Життя, присвячене науці
The life and scientific work botanist, brooder of fruit plants S.V. Klymenko are retraced.
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2010
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/561 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860122993760403456 |
|---|---|
| author | Chuvikina, N.V. |
| author_facet | Chuvikina, N.V. |
| author_sort | Chuvikina, N.V. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-11T08:09:10Z |
| description | The life and scientific work botanist, brooder of fruit plants S.V. Klymenko are retraced. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2550406 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:43:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
46 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 3
УДК 58-057.4(092)
Н.В. ЧУВІКІНА
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ЖИТТЯ, ПРИСВЯЧЕНЕ НАУЦІ
Простежено життєвий і творчий шлях ботаніка, інтродуктора, селекціонера плодових культур С.В. Клименко.
© Н.В. ЧУВІКІНА, 2010
50 років працює в Націо-
нальному ботанічному са-
ду ім. М.М. Гришка НАН
України Світлана Вален-
тинівна Клименко — док-
тор біологічних наук, про-
фесор, лауреат премій
ім. Л.П. Симиренка (1987),
В.Я. Юр'єва (2002), М.М. Гриш-
ка (2008).
Народилася Світлана
Ва лентинівна 12 жовтня
1937 р. у с. Благодарне
(Ставропольський край, Ро-
сія), але за кілька років ро-
дина переїхала на Дніпро-
петровщину. Потім була
ева куація до с. Радченське
Воронезької області, тяж-
ке воєнне дитинство. Ліс,
пасовища з різноманіттям
трав і квітів — усе це дуже
цікавило допитливу дів-
чинку, яка пішла до школи
у неповні 6 років разом із
старшою сестрою і вчилася з великим за-
доволенням.
У 1948 р. родина повернулася до Украї-
ни, де Світлана закінчила 7 класів школи
та Верхньодніпровський сільськогосподар-
ський технікум з відзнакою. У 17 років
Світлана Клименко — агроном МТС кол-
госпу ім. Чкалова у Новобузькому районі
Миколаївської області. Того далекого 1955 р.
колгосп отримав небувалий
урожай зернових. Яка це
була радість! Того ж року
керівництво МТС направи-
ло С.В. Клименко на нав-
чання до Уманського сіль-
ськогосподарського інсти-
туту, а в кінці року, за
підсумками роботи нагоро-
дило грошовою премією за
досягнуті успіхи. На цю
першу в житті премію
Світлана Клименко купила
пальто.
Навчання в інституті
було цікавим і дуже плід-
ним: велика навчальна ба-
за, чудовий викладацький
склад. Вчилася Світлана
відмінно, брала активну
участь у студентських на-
укових конференціях, ви-
являючи допитливість і
прагнення дізнатися біль-
ше. Вистачало часу і на
участь у художній самодіяльності: співала,
танцювала. Закінчивши навчання з черво-
ним дипломом, одержала рекомендацію до
аспірантури.
До Ботанічного саду С.В. Клименко прий-
шла у квітні 1960 р. Через рік у саду було
організовано відділ генетики під керівни-
цтвом видатного вченого, члена-ко рес пон-
дента АН УРСР В.П. Зосимовича. Знаний у
галузі генетики і селекції цукрового буряка
вчений почав вивчати колекції ботанічного
С.В. Клименко
47ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 3
Життя, присвячене науці
мен', 'Кораловий Марка', 'Лу к'я нів ський',
'Володимирський', 'Євгенія', 'Олена', 'Ян-
тарний' та ін.
Експедиційні обстеження місцезростань
дикорослого і культурного кизилу дали
можливість уточнити межі ареалів, дослі-
дити поліморфізм форм і відібрати най-
більш перспективні. Описано близько 350
форм, відібрано і розмножено майже 100 з
них. Формове різноманіття кизилу в куль-
турі більш багате завдяки спонтанній се-
лекції. Найбільш цінні форми знайдено в
Криму і Київській області, що свідчить про
давню культуру кизилу у цих регіонах і
про можливість виникнення місцевої попу-
ляції на півночі України. С.В. Клименко
стверджує, що стародавня культура кизилу
у Києві (X–XI ст.) бере свій початок не з пів-
дня. Відомий український ботанік Ю.Д. Клео-
пов відмічав у 40-х роках минулого століття
Під час цитологічних досліджень. 1960-ті рр.
саду, поставивши за мету одержання нових
декоративних форм методом поліплоїдії.
Згодом відділ було переведено до Інститу-
ту ботаніки ім. М.Г. Холодного АН УРСР, а
пізніше він ввійшов до складу новостворе-
ного інституту молекулярної біології.
Мабуть, любов до плодових рослин пе-
реважила, адже кваліфікація за дипломом
була агроном-плодоовочівник, і С.В. Кли-
менко залишилася у Саду у відділі акліма-
тизації плодових рослин, досліджуючи ма-
лопоширені плодові рослини.
Робота у відділі генетики була надзви-
чайно плідною і корисною: виконуючи кан-
дидатську роботу, С.В. Клименко вперше
дослідила в умовах Лісостепу України мор-
фогенез генеративних бруньок айви до-
вгастої, виявивши кореляцію між ступенем
розвитку генеративних бруньок і зимостій-
кістю.
Кандидатську дисертацію, захищену у
1970 р., було виконано в Акліматизаційно-
му саду ім. М.Ф. Кащенка (на той час —
філіал Ботанічного саду). У 1960 р., коли
С.В. Клименко почала роботу із селекції
айви, в Акліматизаційному саду було 12 ма-
точних рослин різних форм айви, відібра-
них Миколою Феофановичем Кащенком,
та близько 600 сіянців третього покоління.
Вона відібрала нові форми із сіянців на-
ступних поколінь, а також шляхом гібри-
дизації створила нові форми, які разом із
формами М.Ф. Кащенка стали вихідним
матеріалом для створення високоякісних
сортів айви довгастої — 'Дарунок онуку',
'Студентка', 'Академічна', 'Марія', 'Грушо-
видна Шайдарової', 'Оранжева', одному з
кращих сортів (№ 18 Кащенка) присвоєно
прізвище Миколи Феофановича.
Невелика колекція кизилу Акліматиза-
ційного саду ім. М.Ф. Кащенка у 1960-х ро-
ках стала основою для створення Світла-
ною Валентинівною впродовж майже 50 ро-
ків сортів кизилу, вперше занесених до
Державного реєстру сортів рослин Украї-
ни. Це сорти 'Світлячок', 'Елегантний', 'Ек-
зотичний', 'Видубицький', 'Радість', 'Се-
48 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 3
Н.В. Чувікіна
ізольовані місцезнаходження кизилу, зо-
крема, "кизилові пагорби" біля Чигирина.
Ці локалітети кизилу досі збереглися — у
с. Деренківець Корсунь-Шев ченківського
району Черкаської облас ті, всього в 150 км
від Києва. Припущення про існування у
цьому регіоні природних давніх лісів з
участю кизилу висловлено в роботах бага-
тьох авторів. На їхню думку, Cornus mas
разом з іншими третинними елементами
цих лісів, є реліктом пізнього пліоцену, тоб-
то видом, що пережив похолодання у чет-
вертинному періоді in situ. Тому С.В. Кли-
менко припускає можливість виникнення
місцевої популяції кизилу на півночі Укра-
їни. Велика кількість культурних форм ки-
зилу в цьому регіоні свідчить про те, що в
період Київської Русі його було введено в
культуру з місцевих лісів. Велику роль у
цьому відіграли монастирі, особливо Видуби-
цький, Києво-Печерський, Межигірський,
Л.М. Чуприна та С.В. Клименко в Держкомісії з
сортовипробування. 1998 р.
С.В. Клименко та А.М. Гродзінський. 1970-ті рр.
розташовані поблизу Києва на відомому
шляху "з варяг у греки".
Окультурювання кизилу за межами
його природного зростання мало велике
значення. Воно ґрунтується на індивіду-
альній мінливості рослин. З великого різно-
маніття зібраних екземплярів завжди мож-
на відібрати рослини з плодами кращої
якості.
Любов і відданість кизилу — рослині
дивній, лікарській і корисній — у С.В. Кли-
менко постійна. "З чим можна порівняти
його у весняному — жовтому вбранні і в
осінньому, коли рослини, як ялинки, обси-
пані червоними, рожевими і жовтими пло-
дами?" — запитує Світлана Валентинівна.
А якщо врахувати, що генетично у кизилу
щорічне рясне плодоношення, стійкість до
шкідників та хвороб, його культивування
нескладне і рентабельне, то Світлана Ва-
лентинівна справедливо стверджує: "чу-
дова рослина". З урахуванням сучасної
тенденції органічного землеробства, яка
поширюється нині в усьому світі (ви-
рощування рослин і одержання плодів без
застосування пестицидів і інсектицидів,
мінеральних добрив), цій рослині справді
немає ціни.
49ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 3
Життя, присвячене науці
Виступ на конференції. 2000 р. С.І. Кузнецов, С.В. Клименко, Т.М. Черевченко.
Виїзна сесія Ради ботанічних садів. Полтава, 2000 р.
Світлана Валентинівна радіє за кизил
разом з тими садівниками і фермерами, які
оцінили його і одержують хороші врожаї
протягом багатьох років. Прикладом є ки-
зиловий сад Олександра Машталера у
Хмельницькій області, закладений з 15 сор-
тів селекції С.В. Клименко. Нещодавно об-
ласне телебачення показало сюжет про
рясне плодоношення кизилу в його саду.
Не оминула увагою С.В. Клименко і хено-
мелес японський. Основою для створення
сортів цієї нової плодової культури також
була колекція Акліматизаційного саду. До
Державного реєстру сортів рослин України
внесено чотири сорти хеномелесу селекції
С.В. Клименко тв її учня О.М. Недвиги —
'Вітамінний', 'Цитриновий', 'Караваєвський',
'По маранчевий'.
У 1970–1975 рр. С.В. Клименко завідува-
ла Акліматизаційним садом — багатющою
селекційною базою плодових рослин, про-
водячи наукову і велику адміністративно-
організаційну роботу. Сад, створений у
1914 р. академіком М.Ф. Кащенком, був
центром інтродукції південних і нових пло-
дових культур, мав великі колекції
трав'янистих (у тому числі лікарських) і
деревних рослин, крім того, був чудовою
оазою у центрі Києва. На жаль, багату зе-
лену скарбницю з величезними колекцій-
ними і селекційними фондами різних екзо-
тичних рослин у 1975 р. було ліквідовано.
Територію Акліматизаційного саду (близь-
ко 5 га) було відведено під будівництво Ви-
щої партійної школи ЦК КПУ, і Академія
наук УРСР була змушена у стислі строки
звільнити площу під забудову. Завдяки зу-
силлям адміністрації Центрального респуб-
ліканського ботанічного саду, директором
якого був тоді Андрій Михайлович Гродзін-
ський, колекції Акліматизаційного саду
(близько 6 тис. рослин) було перенесено у
відділ акліматизації плодових рослин. Оці-
нюючи роботу Світлани Валентинівни у
цей надзвичайно важкий період, А.М. Гро-
дзінський писав у службовій записці: "Ви-
росли кадри, зокрема Клименко, яким не
страшні вогонь, вода і мідні труби, здатні до
самостійної творчої роботи".
Продовжуючи селекційну роботу,
С.В. Клименко створила нові сорти кизилу,
айви, хеномелеса. Основними методами її
роботи є аналітична та синтетична селек-
ція, використання соматичних мутацій. З
часом у дослідження були залучені нові
види цінних плодових рослин: хурма, бузина,
50 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 3
Н.В. Чувікіна
азимина, шефердія, горобина, нові види ро-
дини кизилових. Створюються колекції,
досліджуються біолого-екологічні особли-
вості, репродуктивна здатність, оцінюють-
ся біохімічні властивості, опрацьовуються
методи насіннєвого і вегетативного розмно-
ження.
У 1993 р. Світлана Валентинівна стала
доктором біологічних наук, у 2003 р. отри-
мала вчене звання професора із спеціаль-
ності "ботаніка".
Тема її докторської дисертації — "Био-
логические основы культуры кизила насто-
ящего (Cornus mas L.) и айвы обыкновенной
(Cydonia oblonga Mill.) в Украине". Обидві
культури культивуються недостатньо:
основні насадження айви зосереджено на
півдні України, промислових насаджень
кизилу дуже мало. Пояснюється це недо-
статньою вивченістю біології кизилу в
культурі в Україні і айви — у північних ре-
гіонах. Дослідивши біоекологічні особли-
вості цих видів, С.В. Клименко виявила їхні
потенційні можливості в нових ґрунтово-
кліматичних умовах і розробила комплекс
агротехнічних заходів для створення про-
мислових насаджень. У НБС зібрано гено-
фонд культурних форм і сортів айви та ки-
зилу, створено колекційні насадження. Зіб-
раний генофонд має великі потенційні
можливості для забезпечення селекції ви-
хідним матеріалом з різноманітними озна-
ками.
Робота з айвою довгастою — це реаліза-
ція ідей академіка М.Ф. Кащенка про мож-
ливість її культури на півночі України. На
початку ХХ ст. він включив айву в число
найцінніших об'єктів інтродукції. Доктор-
ська дисертація С.В. Клименко — це перше
монографічне узагальнення відомостей з
культивування кизилу в Україні і айви дов-
гастої на півночі України. У дисертації
представлено результати багаторічних до-
сліджень біології та екології цих видів в
умовах Лісостепу і Полісся України, об-
ґрунтовано концептуальні положення про
культуру кизилу і розширення культиген-
ного ареалу айви. Досліджено ритми росту і
розвитку, особливості запилення, репро-
дуктивну здатність, зимостійкість, морфо-
логію ендокарпа та насінини кизилу, насін-
ну і вегетаційну репродукцію кизилу в при-
роді і культурі, морфогенез генеративних
органів айви у зв'язку з зимостійкістю. Вста-
новлено, що низький ступінь диференціації
квіткових бруньок айви в осінньо-зимовий
період є одним з факторів її досить високої
зимостійкості на півночі України. С.В. Кли-
менко показано, що хороша здатність до
адаптації забезпечує високу репродуктив-
ну здатність в умовах півночі України.
Нині С.В. Клименко — відомий в Україні
і за її межами вчений — інтродуктор, се-
лекціонер нетрадиційних плодових рослин.
Результати її досліджень висвітлено у до-
повідях на конференціях, симпозіумах,
з'їздах в Україні, Росії, США, Польщі, Ав-
Cynoxylon japonica (C. corsa) успішно адаптувався
в Лісостепу України
51ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 3
Життя, присвячене науці
стрії, Болгарії, Вірменії, Словаччині, Ні-
меччині тощо. Вона є автором 23 сортів, 250
наукових праць, у тому числі 10 моногра-
фій, присвячених теоретичним і практич-
ним питанням інтродукції, адаптації, ана-
літичної та синтетичної селекції, техноло-
гії культивування.
Найважливіші з наукових праць С.В.
Клименко:
1. Айва обыкновенная, ее биологические
особенности и хозяйственная оценка в се-
верной части Лесостепи Украины: Авто-
реф. ...канд. биол. наук. — К., 1970. — 30 с.
2. Биологические основы культуры ки-
зила настоящего (Cornus mas L.) и айвы
обыкновенной (Cydonia oblonga Mill.) в Ук-
раине: Автореф. ...д-ра биол. наук. — Ялта,
1993. — 50 с.
3. Высоковитаминные растения на при-
усадебном участке. — К.: Урожай, 1991. —
240 с. (Соавторы И.М. Шайтан, В.А. Анпи-
логова).
4. Айва обыкновенная. — К.: Наук. дум-
ка, 1993. — 285 с.
5. Декоративный плодовый сад. — К.:
Урожай, 1995. — 203 с. (Соавтор И.М. Шай-
тан).
6. Атлас перспективных плодовых и
ягодных культур Украины. Айва. — К.:
Урожай, 1999. — С. 174–181, 439–446.
7. Культура кизила в Украине. — Пол-
тава: Верстка, 2000. — 80 с.
8. Кизил в Україні: біологія, вирощування,
сорти. — К.: Фітосоціоцентр, 2000. — 91 с.
9. Вклад академіка М.Ф. Кащенка у роз-
виток теорії і практики інтродукції рослин
в Україні // Інтродукція рослин. — 2003. —
№ 4. — С. 3–16.
10. Сорт як результат і структурний еле-
мент інтродукційного і селекційного про-
цесів // Матер. наук. конф., присвяченої
80-річчю від дня народження академіка
А.М. Гродзінського. — К.: Фітосоціоцентр,
2006. — С. 297–305.
11. Академік М.Ф. Кащенко — видатний
український вчений // Укр. ботан. журн. —
2006. — 63, № 4. — С. 566–573.
12. Кизил. Сорта в Украине. — Полтава:
Верстка, 2007. — 43 с.
13. Алгоритмы управления селекцион-
ным процессом (на примере плодовых
растений) // Сучасні проблеми фізіології
та інтродукції рослин; Матер. Всеукр.
наук.-практ. конф. — Дніпропетровськ,
2007. — С. 62–63. (Соавторы П.Е. Булах,
В.Ф. Левон).
14. Теоретические и практические ас-
пекты аналитической и синтетической се-
лекции нетрадиционных плодовых расте-
ний в свете учения Н.И. Вавилова //
Інтродукція рослин на початку XXI сто-
ліття: досягнення і перспективи (до
120-річчя від дня народження М.І. Вави-
лова. — К.: Фітосоціоцентр, 2007. — С. 31–
41.
15. Кизил настоящий (Cornus mas L.) в Ев-
ропе: Интродукция, селекция, перспективы
культивирования // Биологическое разноо-
бразие. Интродукция растений: Матер. IV
Междунар. науч. конф. — СПб, 2007. —
С. 289–291. (Соавторы Я. Брындза, П. Брынд-
за, О.В. Григорьева).
16. Quince fruit (Cydonia oblonga L.)
markers determination variability // 1st In-
ternational Scientific Conference on Medici-
nal, Aromatic and Spice Plant, Slovakia, Nit-
ra, 2007. — С. 219–229. (Співавтори Olga
Grygorieva, Jan Brindza, et al.).
17. Фенольні сполуки окремих видів ро-
дини Cornaceae (Dumort.) Dumort. // Тав-
рійський наук. вісн. — Херсон, 2007. —
Вип. 52. — С. 60–67. (Співавтор І.Ю. Осипова).
18. Селекция и интродукция новых ви-
дов плодовых растений в свете учения
Н.И. Вавилова // Біорізноманіття: теорія,
практика та методичні аспекти вивчення в
загальноосвітній та вищій школі: Матер.
міжнар. наук.-практ. конф. (до 120-річчя
від дня народження М.І. Вавилова). —
Полтава, 2008. — С. 41–43.
19. Інтродукція і селекція нетрадицій-
них плодових рослин в Україні: Історія,
реалії, перспективи // Інтродукція рос-
лин. — 2008. — № 2. — С. 45–53.
52 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 3
Н.В. Чувікіна
20. The cultivars of Cornelian cherry
(Cornus mas L.) in Ukraine // Актуальные
проб лемы ботаники в Армении: Матер. ме-
тод. конф. — Ереван: Манра, 2008. —
С. 373–378.
21. Айва звичайна (Cydonia oblonga Mill.)
в Лісостепу України: Підсумки інтродукції і
селекції // Актуальні проблеми прикладної
генетики, селекції та біотехнології рослин:
Зб. наук. пр. — Ялта, 2009. — Т. 131. —
С. 117–122.
Завдяки роботам С.В. Клименко в Украї-
ні набули поширення культури кизилу,
айви, закладено фермерські сади в Київ-
ській, Закарпатській, Черкаській, Микола-
ївській, Одеській, Кіровоградській, Хмель-
ницькій, Полтавській, Житомирській об-
ластях, в Криму.
С.В. Клименко — член експертної комі-
сії ВАК, спеціалізованих рад НБС імені
М.М. Гришка НАН України та Інституту са-
дівництва УААН, експертної комісії Дер-
жавної служби з охорони прав на сорти рос-
лин Мінагрополітики України, бюро Ра ди
ботанічних садів України. Протягом 1980–
1988 рр. вона була вченим секретарем спеці-
алізованої ради із захисту дисертацій у
ЦРБС ім. М.М. Гришка НАН України, у 1988–
2003 рр. — Ради ботанічних садів України.
Світлана Валентинівна — дуже уважний
та вимогливий вчитель, під її керівництвом
підготовлено 8 кандидатських дисертацій. А
скільком здобувачам вчених ступенів вона
допомогла своїми порадами! Незважаючи
на зайнятість, С.В. Кли менко читає курс з
інтродукції рослин у Міжнародному Соло-
моновому університеті.
Коло наукових інтересів Світлани Ва-
лентинівни надзвичайно широке. Крім бо-
таніки, інтродукції рослин, селекційної ро-
боти вона займається історією науки. Бага-
то ґрунтовних публікацій вона присвятила
академіку М.Ф. Кащенку і створеному ним
Акліматизаційному саду.
Вирізняючись надзвичайною працез-
датністю, Світлана Валентинівна продо-
вжує свою плідну творчу роботу в Націо-
нальному ботанічному саду ім. М.М. Гриш-
ка НАН України. Її девізом є слова
бі ло руського дослідника Г.П. Рилова: "Сорт
по описанию никому не воспроизвести.
Вывести же новый может лишь тот, кто
сумеет прикоснуться к трепетному источ-
нику природы, откуда берет свое начало
все разнообразие жизни".
Рекомендувала до друку Т.М. Черевченко
Н.В. Чувикина
Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко
НАН Украины,
Украина, г. Киев
ЖИЗНЬ, ПОСВЯЩЕННАЯ НАУКЕ
Прослежен жизненный и творческий путь ботани-
ка, интродуктора, селекционера плодовых культур
С.В. Клименко.
N.V. Chuvikina
М.М. Gryshko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
THE LIFE DEVOTED TO SCIENCE
The life and scientific work botanist, brooder of fruit
plants S.V. Klymenko are retraced.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-561 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:43:40Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/b9/24b15bb8e63054360032f70f198486b9.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-5612019-11-11T08:09:10Z The life devoted to science Життя, присвячене науці Chuvikina, N.V. The life and scientific work botanist, brooder of fruit plants S.V. Klymenko are retraced. Простежено життєвий і творчий шлях ботаніка, інтродуктора, селекціонера плодових культур С.В. Клименко. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2010-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/561 10.5281/zenodo.2550406 Plant Introduction; Vol 47 (2010); 46-52 Інтродукція Рослин; Том 47 (2010); 46-52 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377779 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/561/535 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Chuvikina, N.V. Життя, присвячене науці |
| title | Життя, присвячене науці |
| title_alt | The life devoted to science |
| title_full | Життя, присвячене науці |
| title_fullStr | Життя, присвячене науці |
| title_full_unstemmed | Життя, присвячене науці |
| title_short | Життя, присвячене науці |
| title_sort | життя, присвячене науці |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/561 |
| work_keys_str_mv | AT chuvikinanv thelifedevotedtoscience AT chuvikinanv žittâprisvâčenenaucí AT chuvikinanv lifedevotedtoscience |