продуктивніше «пра- цюють» шершні. Повністю об’їдена по кільцю гілка приречена на всихання, яке виявляється наступної весни. В окремі роки ці комахи по- шкоджують в одному кущі близько 10—15 мо- лодих, фізіологічно найпотужніших гілок з добре анатомічно розвиненою флоемою. Такі гілки підлягають видаленню, як тільки їхня нежиттєздатність стає очевидною. На жаль, після цього крона стає «дірчатою», що значно погіршує її естетичний вигляд. Залежно від розміру та кількості травмованих гілок відно- вити декоративність рослин вдається лише впродовж 1—3 наступних років. З огляду на те, що на колекційно-експозиційній ділянці бузків НБС зростає близько 1500 кущів 4— 6-метрової висоти, робота з відновлення їх- ньої декоративності є трудомісткою. Це зму- сило шукати метод захисту бузків від Vespa crab- ro. Завдання ускладнювалося тим, що ці кома- хи є корисними. Незважаючи на те, що їхні дорослі особини харчуються соками деревних рослин, нектаром квіток та м’якоттю стиглих фруктів, личинки вони вигодовують переваж- но мухами, а точніше «фаршем», який вони готують з черевця та грудей своїх жертв. Якщо сім’я V. crabro в середньому нараховує 2000 осо- бин, а кожна з них за добу знищує близько 5 мух, то користь від них є очевидною [4]. Отже, бо- ротися з цими комахами хімічними препара- тами не слід. Це неефективно, адже вони ні- коли не скупчуються на одному кущі чи окремій Рис. 3. Пошкоджена Vespa crabro кора гілки Syringa vul- garis Fig. 3. Injured Vespa crabro bark of Syringa vulgaris branche 88 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 4 В.К. Горб гілці, навіть у місцях обгризання кори вони розташовуються поодинці, а на кущі одночас- но може перебувати не більше ніж 2—8 осо- бин. Спостерігаючи за поведінкою і «працею» V. crabro, ми помітили, що найбільш пошко- дженими були кущі, які зростали поблизу ста- рих дуплистих дерев. Оглянувши їх, ми вия- вили сім’ї V. crabro. Дерева, які перебували на межі відмирання, видалили, але їхню дуплис- ту частину розмістили так, щоб комахи за можливості могли залишити її та перелетіти в інше місце. З дуплистих, але життєздатних де- рев V. crabro примусили виселитися методом хімічного впливу: біля льотка кріпили ємкості з «їдкими» репелентами. Після цього льоток розширювали і все дупло ретельно пломбува- ли цементним розчином. Такий підхід виявив- ся правильним, бо пошкоджень поменшало в 5—8 разів. Отже, цим заходом вдалося звести майже нанівець потенційно можливу шкоду, яку могли спричинити V. crabro естетичному виглядові рослин S. vulgaris. Lapidosaphes ulmi (яблунева комоподібна щи тівка) вражає також рослини S. vulgaris, проте спостерігається це в умовах НБС не- часто. Поселяється вона переважно на 4— 5-річних де що ослаблених рослинах. Дорослі особини цього шкід ника та його личинки ви- смоктують сік з молодих пагонів, що надто погіршує фізіологічний стан рослини та її де- коративність: пагони стають короткими і тон- кими, а генеративні бруньки на них зазвичай не формуються. Навесні ці рослини піджив- люємо, крону ретельно обрізаємо та тричі в травні обробляємо інсектицидом. Через три роки за декоративністю вони майже не посту- паються сусіднім. При масовому пошкоджен- ні щитівкою, якщо не боротися з нею, росли- на може загинути. Eriphyes loewi (бузковий бруньковий кліщ) потребує особливої уваги, бо заселені ним рослини різко втрачають естетичність: пагони стають короткими, їхня вісь і листки — дефор- мованими, луски бруньок — відстобурченими, напівомертвілими та гострими, крона — кош- латою. Такі рослини не цвітуть або цвітуть не рясно. Зимують кліщі у торішніх бруньках, в які навесні самки відкладають яйця. Після появи молодих особин, ці бруньки розроста- ються, бубнявіють, а потім більшість з них за- сихає. Молоді кліщі розповзаються по моло- дих пагонах і заселяють їхні бруньки. Наступ- ного року цей процес повториться [1]. У колекції бузків НБС цього шкідника за останні 15 років було виявлено лише декілька разів, та й то на рослинах, вирощених за ме- жами НБС. Ознаки заселення виявлялися лише через рік після посадки на постійне міс- це. Боротися з цим кліщем виявилося досить складно, довго й витратно. Саме тому ці рос- лини замінили на ентомологічно здорові. Значної шкоди декоративності рослинам S. vulgaris, але лише в окремі роки, завдають Loxia curvirostra (шишкарі-ялинники). Меш- кають вони в лісах північних регіонів Європи, харчуються насінням шпилькових рослин. За поганого врожаю шишок чи невиповненості їхнього насіння ці птахи змушені в пошуках їжі прямувати на південь. На початку літа во ни зграями налітають на сади та парки й миттєво поїдають все, що може бути для них їстівним. За нашими спостереженнями, кущ Cera sus to- mentosa (Тhumb.) Wall., повністю покритий спі- лими ягодами, вони спустошують за декілька хвилин. Бузкам шкодять у період з ІІІ декади лютого до ІІ декади березня. Шкода виявляєть ся у вищипуванні верхівкових генеративних бру- ньок пагонів. Найчастіше страж дають від цього старі кущі, в яких ці бруньки порівняно з та- кими молодих рослин менші за розміром та кругліші. Втрати таких бруньок іноді сягають 75—95 % від їхньої загальної кількості на кущі. Навесні ці кущі майже не цвітуть, тому мало- декоративні. Однак для ослаблених рослин це корисно, адже вони не витрачатимуть про- дукти фото- та ризосинтезу на ріст суцвіть і формування плодів. Ці речовини будуть спря- мовані на поліпшення фізіологічного стану рослинного організму в цілому. Захистити рослини S. vulgaris від L. curviro- stra в колекції НБС практично неможливо, бо, по-перше, її площа становить 2,35 га, по- друге, точно невідомо, коли саме налетять ці птахи, по-третє, вони з’являються і зникають 89ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 4 Вплив шкідливих організмів на декоративність рослин Саду бузків Національного ботанічного саду... раптово. Проте іноді вдається вчасно виявити їх та примусити ретируватися. Tolpa europea (кріт). Користь від цих тварин перебільшена, бо рослинам колекції бузків НБС ці істоти щорічно завдають значної шко- ди, яка виявляється у тому, що активно про- кладаючи численні ходи в зоні кореневої сис- теми рослин S. vulgaris, кроти пошкоджують її, а головне — порушують капілярний підйом вологи з нижніх до верхніх шарів ґрунту. За таких умов різко уповільнюється фото- та ри- зосинтез, що призводить до втрати декора- тивності, а іноді — до всихання рослин. Отже, за порушеної цілісності шару прикореневого ґрунту слід не лише вчасно, а й правильно на- ситити його вологою. Особливо ретельно цю роботу слід виконувати тоді, коли ділянка, як в НБС, розташована на схилі. Форсувати по- лив у такому разі неможна, бо вода швидко накопичуватиметься у ходах кротів і стрімко стікатиме вниз, легко вимиваючи із зони ко- реневої системи ґрунт. У результаті цього рос- лини бузку, маючи поверхневу кореневу сис- тему, ніби повисають у повітрі. Якщо їхня крона однобока, а погода вітряна, то штамбо- ві, тобто одностовбурні, впа дуть на ґрунт. Та- кий прикрий випадок стався одного літа у НБС, коли інтенсивна злива швидко перепов- нила водою всю систему ходів кротів, утво- ривши ґрунтову пульпу, на якій 55-річні, пе- реважно одностовбурні рослини, не змогли встояти і під натиском вітру повалилися. Їх підняли та закріпили, але їхню потенційну декоративність так і не вдалося повністю від- новити впродовж 3—5 наступних років навіть за найліпшого агротехнічного до гляду за ни- ми. Тому природне чи штучне надто приско- рене зволоження ґрунту в даному випадку є шкідливим. Досвід свідчить, що во но може лише на декілька днів поліпшити фізіологіч- ний стан рослин. Однак після цього, особли- во в спеку, рослини більше постраждають, аніж за відсутності поливу. Отже, поливати слід крізь розпилювачі, що забезпечує посту- пове насичення вологою ґрунту та його рів- номірне просідання завдяки сплющенню хо- дів. У разі щільного ґрунту їх необхідно під час поливу руйнувати садовими вилами або палицями, не завдаючи при цьому значного трав мування кореневій системі. Така операція по суті є превентивним заходом, завдяки яко- му вдається запобігти поляганню штамбових рослин, а отже, погіршенню декоративності Саду бузків. Висновки Зазначені шкідливі організми пошкоджують рослини Syringa vulgaris переважно спорадич- но, а тому не загрожують усій колекції. В ок- ремі роки ці організми можуть значно погір- шити її декоративність і призвести навіть до відмирання деяких цінних рослин. Це спону- кає до ентомо-, зоо- та орнітологічного моні- торингу для вчасного вжиття запобіжних за- ходів із захисту рослин S. vulgaris та її сортів. Лише за такої умови вони будуть придатними не лише для наукових досліджень, а й для за- доволення різних, насамперед естетичних по- треб відвідувачів Саду бузків. 1. Воронцов А.И. Лесная ентомология / А.И. Ворон- цов. — М.: Высш. шк., 1995. — 384 с. 2. Казарян В.О. Старение высших растений / В.О. Ка- зарян. — М.: Наука, 1969. — 312 с. 3. Коломиец Т.П. Вредители зеленых насаждений про- мышленного Донбасса / Т.П. Коломиец. — К.: Наук. думка, 1995. — 215 с. 4. Савковский П.П. Атлас вредителей плодовых и ягод- ных культур / П.П. Савковский. — К. : Урожай, 1969. — 216 с. Рекомендував Ю.О. Клименко Надійшла 15.01.2017 REFERENCES 1. Voroncov, A.I. (1995), Lesnaja jentomologija [Forest entomology]. Moskow: Vysshaja shkola, 384 p. 2. Kazarian, V.O. (1969), Higher plants aging. Moscow: Nauka, 312 p. 3. Kolomiec, T.P. (1995), Vrediteli zelenyh nasazhden- ij pro myshlennogo Donbassa [Pests of green plant- ings of in dustrial Donbass]. Kyiv: Naukova dumka, 215 p. 4. Savkovskiy, P.P. (1969), Atlas vrediteley plodovyh i ja- godnyh kultur [Atlas of pests of fruit and berry crops]. Kyiv: Urozhai, 216 p. Recommended by Yu.O. Klymenko Received 15.01.2017 90 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 4 В.К. Горб В.К. Горб Национальный ботанический сад имени Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев ВЛИЯНИЕ ВРЕДНЫХ ОРГАНИЗМОВ НА ДЕКОРАТИВНОСТЬ РАСТЕНИЙ САДА СИРЕНИ НАЦИОНАЛЬНОГО БОТАНИЧЕСКОГО САДА имени Н.Н. ГРИШКО НАН УКРАИНЫ Цель — изучить влияние вредных организмов на де- коративность растений Сада сирени. Материал и методы. Для исследований были взяты растения Syringa vulgaris L. и ее сортов. Использовали морфологический, полевой и аналитический методы. Результаты. Установлено негативное влияние вре- доносных организмов на декоративность растений S. vulgaris, которые произрастают в монокультурном саду сирени Национального ботанического сада име- ни Н.Н. Гришко НАН Украины. К таким организмам отнесены: Zeuzera purina L., Vespa crabro L., Lapidosa- phes ulmi L., Eriphyes loewi Nal., Loxia curvirostra L. и Tolpa europea L. Z. purina вредит, прокладывая ходы в стволе, что ухудшает физиологическое состояние рас- тений или вызывает их отмирание. V. crabro обгрызает кору вокруг или вдоль оси 2—4(5)-летних веток. Око- ло половины веток засыхают следующей весной и по- этому подлежат удалению. L. ulmi и E. loewi высасы- вают сок и из молодых побегов или почек, что вызы- вает потерю декоративности растений, иногда — их гибель. L. curvirostra вредит в отдельные годы, выщи- пывая до 75—95 % генеративных почек от общего ко- личества на кусте. T. europea ухудшает декоративность растений, прокладывая ходы в зоне корневой систе- мы и возле нее. Акцентировано внимание на методах борьбы с упомянутыми вредителями. Выводы. Упомянутые организмы вредят растениям S. vulgaris преимущественно спорадически, ухудшая их эстетический вид, а иногда приводя к отмиранию. Чтобы предупредить это необходимо использовать превентивные методы борьбы. Ключевые слова: Syringa vulgaris, вредители, декоратив- ность. V.K. Gorb M.M. Gryshko National Botanical Garden of National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv INFLUENCE OF HARMFUL ORGANISMS ON ORNAMENTAL FEATURES OF PLANTS FROM THE LILAC GARDEN OF M.M. GRYSHKO NATIONAL BOTANICAL GARDEN OF THE NAS OF UKRAINE Objective — to learn the influence of harmful organisms on decorative plants of lilac garden. Material and methods. Syringa vulgaris L. plants and its cultivars were examined. Morphological, field and analyti- cal methods were used. Results. The negative influence of harmful organisms on the ornamental features of S. vulgaris plants growing in mo- nocultural lilac garden of M.M. Gryshko National Botani- cal Garden of the NAS of Ukraine was established. Such organisms include: Zeuzera purina L., Vespa crabro L., La- pidosaphes ulmi L., Eriphyes loewi Nal., Loxia curvirostra L. and Tolpa europea L. Z. purina harms by the making of gal- leries in the plants stem, which worsens their physiological state, or else causes their withering away. V. crabro dama- ges S. vulgaris by gnawing of bark around or along the axis of 2—4(5)-year-old branches. About half of the last wither in the next spring, therefore, must be removed. L. ulmi and E. loewi negatively affect by sucking of sap from young shoots or buds, which leads to loss ornamental features of plants, and sometimes — to their death. In some years, L. cur- virostra harms by plucking up to 75—95 % generative buds from the total number in the bush. T. europea worsens the ornamental features of plants by making of galleries in the zone of the root system and near it. Attention is focused on control methods of harmful organisms for S. vulgaris. Conclusions. The mentioned organisms damage inves- tigated plant species sporadically by worsening their aes- thetic appearance, and sometimes leading to withering away. It is necessary to use control methods to prevent the phenomenon. Key words: Syringa vulgaris, harmful organisms, ornamen- tal features.
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-54
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:39:15Z
publishDate 2017
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/73/8b28a1fc06c7919ef1c220ffeb8a4f73.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-542019-11-11T08:14:49Z Influence of harmful organisms on ornamental features of plants from the lilac garden of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine Вплив шкідливих організмів на декоративність рослин саду бузків Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України Gorb, V.K. Objective – to learn the influence of harmful organisms on decorative plants of lilac garden. Material and methods. Syringa vulgaris L. plants and its cultivars were examined. Morphological, field and analytical methods were used. Results. The negative influence of harmful organisms on the ornamental features of S. vulgaris plants growing in monocultural lilac garden of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine was established. Such organisms include: Zeuzera purina L., Vespa crabro L., Lapidosaphes ulmi L., Eriphyes loewi Nal., Loxia curvirostra L. and Tolpa europea L. Z. purina harms by the making of galleries in the plants stem, which worsens their physiological state, or else causes their withering away. V. crabro damages S. vulgaris by gnawing of bark around or along the axis of 2–4(5)-year-old branches. About half of the last wither in the next spring, therefore, must be removed. L. ulmi and E. loewi negatively affect by sucking of sap from young shoots or buds, which leads to loss ornamental features of plants, and sometimes – to their death. In some years, L. curvirostra harms by plucking up to 75–95 % generative buds from the total number in the bush. T. europea worsens the ornamental features of plants by making of galleries in the zone of the root system and near it. Attention is focused on control methods of harmful organisms for S. vulgaris. Conclusions. The mentioned organisms damage investigated plant species sporadically by worsening their aesthetic appearance, and sometimes leading to withering away. It is necessary to use control methods to prevent the phenomenon. Мета – вивчити вплив шкідливих організмів на декоративність рослин Саду бузків Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України. Матеріал та методи. Для дослідження було залучено рослини Syringa vulgaris L. та її сортів. Використано морфологічний, польовий та аналітичний методи. Результати. Встановлено негативний вплив шкідливих організмів на декоративність рослин S. vulgaris, які зростають у сирингарії Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України. До таких віднесено: Zeuzera purina L., Vespa crabro L., Lapidosaphes ulmi L., Eriphyes loewi Nal., Loxia curvirostra L. та Tolpa europea L. Z. purina шкодить, прокладаючи ходи в стовбурі, що погіршує фізіологічний стан рослин або призводить до їхнього відмирання. V. crabro об’їдає кору навколо або вздовж осі 2–4(5)-річних гілок. Близько половини гілок засихають наступної весни і тому підлягають видаленню. L. ulmi та E. loewi висмоктують соки з молодих пагонів або бруньок, що спричиняє втрату декоративності рослин, іноді – їх відмирання. L. curvirostra завдає шкоди в окремі роки, вищипуючи до 75–95 % генеративних бруньок від загальної кількості на кущі. T. europea погіршує декоративність рослин, прокладаючи ходи в зоні кореневої системи та біля неї. Акцентовано увагу на методах боротьби із зазначеними шкідниками. Висновки. Згадані організми шкодять рослинам S. vulgaris переважно спорадично, погіршуючи їхній естетичний вигляд, а іноді спричиняючи їх відмирання. Щоб запобігти цьому слід застосовувати превентивні методи боротьби. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2017-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/54 10.5281/zenodo.2332160 Plant Introduction; Vol 76 (2017); 85-90 Інтродукція Рослин; Том 76 (2017); 85-90 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377690 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/54/48 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Gorb, V.K.
Вплив шкідливих організмів на декоративність рослин саду бузків Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України
title Вплив шкідливих організмів на декоративність рослин саду бузків Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України
title_alt Influence of harmful organisms on ornamental features of plants from the lilac garden of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
title_full Вплив шкідливих організмів на декоративність рослин саду бузків Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України
title_fullStr Вплив шкідливих організмів на декоративність рослин саду бузків Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України
title_full_unstemmed Вплив шкідливих організмів на декоративність рослин саду бузків Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України
title_short Вплив шкідливих організмів на декоративність рослин саду бузків Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України
title_sort вплив шкідливих організмів на декоративність рослин саду бузків національного ботанічного саду імені м.м. гришка нан україни
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/54
work_keys_str_mv AT gorbvk influenceofharmfulorganismsonornamentalfeaturesofplantsfromthelilacgardenofmmgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine
AT gorbvk vplivškídlivihorganízmívnadekorativnístʹroslinsadubuzkívnacíonalʹnogobotaníčnogosaduímenímmgriškananukraíni

Ähnliche Einträge