Членистоногі-фітофаги у захищеному ґрунті ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка
The article contains the species composition, trophic connections and spreading of insects and mites – phytophagans on tropical and subtropical plants cultivated in greenhouses and hothouses of Botanical Garden of the Ivan Franko National University of L’viv. Research results are analyzed in terms o...
Saved in:
| Date: | 2010 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2010
|
| Online Access: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/550 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Plant Introduction |
| Download file: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860122955801952256 |
|---|---|
| author | Sosnovskiy, E.V. Prokopiv, A.I. |
| author_facet | Sosnovskiy, E.V. Prokopiv, A.I. |
| author_sort | Sosnovskiy, E.V. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-05T12:03:37Z |
| description | The article contains the species composition, trophic connections and spreading of insects and mites – phytophagans on tropical and subtropical plants cultivated in greenhouses and hothouses of Botanical Garden of the Ivan Franko National University of L’viv. Research results are analyzed in terms of justification for further research of structural and functional features of plants as a substrate for nutrition and development of potential pests. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2546989 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:43:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
81ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4
© Є.В. СОСНОВСЬКИЙ, А.І. ПРОКОПІВ, 2010
УДК [595.2:591.531+635.918] (712.253:58)
Є.В. СОСНОВСЬКИЙ, А.І. ПРОКОПІВ
Ботанічний сад Львівського національного університету імені Івана Франка
Україна, 79014 м. Львів, вул. М. Черемшини, 44
ЧЛЕНИСТОНОГІ-ФІТОФАГИ У ЗАХИЩЕНОМУ ҐРУНТІ
БОТАНІЧНОГО САДУ ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ імені ІВАНА ФРАНКА
Наведено дані щодо видового складу, трофічних зв’язків і поширення комах і кліщів – фітофагів тропічних та
субтропічних рослин, інтродукованих в оранжереях і теплицях Ботанічного саду Львівського національного уні-
верситету імені Івана Франка. Отримані результати проаналізовано для обґрунтування необхідності прове-
дення подальших досліджень структурно-функціональних особливостей рослин як субстрату для живлення і
розвитку потенційних шкідників.
Найбільш поширеними фітофагами на
інтродукованих рослинах є членистоногі
(Ar th ropoda), зокрема комахи та кліщі, які в
умо вах захищеного ґрунту формують спе-
цифічний комплекс з аборигенних та ад-
вентивних видів, не властивий природним
біоценозам. Значна кількість видів та масо-
вість багатьох із них вимагає проведення
ґрунтовних досліджень їхньої біології та
екології, зокрема, трофічних зв’язків з рос-
линами, чинників впливу на відносини у
системі «рослина-фітофаг», а також спе-
цифічності зовнішніх проявів ушкоджень
рослин та фітоімунних реакцій на ці ушко-
дження для розробки ефективних методів
захисту рослин від цих фітофагів. Вивчен-
ня трофічних зв’язків фітофагів створить
передумови для проведення подальших
досліджень з морфології, анатомії, фізіоло-
гії та біохімії рослин з метою виявлення їх-
ніх особливостей, які є визначальними при
заселенні фітофагами, патологічних змін
за впливу останніх, а також для розробки
методики їхнього діагностування.
Вивченням біології та екології членис-
тоногих-фітофагів на рослинах захищено-
го ґрунту займалося багато дослідників.
Ос танніми роками в Україні значну увагу
приділяли таким представникам комах, як
трипси [2, 6, 19] та білокрилки [5], зокрема,
проблемам ідентифікації цих організмів та
вивченню їхніх трофічних зв’язків. Велика
робота щодо дослідження фауни чле нис-
тоногих в оранжереях ботанічних садів і
теплицях промислового квітникарства Ук-
раїни була проведена П.Я. Чумаком [20],
який узагальнив дані про видовий склад,
трофічні зв’язки та поширення цих ор га ніз-
мів в умовах захищеного ґрунту на території
нашої країни. Важливою умовою створення
теоретичної бази для розробки ефективних
заходів з контролю чисельності фітофагів в
агробіоценозах як частини інтег рованої сис-
теми захисту рослин є про ве дення постійно-
го моніторингу ви до вого складу та чисель-
ності цих організмів, їх нього поширення та
біоценотичних зв’яз ків.
З огляду на зазначене вище, метою до-
слідження було визначення видового скла-
ду членистоногих-фітофагів тропічних і
субтропічних рослин, а також з’ясування
та аналіз їхніх трофічних зв’язків і по-
ширення в оранжереях та теплицях Бо та-
нічного саду ЛНУ імені Івана Франка.
Матеріали збирали під час обстежень
рослин у 12 оранжереях і теплицях, роз-
ташованих на двох територіях Бота нічного
саду ЛНУ ім. Івана Франка, впродовж
2007–2009 рр. Обстежено понад 1564 м2 за-
хищеного ґрунту та більше ніж 1,6 тис. ви-
82 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4
Є.В. Сосновський, А.І. Прокопів
дів, сортів і форм тропічних та суб тропічних
рослин, які належать до 474 родів та 135
родин [7, 11–16]. Екологічні дослідження
проводили за загально прий нятою методи-
кою [4]. Виявлення комах-фітофагів, виго-
товлення препаратів і визначення їхньої
таксономічної приналежності, зокрема, збір
і визначення білокрилок [5, 17], попелиць
[10, 17, 23], кокцид [1, 17], трипсів [2, 3] та
кліщів [8, 9], здійснювали за відповідними
методиками.
Результати та обговорення
В оранжереях і теплицях Ботанічного саду
ЛНУ імені Івана Франка на тропічних та
субтропічних рослинах виявлено 24 види
членистоногих-фітофагів, зокрема, 19 ви-
дів комах і 5 видів кліщів (табл. 1). Вивчен-
ня трофічних зв’язків фітофагів показало,
що у Ботанічному саду вони заселюють 306
видів рослин, які належать до 178 родів, 85
родин, 5 класів і 3 відділів (табл. 2). Ці види
становлять 23,3 % від загальної кількості
видів тропічних і субтропічних рослин, які
вирощуються у захищеному ґрунті Бота-
нічного саду. На 132 (43,1 %) видах рослин
одночасно трапляється декілька видів фі-
тофагів (див. табл. 1). Дані щодо частки за-
селених видів рослин і кількості спільних
видів наведено у табл. 1 для фітофагів у
межах таксонів вищого рангу, кількості ви-
дів рослин — відносно загального переліку
фітофагів, а частки спільних видів і суто
власних видів рослин — відносно загальної
кількості видів рослин, заселених фітофа-
гами даного таксону.
Комахи (Insecta) трапляються на 284 ви-
дах рослин із 175 родів, 85 родин, 5 класів і
3 відділів, або на 92,81 % видів рослин, за-
селених усіма фітофагами (див. табл. 1, 2).
Лише комахи трапляються на папоротепо-
дібних та голонасінних, частка яких серед
їхніх кормових рослин становить відповід-
но 5,28 та 2,82 %, решта — це покритонасін-
ні. Комахи представлені видами 2 рядів —
рівнокрилі (Homoptera) і трипси (Thysa-
noptera). Рівнокрилі заселюють 81,34 %
видів рослин, заселених комахами; 39 видів
(16,88 % їхніх кормових рослин) є спільни-
ми для них та інших комах, зокрема, трип-
сів, 38 видів — для них та кліщів (див. табл.
1, табл. 3). Представлені рівнокрилі біло-
крилками, попелицями та кокцидами. Най-
більша частка заселених комахами видів
рослин спостерігається у теплицях № 9
(66,67 %) та № 8 (65,0 %), а найменша — в
оранжереї № 11 (7,17 %), що зумовлено на-
явністю придатних для їхнього живлення
рослин (див. табл. 1, табл. 4).
Серед білокрилок (Aleyrodinea) виявле-
но лише 1 вид — Trialeurodes vaporario-
rum Westw. (Aleyrodidae), що трапляється
на 15 видах з 13 родів та 11 родин дводоль-
них рослин (див. табл. 2). Частка кормових
рослин білокрилки серед усіх рослин, засе-
лених рівнокрилими, становить 6,49 %;
кількість спільних кормових рослин біло-
крилки з представниками рівнокрилих —
7 видів і трипсів — 4 види. Спільно із клі-
щами білокрилка заселює лише 2 види рос-
лин (див. табл. 1, 3). Серед усіх фітофагів
виключно білокрилкою заселюються 7 ви-
дів рослин. Найбільшу кількість видів рос-
лин білокрилка заселює у теплиці № 2 та
оранжереї № 10 (див. табл. 1).
Попелиці (Aphidinea, Aphididae) також
заселюють переважно дводольні рослини
(10 родин, 12 родів, 19 видів), рідше тра-
пляються на однодольних (2 родини, 6 ро-
дів, 9 видів), частки яких від усіх кормових
рослин попелиць становлять відповідно
67,86 та 32,14 %; найбільша кількість видів
кормових рослин належить до родин Cras-
sulaceae та Araceae (див. табл. 2), причому
на товстолистих трапляється переважно
Myzus persicae Sulz., а на ароїдних — Aula-
corthum circumflexum Buckt. (див. табл. 1).
Для декількох видів попелиць спільними є
2 види рослин із родин Araliaceae та Sola-
naceae. Спільно з іншими комахами попе-
лиці трапляються на 16 видах рослин, зок-
рема із рівнокрилими — на 9 видах (див.
табл. 1), із трипсами — на 8, із кліщами —
на 4 видах (див. табл. 3). На 10 видах рослин
83ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4
Членистоногі-фітофаги у захищеному ґрунті Ботанічного саду ЛНУ імені Івана Франка
Т
а
б
л
и
ц
я
1
.
П
ош
и
ре
н
н
я
ч
л
ен
и
ст
он
ог
и
х-
ф
іт
оф
аг
ів
у
з
ах
и
щ
ен
ом
у
ґр
ун
ті
Б
от
ан
іч
н
ог
о
са
ду
Л
Н
У
ім
ен
і І
ва
н
а
Ф
ра
н
к
а
Н
а
з
в
а
т
а
к
с
о
н
у
К
іл
ь
к
іс
т
ь
з
а
с
е
л
е
н
и
х
в
и
д
ів
р
о
с
л
и
н
п
о
т
е
п
л
и
ц
я
х
/
о
р
а
н
ж
е
р
е
я
х
З
а
га
л
ь
н
а
к
іл
ь
к
іс
т
ь
(ч
а
с
т
к
а
,
%
)
в
и
д
ів
К
іл
ь
к
іс
т
ь
(ч
а
с
т
к
а
,
%
)
с
п
іл
ь
н
и
х
в
и
д
ів
К
іл
ь
к
іс
т
ь
(ч
а
с
т
к
а
,
%
)
с
у
т
о
в
л
а
с
н
и
х
в
и
д
ів
1
2
3
4
5
6
7
8
9
1
0
1
1
1
2
IN
SE
C
T
A
2
7
46
14
29
8
15
26
28
86
37
12
4
28
4
(9
2,
81
)
42
(
14
,7
9)
24
2
(8
5,
21
)
H
om
op
te
ra
2
7
36
10
28
5
9
26
24
76
28
90
23
1
(8
1,
34
)
39
(
16
,8
8)
17
0
(7
3,
59
)
A
le
y
ro
d
in
ea
, A
le
y
ro
d
id
ae
1
5
2
–
–
–
2
1
1
4
1
1
15
(
6,
49
)
7
(4
6,
67
)
7
(4
6,
67
)
T
ri
al
eu
ro
d
es
v
ap
or
ar
io
ru
m
W
es
tw
.
1
5
2
–
–
–
2
1
1
4
1
1
15
(
10
0,
0)
–
7
(4
6,
67
)
A
p
h
id
in
ea
, A
p
h
id
id
ae
1
–
6
2
–
–
2
1
1
3
8
14
28
(
12
,1
2)
9
(3
2,
14
)
10
(
35
,7
1)
A
p
h
is
fa
b
ae
S
co
p
.
1
–
–
–
–
–
–
–
1
2
–
3
5
(1
7,
86
)
2
(4
0,
0)
–
A
u
la
co
rt
h
u
m
c
ir
cu
m
fl
ex
u
m
B
u
ck
t.
–
–
6
2
–
–
2
1
–
1
–
11
15
(
53
,5
7)
1
(6
,6
7)
7
(4
6,
67
)
M
yz
u
s
p
er
si
ca
e
Su
lz
.
–
–
–
–
–
–
–
–
–
1
8
1
10
(
35
,7
1)
1
(1
0,
0)
5
(5
0,
0)
C
oc
ci
n
ea
1
1
30
8
28
5
6
25
23
74
19
78
20
5
(8
8,
74
)
11
(
5,
37
)
13
8
(6
7,
32
)
C
oc
ci
d
ae
–
–
21
7
15
4
6
10
5
27
5
36
93
(
45
,3
7)
43
(
46
,2
4)
37
(
39
,7
8)
C
oc
cu
s
h
es
p
er
id
u
m
L
.
–
–
10
4
2
3
3
8
4
13
3
16
49
(
52
,6
9)
14
(
28
,5
7)
13
(
26
,5
3)
Sa
is
se
ti
a
co
ff
ea
e
W
al
k
er
–
–
14
4
13
1
3
4
2
12
2
21
51
(
54
,8
4)
11
(
21
,5
7)
19
(
37
,2
5)
Sa
is
se
ti
a
ol
ea
e
B
er
n
.
–
–
2
1
–
–
–
1
1
4
–
5
10
(
10
,7
5)
7
(7
0,
0)
2
(2
0,
0)
D
ia
sp
id
id
ae
1
1
9
1
13
3
1
13
16
27
10
27
79
(
38
,5
4)
26
(
32
,9
1)
40
(
50
,6
3)
A
on
id
ia
la
u
ri
B
ou
ch
é
–
–
–
–
–
–
–
–
–
–
1
–
1
(1
,2
7)
1
(1
00
,0
)
–
A
sp
id
io
tu
s
n
er
ii
B
ou
ch
é
1
1
6
1
1
2
1
9
6
15
7
17
45
(
56
,9
6)
5
(1
1,
11
)
22
(
48
,8
9)
D
ia
sp
is
b
oi
sd
u
va
li
i S
ig
n
.
–
–
–
–
–
–
–
4
5
9
2
–
10
(
12
,6
6)
3
(3
0,
0)
3
(3
0,
0)
D
ia
sp
is
b
ro
m
el
ia
e
K
er
n
.
–
–
–
–
13
–
–
–
3
2
1
7
19
(
24
,0
5)
3
(1
5,
79
)
12
(
63
,1
6)
H
em
ib
er
le
si
a
ra
p
ax
C
om
st
.
–
–
–
–
–
–
–
1
–
4
–
–
4
(5
,0
6)
–
2
(5
0,
0)
P
in
n
as
p
is
a
sp
id
is
tr
ae
S
ig
n
.
–
–
3
–
–
1
–
–
3
–
–
3
5
(6
,3
3)
–
1
(2
0,
0)
P
se
u
d
oc
oc
ci
d
ae
–
1
20
2
3
1
2
10
8
33
7
30
92
(
44
,8
8)
41
(
44
,5
7)
33
(
35
,8
7)
P
se
u
d
oc
oc
cu
s
af
fi
n
is
M
as
k
el
l
–
1
9
1
3
1
2
5
6
25
6
15
54
(
58
,7
0)
5
(9
,2
6)
18
(
33
,3
3)
P
se
u
d
oc
oc
cu
s
lo
n
g
is
p
in
u
s
T
ar
g
.
–
–
11
1
–
–
–
7
2
11
1
15
42
(
45
,6
5)
5
(1
1,
90
)
15
(
35
,7
1)
T
h
y
sa
n
op
te
ra
, T
er
eb
ra
n
ti
a,
T
h
ri
p
id
ae
1
1
19
7
1
5
9
2
6
19
11
52
91
(
32
,0
4)
39
(
42
,8
6)
48
(
52
,7
5)
F
ra
n
k
li
n
ie
ll
a
oc
ci
d
en
ta
li
s
P
er
g
.
–
1
–
–
1
1
–
–
–
1
11
–
14
(
15
,3
8)
1
(7
,1
4)
9
(6
4,
29
)
H
el
io
th
ri
p
s
h
ae
m
or
rh
oi
d
al
is
B
ou
ch
é
–
–
14
4
–
3
7
2
3
18
–
42
63
(
69
,2
3)
18
(
28
,5
7)
19
(
30
,1
6)
H
er
ci
n
ot
h
ri
p
s
fe
m
or
al
is
R
eu
te
r
–
–
7
3
–
1
3
–
2
–
–
10
15
(
16
,4
8)
10
(
66
,6
7)
3
(2
0,
0)
P
ar
th
en
ot
h
ri
p
s
d
ra
ca
en
ae
H
ee
g
er
1
–
7
2
–
1
1
–
4
2
–
19
23
(
25
,2
7)
15
(
65
,2
2)
5
(2
1,
74
)
A
R
A
C
H
N
ID
A
, A
ca
ri
n
a,
A
ca
ri
fo
rm
es
4
3
7
2
2
2
3
8
9
28
6
21
60
(
19
,6
1)
42
(
70
,0
)
18
(
30
,0
)
T
en
u
ip
al
p
id
ae
1
–
–
–
–
–
–
2
5
17
3
–
18
(
30
,0
)
9
(5
0,
0)
2
(1
1,
11
)
B
re
vi
p
al
p
u
s
ob
ov
at
u
s
D
on
.
1
–
–
–
–
–
–
2
5
17
3
–
18
(
10
0,
0)
–
2
(1
1,
11
)
T
et
ra
n
y
ch
id
ae
4
3
7
2
2
2
3
7
7
20
4
21
51
(
85
,0
)
9
(1
7,
65
)
16
(
31
,3
7)
P
an
on
yc
h
u
s
ci
tr
i M
cG
re
g
or
–
2
4
2
–
1
2
4
1
1
2
18
23
(
45
,1
0)
4
(1
7,
39
)
8
(3
4,
78
)
T
et
ra
n
yc
h
u
s
ci
n
n
ab
ar
in
u
s
B
oi
sd
.
–
–
1
–
–
2
1
–
1
5
1
–
6
(1
1,
76
)
6
(1
00
,0
)
–
T
et
ra
n
yc
h
u
s
tu
rk
es
ta
n
i U
g
. e
t
N
ik
.
T
et
ra
n
yc
h
u
s
u
rt
ic
ae
K
oc
h
.
4
2
4
–
2
1
1
4
7
17
3
3
31
(
60
,7
8)
8
(2
5,
81
)
6
(1
9,
35
)
У
сь
ог
о
5
8
48
15
30
8
15
28
29
88
38
13
3
30
6
(2
3,
3)
13
2
(4
3,
1)
26
0
(8
4,
97
)
84 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4
Є.В. Сосновський, А.І. Прокопів
попелиці не трапляються з іншими фіто-
фагами. Найбільшу частку заселених ними
рослин виявлено в теплиці № 3 (6,67 % від
загальної кількості вирощуваних видів) та
оранжереї № 12 (4,98%) (див. табл. 1, 4).
Кокциди (Coccinea), яких налічується 11
видів з 8 родів і 3 родин (Coccidae, Diaspidi-
dae, Pseudococcidae), заселюють 205 видів
рослин зі 134 родів, 74 родин, 5 класів і 3
відділів (Polypodiophyta, Pinophyta, Ma g-
no liophyta) — 88,74 % від усіх рослин, за-
селених рівнокрилими.
Несправжньощитівки (Coccidae) най-
більше серед усіх фітофагів заселюють па-
пороті (15,05 % від загальної кількості їхніх
кормових рослин) та голонасінні (6,45 %);
серед покритонасінних (78,49 %) частка
дводольних становить 68,49%, однодоль-
них — 31,51 %; за кількістю видів перева-
жають родини Araliaceae, Begoniaceae, Mo-
raceae, Rutaceae, Araceae та Orchidace ae
(див. табл. 2). Спільних з іншими комахами
кормових рослин налічується 50 видів,
більшість з яких є спільними також для
представників кокцид (43 види) і трипсів
(20 видів); 15 видів рослин несправжньо-
щитівки заселюють разом з кліщами (див.
табл. 3).
Щитівки (Diaspididae) трапляються на го-
лонасінних, зокрема на саговикових (5,06 %),
серед покритонасінних найбільша частка
їхніх кормових рослин (61,33 %) належить
до однодольних; за кількістю видів перева-
жає родина Arecaceae (див. табл. 2). Спільно
з іншими комахами вони заселюють 28 ви-
дів рослин (переважно з кокцидами), з клі-
щами — 16 видів (див. табл. 3). Борошнисті
червці (Pseudococcidae) трапляються лише
на покритонасінних рослинах, більшість із
яких (78,26 %) є дводольними; серед одно-
дольних борошнисті червці заселюють най-
більше видів з родин Arecaceae та Amaryl-
lidaceae (див. табл. 2). Спільно з червцями
на одних рослинах найчастіше трапляють-
ся інші представники кокцид (див. табл. 3).
Таким чином, спільними для різних ви-
дів кокцид є 61 вид рослин із 44 родин [11].
Лише 11 видів (5,37 % від загальної кіль-
кості їхніх кормових рослин) кокциди за-
селюють разом з іншими рівнокрилими
(див. табл. 1), 31 вид — з трипсами. Спіль-
ними для кокцид з іншими комахами є 38
(18,54 %) видів рослин, з кліщами — 32
(15,61 %) (див. табл. 3). На 138 видах рослин
відсутні інші фітофаги, крім кокцид. Отже,
частка видів кормових рослин кокцид,
спільних з представниками інших таксонів
фітофагів, є відносно незначною. Щитівки,
порівняно з іншими кокцидами, загалом
характеризуються дещо більшою специ-
фічністю трофічних зв’язків з рослинами:
32,91 % їхніх кормових рослин заселюють-
ся також іншими кокцидами, тоді як для
борошнистих червців і несправжньощиті-
вок цей показник становить відповідно
44,57 та 46,24 % (див. табл. 1); на 50,63 % ви-
дів кормових рослин щитівок не трапля-
ються інші фітофаги, що перевищує відпо-
відний показник для червців (35,87 %) і не-
справжньощитівок (38,71 %). Частка кокцид
є досить значною у комплексі фітофагів у
теплицях № 3, 8–10 та 12 (див. табл. 1).
Трипси, зокрема, 4 представники підря-
ду Terebrantia, родини Thripidae (див. табл.
1), трапляються на 91 виді рослин із 66 ро-
дів, 38 родин, 4 класів та 3 відділів (Polypo-
diophyta, Pinophyta, Magnoliophyta). Най-
більше трипси заселюють покритонасінні
(96,7 % від загальної кількості їхніх кормо-
вих рослин): із дводольних (61,36 % від по-
критонасінних) найбільша кількість видів
рослин належить до родин Crassula ceae та
Moraceae, з однодольних (38,64 %) — до
Araceae (див. табл. 2). Серед рослин, які
заселюють Heliothrips haemorrhoidalis та
Frankliniella occidentalis, за кількістю видів
переважають дводольні, тоді як серед кор-
мових рослин Parthenothrips dracaenae
та Hercinothrips femoralis — однодольні.
Спіль ними для декількох видів трипсів є 19
видів рослин з 12 родин [15, 16]. Інші кома-
хи, зокрема рівнокрилі, заселюють 42,86 %
кормових рослин трипсів (див. табл. 1), клі-
щі — 15,38 %. Найбільша кількість видів
85ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4
Членистоногі-фітофаги у захищеному ґрунті Ботанічного саду ЛНУ імені Івана Франка
Таблиця 2. Трофічні зв’язки членистоногих-фітофагів
у захищеному ґрунті Ботанічного саду ЛНУ імені Івана Франка
Назва таксону
К
іл
ь
к
іс
т
ь
в
и
д
ів
у
к
о
л
е
к
ц
ії
Кількість заселених видів рослин
за таксонами фітофагів
З
а
га
л
ь
н
а
IN
S
E
C
T
A
H
O
M
O
P
T
E
R
A
A
le
y
ro
d
in
e
a
A
p
h
id
in
e
a
C
o
c
c
in
e
a
C
o
c
c
id
a
e
D
ia
sp
id
id
a
e
P
se
u
d
o
c
o
c
c
id
a
e
T
H
Y
S
A
N
O
P
T
E
R
A
A
R
A
C
H
N
ID
A
T
e
n
u
ip
a
lp
id
a
e
T
e
tr
a
n
y
c
h
id
a
e
POLYPODIOPHYTA 26 15 14 – – 14 14 – – 2 – – – 15
Polypodiopsida 26 15 14 – – 14 14 – – 2 – – – 15
Adianthaceae 5 4 3 – – 3 3 – – 2 – – – 4
Aspidiaceae 2 2 2 – – 2 2 – – – – – – 2
Aspleniaceae 3 1 1 – – 1 1 – – – – – – 1
Nephrolepidaceae 3 2 2 – – 2 2 – – – – – – 2
Polypodiaceae 5 3 3 – – 3 3 – – – – – – 3
Pteridaceae 3 3 3 – – 3 3 – – – – – – 3
PINOPHYTA 20 8 7 – – 7 6 4 – 1 – – – 8
Cycadopsida 10 4 4 – – 4 3 4 – – – – – 4
Cycadaceae 3 3 3 – – 3 3 3 – – – – – 3
Zamiaceae 7 1 1 – – 1 – 1 – – – – – 1
Pinopsida 10 4 3 – – 3 3 – – 1 – – – 4
Araucariaceae 3 1 – – – – – – – 1 – – – 1
Pinaceae 3 1 1 – – 1 1 – – – – – – 1
Podocarpaceae 4 2 2 – – 2 2 – – – – – – 2
MAGNOLIOPHYTA 1267 261 210 15 28 184 73 75 92 88 60 18 51 283
Magnoliopsida 678 156 129 15 19 111 50 29 72 54 40 10 37 171
Aizoaceae 27 1 1 – – 1 – – 1 – – – – 1
Acanthaceae 12 3 3 2 – 1 1 – 1 – – – – 3
Amaranthaceae 2 1 1 1 – – – – – – – – – 1
Apocynaceae 8 3 3 1 – 3 2 2 2 1 – – – 3
Araliaceae 10 4 4 – 1 4 4 1 2 1 4 1 4 7
Asteraceae 19 7 7 1 – 6 – 1 6 1 – – – 7
Basellaceae 1 1 – – – – – – – 1 – – – 1
Begoniaceae 20 4 4 – – 4 4 – – – – – – 4
Bignoniaceae 2 1 1 – – 1 – – 1 – – – – 1
Bombacaceae 2 2 1 – 1 1 1 – 1 1 – – – 2
Cactaceae 137 5 5 – – 5 – – 5 – 1 1 – 6
Campanulaceae 5 2 – – – – – – – 2 1 – 1 2
Caricaceae 3 3 3 – – 3 1 – 3 – 1 – 1 3
Celastraceae 1 1 1 – – 1 1 1 1 – 1 1 – 1
Combretaceae 1 1 1 – – 1 – 1 – – – – – 1
Cornaceae 1 1 1 – – 1 1 1 – – 1 1 1 1
Corynocarpaceae 1 1 – – – – – – – 1 – – – 1
Crassulaceae 155 17 10 – 8 2 – – 2 10 – – – 17
Elaeagnaceae 1 1 1 – – 1 – 1 1 – 1 – 1 1
Ericaceae 2 2 2 1 – 2 1 – 2 2 1 – 1 2
Euphorbiaceae 31 7 6 1 – 6 3 1 5 6 1 1 1 7
Fabaceae 11 4 4 – 1 4 – 1 3 1 1 1 1 4
Geraniaceae 4 4 4 3 – 1 – – 1 – – – – 4
Lauraceae 7 3 2 – – 2 1 2 1 2 1 1 – 4
Magnoliaceae 4 3 3 – – 3 – 3 2 – – – – 3
Malpighiaceae 3 2 2 – – 2 2 – – 2 – – – 2
Malvaceae 2 2 1 1 1 1 – – – 1 – – – 2
Meliaceae 2 2 1 – – 1 – – 1 2 1 – 1 2
Menispermaceae 2 1 1 – – 1 1 – 1 – 1 1 1 1
86 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4
Є.В. Сосновський, А.І. Прокопів
Закінчення табл. 2
Назва таксону
К
іл
ь
к
іс
т
ь
в
и
д
ів
у
к
о
л
е
к
ц
ії
Кількість заселених видів рослин
за таксонами фітофагів
З
а
га
л
ь
н
а
IN
S
E
C
T
A
H
O
M
O
P
T
E
R
A
A
le
y
ro
d
in
e
a
A
p
h
id
in
e
a
C
o
c
c
in
e
a
C
o
c
c
id
a
e
D
ia
sp
id
id
a
e
P
se
u
d
o
c
o
c
c
id
a
e
T
H
Y
S
A
N
O
P
T
E
R
A
A
R
A
C
H
N
ID
A
T
e
n
u
ip
a
lp
id
a
e
T
e
tr
a
n
y
c
h
id
a
e
Moraceae 31 17 14 – 1 13 9 3 4 7 8 – 8 20
Myrsinaceae 3 1 1 – – 1 1 – 1 – – – – 1
Myrtaceae 12 6 5 – – 5 1 4 2 1 – – – 6
Nandinaceae 1 1 1 – – 1 – – 1 – – – – 1
Nyctaginaceae 1 1 1 – 1 1 – – 1 – – – – 1
Oleaceae 8 4 3 – – 3 – 2 1 2 4 – 4 7
Phytolaccaceae 2 1 1 – – 1 1 – – – 1 – 1 1
Piperaceae 29 6 6 – 2 5 2 4 1 1 – – – 6
Pittosporaceae 4 3 3 – – 3 1 – 3 – 4 1 4 4
Polygonaceae 1 1 1 – – 1 – – 1 – – – – 1
Proteaceae 1 1 1 – – 1 – – 1 1 – – – 1
Punicaceae 1 1 1 1 – 1 – – 1 – 1 1 1 1
Rhamnaceae 4 1 1 – – 1 – – 1 – – – – 1
Rosaceae 2 1 1 – – 1 1 – – – – – – 1
Rubiaceae 2 2 2 – – 2 2 – 2 1 1 – 1 2
Rutaceae 7 5 5 – – 5 5 – 3 1 4 – 4 7
Saxifragaceae 4 1 1 – – 1 1 – – – – – – 1
Solanaceae 7 3 3 2 2 2 – – 2 – 1 – 1 3
Sterculiaceae 4 3 3 – – 3 1 1 2 – – – – 3
Theaceae 1 1 1 – – 1 – – 1 – – – – 1
Urticaceae 11 2 1 – 1 1 1 – 1 1 – – – 2
Vitaceae 7 5 – – – – – – – 5 – – – 5
Verbenaceae 3 1 1 1 – – – – – – – – – 1
Liliopsida 589 105 81 – 9 73 23 46 20 34 20 8 14 112
Agavaceae 37 2 2 – – 2 2 2 – – – – – 2
Amaryllidaceae 21 5 4 – – 4 1 – 4 5 – – – 5
Araceae 92 22 12 – 8 4 4 – – 13 3 – 3 25
Arecaceae 32 22 21 – – 21 2 17 6 1 11 8 5 23
Asparagaceae 6 4 3 – – 3 3 – 1 1 – – – 4
Asphodelaceae 85 5 5 – – 5 1 4 – – – – – 5
Asteliaceae 2 2 1 – – 1 1 – – 1 – – – 2
Bromeliaceae 98 9 9 – – 9 – 9 – – – – – 9
Commelinaceae 19 1 1 – – 1 – – 1 – – – – 1
Convallariaceae 6 2 2 – – 2 – 2 – – 1 – 1 2
Costaceae 3 1 1 – – 1 1 1 – 1 – – – 1
Cyperaceae 6 3 3 – – 3 – – 3 – – – – 3
Dracaenaceae 20 4 1 – – 1 1 – 1 4 – – – 4
Hyacinthaceae 7 1 – – – – – – – 1 – – – 1
Hypoxidaceae 1 1 1 – – 1 1 – 1 – – – – 1
Marantaceae 12 3 – – – – – – – 3 1 – 1 3
Musaceae 3 2 2 – 1 1 – 1 – 2 2 – 2 3
Orchidaceae 67 8 7 – – 7 4 5 – 1 2 – 2 10
Pandanaceae 3 2 2 – – 2 – 2 2 – – – – 2
Ruscaceae 4 1 1 – – 1 1 – 1 – – – – 1
Strelitziaceae 3 3 3 – – 3 – 3 – – – – – 3
Zingiberaceae 4 2 1 – – 1 1 – – 1 – – – 2
Усього 1313 284 231 15 28 205 93 79 92 91 60 18 51 306
87ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4
Членистоногі-фітофаги у захищеному ґрунті Ботанічного саду ЛНУ імені Івана Франка
рослин, заселених трипсами, є також кор-
мовими рослинами несправжньощитівок і
борошнистих червців (див. табл. 3). Кіль-
кість кормових рослин трипсів, які не засе-
люються іншими фітофагами, — 48 видів
(52,75 %) (див. табл. 1). Найбільшу частку
заселених трипсами видів рослин виявлено
в теплиці № 3 (21,11 %), дещо меншу — в
оранжереї № 12 та інших (див. табл. 1).
З рослиноїдних кліщів (Acarina) на рос-
линах трапляються акариформні види (ряд
Acariformes): з родин плоскотілок (Tenui-
palpidae) — 1 вид і павутинних кліщів (Te-
tranychidae) — 4. Кліщі Tetranychus urticae
Koch. і T. turkestani Ug. et Nik. мають поді-
бні морфологію та особливості розвитку,
часто трапляються разом, тому їх об’єд-
нують у видовий комплекс «звичайний па-
вутинний кліщ» [20]. Кліщі виявлені на
19,61 % видів від усіх заселених фітофага-
ми. Кліщі заселюють рослини із 40 родів і
27 родин покритонасінних; 66,67 % з них є
дводольними; найбільша кількість видів
рослин належить до родин Arecaceae та
Moraceae. Плоскотілки, зокрема Brevipalpus
obovatus Don., заселюють приблизно одна-
кову кількість видів дводольних і одно-
дольних рослин, проте серед останніх тра-
пляються лише на пальмах (Arecaceae)
(див. табл. 2). Разом з комахами кліщі ви-
користовують для живлення й розвитку 16
видів рослин, всі з яких заселюються кок-
цидами і лише на деяких трапляються та-
кож представники інших таксонів (див.
табл. 3). На 9 видах рослин плоскотілка тра-
пляється разом з іншими кліщами, зокрема
павутинними, і лише 2 види заселюються
виключно цим фітофагом. Більшість (2/3)
кормових рослин павутинних кліщів є дво-
дольними. За кількістю видів переважають
родини Araliaceae, Moraceae, Oleaceae,
Pittosporaceae, Rutaceae, Arecaceae. Ви-
ключно кліщами заселюються 31,37 % (16
видів) їхніх кормових рослин.
Отже, спільними для різних видів клі-
щів є 18 видів рослин з 12 родин: Araliace-
ae, Cornaceae, Euphorbiaceae, Fabaceae,
Menispermaceae, Moraceae, Phytolaccace-
ae, Pittosporaceae, Punicaceae (Magnolio-
psida), Araceae, Convallariaceae та Musace-
ae (Liliopsida). Спільними для них із кома-
хами є 42 види рослин з 24 родин, а на 18
видах їхніх кормових рослин відсутні інші
фітофаги (див. табл. 1, 2). Найбільшу кіль-
кість видів рослин кліщі заселюють в оран-
жереї № 10, а найбільша частка заселених
ними рослин спостерігається у теплиці № 1,
де вони трапляються на різних культива-
рах плющів, які є одними з домінуючих тут
рослин (див. табл. 1, 4).
Таким чином, аналіз трофічних зв’язків
фітофагів на тропічних і субтропічних рос-
линах захищеного ґрунту Ботанічного саду
(див. табл. 2) свідчить, що частка рослин,
заселених фітофагами, серед усіх видів
рослин даного таксону у колекції стано-
вить: папоротеподібних — 57,69 %, голона-
сінних — 40,0 %, покритонасінних — 22,34 %
(у тому числі дводольних — 25,22 % і одно-
дольних — 19,02 %). Серед усіх заселених
фітофагами видів рослин частка папороте-
подібних становить 4,90 %, голонасінних —
2,61 %, покритонасінних — 92,48 %. Папо-
роті заселюються переважно несправжньо-
щитівками. На голонасінних трап ля ють-
ся несправжньощитівки, щитівки і рідко
трипси. Серед покритонасінних частка дво-
дольних становить 60,42 %, однодольних —
39,58 %; найбільшу кількість видів заселю-
ють борошнисті червці (32,51 % від усіх, за-
селених фітофагами) й трипси (31,1 %).
Дводольні рослини найчастіше заселюють-
ся червцями (42,12 %), дещо рідше трипса-
ми (31,58 %) та несправжньощитівками
(29,24 %); за кількістю видів рослин пере-
важають родини Moraceae (20 видів) та
Crassulaceae (17). На однодольних часто
трапляються щитівки (41,07 %) і трипси
(30,36 %); за кількістю видів переважають
родини Araceae (25 видів) та Arecaceae
(23).
Найбільше таксономічне різноманіття
фітофагів виявлене на представниках ро-
дин Araliaceae, Euphorbiaceae, Fabaceae,
88 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4
Є.В. Сосновський, А.І. Прокопів
Moraceae та Arecaceae (див. табл. 2). Деякі
групи рослин відзначаються невеликим
спектром фітофагів. Так, на папоротях
трапляється переважно Saissetia coffeae,
на саговниках — лише S. coffeae та Pinnaspis
aspidistrae, на шпилькових — переважно
Coccus hesperidum. Бегонії (Begoniaceae)
заселюються виключно C. hesperidum; на
рослинах родин Asteraceae, Cactaceae,
Caricaceae та Cyperaceae трапляються пе-
реважно борошнисті червці. Піттоспоруми
(Pittosporaceae) найчастіше заселюють Pseu-
dococcus affinis і Tetranychus urticae. Рос-
лини родин Asphodelaceae та Strelitzia ceae
заселюються переважно Aspidiotus nerii.
На бромеліях (Bromeliaceae) виявляється
зазвичай лише Diaspis bromeliae, на орхід-
них (Orchidaceae) — найчастіше Dia spis
bromeliae та Saissetia coffeae. Комплекс фі-
тофагів рослин родини Crassulaceae скла-
дається з двох основних видів — Myzus
persicae та Frankliniella occidentalis. На
рослинах родин Campanulaceae, Vitaceae
та Marantaceae трапляються переважно
лише трипси. Характерно, що немає такої
родини, рослини якої б заселювалися ви-
ключно кліщами [14]. Багато з наведених у
табл. 2 родин рослин представлені у колек-
ції Ботанічного саду одним або декількома
видами, що не дозволяє зробити висновків
щодо приуроченості до них конкретних
фітофагів.
Згідно з результатами аналізу поширен-
ня фітофагів в оранжереях і теплицях Бо-
танічного саду (див. табл. 1, 4), у теплиці № 1
фітофагами заселено 100 % видів рослин
(можливо, через незначну їхню кількість); 1
видом представлені білокрилки, попелиці,
щитівки й трипси, 2 — кліщі. Білокрилка
заселює тут рослини лише 1 виду — Lantana
camara L. (Verbenaceae). Теплиця № 2 є
розмножувальною, і кількість видів рослин
у ній змінюється (див. табл. 4); фітофаги
виявлено на майже 40% рослин. У теплиці
№ 3 (53,33 % від усіх рослин, заселених фі-
тофагами) переважають несправжньощи-
тівки, червці та трипси. У теплиці № 4
(32,61 %) найчастіше трапляються не-
справжньощитівки і трипси. Теплиці № 5
та 6 характеризуються невеликою часткою
Таблиця 3. Кількість видів рослин, спільних для різних таксонів фітофагів
Таксон
IN
S
E
C
T
A
H
O
M
O
P
T
E
R
A
A
le
y
ro
d
in
e
a
A
p
h
id
in
e
a
C
o
c
c
in
e
a
C
o
c
c
id
a
e
D
ia
sp
id
id
a
e
P
se
u
d
o
c
o
c
c
id
a
e
T
H
Y
S
A
N
O
P
T
E
R
A
A
R
A
C
H
N
ID
A
T
e
n
u
ip
a
lp
id
a
e
T
e
tr
a
n
y
c
h
id
a
e
INSECTA 284 39 8 16 38 50 28 54 39 42 16 35
HOMOPTERA 39 231 7 9 11 43 27 46 39 38 16 31
Aleyrodinea 8 7 15 3 5 2 – 5 4 2 1 2
Aphidinea 16 9 3 28 7 3 2 6 8 4 1 4
Coccinea 38 11 5 7 205 43 26 41 31 32 16 28
Coccidae 50 43 2 3 43 93 17 32 20 15 7 13
Diaspididae 28 27 – 2 26 17 79 15 6 16 10 10
Pseudococcidae 54 46 5 6 41 32 15 92 21 19 9 16
THYSANOPTERA 39 39 4 8 31 20 6 21 91 14 3 14
ARACHNIDA 42 38 2 4 32 15 16 19 14 60 9 9
Tenuipalpidae 16 16 1 1 16 7 10 9 3 9 18 9
Tetranychidae 35 31 2 4 28 13 10 16 14 9 9 51
89ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4
Членистоногі-фітофаги у захищеному ґрунті Ботанічного саду ЛНУ імені Івана Франка
заселених фітофагами рослин (15,38 та
16,33 % відповідно). Білокрилок та попе-
лиць у них не виявлено; найчастіше тра-
пляються несправжньощитівки та щитівки.
Теплиця № 7 (21,43 %) характеризується
більш-менш рівномірним розподілом фіто-
фагів за кількістю видів рослин. У тепли-
цях № 8–12 значною кількістю видів кор-
мових рослин характеризуються кокциди.
В оранжереях № 10 та 12 значно поширені
також трипси та кліщі. В оранжереї № 11,
де вирощуються рослини з аридних міс-
цезростань та сукуленти, вологість повітря
є невисокою (див. табл. 4), найбільшу кіль-
кість кормових рослин мають попелиці
(1 вид), щитівки, трипси та кліщі. Частка
заселених фітофагами видів рослин у те-
плиці № 8 становить 70,0 %, № 9 — 69,05 %,
№ 10 — 53,66 %, № 11 — 7,36 % та № 12 —
47,33 %.
Отримані результати свідчать, що вна-
слідок порівняно незначної відмінності клі-
матичних чинників у більшості оранжерей
і теплиць Ботанічного саду, основним чин-
ником нерівномірного розподілу фітофагів
є саме трофічний. Найбільша чисельність
окремих фітофагів спостерігається у тих
оранжереях і теплицях, де є найбільшою
кількість рослин, придатних для їхнього
живлення та розвитку.
Таким чином, поширення фітофагів ве-
ликою мірою залежить від поширення їх-
ніх кормових рослин. У разі відсутності
відповідної рослини розвиток фітофага не
відбувається навіть за наявності інших
сприятливих умов. Проте існує можливість
того, що серед великої різноманітності рос-
лин в оранжереях він знайде для себе ново-
го господаря. Особливо це стосується полі-
фагів, які здатні пристосовуватися до жив-
лення на різних рослинах. Цей процес
охоплює багато поколінь виду і пов’язаний
з проявом активності їхніх травних фер-
ментів, а також набуттям ними високочут-
ливого хемосенсорного апарату, який віді-
грає визначальну роль при виборі рослин
як субстрату для живлення та відкладання
яєць [4, 18]. У зв’язку з цим, у наборі кормо-
вих рослин фітофагів завжди виявляється
родинна спорідненість видів. Далекі у сис-
Таблиця 4. Домінуючі групи рослин в оранжереях і теплицях
Ботанічного саду ЛНУ імені Івана Франка
Теплиця /
оранжерея
Кількість
вирощуваних
видів
Домінуючі рослини
1 (субтропічна) 5 Плющі, рослини Lantana camara L. (Verbenaceae)
2 (розмножувальна) 20 Різні
3 (тропічна) 90 Тропічні рослини різних систематичних груп
4 (тропічна) 46 Трав’янисті рослини вологих тропічних лісів (ароїдні, бегонії тощо)
5 (тропічна) 195 Орхідні, бромелієві, папороті, тропічні лісові кактуси
6 (тропічна) 49 Орхідні, бромелієві, папороті
7 (тропічна) 70 Ароїдні, марантові, геснерієві
8 (субтропічна) 40 Деревні тропічні та субтропічні рослини різних систематичних
груп
9 (субтропічна) 42 Саговники, пальми
10 (субтропічна) 164 Субтропічні рослини флори Південно-Східної Азії, Австралії
та Америки
11 (аридна) 516 Пальми, сукуленти, лаврові дерева
12 (тропічна) 281 Ароїдні, бромелієві, бегонієві, драценові, папороті, перцеві, шовко-
вицеві, саговникові
90 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4
Є.В. Сосновський, А.І. Прокопів
тематичному відношенні групи рослин ви-
користовуються для живлення тільки по-
ліфагами [4].
Основними характеристиками рослин
як субстрату для живлення й розвитку
фітофагів є морфолого-анатомічні та фі зіо-
лого-біохімічні особливості їхнього організ-
му. Особливого значення при цьому набу-
ває характер поверхні, структура зовнішніх
покривів і провідних тканин, хімічний
склад і властивості його компонентів в ор-
ганах рослин, на яких оселяються фітофа-
ги. Безумовно, ці чинники є визначальними
при виборі рослин фітофагами, формуючи
щодо них конституційну резистентність у
рослин [22]. В.М. Чайка та ін. [18] зазнача-
ють, що провідну роль у регуляції початко-
вого етапу взаємодії біологічних систем
«фітофаги — кормові рослини» відіграють
речовини вторинного обміну рослин. Крім
того, ушкодження фітофагами рослин зу-
мовлює виникнення фітоімунних реакцій
останніх, зокрема реакції надчутливості,
утворення різних груп речовин — фіто-
алексинів, антиферментів тощо [21, 22].
Проте такі реакції можуть неоднаково
впливати на різних фітофагів. Актуальним
є з’ясування тих структурних і функціо-
нальних особливостей рослин, які роблять
їх непридатними для живлення та розви-
тку на них певних груп фітофагів і водно-
час не відіграють великого значення або
навіть сприяють розвитку інших фітофа-
гів на цих рослинах. Комплексний підхід
до вирішення цієї проблеми потребує та-
кож проведення дослідження будови та
фізіології самих фітофагів, особливо тих
їхніх органів і систем, які беруть безпосе-
редню участь у процесах вибору рослин і
живлення.
Усі виявлені нами фітофаги мають
колючо-сисний ротовий апарат і вплива-
ють на рослинний організм переважно хі-
мічним шляхом, вводячи у нього травні
ферменти та інші фізіологічно активні ре-
човини, які негативно впливають на перебіг
фізіолого-біохімічних процесів у рослин.
Механічне руйнування тканин при їхньому
живленні є не таким суттєвим, як у фіто-
фагів з іншими типами живлення [21]. Зо-
внішнім проявом їхньої діяльності найчас-
тіше є зміна забарвлення уражених органів
рослин та їхніх частин, іноді також трапля-
ються деформації, зменшення розмірів мо-
лодих листків унаслідок загального при-
гнічення росту і розвитку рослин. Тому
морфолого-анатомічні зміни органів рос-
лин під впливом хімічних речовин фітофа-
гів внаслідок загального пригнічення рос-
линного організму та стрес-реакцій часто
мають специфічний характер. Певні зміни
у рослинному організмі виникають також
під впливом супутніх організмів, які розви-
ваються внаслідок діяльності цих фітофа-
гів (наприклад, сажкові гриби). Детальне
дослідження таких змін дозволить виявити
важливі особливості процесу взаємодії між
фітофагом і рослиною, а також дасть змогу
з’ясувати специфічність зовнішніх проявів
ушкоджень рослин певними фітофагами та
реакцій рослин на ці ушкодження для роз-
робки методики їхнього діагностування та
забезпечення ефективності методів захис-
ту рослин від цих фітофагів.
Таким чином, членистоногі-фітофаги ха-
рактеризуються значним поширенням на
тропічних та субтропічних рослинах в
оранжереях і теплицях Ботанічного саду
ЛНУ імені Івана Франка. Серед комах фі-
тофаги представлені 15 видами рівнокри-
лих, зокрема 1 видом білокрилок, 3 видами
попелиць та 11 видами кокцид, а також 4
видами трипсів; серед кліщів — 1 видом
плоскотілок і 4 видами павутинних кліщів.
Вони трапляються на 306 видах тропічних і
субтропічних рослин із 178 родів, 85 родин,
5 класів і 3 відділів (Polypodiophyta,
Pinophyta, Magnoliophyta), які становлять
23,3 % від загальної кількості видів тропіч-
них і субтропічних рослин у захищеному
ґрунті Ботанічного саду. Комахи заселю-
ють 92,81% видів від усіх рослин, заселених
фітофагами, і представлені рівнокрилими
й трипсами, які заселюють відповідно 81,34
91ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4
Членистоногі-фітофаги у захищеному ґрунті Ботанічного саду ЛНУ імені Івана Франка
і 32,04 % видів рослин. Спільно з кліщами
комахи трапляються на 42 видах рослин.
Серед рослин, заселених фітофагами,
частка папоротеподібних є найбільшою —
57,69 %, серед усіх заселених фітофагами
видів рослин більшість (92,48 %) становлять
покритонасінні, з них 60,42 % дводольних і
39,58 % однодольних рослин. Родини Ara-
liaceae, Euphorbiaceae, Fabaceae, Moraceae
та Arecaceae відзначаються найбільшим
таксономічним різноманіттям фітофагів.
Присутність фітофагів різних таксонів
вищого рангу на рослинах споріднених ви-
дів наводить на думку про досить високий
ступінь придатності рослин тієї система-
тичної групи, до якої належать ці споріднені
види, для живлення і розвитку багатьох фі-
тофагів. Водночас, відмінність струк тур но-
функціональних ознак інших рослин є основ-
ним чинником впливу на таксономічний
склад фітофагів, які їх заселяють, або зу-
мовлює практично повну їхню відсутність в
умовах культивування рослин за межами
природного ареалу. Саме трофічний чинник
зумовлює нерівномірний розподіл фітофа-
гів на території досліджень. Характер
структурно-функціональних змін рослин
під впливом фітофагів залежить насампе-
ред від будови ротового апарату фітофага,
властивостей речовин, які він виділяє у тка-
нини рослин, від структурних особливостей
та фізіологічного стану самої рослини-гос-
подаря. Отримані результати обґрунто ву-
ють доцільність проведення подальших дос-
ліджень морфолого-ана то міч них змін рос-
лин як діагностичних ознак ушкодження
фітофагами, а також струк турно-функ ціо-
нальних особливостей рослинного організ-
му, які визначають ступінь придатності рос-
лин для заселення певними фітофагами.
1. Борхсениус Н.С. Практический определи-
тель кокцид (Coccoidea) культурных растений и
лесных пород СССР. — М.;Л.: Изд-во АН СССР,
1963. — 311 с.
2. Дульгерова В.О. Методика виявлення та
ідентифікації західного квіткового трипса в тепли-
цях. — К.: Колобіг, 2004. — 16 с.
3. Дядечко Н.П. Трипсы, или бахромчатокры-
лые насекомые (Thysanoptera) Европейской части
СССР. — К.: Урожай, 1964. — 388 с.
4. Кожанчиков И.В. Методы исследования
экологии насекомых. — М.: Высш. шк., 1961. —
286 с.
5. Кудіна Ж.Д. Карантинні білокрилки: Моні-
торинг в Україні та діагностування // Захист рос-
лин. — 2008. — № 10. — С. 23–26.
6. Ларкі Д. Особливості розвитку західного
квіткового трипса (Frankliniella occidentalis Per-
gande) в оранжереях Ботанічного саду ім. акад.
О.В. Фоміна // Вісн. Київ. ун-ту. Інтродукція та
збереження рослинного різноманіття. — 2007. —
Вип. 16. — С. 100–102.
7. Луцишин Н.В. Етапи становлення колекції
тропічних і субтропічних рослин ботанічного саду
імені Івана Франка // Збереження біорізноманіття
тропічних і субтропічних рослин: Матер. міжнар.
наук. конф. — К., 2009. — С. 66–69.
8. Митрофанов В.И., Стрункова З.И. Опре де-
литель клещей-плоскотелок. — Душанбе: Дониш,
1979. — 148 с.
9. Митрофанов В.И., Стрункова З.И., Лив-
шиц И.З. Определитель тетраниховых клещей
фауны СССР и сопредельных стран. — Душанбе:
Дониш, 1987. — 223 с.
10. Рупайс А.А. Тли (Aphidodea) Латвии. —
Рига: Зинатне, 1989. — 331 с.
11. Сосновський Є.В., Прокопів А.І. Трофічні
зв’язки кокцид (Coccinea, Homoptera) на росли-
нах захищеного ґрунту в Ботанічному саду ЛНУ
імені І. Франка // Інтродукція, селекція та захист
рослин: Матер. Другої міжнар. наук. конф. — До-
нецьк, 2009. — Т. 2. — С. 286–290.
12. Сосновський Є., Прокопів А. Шкідники тро-
пічних та субтропічних декоративних рослин в
оранжереях Ботанічного саду ЛНУ імені Івана
Франка // Молодь і поступ біології: Зб. тез IV Між-
нар. наук. конф. студентів і аспірантів. — Львів,
2008. — С. 290–291.
13. Сосновський Є., Прокопів А. Основні шкід-
ники азалій захищеного ґрунту // Молодь і по-
ступ біології: Зб. тез V Міжнар. наук. конф. сту-
дентів і аспірантів. — Львів, 2009. — Т. 1. —
С. 179–180.
14. Сосновський Є.В., Прокопів А.І. Комахи-
фітофаги тропічних і субтропічних лікарських,
ефіроолійних та ароматичних рослин // Интродук-
ция и селекция ароматических и лекарственных
растений: Тез. докл. Междунар. науч.-пр. конф.,
посв. 200-летию НБС. — Ялта: НБС-ННЦ, 2009. —
С. 179–180.
15. Сосновський Є., Прокопів А. Трофічні зв’я з ки
Heliothrips haemorrhoidalis Bouché (Thysa no ptera,
92 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 4
Є.В. Сосновський, А.І. Прокопів
Thripidae) в оранжереях Ботанічного са ду ЛНУ
імені Івана Франка // Вісн. Київ. ун-ту. Інтродукція
та збереження рослинного різноманіття. — 2009. —
Вип. 22–24. — С. 38–40.
16. Сосновський Є.В. Трофічні зв’язки трипсів
(Thysanoptera) на тропічних і субтропічних росли-
нах у Ботанічному саду Львівського національного
університету ім. Івана Франка // Zoocenosis-2009:
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Ма-
тер. V Міжнар. наук. конф. — Дніпропетровськ:
Ліра, 2009. — С. 228–230.
17. Терезникова Е.М., Чумак П.Я. Защита
цве точно-декоративных растений от вредите-
лей: Спра вочник. — М.: Агропромиздат, 1989. —
127 с.
18. Чайка В.Н., Смелянец В.П., Злотина М.А.
Хеморецепция веществ вторичного обмена расте-
ний у насекомых-фитофагов // Энтомол. обозре-
ние. — 1990. — 69. — Вып. 3. — С. 704–711.
19. Чумак П.Я. Кормові рослини трипсів в оран-
жереях Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна //
Вісн. Київ. ун-ту. Інтродукція та збереження рос-
линного різноманіття. — 2007. — Вип. 16. — С. 105–
107.
20. Чумак П.Я. Членистоногі (Arthropoda) в
оранжереях України та екологічні основи захисту
рослин від шкідників: Монографія. — К.: Вид-во
Київ. ун-ту, 2004. — 143 с.
21. Шапиро И.Д., Вилкова Н.А., Слепян Э.И.
Иммунитет растений к вредителям и болезням. —
Л.: Агропромиздат, 1986 — 192 с.
22. Keen N. Mechanisms of pest resistance in
plants // Proceedings of a workshop on ecological
effects of pest resistance genes in managed ecosys-
tems. — Bethesda, 1999. — P. 33–36.
23. Műller F.P. Mszyce — szkodniki roślin. —
Warszawa: PWN, 1976. — 119 s.
Рекомендував до друку
О.В. Чернишев
Е.В. Сосновский, А.И. Прокопив
Ботанический сад Львовского национального
университета имени Ивана Франко,
Украина, г. Львов
ЧЛЕНИСТОНОГИЕ-ФИТОФАГИ
В ЗАЩИЩЕННОМ ГРУНТЕ БОТАНИЧЕСКОГО
САДА ЛЬВОВСКОГО НАЦИОНАЛЬНОГО
УНИВЕРСИТЕТА имени ИВАНА ФРАНКО
Приведены данные о видовом составе, трофичес-
ких связях и распространении насекомых и кле-
щей — фитофагов тропических и субтропических
растений, интродуцированных в оранжереях и
теплицах Ботанического сада Львовского нацио-
нального уни верситета имени Ивана Франко. По-
лученные результаты проанализированы для обо-
снования необходимости проведения дальнейших
исследований структурно-функ цио нальных осо-
бенностей растений как субстрата для питания и
развития потенциальных вредителей.
E.V. Sosnovskiy, A.I. Prokopiv
Botanical Garden of Ivan Franko National
University of L’viv, Ukraine, L’viv
PHYTOPHAGOUS ARTHROPODS
IN PROTECTED CULTIVATION OF BOTANICAL
GARDEN OF THE IVAN FRANKO NATIONAL
UNIVERSITY OF L’VIV
The article contains the species composition, trophic
connections and spreading of insects and mites —
phytophagans on tropical and subtropical plants cul-
tivated in greenhouses and hothouses of Botanical
Garden of the Ivan Franko National University of
L’viv. Research results are analyzed in terms of justi-
fication for further research of structural and func-
tional features of plants as a substrate for nutrition
and development of potential pests.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-550 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:43:35Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/11/a4efd575d4880a4b44293ff344e4b211.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-5502019-12-05T12:03:37Z Phytophagous arthropods in protected cultivation of Botanical Garden of the Ivan Franko National University of L'viv Членистоногі-фітофаги у захищеному ґрунті ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка Sosnovskiy, E.V. Prokopiv, A.I. The article contains the species composition, trophic connections and spreading of insects and mites – phytophagans on tropical and subtropical plants cultivated in greenhouses and hothouses of Botanical Garden of the Ivan Franko National University of L’viv. Research results are analyzed in terms of justification for further research of structural and functional features of plants as a substrate for nutrition and development of potential pests. Наведено дані щодо видового складу, трофічних зв’язків і поширення комах і кліщів – фітофагів тропічних та субтропічних рослин, інтродукованих в оранжереях і теплицях Ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка. Отримані результати проаналізовано для обґрунтування необхідності проведення подальших досліджень структурно-функціональних особливостей рослин як субстрату для живлення і розвитку потенційних шкідників. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2010-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/550 10.5281/zenodo.2546989 Plant Introduction; Vol 48 (2010); 81-92 Інтродукція Рослин; Том 48 (2010); 81-92 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377777 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/550/526 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Sosnovskiy, E.V. Prokopiv, A.I. Членистоногі-фітофаги у захищеному ґрунті ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка |
| title | Членистоногі-фітофаги у захищеному ґрунті ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка |
| title_alt | Phytophagous arthropods in protected cultivation of Botanical Garden of the Ivan Franko National University of L'viv |
| title_full | Членистоногі-фітофаги у захищеному ґрунті ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка |
| title_fullStr | Членистоногі-фітофаги у захищеному ґрунті ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка |
| title_full_unstemmed | Членистоногі-фітофаги у захищеному ґрунті ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка |
| title_short | Членистоногі-фітофаги у захищеному ґрунті ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка |
| title_sort | членистоногі-фітофаги у захищеному ґрунті ботанічного саду львівського національного університету імені івана франка |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/550 |
| work_keys_str_mv | AT sosnovskiyev phytophagousarthropodsinprotectedcultivationofbotanicalgardenoftheivanfrankonationaluniversityoflviv AT prokopivai phytophagousarthropodsinprotectedcultivationofbotanicalgardenoftheivanfrankonationaluniversityoflviv AT sosnovskiyev členistonogífítofagiuzahiŝenomugruntíbotaníčnogosadulʹvívsʹkogonacíonalʹnogouníversitetuímeníívanafranka AT prokopivai členistonogífítofagiuzahiŝenomugruntíbotaníčnogosadulʹvívsʹkogonacíonalʹnogouníversitetuímeníívanafranka |