Формування генетико-екосистемної концепції в інтродукційних дослідженнях

Objective – to formate of genetic and ecosystemic conception – system view of process of introduction as a fundamental part of development of populations, biocoenosises, and ecosystems. Material and methods. Object of researches – process (phenomenon) of dispersal of living organisms in biosphere....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автор:	Sliusar, S.I.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2017
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/60
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860120948682784768
author	Sliusar, S.I.
author_facet	Sliusar, S.I.
author_sort	Sliusar, S.I.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-11T08:14:37Z
description	Objective – to formate of genetic and ecosystemic conception – system view of process of introduction as a fundamental part of development of populations, biocoenosises, and ecosystems. Material and methods. Object of researches – process (phenomenon) of dispersal of living organisms in biosphere. Subject of researches – process of introduction in relation with processes of anthropogenic and natural dispersal (using the example of plant introduction). We’ve used such methods as literary and analytical, subject and analytical, system and structural, comparative, and theoretical justification. Results. Main terms which indicate on different ways of dispersal of living organisms, have been coordinated. Some mutually causing conceptions and terms have been proved, particularly: “spontaneous anthropogenic dispersal”, “induced anthropogenic dispersal”, “induced anthropogenic migration”, “optimizing introduction”, “induced anthropogenic expansion”, “induced genetic flow”, “cultural and populational system”, and “general populational species system”. Base algorithm of introduction process is proposed. Criterions that indicate on deep relations between all types of dispersal are featured. Modern system definition “introduction of organisms” of is offered. Conclusions. Plant introduction can be considered as: 1) process that determined by economic and scientifical activity of human beings, in other words induced form of anthropochoria, 2) way of interaction between substance, energy, information and ecosystems of modern biosphere, 3) part of global dispersion process (expansion and migration) of living creatures. Role of introduction process in modern biosphere increases depending on anthropogenic transformation of natural ecosystems and formation of artificial ones. Formation of genetic and ecosystemic ideas will promote improvement of plant introduction theory as an instrument of leaded influence of development of ecosystems, biocoenosises, and populations of organisms by means of directed displacement of the substance, energy and information. Further development of proposed conception (in context of ecological and social approach) will help to establish system paradigm of plant introduction, and develop a general theory of organisms’ introduction.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2321883
first_indexed	2025-07-17T12:39:18Z
format	Article
fulltext	3ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 УДК 581.95:575:581.522.4 С.І. СЛЮСАР Національний університет біоресурсів і природокористування України Україна, 03041 м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15 ФОРМУВАННЯ ГЕНЕТИКО-ЕКОСИСТЕМНОЇ КОНЦЕПЦІЇ В ІНТРОДУКЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ Мета — сформувати генетико-екосистемну концепцію — системний погляд на інтродукційний процес як на фунда- ментальну складову розвитку популяцій, біоценозів, екосистем. Матеріал та методи. Об’єкт дослідження — процес (феномен) розселення живих організмів біосфери. Предмет до- слідження — інтродукційний процес у зв’язку з процесами антропогенного та природного розселення (на прикладі інтро- дукції рослин). Використано такі методи: літературно-аналітичний, предметно-аналітичний, системно-струк тур- ний, порівняльний, теоретичного узагальнення. Результати. Узгоджено основні терміни, які визначають різні способи розселення організмів. Обґрунтовано деякі взаємозумовлюючі поняття і терміни, зокрема «спонтанне антропогенне розселення», «індуковане антропогенне роз- селення», «індукована антропогенна міграція», «оптимізуюча інтродукція», «індукована антропогенна експансія», «індукований потік генів», «культурпопуляційна система», «загальна популяційна система виду». Запропоновано ба- зові алгоритми інтродукційного процесу. Виділено критерії, які вказують на глибинні зв’язки між типами розселення. Запропоновано системне визначення поняття «інтродукція організмів». Висновки. Інтродукцію рослин можна розглядати як: 1) зумовлену господарською і науковою діяльністю людства, тобто як індуковану форму антропохорії, 2) спосіб речовинно-енерго-інформаційної взаємодії між екосистемами су- часної біосфери, 3) складову глобального процесу розселення (експансії та міграції) живих істот. Роль інтродукційно- го процесу у сучасній біосфері збільшується в міру антропогенної трансформації природних та формування штучних екосистем. Формування генетико-екосистемних уявлень сприятиме вдосконаленню теорії інтродукції рослин як за- собу керованого впливу на процес розвитку екосистем, біоценозів, популяцій організмів шляхом направленого перемі- щення речовини, енергії та інформації. Подальше розроблення запропонованої концепції (в контексті екосоціального підходу) сприятиме становленню системної парадигми інтродукції рослин, розвитку загальної теорії інтродукції ор- ганізмів. Ключові слова: інтродукційний процес, розселення живих організмів, експансія, міграція, генофонд, генопласт, потік генів, інтродукція рослин. © С.І. СЛЮСАР, 2017 Ідея зв’язку між феноменом «тиску життя», який відбувається внаслідок росту і розселен- ня живих організмів, та феноменом еволюції сучасної біосфери закладена у творах В.І. Вер- надського [4]. Значення природного розсе- лення для формо- і видоутворення, розвитку популяцій, біоценозів та екосистем показано в низці праць вітчизняних і зарубіжних авто- рів [8, 24—27 та ін.]. Явище антропогенного розселення розглядається у літературі, присвя- ченій інвазіям [15]. У міру еволюції сучасної біосфери, приско- реного формування глобального екосоціаль- ного середовища швидко змінюється насам- перед склад біологічних істот, зокрема рослин, які розселяються і можуть бути введені в ту чи іншу екосистему. З’являються селекційно змі- нені, генетично модифіковані та навіть штучні живі організми. Одночасно відбувається при- скорення антропогенної трансформації природ- них і виникнення антропогенних екосистем [12, 16, 18, 22]. Таким чином, на тлі знач ного збіднення природного біорізноманіття сучас ної біо- сфери спостерігається інтенсивне збільшення в ній кількості різноманітних біосис тем (біологіч- них організмів та біокосних систем) ант ро по ген- ного походження, відповідно, змінюються алгорит- ми розселення її живих істот. У загальному обсязі 4 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 С.І. Слюсар розселення зменшується частка експансій і міграцій, зумовлених переважно природними чинниками, та зростає частка антропогенних експансій і міграцій. Завдяки збільшенню мас- штабів антропогенного розселення, зокрема внаслідок інтродукції (введення в екосисте- ми) рослин, має місце кількісна та якісна змі- на міграційних потоків живої речовини. Ін- тродукційний процес стає важливою ознакою і чинником антропогенної трансформації біо- сфери на всіх рівнях її організації [17, 18, 23], насамперед — на екосистемному рівні. Наве- дені міркування покладено в основу формуван- ня ге нетико-екосистемного погляду на інтро- дукцію організмів як один з характерних для розвитку сучасної біосфери способів обміну речовиною, енергією та інформацією між її екосистемами, чинник утворення та еволюції екосистем — природних, природних антропо- генно змінених, антропогенних. Відповідно до ге нетико-еко системних уявлень інтродукцію рос- лин ми розглядаємо насамперед як засіб керова- ного впливу людини на природне і штучне середо- вище — екосоціальний простір. Мета досліджень — сформувати генетико- еко системну концепцію, тобто системний по- гляд на інтродукційний процес як на фунда- ментальну складову розвитку популяцій, біо- ценозів та екосистем сучасної біосфери. Для досягнення мети було поставлено такі завдання: 1) на основі уявлень про речовинно- енерго-інформаційну взаємодію між популя- ціями, біоценозами та екосистемами сучасної біосфери з’ясувати передумови розвитку гене- тико-екосистемного погляду на інтродукцій- ний процес; 2) показати взаємозв’язок між по- няттями «розселення» та «інтродукція» живих організмів; 3) виявити зв’язки між інтродук- ційним розселенням й іншими формами ант- ропогенного, а також природного розселення живих істот сучасної біосфери; 4) визначити алгоритми інтродукційного процесу; 5) ви- ділити головні критерії для формулювання системного визначення поняття «інтродукція жи вих організмів»; 6) запропонувати сучасне системне визначення інтродукційного проце- су; 7) визначити перспективи проведення ін- тродукційних досліджень з урахуванням по- ложень генетико-екосистемної концепції. Матеріал та методи Об’єктом наших досліджень був процес роз- селення живих організмів сучасної біосфери, а предметом — генетико-екосистемний аспект ін тродукційного процесу, як однієї з форм ан- тропогенного розселення. Із методів досліджень застосовано літе ра- тур но-аналітичний, предметно-ана лі тич ний, сис темно-структурний, порівняльний, теоре- тичного узагальнення. Результати та обговорення Концептуальні основи формування генетико-еко - системних уявлень в інтродукції рослин. У гло- бальному вимірі теорія і практика інтродукцій- ної діяльності мають своєчасно узгоджуватись із сучасною стратегією виживання та розвитку людства, без чого неможливо визначити акту- альність досліджень, а також стратегію і зав- дання цього важливого та перспективного за- собу впливу на локальні екосистеми, ланд- шафти і сучасну біосферу [23]. Удосконалення методології інтродукції рослин — перманент- ний процес, який визначається особ ливостями розвитку насамперед урбоекосистем, збіль- шенням кількості негативних чин ни ків серед- овища, ускладненням механізмів взаємодії між абіотичними, біотичними та соціокультурни- ми чинниками, які спільно діють на організми. Тому розроблення генетико-еко системної кон- цепції для застосування в сучасних інтродук- ційних дослідженнях пов’язане насамперед з необхідністю узгодження положень теорії ін- тродукції рослин із системою екологічних та соціоекологічних знань, результатом чого має стати інтегрування нових і традиційних її мето- дів та підходів в єдиний тео ретико-мето до ло- гічний комплекс. Адже предметом сучасних ін- тродукційних та екологічних досліджень є низ- ка спільних біологічних і соціогуманітарних аспектів — біоекологічних, ме тодологічних, при- родоохоронних, со ціаль но- економічних, мо- раль но-етичних, правових то що. У зв’язку з цим увагу було зосереджено на необхідності 5ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 Формування генетико-екосистемної концепції в інтродукційних дослідженнях розроблення відповідної інтегративної пара- дигми — екосоціального підходу. Головна його особливість полягає в тому, що інтродукція рослин, як складний соціокультурний феномен, розглядається на різних рівнях пізнання: еко- філософському, тео ре тико-ме то до ло гіч но му, ме - то дико-при клад но му, а отже, за низкою ас пек- тів — як складний багаторівневий процес [22]. Генетико-еко сис темна концепція запропоно- вана і розробляється насамперед у контексті формування інтегративного, а точніше — сис- темно-ін те гра тивного підходу як один з важ- ливих аспектів комплексних інтродукційних досліджень, що може суттєво підвищити нау- ковий статус теорії та рівень її пізнавальних можливостей [9, 28]. Адже на сьогодні створе- но багато регіональних теорій інтродукції, які містять ідеї і практичні дії щодо переселення певних груп рослин у конкретні природні та соціально- еко номічні умови. Проте відсутня формалізована загальна теорія інтродукції, яка передбачає логічний зв’язок між окремими уза гальнення ми, гіпотезами та законами [2]. Побудова такої теорії пов’язана зі становлен- ням системної (інтегративної, біосоціокуль- турної) парадигми інтродукції рослин [17]. Відповідно до інформаційної концепції ін- тродукції деревних рослин інтродукційний про- цес можна розглядати як процес відбору, пе- ренесення (введення в культуру) генетичної інформації із природного ареалу носія цієї ін- формації до пункту інтродукції [14]. Очевид- но, що з точки зору сучасної екології, в усіх варіантах такого перенесення має місце взає- модія, тобто потік речовини, енергії та інфор- мації, спрямований з однієї екосистеми в ін шу, обрану людиною. Адже як «природний ареал» (зокрема будь-яка популяція, консорція), так і «пункт інтродукції» є частиною однієї, двох або деякої (необмеженої) кількості екосистем одного або різних типів. Досліджен ня розсе- лення живих істот як процесу ре чо винно-енер- го-інформаційного обміну, що від бувається на різних рівнях організації сучасної біосфери, дає змогу розглядати інтродукційний процес як особливу форму взаємодії між її живими системами, тобто на популяційному, фітоце- нотичному, біоценотичному та екосистемно- му рівнях (при цьому завжди взаємодіють ге- нопласти екосистем). Розроблення основних положень генетико-еко- системної концепції інтродукції рослин у кон- тексті уявлень про розселення живих організмів. Розселення рослин прийнято визначати як розширення ареалу виду внаслідок розсіюван- ня діаспор рослин та їх натуралізації на нових місцях [1]. За В. Грантом [8], розселення орга- нізмів — це переміщення у просторі особин, їх спор, гамет або особливих органів. Воно може відбуватися як у межах території, зайнятої цим видом, так і на території, не зайнятої ним. У першому варіанті йдеться про міграцію орга- нізмів, у другому — про їх експансію. Б.А. Би- ков [3] визначає антропогенне розселення видів як процес їх випадкового розселення тими чи тими транспортними артеріями (міжконти- нентальним та внутрішньокон тинентальним транспортом, каналами, які з’єд нують морські басейни), а також як випадкове завезення тва- рин та рослин під час інтродукції. Проте існує аналогічне поняття «антропо- хорія» і зокрема «ненавмисна» та «навмисна антропохорія» [1]. Вживання терміна «нав- мис на антропохорія» як синоніму біологічно- го поняття «інтродукція» видається нам ціл- ком виправданим, оскільки він використову- ється для позначення способу поширення діаспор і пов’язується з культурою організмів. Тому для термінологічного узгодження зазна- чених тотожних понять було запропоновано терміни «спонтанне антропогенне розселення» (випадкове, неусвідомлене або ненавмисне пе- ренесення організмів людиною) та «індуковане антропогенне розселення» (усвідомлене, або ці- леспрямоване введення організмів в екосис- теми) [17, 23]. Для уніфікації відомих понять та термінів, пов’язаних з виокремленням і до- слідженням низки способів природного та ан- т ропогенного розселення у біосфері живих іс- тот потрібно чітко розуміти характер взає мо- зв’язку між різними його типами, підтипами і формами, тобто категоріями (табл. 1). Термін «індуковане антропогенне розселен- ня» відображує визначальну роль людини в 6 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 С.І. Слюсар процесах експансії та міграції організмів, оскільки в результаті усвідомленого їх пересе- лення в біосфері утворюється якісно нова форма ре човинно-енерго-інформаційного об- міну між підсистемами: біокосними структу- рами — еко системами, а також біотичними угрупованнями — біоценозами, фітоценоза- ми, популяціями, консорціями тощо. Такий погляд не суперечить традиційним визначен- ням понять «інтродукція рослин» і «розселен- ня рослин». Для системного дослідження процесів вза- ємодії між природними та культурними попу- ляціями важливо розрізняти поняття «природ- на», «культурпопуляційна», а також «загальна популяційна система виду». Відповідні визна- чення сформульовані нами на основі уявлень про культигенний ареал, який, за Б.М. Голов кі- ним (1988), виникає та формується поза ме жа- ми сучасного природного поширення таксона і безпосередньо пов’язаний з його культиву- ванням. На думку вченого, зміст цього тер мі- на охоплює щонайменше дві градації, названі ним «культигенним натуралізованим» та «куль- тигенним інтродукційним ареалом». У межах пер- шого ареалу культура рослин надає поштовх до натуралізації інтродуценту, будучи відправ- ним пунктом наступного входження його в місцеві рослинні угруповання [6]. Природна популяційна система виду — вся су- купність взаємодіючих природних популяцій виду. Культурпопуляційна система виду — функ- Таблиця 1. Співпідпорядкованість (взаємоузгодженість) понять і термінів, які визначають способи розселення організмів (за категоріями) Table 1. Subordination (mutual coherence) of concepts and terms that indicate how organisms are distributed (by the category) Категорія розселення Розподіл понять у межах категорій розселення Тип Природне розселення Антропогенне розселення (антропохорія) Підтип — Спонтанне антропогенне розселення (ненавмисна антропохорія) Індуковане антропогенне роз- селення (навмисна антропо- хорія) Форма Зоохорія, балістохорія, анемохорія та інші форми Агестохорія, ергазіхорія, спейрохорія та інші форми Інтродукція, реінтродукція ціонально об’єднана речовинно-енерго-ін фор- маційними зв’язками в межах культигенного ареалу система культигенних популяцій, зокре- ма інтродукційних популяцій, інт ро дук ційних демів (поодиноких організмів-за снов ників), між якими можлива (й періодично відбувається) міграція певних одиниць розселення — діа- спор, організмів, біотичних угруповань. Загаль- на популяційна система ви ду — сукупність взає- модіючих або здатних до ре чо вин но-енерго- ін формаційної взаємодії при род них та культи- генних популяцій функціонально об’єднаних у межах природного і культигенного ареалів. Розроблення генетико-екосистемної кон- цепції передбачає також обґрунтування по- няття «індукований потік генів» [19]. У класич- ному розумінні потік генів відбувається в ме- жах існуючої популяційної системи виду, тоб то всередині популяції або між популяціями. Цей процес є генетичною частиною міграції, оскільки включає імміграцію і схрещування між іммігрантами та членами місцевої попу- ляції, в результаті яких до генофонду-ре ци- пієнта вводяться чужорідні гени. Потік генів залежить насамперед від процесу розселення, який становить його фізичну основу. Від ін- тенсивності імміграції, а також від різниці у частоті цього алеля між популяцією-донором і популяцією (або субпопуляцією)-ре ци пієн- том залежить швидкість зміни частоти гена в популяції [8]. Індукований потік генів — явище штучного перенесення генів у межах загаль- 7ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 Формування генетико-екосистемної концепції в інтродукційних дослідженнях ної популяційної системи виду, яке виникає під час індукованої антропогенної міграції. Введене академіком М.А. Голубцем понят- тя «генопласт» (сукупність генотипів і гено- фондів усіх організмів та популяцій екосисте- ми [7]) дасть змогу, у майбутньому розширити розуміння поняття «потік генів», адже він зав- жди спрямований від генопласта-донора у бік генопласта-реципієнта. Під час розселення організмів обмін генетичною інформацією відбувається як між генофондами популяцій (субпопуляцій), різновидів та рас (у системі генофонд—генофонд), так і між генопласта- ми різних за походженням біоценозів (у сис- темах генопласт—генопласт та генофонд— генопласт, екосистема—екосистема). Під час природної та антропогенної міграції просто- рове переміщення організмів і перенесення генів може здійснюватися в межах усієї попу- ляційної системи виду, відбуваючись в одному або зустрічних напрямках. Таким чином, від- бувається взаємодія: 1) між окремими при- родними популяціями в межах природної по- пуляційної системи, 2) між окремими культи- генними популяціями в межах культигенного ареалу (культурпопуляційної системи), 3) між природними і культигенними популяціями, тобто в межах загальної популяційної систе- ми, 4) між організмами в межах певної при- родної популяції, 5) між організмами в межах певної культигенної популяції. У процесі при- родної та антропогенної експансії просторове переміщення організмів і перенесення генів може бути також спрямованим: 1) за межі за- гальної популяційної системи, відбуваючись у межах певної системи біоценоз—біоценоз; 2) за межі загальної популяційної системи з утворенням нового біоценозу та, відповідно, екосистеми (шляхом заселення місць згарищ (стерилізованих територій), промислових від- валів, територій, які утворилися внаслідок вул- канічної активності тощо). Можливі варіанти речовинно-енерго-ін фор- маційного обміну між різноманітними екосис- темами під час розселення наведено на рис. 1. Шляхом заселення нових екотопів формують- ся, зокрема, так звані біотехноценози. Во ни існу- Епрx Езмy Ештz Ештx Епрy Езмz Езмx Ештy Епрz Рис. 1. Деякі можливі напрямки просторового пе- реміщення організмів та перенесення генів (у ме- жах та за межі популяційної системи виду) під час при родного та антропогенного розселення. Екосис- теми: Епр — природна; Езм — природна антропоген- но змінена; Ешт — антропогенна (штучна). Шляхи розселення живих організмів: напрямок природ- ної міграції; напрямок природної експансії; напрямок спонтанної антропогенної міграції; напрямок спонтанної антропогенної експансії; напрямок індукованої антропогенної міграції (оптимізуюча інтродукція); напрямок індукова- ної антропогенної експансії (первинна інтродукція); X, Y, Z — комплекси діючих чинників (в екосистемі) Fig. 1. Some possible ways of spatial displacement of or- ganisms and genetic flow (within and beyond population system of species) in process of natural and anthropogen- ic dispersal. Ecosystems: Епр — native (NE); Езм — an- thropogenically changed native (AChNE); Ешт — an- thropogenic (artificial) (AE). Ways of dispersal of living organisms: native migration vector; native ex- pansion vector; spontaneous anthropogenic migra- tion vector; spontaneous anthropogenic expansion vector; induced anthropogenic migration vector (optimizing introduction); induced anthropogenic expansion vector (primary introduction); X, Y, Z — com- plex of active factors (in the ecosystem) ють у будь-яких технічних системах, у котрих відбувається життя живих організмів та людини, наприклад, на космічних кораб лях, підводних човнах [29]. До нових (потенційних) екотопів ми відносимо також (за В.В. Добровольським [12] та іншими дослідниками) майданчики промислових 8 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 С.І. Слюсар підприємств, транспортні шляхи, тепличні ком- плекси, торговельні центри, адміністративні будівлі або споруди, житлові мікрорайони, при- міщення тощо [18]. У результаті заселення жи- вими організмами зазначених штучних екотопів формуються штучні (антропогенні) екосис те- ми. Можливі варіанти первинного заселення нових екотопів наведено на рис. 2. В усіх варіантах індукованого антропогенного розселення, тобто у випадках як індукованої ан- тропогенної експансії, так і індукованої ант ро по- генної міграції, відбувається введення в пев ну екосистему якісно нової генетичної інформа- ції шляхом інтродукційного збагачення її гено- пласта. Аналогічно може відбуватися збага- чення генофонду природної або культигенної по- пу ляції певного інтродукованого виду, зок ре ма шляхом введення певних генотипів штучно змінених або відібраних у межах загальної по- пуляційної системи організмів. Індуковане ан- тропогенне розселення (а саме, міграцію) ор- ганізмів у межах ареалу виду ми пропонуємо називати «оптимізуюча інтродукція». Отже, індукована антропогенна міграція, або оптимізуюча інтродукція, — це процес введен- ня до генопласта певної екосистеми якісно нової спадкової інформації (підвидів, різно- видів, рас, форм, сортів) певного виду, пред- ставники якого більшою або меншою мірою наявні в цій екосистемі. Зазначений процес характеризується штучним перенесенням ге- нів у межах загальної популяційної системи виду (тобто в межах природного або культи- генного ареалу) та здійснюється з метою поліп- шення генетичної структури (природних або культигенних) популяцій, підвищення їх еко- логічної стійкості, природоохоронної і госпо- дарської цінності. Прикладами індукованої ан тропогенної міграції є поступове, зазвичай тривале формування генофондових колекцій певного охоронного виду в умовах ex situ, створення географічних культур лісових по- рід, акліматизація та широке впровадження нових сортів цінних промислових культур у районах їх традиційного вирощування. Част- ка індукованої антропогенної міграції серед інших типів антропогенного розселення орга- нізмів невпинно зростає внаслідок залучення в агроценози дедалі більшої кількості селек- ційно змінених і генетично модифікованих сортів рослин. За нашим визначенням, індукована антро- погенна експансія — це процес штучного пере- несення генів за межі загальної популяційної системи виду, тобто цілеспрямоване (усвідом- лене) переселення організмів за межі їх при- родного або культигенного ареалу, яке здій- снюється для поліпшення видової структури біоценозів, їх екологічної стійкості, природо- охоронної цінності, господарського викорис- тання шляхом введення до генопластів еко- систем якісно нової спадкової інформації. При- кладами індукованої антропогенної експансії є впровадження в культуру за межами їх ареа- лів (уперше) таких рослин, як картопля, куку- рудза, томат, цукровий буряк в Європі, гевея в тропічних країнах, арахіс в Африці [10]. Генетико-екосистемний погляд відіграє важ- ливу роль у пізнанні механізмів та шляхів роз- селення організмів, оскільки виникає можли- вість для розвитку теорії інтродукції рослин, зокрема її категоріально-понятійного апарату. Таким чином, у науковий дискурс та сучасну Екосистема Новий екотоп Біоценоз Xi Рис. 2. Експансія живих організмів у нові екотопи природного або антропогенного походження. Шляхи експансії живих організмів: напрямок природної експансії; напрямок спонтанної антропогенної експансії; напрямок індукованої антропогенної експансії (первинна інтродукція); X i — комплекс ді- ючих чинників (в екосистемі) Fig. 2. Expansion of living organisms in new ecotopes which have been created in a result of natural and anthropogenic phenomenon. Ways of expansion of living organisms: native expansion vector; spontaneous anthropogenic migration vector; induced an thropogenic expansion vector (primary introduction); X i — complex of active fac- tors (in the ecosystem) 9ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 Формування генетико-екосистемної концепції в інтродукційних дослідженнях парадигму інтродукції рослин обґрунтовано може бути включена низка взаємозумов лю- ючих понять: «спонтанне антропогенне розсе- лення», «індуковане антропогенне розселення», «індукована антропогенна міграція», «оптимі- зуюча інтродукція», «індукована антропогенна експансія», «індукований потік генів», «культур- популяційна система», «загальна популяційна система виду» тощо. Алгоритми здійснення та критерії інтро- дукційного процесу у контексті генетико-еко- сис темної концепції. Визначення оптимальних шляхів збагачення генопластів, створення по- пуляцій, фітоценозів, біоценозів для промисло- вого використання, оптимізації довкілля, фор- мування ландшафтів певного типу (ландшаф- тного середовища) [20] доцільно проводити шляхом розроблення алгоритмів уведення орга- нізмів в екосистеми (рис. 3). Оскільки особливості розселення зумовле- ні характером антропогенної трансформації як організмів, так і екосистем, до яких ці орга- нізми вводять, з метою проведення відповід- них системних досліджень алгоритми розсе- лення потрібно визначати насамперед у зв’язку із зазначеними вихідними параметра- ми, тобто за ступенем «штучності» організмів та екосистем. Для визначення множини мож- ливих варіантів здійснення інтродукції рос- лин запропоновано застосовувати підхід на основі методу багатовимірних матриць [20]. У таблиці матричного типу можна врахувати різноманіття як організмів, так і екосистем, які розглядаються (табл. 2). Синтез організмів АдаптаціяD Перенесення за межі ареалу Селекція або генна модифікація Селекція або генна модифікація Відбір організмів Адаптація Відбір організмів АдаптаціяC B A Відбір організмів Адаптація Перенесення за межі ареалу Використання організмів Використання організмів Використання організмів Використання організмів Рис. 3. Базові алгоритми інтродукційного процесу, визначені у зв’язку з використанням живих організмів в еко- системах: алгоритм А — введення якісно нової генетичної інформації шляхом інтеграції до певної екосистеми відібраних чужинних (алохтонних) організмів; алгоритм B — введення якісно нової генетичної інформації шля- хом інтеграції до екосистеми місцевих (автохтонних) організмів, трансформованих у результаті селекції або ге- нетичної модифікації; алгоритм C — введення якісно нової генетичної інформації шляхом інтеграції до екосис- теми чужинних організмів, трансформованих методами селекції або в результаті генетичної модифікації; алгоритм D — введення якісно нової генетичної інформації шляхом створення та наступної інтеграції до певної екосистеми організмів, отриманих методами синтетичної біології Fig. 3. Basic algorithms of the process of introduction defined in connection with the use of living organisms in ecosystems: algorithm A — introduction of qualitatively new genetic information by means of integration of selected alien (alloch- thonic) organisms in some ecosystem; algorithm B — introduction of qualitatively new genetic information by means of integration of indigenous (autochthonous) organisms transformed in the process of selection or genetic modification; al- gorithm C — introduction of qualitatively new genetic information by means of integration of alien organisms transformed by means of selection methods or in the result of genetic modification; algorithm D — introduction of qualitatively new genetic information by means of creation and further integration of organisms in some ecosystem obtained by method of synthetic biology 10 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 С.І. Слюсар Очевидно, що введення до екосистеми (на- самперед до біогеоценозу як основної біохо- рологічної одиниці [25]) нової спадкової ін- формації може відбуватися у трьох напрямах: 1) свідоме перенесення (переселення) та аклі- матизація існуючих живих організмів у нові для них (природні або штучні) екосистеми (біо ценози), 2) введення до певної екосистеми живих організмів з якісно новою (для цієї сис- теми) генетичною інформацією (селекційно змі нених, генетично модифікованих), 3) вве- дення (у перспективі) до певної екосистеми штучних, отриманих методами синтетичної біо логії живих істот. Згідно з традиційними ви значеннями інтродукційного процесу (зо- крема інтродукції рослин [13]), інтродукцією, або введенням якісно нових живих організмів в екологічні системи, можна вважати усвідом- лене (цілеспрямоване) перенесення та акліма- тизацію окремих особин або біотичних угру- повань: 1) до умов природних екосистем, 2) до умов природних антропогенно змінених еко- систем, 3) до умов антропогенних екосистем. У всіх випадках цілеспрямоване введення до екосистеми будь-якого типу організмів-но- сіїв якісно нової спадкової інформації є інва- ріантною ознакою, яка дає змогу характери- зувати інтродукційний процес як одну з форм антропогенного розселення організмів. При цьо- му походження, джерела отримання та спо соби пристосування цих організмів вказують лише на алгоритм, тобто на послідовність дій інтро- дуктора. Сутність інтродукції як процесу, який спричиняє якісну зміну на рівні генопластів та екосистем, у всіх варіантах залишається не- змінною. Такий погляд дає змогу переосмис- лити деякі відомі в теорії інтродукції рослин поняття. Зокрема «спонтанна», «прихована», «випадкова» та «ненавмисна інтродукція» най- більше узгоджуються з поняттям спонтанного антропогенного розселення. Зро зуміло, що їх не можна ототожнювати з терміном «стихійна інтродукція», оскільки остання, так само, як і наукова інтродукція, являє собою цілеспря- мовану дію людини, пов’язану із задоволен- ням певних потреб. Застосування зазначених термінів в окремих наукових пуб лікаціях і, відповідно, терміна «навмисна інт родукція» не можна вважати обґрунтованим. З точки зору генетико-екосистемної концеп- ції у глобальному процесі розселення живих іс- тот процеси природного, спонтанного антро- погенного та індукованого (тобто інтродукцій- ного) антропогенного розселення організмів є взає мозв’язаними і взаємозумовленими [18, 19]. Отже, зазначені процеси слід розглядати Таблиця 2. Приклад визначення множини можливих варіантів введення рослин в екосистеми Table 2. Example of definition of set of possible options of plant introduction into ecosystems Рослини Екосистеми природні природні антропогенно змінені антропогенні Природної флори Уведення рослин природ- ної флори у природні еко- системи * Уведення рослин природної флори у природні антропо- генно змінені екосистеми Уведення рослин природ- ної флори в антропогенні (штучні) екосистеми Селекційно змінені Уведення селекційно змі- нених рослин у природні екосистеми * Уведення селекційно зміне- них рослин у природні ан- тропогенно змінені екосис- теми Уведення селекційно зміне- них рослин в антропоген ні екосистеми Генетично мо дифіко- вані Уведення генетично мо- дифікованих рослин у природні екосистеми * Уведення генетично модифі- кованих рослин у природні ант ропогенно змінені екосис- теми Уведення генетично моди- фікованих рослин в при- родні антропогенно змі не- ні екосистеми * Можливості та доцільність практичної реалізації з’ясовують ([9] та ін.). 11ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 Формування генетико-екосистемної концепції в інтродукційних дослідженнях комплексно як взаємозалежні явища. Для тео ретичного обґрунтування концепції було виділено спільні критерії, які вказують на гли- бинні зв’язки між типами розселення. Ці кри- терії відповідають низці потенційних мож- ливостей, а саме: 1) можливості потрапляння організмів у нові екосистеми (екотопи), 2) про- ходження процесу акліматизації, 3) натура- лізації, 4) розселення в межах нового екотопу та дрейфу генів, 5) інвазій, 6) реалізації прин- ципу засновника, 7) тривалого існування но- вих популяцій, 8) виникнення потоку генів між популяціями (демами) культурпопуляцій- ної сис теми, 9) виникнення потоку генів між популяціями природної популяційної системи та куль турпопуляційної системи й, таким чи- ном, утворення загальної популяційної систе- ми, 10) можливості формоутворення, подаль- шої адаптивної радіації та видоутворення [19]. На основі цих критеріїв запропоновано сучас- не системне визначення поняття «інтродукція живих організмів», яке враховує всі можливі випадки свідомого їх введення у природні, ан- тропогенно змінені та антропогенні екосисте- ми. Йдеться як про організми природного по- ходження, так і про селекційно змінені, гене- тично модифіковані, а також штучно створені (методами синтетичної біології) живі істоти. У найширшому системному розумінні інтро- дукційний процес — це усвідомлене (цілеспрямо- ване) введення людиною в природні або штучні екосистеми будь-яких біологічних організмів з якісно новою (для цих систем) спадковою інфор- мацію, яка природним чином інтегрується до генетичної структури генопласта біоценозу-ре- ципієнта на всіх етапах його функціонування та розвитку [17]. Введення організмів в екосис- теми можна розглядати як зумовлену господар- ською і науковою діяльністю людства, тобто індуковану, форму антропохорії поряд з такими способами розселення, як зоохорія, балістохорія, анемохорія, гідрохорія [19]. Як один з варіантів практичного втілення ге нетико-екосистемного погляду важливим є досвід «моделювання інтродукції генетично мо- дифікованих організмів у лабораторні та штуч- ні екологічні системи» [5]. Дослідження було мотивоване тим, що інтродукція генетично модифікованих організмів у природні систе- ми призводить до серйозних проблем, по в’я- заних з небезпекою їх поширення. Для дослі- дження закономірностей та наслідків інтро- дукції генетично модифікованих мікроорга- нізмів було розроблено підхід, який ґрунту- ється на системному моделюванні формування і розвитку біотичного кругообігу в екосисте- мах до та після інтродукції. Для кількісного аналізу сценаріїв із загальної моделі інтродук- ції авторами використано програмне забезпе- чення для системного моделювання STELLA (Hight Performance Systems, Inc., США). До- слідники наголошують, що оцінку можливос- тей та наслідків поширення генетично моди- фікованих організмів у природних екосисте- мах з допомогою системного моделювання потрібно проводити раніше за їх широке вико- ристання у практиці [5]. Формування генетико-екосистемної пара- дигми безпосередньо пов’язане з розвитком наукових знань про еволюцію біосфери, яка відбувається в міру трансформації природних ландшафтів, а також утворення дедалі більшої кількості різноманітних антропогенно зміне- них та штучних екосистем, біоценозів, попу- ляцій, живих організмів. Це дає змогу вдоско- налювати і застосовувати сучасну теорію ін- тродукції рослин як засіб керованого впливу на процес розвитку біосфери на всіх рівнях її організації шляхом направленого переміщен- ня речовини, енергії та інформації. При цьому прогнозування ризиків, урахування особ ли- востей впливу інтродуцентів на розвиток біо- сфери стає пріоритетним напрямом інтродук- ційних досліджень, а проблема створення штуч- них популяцій, культурценозів і, таким чином, конструювання екосистем, їх оптимізації, ке- рування процесами їх розвитку — життєво важ- ливою проблемою сучасності. Висновки 1. Феномен розселення живих (біологічних) організмів — частина складного багаторівне- вого процесу самоорганізації біосфери, спосіб речовинно-енерго-інформаційної взаємодії між 12 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 С.І. Слюсар її живими системами (організмами, популяці- ями, фітоценозами, біоценозами, екосисте- мами). Він пов’язаний з процесами мінливос- ті, відбору, формо- і видоутворення, присто- сування організмів та розвитку екосистем. 2. Інтродукційний процес — складова гло- бального процесу розподілу в просторі струк- турних компонентів живої речовини (біосис- тем), у якому взаємопов’язані процеси при- родного і антропогенного їх розселення. Роль інтродукційного процесу у сучасній біосфері збільшується в міру антропогенної трансфор- мації природних та формування штучних еко- систем. 3. Інтродукцію рослин можна розглядати як: 1) зумовлену господарською і науковою діяльністю людства, тобто як індуковану фор- му антропохорії, 2) спосіб речовинно-енерго- інформаційної взаємодії між екосистемами су- часної біосфери, 3) складову глобального про- цесу розселення (експансії та міграції) жи вих істот. 4. Найхарактернішою ознакою, яка відріз- няє процес інтродукції від інших способів ан- тропогенного розселення живих організмів, є усвідомлене (цілеспрямоване) введення в пев- ний біоценоз нової генетичної інформації, що може супроводжуватися зміною його «еволю- ційної долі», визначаючи особливості розвит- ку відповідної екосистеми. 5. Прогнозування особливостей впливу ін- тродуцентів на популяції, біоценози, екосисте- ми, ландшафти, а також на розвиток сучасної біосфери є обов’язковою умовою інтродукцій- ної роботи. Врахування екологічних ри зиків та визначення можливостей цілеспрямованого впливу на екосистеми має стати пріоритетним напрямом інтродукційних досліджень. 6. Сучасні системні визначення понять «ін- тродукційний процес», «інтродукція живих ор- ганізмів», «інтродукція рослин» мають охоп- лювати всі можливі випадки усвідомленого (цілеспрямованого) введення у природні, ан- тропогенно змінені та штучні екосистеми рослинних організмів природного походжен- ня, селекційно змінених і генетично модифі- кованих. 7. Розвиток генетико-екосистемних уяв- лень дає змогу вдосконалювати теорію інтро- дукції рослин як засіб керованого впливу на процес розвитку сучасних екосистем, біоце- нозів, популяцій, біотичних угруповань і окремих індивідуумів шляхом направленого переміщення речовини, енергії та інформації. Положення генетико-екосистемної концеп- ції, розроблені у контексті екосоціального підходу, сприятимуть розвитку загальної тео- рії інтродукції живих організмів. 1. Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М.С. Гиляров; Редкол.: А.А. Баев, Г.Г. Вин- берг, Г.А. Заварзин и др. — М.: Сов. энциклопе- дия, 1986. — 831 с. 2. Булах П.Є. Формалізація знань в інтродукції рос- лин як необхідний етап її розвитку / П.Є. Булах // Математичні методи в хімії і біології. — 2014. — Т. 2, № 1. — С. 7—10. 3. Быков Б.А. Экологический словарь / Б.А. Быков. — Алма-Ата: Наука, 1983. — 215 с. 4. Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера / В.И. Вер- надский. — М.: Айрис-пресс, 2004. — 576 с. 5. Ганусов В.В. Математическое моделирование инт ро- дукции генетически модифицированных мик ро ор- ганизмов в лабораторные и природные экологиче- ские системы / В.В. Ганусов, А.В. Брильков // Новые на правления в биотехнологии. — М., 1998. — С. 106. 6. Головкин Б.Н. Культигенный ареал растений / Б.Н. Головкин. — М.: Наука, 1988. — 178 с. 7. Голубець М.А. Екосистемологія / М.А. Голубець. — Львів: Поллі, 2000. — 316 с. 8. Грант В. Эволюционный процесс. Критический обзор эволюционной теории: Пер. с англ. / В. Грант. — М.: Мир, 1991. — 488 с. 9. Гродзинский А.М. Интродукция растений в охране и поддержании окружающей среды / А.М. Грод- зинский // Интродукция и акклиматизация рас- тений. — 1985. — Вып. 4. — С. 3—7. 10. Гродзінський А.М. До системи уявлень про інтро- дукцію і акліматизацію рослин / А.М. Гродзін- ський // Інтродукція та акліматизація рослин на Україні. — 1978. — Вип. 12. — С. 3—7. 11. Денискин С.А. Познание живого: теоретико-ме то- дологические основы: монография / С.А. Денис- кин. — Челябинск: Цицеро, 2010. — 167 с. 12. Добровольський В.В. Основи теорії екологічних систем: Навчальний посібник / В.В. Доброволь- ський. — К.: ВД «Професіонал», 2005. — 272 с. 13. Кохно Н.А. Теоретические основы и опыт интро- дукции древесных растений в Украине / Н.А. Кох- но, А.М. Курдюк. — К.: Наук. думка, 1994. — 187 с. 13ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 Формування генетико-екосистемної концепції в інтродукційних дослідженнях 14. Логгинов В.Б. Интродукционная оптимизация лес- ных культурценозов / В.Б. Логгинов. — К.: Наук. думка, 1988. — 164 с. 15. Мосякін О.С. Огляд основних гіпотез інвазійності рослин / О.С. Мосякін // Укр. ботан. журн. — 2009. — Т. 66, № 4. — С. 466—476. 16. Назарук М.М. Основи екології та соціоекології / М.М. Назарук. — Львів: Афіша, 1999. — 256 с. 1 7. Слюсар С.І. Сучасне розуміння інтродукційного про- цесу в контексті формування біосоціокультурної па- радигми пізнання живих систем / С.І. Слюсар // Ін- тродукція рослин, збереження та збагачення біоріз- номаніття в ботанічних садах та дендропарках: Матеріали міжнар. наук. конф. (Київ, 15—17 вересня 2015 р.). — К.: Фітосоціоцентр, 2015. — С. 231—233. 18. Слюсар С.І. Актуальність розроблення генетико- екосистемної концепції інтродукції рослин в кон- тексті уявлень про розселення організмів / С.І. Слю- сар // Інноваційні технології та інтенсифікація роз- витку національного виробництва: Матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. (Тернопіль, 20—21 жовт- ня 2016 р.). — Тернопіль, 2016. — С. 182—183. 19. Слюсар С.І. Інтродукційний процес: генетико-еко- системний погляд / С.І. Слюсар // Сучасні тен денції збереження, відновлення та збагачення фіторізно- маніття ботанічних садів і дендропарків: Матеріали міжнар. наук. конф. (Біла Церква, 23—25 травня 2016 р.). — Біла Церква, 2016. — С. 298—301. 20. Слюсар С.І. Інтродукція рослин — засіб форму- вання екосистем і ландшафтів / С.І. Слюсар // Сучасний ландшафт: проектування, формування, збереження: Тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 17—18 листопада 2016 р.). — К.: ЦП «Ком- принт», 2016. — С. 62—63. 21. Слюсар С.І. Деякі положення генетико-еко сис- темної концепції інтродукції рослин: досвід узго- дження понять / С.І. Слюсар // Екологія і приро- докористування в системі оптимізації відносин природи і суспільства: Матеріали ІV міжнар. наук.- практ. конф. (Тернопіль, 27—28 квітня 2017 р.). — Тернопіль, 2017. — С. 106—107. 22. Слюсар С.І. Теоретичні передумови розвитку та за- стосування екосоціального підходу в інтродукцій- них дослідженнях / С.І. Слюсар, С.І. Кузнецов // Інтродукція рослин. — 2016. — № 4. — С. 3—13. 23. Слюсар С.І. Інтродукція рослин в процесах розсе- лення живих організмів і еволюції біосфери / С.І. Слюсар, О.М. Романець // Інтродукція рос- лин, збереження та збагачення біорізноманіття в ботанічних садах та дендропарках: Матеріали між- нар. наук. конф. (Київ, 15—17 вересня 2015 р.). — К.: Фітосоціоцентр, 2015. — С. 235—236. 24. Тахтаджян А.Л. Происхождение и расселение цветковых растений / А.Л. Тахтаджян. — Л.: Нау- ка, 1970. — 146 с. 25. Тимофеев-Ресовский Н.В. Очерк учения о популя- ции / Н.В. Тимофеев-Ресовский, А.В. Яблоков, Н.В. Глотов. — М.: Наука, 1973. — 276 с. 26. Чекалин С.В. Расселение и холодоустойчивость дре весных растений Евразии (субтропические, умеренные и субполярные территории): В 2-х т. / С.В. Чекалин, Г.Т. Ситпаева, В.А. Масалова. Алма- ты: Luxe Media Group, 2012. — Т. 1. — 184 с. 27. Шмальгаузен И.И. Факторы эволюции (теория ста- билизирующего отбора) / И.И. Шмальгаузен. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1946. — 396 с. 28. Яскевич Я.С. Методология и этика в современной науке: поиск открытой рациональности / Я.С. Яс- кевич. — Минск: БГЭУ, 2007. — 186 с. 29. Яцынин М.Н. Формирование экологического мыш - ления на основе современных знаний о биокосном веществе биосферы / М.Н. Яцынин, Н.Л. Яцынин. — М.: Рос. ун-т кооперации, 2009. — 581 с. Рекомендував до друку С.І. Кузнецов Надійшла до редакції 19.05.2017 REFERENCES 1. Bayev, A.A., Vinberg, G.G., Zavarzin, G.A. i dr. (1986), Biologicheskiy entsiklopyedicheskiy slovar [Encyclo- pedic dictionary of biology]. Moscow: Sov. entsiklope- diya, 831 p. 2. Bulakh, P.Ye. (2014), Formalizatsiia znan v introdukt- sii roslyn iak neobkhidnyi etap ii rozvytku [Formaliza- tion of knowledges in introduction of plants as neces- sary stage of its development]. Matematychni metody v himii і biologii [Mathematical methods in chemistry and biology], vol. 2, N 1, pp. 7—10. 3. Bykov, B.A. (1983), Ekologicheskiy slovar [Dictionary of ecology]. Alma-Ata: Nauka, 215 p. 4. Vernadskiy, V.I. (2004), Biosfyera i noosfyera [The Bio- sphere and the Noosphere]. Moscow: Ayris-press, 576 p. 5. Ganusov, V.V. and Brilkov, A.V. (1998), Matyema- ticheskoye modyelirovaniye introduktsii geneticheski modifitsirovannykh mikroorganizmov v laboratornyye i prirodnyye ekologicheskiye sistyemy [Mathematical modeling of introduction of genetically modified mi- croorganisms in laboratorial and native ecological sys- tems]. Novye napravlenija v biotechnologii [New ways in biotechnology]. Moscow, p. 106. 6. Golovkin, B.N. (1988), Kultigyennyy areal rastyeniy [Cultigenic plant area]. Moscow: Nauka, 184 p. 7. Golubets, M.A. (2000), Ekosystemologiia [Ecosyste- mology]. Lviv: Polli, 316 p. 8. Grant, V. (1991), Evolyutsionnyy protsess. Kriticheskiy obzor evolyutsionnoy teorii [The Evolutionary Proc- ess. A Critical Review of Evolutionary Theory]. Mos- cow: Mir, 488 p. 9. Grodzinskyi, A.M. (1985), Introduktsiya rastyeniy v okh ranye i poddyerzhanii okruzhayushchey sryedy 14 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 С.І. Слюсар [Plant introduction in natural environment protection and maintenance]. Introduktsiya i akklimatizatsiya rastyeniy [Plant Introduction аnd Acclimatization], vol. 4, pp. 3—7. 10. Grodzinskyi, A.M. (1978), Do systemy uiavlen pro in- troduktsiiu i aklimatyzatsiiu roslyn [To the system of ideas about the introduction and acclimatization of plants]. Introduktsiia ta aklimatyzatsiia roslyn na Ukraini [Plant Introduction and Acclimatization in the Ukraine], vol. 12, pp. 3—7. 11. Dyeniskin, S.A. (2010), Poznaniye zhivogo: tyeorye- tiko-metodologicheskiye osnovy: monografiya [Learn- ing a living: theoretical and methodological founda- tions]. Chyelyabinsk: Tsitsero, 167 p. 12. Dobrovolskyi, V.V. (2005), Osnovy teorii ekolohich- nykh system: Navchalnyi posibnyk [Fundamentals ecological systems theory: schoolbook]. Kyiv: Profe- sional, 272 p. 13. Logginov, V.B. (1988), Introduktsionnaya optimiza tsiya lyesnykh kulturtsenozov [Introduction optimization of forest crops cenoses]. Kyiv: Naukova dumka, 164 p. 14. Kokhno, N.A. and Kurdyuk, A.M. (1994), Teoreti ches- kie osnovy i opyt introduktsii drevesnykh rastenii v Ukraine [Theoretical foundations and experience in woody plants introduction in Ukraine]. Kyiv: Naukova dumka, 187 p. 15. Mosiakin, O.S. (2009), Ogliad osnovnykh gipotez in- vaziinosti roslyn [An overview of main hypotheses of plant invasiveness], Ukr. botan. zhurn. [Ukr. Botan. Journ.], vol. 66, N 4, pp. 466—476. 16. Nazaruk, M.M. (1999), Osnovy ekologii ta sotsio- ekologii [Bases of ecology and sociology]. Lviv: Afisha, 256 p. 17. Sliusar, S.I. (2015), Suchasne rozuminnia introduktsi- inogo protsesu v konteksti formuvannia biosotsiokultur- noi paradygmy piznannia zhyvykh system [Current un- derstanding of the process of plant introduction in the context of the development bio-socio-cultural paradigm knowledge of alive systems]. Introduktsiia ros lyn, zbe- rezhennia ta zbagachennia bioriznomanittia v botan- ichnykh sadakh ta dendroparkakh: Materialy mizhnar- odnoi naukovoi konferentsii (15—17 veresnia 2015 r., Kyiv) [Plant introduction, conservation and enrichment of biodiversity in the botanical gardens and arboretums: Materials of the Int. Sci. Conf. (15—17 September 2015, Kyiv)]. Kyiv: Fitosotsiotsentr, pp. 231—233. 18. Sliusar, S.I. (2016), Aktualnist rozroblennia genetyko- ekosystemnoi kontsepsii introduktsii roslyn [Impor- tance of genetic and ecosystemic conception of plant introduction in context of ideas about dispersal of organisms]. Innovatsiini tekhnologii ta intensifikat- siia rozvytku natsionalnogo vyrobnytstva: Materialy ІІІ mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (20—21 zhovtnia, 2016 r., Ternopil) [Innovative tech- nology and intensification development of national pro- duction: Materials of the ІІІ Int. Sci.-Pract. Conf. (Ter- nopil, 20—21 October 2016)]. Ternopil, pp. 182—183. 19. Sliusar, S.I. (2016), Introduktsiinyi protses: genetyko- ekosystemnyi pogliad [Process of introduction: genetic and ecosystem view]. Suchasni tendentsii zberezhen- nia, vidnovlennia ta zbagachennia fitoriznomanittia bo- tanichnyx sadiv i dendroparkiv: Materialy mizhnarod- noi naukovoi konferentsii (23—25 travnia 2016 r., Bila Tserkva) [Modern trends in conservation, restoration and enrichment phytodiversity botanical gardens and arboretums: Materials of the Int. Sci. Conf. (Bila Tserk- va, 23—25 May 2016)]. Bila Tserkva, pp. 298—301. 20. Sliusar, S.I. (2016), Introduktsiia roslyn — zasib formu- vannia ekosistiem i landshaftiv [Plant introduction — a means of forming ecosystems and landscapes]. Suchas- nyi landshaft: proektuvannia, formuvannia, zberezhen- nia: Tezy dopovidei naukovo-praktychnoi konferentsii naukovo-praktychnoi konferentsii (17—18 lystopada 2016 r.) [Modern landscape: designing, forming, preser- vation: Abstr. of the all Ukrainian Sci.-Pract. Conf. (17—18 November 2016, Kyiv)]. Kyiv: Komprint, pp. 62—63. 21. Sliusar, S.I. (2017), Deiaki polozhennia genetyko-eko- systemnoi kontsepsii introduktsii roslyn: dosvid uz- godzhennia poniat [Some positions of genetic and eco- systemic conception of plant introduction: experience of coordination of concepts]. Ekologiia i pryrodokorys- tuvannia v systemi optymizatsii vidnosyn pryrody i sus- pilstva: Materialy ІV mizhnarodnoi naukovo-praktych- noi konferentsii (Ternopil, 27—28 kvitnia 2017 r.) [Ecology and environmental in the optimizing system of relations between nature and society: Materials of the ІV Int. Sci.-Pract. Conf. (Ternopil, 27—28 April 2017)]. Ternopil, pp. 106—107. 22. Sliusar, S.I. and Kuznetsov, S.I. (2016), Teoretychni pe- redumovy rozvytku ta zastosuvannia ekosotsialnogo pidkhodu v introduktsiinykh doslidzhenniakh [Theo- retical premises of development of the ecosocial ap- proach in introductional investigations]. Introduktsiia roslyn [Plant Introduction], N 4, pp. 3—13. 23. Sliusar, S.I. and Romanets, O.M. (2015), Introduktsiia roslyn v protsesakh rozselennia zhyvykh organizmiv i evoliutsii biosfery [Рlant іntroduction in the process of resettlement of alive organisms and evolution of the biosphere]. Introduktsiia roslyn, zberezhennia ta zbagachennia bioriznomanittia v botanichnykh sadax ta dendroparkakh: Materialy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii (15—17 veresnia 2015 r., Kyiv) [Plant in- troduction, conservation and enrichment of biodiver- sity in botanical gardens and arboretums: Materials of the Int. Sci. Conf. (15—17 September 2015, Kyiv)]. Kyiv: Fitosotsiotsentr, pp. 235—236. 24. Takhtadzhan, A.L. (1970), Proiskhogdyeniye i rasse- lye niye tsvyetkovykh rastyeniy [Origin and distribution of flowering plants]. Leningrad: Nauka, 146 p. 15ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 Формування генетико-екосистемної концепції в інтродукційних дослідженнях 25. Timofeyev-Ryesovskiy, N.V., Yablokov, A.V. and Glotov, N.V. (1973), Ocherk uchyeniya o populyatsii [Essay on the doctrine of population ]. Moscow: Nauka, 276 p. 26. Chekalin, S.V., Sitpayeva, G.T. and Masalova, V.A. (2012), Rasselyeniye i kholodoustoychivost dryevyes- nykh rastyeniy Yevrazii (subtropicheskiye, umyeryen- nyye i sub polyarnyye territorii) [Dispersal and frost- resistance of woody species of Eurasia (subtropical, moderate and subpolar territories)]. Almaty: Luxe Media Group, vol. 1, 184 p. 27. Shmalgauzen, I.I. (1946), Faktory evolutsii (teoriya stabiliziruyushchego otbora) [Factors of evolution: the theory of stabilizing selection]. Moscow; Leningrad: Izdatyelstvo AN SSSR, 396 p. 28. Yaskevich, Ya.S. (2007), Myetodologiya i etika v so- vryemennoy nauke: poisk otkrytoy ratsionalnosti [Methodology and ethics of modern science: the search for open rationality]. Minsk: BGEU, 186 p. 29. Yatsynin, M.N. and Yatsynin, N.L. (2009), Formirov- aniye ekologicheskogo myshlyeniya na osnove sovrye- myennykh znaniy o biokosnom veshchestve biosfyery [Formirovanie ecological thinking based on current knowledge of bio-inert matter of the biosphere]. Mos- cow: Rossiyskiy universityet kooperatsii, 581 p. Recommended by S.I. Kuznetsov Received 19.05.2017 С.И. Слюсарь Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Украина, г. Киев ФОРМИРОВАНИЕ ГЕНЕТИКО-ЭКОСИСТЕМНОЙ КОНЦЕПЦИИ В ИНТРОДУКЦИОННЫХ ИССЛЕДОВАНИЯХ Цель — сформировать генетико-экосистемную кон- цепцию — системный взгляд на интродукционный процесс как на фундаментальную составляющую раз- вития популяций, биоценозов, экосистем. Материал и методы. Объект исследования — про- цесс (феномен) расселения живых организмов био- сферы. Предмет исследования — интродукционный процесс в связи с процессами антропогенного и при- родного расселения (на примере интродукции расте- ний). Использованы такие методы: литературно-ана- литический, предметно-аналитический, сис тем но-струк - турный, сравнительный, теоретического обобщения. Результаты. Согласованы основные термины, обо- значающие разные способы расселения организмов. Обоснованы некоторые взаимообусловливающие по- нятия и термины, в частности «спонтанное антропо- генное расселение», «индуцированное антропогенное расселение», «индуцированная антропогенная мигра- ция», «оптимизирующая интродукция», «индуциро- ванная антропогенная экспансия», «индуцированный поток генов», «культурпопуляционная система», «об- щая популяционная система вида». Пред ло жены ба- зовые алгоритмы интродукционного процесса. Выде- лены критерии, указывающие на глубинные связи между типами расселения. Предложено системное определение понятия «интродукция организмов». Выводы. Интродукцию растений можно рассмат- ривать как: 1) обусловленную хозяйственной и науч- ной деятельностью человечества, то есть как индуци- рованную форму антропохории, 2) способ ве щест- вен но-энерго-информационного взаимодействия меж- ду экосистемами современной биосферы, 3) состав- ляющую глобального процесса расселения (экспансии и миграции) живых существ. Роль интродукционного процесса в современной биосфере возрастает по мере трансформации природных и формирования искус- ственных экосистем. Формирование генетико-эко- системных представлений будет способствовать со- вершенствованию теории интродукции растений, как средства управляемого воздействия на процесс раз- вития экосистем, биоценозов, популяций организмов путем направленного перемещения вещества, энергии и информации. Дальнейшая разработка предложен- ной концепции (в контексте экосоциального подхо- да) будет способствовать становлению системной па- радигмы интродукции растений, развитию общей теории интродукции организмов. Ключевые слова: интродукционный процесс, расселе- ние живых организмов, экспансия, миграция, гено- фонд, генопласт, поток генов, интродукция растений. S.I. Sliusar National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv FORMATION OF GENETIC AND ECOSYSTEMIC CONCEPTION IN INTRODUCTION RESEARCHES Objective — to formate of genetic and ecosystemic con- ception — system view of process of introduction as a fun- damental part of development of populations, biocoeno- sises, and ecosystems. Material and methods. Object of researches — process (phenomenon) of dispersal of living organisms in bio- sphere. Subject of researches — process of introduction in relation with processes of anthropogenic and natural dis- persal (using the example of plant introduction). We’ve used such methods as literary and analytical, subject and analytical, system and structural, comparative, and theo- retical justification. Results. Main terms which indicate on different ways of dispersal of living organisms, have been coordinated. Some mutually causing conceptions and terms have been 16 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 С.І. Слюсар proved, particularly: “spontaneous anthropogenic disper- sal”, “induced anthropogenic dispersal”, “induced anthro- pogenic migration”, “optimizing introduction”, “induced anthropogenic expansion”, “induced genetic flow”, “cul- tural and populational system”, and “general populational species system”. Base algorithm of introduction process is proposed. Criterions that indicate on deep relations be- tween all types of dispersal are featured. Modern system definition “introduction of organisms” of is offered. Conclusions. Plant introduction can be considered as: 1) process that determined by economic and scientifical activity of human beings, in other words induced form of anthropochoria, 2) way of interaction between substance, energy, information and ecosystems of modern biosphere, 3) part of global dispersion process (expansion and migra- tion) of living creatures. Role of introduction process in modern biosphere increases depending on anthropogenic transformation of natural ecosystems and formation of ar- tificial ones. Formation of genetic and ecosystemic ideas will promote improvement of plant introduction theory as an instrument of leaded influence of development of eco- systems, biocoenosises, and populations of organisms by means of directed displacement of the substance, energy and information. Further development of proposed con- ception (in context of ecological and social approach) will help to establish system paradigm of plant introduction, and develop a general theory of organisms’ introduction. Key words: introduction process, dispersal of living organ- isms, expansion, migration, resources of gene, genoplast, genetic flow, plant introduction.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-60
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:39:18Z
publishDate	2017
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/e6/5a76586e432f6407b8e338bd5b405fe6.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-602019-11-11T08:14:37Z Formation of genetic and ecosystemic conception in introduction researches Формування генетико-екосистемної концепції в інтродукційних дослідженнях Sliusar, S.I. Objective – to formate of genetic and ecosystemic conception – system view of process of introduction as a fundamental part of development of populations, biocoenosises, and ecosystems. Material and methods. Object of researches – process (phenomenon) of dispersal of living organisms in biosphere. Subject of researches – process of introduction in relation with processes of anthropogenic and natural dispersal (using the example of plant introduction). We’ve used such methods as literary and analytical, subject and analytical, system and structural, comparative, and theoretical justification. Results. Main terms which indicate on different ways of dispersal of living organisms, have been coordinated. Some mutually causing conceptions and terms have been proved, particularly: “spontaneous anthropogenic dispersal”, “induced anthropogenic dispersal”, “induced anthropogenic migration”, “optimizing introduction”, “induced anthropogenic expansion”, “induced genetic flow”, “cultural and populational system”, and “general populational species system”. Base algorithm of introduction process is proposed. Criterions that indicate on deep relations between all types of dispersal are featured. Modern system definition “introduction of organisms” of is offered. Conclusions. Plant introduction can be considered as: 1) process that determined by economic and scientifical activity of human beings, in other words induced form of anthropochoria, 2) way of interaction between substance, energy, information and ecosystems of modern biosphere, 3) part of global dispersion process (expansion and migration) of living creatures. Role of introduction process in modern biosphere increases depending on anthropogenic transformation of natural ecosystems and formation of artificial ones. Formation of genetic and ecosystemic ideas will promote improvement of plant introduction theory as an instrument of leaded influence of development of ecosystems, biocoenosises, and populations of organisms by means of directed displacement of the substance, energy and information. Further development of proposed conception (in context of ecological and social approach) will help to establish system paradigm of plant introduction, and develop a general theory of organisms’ introduction. Мета – сформувати генетико-екосистемну концепцію – системний погляд на інтродукційний процес як на фундаментальну складову розвитку популяцій, біоценозів, екосистем. Матеріал та методи. Об’єкт дослідження – процес (феномен) розселення живих організмів біосфери. Предмет дослідження – інтродукційний процес у зв’язку з процесами антропогенного та природного розселення (на прикладі інтродукції рослин). Використано такі методи: літературно-аналітичний, предметно-аналітичний, системно-структурний, порівняльний, теоретичного узагальнення. Результати. Узгоджено основні терміни, які визначають різні способи розселення організмів. Обґрунтовано деякі взаємозумовлюючі поняття і терміни, зокрема “спонтанне антропогенне розселення”, “індуковане антропогенне розселення”, “індукована антропогенна міграція”, “оптимізуюча інтродукція”, «індукована антропогенна експансія», «індукований потік генів», “культурпопуляційна система”, “загальна популяційна система виду”. Запропоновано базові алгоритми інтродукційного процесу. Виділено критерії, які вказують на глибинні зв’язки між типами розселення. Запропоновано системне визначення поняття “інтродукція організмів”. Висновки. Інтродукцію рослин можна розглядати як: 1) зумовлену господарською і науковою діяльністю людства, тобто як індуковану форму антропохорії, 2) спосіб речовинно-енерго-інформаційної взаємодії між екосистемами сучасної біосфери, 3) складову глобального процесу розселення (експансії та міграції) живих істот. Роль інтродукційного процесу у сучасній біосфері збільшується в міру антропогенної трансформації природних та формування штучних екосистем. Формування генетико-екосистемних уявлень сприятиме вдосконаленню теорії інтродукції рослин як засобу керованого впливу на процес розвитку екосистем, біоценозів, популяцій організмів шляхом направленого переміщення речовини, енергії та інформації. Подальше розроблення запропонованої концепції (в контексті екосоціального підходу) сприятиме становленню системної парадигми інтродукції рослин, розвитку загальної теорії інтродукції організмів. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2017-08-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/60 10.5281/zenodo.2321883 Plant Introduction; Vol 75 (2017); 3-16 Інтродукція Рослин; Том 75 (2017); 3-16 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377692 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/60/54 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Sliusar, S.I. Формування генетико-екосистемної концепції в інтродукційних дослідженнях
title	Формування генетико-екосистемної концепції в інтродукційних дослідженнях
title_alt	Formation of genetic and ecosystemic conception in introduction researches
title_full	Формування генетико-екосистемної концепції в інтродукційних дослідженнях
title_fullStr	Формування генетико-екосистемної концепції в інтродукційних дослідженнях
title_full_unstemmed	Формування генетико-екосистемної концепції в інтродукційних дослідженнях
title_short	Формування генетико-екосистемної концепції в інтродукційних дослідженнях
title_sort	формування генетико-екосистемної концепції в інтродукційних дослідженнях
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/60
work_keys_str_mv	AT sliusarsi formationofgeneticandecosystemicconceptioninintroductionresearches AT sliusarsi formuvannâgenetikoekosistemnoíkoncepcíívíntrodukcíjnihdoslídžennâh

Формування генетико-екосистемної концепції в інтродукційних дослідженнях

Репозитарії

Схожі ресурси