Buchumschlag

Державний дендрологічний парк “Олександрія” НАН України: історія та сьогодення

On the basis of archival materials the history of the creation of the park Alexandria and the main stages of building on an extent more than 200 years are studied. Process of its formation as research establishment after submission in 1946 of academy of sciences of Ukraine is considered. Are summed...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
1. Verfasser: Galkin, S.I.
Format: Artikel
Sprache:Englisch
Veröffentlicht: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2010
Online Zugang:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/544
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860122931865059328
author Galkin, S.I.
author_facet Galkin, S.I.
author_sort Galkin, S.I.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-12-05T11:51:26Z
description On the basis of archival materials the history of the creation of the park Alexandria and the main stages of building on an extent more than 200 years are studied. Process of its formation as research establishment after submission in 1946 of academy of sciences of Ukraine is considered. Are summed up introduction of the plants, the characteristic of scientific thises is made and the basic directions of the further scientific researchers are defined.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.2546945
first_indexed 2025-07-17T12:43:31Z
format Article
fulltext 48 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4 © С.І. ГАЛКІН, 2010 УДК 712.253:635.054/.55(477.41)«17/.312» С.І. ГАЛКІН Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України Україна, 09113 Київська область, м. Біла Церква ДЕРЖАВНИЙ ДЕНДРОЛОГІЧНИЙ ПАРК «ОЛЕКСАНДРІЯ» НАН УКРАЇНИ: ІСТОРІЯ ТА СЬОГОДЕННЯ На основі архівних матеріалів досліджено історію створення парку «Олександрія» в м. Біла Церква та основні етапи його розбудови протягом більш як 200 років. Розглянуто процес становлення його як науково-дослідної установи після підпорядкування в 1946 році Академії наук України. Підбито підсумки інтродукції рослин, дано характеристику наукової тематики та визначено основні напрями подальших наукових досліджень. Датою заснування дендропарку «Олександ- рія» в м. Біла Церква визнано 1793 рік [1]. Для проектування парку та впорядкування його території були залучені відомі в Євро- пі архітектори-паркобудівники. Першим садівником в «Олександрії» був француз Мюффо, який склав первісний план і роз- почав його втілення в життя. Під його ке- рівництвом були організовані групові і ря- дові насадження біля комплексу павільйо- нів та літнього палацу і створено перші декоративні споруди [10]. Після Мюффо над створенням парку працювали ще три садівники: Штунге, Бартецький та Вітт, а потім будівництво парку тривало під керів- ництвом садівника А. Енса, який працював в «Олександрії» з 1815 р. протягом більш ніж 50 років. За цей час виконано значний обсяг робіт зі створення паркових наса- джень, організації алейної мережі, а також з благоустрою парку. Темпи будівельних робіт зі створення нового парку пришвидшилися після того, як графи Браницькі переїхали у Білу Церк- ву на постійне місце проживання. Це стало- ся у 1796 р. після смерті Катерини ІІ. З первісного плану забудови парку (рис. 1) видно, що він має трохи видовжену конфі- гурацію, яка за формою нагадує неправиль- ну трапецію з розміром боків: північний (при Сквирському шляху) — 1980 м, південний (по р. Рось) — 1760 м, східний (вздовж межі з містом) — 880 м, західний (вздовж межі з новою територією) — 1520 м. Уся територія має плавний нахил до р. Рось і характеризується перепадом висот, який становить 27 м (від 79-ої до 106-ої го- ризонталі). Парк перетинають три балки: Східна, Середня, Західна, які мають під- земні виходи джерельних вод. Вихідним пунктом планування парку був комплекс жилих павільйонів резиден- ції Браницьких, до складу якого входили: літній палац «Аустерія», одноповерховий танцювальний павільйон Т-подібної фор- ми, 4 двоповерхові павільйони. Ці будинки були повернені фасадами у бік парку і з’єд- нувалися між собою зеленими тунелями з грабів зі штучно зігнутими кронами. До цьо- го центру прив’язана основна планувальна сітка парку, яка підпорядкована ландшафту і не є домінуючим елементом композиції. Вона організовує зв'язок між видовими точками та архітектурними спорудами пар- ку, розміщення яких також підпорядковане природним умовам ландшафту. Тому лише декілька алей (Головна, Липова, Ялинова, Березова, Соснова) одержали прямолінійні напрями и слугували для основних проїз- дів або проходів до важливих видових то- чок або архітектурних споруд. Поряд з комплексом павільйонів та літ- нім палацом із західного боку посаджено сад, оточений мурованою стіною для захис- 49ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4 Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України: історія та сьогодення ту теплолюбних плодових дерев від холод- них вітрів; зі східного боку розташовано ме- моріальні об’єкти: колона «Пелікан», сад Потьомкіна, «Клини», сад Катерини II, Ро- сійський сад. Сад Потьомкіна був огородже- ний і мав у центрі велику круглу площадку, де розміщено павільйон «Ротонда». До саду Потьомкіна примикає ділянка «Клини», яка складалась із системи доріжок, що були обмежовані еліптичною кривою і розходи- лись у вигляді променів від круглої пло- щадки. В центрі цієї площадки розташову- валася бронзова статуя Юпітера. Форма ділянки «Клини», утворена променеподіб- ними доріжками, нагадує мушлю. На відстані 500 м від «Дідинця» розта- шовано економічний двір — правління еко- нома, який відав лише парковим господар- ством (управитель усіма маєтностями мав резиденцію у Білій Церкві). Тут було роз- ташоване житло постійних працівників, майстерні, оранжерею та квітникове госпо- дарство, фруктовий сад, поруч — рибні стави. Західна частина парку, третина всієї паркової території, відмежована дорогою від економічного двору до Сквирського шляху, була відведена під мисливські угід- дя — звіринець і слугувала лісопарком. Решта території була визначена під художню частину паркових влаштувань. До них належать Мала і Велика галявини з прилеглими архітектурними споруда- ми: Ко лонада «Луна», «Руїни», «Китайський Рис. 1. Генеральний план «Олександрії», 1858 р. 50 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4 С.І. Галкін міс ток», «Арочний місток», острів «Марії», острів «Срібний серпанок», фонтани, водо- спади та інші малі архітектурні форми. Ра- зом з галявинами та дібровою, ставками і річкою Рось вони утворили чудовий парко- вий ансамбль, який став одним з найкра- щих не тільки в Україні, а й у Європі. За первісним планом на території парку було запроектовано діброву на базі існую- чого вікового дубового гаю. Більшість пар- кових влаштувань (галявини, зелені маси- ви, водні плеса) запроектовано у формі вільних природних конфігурацій, так само як і алеї-дороги, що їх оточують або зв’я- зують між собою. Такими є Діброва, Велика і Мала галявини, пейзажі понад річкою Рось, озера та ін. Отже, на початку ХІХ ст. «Олександрія» являла собою прекрасний ландшафтний парк з елементами регулярного стилю біля основних архітектурних споруд. Утримання парків, особливо великих, за- вжди потребує багато коштів. Тому «Олек- сандрія» до скасування кріпосного права, коли була дармова робоча сила, розвивалась і підтримувалась у гарному стані. Після ска- сування панщини, коли за роботу потрібно було платити, художній образ парку погір- шується. Занепала дорожня мережа, прото- ки островів замулилися, острови злилися з суцільним берегом. Проте частина компози- цій — Велика і Мала галявини, Діброва, Ялинова алея — ще несуть ландшафтне на- вантаження, хоч і вони значно деградували та потребують реконструкції. На початку XX століття було перебудо- вано палац (рис. 2). Закладено нову Ялино- ву алею на Палієвій горі, насадження ка- штанів поблизу у вигляді півкола. Після 1905 року розбудова парку припинилася. З цього часу відбувався поступовий занепад, а громадянська війна, іноземна інтервенція 1917–1920 рр. та Велика Вітчизняна війна довершили руйнування парку. Починаючи з 1914 р. і до 1946 р. жодних робіт з культурного догляду паркової рос- линності не проводили. Відмирали солітери й групи віковічних дерев. Густі куртини на «Клинах», Великій галявині та в Діброві поріділи. Водночас на рідколіссі — зона «Дідинця», садів Катерини II та Потьомкі- на — все вкрилося густим самосівом, зніве- лювавши попередній художній образ цих ділянок парку. Руїни споруд — палацу, флігелів, тан- цювального павільйону — заростали само- сійними деревами клена, ясена і тополі. Нині такі дерева мають вік від 20 до 90 ро- ків. У 1920 р., після організації Білоцерків- ського сільськогосподарського технікуму, місцевими земельними органами парк передано в його користування. А з 1921 р. «Олександрія» стає основною базою його навчально-дослідного господарства та от- ри мує нову назву — парк ім. Ч.Г. Раков- ського. Виходячи з потреб відбудови господар- ства, час від часу поволі «на цеглу» розби- рали зруйновані або напівзруйновані спо- руди, вирубували дерева. Площу парку ви- користовували не з декоративною метою, а для добування деревинної маси. Ще більшої руйнації парк зазнав після прийняття Білоцерківським окружним ви- конавчим комітетом в лютому 1928 р. рі- шення про будівництво на території парку водогону для міста. На таке рішення не вплинуло навіть роз’яснення наркомату освіти, якому належав парк, про неможли- вість розташування водоспоруджень у центрі парку «Олександрія» (він отримав Рис. 2. «Аустерія» після перебудови. 1914 р. 51ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4 Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України: історія та сьогодення стару назву, бо 1927 р. Раковського ви- ключили з партії). Зовнішній вигляд «Ту- рецького будиночка» було змінено; через весь парк зроблено просіку, внаслідок чого знищено рідкісні дерева; посередині парку над р. Рось побудовано водогін, від якого через увесь парк зроблено прокладку во- догінних труб на глибині 2 м; дорогу голов- ної алеї парку було повністю зруйновано під час доставки будівельних матеріалів для водогону. Щоб краще зрозуміти становище, в яко- му опинилася наприкінці 1920-х років «Олександрія», можна звернутися до звіту про відрядження в Білу Церкву заступника завідувача соціалістичного музею М.Г. Фі- лянського: «Парк Білоцерківський, що ра- зом з садом III Інтернаціоналу (нинішня «Софіївка» в Умані) належить до найви- датніших парків УРСР, перебуває в стані повного хаосу й мерзоти запустіння. Німці вивезли найголовніші речі декоративної скульптури, частина її валяється на дні ставків, вази й колони знівечено, розкида- но по площі парку, останки будов залиша- ються абсолютно без будь-якого ремонту. Дерево вирубується на потреби агрошколи, стежки заросли бур’янами, ставки без до- гляду, фонтани й водоспади засмічено, за- бруднено. Є тенденції з боку місцевої адмі- ністрації знести й ті будови, що їх можна ще реставрувати, між якими пам’ятники високої художньої вартості» [11]. Автор не помилився, бо наступними роками всі архі- тектурні споруди були розібрані до основи. «Олександрія» — колишня перлина, на яку приїжджали подивитися царі та вель- можі, поети та філософи, художники та музиканти, була зруйнована й пограбована у період громадянської війни та інтервенції і повільно гинула від безгосподарності. Постановою від 10 квітня 1946 р. Рада Міністрів СРСР передала дендропарк у ві- дання Академії наук України. З цього часу розпочинаються роботи з відбудови парку. У 1953 р. «Олександрію» передано для науково-методичного керівництва Цент- раль ному республіканському ботанічному саду Академії наук УРСР. За період з 1953 по 1993 роки проведено велику роботу з впорядкування зелених насаджень парку, які збереглися. Поса- джено нові дерева у східній частині парку за проектом І.Г. Дерія, а в західній частині насаджено колекційний горіховий сад. Ство- рено колекційну ділянку гарноквітучих чагарників, ліквідовано випадкові дороги та стежки, які з’явилися в парку в резуль- таті бездоглядності, а також проведено ре- монт старої алейно-дорожньої мережі. За проектом і під керівництвом архітек- тора Д.М. Криворучка відбудовано низку архітектурних споруд: Головний вхід, Ро- тонду, Колону суму, Колонаду «Луна», Ки- тайський місток, Арочний місток, «Руїни», Великий водоспад, фонтани та ін. Заново збудовано: Господарський в’їзд, джерело «Лев», круглу альтанку в західній частині парку, пам’ятний знак С. Палію на Паліє- вій горі, муровану альтанку в східній час- тині парку, металеву альтанку над ставом «Дзеркальний», скульптурні групи «Потер- чата» та «Той, хто в скелі сидить»[5]. Слід зазначити як велику заслугу архітектора Д.М. Криворучка щодо відбудови архітек- турних споруд парку, так і помилки, припу- щені ним, коли в класичний стиль «Олек- сандрії» почали вводити нові тематичні композиції за мотивами Лесі Українки («Потерчата», «Той, хто в скелі сидить» та багато інших). На роботу в «Олександрію» були запрошені талановиті спеціалісти- паркознавці: М.М. Грисюк, П.Е. Балков- ський, Т.М. Черевченко, І.Г. Дерій та багато інших, які протягом багатьох десятиліть працювали над відновленням паркового ан- самблю, а також перетворенням його зі структури індивідуального користування на структуру користування громадського. Адже «Олександрію» щорічно почали масо- во відвідувати десятки тисяч екскурсантів і мешканців міста. Багато уваги було при- ділено вирішенню проблеми зменшення деградації діброви та соснових насаджень 52 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4 С.І. Галкін Великої галявини і Соснової алеї. Вивчали- ся питання оптимізації насаджень парку за допомогою інтродукованих рослин [2, 3]. Протягом останнього десятиліття адміні- страцією дендропарку розпочато масштабні роботи з реставрації архітектурних споруд — Колонада «Луна», павільйон «Ротонда», Ту- рецький будиночок, Колона «Пелікан» і від- новлення та оптимізації паркових компо- зицій «Варна», «Царський сад», Сад «Мур», Острів троянд та багатьох інших. Останніми роками колектив парку пра- цює над питаннями збереження неповтор- ного паркового ансамблю «Олександрії», вікових насаджень та композицій, створе- них на їх основі. Види та сорти рослин, які зростають в «Олександрії», належать до Національного надбання України, тому од- ним з пріоритетних напрямів наукової ро- боти є збереження та збагачення фітогено- фонду парку. У 2005 році адміністрацією парку розро- блено, затверджено в НАН України і пого- джено з Міністерством охорони навколиш- нього середовища України «Проект органі- зації території». На сьогодні це основний документ, згідно з яким повинна працюва- ти академічна наукова установа природно- заповідного профілю. При розробці цього проекту детально досліджено сучасні при- родні умови, ландшафти території, рослин- ність (природну та інтродуковану), видо- вий і культиварний склад колекцій, роз- садники, тваринний світ. Проаналізовано екологічний та санітарний стан території дендропарку. В «Олександрії» це питання дуже актуальне в зв’язку з забрудненням частини території техногенними забруд- нювачами, які потрапляють в ґрунтові води з території військової бази: 6-валентним хромом, нафтопродуктами та азотовмісни- ми сполуками (NH 4 , NO 2 , NO 3 ). Намічено шляхи покращення екологічного стану. До- сліджено існуючу забудову, інженерні ме- режі. Проведено нове зонування території. Визначено основні напрями науково-до слід- ної, еколого-просвітницької діяльності та розвитку туризму на період до 2020 року. Велику увагу приділено оптимізації іс- торичних паркових композицій за раху- нок видалення самосійних рослин, віднов- лення алейної сітки, малих архітектурних форм, квітників і таксономічного складу насаджень. Усі роботи проводяться згідно з основними положеннями міжнародних хартій з охорони й реставрації нерухомих пам’яток і визначних місць та існуючих са- дів [6, 7]. За даними інвентаризації 2007 р. [4], сис- тематичний склад деревних рослин пред- ставлений 2 відділами, 39 порядками, 58 родинами, 138 родами, 549 видами, 10 різ- новидностями, 31 гібридом, 402 культива- рами. Всього 990 колекційних одиниць. Го- лонасінні (Pinophyta) представлені 5 роди- нами, з яких найчисленнішою є родина Cupressaceae — 135 таксонів, наступна за чисельністю — Pinaceae — 82 види та куль- тивари [8, 9]. З покритонасінних (Magnolio- phyta) найбільшою кількістю видів пред- ставлена родина Rosaceae — 244 таксона. 15 родин представлені 1 родом і 1 видом. З відділа Pinophyta найчисленнішими є роди: Juniperus L. — 11 видів та 68 культиварів, Chamaecyparis Spach — 3 види і 17 культи- варів, Thuja (L.) Tourn. — 2 види і 31 куль- тивар, Pinus L. — 16 видів, 3 різновиди та 7 культиварів, Picea Dietr. — 14 видів, 1 різ- новидність та 28 культиварів. З відділа Magnoliophyta найбільшою кількістю сис- тематичних одиниць представлені роди: Crataegus L. — 28 видів, 2 різновидності і 4 культивари, Spiraea L. — 24 види, 4 куль- тивари, Rosa L. — 11 видів і 45 сортів, Cara- gana Lam. — 14 видів, 1 форма, Chama e- cytisus L. — 14 видів, Lonicera L. — 15 видів, 1 різновидність та 7 форм, Syringa L. — 9 ви- дів и 32 сорти, Philadelphus L. — 24 види та 6 форм, Deutzia Thunb. — 10 видів і 3 фор- ми. В колекції представлено 15 видів рід- кісних рослин, занесених до Червоної кни- ги України (1996). На території парку, поряд з рослинами природної флори України, культивується 53ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4 Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України: історія та сьогодення велика кількість екзотичних інтродукова- них рослин. Причому вік окремих екзотів, таких як тюльпанове дерево, сосна Веймуто- ва, сос на чорна та інших, — понад 200 років. Наукові співробітники дендропарку пра- цю ють над виконанням трьох науково-до- слідних тем: фундаментальних — «Збере- ження і раціональне використання фітогено- фонду дендропарку «Олександрія» НАН України на початку ХХІ ст.» та «Інтродук- ційне вивчення видового і формового різно- маніття роду Taxus L. та розробка методів культивування in vitro», прикладної — «Ін- тродукція, вивчення та формування експо- зиції перспективних сортів роду Rosa L. в дендропарку «Олександрія» НАН України». За програмою «Національне надбання» проводяться дослідження на тему: «Гене- тичний фонд деревних, чагарникових, тра- в’янистих і квітникових рослин дендро- парку «Олександрія». До наукової тематики включено також питання збереження та збагачення фіто- різноманіття рослин у Лісостепу України. Окремо вивчаються питання охорони рідкісних та зникаючих видів, занесених до Червоної книги України. На відміну від подібних досліджень у дендропарку «Софі- ївка» або Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка, територія дендропарку «Олександрія» дозволяє проводити подібні дослідження на популяційному рівні, що є особливо цінним. Дендропарк «Олександрія» має найбіль- шу площу серед академічних ботанічних садів та дендропарків України, яка стано- вить 400,67 га (в 2008 році Указом Прези- дента України з метою подальшого роз- витку дендропарку «Олександрія» його площу було збільшено на 103,67 га). Щороку дендропарк відвідують понад 1 млн людей. Дендропарком укладено договори про наукове співробітництво з Міжвідомчим науково-технічним центром «Агробіотех» НАН України і МОН України, Білоцерків- ським національним аграрним університе- том, Інститутом гідробіології НАН України, Інститутом помології ім. Л.П. Симиренка УААН, Ботанічним садом Національного університету біоресурсів та природокорис- тування України, Міністерством аграрної політики України. На базі дендропарку проходять практи- ку студенти Білоцерківського національно- го аграрного університету, Київського на- ціонального університету культури і мис- тецтв, Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв, ПВНЗ «Мистецький інститут художнього моделювання та ди- зайну ім. Сальвадора Далі», Білоцерків- ського інституту економіки та управління ВНЗ ВМУЗоЛ «Україна», Київського націо- нального університету будівництва та ар- хітектури. Завдяки успішній господарській діяль- ності грошові надходження дендропарку становлять близько 1,5 млн грн., що дає змогу утримувати в належному санітарно- естетичному стані всю територію, придба- вати необхідні матеріали, обладнання. Всі господарчі та накладні витрати на наукові дослідження здійснюються зі спеціального фонду Державного бюджету. 1. Галкін С.І., Гурковська О.Л., Чернецький Є.А. Структура та символіка старовинного парку «Олек- сандрія». — Біла Церква: Видавець О.В. Пшонків- ський, 2005. — 96 с. 2. Грисюк М.М. Олександрія — зелена скарб- ниця. — К.: Будівельник, 1965. — 96 с. 3. Грисюк М.М. Парк «Олександрія». — К.: Наук. думка, 1969. — 72 с. 4. Каталог деревних рослин дендрологіч- ного парку «Олександрія» НАН України / За ред. С.І. Галкіна. — Біла Церква, 2008. — 27 с. 5. Криворучко Д.М. Олександрія. — К.: Буді- вельник, 1979. — 96 с. 6. Міжнародна хартія з охорони історич- них садів (Флорентійська хартія, 1981 р.) // Праці Центру пам'яткознавства. — К., 1992. — Вип. 1. — С. 55–57. 7. Міжнародна хартія з охорони й реставра- ції нерухомих пам’яток і визначних місць (Вене- ціанська хартія, 1964 р.) // Там само. — К., 1992. — Вип. 1. — С. 52–55. 54 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4 С.І. Галкін 8. Рубіс В.Л. Видовий та формовий склад роду Chamaecyparis Spach в дендрологічному пар- ку «Олександрія» НАН України // Вісн. Білоцерк. держ. аграр. ун-ту. — 2008. — Вип. 54. — С. 109–113. 9. Рубіс В.Л. Колекційний фонд культива- рів Thuja occidentalis L. в дендрологічному парку «Олек сандрія» НАН України // Інтродукція рос- лин. — 2009. — № 2. — С. 21–27. 10. Салатич А.К. Парк Олександрія / За заг. ред. О.Л. Липи. — К.: Вид-во Академії архітектури УРСР, 1949. — 105 с. 11. Ярмола О. Парк «Олександрія» в 1920-х — на початку 1930-х років (До проблеми охорони па- м’яток культури та природи на Білоцерківщині) // Поросся: Студії з історії Південної Київщини. — Біла Церква: Мустанг, 1999. — Т. 1. — С. 86–109. Рекомендувала до друку С.В. Клименко С.И. Галкин Государственный дендрологический парк «Александрия» НАН Украины, Украина, Киевская область, г. Белая Церковь ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ДЕНДРОЛОГИЧЕСКИЙ ПАРК «АЛЕКСАНДРИЯ» НАН УКРАИНЫ: ИСТОРИЯ И СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ На основании архивных материалов изучены история создания парка «Александрия» в г. Бе- лая Церковь и основные этапы его строитель- ства на протяжении более чем 200 лет. Рас- смотрен процесс ста новления его как научно- ис сле до ва тельского уч реж дения после подчи- нения в 1946 году Академии наук Украины. Подведены итоги интродукции растений, дана характеристика научной тематики и определе- ны основные направления дальнейших научных исследований. S.I. Galkin State Dendrological Park Alexandria, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Bila Tserkva STATE DENDROLOGICAL PARK ALEXANDRIA OF THE NAS OF UKRAINE: HISTORY AND THE MODERN STATE On the basis of archival materials the history of the creation of the park Alexandria and the main stages of building on an extent more than 200 years are studied. Process of its formation as re- search establishment after submission in 1946 of academy of sciences of Ukraine is considered. Are summed up introduction of the plants, the charac- teristic of scientific thises is made and the basic directions of the further scientific researchers are defined.
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-544
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:43:31Z
publishDate 2010
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/e8/432a5829f7311d5e4e141f15eea823e8.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-5442019-12-05T11:51:26Z State Dendrological Park Alexandria of the NAS of Ukraine: history and the modern state Державний дендрологічний парк “Олександрія” НАН України: історія та сьогодення Galkin, S.I. On the basis of archival materials the history of the creation of the park Alexandria and the main stages of building on an extent more than 200 years are studied. Process of its formation as research establishment after submission in 1946 of academy of sciences of Ukraine is considered. Are summed up introduction of the plants, the characteristic of scientific thises is made and the basic directions of the further scientific researchers are defined. На основі архівних матеріалів досліджено історію створення парку “Олександрія” в м. Біла Церква та основні етапи його розбудови протягом більш як 200 років. Розглянуто процес становлення його як науково-дослідної установи після підпорядкування в 1946 році Академії наук України. Підбито підсумки інтродукції рослин, дано характеристику наукової тематики та визначено основні напрями подальших наукових досліджень. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2010-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/544 10.5281/zenodo.2546945 Plant Introduction; Vol 48 (2010); 48-54 Інтродукція Рослин; Том 48 (2010); 48-54 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377777 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/544/520 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Galkin, S.I.
Державний дендрологічний парк “Олександрія” НАН України: історія та сьогодення
title Державний дендрологічний парк “Олександрія” НАН України: історія та сьогодення
title_alt State Dendrological Park Alexandria of the NAS of Ukraine: history and the modern state
title_full Державний дендрологічний парк “Олександрія” НАН України: історія та сьогодення
title_fullStr Державний дендрологічний парк “Олександрія” НАН України: історія та сьогодення
title_full_unstemmed Державний дендрологічний парк “Олександрія” НАН України: історія та сьогодення
title_short Державний дендрологічний парк “Олександрія” НАН України: історія та сьогодення
title_sort державний дендрологічний парк “олександрія” нан україни: історія та сьогодення
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/544
work_keys_str_mv AT galkinsi statedendrologicalparkalexandriaofthenasofukrainehistoryandthemodernstate
AT galkinsi deržavnijdendrologíčnijparkoleksandríânanukraíniístoríâtasʹogodennâ

Ähnliche Einträge