Наукова діяльність М.П. Ященка, його роль у розвитку вітчизняного квітникарства та формуванні напрямів досліджень з інтродукції і селекції квітниково-декоративних рослин в Україні

The analysis on the results of scientific activity, on the background of bright creative biography, of candidate of biological science, one of the famous Ukrainian scientist in the field of introduction and selection of plants for floriculture – Mycola Petrovych Yashchenko have been given as well as...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
Hauptverfasser:	Muzychuk, G.M., Doroshenko, А.S.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2010
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/588
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860123098214301696
author	Muzychuk, G.M. Doroshenko, А.S.
author_facet	Muzychuk, G.M. Doroshenko, А.S.
author_sort	Muzychuk, G.M.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-12-06T14:24:19Z
description	The analysis on the results of scientific activity, on the background of bright creative biography, of candidate of biological science, one of the famous Ukrainian scientist in the field of introduction and selection of plants for floriculture – Mycola Petrovych Yashchenko have been given as well as the estimation of the main his scientific works and definition of their importance for contemporary and future research.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2550881
first_indexed	2025-07-17T12:43:57Z
format	Article
fulltext	98 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2 УДК 635.92:631.527:[581.522.4+581.95](09/92) Г.М. МУЗИЧУК1, А.С. ДОРОШЕНКО2 1 Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Україна, 01601 м. Київ, вул. Терещенківська, 2 2 Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязевська, 1 НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ М.П. ЯЩЕНКА, ЙОГО РОЛЬ У РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО КВІТНИКАРСТВА ТА ФОРМУВАННІ НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ З ІНТРОДУКЦІЇ І СЕЛЕКЦІЇ КВІТНИКОВО-ДЕКОРАТИВНИХ РОСЛИН В УКРАЇНІ Проаналізовано результати наукової діяльності кандидата біологічних наук, одного з найвидатніших українських учених у галузі інтродукції та селекції квітниково-декоративних рослин Миколи Петровича Ященка. Дано оцінку основним його науковим роботам, визначена їх значущість для розвитку вітчизняного квітникарства та сучасних і майбутніх досліджень. © Г.М. МУЗИЧУК, А.С. ДОРОШЕНКО, 2010 Кандидат біологічних наук Микола Петрович Ященко — видатний укра- їнський учений у галузі інтродукції та селекції квітниково-декоративних рослин, один із розробни- ків фундаментальних на- прямів наукових дослі- джень із квітниковими культурами, ініціатор нау- ково-дослідних робіт із се- лекції цих рослин в Украї- ні, відомий селекціонер сортів жоржини са дової (Dahlia � cultorum Thorsr. et. Reis), які отримали сві- тове визнання, роз робник селекційних прог рам та спі- вавтор оригінальних сор- тів гладіолуса гібридного (Gladiolus hybridus hort.). Наукову діяльність М.П. Ященко розпо- чав одразу після закінчення Української сільськогосподарської академії (нині — На- ціональний університет біоресурсів та при- родокористування) у 1960 р. у Центрально- му республіканському бо- танічному саду АН УРСР (ЦРБС) на посаді молод- шого наукового співробіт- ника відділу квітниково- декоративних рослин. Ці- кавий збіг обставин, що супроводжував випуск- ника при його працевлаш- туванні. За розподілом М.П. Ященко мав працю- вати на Кіровоградській дослідній станції. Одно- курсник, який отримав на- правлення в ЦРБС, дові- давшись, що там його че- кає заробітна плата в розмірі 60 рублів, запро- понував Миколі Петрови- чу помінятися направлен- нями, на що той погодився. Коли він приступив до роботи в ЦРБС, було висунуте загальнодержавне гасло: "Місто повинне бути гарним, місту потрібні квіти!". Це стало однією із причин того, що молодо- му перспективному співробітникові запро- понували займатися саме квітниковими рослинами, що відіграло дуже значну роль у його подальшому житті. Безсумнівно, М.П. Ященко 99ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2 Наукова діяльність М.П. Ященка, його роль у розвитку вітчизняного квітникарства... Микола Петрович, як наділена талантами людина, зміг би виявити свої яскраві здіб- ності й у іншому місці. Але саме через збіг обставин він став займатися тим, що, як ви- явилося пізніше, було невід’ємною части- ною його душі. Завдячуючи щасливому ви- падку, він з’явився там, де згодом зміг так блискуче виявити свій талант, створити еталонні речі, які стали орієнтирами для досягнень як його сучасників, так і ниніш- нього покоління науковців-квітникарів. У 60-ті роки М.П. Ященко потрапив у колектив першопрохідців українського декоративного садівництва — відомих учених, які закладали основи вітчизняно- го квітникарства, створювали колекційні фонди різних рослин та розпочинали пер- ші наукові роботи з ними. Серед них були М.І. Орлов, К.Д. Харченко і тоді ще моло- дий, але вже досвідчений фахівець — Л.М. Яременко. Микола Петрович ретель- но переймав досвід своїх учителів, освою- вав принципи інтродукційної роботи, із захопленням спочатку спільно зі старши- ми колегами [13], а потім — самостійно, розпочав вивчати жоржину садову (D. � cul torum), яку йому обрали як об’єкт для виконання досліджень за темою дисерта- ційної роботи, що була успішно захищена в 1970 р. [30]. У спадок Миколі Петровичу дістався унікальний на той час колекцій- ний фонд цієї рослини, створений ученими Ф.С. Дудіком і К.Д. Харченко. Багаторічна робота з вивчення особливостей насін- нєвого та вегетативного розмноження D. �cultorum в умовах Лісостепової зони за темою дисертації та паралельне дослі- дження біоморфологічних особливостей сортів і створених на їх основі гібридів [16, 17, 28] сформували Миколу Петровича як самостійного, вдумливого, серйозного вче- ного. Статті та дисертація, що були уза- гальненням результатів багатьох експе- риментальних досліджень із вивчення біо- логії жоржин, продемонстрували вагомі досягнення молодого науковця, тому у 1971 р. його перевели на посаду старшого наукового співробітника. Під час навчання в Українській сільсько- господарській академії М.П. Ященко спеціа- лізувався в лабораторії генетики та селек- ції, де займався модною на той час культу- рою — кукурудзою. Згодом, працюючи в ЦРБС серед науковців, які на тлі основних досліджень з інтродукції квітникових рос- лин розпочали практичну діяльність зі ство- рення нових сортів квітникових культур, Микола Петрович намагався реалізувати закладені у студентські роки знання, що були вже багаторазово примножені під час першого десятиліття його роботи завдяки опрацюванню великої кількості спеціальної наукової літератури з генетики та селекції, яку М.П. Ященко ретельно аналізував пара- лельно з науковими джерелами з питань ін- тродукції та різних аспектів біології рослин, які були на той час основою його наукових досліджень. Створюючи нові гібриди D. � cultorum, він також долучився до захоплю- ючої, творчої, але поки що позапланової се- лекційної роботи, виконуючи яку, він зрозу- мів, що для того щоб до існуючого величез- ного багатства сортів жоржини додати щось дійсно нове з високим рівнем відмітності, потрібна серйозніша й глибша діяльність. Здійснюючи своє бажання широкого роз- гортання селекційних робіт на науковій основі та надання їм більш офіційного ста- тусу, Микола Петрович наполегливо пропо- нував зробити їх одним із розділів теми на- укових досліджень підрозділу. Саме з його ініціативи роботи із селекції нових сортів у відділі квітниково-декоративних рослин на- були системного наукового звучання й були внесені до планів науково-дослідних робіт. Ця традиція, запроваджена Миколою Пет- ровичем наприкінці 70-років XX ст., незмін- но зберігалася в науковій роботі Національ- ного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України й дійшла до наших днів. Як би не звучали назви тем наукових досліджень відділу квітниково-декоративних рослин: "Мобілізація і вивчення генофондів провід- них квітниково-декоративних рослин з ме- тою створення високодекоративних сортів" (1984–1988 рр., № державної реєстрації 100 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2 Г.М. Музичук, А.С. Дорошенко 0184U006958), "Інтродукційне сортовивчен- ня і селекція квітниково-декоративних рос- лин" (1989–1993 рр., № 0294U000537), "Роз- ширення генетичної бази квітниково-деко- ративних рослин шляхом інтродукції та селекції" (1994–1998 рр., № 0299U004067), "Вивчення світового біорізноманіття квіт ни- ково-декоративних рослин, їх інтродукція та селекція" (1999–2003 рр., № 0199U003057), "Збереження і збагачення генофонду квіт- никово-декоративних рослин шляхом ін- тродукції та селекції" (2004–2008 рр., № 0104U000385), питання селекції посідають чільне місце і завжди відображені в загаль- ній назві поряд з інтродукцією. Продовжуючи серйозно працювати над фаховою літературою з генетики й селекції, М.П. Ященко став єдиним у великому за чи- сельністю колективі відділу, хто дійсно на високому науковому рівні володів теоретич- ними питаннями в цій галузі. Його знання, поєднані з високими аналітичними здібнос- тями, здатністю швидко узагальнювати дані та формулювати науково обґрунтовані ви- сновки й пропозиції, дали йому змогу зай- няти позиції лідера при вирішенні всіх пи- тань наукової діяльності підрозділу, а особ- ливо тих, які були пов’язані із селекцією. На основі отриманих ним численних ре- зультатів вивчення біології цвітіння D. � cultorum, особливий інтерес серед яких становили матеріали експериментів із дос- лідження характеру прояву різних ознак при самозапиленні сортів [14, 27] та аналізу перших практичних результатів і багатого арсеналу теоретичних знань, Микола Пет- рович дійшов висновку, що потрібно спро- бувати застосувати методи інбридингу в селекції цієї культури, чого до нього у світі не робилося. У науковій літературі того часу взагалі не було відомостей про вико- ристання самозапилення в селекції D. � cultorum. Миколу Петровича, уже сформо- ваного на той час фахівця, дуже цікавило, як може проявитися ефект гетерозису в цієї складної за походженням гібридної рослини. Очікуваними результатами за- планованої серії робіт було створення сор- тів D. � cultorum із різними строками цвітіння, з оригінальними за формою та забарвленням суцвіттями. Для цього М.П. Ященко вивчав отримані ним власні сіянці від схрещувань трьох найновіших на той час культиварів зарубіжної селекції, відібраних ним як батьківські форми. Ці не- махрові сорти, обрані із сотень інших мож- ливих кандидатів, хоч і не мали високу де- коративність, однак привабили його на- явністю пурпурового забарвлення листків. Тоді це було найвизначнішим досягненням світової селекції D. � cultorum. Але, на жаль, за даними зарубіжних джерел і на основі перших результатів власних дослі- джень виявилося, що генетично ознака пурпуровості листка пов’язана лише з пурпурово-ліловим (різних відтінків — від темного до світлого) кольором язичкових квіток, тобто гени цих ознак уважалися зчепленими. Однак Микола Петрович пос- тавив собі за мету отримати те, що здава- лося неможливим. Він прагнув поєднати пурпурове забарвлення листків із білим, жовтим та червоним кольорами суцвіть. Але це не була мрія утопіста, хоча, за логі- кою речей, могла б здаватися саме такою. Наукової підставою для постановки цих зав дань стала… одна-єдина біла пелюстка язичкової квітки (названа пізніше маркер- ною ознакою), виявлена ним в одному з не- махрових суцвіть серед численного потом- ства інбредних сіянців із пурпуровими листками. Зробивши висновок, що ген цієї ознаки (біле забарвлення пелюсток) є у до- сить складному генетичному потенціалі пурпуроволистих сортів і що він може про- явитися на тлі пурпурових листків, учений, здійснивши серії насичуючих схрещувань і використавши кілька розроблених ним осо- бисто та адаптованих для селекції D. � cultorum варіантів методу інбридингу, таки зумів отримати сіянець, який мав неймо- вірне поєднання ознак: пурпуроволистя- ність із білим забарвленням язичкових кві- ток у суцвітті. Попри те, що він був висо- корослим, мав немахрове суцвіття-кошик, це була не тільки сенсація в галузі селекції 101ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2 Наукова діяльність М.П. Ященка, його роль у розвитку вітчизняного квітникарства... жоржини, а й реальна підстава та доказ того, що плани Миколи Петровича — не фантастика. Хоча до їхньої реалізації ле- жав довгий шлях тривалої й кропіткої ро- боти. Слід було забезпечити теоретичне підґрунтя для подальших практичних кро- ків, що потребувало опрацювання величез- ної кількості літератури з генетики, селек- ції, фізіології та біохімії. Ще більших зу- силь вимагала практична робота. Адже це десятки варіантів схрещувань, аналіз бага- тьох сотень сіянців для відбору одного чи кількох із поєднанням ознак, які в майбут- ньому, після багатьох ретельно спланова- них схрещувань, дадуть бажаний резуль- тат за комплексом ознак. Потрібно було зробити відібрані сіянці, по-перше, махро- вими, а по-друге, низькорослими, оскільки ставилося завдання створення вітчизняних сортів, придатних для озеленення. Врахо- вуючи те, що ймовірність появи бажаного поєднання ознак, згідно із зробленими се- лекціонером підрахунками, становила приб- лизно 1 : 1250, а технічних можливостей вирощувати сіянці в такій кількості, щоб серед них з’явилася бажана рослина зі 100% ймовірністю, не було, М.П. Ященко повинен був мати колосальну аналітичну здатність, високий рівень наукової інтуїції, щоб при аналізі селекційного матеріалу точно відібрати ті гібриди, у яких надалі поєднаються пурпуровий колір листків з відмінними від пурпурових забарвленнями суцвіть. Результатом роботи став перший у світі сорт махрових пурпуроволистих червоно- колірних жоржин 'Вічний Вогонь', який ознаменував собою переворот у селекції цієї культури та став улюбленцем не лише його автора, а й озеленювачів усього СРСР. Спочатку він заполонив квітники м. Києва, потім — інших міст України, а згодом на- був популярності в Росії, країнах Прибал- тики й навіть у республіках Середньої Азії. Пізніше, у 1987 році, цей сорт М.П. Ященка здобув найвищу нагороду — Велику золо- ту медаль на престижній всесвітній вистав- ці квітів "Далія-87" (Dahlia-87) в Ерфурті 'Вічний Вогонь' — сорт М.П. Ященка, зареєстрований у 1978 р. (Німеччина). Відпрацьований при його створенні метод селекції D. � cultorum, оснований на близькоспорідненому пере- запиленні з використанням маркерних ознак, надалі був застосований для отри- мання інших з 23 створених ним оригіналь- них сортів цієї рослини, серед яких і такі відомі, як 'Залп Аврори', 'Серце Данко', 'Журавушка', 'Флагман Революції', 'Звьозд- ний мір', 'Луноход', 'Веселі Терни', 'Асте- роїд', ‘Рудана', 'Сполох' та ін. Першими нагородами українських се- лекціонерів квітникових рослин за створе- ні ними нові культивари були грамоти та дипломи Виставки досягнень народного господарства (ВДНГ) УРСР (Київ) та ВДНГ СРСР (Москва). У 1981 р. від ВДНГ СРСР отримано престижну всесоюзну нагороду — атестат першого ступеня за демонстра- цію семи нових низькорослих сортів D. � cultorum, створених у ЦРБС. Так само ви- соко досягнення науковців ЦРБС були оці- нені експертною комісією ВДНГ СРСР під час їхньої другої участі у виставці в 1985 р. Їх знову нагородили атестатом першого ступеня за демонстрацію сортів різних квітникових рослин, серед яких були 19 культиварів D. � cultorum. Ці нагороди ста- ли основою для майбутнього тріумфу 102 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2 Г.М. Музичук, А.С. Дорошенко культиварів українських селекціонерів у міжнародному масштабі. Часто ініціатором і завжди найактивнішим організатором участі в численних вітчизняних та зару- біжних виставках був саме М.П. Ященко. Завдячуючи успіхам всесоюзного рівня, науковці з ЦРБС стали обов’язковими екс- позиціонерами міжнародних виставок кві- тів, у яких брав участь СРСР, а пізніше — Україна. Сорти Миколи Петровича отри- мали серію міжнародних нагород — золо- тих, срібних, бронзових медалей, дипломів. У 90-х роках вони експонувалися на най- престижніших міжнародних виставках у Нідерландах (Флоріада-92), Японії (Екс- по-90, Осака), Німеччині (Експо-93, Штут- гарт) і всюди ставали призерами. У 1985 р. М.П. Ященку була присуджена престижна премія ім. В.Я. Юр’єва АН УРСР за створення нових високодекоративних сортів квітникових рослин і впроваджен- ня їх у зелене будівництво республіки. Нас тупного року його наукова робота була відзначена ювілейною пам’ятною медаллю до 100-річчя з дня народження видатного вченого М.І. Вавілова. Популярність створених Миколою Пет- ровичем сортів D. � cultorum стала причи- ною привернення широкої уваги до його особи. До того ж він був вельми комуніка- бельним, задушевним у бесідах, джентль- меном у поводженні з жінками, ерудованим і надзвичайно цікавим співрозмовником, якого можна було слухати годинами. Зав- дяки тодішнім ЗМІ М.П. Ященко став дуже відомою людиною, про яку багато писали саме як про селекціонера жоржин. Він був героєм багатьох нарисів, якому присвячу- 'Журавушка' — сорт М.П. Ященка, зареє стрований у 1981 р. 'Залп Аврори' — сорт М.П. Ященка, зареєстрований у 1984 р. 'Звьоздний Мір' — сорт М.П. Ященка, зареєстро- ваний у 1985 р. 103ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2 Наукова діяльність М.П. Ященка, його роль у розвитку вітчизняного квітникарства... вали цілі шпальти такі періодичні видання, як "Вечірній Київ", "Зеркало недели", "Ро- бітнича газета", "Цветоводство", "Квіти України". Увага преси до його особистості як селекціонера унікальних сортів D. � cultorum не зменшувалась і пізніше, у дру- гій половині 90-х років, коли створені ним культивари стали загальновідомими і, зда- валося, перестали сприйматися як сенсація (Ходжашвили О.В. Николай Петрович Ященко — мастер и георгины // Зеркало недели. — 1995. — № 48 (61). — С. 10–11; Хазан Л.П. Розмова з цікавою людиною: формула Блакитної жоржини // Робітнича газета. — 11 вересня. — 1997. — С. 4). Завдяки увазі преси саме до цього ас- пекту наукової діяльності Миколи Петро- вича, він і дотепер сприймається дещо од- нобічно — як відомий селекціонер D. � cultorum. Але насправді його наукові інте- реси впродовж усього періоду творчого життя були досить багатогранними й у кож- ній справі він залишив помітний і досі за- требуваний науковий здобуток. Для повного аналізу всіх результатів діяльності цього вченого рамки однієї статті є занадто вузь- кими. Кожен з аспектів його роботи — це окрема тема для узагальнень. Тому у цій пуб- лікації ми лише коротко зупинимося на най- головніших з отриманих ним результатів. Наукова робота М.П. Ященка була пов’язана з вивченням біологічної продук- тивності сортів D. � cultorum та видів і куль- тиварів декоративних рослин родів Iris L. і Gladiolus L. при різних системах розмно- ження [14, 15, 17, 24, 25, 29, 33, 34], з дослі- дженням особливостей їхніх реакції на змі- ну зовнішніх факторів [16, 21], розробкою теоретичних питань інтродукції, селекції та збереження генофонду квітникових рослин [12, 30–32]. Вагомим є внесок М.П. Ященка в справу мобілізації генофонду квіт ни ково- декоративних рослин у ЦРБС, збагачення асортименту декоративних рослин для сфе- ри озеленення, у формування колекцій низ- ки культур у Ботанічному саду. Усіляко ло- біюючи селекційну роботу, Микола Петро- вич не менших успіхів досягнув і як інтродуктор та колекціонер, який першим дізнавався про новинки в цій галузі, особли- во ретельно при цьому вивчаючи нові та традиційні методи інтродукції. Він активно ділився своїми знаннями та був ініціатором упровадження нових підходів у наукову ді- яльність відділу. Його інтродукційна робота була пов’язана не лише з D. � cultorum. У підпорядкуванні Миколи Петровича трива- лий час перебували також гіацинти (Hy- acinthus L.), лілії (Lilium L.), нарциси (Nar- cissus L.), тюльпани (Tulipa L.), флокси (Phlox L.), дрібноцибулинні квітникові рос- лини й малопоширені декоративні корене- вищні багаторічники. Під його керівництвом колекційні фонди цих рослин, отримані ним у спадок від К.Д. Харченко, підтримувалися та збагачувалися, а пізніше — наприкінці 80-х він передав їх іншому науковцю, зосе- редивши увагу на вивченні півників садових (Iris L.), гладіолусів (Gladiolus L.), канни (Сanna L.) й, звичайно, D. � cultorum. Основ- ним результатом копіткої роботи з пошуку перспективних для інтродукції зразків, їх прогнозованої й первинної інтродукційної оцінки стали колекції, які відображали сві- тове багатство кожної з культур. Яким зна- чущим був внесок Миколи Петровича в цю справу можна зрозуміти з даних колектив- ної роботи з підбивання підсумків інтродук- ції квітниково-декоративних рослин у ЦРБС [29], ініціатором якої виступив М.П. Ященко. Найяскравіший приклад його заслуг — ко- лекція роду Iris. Завдяки Миколі Петровичу вона збагатилася за десять років 318 новими зразками, що включали велику серію рані- ше відсутніх у колекційному фонді тетра- плоїдних сортів селекції США та зовсім тоді невідомих вітчизняним квітникарям куль- тиварів екзотичних для декоративного са- дівництва видів I. spuria, I. sibirica L., I. pseudacorus L. Поряд із дослідженням фе- нології, різних аспектів біології та особли- востей прояву господарсько-біологічних ознак в умовах Лісостепу України у видів та сортів інтродукованих рослин [3, 16, 21, 25, 29], М.П. Ященко, співпрацюючи зі співро- бітниками різних лабораторій ЦРБС, приді- 104 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2 Г.М. Музичук, А.С. Дорошенко ляв значну увагу вивченню питань ембріо- логії [8] та впливу екзогенних регуляторів росту й мутагенів на різні культури [1, 2, 9, 10, 15]. Нові види й культивари, виділені в результаті первинного інтродукційного ви- пробування [15, 23], Микола Петрович ак- тивно впроваджував, прагнучи аби краса квітів була донесена до широкого загалу, стала доступною громадянам у найвіддале- ніших куточках держави щоденно, а не тіль- ки в дні відвідування ботанічного саду. Успі- ху цій справі значною мірою сприяв цінний чотирирічний досвід (1978–1982), набутий ним за час перебування на посаді заступни- ка директора з наукової роботи Республі- канського дослідно-показового господарства декоративних культур МЖКГ УРСР, яке було проміжною ланкою в системі впрова- дження квітникових рослин у зелене будів- ництво, насінництво та промислове квітни- карство. Повернувшись у ЦРБС, він, завдя- ки налагодженим особистим контактам із виробничниками з різних областей респуб- ліки, значною мірою посприяв установлен- ню більш тісніших зв’язків між наукою та практичним квітникарством і, відповідно, ширшому впровадженню результатів нау- кової діяльності інтродукторів та селекціо- нерів. Низка наукових праць М.П. Ященка присвячена розробці актуальних практич- них питань для галузі озеленення та насін- ництва. Серед них і ті, що пов’язані з роз- робкою методів підвищення продуктивності розмноження [25] і опрацюванням на прик- ладі D. � cultorum способів живцювання рослин на нових субстратах, з яких він, за результатами випробувань, обрав перліт [33], природний матеріал, отриманий уна- слідок спінювання вулканічного скла. До цього часу саме цей легкий, екологічно чис- тий субстрат залишається незамінним при живцюванні багатьох декоративних куль- тур. Після ратифікації Україною в 1994 р. Конвенції про біологічне різноманіття, Ми- кола Петрович із великим ентузіазмом до- лучився до справи збереження генофонду квітниково-декоративних рослин [12, 36]. Ці питання були близькі йому як людині, яка випереджала свій час. До початку 90-х років проблема збереження біорізноманіт- тя не лежала в основі діяльності ботанічних садів, особливо там, де йшлося про куль- турні рослини. У центрі уваги було питання про відбір та впровадження найбільш пер- спективних сортів, решта ж уважалися вибракуваними згідно з діючими методи- ками. До інтродукційного експерименту за- лучалися інші, більш сучасні зразки. Але кожен селекціонер зберігав усі інтродуко- вані сорти, бо це був багатий генетичний матеріал для добору батьківських форм при створенні нових сортів. Також основ- ною ознакою стратегії вітчизняних інтро- дукторів у той час була зосередженість лише на провідних квітникових рослинах, що й спричинило в подальшому значне від- ставання за таксономічним багатством рос- лин декоративного садівництва України від провідних країн світу. Микола Петрович уже в ті роки був прихильником багатого в таксономічному плані асортименту. Ним було створено велику колекцію (приблизно 300 видів та сортів) представників роду Allium L., які він пропонував використати в озелененні [22]. Проте оскільки культура вітчизняного садівництва не досягла того рівня, щоб зацікавити практиків, то його прагнення було незрозумілим навіть коле- гам. Усі дивувалися — кому вони потрібні ці декоративні цибулі! Ось жоржина — це так. І одного разу, попри його протести, це унікальне зібрання було просто переоране. Він досить часто з великим болем згадував цей факт, проходячи мимо ділянки, на якій розміщувалася колись його колекція. Саме тому включення у порядок денний діяль- ності ботанічних садів питання про збере- ження генофонду він зустрів із великою радістю, оскільки високо цінував кожен вид і кожен сорт як неповторні творіння природи й людського розуму та рук. Не можна не відмітити його європей- ський рівень культури в ставленні до квіт- никових рослин, розглядаючи створені ним сорти Dahlia. Багато з них належать до гру- 105ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2 Наукова діяльність М.П. Ященка, його роль у розвитку вітчизняного квітникарства... пи дрібноквіткових або мініатюрних. Ко- ристуючись своїм авторитетом, відомим ім’ям, він упроваджував їх у практику, ви- ховуючи таким чином культуру садівни- цтва в населення та прищеплюючи йому інший її рівень і цим сприяв частковій лік- відації однобічності в підходах до озеле- нення, які тоді полягали в наданні переваги тому, що "величеньке та яскраво-червоне" і в доборі рослин для зрізу, де великий роз- мір квітки був основним критерієм цінності. Цій же справі слугували й десятки випу- щених ним буклетів, численні статті в газе- тах та науково-популярних журналах, до- відкова література [4], а також присвячена квітам його книжечка "Ніжні супутники" [18], яка викликала масове захоплення чи- тачів і стала дефіцитом невдовзі після опуб лікування. Життя М.П. Ященка було яскравим, на- повненим вагомими здобутками та, на жаль, вельми коротким. Але ніщо з того, що заклав Микола Петрович, не загублено. Розроблені ним підходи до селекції D. �cul- torum він пізніше апробував на G. � hyb- ridus, обравши ці рослини предметом до- сліджень дисертаційної роботи тоді моло- дого науковця О.Д. Тимченко. Здійснивши оцінку перспектив гетерозисної селекції різних декоративних рослин [30], Микола Петрович, спільно з О.Д. Тимченко, на осно- ві попереднього вивчення низки аспектів біології цвітіння та розмноження G. � hyb- ridus, а також можливостей застосування інбридингу в його селекції [33–36], створи- ли 11 сортів цієї провідної декоративної рослини. Сьогодні Ольга Дмитрівна, яка є єдиною безпосередньою ученицею Миколи Петровича, завдяки його чудовій школі, стала відомим в Україні провідним фахів- цем з інтродукції та селекції цих рослин, продовжуючи його справу. Результати здійснених М.П. Ященком робіт із вивчення D. � cultorum також лягли в основу нової се рії сучасних досліджень відділу квіт ни- ково-декоративних рослин з інтродукції ви дів та сортів роду Dahlia, вивчення їхньої регенераційної здатності, здатності до ри- зогенезу, продуктивності та інших біоло- гічних особливостей [5–7], вони стали під- ставою для розробки теоретичних засад та напрямів формування колекційного фонду цієї культури [11]. Як науковець Микола Петрович був дуже вимогливим, навіть прискіпливим до себе й до інших. Довелося бути свідком того, як йому принесли рукопис статті, в якій він, пробігши її очима всього декілька се- кунд, одразу помітив значну кількість сут- тєвих і дрібних недоліків, а тоді сказав, що цього й слід було чекати, адже не може бути добрим те, що написане за один тиж- день, і додав: "Я зі своїм досвідом витратив би на статтю такого обсягу місяць, а моло- дому науковцю потрібно було б попрацюва- ти значно більше й наполегливіше, ніж мені". Це "витратив би місяць" надзвичайно здивувало! Хто в ЦРБС здатний був краще, ніж Микола Петрович, широко освічений із багатьох питань науковець, так легко, швидко й глибоко аналізувати матеріали доповідей та статей, знаходячи в них те, чого інші не помічали. Здавалося, що свої публікації він повинен був готувати "граю- чись". А з тих його слів стало зрозумілим, що його науковий рівень — це не тільки природна обдарованість, а й тривала, напо- леглива, копітка праця серйозної, вдумли- вої людини. Саме М.П. Ященко культивував дух ви- могливості не тільки у відділі, а й у цілому в установі, що зазвичай не завжди й не всім подобалось, адже не вельми приємно, коли виявляють твої недоліки, критикують, на- віть якщо це доброзичливо й конструктив- но. Але без цієї його критики рух уперед, якщо й був би, то значно повільнішим. Те- перішньому рівню наукових досліджень відділ квітниково-декоративних рослин повинен завдячувати саме Миколі Петро- вичу, що завжди ставив високу планку в науковій роботі для себе й для інших і цим стимулював пошук нових ідей та бажання відповідати встановленому ним зразку. Не все, що планував Микола Петрович, йому вдалося здійснити. Він увів в інтро- 106 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2 Г.М. Музичук, А.С. Дорошенко дукцію терміни "інтродукційна сепара- ція", "біоморфологічний потенціал", роз- робив концепцію біоморфологічного по- тенціалу, але зміг свої ідеї лише закласти в тезисному вигляді [18, 32]. Ці питання повинні були бути теоретичною частиною його докторської дисертації, яку він, через велику вимогливість до себе, не поспішав винести на суд спецради й не встиг закін- чити, як і опублікувати зазначені ідеї в розгорнутому вигляді. Безперечно, він ра- дів би, якби його молоді послідовники, які сьогодні працюють у відділі квітниково- декоративних рослин НБС НАН України, зрозуміли його задуми й спробували роз- вивати їх далі, реалізуючи у своїх доктор- ських роботах. До роковин смерті М.П. Ященка на шпальтах газети "Грани жизни" (1999), цій видатній людині були присвячені такі ряд- ки: "Як затухаюча свічка пам'яті, цвітуть у парках, на вулицях міст створені ним яскраво-червоні з багряними листами жор- жини сорту 'Вічний вогонь'. У світовій практиці селекції квітів їм немає рівних... Микола Петрович був талановитим вченим- біологом, мудрою й тонкою людиною. І з дивною мужністю й достоїнством зустрів він послані долею останні випробування. Ось уже рік, як його немає з нами. Але пам'ять повертає нам його пісні, які він про- никливо співав під гітару, його дотепний жарт, його недовірливо-іронічний чи ніжно- смутний погляд…". До цих слів приєднаєть- ся кожен, хто знав цю непересічну людину. 1. Антонюк Н.М., Ященко М.П. Вплив супер- мутагенів на життєздатність насіння деяких ба- гаторічних квітникових рослин // Інтродукція та акліматизація рослин на Україні. — К.: Наук. дум- ка, 1977. — Вип. 10. — С. 102–106. 2. Вехеда Б.М., Антонюк Н.М., Ященко Н.П. Особенности реакции книфофии на действие фи- зических и химических мутагенов // Химический мутагенез и качество сельськохозяйственной про- дукции. — М.: Наука, 1983. — С. 208–211. 3. Декоративные растения открытого и закрытого грунта / Под ред. акад. А.М. Гродзинско- го. — К.: Наук. думка, 1985. — 288 с. 4. Довідник квітникаря-любителя / В.Ф. Горо- бець, О.Л. Рубцова, М.П. Ященко та ін. — К.: Уро- жай, 1994. — 366 с. 5. Дорошенко А.С. Науково-дослідна і практич- на робота з інтродукції видів і сортів роду Dahlia Cav. в Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України // Сучасні проблеми фізіології та інтродук- ції рослин: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. до 90-річчя від дня народження професора О.Ф. Михай- лова. — Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. — С. 94–95. 6. Дорошенко А.С. Порівняльна характеристи- ка біоморфологічних показників у генеративних осо- бин різного віку сортів квітниково-декоративних рос- лин жоржини садової (Dahlia � cultorum Thorsr. et. Reis). // Наук. зап. Тернопіл. нац. пед. ун-ту імені Во- лодимира Гнатюка. Сер. Біологія. — Тернопіль: Ви- давничий відділ ТДПУ, 2006. — № 1(28). — С. 8–13. 7. Дорошенко А.С. Регенераційна здатність, здатність до ризогенезу та продуктивність розмно- ження живцями культиварів роду Dahlia Cav. у різні строки живцювання // Биол. вестн. Материалы меж- дунар. науч. конф. "Цветоводство без границ". — Хар- ків: СПД ФО Тарасенко, 2006. — № 1(10). — С. 56–58. 8. Литвиненко Н.М., Шпилевой Б.Е., Ящен - ко Н.П. Формирование зародышевого мешка у Tulipa turkestanica Reg. // Материалы VII Всесоюз. симпозиума по эмбриологии растений. — К.: Наук. думка, 1978. — Ч. 1. — С. 63–65. 9. Майко Т.К., Ященко М.П. Активність аук- синів та регенераційна здатність живців жоржин // Інтродукція та акліматизація рослин на Україні. — К.: Наук. думка, 1975. — Вип. 7. — С. 140–145. 10. Майко Т.К., Ященко М.П. Вплив деяких ре- тардантів на коренебульбоутворення у жоржин // Там само. — 1978. — Вип. 12. — С. 88–92. 11. Музичук Г.М., Дорошенко А.С. Система якісно-кількісних параметрів мінімально-ре пре- зен тативного колекційного фонду роду Dahlia Cav. Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України // Інтродукція рослин. — 2006. — № 4. — С. 87–94. 12. Музичук Г.М., Ященко М.П. Деякi тео ре- тико-прикладні аспекти збереження генофонду квiтниково-декоративних рослин // Ботанические сады — центры сохранения биологического раз- нооб разия мировой флоры. — Ялта: ДНБС УААН, 1995. — С. 152. 13. Уласенко Л.П., Ященко М.П. Вивчення сор- тів та гібридів жоржини в ЦРБС АН УРСР // Вісн. ЦРБС АН УРСР. — К.: Вид-во АН УРСР, 1962. — № 4. — С. 35–42. 14. Ященко М.П. Самозапилення у жоржин // Інтродукція та акліматизація рослин на Україні. — К: Наук. думка, 1971. — Вип. 5. — С. 145–148. 107ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2 Наукова діяльність М.П. Ященка, його роль у розвитку вітчизняного квітникарства... 15. Ященко М.П. Застосування деяких регуля- торів росту з метою підвищення ефективності жив- цювання жоржин // Там само. — 1974. — Вип. 6. — С. 104–109. 16. Ященко М.П. Вплив тривалості освітлення на пагоноутворення, регенераційну здатність та бульбоутворення у жоржин // Там само. — К.: Наук. думка, 1976. — Вип. 8. — С. 107–113. 17. Ященко М.П. Інтенсивність початкового ко- ренебульбоутворення у різних сортів жоржин // Там само. — 1978. — Вип. 12. — С. 76–78. 18. Ященко М.П. Ніжні супутники. — К.: Рек- лама, 1978. — 144 с. 19. Ященко М.П., Горобець В.Ф., Музи чук Г.М. та ін. Пiдсумки iнтродукцiї квітниково-де ко ра- тивних рослин в Центральний ботанічний сад АН України // Iнтродукцiя і аклiматизація рос- лин. — 1995. — Вип. 25. — С. 67–72. 20. Ященко М.П., Тимченко О.Д. Деякі про- блеми збереження генофонду косариків // Охо- рона генофонду рослин в Україні: Тези доп. наук. конф. — Донецьк: Донец. ботан. сад, 1994. — С. 196–197. 21. Ященко М.П., Уласенко Л.П. Інтенсивність вегетативного розмноження тюльпанів при різній гли- бині висаджування цибулин // Інтродукція та аклі- матизація рослин на Україні. — 1977. — Вип. 10. — С. 76–79. 22. Ященко Н.П. Декоративные луки и приме- нение их в зеленом строительстве // Обмен опытом по зеленому строительству УССР. — К.: Урожай, 1965. — Вып. 4. — С. 24–27. 23. Ященко Н.П. Сорта георгин для масового размножения // Обмен опытом по зеленому строи- тельству УССР. — К.: Урожай, 1968. — Вып. 5. — С. 37–43. 24. Ященко Н.П. Особенности семенного и веге- тативного размножения георгин в связи с их куль- турой в условиях Лесостепи Украины: Автореф. дис. … канд. биол. наук: 03.00.05 / Центральный рес- публиканский ботанический сад АН УРСР. — К.,1970. — 24 с. 25. Ященко Н.П. Методы ускоренной репро- дукции георгин // Обмен опытом по зеленому стро- ительству УССР. — К.: Урожай, 1971. — Вып. 7. — С. 22–27, 164–193. 26. Ященко Н.П. Черенкование георгин в пер- лите // Там же. — К.: Урожай, 1973. — С. 199– 202. 27. Ященко Н.П. Изучение некоторых особен- ностей фенотипической изменчивости при само- опылении георгин // Интродукция и зеленое строительство: Материалы Юбилейной сессии ботанических садов Украины и Молдавии, (Киев, 12–13 декабря 1972 г.). — К.: Наук. думка, 1973. — С. 76–81. 28. Ященко Н.П. Георгины для озеленения // Обмен опытом по зеленому строительству. — К.: Урожай, 1975. — С. 57–66. 29. Ященко Н.П. Семенная продуктивность ирисов при различных способах опыления // Бюл. ГБС. — 1977. — Вып. 105. — С. 86–89. 30. Ященко Н.П. Перспективы гетерозисной се- лекции многолетних цветочных растений // V съезд генетиков и селекционеров Украины: Тез. докл. Ч. 2. Генетика гетерозиса растений и экспери- ментальный мутагенез. — К.: Наук. думка, 1986. — С. 61–62. 31. Ященко Н.П. Биоморфологический потен- циал и селекционно-генетическое улучшение геор- гин // V съезд Всесоюз. о-ва генетиков и селекцио- неров имени Н. И. Вавилова (Москва, 24–28 ноября 1987 г.): Тез. докл. Т. 4. Генетика и селекция расте- ний, Ч. 4. — М.: Науч. центр биол. исслед., 1987. — 340 с. 32. Ященко Н.П. Биоморфологический потен- циал и некоторые селекционно-генетические ас- пекты интродукции // Анализ и прогнозирование результатов интродукции декоративных и лекар- ственных растений мировой флоры в ботанические сады: Материалы 2-й междунар. конф. (Минск, 26– 28 августа 1996 г.). — Минск: Тэхналогія, 1996. — С. 83. 33. Ященко Н.П., Тимченко О.Д. Особенности плодоношения и семенная продуктивность некото- рых представителей семейства Iridaceae Juss. // Репродуктивная биология интродуцированных растений: Тез. докл. ІХ Всесоюз. совещания по се- меноведению интродуцентов. — Умань: ВНИИ ГИНТОКС, 1991. — С. 243. 34. Ященко Н.П., Тимченко О.Д. Эффектив- ность различных способов опыления у садовых форм гладиолусов // Интродукция и акклимати- зация растений. — К: Наук. думка, 1991. — Вып. 15. — С. 59–62. 35. Ященко Н.П., Тимченко О.Д. Инбридинг в селекции гладиолусов // VI съезд Укр. о-ва гене- тиков и селекционеров им. Н.И. Вавилова: Тез. докл. — Полтава, 1992. — Т. 3. — С. 114–115. 36. Ященко Н.П., Тимченко О.Д. Перспективы использования инбридинга в селекции гладиолу- сов // Цветоводство сегодня и завтра: Тез. докл. ІІІ Междунар. конф. — М.: Компания АЛЕС, 1998. — С. 313–315. Рекомендував до друку П.А. Мороз 108 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 2 Г.М. Музичук, А.С. Дорошенко Г.М. Музычук1, А.С. Дорошенко2 1 Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины, Украина, г. Киев 2 Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев НАУЧНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ Н.П. ЯЩЕНКО, ЕГО РОЛЬ В РАЗВИТИИ ОТЕЧЕСТВЕННОГО ЦВЕТОВОДСТВА И ФОРМИРОВАНИИ НАПРАВЛЕНИЙ ИССЛЕДОВАНИЙ ПО ИНТРОДУКЦИИ И СЕЛЕКЦИИ ЦВЕТОЧНО-ДЕКОРАТИВНЫХ РАСТЕНИЙ В УКРАИНЕ Проанализированы результаты научной деятель- ности кандидата биологических наук, одного из вы- дающихся украинских ученых в области интродук- ции и селекции цветочных растений Николая Петровича Ященко. Дана оценка его основным на- учным работам, определена их значимость для раз- вития отечественного цветоводства современных и будущих исследований. G.M. Muzychuk1, А.S. Doroshenko 2 1 M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraina, Kyiv 2 M.M. Gryshko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraina, Kyiv SCIENTIFIC ACTIVITY OF M.P. YASHCHENKO, HIS ROLE IN THE DEVELOPMENT OF UKRAINIAN FLORICULTURE AND IN FORM OF THE DIRECTION OF RESEARCH IN THE SPHERE OF INTRODUCTION AND SELECTION OF PLANT FOR FLORICULTURE IN UKRAINE The analysis on the results of scientific activity, on the background of bright creative biography, of can- didate of biological science, one of the famous Ukrain- ian scientist in the field of introduction and selection of plants for floriculture — Mycola Petrovych Yash- chenko have been given as well as the estimation of the main his scientific works and definition of their importance for contemporary and future research.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-588
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:43:57Z
publishDate	2010
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/a2/990c055d8b715c196f37d6690f5c65a2.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-5882019-12-06T14:24:19Z Scientific activity of M.P. Yashchenko, his role in the development of Ukrainian floriculture and in form of the direction of research in the sphere of introduction and selection of plant for floriculture in Ukraine Наукова діяльність М.П. Ященка, його роль у розвитку вітчизняного квітникарства та формуванні напрямів досліджень з інтродукції і селекції квітниково-декоративних рослин в Україні Muzychuk, G.M. Doroshenko, А.S. The analysis on the results of scientific activity, on the background of bright creative biography, of candidate of biological science, one of the famous Ukrainian scientist in the field of introduction and selection of plants for floriculture – Mycola Petrovych Yashchenko have been given as well as the estimation of the main his scientific works and definition of their importance for contemporary and future research. Проаналізовано результати наукової діяльності кандидата біологічних наук, одного з найвидатніших українських учених у галузі інтродукції та селекції квітниково-декоративних рослин Миколи Петровича Ященка. Дано оцінку основним його науковим роботам, визначена їх значущість для розвитку вітчизняного квітникарства та сучасних і майбутніх досліджень. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2010-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/588 10.5281/zenodo.2550881 Plant Introduction; Vol 46 (2010); 98-108 Інтродукція Рослин; Том 46 (2010); 98-108 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377781 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/588/560 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Muzychuk, G.M. Doroshenko, А.S. Наукова діяльність М.П. Ященка, його роль у розвитку вітчизняного квітникарства та формуванні напрямів досліджень з інтродукції і селекції квітниково-декоративних рослин в Україні
title	Наукова діяльність М.П. Ященка, його роль у розвитку вітчизняного квітникарства та формуванні напрямів досліджень з інтродукції і селекції квітниково-декоративних рослин в Україні
title_alt	Scientific activity of M.P. Yashchenko, his role in the development of Ukrainian floriculture and in form of the direction of research in the sphere of introduction and selection of plant for floriculture in Ukraine
title_full	Наукова діяльність М.П. Ященка, його роль у розвитку вітчизняного квітникарства та формуванні напрямів досліджень з інтродукції і селекції квітниково-декоративних рослин в Україні
title_fullStr	Наукова діяльність М.П. Ященка, його роль у розвитку вітчизняного квітникарства та формуванні напрямів досліджень з інтродукції і селекції квітниково-декоративних рослин в Україні
title_full_unstemmed	Наукова діяльність М.П. Ященка, його роль у розвитку вітчизняного квітникарства та формуванні напрямів досліджень з інтродукції і селекції квітниково-декоративних рослин в Україні
title_short	Наукова діяльність М.П. Ященка, його роль у розвитку вітчизняного квітникарства та формуванні напрямів досліджень з інтродукції і селекції квітниково-декоративних рослин в Україні
title_sort	наукова діяльність м.п. ященка, його роль у розвитку вітчизняного квітникарства та формуванні напрямів досліджень з інтродукції і селекції квітниково-декоративних рослин в україні
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/588
work_keys_str_mv	AT muzychukgm scientificactivityofmpyashchenkohisroleinthedevelopmentofukrainianfloricultureandinformofthedirectionofresearchinthesphereofintroductionandselectionofplantforfloricultureinukraine AT doroshenkoas scientificactivityofmpyashchenkohisroleinthedevelopmentofukrainianfloricultureandinformofthedirectionofresearchinthesphereofintroductionandselectionofplantforfloricultureinukraine AT muzychukgm naukovadíâlʹnístʹmpâŝenkajogorolʹurozvitkuvítčiznânogokvítnikarstvataformuvannínaprâmívdoslídženʹzíntrodukcíííselekcííkvítnikovodekorativnihroslinvukraíní AT doroshenkoas naukovadíâlʹnístʹmpâŝenkajogorolʹurozvitkuvítčiznânogokvítnikarstvataformuvannínaprâmívdoslídženʹzíntrodukcíííselekcííkvítnikovodekorativnihroslinvukraíní

Institution

Ähnliche Einträge