Сади Боболі у Флоренції як взірець садів Італії епохи ренесансу
On the basis of literary data and own investigations the concept description of Italy gardens during the Renaissance epoch and the history of creation, development and conservation of Boboli gardens in Florence is stated briefly.
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2010
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/586 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860123089711398912 |
|---|---|
| author | Kosenko, I.S. |
| author_facet | Kosenko, I.S. |
| author_sort | Kosenko, I.S. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-06T14:17:59Z |
| description | On the basis of literary data and own investigations the concept description of Italy gardens during the Renaissance epoch and the history of creation, development and conservation of Boboli gardens in Florence is stated briefly. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2550875 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:43:56Z |
| format | Article |
| fulltext |
85ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2
© І.С. КОСЕНКО, 2010
В енциклопедичному словнику Ф.А. Брок-
гауза і І.А. Єфрона за 1900 р. [12] у короткій
довідці про "Софіївку" зазначено, що "...по
роскоши устройства садъ этотъ соперни-
чает съ знаменитыми европейскими ста-
ринными парками — Giardino Balbi во
Флоренции, San-Souci близь Берлина и
дворцовым паркомъ въ Версали". Науковці
Національного дендрологічного парку "Со-
фіївка" свого часу мали можливість побу-
вати у Версальському парку (Франція) та
парку Сан-Сусі (Потсдам, Німеччина), по-
рівняти з ними уманську "Софіївку" та пе-
реконатись у справедливості зробленої ав-
торами цитованого довідника оцінки. Про
італійський Сад Белбі у Флоренції, як най-
меновано його у вищезгаданому довіднику,
ми тривалий час не мали жодних відомос-
тей, оскільки, як з’ясувалося під час нашо-
го останнього візиту до Італії (2009), що на-
справді парк має назву "Сади Боболі". Пе-
ребуваючи у Флоренції, автор скористався
можливістю відвідати Сади Боболі, ознайо-
митись з сучасним станом, а також довіда-
тися про їхню історію за літературними
джерелами. Перш ніж описувати Сади Бо-
болі, хочу коротко охарактеризувати іта-
лійські сади епохи Ренесансу, тобто Відро-
дження [1, 2, 5–11]. Як зазначає М. Рандха-
ва [9], Ренесанс виник в Італії в XІV–XV ст.
і є втіленням ідеології передового на той час
класу буржуазії. Ця епоха характеризу ється
розвитком усіх видів мистецтва. Слід наго-
лосити, що епоха Відродження зародилася
не у Римі, а у Флоренції, яка наприкінці
XІV ст. (як і Мілан, Венеція та Палермо)
нараховувала 100 000 жителів, тоді як Лон-
дон, Кельн і Барселона — по 50 000.
Флоренція заснована римлянами у 59 р.
до н.е. на правому березі р. Арно і є центром
однієї з областей Італії — Тоскани, що ха-
рактеризується крутим горбистим рельє-
фом. У ХІІ–ХV ст. Флоренція стала колис-
кою духовних і творчих ідей славетного
автора "Божественної комедії" Аліґ’єрі
Данте (1265–1321 рр.) [4]. Яскраву характе-
ристику Данте як велетню перехідної доби
і його поемі дав Іван Франко: "Данте явля-
ється найвищим виразом, поетичним він-
цем та увічненням того, що називаємо се-
редніми віками. Вся культура, всі віруван-
ня, всі муки та надії тих часів знайшли
вираз у його поемі. Та рівночасно як люди-
на геніальна він усім своїм єством належить
до новіших часів, хоча думками й погляда-
ми коріниться в минувщині" [13]. Наприкін-
ці XIII ст. у Флоренції конкурували дві
партії — гвельфи, що стояли на позиціях
теократії, тобто об’єднання Італії під вла-
дою папи Римського, і до яких за сімейною
традицією відносив себе Данте, та гібеліни,
що підтримували імператора Священної
Римської імперії, якого тоді обирали з чис-
ла німецьких королів. Після того, як гвель-
фи перемогли гібелінів і вигнали їх з Фло-
ренції, переможці розкололися на дві
УДК 712.2:580.006
І.С. КОСЕНКО
Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України
Україна, 20300 Черкаська область, м. Умань, вул. Київська, 12а
САДИ БОБОЛІ У ФЛОРЕНЦІЇ
ЯК ВЗІРЕЦЬ САДІВ ІТАЛІЇ ЕПОХИ РЕНЕСАНСУ
На підставі літературних даних та власних спостережень наведено загальну характеристику садів Італії епохи
Ренесансу та історію створення, розвитку і нинішнього стану Садів Боболі у Флоренції.
86 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2
І.С. Косенко
фракції — "білих" і "чорних" гвельфів. Не-
вдовзі гібеліни об’єдналися з фракцією
"чорних" гвельфів і за озброєної допомоги
Карла Валуа, брата французького короля
Пилипа IV Красивого, позбавили влади
флорентійський уряд “білих”. Данте був
звинувачений політичними супротивника-
ми у розкраданні грошей з міської скарб-
ниці, "внесенні розладу до партії гвельфів"
та наклепі на папу. Внаслідок цього в січні
1302 р. поета засудили до вічного вигнання
з міста, а в березні того ж року неправий
суд доповнив вердикт: "Якщо ж Данте по-
вернеться до Флоренції, то палити його
вогнем, поки не вмре" [3].
Флоренція, як і Рим, у ХVІ ст. стали най-
важливішими центрами Відродження.
Саме у Флоренції була прийнята одна з
найстаріших демократичних конституцій
Європи — "Установлення справедливості"
(1293 р.), тут навчалися багато з відомих
італійських митців, у тому числі:
Леонардо да Вінчі (1452–1519 рр.), жи-
вописець, скульптор, архітектор, учений,
інженер. Його картини "Тайна вечеря" та
"Мона Ліза" (так звана Джоконда) дотепер
вважаються неперевершеними творами
живопису;
Мікеланджело Буонарроті (1475–
1564 рр.), скульптор, живописець, архітек-
тор і поет. Його твори, такі як скульптурна
група "Оплакування Христа", статуї "Да-
вид", "Мойсей", розпис склепіння Сікстин-
ської капели у Ватикані тощо, утверджу-
ють фізичну і духовну красу людини, її
безмежні творчі можливості. З 1546 р. він
керував будівництвом собору св. Петра,
Капітолію у Римі, свого часу створив окре-
мі композиції в Садах Боболі;
Рафаель Санціо (1483–1521 рр.), живо-
писець і архітектор. Його найбільш відомим
твором є зображення святої богоматері —
славнозвісна "Сікстинська мадонна" (Дрез-
денська галерея), визнане вершиною твор-
чості Рафаеля. Він також проектував собор
св. Петра та церкву Санта-Марія дель По-
поло (1512–1520 рр.) у Римі.
Загальна характеристика італійських
садів епохи Ренесансу міститься у працях
В.Я. Курбатова [5], який досліджував їх пе-
ред Першою світовою війною: "...партери,
перерізані алеями, які перетиналися під
прямим кутом, басейни з фонтанами, пор-
тики і багато оздоблені прохолодні купаль-
ні, будівлі з басейнами всередині (німфеї).
Між деревами розташовувалися мармуро-
ві статуї, а зелені кущі часто були підстри-
жені найфантастичнішим чином. Така під-
стрижка була винайдена Матієм, товари-
шем Августа, і з тих часів отримала назву
Opus Topiarium (топіарна стрижка)".
Система планування італійського саду
формувалася [2] таким чином:
на терасованому схилі (на вершині, у
середній частині чи біля підніжжя) розта-
шовувався будинок. Він був планувальною
домінантою, на яку орієнтувалася головна
композиційна вісь;
сад мав чітко виражену осьову побудову.
Головна поздовжня вісь проходить поперек
терас. Перпендикулярно до неї спрямовані
поперечні осі. Композиційні вузли — буди-
нок, фонтан, партер та інші архітектурні
споруди — розташовувалися на цих осях,
на їх перетині або завершенні;
основна частина саду була зайнята на-
садженнями у боскетах, які створювали
затінок та обрамляли внутрішні перспек-
тиви й вузли, акцентували їхні декоратив-
ні елементи;
партери розташовувалися на головній осі
і, залежно від рельєфу, або безпосередньо
перед будинком, або біля підніжжя схилу.
Партер являв собою плоский сад. Він був не-
мов би продовженням будинку, оформлявся
квітниками або арабесками із стриженого
самшиту, прикрашався фонтанами і скульп-
турами. Часто на партерах влаштовували
альтанки, трельяжі, перголи;
плоска частина саду часто замикалася
напівкруглою стіною із каменю чи рос-
лин і зазвичай закінчувалася ступінчасто
оформленим укосом. Такий прийом одер-
жав назву "амфітеатр". Кам’яні його стіни
87ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2
Сади Боболі у Флоренції як взірець садів Італії епохи Ренесансу
Рис. 1. Картосхема Садів Боболі
оздоблювалися нішами зі скульптурами і
завершувалися балюстрадою;
типовий елемент — так званий секрет-
ний сад — ізольована ділянка для усаміт-
неного відпочинку;
кожний вузол композиційно заверше-
ний у загальному, цілісному вирішенні.
Такі принципи були покладені в основу
створення у ХV–ХVІ ст. знаменитих садів
на віллах Капрарола, Ланте, д´Есте, Боболі
[2, 7].
Сади Боболі (рис. 1, 2) — непереверше-
ний взірець італійського стилю у парковій
архітектурі, розташовані на великій тери-
торії, що утворилася внаслідок об’єднання
саду, розпланованого у XVI ст. на пагорбі,
розташованому позаду палацу Елеонори
Толедської, дружини правителя Флоренції
герцога Козимо І де Медичі (палац був ви-
куплений у сім’ї Луки Пітті у 1550 р. і тому
прозваний у народі "Сад Пітті"), з великою
ділянкою, вилученою з лісо-сіль сько гос по-
дарських угідь і обмеженою зведеними у
XIV ст. цитадельними стінами і воротами
Порта Романа та фортечною стіною часів
Козимо І. Саме від давньої назви цих угідь
"Боболі", що означає "ділянка землі, що за-
росла лісом", парк отримав нинішню назву.
Цікава історія правління згаданого герцога
Козимо І Медичі (1519–1574), котрий пра-
вив Флоренцією протягом 30 років [3] і за-
снував династію, що залишалася при владі
у Флоренції рівно 200 років (1537–1737).
Стабільність цього періоду можна поясни-
ти особистими якостями представників
роду Медичі, які прийшли до влади (насам-
перед фундатора династії Козимо I, у якого
риси сильного вольового й діяльного харак-
теру поєднувалися з рисами щедрого меце-
ната), а також тим, що Медичі зуміли по-
ріднитися як з найбільш впливовими дво-
рами Європи, так і зі своїми сусідами в
Італії. Нерідко великі герцогині Флоренції
мали королівське походження, а дочки і се-
стри герцогів Медичі ставали дружинами
королів, у тому числі дві — королевами
Франції.
Найбільший парк Флоренції — Сади Бо-
болі були закладені герцогом Козимо І де
Медичі у 1549 р. Первинний план парку був
розроблений Ніколо Періколі на прізвисько
Тріболо [4, 11, 14], однак основні роботи були
завершені вже після його смерті у 1550 р. ін-
шими архітекторами, спочатку Давидом
Фортині, з 1554 по 1561 рр. — Джорджо Ва-
зарі, з 1560 до 1583 рр. — Бартоломео Ам-
маннаті, з 1574 р. до них долучився Бернардо
Буонталенті, який з того часу керував робо-
тами в парку [4, 14]. Завдяки тому, що всі
згадані архітектори погодилися з первинним
задумом Ніколо Тріболо, зміни головних бу-
дівничих не позначилися на загальній кон-
88 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2
І.С. Косенко
Рис. 2. Палац Пітті та амфітеатр Садів Боболі
цепції парку. Ніколо Тріболо взяв за основу
схеми саду вісь перспективи, що пересікає
вхід у палац Пітті і піднімається вздовж па-
горба, розташованого за ним. Власне на цій
композиційній осі і були сплановані тераси,
парадні сходи, гроти і басейни, в яких плава-
ли декоративні рибки і були розташовані
скульптури. Тоді ж на місці старої камено-
ломні був створений "амфітеатр", спочатку
оформлений по периметру вічнозеленими
рослинами, прикрашений римськими стату-
ями персонажів стародавніх міфів і легенд.
У ті часи парк прикрашали скульптура
Джамболоньї "Фонтан Океану", яка потім
була перевезена в інше місце, малий "Грот
Мадам" і "Великий грот", розпочатий Вазарі
і завершений Амманнаті і Буонталенті впро-
довж 1583 та 1593 рр.
У 1612–1630 рр. роботи були продовжені
Джуліо і Альфонсо Паріджі, котрі перебу-
дували амфітеатр у Зелений театр, при-
значений для проведення урочистих ви-
став просто неба, які проводили протягом
усього періоду існування парку аж до на-
шого часу. Наприклад, вистава Лукі Ронко-
ні "Королева фей" була поставлена тут у
1987 р.
Форма амфітеатру, який неодноразово
зазнавав змін, має вигляд латинської літе-
ри "U". За проектом Бартоломео Амманнаті
(1563) вона мала відповідати крилам пала-
цу Пітті, які обмежували внутрішній двір.
Таким чином, палац і сад ставали єдиним
цілим, підпорядкованим задуму архітекто-
ра. У центрі амфітеатру поставили єгипет-
ський обеліск і гранітну ванну.
В історії створення і розвитку парку
"Сади Боболі" автори путівника [4] виділя-
ють кілька етапів, перший з яких тривав з
1550 по 1609 рік. За розробленим ще Ніколо
Тріболо планом розташовані за палацом
Пітті долина і пагорб були розбиті на пря-
мокутні секції, відведені під посадку вино-
градників і оливкових дерев, а також гайки
дикорослих дерев і кущів. Ці секції обноси-
ли високими шпалерами, утворюючи так
звані раньяї, призначені для лову птахів
спеціальними сітками, що називаються
"ранья". До найбільш античних споруд пар-
ку належить "Грот Мадам", збудований у
1553–1555 рр. У кінці узвозу від амфітеа-
тру до вершини пагорба в 1565–1568 рр.
споруджено басейн Нептуна зі скульпту-
рами наяд і тритонів.
89ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2
Сади Боболі у Флоренції як взірець садів Італії епохи Ренесансу
Наступний етап припадає на 1609–1737
рр. За часів Козимо ІІ територія парку
розширюється за рахунок прилеглих зе-
мель і проводиться його реконструкція під
керівництвом Терардо Мекіні і Джуліо
Паріджі. Центральним елементом архі-
тектурної композиції приєднаного саду
стала широка кипарисова алея, що веде до
чудового штучного еліпсоподібного озера
"Васка дель Ізола" з островом посередині,
будівництво якого було розпочато в 1612 р.
і закінчено в 1620 р. З південного боку алеї
було створено три великі лабіринти з ку-
щів (знесені в 1834 р.), а також алея-
тунель, утворена переплетенням гілок
дуба кам’яного (Quercus ilex L.). Два дов-
гих проходи у вигляді тунелю дещо мен-
ших розмірів розташовані з обох боків
"Великої стежки", що веде до озера "Васка
дель Ізола". Південна межа парку сфор-
мована цегляною стіною ХІV ст., пара-
лельно якій розташована алея, а поряд з
нею з боку парку влаштована поїлка для
птахів, що називається "Фонтаном Мос-
таччині" і збереглася до наших днів. Уяву
відвідувача вражає вигляд штучного озе-
ра "Васка дель Ізола". Острів посеред озе-
ра спочатку призначався для вирощуван-
ня цитрусових і квітів. В архівах парку не
збереглося достовірних даних, яким був
фонтан у центрі острова до 1636 р., коли за
розпорядженням Фердинанда ІІ сюди пе-
ренесли з амфітеатру і встановили фонтан
"Океан", висічений у 1577 р. на великій
гранітній чаші, доставленій за розпоря-
дженням Козимо І де Медічі з острова
Ельба скульптором-архітектором Джам-
болонья. У 1636 р. була встановлена там,
де вона стоїть і нині, статуя Достатку —
ідеальне завершення перспективи, що від-
кривається з вікон палацу Пітті, які вихо-
дять на амфітеатр і басейн Нептуна.
У 1737 р. помер Джангастоне, останній
нащадок династії Медічі, і регентство над
ерцгерцогством Тоскани передається ди-
настії Габзбургів, які правили до 1765 р. У
цей період Сади Боболі прийшли у запус-
тіння. Роки правління Леопольдо ді Лорена
(ерцгерцог у 1765–1790 рр.) характеризу-
ються значними капіталовкладеннями в
реставрацію скульптур, архітектурних
елементів, зрошувальної системи, а також
у переоблицювання приміщень і відновлен-
ня паркової флори. За проектом Занобі
дель Росео перебудовано Віденську ка в’яр-
ню (1775), оранжерею-лимонарій (1777–
1778), а також флігель Меридіани.
Із колекції римської Вілли Медичі
були доставлені зразки класичної скуль-
птури — два полонені даки, численні бюс-
ти і єгипетський обеліск, встановлений у
центрі амфітеатру в 1790 р. У цей же час
реконструюється галявина "Праго делле
Колонне", створюються Нижній та Верхній
ботанічні сади.
Наступний період припадає на ХІХ–
ХХ ст. [4]. У 1799–1814 рр. Італію окупува-
ли наполеонівські війська, і парк знову за-
непав. Ідея Елізи Бачоккі щодо перетво-
рення Боболі на сад англійського типу через
відсутність коштів так ніколи і не була реа-
лізована. У 1834 р. парковому комплексу
було завдано найбільшої шкоди за всю іс-
торію його існування, коли за розпоря-
дженням ерцгерцога Леопольда ІІ архітек-
тор Паскуале Погганчі спланував алею для
руху карет, для чого були викорчувані ла-
біринти із шпалер, а багато прямих алей,
прокладених крізь раньяї, були перетворе-
ні на криволінійні або звивисті.
З 1850 р. Сади Боболі не зазнали прак-
тично жодних змін, якщо не брати до уваги
деякі реставраційні роботи або нечасті екс-
перименти з висаджування нових інтроду-
кованих рослин [4, 14].
Щодо рослинності парку [4, 14], то вона не
характеризується великим різноманіттям.
Уздовж алей парку тягнуться високі шпале-
ри, сформовані у верхній частині з дуба
кам'яного (Quercus ilex), а в нижній — із
низькорослих кущів калини лавролистої,
або вічнозеленої (Viburnum ti nus L.), лавра
благородного (Laurus nobilis L.), філіреї ши-
роколистої (Phillyrea latifolia L.), жостера
90 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2
І.С. Косенко
вічнозеленого (Rhamnus alaternus L.), мирта
звичайного (Myrtus com munis L.).
Гаї між алеями також здебільшого утво-
рені деревами дуба кам’яного. З листопадних
дерев є платани (Platanus acerifolia (Aiton)
Willd.), які ростуть поблизу басейну Нептуна
і "Галявини з колонами", а також екземпляр
гінкго дволопатевого (Ginkgo biloba L.), два
тюльпанних дерева (Li rio den dron tulipifera
L.), один клен французький (Acer monspes-
sulanum L.). З кедрів найбільше екземплярів
к. атлантичного (Ced rus atlantica (Endl.)
Manetti ex Carrire) й к. гімалайського (C. deo-
dara (Roxb.) G. Don), а єдиний екземпляр лі-
ванського кедра (C. li bani A. Rich.) росте в
Нижньому ботанічному саду.
Велику цінність має колекція цитрусо-
вих, що вирощується в Лимонарії у більш
ніж 500 діжках. Це одна з найбільших ко-
лекцій в Європі. У саду навпроти Лимона-
рію ростуть старовинні сорти троянд: ‘Cha-
peau de Napoleon’, ‘Madame Pierre Ogier’,
‘Complicata’, ‘Tuscany Superb’, ‘Variegata
di Bolonga’, ‘Ferdinand Pichard’, ‘Cardinal
de Rhichelieu’ та ін. У Верхньому ботаніч-
ному саду розташована колекція водних і
тропічних рослин, серед яких евріала стра-
хітлива (Euryale ferox Salisb.), лепешняк
великий (Glyceria aquatica (L.) Wahlb.), вік-
торія регія (Victoria regia Lindl.), гібіск гос-
тролистий (Hibiscus militaris Cav.), діоон
колючий (Dioon spinulosum Dyer ex Eichler),
пандан корисний (Pandanus utilis Bory).
Відповідно до плану саду відвідувачам
пропонуються два плани екскурсій, кожна
з яких триває 2–3 год. Перший план екс-
курсії: від внутрішнього двору роботи Ам-
маннаті до "Великого гроту" роботи Буон-
таленті. Другий план екскурсії: від рівня
амфітеатру до "Галявини з колонами", роз-
ташованої за озером "Васка дель Ізола".
Мій одноденний і тому поверховий огляд
цього унікального садово-паркового витво-
ру дає підстави стверджувати, що належ-
ний догляд за парком відсутній. Про це
свідчить численна кількість понівечених
скульптур, хоча проводиться реставрація
окремих екземплярів. Потребують капі-
тального ремонту сходи на всій території
Саду. Водна система парку також потребує
капітальної реставрації, адже багато фон-
танів та басейнів не діють. Недостатній дог-
ляд проводиться і за рослинним різнома-
ніттям. Через несвоєчасне формування
крони дерев закрито окремі перспективи.
Нинішнім господарям Боболі слід докласти
чимало зусиль, щоб зберегти для майбут-
ніх поколінь цей унікальний взірець мисте-
цтва Ренесансу.
1. Білоус В.І. Садово-паркове мистецтво: Ко-
ротка історія розвитку та методи створення худож-
ніх садів. — К.: Наук. світ, 2001. — 299 с.
2. Боговая И.О., Фурсова Л.М. Ландшафтное
искусство. — М.: Агропромиздат, 1988. — 223 с.
3. Города-музеи Италии: Рим–Флоренция–
Венеция–Неаполь–Помпеи. — Roma: Lozzi, 1998. —
128 р.
4. Дворец Питти. Все музеи. Все произведения
/ Под общ. ред. Марко Кьярини. — Livorno: Sillabe,
2008 — 192 p.
5. Жирнов А.Д. Искусство паркостроения. —
Львов: Вища шк., 1977. — 208 с.
6. Курбатов В.Я. Всеобщая история ланд-
шафтного искусства. Сады и парки мира. — М: Экс-
мо, 2007. — 736 с.
7. Кучерявий В.П. Озеленення населених
місць. — Львів: Світ, 2005. — 456 с.
8. Лихачев Д.С. Поэзия садов: К семантике
садово-парковых стилей. Сад как текст. — 2-е изд.,
испр. и доп. — СПб.: Наука, 1991. — 370 с.
9. Рандхава М. Сады через века / Сокр. пер. с
англ. Л.Д. Ардашниковой. — М.: Знание, 1981. — 318 с.
10. Регель А. Изящное садоводство и художе-
ственные сады. — СПб.: Изд-во Г.Б. Винклера,
1896. — 448 с.
11. Самые красивые сады мира / Под ред.
К. Холмса; пер. с нем. Л.М. Матюхина, Н.В. Матю-
хиной. — М.: БММ, 2002. — 176 с.
12. Софиевка (парк) // Энциклопедическій сло-
варь. — СПб.: Изд. Ф.А. Брокгаузъ, И.А. Ефронъ,
1900. — Т. 60 (ХХХА). — С. 956.
13. Франко І. Данте Алігієрі: Характеристика
середніх віків. Житіє поета і вибір із його поезії. —
Львів: Т-во прихильників укр. літ-ри, науки і шту-
ки у Львові, 1913. — 246 с.
14. Medri L., Galletti G. Boboli gardens: The offi-
cial guide. — Livorno: Sillabe, 2008 — 48 р.
Рекомендував до друку П.А. Мороз
91ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2
Сади Боболі у Флоренції як взірець садів Італії епохи Ренесансу
И.С. Косенко
Национальный дендрологический
парк "Софиевка" НАН Украины,
Украина, г. Умань
САДЫ БОБОЛИ ВО ФЛОРЕНЦИИ
КАК ОБРАЗЕЦ ИСТОРИЧЕСКИХ САДОВ
ИТАЛИИ ЭПОХИ РЕНЕССАНСА
На основании литературных данных и собственных
наблюдений приведена общая характеристика са-
дов Италии эпохи Ренессанса и история создания,
развития и нынешнего состояния Садов Боболи во
Флоренции.
I.S. Kosenko
National Dendrological Park Sofiyivka
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Uman
BOBOLI GARDENS IN FLORENCE
AS SPECIMEN OF ITALIAN GARDENS
OF RENAISSANCE
On the basis of literary data and own investigations
the concept description of Italy gardens during the
Renaissance epoch and the history of creation, de-
velopment and conservation of Boboli gardens in
Florence is stated briefly.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-586 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:43:56Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/8f/6e329eab4b4296048a2596a933f3368f.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-5862019-12-06T14:17:59Z Boboli gardens in Florence as specimen of Italian gardens of Renaissance Сади Боболі у Флоренції як взірець садів Італії епохи ренесансу Kosenko, I.S. On the basis of literary data and own investigations the concept description of Italy gardens during the Renaissance epoch and the history of creation, development and conservation of Boboli gardens in Florence is stated briefly. На підставі літературних даних та власних спостережень наведено загальну характеристику садів Італії епохи Ренесансу та історію створення, розвитку і нинішнього стану Садів Боболі у Флоренції. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2010-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/586 10.5281/zenodo.2550875 Plant Introduction; Vol 46 (2010); 85-91 Інтродукція Рослин; Том 46 (2010); 85-91 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377781 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/586/558 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Kosenko, I.S. Сади Боболі у Флоренції як взірець садів Італії епохи ренесансу |
| title | Сади Боболі у Флоренції як взірець садів Італії епохи ренесансу |
| title_alt | Boboli gardens in Florence as specimen of Italian gardens of Renaissance |
| title_full | Сади Боболі у Флоренції як взірець садів Італії епохи ренесансу |
| title_fullStr | Сади Боболі у Флоренції як взірець садів Італії епохи ренесансу |
| title_full_unstemmed | Сади Боболі у Флоренції як взірець садів Італії епохи ренесансу |
| title_short | Сади Боболі у Флоренції як взірець садів Італії епохи ренесансу |
| title_sort | сади боболі у флоренції як взірець садів італії епохи ренесансу |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/586 |
| work_keys_str_mv | AT kosenkois boboligardensinflorenceasspecimenofitaliangardensofrenaissance AT kosenkois sadibobolíuflorencííâkvzírecʹsadívítalííepohirenesansu |