Поширення рідкісних ранньовесняних видів флори Мурафських Товтр
New locations of 11 rare early-vernal species of the flora of Murafa Tovtrea are described. Regional distribution of these species is considered.
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2010
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/596 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860123124259880960 |
|---|---|
| author | Shynder, O.I. |
| author_facet | Shynder, O.I. |
| author_sort | Shynder, O.I. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-09T14:53:52Z |
| description | New locations of 11 rare early-vernal species of the flora of Murafa Tovtrea are described. Regional distribution of these species is considered. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2553586 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:44:01Z |
| format | Article |
| fulltext |
10 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 1
УДК 502.753:292.482/484(477.43/.44)
О.І. ШИНДЕР
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ПОШИРЕННЯ РІДКІСНИХ РАННЬОВЕСНЯНИХ ВИДІВ
ФЛОРИ МУРАФСЬКИХ ТОВТР
Описано нові місцезнаходження 11 рідкісних ранньовесняних видів флори Мурафських товтр та наведено дані
щодо їхнього поширення в регіоні.
© О.І. ШИНДЕР, 2010
Мурафські товтри (МТ) є складовою час-
тиною Східного Поділля і в межах України
розташовані на території кількох районів
південно-західної частини Вінни цької об-
ласті та Кодимського району Оде ської об-
ласті [5]. Східне Поділля — добре вивче-
ний у флористичному відношенні регіон.
Відомості про видовий склад флори Схід-
ного Поділля наводили у своїх працях
В.В. Монтрезор, А.С. Рогович, І.Ф. Шмаль-
гаузен та інші флористи [13, 16, 21]. Однак
флора власне МТ до останнього часу за-
лишалася практично не дослідженою. Фло-
ристичні описи низки урочищ на території
МТ наведено у працях М.І. Котова (1940), а
розташування місцезнаходжень окремих
видів — у Г.О. Кузнецової (1953) та дея-
ких інших дослідників. Практично всі міс-
цезнаходження автори наводять для ви-
дів-едифікаторів, а також видів пізньо-
весняного та літнього аспектів. Тому
вивчення флористичного покриву та фі-
тосозологічних особливостей МТ є акту-
альним завданням. Значною мірою це сто-
сується майже не вивченої хорології ран-
ньовесняних видів флори МТ.
Упродовж 2007–2009 років ми вивчали
флору МТ. Під час польових досліджень на
території Жмеринського, Шаргородського,
Томашпільського, Чернівецького, Крижо-
пільського, Ямпільського, Піщанського та
Чечельницького районів Вінницької облас-
ті та Кодимського району Одеської області
виявлено нові локалітети рідкісних ран-
ньовесняних видів, занесених до Червоної
книги України: Crocus reticulatus Stev. ex
Adams, Galanthus nivalis L., Pulsatilla gran-
dis Wend., P. pratensis (L.) Mill., Viola alba
Bess. та регіонально рідкісних видів: Adonis
vernalis L., Carex humilis Leyss., Dentaria
glandulosa Waldst. & Kit., Hepatica nobilis
Mill., Muscari neglectum Guss, Scilla bifolia
L. Наводимо хорологічну характеристику
зазначених видів у регіоні та описи їхніх
нових місцезнаходжень.
Crocus reticulatus — балкансько-при-
чорноморсько-передкавказький вид. Поши-
рення його в Україні та 4 нові місцезнахо-
дження у МТ описані нами в попередній
публікації [20]. У квітні 2009 р. ми виявили
два нові локалітети виду: біля с. Студена
Піщанського району та м. Кодима (за ме жа-
ми МТ) (рис. 1).
Перший локалітет розташований у до-
лині р. Хрустова між селами П’ятихатки і
Чабанове. Він приурочений до схилу захід-
ної експозиції з товтровими виходами —
навпроти ботанічного заказника місцевого
значення "Кукулянська дача". Поверхню
схилу вкриває степова рослинність, чагар-
ники, поодинокі молоді листяні дерева та
особини Pinus sylvestris L. Проективне по-
криття травостою — 80–90 %. У ньому до-
мінують Festuca valesiaca Gaudin та Koele-
ria cristata (L.) Pers. З ранньовесняних ефе-
мероїдів на схилі також зростає Gagea
11ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 1
Поширення рідкісних ранньовесняних видів флори Мурафських товтр
paczoskii (Zapal.) Grossh. На ділянці розмі-
ром 50 × 20 м виявлено до 90 генеративних
особин C. reticulatus.
Другий локалітет C. reticulatus розташо-
ваний на відстані 1 км південніше від м. Ко-
дима та 1,3 км на північний захід від с. Ли-
согірка. Тут виявлено 3 локуси популяції
виду. В першому — на галявині серед ясе-
нової діброви віком 40–50 років — відміче-
но 1 квітучу особину C. reticulatus. Галяви-
на вкрита розрідженим злаково-осоковим
травостоєм. Другий локус C. reticulatus при-
урочений до схилу північно-східної експо-
зиції з ухилом 20° серед густого підросту
Fraxinus excelsior L. та Swida sanguinea (L.)
Opiz 7–8-річного віку на місці суцільної ви-
рубки в північній частині лісу. В ньому зна-
йдено 3 генеративні та 1 віргінільну особи-
ну виду. Ще 1 квітучу особину C. reticulatus
виявлено на відстані 200 м південніше дру-
гого локусу в сухій балці серед угрупован-
ня зі складу асоціації Koelerietum (crista-
tae) poosum (angusti foliae).
Galanthus nivalis — малоазійсько-євро-
пей ський вид. В Україні зростає на східній
межі ареалу і поширений у Карпатах, Пе-
редкарпатті, Поліссі, Лісостепу і Північно-
му Правобережному Степу. Росте пере-
важно в листяних лісах, рідше на вирубках
та галявинах [2, 17]. У межах МТ і суміж-
них районів Східного Поділля G. nivalis
трапляється на території всіх лісництв. За-
галом нами виявлено понад 15 місцезнахо-
джень виду в регіоні (рис. 2), крім наведе-
них раніше [14, 15, 17]. У північній частині
МТ (за геоботанічним районуванням — Він-
ницький округ Європейської широколистя-
нолісової області [4]) вид масово поширений
у грабових лісах, а також у лісосмугах та
серед чагарників. В окремих лісових маси-
вах площа популяцій виду сягає багатьох
гектарів, зокрема, G. nivalis масово по-
ширений у лісах навколо м. Жмеринка та
с. Рахни-Лісові Шаргородського району.
Чис ленні популяції виду трапляються у
на садженнях уздовж залізничного шляху
Вінниця—Жмеринка—Вапнярка. Всі дослі-
джені популяції G. nivalis зрілі та повно-
Рис. 1. Картосхема поширення рідкісних ранньо-
весняних видів у Мурафських товтрах. Умовні по-
значення локалітетів: Crocus reticulatus: 1 — нові;
2 — відомі; Pulsatilla grandis: 3 — нові; 4 — відомі;
Viola alba: 5 — нові; 6 — відомі; Pulsatilla pratensis:
7 — нові; 8 — відомі
Рис. 2. Картосхема поширення рідкісних ранньо-
весняних видів у Мурафських товтрах. Умовні
позначення локалітетів: Galanthus nivalis: 1 —
нові; 2 — відомі; Adonis vernalis: 3 — нові; 4 — ві-
домі; Hepatica nobilis: 5 — нові
12 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 1
О.І. Шиндер
станові. Їхня середня щільність — 12–22
генеративних та 8–20 віргінільних особин
на 1 м2.
На півдні МТ (Ямпільсько-Ананьївський
округ Європейсько-Сибірської лісостепо-
вої області [4]) G. nivalis трапляється знач-
но рідше, а його популяції менш численні і
приурочені переважно до вологих схилів та
понижень у грабових дібровах. Так, у бота-
нічному заказнику загальнодержавного
значення "Гарячківська дача" (Піщанський
р-н) популяція G. nivalis виявлена лише в
кв. 23 і 24 Піщанського лісництва, де приу-
рочена до неглибокої балки з ухилом на
схід, покритої у верхній частині (від кв. 31)
деревостаном у складі Quercus petraea L. ex
Liebl. та Carpinus betulus L., а в нижній —
C. betulus та Quercus robur L. Площа попу-
ляції становить 3 га, щільність — до 10 до-
рослих особин на 1 м2. А біля с. Русава-
Радянка Томашпільського району місце-
зростання G. nivalis приурочені до схилів з
ухилом 30–60° північно-східної та північної
експозиції в долині р. Русава, вкритих гра-
бовим деревостаном. На більш сухих вер-
шинах схилів, вкритих Quercus robur та Q.
petraea, G. nivalis росте у вигляді поодино-
ких клонів та куртин. Найпівденніші лока-
літети виду на МТ такі: біля с. Велика Кіс-
ниця Ямпільського району; в лісі Антоново-
му південніше с. Студена Піщанського ра-
йону та в урочищі "Шершинці" за 4 км на
південний схід від с. Загнітків Кодимського
району.
Pulsatilla grandis — рідкісний вид, зане-
сений до Червоної книги України та додат-
ку І Бернської конвенції [8, 17]. Поширення
видів роду Pulsatilla Hill у Східному Поділ-
лі висвітлено в попередній нашій публіка-
ції [12]. В квітні 2009 р. ми виявили два нові
локалітети виду: в околицях с. Бритавка
Чечельницького району (за межами МТ) та
с. Студена (див. рис. 1).
Перший виявлено на відстані 3 км схід-
ніше від с. Бритавка, в урочищі "Докійників
яр". Місцезростання приурочене до схилу з
ухилом 5–30° західної експозиції в сухій
балці на відстані 20 м від лісу, поруч з між-
квартальним стовпом 107–109 Бритавсько-
го лісництва. Схили балки вкриває збіднена
степова рослинність з лісовими елемента-
ми. Проективне покриття трав’яно-ча гар-
ничкового ярусу на ділянці — 70–100 %. У
ньому домінують Chamaecytisus austria-
cus (L.) Link., Botriochloa ischaemum (L.)
Keng, Festuca valesiaca та Koeleria crista-
ta. Тут також ростуть Adonis vernalis,
Eryngium campestre L., Hieracium viro-
sum Pall., Potentilla arenaria Borkh., Pul-
monaria obscura Dumort., Viola hirta L.,
Calamagrostis arundinacea (L.) Roth. Біль-
ша частина особин P. grandis скупчені у
двох куртинах. Перша — у верхній части-
ні схилу — має розміри 5 × 5 м. В ній ви-
явлено 68 генеративних та 16 віргінільних
особин. За 40 м вниз по схилу розташована
інша куртина розміром 15 × 8 м. В її межах
виявлено до 200 генеративних особин. У цій
куртині на 1 м2 припадає до 12–14 ге-
неративних та до 4 віргінільних особин
виду. Всього в по пуляції — 300–350 генера-
тивних особин P. grandis.
Другий локалітет P. grandis виявлено
на відстані 2 км західніше від с. Студена в
сухій балці, що сполучає долини річок Ма-
лина та Хрустова, поряд з вапняковим ка-
р’єром. Популяція виду приурочена до по-
логого схилу західної експозиції. Рос лин-
ність ділянки подібна до описаної для
попереднього локалітету за винятком від-
сутності лісових видів у травостої. Проек-
тивне покриття травостою — 80%. У попу-
ляції виявлено 3 генеративні та 2 віргі-
нільні особини P. grandis.
Pulsatilla pratensis. У квітні 2009 р. ми
виявили нові локалітети виду: біля с. Рож-
нятівка Томашпільського району та с. Ска-
лопіль Чернівецького району (див. рис. 1).
У першому локалітеті місцезростання
виду приурочене до верхівки товтрового
схилу південно-східної експозиції на пра-
вому березі р. Бушанка на відстані 3 км
південніше від села. Ділянка вкрита похід-
ною степовою рослинністю та рослинністю
осипних ґрунтів. Проективне покриття
трав’яно-чагарничкового ярусу — 70–
13ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 1
Поширення рідкісних ранньовесняних видів флори Мурафських товтр
90 %. Його складають Chamaecytisus au-
striacus, Adonis vernalis, Alyssum calyci-
num L., Aster bessarabicus Bernh. ex Rei-
chenb., Botriochloa ischaemum, Ca la mag-
rostis arundinacea, Hieracium pilosella L.,
Festuca valesiaca, Koeleria cristata, Poten-
tilla arenaria, Salvia nemorosa L., Thymus
marschallianus Willd., Viola hirta та інші
види. Розміри популяції P. pratensis —
50 × 30 м. Її щільність — до 5 дорослих осо-
бин на 1 м2, а загалом на ділянці виявлено
близько 60 генеративних особин.
Другий локалітет P. pratensis виявлено
за 0,5 км південніше від с. Скалопіль Черні-
вецького району в межах регіонального
ландшафтного парку "Мурафа". Місце-
зростання виду приурочене до пологого
схилу західної експозиції на лівому березі
р. Мурафа. Схил вкритий степовою рос-
линністю, чагарниками і поодинокими де-
ревами. Проективне покриття трав’яно-
чагарничкового ярусу — 90%. У ньому до-
мінують Chamaecytisus austriacus, Festuca
rupicola та Stipa capillata L. Окремі ділянки
займає угруповання, представлене асоціа-
цією Caricetum (humilis) botriochloosum
(ischaemi). В травостої також ростуть Ado-
nis vernalis, Calamagrostis arundinacea, Ce-
rinthe minor L., Gagea paczoskii, Koeleria cri-
stata, Leopoldia tenuiflora (Tausch) Heldr.,
Teucrium chamaedrys L., Viola collina Bess.,
V. hirta та інші види. В межах популяції
P. pratensis розміром 3 × 3 м виявлено 25 ге-
неративних та 14 прогенеративних особин.
Viola alba — центральноєвропейський
вид, що росте на узліссях, галявинах та
серед чагарників. В Україні відомо до 10
його місцезнаходжень у Закарпатті, При-
дніст ров’ї, Лісостепу, Степу та Криму. Для
Східного Поділля місцезростання V. alba
наводиться у ботанічному заказнику за-
гальнодержавного значення "Бритавський"
(Бри тавське лісництво) та околиць м. Сав-
рань (Одеська обл.) [1, 7, 17]. Ми виявили
нові місцезнаходження виду в околицях
с. Червона Гребля Чечельницького райо-
ну (за межами МТ) та в заказнику "Гаряч-
ківська дача" (див. рис. 1).
Перше місцезнаходження виявлене на
відстані 1 км на південний захід від с. Чер-
вона Гребля. Воно розташоване на узбіччі
міжрайонної дороги, по краю діброви. Рос-
линний покрив ділянки не сформований.
Проективне покриття травостою — 60%. У
ньому ростуть Corydalis solida (L.) Clairv.,
Stellaria holostea L., Viola odorata L. і ру-
деральні види. Загалом виявлено 3 старі
ге неративні особини V. alba та кілька вір-
гінільних. Очевидно, це тільки окремий
локус популяції виду в Червоногреблян-
ському ліс ництві.
У заказнику "Гарячківська дача" особи-
ни V. alba виявлено вздовж просік по краю
лісових квартальних масивів 22, 23, 30 та
31. У кв. 22, 23 і 31 деревостан складають
Quercus robur та Q. petraea з участю поо-
диноких дерев інших видів. Зімкнутість
крон становить 0,9, вік дерев — 50–60 ро-
ків. Чагарниковий ярус на ділянках, до
яких приурочена V. alba, практично від-
сутній. Слабо виражений підріст Carpinus
betulus та Quercus robur. Проективне по-
криття травостою — 50–70 %. У ньому,
крім V. alba, ростуть Anemonoides ranun-
culoides (L.) Holub, Corydalis solida, Eu-
phorbia amy gdaloides L. (рідко), Isopyrum
thalictroides L. (рідко), Lathyrus vernus
(L.) Bernh., Pulmonaria obscura, Stellaria
holostea, Viola odorata, V. suavis Bieb. та
інші види. Трапляється V. alba і на вирубці
у кв. 30. Площа виявленої популяції V. al-
ba — 1,5 га, її щільність — до 6 генератив-
них та 2–3 віргінільних особин на 1 м2, а за-
гальна кількість дорослих особин досягає
1500. На ділянці також виявлено кілька
генеративних особин з проміжними мор-
фологічними озна ками, характерними для
інших видів з підсекції Flagellatae Kupff
роду Viola L. Ці особини, очевидно, є не-
стійкими гібридами V. alba × V. odorata та
V. alba × V. suavis.
У ході досліджень підтверджено міс-
це знаходження V. alba у заказнику "Бри-
тавський", де виявлено кілька локусів
виду на межі між кв. 64 і 65 Бритавського
лісництва.
14 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 1
О.І. Шиндер
Щодо близьких видів V. odorata та V. su a vis,
то вони широко поширені в регіоні, часто — в
межах населених пунктів. V. odo rata внесено
до "Списку регіонально рідкісних видів Він-
ницької області", однак, на нашу думку, цей
вид доцільно виключити зі "Списку…",
оскільки він не потребує охорони.
Adonis vernalis. Поширення виду в ре-
гіоні висвітлене в попередній нашій публі-
кації [18]. Протягом 2008–2009 рр. ми вия-
вили 5 нових локалітетів виду в регіоні
(див. рис. 2): в околицях с. Скалопіль Чер-
нівецького району в межах регіонального
ландшафтного парку "Мурафа" (за межа-
ми МТ), с. Рожнятівка Томашпільського
району, с. Студена та Дмитрашківка Пі-
щанського району та с. Бритавка Чечель-
ницького району. Крім того, досліджено
відомі локалітети в околицях с. Вільшанка
Крижопільського району та на території
заказника "Кукулянська дача" поблизу
с. Студена [16].
Поблизу с. Скалопіль виявлено два ло-
куси популяції A. vernalis на лівому березі
р. Мурафа. Перший розміром 100 × 25 м
простягається вздовж схилу на відстані
0,4–0,5 км південніше від села. Ценотичні
умови ділянки наведено вище в описі P. pra-
tensis. У локусі виявлено до 400 дорослих
особин A. vernalis. Щільність популяції —
до 10 генеративних та 2–4 прогенератив-
них особин на 1 м2.
Інший локус розміром 3 × 3 м приуроче-
ний до соснового насадження між 25-річним
та 18-річним масивами навпроти с. Скало-
піль. Ділянку вкриває похідний травостій з
домінуванням Poa pratensis та Koeleria cris-
tata. Проективне покриття — 80 %. У локусі
виявлено 12 генеративних особин A. vernalis.
Надалі, з розвитком насадження, сонцелюб-
ні види, зокрема A. vernalis, випадуть з тра-
востою ділянки.
Другий локалітет A. vernalis виявлено
на відстані 3 км південно-західніше від
с. Рожнятівка. Опис рослинності ділянки
наведено вище для локалітету Pulsatilla
pratensis. Розміри популяції A. vernalis —
близько 100 × 30 м. Її середня щільність до-
сягає 4 дорослих особини на 1 м2, а за гальна
їхня кіль кість — близько 200.
В околицях с. Студена лінійний локалітет
A. vernalis представлений багатьма популя-
ційними локусами на схилах цікавого ланд-
шафтного утворення у вигляді балки, що на
півдні переходить у долину р. Малина, а на
півночі — р. Хрустова, на відстані 6–8 км від
с. Палієве до кордонів з Молдовою. За наши-
ми дослідженнями, ці локуси в долинах обох
річок та їх вододілі — в ботанічному заказ-
нику місцевого значення "Урочище "Кікеї" "
(долина р. Малина), заказнику "Кукулян-
ська дача" (долина р. Хрустова) (обидва
заказники створено саме з метою охорони
A. vernalis [15]) та нововиявлені — пов’язані
між собою в межах одного локалітету. Вияв-
лена та обстежена його частина в околицях
с. Студена (західніше від нього) має розміри
близько 1000 × 20–30 м. Тут місцезростання
виду приурочені переважно до схилів схід-
ної експозиції на вододілі річок Малина—
Хрустова. Верхня частина схилу на межі з
плато вкрита несуцільними насадженнями
деревних порід, переважно з Robinia pseu-
doacacia L. та Quercus robur і чагарниками,
між якими є багато невеликих галявин,
вкритих степовою рослинністю з проектив-
ним покриттям травостою 70–90 %. На бага-
тьох галявинах виявлено невеликі локуси A.
vernalis. Домінують у рослинному покриві
таких ділянок Botriochloa ischaemum, Cala-
magrostis arundinacea та Koeleria cristata,
спорадично трапляються невеликі куртини
Stipa capillata. Також поширені Cha ma ecy-
tisus austriacus, Festuca valesiaca, Leopoldia
tenuiflora, Phlomoides tuberosa Pulmonaria
obscura, Teucrium chamaedrys, Viola hirta
та інші види. Розміри найбільшого виявле-
ного локусу A. vernalis — 50 × 20 м, в його
межах росте до 40 генеративних особин.
Значно численніша популяція A. vernalis
у нижній незалісненій частині схилу схід-
ної експозиції південніше від місцевого
кар’єру. Тут поверхню схилу вкривають
незначні товтрові виходи. Травостій у цій
частині схилу подібний до описаного вище
на галявинах, але з більшою часткою мезо-
15ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 1
Поширення рідкісних ранньовесняних видів флори Мурафських товтр
фітних видів (види роду Veronica L. та ін.)
та численнішими залишками угруповань з
участю Stipa capillata. На окремих ділян-
ках багато порослі R. pseudoacacia. Попу-
ляційна щільність A. vernalis досягає тут
6–7 генеративних та 1–5 прогенератив-
них особин на 1 м2. Схил з протилежного
боку балки використовують як пасовище і
A. vernalis трапляється на ньому дуже рід-
ко. Загалом на ділянці росте до 1000 гене-
ративних особин виду.
У межах заказника "Кукулянська дача"
ми виявили невелику популяцію A. verna-
lis на незалісненому схилі північніше від
с. Чабанове. Проективне покриття траво-
стою на схилі — 80–100 %. Домінує в ньому
Festuca valesiaca. В популяції розміром
40 × 30 м росте до 50 генеративних особин
A. vernalis.
Ще один локалітет A. vernalis виявлено
східніше від с. Бритавка в урочищі "Докій-
ників яр", де особини виду ростуть у тра-
востої разом з Pulsatilla grandis, але на
значно більшій площі. Ценотичні умови
місцезростання наведено вище в описі ло-
ка літету P. grandis. Загалом в урочищі ви-
явлено до 100 генеративних особин A. ver-
nalis у складі кількох локусів на площі
близько 1,5 га.
Біля с. Дмитрашківка A. vernalis вияв-
лено в урочищі "Кукулянське" (кв. 2 Піщан-
ського лісництва). Місцезростання приуро-
чене до верхівки залісненого схилу в долині
р. Кам’янка і охоплює невелику галявину
розміром 30 × 20 м на товтровій скелі та про-
сіку поруч неї на відстані 200 м південніше
від товтри "Кінська скеля". Видовий склад
травостою ділянки наведено в іншій нашій
публікації [20]. В популяції росте до 50 ге-
неративних і до 70 прогенеративних особин
A. vernalis. Середня щільність популяції —
2 генеративні, 2 віргінільні та 2 імматурні
особини на 1 м2.
Також A. vernalis наводиться для заказ-
ника "Турська стінка" в околицях с. Віль-
шанка [15]. Ми простежили популяцію A. ver-
nalis на відстані 2 км по лівому берегу
р. Вільшанка від с. Рудник до лівої прито-
ки р. Вільшанка на межі Крижопільського
та Ямпільського районів (територія заказ-
ника). A. vernalis тут росте на схилах з ухи-
лом 25–40° північно-західної та південної
експозиції. Висота схилів — 30–40 м. Їхню
поверхню вкриває степова та перехідна
ксерофітна рослинність, зрідка трапля-
ються товтрові виходи. Ценотичні умови
ділянки наведені в попередній нашій пу-
блікації в описі локалітету Crocus reticula-
tus. Щільність популяції A. vernalis невисо-
ка – до 3–4 генеративних особин на 1 м2.
Загальна площа популяції — 12–15 га, в її
складі росте 1500–2000 генеративних осо-
бин виду.
Carex humilis — середньоєвропейсько-
кавказько-західносибірський лісостеповий
вид. В Україні спорадично поширений пе-
реважно в Лісостепу, північній частині Лі-
вобережного Степу та Гірському Криму,
рідко — в інших суміжних зонах рівнинної
частини країни. Формацію Cariceta humilis
внесено до Зеленої книги України [6]. На
Східному Поділлі C. humilis поширений
тільки в південній частині регіону — пере-
важно по схилах приток Дністра, де приу-
рочений до останцевих ділянок лучних сте-
пів. Ми виявили локалітети виду в околицях
с. Вили Томашпільського району (бо та ніч-
ний заказник місцевого значення "Лужки"),
с. Скалопіль Чернівецького району (регіо-
нальний ландшафтний парк "Мурафа"),
с. Вільшанка Крижопільського району, с. Кач-
ківка Ямпільського району та с. Болган Пі-
щанського району.
Умови місцезростання C. humilis в око-
лицях с. Вили наведено в попередній нашій
публікації в описі P. pratensis [19] з околиць
с. Скалопіль та вище в описі P. praten sis, а з
околиць с. Вільшанка — в описі Adonis
vernalis.
В околицях с. Качківка місцезростання
C. humilis приурочене до схилів з ухилом
10–20° долини р. Яланка північніше від
села. Зрідка на схилах трапляються тов-
трові виходи. Поверхню схилів вкриває
степова рослинність та поодинокі чагар-
ники. Проективне покриття травостою —
16 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 1
О.І. Шиндер
70–90 %. C. humilis трапляється в угрупо-
ваннях асоціації Caricetum (humilis)
festucosum (valesiacae) на території розмі-
ром близько 800 × 150 м. Популяційна щіль-
ність становить 8–10 генеративних особин
C. humilis на 1 м2.
В околицях с. Болган виявлено дві попу-
ляції C. humilis. Перша приурочена до тов-
трових схилів долині р. Кам’янка на відста-
ні кілька кілометрів від с. Кукули до пів-
денної частини с. Болган, у тому числі в
ландшафтних заказниках місцевого зна-
чення "Вище школи" та "Біля вапняків".
Ценотичні умови літнього аспекту траво-
стою в межах заказника "Вище школи"
описано в попередній публікації [18]. Зага-
лом рослинний покрив схилів цієї місцевос-
ті досить одноманітний. C. humilis домінує в
травостої на осипних ґрунтах, поступаю-
чись на більш закріплених ділянках злакам
Botriochloa ischaemum, Festuca valesiaca та
Koeleria cristata. Проективне покриття тра-
востою в угрупованнях формації Cariceta hu-
milis — 40–70%. Щільність популяції C. hu-
milis — до 4–6 генеративних особин на 1 м2.
Інша популяція C. humilis виявлена в пів-
денній частині урочища "Кисирняк" на
відстані 2 км західніше від села. Ценотич-
ні умови урочища описано в попередніх
наших публікаціях [18, 20]. C. humilis до-
мінує в угрупованні асоціації Caricetum
(humilis) botriochloosum (ischaemi) на пло-
щі до 5 га по схилах з осипним ґрунтом.
Щільність популяції — до 6–8 дорослих
особин на 1 м2.
Dentaria glandulosa — середньоєвро-
пейський неморальний вид. В Україні зрос-
тає на східній межі ареалу і поширений в
Карпатах та Західному, рідше Правобе-
режних Лісостепу та на Правобережному
Поліссі. Внесений у Червону книгу Молдо-
ви. Для Східного Поділля, через яке прохо-
дить межа ареалу D. glandulosa, наведено
низку локалітетів виду [11, 13, 14, 16]. У МТ
ми виявили локалітети D. glandulosa в ліс-
ництвах Барського та Жмеринського райо-
нів, у заказниках "Гарячківська дача" та
"Бритавський" (за межами МТ). Підтвер-
джено локалітет виду в лісах біля с. Рахни-
Лісові Шаргородського району [14]. В усіх
місцезростаннях D. glandulosa у вигляді
великих популяцій приурочена до дерево-
станів з домінуванням Carpinus betulus.
Hepatica nobilis — європейсько-да ле ко-
східний неморальний вид. В Україні зрос-
тає на південно-східній межі європейського
ареалу, яка проходить через Східне Поділ-
ля, поширений на Правобережному Поліс-
сі, в Прикарпатті, Західному Лісостепу та
західній частині Правобережного Лісосте-
пу. Росте в широколистяних та мішаних лі-
сах, на вологих схилах по берегах річок. На
території Східного Поділля — регіонально-
рідкісний вид, занесений до Червоної книги
Молдови [3, 22]. У регіоні дослідження ми
виявили H. nobilis у таких локалітетах:
Барський район — західніше від с. Глинян-
ка, в грабняку на березі р. Рів та західніше
від с. Міжлісся, в кленовому груді (за меж-
ами МТ); Шаргородський район — півден-
ніше від с. Бушинка Тиврівського району, в
грабовій діброві (за межами МТ); Томаш-
пільський район — навпроти с. Русава-
Радянка, в грабняку на товтровому схилі
долини р. Русава; Чернівецький район —
між селами Вила-Ярузькі та Скалопіль, в
грабняку на лівому березі р. Мурафа (в
межах ландшафтного заказника місцевого
значення "Мурафа", за межами МТ) (див.
рис. 2). В усіх локалітетах популяції H. no-
bilis нечисленні і відіграють незначну роль
у ранньовесняній синузії неморальної фло-
ри регіону.
Muscari neglectum — середземномор-
сько- європейсько-кавказький вид. В межах
Украї ни M. neglectum поширений у Лісосте-
пу та Степу, переважно в правобережних
районах. Трапляється в складі різноманіт-
них угруповань — петрофітних, степових,
лісових тощо [2]. На території МТ ми вия-
вили M. neglectum у таких локалітетах:
Крижопільський рай он — на відстані 2 км
північніше від с. Вільшанка, на товтрових
схилах долини р. Вільшанка; Піщанський
район — в с. Болган, на вершині товтрового
схилу (заказник "Вище школи") та поблизу
17ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 1
Поширення рідкісних ранньовесняних видів флори Мурафських товтр
с. Кукули в дубово-грабовому насадженні.
В усіх виявлених місцезростаннях популя-
ції M. neglectum невеликі та нещільні, але
повностанові.
Scilla bifolia — південноєвропейсько-
кавказько-малоазійський неморальний вид.
В Україні досить звичайний у Карпатах,
Західному та Правобережному Лісостепу,
в інших регіонах трапляється рідко. Приу-
рочений до широколистяних лісів та чагар-
ників [2]. У МТ S. bifolia поширений на те-
риторії більшості лісництв, особливо в пів-
нічній частині регіону, утворюючи великі
чисельні популяції, приурочені переважно
до грабняків та вологих понижень у дібро-
вах. В окремих лісових масивах у південній
частині МТ S. bifolia не виявлений.
Природне поширення рідкісних ранньо-
весняних видів у регіоні наведеними лока-
літетами не обмежується. За усним повідо-
мленням представника обласного природо-
охоронного управління, Crocus reticulatus
росте також в околицях с. Клембівка Ям-
пільського району; лісника Бритавського
лісництва — біля с. Деміївка Чечельниць-
кого району (Стратіївське лісництво, за
межами МТ). За повідомленням завуча
Шаргородської школи, Pulsatilla grandis та
Adonis vernalis ростуть біля с. Довжок
Шаргородського району. За словами жите-
лів Ямпільського району, Pulsatilla pratensis
росте біля селищ Велика Кісниця та Кач-
ківка, Adonis vernalis — Вербка, Качківка
та Цекинівка на схилах Дністра та його
приток, а Hepatica nobilis — біля с. Придні-
стрянське.
Серед рідкісних ранньовесняних видів
флори МТ і Східного Поділля слід згадати
ще два, які раніше наводилися для цього
регіону.
Crocus angustifolius Weston — серед-
земноморський вид, ареал якого в минуло-
му охоплював в Україні Степ та Східне По-
ділля. Тепер C. angustifolius в Україні збе-
рігся тільки в Криму. Для Східного Поділля
А.С. Рогович наводив місцезнаходження
виду "… біля Дністра — між Ямполем та
Ягорликом" [16, 17]. Цілком можливо, що в
минулому C. angustifolius траплявся і у МТ,
а нині він заслуговує на репатріацію в меж-
ах колишнього ареалу в рівнинній частині
України.
Leucojum vernum L. — західноєвропей-
ський вид. В Україні поширений у Карпа-
тах та Прикарпатті [2, 17]. В літературі є
повідомлення про знахідку L. vernum в
околицях с. Рахни-Лісові [14], але її слід
вважати помилковою. Отже, ареал виду на
сході обмежений околицями с. Вільховець
Новоушицького району Хмельницької об-
ласті (Удра, Петров, 1984, KW).
Крім рідкісних видів ранньовесняної си-
нузії регіону, слід відзначити ефемер An-
drosace elongata L., виявлений нами на
окультуреній ділянці на південній околиці
м. Піщанка. Цей вид широко поширений у
Степу, але виявлене місцезнаходження є
одним із найбільш західних.
Таким чином, раритетна ранньовесняна
фракція флори МТ представлена немо-
ральними (Galanthus nivalis, Viola alba,
Den taria glandulosa, Hepatica nobilis та Scil-
la bifolia), лучно-степовими (Carex humilis,
Crocus reticulatus, Pulsatilla grandis, P. pra-
tensis та Adonis vernalis) видами та видом з
широкою екологічною амплітудою — Mu s-
cari neglectum. Вологолюбні неморальні
види — Dentaria glandulosa та Hepatica no-
bilis — у лісових угрупованнях є супутни-
ками граба у вологих деревостанах і поши-
рені переважно в північній частині терито-
рії МТ. Сухі діброви півдня МТ для цих
видів малопридатні. Galanthus nivalis та
Scilla bifolia, як менш вимогливі до вологи
види, поширені в лісових угрупованнях
МТ більш рівномірно. Viola alba, приуро-
чена до світлих дібров, має диз’юнктивний
ареал, в межах якого описані вище локалі-
тети разом з ймовірно зниклим — з око-
лиць м. Саврань — утворюють вузький пе-
решийок у південній частині Східного По-
ділля. Рідкісні лучно-степові ранньовесняні
види поширені лише на півдні МТ, у межах
лісостепової області. Північніше лучні сте-
пи у МТ не трапляються. Обмеження лока-
літетів Muscari neglectum південною час-
18 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 1
О.І. Шиндер
тиною МТ може свідчити про степовий ха-
рактер виду та вторинність його лісових
місцезростань.
Частина наведених локалітетів рідкіс-
них ранньовесняних видів перебуває під
охороною в заказниках "Біля вапняків",
"Бритавський", "Вище школи", "Гарячків-
ська дача", "Урочище "Кікеї"", "Кукулян-
ська дача", "Мурафа" і "Турська стінка". З
метою збереження інших локалітетів слід
взяти під охорону популяції рідкісних ви-
дів з околиць м. Кодима та сіл Бритавка,
Студена та Скалопіль.
Гербарні зразки наведених видів з нових
локалітетів передано до гербарію Націо-
нального ботанічного саду ім. М.М. Гришка
НАН України (KWHA).
1. Андриенко Т.Л., Орлов А.А., Яворская Е.Г.
Рекомендации по выделению новых лесных охра-
няемых объектов в Винницкой области // Рекомен-
дации по совершенствованию ведения хозяйства
в лесах государственного значения и на землях
колхозов и совхозов Подолии. — Винница, 1990. —
С. 105–120.
2. Бордзіловський Є.І. Родина Лілійні —
Liliaceae Hall. // Флора УРСР. — К.: Вид-во АН
УРСР, 1950. — Т. 3. — C. 212–223.
3. Вісюліна О.Д. Рід 301. Печіночниця — Hepatica
Mill. // Там само. — 1953. — Т. 5. — С. 78–79.
4. Геоботанічне районування Української
РСР / За ред. А.І. Барбарича. — К.: Наук. думка,
1977. — 303 с.
5. Денисик Г.И. Толтры Юго-Запада СССР //
Изв. ВГО. — 1987. — 119, вып. 5. — С. 435.
6. Зеленая книга Украинской ССР / Под общ.
ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко. — К.: Наук. думка, 1987. —
216 с.
7. Клоков М.І. Рід 546. Фіалка – Viola L. // Фло-
ра УРСР. — К.: Вид-во АН УРСР, 1955. — Т. 7. —
С. 338–382.
8. Конвенція про охорону дикої флори і фауни
та природних середовищ існування в Європі (Берн,
1976 р.). — К.: Мін-во екобезпеки, 1998. — 76 с.
9. Котов М.І. Геоботанічний нарис південної
частини Вінницької області // Ботан. журн. АН
УРСР. — 1940. — 1, № 2. — С. 346–365.
10. Котов М.І. Пам’ятки природи Наддністрян-
щини (Околиці с. Стіни Томашпільського р-ну) //
Там само. — 1940. — 1, № 1. — С. 115–119.
11. Котов М.І. Рід 335. Зубниця — Dentaria
(Tourn.) L. // Флора УРСР. — К.: Вид-во АН УРСР,
1953. — Т. 5. — С. 282–286.
12. Кузнєцова Г.О. Флора і рослинність Серед-
нього Придністров’я та можливість використання їх
в народному господарстві: Дис. … канд. біол. наук. —
К., 1953. — 354 с.
13. Монтрезор В.В. Обозрение растений, вхо-
дящих в состав флоры губерний Киевского учеб-
ного округа: Киевской, Подольской, Волынской,
Черниговской и Полтавской // Зап. Киевского
о-ва естествоисп. — 1886. — 8, вып. 1. — С. 1–144;
1887. — 8, вып. 2. — С. 185–288; 1888. — 9, вып. 2. —
С. 119–198; 1889 (1890). — 10, вып. 3. — С. 457–546;
1891. — 11, вып. 4. — С. 1–90.
14. Петров М.Ф. О восточных пределах ареала
Leucojum vernum L. и вопросах флористического
районирования // VIII съезд Укр. ботан. о-ва: Тез.
докл. — К., 1987. — С. 22.
15. Реєстр природно-заповідного фонду Він-
ницької області / За заг. ред. О.Г. Яворської. — Він-
ниця, 2005. — 52 с.
16. Рогович А.С. Обозрение семенных и
высших споровых растений, входящих в состав
флоры губерний Киевского учебного округа:
Волынской, Подольской, Киевской, Черниговской
и Полтавской. — К.: Университет. тип., 1869. —
308 с.
17. Червона книга України. Рослинний світ / За
заг. ред. Ю.Р. Шеляга-Сосонка. — К.: УЕ, 1996. —
608 с.
18. Шиндер О.І. Географічне поширення та
умови місцезростань Adonis vernalis L. (Ra nun cu-
laceae Juss.) на території Мурафських товтр // Інт-
родукція рослин. — 2008. — № 3. — С. 29–33.
19. Шиндер О.І. Види роду Pulsatilla Hill (Ra-
nun culaceae) на території Мурафських товтр //
Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Інтро-
дукція та збереження рослинного різноманіття. —
2009. — Вип. 25–27. — С. 13–15.
20. Шиндер О.І. Поширення та стан популяцій
Crocus reticulatus Stev. ex Adams (Iridaceae) і Tulipa
quercetorum Klok. & Zoz (Liliaceae) на території
Східного Поділля // Укр. ботан. журн. — 2009. —
66, № 4. — С. 489–497.
21. Шмальгаузен И.Ф. Флора Юго-Западной
России, т. е. губерний Киевской, Волынской, По-
дольской, Полтавской, Черниговской и смежных
местностей. — К., 1886. — 783 с.
22. The Red Book of the Republic of Moldova. —
Сhisinau: Ştiinta, 2002. — 288 p.
Рекомендував до друку
П.Є. Булах
19ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2010, № 1
Поширення рідкісних ранньовесняних видів флори Мурафських товтр
А.И. Шиндер
Национальный ботанический сад
им. М.М. Гришка НАН Украины,
Украина, г. Киев
РАСПРОСТРАНЕНИЕ РЕДКИХ
РАННЕВЕСЕННИХ ВИДОВ ФЛОРЫ
МУРАФСКИХ ТОЛТР
Описаны новые местонахождения 11 редких ран-
невесенних видов флоры Мурафских толтр и при-
ведены данные об их распространении в регионе.
O.I. Shynder
M.M. Gryshko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
DISTRIBUTION OF RARE EARLY-VERNAL
SPECIES OF THE FLORA OF MURAFA
TOVTREA
New locations of 11 rare early-vernal species of the
flora of Murafa Tovtrea are described. Regional dis-
tribution of these species is considered.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-596 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:44:01Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/68/5aaabda48a37d164b2c992b4db35e868.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-5962019-12-09T14:53:52Z Distribution of rare early-vernal species of the flora of Murafa Tovtrea Поширення рідкісних ранньовесняних видів флори Мурафських Товтр Shynder, O.I. New locations of 11 rare early-vernal species of the flora of Murafa Tovtrea are described. Regional distribution of these species is considered. Описано нові місцезнаходження 11 рідкісних ранньовесняних видів флори Мурафських товтр та наведено дані щодо їхнього поширення в регіоні. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2010-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/596 10.5281/zenodo.2553586 Plant Introduction; Vol 45 (2010); 10-19 Інтродукція Рослин; Том 45 (2010); 10-19 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377783 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/596/566 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Shynder, O.I. Поширення рідкісних ранньовесняних видів флори Мурафських Товтр |
| title | Поширення рідкісних ранньовесняних видів флори Мурафських Товтр |
| title_alt | Distribution of rare early-vernal species of the flora of Murafa Tovtrea |
| title_full | Поширення рідкісних ранньовесняних видів флори Мурафських Товтр |
| title_fullStr | Поширення рідкісних ранньовесняних видів флори Мурафських Товтр |
| title_full_unstemmed | Поширення рідкісних ранньовесняних видів флори Мурафських Товтр |
| title_short | Поширення рідкісних ранньовесняних видів флори Мурафських Товтр |
| title_sort | поширення рідкісних ранньовесняних видів флори мурафських товтр |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/596 |
| work_keys_str_mv | AT shynderoi distributionofrareearlyvernalspeciesofthefloraofmurafatovtrea AT shynderoi poširennârídkísnihrannʹovesnânihvidívflorimurafsʹkihtovtr |