Варіабельність забарвлення оцвітини Iris pumila L. у природних популяціях Миколаївської області
The colouration variability of Iris pumila L. perianth was studied on the basis of the flower’s natural populations in Mykolaiv region. Its discovered spectrum covers the range of colors from snow white to dark violet and blue, being represented by plants with self, bitone, bicolor, and polychromati...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2010
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/572 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860123038312300544 |
|---|---|
| author | Troitska, T.B. Buidin, Yu.V. |
| author_facet | Troitska, T.B. Buidin, Yu.V. |
| author_sort | Troitska, T.B. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-06T13:55:59Z |
| description | The colouration variability of Iris pumila L. perianth was studied on the basis of the flower’s natural populations in Mykolaiv region. Its discovered spectrum covers the range of colors from snow white to dark violet and blue, being represented by plants with self, bitone, bicolor, and polychromatic colouration. The grouping system of Iris pumila L. perianth colouration is considered on the basis of pigment interaction regularity. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2550847 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:43:48Z |
| format | Article |
| fulltext |
10 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2
УДК 582.572.7:581.522.4
Т.Б. ТРОЇЦЬКА1, Ю.В. БУЙДІН2
1 Миколаївський обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді
Україна, 54025 м. Миколаїв, пр-т Героїв Сталінграда, 1
2 Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ ЗАБАРВЛЕННЯ ОЦВІТИНИ IRIS PUMILA L.
У ПРИРОДНИХ ПОПУЛЯЦІЯХ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
На матеріалі з природних популяцій Iris pumila L. Миколаївської області вивчено варіабельність забарвлен-
ня оцвітини. Спектр мінливості забарвлення — від чисто-білого до темно-фіолетових і синіх тонів. Виявлено
рослини з однотонним, двотонним, двоколірним та поліхромним типами забарвлення. Запропоновано систему
групування типів забарвлення оцвітини Iris pumila на основі пігментного складу.
© Т.Б. ТРОЇЦЬКА, Ю.В. БУЙДІН, 2010
Генетичні ресурси природної рослинності
Степу України є національним багатством,
яке потребує дбайливого ставлення. Одним із
шляхів використання цих ресурсів, який од-
ночасно забезпечує збереження генофонду
дикорослих видів, є введення їх у культу ру.
У літературі неодноразово згадується
велика варіабельність забарвлення квітки
та висока декоративність ірисів карлико-
вих (Iris pumila L.) [1, 6–8]. Внаслідок збіль-
шення антропогенного впливу особливої
актуальності набуває посилення охорони
та збереження цього виду [5].
Одними з перших селекціонерів ірисів,
які у 40-х роках ХХ ст. провели схрещу-
вання дикорослих форм I. pumila та існую-
чих сортів Борідкових ірисів, були Пол
Кук (Paul Cook) та Гедес Дуглас (Ged des
Douglas) (такі схрещування отримали на-
зву схрещування Кука–Дугласа). У ре-
зультаті проведеної гібридизації фактич-
но були отримані дві нові садові групи Бо-
рідкових ірисів, а саме Стандартні карли-
кові (SDB) та Мініатюрні карликові (MDB)
[8]. У подальшому селекцію в межах цих
груп проводили переважно між створени-
ми пізніше сортами чи гібридними сіянця-
ми, тоді як схрещування Кука–Дугласа
по вторювали лише одиниці.
На сьогодні в світовому сортименті налі-
чують десятки тисяч сортів Борідкових
ірисів. Селекція відбувається переважно в
напрямі вдосконалення форми та забарв-
лення квітки, форми суцвіття, тоді як стій-
кості рослин до несприятливих факторів
приділяється мало уваги.
Природні форми Iris pumila відрізня-
ються не тільки значною варіабельністю
забарвлення частин оцвітини, а й високою
стійкістю до шкідників, хвороб та неспри-
ятливих екологічних факторів. Тому вико-
ристання їх у схрещуваннях з існуючими
сортами Борідкових ірисів може значно
підвищити стійкість останніх в культурі, а
залучення до селекційного процесу сучас-
них сортів дасть змогу відбирати сіянці з
перспективними на сьогодні характерис-
тиками, які не були притаманні сортам,
використаним свого часу у схрещуваннях
Кука–Дугласа.
Мета дослідження — вивчення варіа-
бельності забарвлення частин оцвітини ди-
корослих культиварів I. pumila, відібраних
з природних популяцій, як перший етап
вивчення їхньої мінливості для викорис-
тання в селекції Борідкових ірисів.
Для реалізації поставленої мети вирі-
шували такі завдання:
• відбір дикорослих клонів рослин I. pumila
з різним забарвленням оцвітини та їхнє
11ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2
Варіабельність забарвлення оцвітини Iris pumila L. у природних популяціях Миколаївської області
введення в культуру (створення гене-
тичного банку);
• класифікація відібраних клонів за типа-
ми забарвлення оцвітини.
Матеріалом для досліджень були рос-
лини з природних популяцій I. pumila Ми-
колаївської області, які вивчали під час
екологічних експедицій Миколаївського
обласного еколого-натуралістичного цен-
тру учнівської молоді у 2000–2009 рр.
Введення в культуру здійснювали шля-
хом перенесення живих рослин з природи.
Для збереження генетичного різноманіття
природних популяцій завжди відбирали
лише частину кореневища. Догляд за пере-
садженими рослинами здійснювали згідно
із загальноприйнятими методиками [6, 7].
В основу групування клонів за забарв-
ленням оцвітини ми поклали сучасні уяв-
лення про роль основних рослинних пігмен-
тів у формуванні кольору квітки Борідкових
ірисів, а також дані про характер на слі-
дування типів забарвлення [2–4, 9, 10].
За сучасними поглядами, забарвлення
оцвітини ірисів формується внаслідок вза-
ємодії пігментів двох класів: каротиноїдів,
які локалізовані в пластидах, та флавоної-
дів, що містяться у вакуолях [2–4]. Остан-
ній клас представлений антоціанами, які
мають забарвлення, у формі глікозидів —
антоціанідинів та безбарвними флавонами,
наявність яких модифікує колір антоціані-
динів та каротиноїдів.
Основний антоціанідин Борідкових іри-
сів — дельфінідин — зумовлює бузковий
ко лір забарвлення (від бузкового до на си-
чено-фіолетового). За наявності флавонів в
квітках, антоціаніди утворюють з ними
комплекси, які поглинають світло більш ін-
тенсивно і при більшій довжині хвилі, ніж
самі антоціани. Таке явище називається
копігментацією (спільне зафарбування). Так,
пігмент синього кольору квіток ірисів міс-
тить хіноїдну основу ацильованого дель фі-
нідин-3,5-диглюкозиду, стабілізовану шля-
хом копігментації з С-глі ко зил фла во нами
[2].
Зазвичай каротиноїдний тип забарвлен-
ня (жовтий, оранжевий та рожевий) домі-
нує над антоціановим. Але у деяких випад-
ках домінування не відбувається. Тоді фор-
мується комплексний тип забарвлення
коричневих та коричнево-червоних (тера-
котових, махагонієвих) тонів.
Біле забарвлення оцвітини може мати
домінантну або рецесивну генетичну при-
роду. У першому випадку синтез антоціані-
динів можливий, але їхнє накопичення та
прояв блокуються. Домінування є непов-
ним; завдяки цьому існує ціла гама пере-
хідних відтінків — від білого до синього.
Значно рідше трапляється рецесивний тип
білого (ice white) забарвлення, який отри-
мав назву "гляціата" (glaciata) [9]. У цьому
випадку синтез антоціанідинів повністю ін-
гібується.
Серед каротиноїдних типів забарвлен-
ня жовтий домінує над оранжевим, а ос-
тан ній — над рожевим.
Надзвичайно велика варіабельність за-
барвлення квіток ірисів має ще одне дже-
рело: різні частини оцвітини і навіть різні
ділянки однієї частини можуть мати різний
набір пігментів. Внаслідок цього виникають
двотонний (bitone), двоколірний (bicolor) та
поліхромний (polychrome) типи забарвлен-
ня.
Серед двотонних типів зазвичай виріз-
няють "класичний" та реверсивний (re ver-
se) двотонний типи. У першому випадку зо-
внішні частки оцвітини забарвлені менш
інтенсивно (включно до білого), ніж внут-
рішні. У другому випадку більш темне за-
барвлення притаманно зовнішнім часткам
оцвітини. У випадку антоціанінового за-
барвлення двотонний тип забарвлення є
домінантним по відношенню до однотонно-
го; наслідування відбувається за типом ку-
мулятивної полімерії [3, 4].
У разі, якщо різні ділянки частки оцві-
тини мають різний набір пігментів, виника-
ють типи забарвлення "пліката" (plicata),
"люміната" (luminata) (реверсивна пліката)
та "зламаний колір" (broken colоr). Вони є
12 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2
Т.Б. Троїцька, Ю.В. Буйдін
рецесивними по відношенню до одноколір-
них забарвлень [3, 4, 10].
Результати вивчення забарвлення оцві-
тини, представлені у таблиці, демонструють
дуже значну варіабельність цього показни-
ка в природних популяціях I. pumila, що
зростають на території Миколаївської об-
ласті. Нами виділено 30 груп забарвлення,
які охоплюють кольоровий діапазон від
чисто-білого та відтінків жовтого до на си че-
но-фіолетових та синіх тонів. Також нами
виявлено рідкісний клон з червоно-ко рич-
невим (махагонієвим) забарвленням оцвіти-
ни. За період досліджень не було знайдено
жодної рослини із забарвленням рожевого
або червоного кольорів.
Дані щодо частоти трапляння різних ти-
пів забарвлення дикорослих клонів I. pumila
з природних популяцій Миколаївської об-
ласті наведено на рисунку.
Виявлено, що популяції характеризу-
ються невеликою часткою рослин з одно-
тонним типом забарвлення (не більш ніж
9 % від загальної кількості досліджуваних
клонів). Серед однотонних оцвітин перева-
жають чисто-білі та бузкові різних відтін-
ків; частка рослин з чисто-жовтим та синім
кольором оцвітини вдвічі менша.
До групи рідкісних (частота менш ніж
1%) потрапили чисто-жовтий, чисто-синій,
реверсивний двотонний синій та білий з ан-
тоціаново-каротиноїдним зафарбуванням
жилок типи забарвлення.
На частку двотонних ("класичних")
клонів припадає 19,1%. У більшості (з жов-
тою оцвітиною — у 100% випадків) клонів
таке забарвлення супроводжується поя-
вою по краях зовнішніх часток оцвітини
висвітленої облямівки. Жовті квітки з ши-
рокою висвітленою облямівкою мають ви-
соку декоративність. Сортів Високих Бо-
рідкових іри сів з аналогічним типом за-
барвлення існує дуже мало, отже, знайдені
клони є перспективними для подальшої
селекційної роботи.
Найбільшою є група клонів із двоколір-
ним забарвленням оцвітини, коли забарв-
лення зовнішніх та внутрішніх часток
оцвітини зумовлене різними наборами піг-
ментів. Закономірності наслідування дво-
колірного типу забарвлення недостатньо
вивчені навіть для Високих Борідкових
ірисів, отже, група клонів з двоколірною
оцвітиною може бути цінним вихідним ма-
теріалом для генетичних досліджень та се-
лекційної роботи.
На окрему увагу заслуговують знахідки
білих двоколірних із антоціаново-каро ти-
ноїдним зафарбуванням жилок, червоно-
ко ричневих та багатоколірних (поліхром-
них) клонів. Існуючі сорти Високих Борід-
кових ірисів з подібними забарвленнями є
резуль татом багатоступеневих схрещу-
вань протягом кількох десятиліть.
ВИСНОВКИ
1. Проведені дослідження виявили вели-
кий інтродукційний потенціал природ-
них популяцій Iris pumila L. Миколаїв-
ської області за ознакою різноманітності
забарвлення квітки, значну частку рід-
кісних високодекоративних морф.
2. Запропонована система групування ти-
пів забарвлення оцвітини I. pumila вия-
вилась ефективним індикатором гено-
Розподіл клонів I. pumila за основними групами
забарвлення, %
a
aaa
aaa
aaa
aaa
aaa
aaaaaaaaaaaaa
aaaaaaaaaaaaa
aaaaaaaaaaaaa
aaaaaaaaaaaaa
aaaaaaaaaaaaa
aaaaaaaaaaaaa
aaaaaaaaaaaaa
aaaaaaaaaaaaa
aaaaaaaaaaaaa
aaaaaaaaaaaaa
aaaaaaaaaaaaa
aaaaaaaaaaaaa
aaaaaaaaaaaaa
13ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2
Варіабельність забарвлення оцвітини Iris pumila L. у природних популяціях Миколаївської області
Забарвлення оцвітини I. pumila в природних популяціях Миколаївської області
№
з/п
Група забарвлення
Кількість
клонів, шт.
1 Білі 13
2 Білі з антоціановими включеннями на зовнішніх частках оцвітини у вигляді:
2а – плями 7
2b – жилок, сіточки 0
3 Білі з каротиноїдними включеннями на зовнішніх частках оцвітини у вигляді:
3a – плями 6
3b – жилок, сіточки 12
4
Білі з комплексними (антоціаново-каротиноїдними) включеннями
на зовнішніх частках оцвітини у вигляді:
4a – плями 7
4b – жилок, сіточки 3
5 Білі з зеленими включеннями на зовнішніх частках оцвітини 2
6 Жовті 4
7 Жовті, двотонні:
7a
– двотонні ”класичні”: тон забарвлення внутрішніх часток оцвітини світліший,
ніж зовнішніх
13
7b
– двотонні реверсивні: внутрішні частки оцвітини мають темніше забарвлення,
ніж зовнішні
0
8
Жовті з комплексними (антоціаново-каротиноїдними) включеннями
на зовнішніх частках оцвітини у вигляді:
8a – плями (тип забарвлення ”варієгата”); 23
8b – жилок, сіточки 54
9 Жовті з зеленими включеннями на зовнішніх частках оцвітини 0
10 Сині 4
11 Сині двотонні:
11a – двотонні ”класичні” 25
11b – двотонні реверсивні 3
12
Сині з антоціановими (бузковими) включеннями
на зовнішніх частках оцвітини у вигляді:
12a – плями 15
12b – жилок, сіточки 4
13
Сині з комплексними (червоними, коричневими) включеннями
на зовнішніх частках оцвітини у вигляді:
13a – плями 22
13b – жилок, сіточки 15
14 Бузкові 10
15 Бузкові, двотонні:
15a – двотонні ”класичні” 28
15b – двотонні реверсивні 0
16
Бузкові з антоціановими (синіми або маджента) включеннями
на зовнішніх частках оцвітини у вигляді:
16a – плями 10
16b – жилок, сіточки 25
17
Бузкові з комплексними (червоними, коричневими) включеннями
на зовнішніх частках оцвітини у вигляді:
17a – плями 27
17b – жилок, сіточки 13
18 Червоно-коричневі (махагонієві) 1
19 Поліхромні 12
14 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2
Т.Б. Троїцька, Ю.В. Буйдін
типічної цінності його природних по-
пуляцій і може застосовуватися при
по пуляційно-генетичних дослідженнях.
3. Природні популяції I. pumila Миколаїв-
ської області можуть бути як перспек-
тивною базою для досліджень мінливос-
ті представників роду Iris у природі, так
і матеріалом для практичної селекції.
1. Алексеева Н.Б. Род Iris L. (Iridaceae) в Рос-
сии // Turczaninowia. — Барнаул, 2008. — 11,
№ 2. — 70 с.
2. Бриттон Г. Биохимия природных пигмен-
тов: Пер. с англ. — М.: Мир, 1986. — 422 с.
3. Нисуонгер Д. Гибридизация в классе Вы-
соких Бородатых ирисов: Пер. с англ. Е. Дацюк
и С. Локтева. Электронный ресурс: http://ruiris.
narod.ru /page15.html
4. Орр П. Пигменты и варианты распределе-
ния окраски у Высоких Бородатых ирисов: Пер. с
англ. Е. Дацюк и С. Локтева. Электронный ресурс:
http://ruiris.narod.ru/page15.html
5. Распределение видов по категориям стату-
са охраны. Электронный ресурс: http://flower-iris.
ru/content/raspredelenie-vidov-po-kategoriyam-
statusa-okhrany.
6. Родионенко Г.И. Ирисы. — СПб.: Агропром-
издат, 2002. — 192 с.
7. Швец Т.А. Біологічні особливості видів роду
Iris L. у зв’язку з інтродукцією в умовах Правобе-
режного Лісостепу України: Автореф. дис. …канд.
біол. наук. 03.00.05 — ботаніка. — К., 2006. — 22 с.
8. Шевченко Г.Т. Виды секции рода Iris L. Ев-
ропейской части СССР и Предкавказья: Автореф.
дис. …канд. биол. наук. 03.00.05 — ботаника. — Л.,
1980. — 22 с.
9 . AIS: Iris Classification (updated May
8 2008). Электронный ресурс: http://www.irises.
org/classification.htm.
10. Luminata-Fancy in the Altogether // Me-
dian Iris Society’s Genetics Study Panel; B. Warbur-
ton (Chairman), F. Megson, J. Tearington, J. Witt.
Электронный ресурс: http://www.worldiris.com/
public_html/level2/Luminatas.html
Рекомендував до друку
В.Ф. Горобець
Т.Б. Троицкая1, Ю.В. Буйдин2
1 Николаевский областной
эколого-натуралистический центр
учащейся молодежи, Украина, г. Николаев
2 Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко
НАН Украины, Украина, г. Киев
ВАРИАБЕЛЬНОСТЬ ОКРАСКИ
ОКОЛОЦВЕТНИКА IRIS PUMILA
L. В ПРИРОДНЫХ ПОПУЛЯЦИЯХ
НИКОЛАЕВСКОЙ ОБЛАСТИ
На материале из природных популяций Iris pumila
L. Николаевской области изучена вариабельность
окраски околоцветника. Спектр изменчивости — от
чисто-белого до темно-фиолетовых и синих тонов.
Выявлены растения с однотонным, двутонным, дву-
цветным и полихромным типами окраски. Предло-
жена система группировки типов окраски около-
цветника Iris pumila на основе пигментного состава.
T.B. Troitska1, Yu.V. Buidin2
1 Regional ecology-naturalistic centres,
Ukraine, Mykolaiv
2 M.M. Gryshko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv
THE COLOURATION VARIABILITY
OF IRIS PUMILA L. PERIANTH IN NATURAL
POPULATIONS OF MYKOLAIV REGION
The colouration variability of Iris pumila L. perianth
was studied on the basis of the flower’s natural popu-
lations in Mykolaiv Region. Its discovered spectrum
covers the range of colors from snow white to dark
violet and blue, being represented by plants with self,
bitone, bicolor, and polychromatic colouration. The
grouping system of Iris pumila L. perianth coloura-
tion is considered on the basis of pigment interaction
regularity.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-572 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:43:48Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/98/9186adf11d24136debc8f9dde377bd98.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-5722019-12-06T13:55:59Z The colouration variability of Iris pumila L. perianth in natural populations of Mykolaiv region Варіабельність забарвлення оцвітини Iris pumila L. у природних популяціях Миколаївської області Troitska, T.B. Buidin, Yu.V. The colouration variability of Iris pumila L. perianth was studied on the basis of the flower’s natural populations in Mykolaiv region. Its discovered spectrum covers the range of colors from snow white to dark violet and blue, being represented by plants with self, bitone, bicolor, and polychromatic colouration. The grouping system of Iris pumila L. perianth colouration is considered on the basis of pigment interaction regularity. На матеріалі з природних популяцій Iris pumila L. Миколаївської області вивчено варіабельність забарвлення оцвітини. Спектр мінливості забарвлення – від чисто-білого до темно-фіолетових і синіх тонів. Виявлено рослини з однотонним, двотонним, двоколірним та поліхромним типами забарвлення. Запропоновано систему групування типів забарвлення оцвітини Iris pumila на основі пігментного складу. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2010-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/572 10.5281/zenodo.2550847 Plant Introduction; Vol 46 (2010); 10-14 Інтродукція Рослин; Том 46 (2010); 10-14 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377781 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/572/546 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Troitska, T.B. Buidin, Yu.V. Варіабельність забарвлення оцвітини Iris pumila L. у природних популяціях Миколаївської області |
| title | Варіабельність забарвлення оцвітини Iris pumila L. у природних популяціях Миколаївської області |
| title_alt | The colouration variability of Iris pumila L. perianth in natural populations of Mykolaiv region |
| title_full | Варіабельність забарвлення оцвітини Iris pumila L. у природних популяціях Миколаївської області |
| title_fullStr | Варіабельність забарвлення оцвітини Iris pumila L. у природних популяціях Миколаївської області |
| title_full_unstemmed | Варіабельність забарвлення оцвітини Iris pumila L. у природних популяціях Миколаївської області |
| title_short | Варіабельність забарвлення оцвітини Iris pumila L. у природних популяціях Миколаївської області |
| title_sort | варіабельність забарвлення оцвітини iris pumila l. у природних популяціях миколаївської області |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/572 |
| work_keys_str_mv | AT troitskatb thecolourationvariabilityofirispumilalperianthinnaturalpopulationsofmykolaivregion AT buidinyuv thecolourationvariabilityofirispumilalperianthinnaturalpopulationsofmykolaivregion AT troitskatb varíabelʹnístʹzabarvlennâocvítiniirispumilaluprirodnihpopulâcíâhmikolaívsʹkoíoblastí AT buidinyuv varíabelʹnístʹzabarvlennâocvítiniirispumilaluprirodnihpopulâcíâhmikolaívsʹkoíoblastí AT troitskatb colourationvariabilityofirispumilalperianthinnaturalpopulationsofmykolaivregion AT buidinyuv colourationvariabilityofirispumilalperianthinnaturalpopulationsofmykolaivregion |