Зображення обкладинки

Становлення та розвиток культивованої дендрофлори лісостепового Придніпров’я

The history of formation and investigation of Forest-Steppe Dnieper region’s cultivated dendroflora is analysed.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Spryagailo, O.V.
Формат: Стаття
Мова:Англійська
Опубліковано: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2010
Онлайн доступ:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/584
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

Plant Introduction
_version_ 1860123081279799296
author Spryagailo, O.V.
author_facet Spryagailo, O.V.
author_sort Spryagailo, O.V.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-12-06T14:14:03Z
description The history of formation and investigation of Forest-Steppe Dnieper region’s cultivated dendroflora is analysed.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.2550869
first_indexed 2025-07-17T12:43:54Z
format Article
fulltext 69ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2 © О.В. СПРЯГАЙЛО, 2010 УДК 58:635 * 27 (477.53) (09) О.В. СПРЯГАЙЛО Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК КУЛЬТИВОВАНОЇ ДЕНДРОФЛОРИ ЛІСОСТЕПОВОГО ПРИДНІПРОВ’Я Проаналізовано історію формування, становлення та дослідження культивованої дендрофлори лісостепового Придніпров’я. В умовах активної антропогенної зміни природно-ландшафтних комплексів акту- альною є проблема мінімізації шкідливого впливу техногенних та деяких природних чинників на здоров’я людини. У вирішенні цієї проблеми важливою є роль рослин, зок- рема, деревних, у складі паркових, вулич- них, захисних та інших насаджень. Особ- ливо значущою є ця проблема для лісосте- пового Придніпров’я, що охоплює частини Київської, Черкаської та Кіровоградської областей. Цей регіон має дуже неоднорідний рельєф, досить високу густоту населення, розвинуту автотранспортну мережу і знач- ний рекреаційний потенціал. Збагачення видового різноманіття культивованої ден- дрофлори дозволяє урізноманітнити функ- ціональні можливості насаджень і покращи- ти якість життя населення. Аналіз становлення та розвитку куль- тивованої дендрофлори регіону проводили на основі опублікованих даних, архівних матеріалів та результатів власних марш- рутних обстежень сучасного стану об’єктів озеленення. Латинські назви рослин наве- дено за С.К. Черепановим [34]. Історія культивування та активного ви- користання деревних рослин на території лісостепового Придніпров’я розпочинаєть- ся у VI–IV тис. до н.е., коли окультурюван- ня деревних рослин із місцевої флори здій- снювала древня землеробська цивілізація — Трипільська, яка існувала в один період з культурами Месопотамії, давнього Єгипту, Індії, Китаю і певний час перебувала при- близно на однаковому з ними рівні розвит- ку [15, 35]. Згідно із археологічними роз- копками, у ті часи активно одомашнювався дикий виноград, вирощувались абрикоса і слива [3, 15]. У наступні кілька століть на цій території у культуру впроваджено низ- ку плодових порід — яблуню, грушу, виш- ню, волоський горіх [14, 15]. Активна інтродукція декоративних де- ревних рослин у лісостеповому Придніпров’ї розпочалася у XVIII–XIX ст. як данина по- ширеній в Європі моді на паркові комплек- си [14]. У цей період при панських маєтках почали створювати садибні парки, де, окрім аборигенних деревних порід, вирощували інтродуковані — Pinus pallasiana D. Don, Robinia pseudoacacia L., Acer sacсharinum L., Populus italica (Du Roi) Moench та ін. [14]. Одним із найвідоміших і найстаріших ландшафтних парків того часу був Корсун- ський парк, що належав небожу польського короля, князю Станіславу Понятовському і був закладений у 1783 р. за проектом поль- ського архітектора Д. Ліндея [23, 30]. У пар- ку було використано різні архітектурні форми — античний храм, китайську та ту- рецькі альтанки, грот і навіть єгипетську піраміду [9]. Поряд із аборигенними поро- дами було висаджено Pinus strobus L., Picea abies (L.) Karst., Aesculus hipрocastanum L., 70 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2 О.В. Спрягайло Ginkgo biloba L. та інші інтродуковані де- ревні рослини, закладено великий моно- культурний сад із Syringa vulgaris L., побу- довано оранжереї, де вирощували виноград та тропічні рослини. У 1780–1790 рр. у м. Кам’янка на право- му березі р. Тясмин було закладено парк, який належав родині Давидових. Побудо- вано оранжереї, на опалювання яких ви- трачали щорічно близько 17 возів дров [36]. Парк відвідували декабристи Михайло Бестужев-Рюмін, Павло Пестель, Сергій Муравйов-Апостол. Тут неодноразово бу- вали П.І. Чайковський (який доводився братом власниці садиби) та О.С. Пушкін. Наприкінці XVIII ст. на південній межі лісостепового Придніпров’я в с. Онуфріїв- ка на мальовничих схилах р. Омельник ве- ликим землевласником М.І. Камбурлеєм було закладено садибу і парк навколо неї. В існуючих лісових насадженнях прорублено алеї, створено штучний став. Згодом сади- ба перейшла у власність графа М.Д. Толс- того, який продовжив створення парку і за- віз до Онуфріївки Celtis occidentalis L., Sty- phnolobium japonica L., Juniperus virginiana L., Liriodendron tulipifera L., Larix decidua Mill. та ін. [25]. Інший старовинний парк, закладений у середині ХІХ ст., зберігся у м. Кагарлик Київської області. Його власник, статс- секретар царського двору Д.П. Трощин- ський створив його в англійському стилі. 1875 р. маєток перейшов до військового ді- яча XIX ст. М.І. Черткова, який запросив польського садівника Бернгарда для ре- конструкції парку. На пагорбі встановили ротонду, доріжки виклали цеглою, прокла- ли водогін для поливу, побудували оран- жерею для вирощування тропічних рослин, посадили дерева і кущі, завезені із Захід- ної Європи та Америки [22]. Прикладом вдалого використання при- родних ландшафтів і величезних площ для створення парку був Мошно-Горо ди щен- ський парк, закладений наприкінці ХІХ ст., який вважався чи не найбільшим ланд- шафтним парком Європи. Князь М.С. Во- ронцов, одружившись із графинею Бра- ницькою, став власником Мошенського і Городищенського "ключів" — значної те- риторії на північний захід від Черкас, яка включала значні лісові масиви дуба зви- чайного, горбисту місцевість Канівсько- Мош ногірського кряжа, густу гідрологічну мережу річок Дніпро, Тясмин, Рось та Ір- динка. Великий поціновувач англійських парків князь М.С. Воронцов наказав ство- рити звіринець і парк, який, за словами су- часників, "простирается почти на восемь верст. В нем пятдесят пять дорог. Пятьсот человек из окрестных сел назначены для обработки и содержания в чистоте зверин- ца…" [2]. У парку, окрім аборигенних порід, висаджували також інтродуковані (Larix gmelinii (Rupr.) Rupr., Picea abies та ін.). Нині парк перетворився на лісовий масив із залишками деревної рослинності тих ча- сів на території санаторію "Мошногір’я". Зацікавленість деревними рослинами на той час була настільки сильною, що їх ви- рощування піднялося на якісно новий рі- вень і в багатьох випадках набуло комер- ційного характеру. Так, у містечку Мліїв навесні 1888 р. Л.П. Симиренко організував розсадник плодових та декоративних рос- лин і пропонував до продажу саджанці по- над 400 видів та форм (культиварів) деко- ративних деревних порід, з них близько 100 — голонасінних та понад 300 — покри- тонасінних [32], 937 сортів троянд та понад 3000 сортів плодових і ягідних культур [31]. Рослинний матеріал, вирощений Л.П. Сими- ренком, закуповували не лише на всій те- риторії європейської Росії, а й у Сибіру — в Омську, Тюмені, Красноярську, Барнаулі, Іркутську, в Криму, на Кавказі (Сочі, Су- хумі, Баку, Єреван), Середній Азії (Самар- канд, Ташкент). Крім цього, на землях, орендованих Симиренками у графині Ба- лашової, було закладено парк із декора- тивних аборигенних та інтродукованих ви- дів і культиварів. Неподалік, також у Горо- дищенській волості, розташовувалися сади 71ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2 Становлення та розвиток культивованої дендрофлори лісостепового Придніпров’я і розсадник плодових культур Я.Т. Павлен- ка, де вирощували саджанці яблунь, груш, абрикоси, персика, черешні, а також кущі троянд [26]. На жаль, у роки громадянської та Вели- кої Вітчизняної війни більшість унікальних осередків культивованої дендрофлори лі- состепового Придніпров’я були значною мірою пошкоджені, а деякі — знищені. Так, було повністю втрачено парк Волховських у с. Мойсівка Драбівського району Чер- каської області, який Олександр Афа на- сьєв-Чужбинський, письменник і фолькло- рист, друг Тараса Шевченка, називав "Ма- лоросійським Версалем" [33], на його місці нині сільське звалище. Багато парків були занедбані, їхні території виділяли під інші потреби. У післявоєнні роки активізувалися про- цеси урбанізації, активно розбудовувалися великі і малі міста, а також озеленювалися села. Практично в кожному місті з’явився парк культури і відпочинку, де висаджува- ли деревні породи з різних куточків СРСР. Такими є парки "Ювілейний" (1967), "Со- борний" та "Перемога" (1975) у м. Черкаси, меморіальний парк у м. Золотоноша, Пе- реяслав-Хмельницький міський парк (1954), Бориспільський міський парк та багато ін- ших. Було озеленено сотні кілометрів ву- лиць, бульварів, набережних, санітарно- захисних зон, створено велику кількість скверів та зон відпочинку. У новостворених об’єктах озеленення активно використову- вали Cercis canadensis L., Ailantus altissima (Mill.) Swingle, Robinia luxurians (Diesk.) C.K.Schneid., Tamarix ramosissima Ledeb., Populus simonii Carr., культивари Thuja oc cidentalis L., Platycladus orientalis (L.) Fran co, Juniperus communis L., J. horizon- talis Mo ench., J. squamata Lamb. та ін. Будівництво Кременчуцького та Канів- ського водосховищ зумовило потребу вико- ристання дерев і кущів для закріплення схилів і узбереж, а також для озеленення нових населених пунктів, які виникли вна- слідок переселення населення із затопле- них сіл. Саме таким є парк у с. Васютинці Чорнобаївського району Черкаської обл. У створеному зусиллями місцевого вчителя біології І.П. Сиволапа парку площею 4,5 га у 1977 р. було висаджено посадковий мате- ріал з різних куточків СРСР та світу. На його території нині зростають Metasequoia gliptostroboides Hu et Cheng., Magnolia ko- bus DC., Magnolia × soulangiana Soui.-Bod., Platanus orientalis L., Нalimodendron halo- dendron (Pall.) Voss., Gymnocladus dioicus (L.) C. Koch та багато інших. Крім того, на подвір’ї місцевої школи створено шкільний дендрарій, де, окрім інших дерев, росте і пло доносить Maclura pomifera (Raf.) Schneid., є по кілька видів з родів Abies Mill., Ju ni- perus L., Tilia L. та ін. Паралельно із створенням об’єктів озе- ленення на території лісостепового При- дніпров’я проводили цілеспрямовані дослі- дження культивованої дендрофлори регіону. Перші наукові описи деревної рос линності лісостепового Придніпров’я містяться у працях Ф.І. Базінера [1], в яких автор опи- сує еколого-морфологічні особливості де- ревних порід на території Київської губер- нії, вказує на їх поширення та відмічає ха- рактерні для території аборигенні рослини та види, завезені з інших країн. Значний внесок у дослідження флори лісостепового Придніпров’я зробив учень В.С. Бессера професор Київського університету А.С. Ро- гович. У своїх працях він описав близько 140 видів деревних рослин, які він виявив на дослідженій території, у т.ч. в околицях Черкас, Сміли, Корсуня, Канева, Золото- ніському та Переяславському повітах [29]. Приблизно у цей же період професор Імператорського університету ім. Св. Воло- димира Е.-Р. Траутфеттер організував де- кілька ботанічних експедицій, зокрема для вивчення флори Київської губернії [21], під час яких зібрано значну кількість гербар- ного матеріалу. У подальшому досліджен- ням флори Київського навчального округу займався ботанік Київського університету В. Монтрезор. У своїй праці він наводить 72 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2 О.В. Спрягайло список із 268 видів рослин, зокрема дерев- них, які за своєю декоративністю були пер- спективними для садово-паркової культу- ри [24]. В Україні у радянські часи вивченням культивованої дендрофлори, у тому числі і на території лісостепового Придніпров’я займалися відомі дендрологи О.Л. Липа та І.О. Косаревський [12, 18–20]. Цікавою є праця П.М. Потульницького, в якій аналі- зується видова та вікова структура наса- джень центральних вулиць та двох парків м. Черкаси, дано рекомендації щодо перс- пектив розвитку зеленого будівництва в обласному центрі [27]. Значний внесок у вивчення дендрофло- ри регіону зробив професор Черкаського педагогічного інституту (нині Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького) І.Г. Дерій, який, окрім до- слідження впливу іонізуючого випроміню- вання на інтродуковані деревні рослини на різних етапах їхнього онтогенезу, описав видовий та формовий склад насаджень низки міст Черкаської та Київської облас- тей [4–6]. Стан культивованої дендрофлори лісо- степового Придніпров’я у 70–90-х роках ХХ ст. у рамках комплексного обстеження дендрофлори України досліджували та- кож співробітники Центрального респу- бліканського ботанічного саду АН УРСР (нині — Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України) [7, 8, 10, 11, 16, 17, 28]. Нині існує потреба у проведенні дослі- джень та глибокого аналізу стану культи- вованої дендрофлори регіону, ос кіль ки ви- довий і формовий склад дендрофлори лісо- степового Придніпров’я зазнав значних змін, тому існуючі публікації не відобра- жують реального стану справ. Більшість об’єктів озеленення втрачають видове і формове різноманіття, заростають абори- генними породами, перетворюючися на звичайні лісові біоценози. На жаль, часто навіть статус об’єкта природно-заповідного фонду не гарантує паркам збереження вихідної кількості таксонів. Важливими осередками культивованої дендрофлори лісостепового Придніпров’я є об’єкти, які належать до парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодер- жавного та місцевого значення. Крім них, на досліджуваній території є низка парків та скверів, які потребують уваги держави та мають бути віднесені до об’єктів при- родно-заповідного фонду (таблиця). На території лісостепового Придніпров’я нині функціонує 6 парків-пам’яток садово- паркового мистецтва загальнодержавного значення. Їхня загальна площа становить 382,7 га. Найбільша кількість видів та куль- тиварів деревних рослин (118, або 37,3%) зосереджена в парку "Ювілейний" (колиш- ній парк 50-річчя Жовтневої революції) у м. Черкаси, створеному у 1967 р. Решта парків, створених при панських маєтках у XVIII–XIX ст., мають, на жаль, значно бід- ніший видовий склад і потребують рекон- струкції. 11 державних парків — пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого зна- чення мають загальну площу 304,23 га. Чо- тири з них (парк Мліївського інституту по- мології, Смілянський міський парк, "Ми- хайлова гора" в с. Прохорівка Канівського р-ну Черкаської обл. та парк імені Шевчен- ка в м. Чигирин Черкаської обл.) були ство- рені у ХІХ ст. Нині на їхній території зрос- тає від 15 до 66 таксонів деревних рослин. Решту об’єктів озеленення зазначеної ка- тегорії створено у різні роки ХХ ст. Най- більшу таксономічну різноманітність дерев мають ботанічний сад Черкаського націо- нального університету імені Богдана Хмель- ницького (151 вид, гібрид і культивар, або 47,8 % від загальної кількості таксонів) та Васютинський сільський дендрологічний парк у с. Васютинці Чорнобаївського райо- ну Черкаської області (147 таксонів, або 46,5 %). Таким чином, культивована дендрофло- ра лісостепового Придніпров’я має багату історію, значний рекреаційний, культурно- 73ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2 Становлення та розвиток культивованої дендрофлори лісостепового Придніпров’я Характеристика основних осередків культивованої дендрофлори лісостепового Придніпров’я № з / п Об’єкт Розташування Ч а с с т в о р е н н я Р ік н а д а н н я с т а т у с у П л о щ а , га Т а к с о н ів н а 2 0 0 9 р . Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення 1. Ташанський парк с. Ташань Київської обл. 1775 1996 144 41 2. Корсунь-Шевченківський парк м. Корсунь- Шевченківський 1783 1960 97 56 3. Кагарлицький парк м. Кагарлик XIX ст. 1972 34 63 4. Парк Декабристів Черкаської обл. м. Кам’янка –"– 1960 4 39 5. Онуфріївський парк смт. Онуфріївка Кіровоградської обл. –"– –"– 64 67 6. Парк ”Ювілейний” м. Черкаси 1967 1977 39 118 Державні парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення 7. Ботанічний сад Черкаського На- ціонального університету імені Богдана Хмельницького м. Черкаси 1936 1972 4,58 151 8. Парк Перемоги –"– 1975 1982 20,2 82 9. Сквер Б. Хмельницького –"– 1912 1972 1,6 31 10. Парк Мліївського ін-ту помології с. Мліїв Черкаської обл. XIX ст. –"– 102 66 11. Васютинський сільський дендрологічний парк с. Васютинці Черкаської обл. 1977 1982 4,5 157 12. Золотоніський меморіальний парк м. Золотоноша XX ст. 1972 4 34 13. Смілянський парк м. Сміла XIX ст. –"– 33,2 31 14. Парк Золотоніської санаторної школи м. Золотоноша 1962 –"– 7,5 64 15. Михайлова гора с. Прохорівка Черкаської обл. XIX ст. –"– 20 40 16. Замкова гора м. Чигирин XX ст. 1976 100 29 17. Парк імені Шевченка –"– 1826 1972 6,65 15 Історико-культурні заповідники 18. Шевченківський національний заповідник "Тарасова гора" м. Канів 1925 1989 42 41 Без статусу 19. Парк хіміків м. Черкаси XX ст. – 10,8 51 20. Соборний парк –"– 1952 – 6,8 53 21. Васютинський шкільний сквер с. Васютинці Черкаської обл. XX ст. – 2 63 22. Переяслав-Хмельницький парк м. Переяслав- Хмельницький 1954 – 3,2 18 23. Парк Маслівського аграрного технікуму с. Маслівка Київської обл. 1921 – 3,3 54 24. Парк санаторію "Мошногір’я" с. Мошни Черкаської обл. XIX ст. – 15 78 25. Бориспільський парк м. Бориспіль XX ст. – 2,3 25 26. Черкаський дитячий парк м. Черкаси 1902 – 2 42 27. Долина троянд –"– XX ст. – 4,3 34 28. Парк 3-ї міської лікарні –"– –"– – 3,1 56 74 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2 О.В. Спрягайло освітній, естетичний та науковий потенціал і потребує подальших цілеспрямованих до- сліджень. 1. Базинер Ф.И. О растительности и климате Киевской губернии // Журн. Мин-ва гос. имущ. — 1853. — 48, 49, № 2. 2. Грабовский М. Парк князя М. С. Воронцо- ва в Киевской губернии // Современник. — Спб., 1853. — 38, № 4. — Отд. VI. — С. 242–257. 3. Деревья и кустарники декоративных город- ских насаждений Полесья и Лесостепи УССР / Под общ. ред. Н.А. Кохно. — К.: Наук. думка, 1980. — 236 с. 4. Дерий И.Г., Дерий С.И. Ценные интродуци- рованные древесные растения Ботанического сада Черкасского пединститута и использование их при создании и развитии садово-парковых ландшаф- тов // Охорона, вивчення та збагачення рослинного світу. — К., 1974. — Вип. 1. — С. 18–26. 5. Дерій І.Г. Дендрофлора міста Черкас та його околиць і деякі результати інтродукції // Інтродук- ція та акліматизація рослин на Україні. — 1975. — Вип. 7. — С. 18–27. 6. Дерій І.Г. Цінні деревні рослини Черкаської області і їх використання для створення садово- паркових ландшафтів // Там само. — 1979. — Вип. 9. — С. 11–24. 7. Дорошенко О.К., Каплуненко М.Ф., Кох - но М.А. та ін. Дерева й кущі декоративних місь- ких насаджень Західного й Правобережного Лісо- степу // Там само. — 1980. — Вип. 16. — С. 15–22. 8. Клименко Ю.А. Таксономический и количес- твенный анализ современного дендросостава плодо- вых в насаждениях городов Лесостепи Украины // Интродукция и акклиматизация растений. — 1994. — Вып. 19.– С. 56–60. 9. Клименко Ю.О., Клименко А.В. Дивовиж- ні ландшафти Корсунь-Шевченківського парку // Квіти України. — 2001. — № 1. — С. 22–24. 10. Клименко Ю.О. Історичний розвиток, су- часний стан та проблема відродження старовинних парків правобережного Лісостепу України // Ін- тродукція рослин. — 1999. — № 1. — С. 85–89. 11. Козак Л.А., Кузнецов С.И., Пушкарь В.В. Интродукция можжевельников (Juniperus L.) в Ле- состепи Украины // Интродукция и акклиматиза- ция растений. — 1993. — Вып. 17. — С. 23–25. 12. Косаревський І.О. Парки України. — К.: Держбудвидав УРСР, 1961. — 176 с. 13. Кохно М.А. Видовий склад і композиційна будова насаджень центральних парків обласних міст Поділля і Лісостепу УРСР // Інтродукція та акліматизація рослин на Україні. — 1983. — Вип. 22. — С. 62–64. 14. Кохно М.А. Історія інтродукції деревних рослин в Україні (короткий нарис) / За ред. проф. С.І. Кузнєцова. — К. : Фітосоціоцентр, 2007. — 67 с. 15. Кохно Н.А., Курдюк А.Н. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине. — К.: Наук. думка, 1994. — 188 с. 16. Кузнецов С.И., Пушкарь В.В. Таксономичес- кая, количественная и возрастная структура хвой- них городских насаждений Лесостепи УССР // Ин- тродукция и акклиматизация растений. — 1988. — Вып. 9. — С. 46–50. 17. Кузнецов С.И., Пушкарь В.В. Композицион- ное формирование хвойных в Лесостепи Украины // Там же. — 1993. — Вып. 17. — С. 60–64. 18. Липа О.Л. Визначні сади і парки України та їх охорона. — К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1960. — 176 с. 19. Липа О.Л. До вивчення фондів декоратив- них деревних і чагарникових екзотів України // Віс ті АН УРСР. — К., 1937. — № 4-5. — С. 74–94. 20. Липа О.Л., Федоренко А.П. Заповідники та пам’ятки природи України: Реєстр-довідник. — К.: Урожай, 1969. — 185 с. 21. Мельник В.І., Кудренко І.К. До 200-річчя видатного ботаніка Е.-Р. Траутфеттера // Інтро- дукція рослин. — 2009. — № 2. — С. 108–113. 22. Миронова Г.А. К вопросу ландшафтной ре- конструкции насаждений Кагарлыкского парка Киевской обл. // Интродукция и акклиматизация растений. — 1995. — Вып. 23. — С. 47–50. 23. Миронова Г.А. Опыт реконструкции насаж- дений Корсунь-Шевченковского парка // Интро- дукция и акклиматизация растений. — 1994. — Вып. 19. — С. 65–67. 24. Монтрезор В.В. Обозрение красивейших растений, входящих в состав губерний Киевского учебного округа: Киевской, Подольской, Волын- ской, Черниговской и Полтавской. — К.: О-во садо- водства, 1881. — 49 с. 25. Онуфріївський парк. — Онуфріївка: Дніп- рокварц, 2007. — 14 с. 26. Плодоводство в России: Материалы и ис- следования. Вып. VIII. Плодоводство в Киевской губернии / Сост. Н.И. Кичунов. — Спб.: Типо- литография "Герольд", 1906. — С. 90–99. 27. Потульницький П.М. Структура декора- тивних зелених насаджень міста Черкас // Наук. зап. Черкас. пед. ін-ту. — Черкаси, 1957. — Т. 11. — С. 205–215. 28. Пушкарь В.В. Таксономический состав хвой ных и его использование в городских зеленых насаждениях Правобережной Лесостепи УССР (Днестровско-Днепровская провинция) // Интро- дукция и акклиматизация растений. — 1987. — Вып. 8. — С. 56–58. 75ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2 Становлення та розвиток культивованої дендрофлори лісостепового Придніпров’я 29. Рогович А.С. О нахождении и распростране- нии дикорастущих деревьев и кустарников в гу- берниях Киевского учебного округа // Киев. уни- верситет. известия. — 1861. — № 9. — С. 54–76. 30. Сады, парки и заповедники Украинской ССР. Заповедная природа, преобразованный ланд- шафт, садово-парковое искусство / И.Д. Родичкин, О.И. Родичкина, И.Л. Гинчак и др. — К. : Будівельник, 1985. — 167 с. 31. Симиренко Л.П. Иллюстрированное описа- ние маточных коллекций Питомника. Генеральный каталог. — К.: Тип. Император. Ун-та св. Владими- ра, 1901. — 411 с. 32. Спрягайло О.В. Роль Л.П. Симиренка у розви- тку вітчизняного декоративного садівництва // Са- дівництво України: традиції, здобутки, перспективи: Зб. наук. пр., присвячений 150-річчю від дня наро- дження Л.П. Симиренка. — Мліїв, Умань, 2005. — С. 57–60. 33. Степанов М. Лівобережний Версаль // Прес-Центр. — 2008. — № 28 (155). — С. 4. 34. Черепанов С.К. Сосудистые растения России и сопредельных государств (в пределах бывшего СССР). — СПб.: Мир и семья, 1995. — 992 с. 35. Янушевич З.В. Культурные растения Юго- Запада СССР по палеоботаническим исследовани- ям. — Кишинев: Штиинца, 1976. — 187 с. 36. Нікітенко Л. Столицею декабристського ру ху була Кам’янка // Україна молода. — 2007. — № 232. — Режим доступу: www.umoloda.kiev.ua/ number/1063/196/38150/ Рекомендував до друку С.І. Кузнецов А.В. Спрягайло Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев СТАНОВЛЕНИЕ И РАЗВИТИЕ КУЛЬТИВИРОВАННОЙ ДЕНДРОФЛОРЫ ЛЕСОСТЕПНОГО ПРИДНЕПРОВЬЯ Проанализирована история формирования, ста- новления и исследования культивируемой ден- дрофлоры лесостепного Приднепровья. O.V. Spryagailo M.M. Gryshko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF FOREST-STEPPE DNIEPER REGION’S CULTIVATED DENDROFLORA The history of formation and investigation of Forest- Steppe Dnieper region’s cultivated dendroflora is analysed.
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-584
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:43:54Z
publishDate 2010
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/92/13e36ccd9154448a288417b4404bc092.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-5842019-12-06T14:14:03Z The formation and development of Forest-Steppe Dnieper region's cultivated dendroflora Становлення та розвиток культивованої дендрофлори лісостепового Придніпров’я Spryagailo, O.V. The history of formation and investigation of Forest-Steppe Dnieper region’s cultivated dendroflora is analysed. Проаналізовано історію формування, становлення та дослідження культивованої дендрофлори лісостепового Придніпров’я. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2010-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/584 10.5281/zenodo.2550869 Plant Introduction; Vol 46 (2010); 69-75 Інтродукція Рослин; Том 46 (2010); 69-75 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377781 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/584/556 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Spryagailo, O.V.
Становлення та розвиток культивованої дендрофлори лісостепового Придніпров’я
title Становлення та розвиток культивованої дендрофлори лісостепового Придніпров’я
title_alt The formation and development of Forest-Steppe Dnieper region's cultivated dendroflora
title_full Становлення та розвиток культивованої дендрофлори лісостепового Придніпров’я
title_fullStr Становлення та розвиток культивованої дендрофлори лісостепового Придніпров’я
title_full_unstemmed Становлення та розвиток культивованої дендрофлори лісостепового Придніпров’я
title_short Становлення та розвиток культивованої дендрофлори лісостепового Придніпров’я
title_sort становлення та розвиток культивованої дендрофлори лісостепового придніпров’я
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/584
work_keys_str_mv AT spryagailoov theformationanddevelopmentofforeststeppednieperregionscultivateddendroflora
AT spryagailoov stanovlennâtarozvitokkulʹtivovanoídendroflorilísostepovogopridníprovâ
AT spryagailoov formationanddevelopmentofforeststeppednieperregionscultivateddendroflora

Схожі ресурси