Інтродукція нових видів і гібридів роду Cerasus Mill. в Україні
Data obtained in the result of many years trials of a new Cerasus species and hybrids under the condition of the Ukraine's south-east are presented. The promising forms and varieties with on ornamental, disease-resistant, and good fruit quality characters has been selected.
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2009
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/637 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860123291427012608 |
|---|---|
| author | Mezhenskyj, V.M. Sychov, О.I. |
| author_facet | Mezhenskyj, V.M. Sychov, О.I. |
| author_sort | Mezhenskyj, V.M. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-09T20:22:51Z |
| description | Data obtained in the result of many years trials of a new Cerasus species and hybrids under the condition of the Ukraine's south-east are presented. The promising forms and varieties with on ornamental, disease-resistant, and good fruit quality characters has been selected. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2556006 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:44:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
18 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 3
УДК 582.675.3: 631.524: 631.527: 634.746: 635.976
В.М. МЕЖЕНСЬКИЙ1, О.І. СИЧОВ2
1 Артемівська дослідна станція розсадництва Інституту садівництва УААН
Україна, 84571 Донецька обл., Артемівський р-н, с. Опитне, вул. Ілліча, 7
2 Розсошанська зональна дослідна станція садівництва
Росія, 396620 Воронезька обл., Розсошанський р-н, с. Підгорне, вул. Ульянiщева, 66а
ІНТРОДУКЦІЯ НОВИХ ВИДІВ І ГІБРИДІВ
РОДУ CERASUS MILL. В УКРАЇНІ
Наведено результати багаторічного випробування нових видів та гібридів роду Cerasus Mill. в умовах південного
сходу України. Відібрано перспективні форми і сорти за ознаками декоративності, стійкості до хвороб та якос-
ті плодів.
© В.М. МЕЖЕНСЬКИЙ, О.І. СИЧОВ, 2009
Рід Cerasus налічує близько 40 видів, які
зростають переважно у Східній Азії. Най-
більше ендемічних видів вишні притаманно
Китаю [16] і виявлення нових видів триває
[19]. Східноазійські види вишні практично
відсутні в Україні, тому актуальною є їхня
інтродукція.
Окільки C. mahaleb (L.) Mill. перенесено
до окремого роду Padellus [2, 11] то абори-
генними для України є лише C. avium та C.
fruticosa (включно з C. klokovii Sobko) [17].
C. vulgaris, який є природним гібридом двох
попередніх видів [3], на території України
культивується здавна [8]. Культивують в
Україні також його гібриди C. ×gondoui-
nii Poit. et Turpin (C. avium × C. vulgaris)
та C. ×emi nens (Beck) Buia (C. fruticosa × C. vul-
ga ris), причому вони набули більшого зна-
чення для плодівництва, аніж сорти типо-
вої C. vulgaris. Інші види роду Cerasus було
інтродуковано ботанічними установами Ук-
раїни впродовж ХІХ–ХХ ст. [4, 5].
Метою нашої роботи було збагачення
культурної флори новими видами і сорта-
ми роду Cerasus. Для досягнення мети було
поставлено завдання поповнити колекцію
вишні новими для культурної флори Укра-
їни таксонами, дослідити їхні біоморфоло-
гічні особливості в умовах Південного Схо-
ду, визначити господарську цінність та
перспективи використання у садівництві в
широкому сенсі.
Досліджували C. incisa (Thunb.) Loisel.,
С. jamasakura (Siebold et Koidz.) Yushev (syn.
Prunus serrulata var. spontanea (Maxim.) Wil-
son), C. mugus (Hand.-Mazz.) Hand.-Mazz.,
C. nip ponica (Matsum.) H. Ohle, С. nipponica
var. kurilensis (Miyabe) Eremin, Yushev et
Novikova (syn. С. kurilensis (Miyabe) Czerep.),
C. pseudocerasus, C. rufa (Hook.) Wall., C. sar-
gentii (Rehder) Cinovskis (syn. С. sachalinensis
(Fr.Schmidt) Kom. et Klob.-Alis.), С. serrulata,
C. subhirtella (Miq.) Sokolov; гібридогенний
вид спонтанного походження С. ×yedoensis
(Matsum.) A.Vassil., штучний гібрид селекції
К. Інґрама С. nipponica var. kurilensis × С. cam-
panulata (Maxim.) A.Vassil., гібриди селекції
Іст-Моллінґської станції садівництва: C. avi-
um × С. canescens (M.Vilm. et Bois) Sokolov,
С. avium × C. ×dawykensis (Sealy) H. Ohle,
С. avi um × С. incisa, С. avium × C. nipponica,
С. avium × С. nipponica var. kurilensis, С. avi um ×
С. pseudocerasus, С. avium × C. sargentii, C. vul-
garis × C. mugus, C. vulgaris × С. pseu do cerasus,
селекції Кримської до слід но-се лек ційної стан-
ції (Росія): C. fruticosa × C. ser ru lata, а також
селекції Ґессенського університету (Німеч-
чина): С. vulgaris × C. ca nescens. Зразки було
отримано з Іст- Моллінґської станції садів-
ництва (Велика Британія), Кримської до-
слід но-селекційної та Далекосхідної дослід-
ної станцій (Росія). З Нікітського ботанічного
19ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 3
Інтродукція нових видів і гібридів роду Cerasus Mill. в Україні
саду, Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна
та Інституту садівництва УААН залучили
сортові та видові зразки, інтродуковані в
Україну раніше.
Дослідження проводили в 1994–2008 рр.
в колекційних садах Артемівської дослід-
ної станції розсадництва, розташованої на
південному сході України. Клімат зони є
континентальним, із суховіями та іншими
аридними явищами, частими зимовими
від лигами [1].
Таксономічну приналежність перевіря-
ли за флорами, дендрологічними довідни-
ками та монографічними працями [14, 15,
18, 20]. Фенологічні спостереження прово-
дили за методикою сортовивчення [9]. Стій-
кість до абіотичних та біотичних чинників
довкілля оцінювали за уніфікованими
шкалами [7], якість плодів — за методи-
кою сортовивчення [9]. Декоративність
рослин у фазі цвітіння визначали за шка-
лою Г.Є. Мис ника [8].
Досліджували гібриди С. canescens (виш-
ня сивувата) з вишнею звичайною — 'Gisela
5' і черешнею — F
1
С-55-16, С-55-18 та F
2
С-137-1. Останні належать до С. ×schmit tii
(Rehder) Mezhenskyj et Syczov comb. nov.
[Сerasus avium (L.) Moench × Сerasus ca -
ne scens (M.Vilm. et Bois) Sokolov] — Pru-
nus ×schmittii Rehder, 1939, in Journ. Arn.
Arb. 20: 100, hybr. artef.; Bean, 1976, Trees
Shrubs Brit. Isl. ed. 8, 3: 358-359; Krüssmann,
1978, Hand. Laubgehölze 3: 42–43] — виш-
ня Шмітта. Вишня Шмітта за морфологіч-
ними ознаками є проміжною між батьків-
ськими видами. Дерева сильнорослі че-
решневого типу, але довгими повислими
пагонами та червоно-брунатною корою на-
гадують С. canescens. Листки на молодих
пагонах також подібніші до таких батьків-
ського виду — яйцеподібні до ланцетно-
яйцеподібних, із загостреною верхівкою,
двоякопильчасті, зісподу м'яко волосисті.
У різних форм довжина листків колива-
є ться в межах 7–10 см, ширина — 3,5–4,0 см.
Квітки по 2–3 у пучках, білі; гіпантій дзво-
никоподібний, пурпуровий. Плоди дріб ні,
еліпсоподібні, завдовжки до 1,5 см, масою
1,0–1,2 г, рожеві або ясно-червоні з жов-
тим м'якушем, непогані за смаком, без гір-
коти.
Гібрид С. vulgaris × C. canescens за мор-
фологічними ознаками також подібний до
батьківського виду. Листки на молодих па-
гонах спочатку червонуваті, яйцеподібні
до еліптичних, із загостреною верхівкою,
довжиною 5–7 см, шириною 3,0–3,5 см,
крупно двоякозубчасті, опушені. Квітки
по 2–3 у пучках, білі; гіпантій дзвонико-
подібний, пурпуровий. Цвіте рясно, але
практично не плодоносить. Інколи зав'язує
поодинокі яйцеподібні червоні плоди за-
вдовжки 1 см.
Гібриди C. canescens з вишнею та че-
решнею є досить зимостійкими в умовах
південного сходу України. Стійкість до ко-
комікозу — на рівні імунітету. Декоратив-
ність цвітіння — 5–6 балів.
С. ×dawykensis (в. дейвікська), вірогід-
но, є спонтанним гібридом C. dielsiana
(C.K. Schneid.) Т.Т. Yü et C.L.Li × C. canescens.
Досліджували її гібриди з черешнею: С-56-
11, С-56-12, С-56-15, С-56-18, С-56-22,
С-56-28. Дерева сильно варіюють за силою
росту, формою крони, тривалістю періоду
спокою та зимостійкістю — від загибелі в
першу зиму (гібрид С-56-11) до повністю
стій ких. Вони мають густе опушення моло-
дих пагонів і листків, характерне для С. ×da-
wykensis. В умовах південного сходу Укра-
їни їм притаманні пізні терміни цвітіння і
достигання плодів. Плоди великі, масою
3–4 г, ро же вувато-білі, рум'яні, з щільним
соковитим світло-рожевим м'я кушем. Со-
лодкі на смак, але з неприємним присмаком
та з наявністю грубих волокон у м'якуші.
Всі гібриди виявилися нестійкими до коко-
мікозу (2–5 балів). Зимостійкість — 7 ба-
лів.
Досліджували видові зразки С. incisa
(в. надрізана), а також її гібриди з череш-
нею: С-37-3, С-37-4, С-37-5, С-37-6, С-37-7,
С-37-8, С-37-10, С-37-11, С-37-17, С-37-18,
С-58-1.
20 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 3
В.М. Меженський, О.І. Сичов
У С. incisa молоді пагони тонкі, голі.
Листки спочатку червонуваті, яйцеподібні
до оберненояйцеподібних, із злегка заго-
стреною верхівкою, надрізано двояко-тро-
я ко-пильчасті, зверху слабко волосисті, зі-
споду опушені по жилках; черешки тонкі,
близько 1 см завдовжки, опушені. Квітки
по 1–4 у майже сидячих пучках, білі до ро-
жевіючих, 1,5–3,5 см у діаметрі, пониклі на
опушених квітконіжках завдовжки 1,0–
1,5 см; гіпантій трубчасто-дзво нико подіб-
ний, зморшкуватий, червонуватий, зазви-
чай го лий; маточка гола. Плоди яйцеподіб-
ні, 6–8 мм завдовжки, чорні, лискучі;
м'якуш чор но-пурпуровий, досить щіль-
ний, кис лу ва то-солодкий, зі специфічним
присмаком, майже без гіркоти. Достигають
у середині червня.
Зимостійкість видових зразків зале-
жить від походження і коливається в меж-
ах 5–8 балів. Стійкість до кокомікозу —
9 балiв. Декоративність 6–7 балів.
Дерева гібридів С. avium × С. incisa се-
редньорослі, зовнішньо подібні до вишні
звичайної. За морфологічними ознаками гі-
бриди подібніші до вишні надрізаної. Квітки
білі; гіпантій трубчасто-глечикоподібний,
червонуватий. Плоди дрібні, чорні, лиску-
чі, з чорним м'яким соковитим м'якушем.
Смак плодів варіює від гіркого неїстівно-
го до досить приємного, майже без гірко-
ти. Плоди достигають на початку червня.
Плодношення на однорічному прирості —
за типом кущових вишень. Виявлено коре-
ляцію між тривалістю спокою і силою росту,
формою крони та кількістю порості. Корот-
кий період спокою мають сильнорослі де-
рева з широкопірамідальною або розлогою
кроною, зі слабкою порослю або зовсім без
неї. Рослини з тривалим періодом спокою є
слабкорослими, з вузькопірамідальною
кроною, утворюють значну порость. Зимо-
стійкість дерев у більшості гібридів — 7–
8 балів. Стійкість до кокомікозу у майже
всіх гібридів — 9 балів, у С-37-8 — 5 балів.
С. mugus (в. карликова, або тибетська)
у природі росте у вигляді сланкого куща
заввишки до 1 м. Октоплоїд, 2n = 64. Щепи
самої С. mugus швидко загинули через під-
щепну несумісність з С. vulgaris. Дослі-
джували два гібриди C. vulgaris × С. mugus.
Один з них — С-113-2 мав помірний ріст,
був подібнішим до вишні, не переніс першої
зимівлі. Інший гібрид — С-113-1 — за мор-
фологічними ознаками нагадував череш-
ню, вирізнявся сильним ростом, страждав
від посухи, не плодоносив і через декілька
років вимерз.
Гібриди С. nipponica (в. японська, або
ніппонська) з черешнею С-61-2, С-61-6,
С-61-7 — сильнорослі дерева, за формою
крони подібні до черешні. Листки на моло-
дих пагонах великі, видовжено-еліптичні,
еліптичні до обернено-яйцеподібних, дов-
жиною 12–16 см, шириною 5–6 см, з видо-
вженою загостреною верхівкою. Квітки по
2–3 у пучках, білі; гіпантій червонуватий.
Плоди до 1,5 см у діаметрі, червоні до
темно-червоних, з темно-червоним солод-
ким м'якушем, гарного смаку, практично
без гіркоти; плодоніжки 3,5–4,5 см за-
вдовжки. За якістю плоди подібні до сортів
черешні та дюків. Мають короткий період
спокою, починають цвісти рано. Плодоно-
шення черешневого типу (здебільшого на
букетних гілочках). Плоди достигають на
початку червня. Всі гібриди виявили висо-
ку стійкість до кокомікозу на рівні імуніте-
ту — 9 балів, але значно вражуються кляс-
тероспоріозом — 3–5 балів. Декоративність
під час цвітіння — 6–7 балів. Зимостійкість
після зими 2005/2006 рр. — 7 балів. Видо-
вий зразок С. nipponica вимерз в першу ж
зиму — 1 бал зимостійкості.
Досліджували також видовий зразок
С. nipponica var. kurilensis (в. курильська),
її гібриди з черешнею С-59-3, С-59-4, С-59-
7, С-59-10 та з С. campanulata (в. дзвіноч-
кова) сорт 'Kursar'.
Вишня курильська має помірний ріст.
Молоді пагони спочатку волосисті, потім
голі. Листки вузько-яйцеподібні, з видо-
вженою загостреною верхівкою та клино-
подібною основою, довжиною 7 см, шири-
21ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 3
Інтродукція нових видів і гібридів роду Cerasus Mill. в Україні
ною 3 см, крупнопильчасті, із залозками на
верхівках зубців, зверху грубо шорсткува-
товолосисті, зісподу густо волосисті по
жилках; черешки до 1 см завдовжки. Квіт-
ки зібрані по 1–3 у сидячих зонтикоподіб-
них суцвіттях, білі до рожевіючо-білих,
2,5–3,0 см у діаметрі; стовпчики коротші за
тичинки; гіпантій дзвоникоподібно-лій ко-
подібний, май же голий, червонуватий; квіт-
коніжки волосисті, близько 1,3 см завдовж-
ки. Плоди сплюснуто-кулясті, 7 мм у діа-
метрі, чорно-пурпурові, гіркі.
Дерева гібридів курильскої вишні з че-
решнею — середньорослі, зовнішньо поді-
бні до дерев дюків — C. ×gondouinii, з роз-
рідженою пірамідальною або широкопіра-
мідальною кроною. Листки на молодих
пагонах еліптичні, довжиною 11–13 см,
шириною 4,5–5,5 см, з видовженою заго-
стреною верхівкою. Квітки по 2–3 у пуч-
ках, ясно-рожеві до білих. Цвітіння відбу-
вається у ранні терміни. Рожеве забарв-
лення центру у квіток надає їм особливої
приваб ливості. Декоративність під час
цвітіння — 7 балів. Плоди 1,5–2,0 см у діа-
метрі, темно-червоні до пурпурових, з
темним м'якушем; плодоніжки довжиною
3,5–4,5 см.
На відміну від таксономічно споріднених
гібридів вишні японської гібриди вишні ку-
рильської сильно відрізняються між собою
за багатьма ознаками. Стійкість до кокомі-
козу коливається від 2 (C-59-3, C-59-4) до 9
(C-59-10) балів. Стійкість до клястероспорі-
озу варіює від 2 до 7 балів, ступінь плодоно-
шення — від помірного до рясного, смак —
від гіркого, неїстівного до задовільного. Час-
тина рослин має плодоношення вишневого
типу, інші — черешневого (на букетних гі-
лочках). Після зими 2005/2006 рр. зимостій-
кість — 4 бали.
Автор сорту 'Kursar' К. Інґрем спочатку
вважав його гібридом між вишнею куриль-
ською та C. sargentii, але потім, ґрунтую-
чись на морфологічних особливостях, уточ-
нив батьківську форму як С. campanulata
[12]. Останній вид є одним з найдекоратив-
ніших видів вишні, але через низьку зимос-
тійкість не придатний для культивування в
умовах континентального клімату.
Квітки у 'Kursar' 2,5 см у діаметрі, фук-
синово-червоні, у триквіткових суцвіттях,
на коротких волосистих квітконіжках; гі-
пантій трубчастий, пурпуровий, волосис-
тий. Плоди дрібні, еліпсоподібно-кулясті,
10–12 мм у діаметрі, масою 0,7–0,8 г, чорні;
м'якуш чорний, соковитий, солодкувато-
гіркий; кісточка дрібна, еліпсоподібна. Схо-
жість насіння добра. Рослини мають дуже
короткий період спокою, успадкований від
С. campanulata. На південному сході Украї-
ни після м'яких зим розпочинають цвітіння
у безлистому стані одночасно з C. sargentii
або трохи пізніше, але після холодних зим
при швидкому потеплінні цвітуть при на-
піврозгорнутих листках разом з С. avium.
Квіткові бруньки доволі зимостійкі, але
підмерзають у зими з різкими коливання-
ми температури. Зимостійкість — 7 балів.
Незважаючи на відносно дрібнуваті прості
квітки цей сорт є дуже привабливим завдя-
ки ранньому цвітінню — бал 7а.
С. pseudocerasus (в. несправжня, або ки-
тайська) на своїй батьківщині використо-
вується як плодова рослина. Як і С. vulgaris
є тетраплоїдом, на відміну від більшості
диплоїдних видів Cerasus. Досліджували
видовий зразок вишні несправжньої, її гі-
брид з черешнею 'Colt' та його триплоїдні
(Colt 15-30R, Colt 32-1) й гексаплоїдні (Colt
26-1-3, Colt 26-1-5) клони, а також гібриди
з вишнею звичайною С-39-1, С-39-2, С-39-
3, С-39-4, С-39-5, С-39-6.
Поліплоїдні клони відрізняються від
вихідного 'Colt' помірною силою росту, що
становить інтерес для використання їх як
слабкорослих підщеп, але їхня зимостій-
кість виявилася нижчою від такої вихід-
ного сорту, і всі вони вимерзли в першу ж
зиму. Сам 'Colt' має зимостійкість 3 бали.
Зимостійкість видового зразка — 1 бал.
Гібриди C. vulgaris × C. pseudocerasus
значно відрізняються за силою росту — від
гетерозисного у С-39-1 до карликового у
22 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 3
В.М. Меженський, О.І. Сичов
С-39-2, С-39-3, С-39-6. Дерева мають здат-
ність до утворення порості. В основі 2–5-річ-
них гілок формуються берноти різного сту-
пеня рясності. Листки на молодих пагонах
великі, видовжено-еліптичні до яйцеподіб-
них, із загостреною верхівкою, довжиною
12–16 см, шириною 6–8 см, двоякопильчас-
ті до городчастих, зверху темно-зелені,
блискучі. Квітки по 1–2 у пучках, білі. Пло-
ди по 1–2, приплюснуто-кулясті, 1,5–2,0 см
у діаметрі, масою 2,5–4,0 г, ясно-червоні, з
жовтувато-рожевим солодким м'якушем,
за смаком задовільні або гарні; плодоніж-
ка 3,0–3,5 см завдовжки. Зимостійкість —
1–4 бали. Через вимерзання квіткових
бруньок багато гібридів плодоносять пога-
но. В окремі роки найкращі гібриди С-39-1,
C-39-3 плодоносять задовільно або добре.
Стійкість до кокомікозу — 9 балів, до кляс-
тероспоріозу — 3–5 балів.
C. rufa (в. червона), як й С. mugus, виріз-
няється серед видів вишні високим рівнем
плоїдності, низькою зимостійкістю (1 бал)
та прищепною несумісністю з C. vulgaris.
Дорослі дерева С. sargentii (в. Сарджен-
та) в культурі досягають висоти 5 м й біль-
ше, але в посушливих умовах південного
сходу України на власному корінні ростуть
дуже повільно. Молоді пагони голі. Листки
округло-яйцеподібні до оберненояйцеподіб-
них, довжиною 6–13 см, шириною 3–8 см, з
раптово видовженою верхівкою, округлою
або інколи серцеподібною основою, гостро-
пильчасті та двоякопильчасті, майже голі.
Квітки по 2–4 у сидячих щиткоподібних
суцвіттях, 3–4 см у діаметрі, зазвичай тем-
но-рожеві; квітконіжки 1–2 см завдовжки;
гіпантій вузькотрубчасто-дзв они ко подіб ний,
голий. Плоди яйце подіб но- кулясті, 1 см у
діаметрі, чорно-пур пу рові.
Досліджували видові зразки та добірні
форми й сорти, а також гібрид з черешнею.
Останній, щеплений у крону, після першої
перезимівлі сильно підмерз і влітку загинув.
Невдачею завершилося залучення зразків
окуліруванням на сіянці Padellus mahaleb
(L.) Vass., тому вони повторно щеплені в
крону дерев видів вишні. Зимостійкість де-
рев вишні Сарджента є високою, але квіт-
кові бруньки й квітки часто пошкоджують-
ся морозами й приморозками наприкінці
зими або навесні. Цвіте вишня Сарджента
рано, декоративність — 7–7а балів. Через
повітряну посуху листки сильно обгоряють.
У F
2
від вільного запилення відібрано рос-
лини з еліптичними темно-зеленими лист-
ками, які не обгоряють влітку. Вірогідно, це
спонтанні гібриди з C. serrulata.
Початковий опис C. serrulata (в. пиль-
часта) було зроблено за зразком декора-
тивного сорту, поширеного у парках Схід-
ного Китаю. Пізніше дикорослі японські
рослини були описані під іншою назвою —
C. jamasakura (в. гірська, або яма-сакура),
яку у деяких класифікаціях розглядають
як різновид C. serrulata. Садівники також
відносять до C. serrulata більшість сортів
японських декоративних вишень — Сато-
сакур, зокрема ті, які раніше відносили до
C. lannesiana auct. Бiльшiсть з них мають
гібридне походження, є ди- та триплої-
дами. Доцільно розглядати C. serrulata як
складний комплекс з декількома внутріш-
ньовидовими таксонами, до якого потріб-
но включити й C. jamasakura. Оскільки за
морфологічними ознаками неможливо точ-
но розрізнити різновиди C. serrulata, окрім
var. pubescens (Makino) T.T. Yü et C.L. Li
[20], тому інтродуковані зразки ми розгля-
даємо як C. serrulata, незважаючи на те, що
їх відносять до декількох різновидів.
Дерева вишні пильчастої, особливо різ-
них сортів, дуже варіюють за формою кро-
ни. Молоді пагони голі. Листки яйцеподібні
до яйцеподібно-ланцетних, довжиною 5–15 см,
шириною 2,5–6,0 см, з видовженою заго-
стреною верхівкою, пильчасті або двояко-
пильчасті, звичайно голі, при розгортанні
часто бронзово-червоні, потім зелені. Квіт-
ки по 2–5 у китицеподібних щитках на
коротких квітконіжках, здебільшого білі.
Плоди чорні, яйцеподібні або кулясті,
0,7–1,0 см у діаметрі, достигають на почат-
ку червня.
23ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 3
Інтродукція нових видів і гібридів роду Cerasus Mill. в Україні
Досліджували сорти 'Kansan', 'Kiku-shi-
dare-sakura', 'Невеста', 'Shimidsu-sa ku ra'
('Oku Miyaku'), 'Shirofugen', 'Чернавка', ви-
довий зразок C. jamasakura №2570, а також
гібрид C. fruticosa × C. ser rulata 'ВСЛ-2'.
Поширений в Україні сорт 'Kansan',
щеплений у крону черешні, вимерз піс-
ля однієї із суворих зим. Випали також
сорти 'Asagi' і 'Shirofugen'. Усі вони, як і
'Shimidsu-sakura', потребують повтор-
ної перевірки, бо на перезимівлю сильно
впливають агротехнічні умови вирощу-
вання. Після зими 2005/2006 рр. дерева
сорту 'Невеста' мали зимостійкість 8 ба-
лів, 'ВСЛ-2' — 7, № 2570, 'Kiku-shidare-
sakura', 'Чернавка' — 6–7 балів. Вони
мають дуже привабливий вигляд під час
цвітіння: № 2570, 'Невеста', 'Чернавка'
оцінюють 7 балами, 'Kansan', 'Shimidsu-
sakura' — 7а, 'Kiku-shidare-sakura' — 7б
балами. Сорт 'Kiku-shidare-sakura' виріз-
няється рожевими хризантемоподібними
квітками та пониклою кроною, що робить
його придатним для вирощування на висо-
ких штамбах.
У С. subhirtella (в. напівщетиниста)
молоді пагони опушені. Листки яйцеподіб-
ні до видовжено-яйцеподібних, із заго-
стреною верхівкою та ширококлиноподіб-
ною основою, довжиною 3–6 см, шириною
1,5–3,0 см, пильчасті або двоякопильчасті,
зісподу опушені по жилках. Квітки по 2–3
у суцвіттях, 2,5 см у діаметрі, білі або ро-
жеві; гіпантій трубчастий до майже глечи-
коподібного, у нижній частині виразно
роздутий, слабко опушений або голий.
Плоди яйцеподібні, до 1 см завдовжки,
чорно-пурпурові.
Досліджували сорти 'Autumnalis Rosea',
'Pendula', 'Pendula Rosea' та видовий зра-
зок № 2490. В останнього листки на моло-
дих пагонах еліптичні до обернено-яйце по-
дібних, із загостреною верхівкою, довжи-
ною 6–8 см, шириною 3,0–3,5 см. Квітки
зазвичай зібрані по 2 у майже сидячих су-
цвіттях, рожеві, дзвоникоподібні, близько
2,5 см у діаметрі; чашечка гола, в основі
пурпурова, у верхній частині, як і чашо-
листики, малиново-пурпурова. Плоди дріб-
ні, кулясті, чорні. Зимостійкість — 6–7 ба-
лів. Декоративність — 7а балів. Дерева сор-
тів 'Pendula', 'Pendula Rosea' мають виразно
плакучий габітус, що надає їм при щеплен-
ні на високий штамб значної декоративнос-
ті. Квітки прості, у першого сорту — роже-
ві, у другого — ясно-рожеві. Зимостійкість
у звичайні зими 6–7 балів, у суворі — 1 бал,
у сорту 'Autumnalis Rosea' — 1 бал.
Досліджували також сорт російської се-
лекції 'Сеянец Акебоны раскидистый', що
належить до С. ×yedoensis (в. токійська),
яка є, вірогідно, гібридом С. subhirtella × С.
serrulata.
Молоді пагони слабко волосисті. Листки
на молодих пагонах еліптичні до яйцепо-
дібних, із загостреною верхівкою, довжи-
ною 6–8 см, шириною 2,5–3,5 см, пильчасті,
при розгортанні бронзово-червоні. Квітки
ясно-рожеві, по 2–3 у суцвіттях; квітко-
ніжки в окремої квітки завдовжки 2,5–3,0 см;
гіпантій трубчастий, червоніючий. Плоди
дрібні, кулясті, до 7–8 мм у діаметрі, ма-
сою 0,6–0,7 г, з чорним солодко-гіркуватим
м'я кушем, достигають у середині червня.
Зимостійкість — 5–7 балів, стійкість до
кокомікозу — 9 балiв, декоративність —
7а балів.
На батьківщині більшості інтродукова-
них видів вишні панує помірний або суб-
тропічний клімат мусонного типу, тому
відмінні природні умови континентально-
го клімату на південному сході України є
тяжким випробуванням для інтродукова-
них рослин. Головним лімітуючим чинни-
ком є низькі зимові температури. Вже в
першу зиму випали щеплені в крону зразки
С. avium × C. sargentii, С. nipponica, С. pseu-
do ce ra sus, один із гібридів C. vulgaris ×
C. mugus, С. subhirtella 'Autumnalis Ro-
sea'. У суворі зими випали сорти С. serru-
lata 'Asagi', 'Kansan', 'Shirofugen', 'Shi-
midsu-sakura', С. subhirtella 'Pendula',
'Pendula Rosea'. У зиму 2005/2006 рр.,
коли мінімальна температура повітря
24 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 3
В.М. Меженський, О.І. Сичов
знижувалася до -34,3 °C — найнижчої
позначки за останні шість десятиліть, зи-
мостійкість гібридів С. vulgaris × C. pseu-
docerasus становила 1–4 бали, С. avium ×
С. pseudocerasus — 3 бали, С. avium ×
С. nipponica var. kurilensis — 4 бали. Най-
більш зимостійкими були С. incisa, С. avi-
um × С. incisa, С. serrulata 'Невеста', С. vul-
garis × C. canescens 'Gisela 5', які навіть
цвіли. Зимостійкість інших зразків стано-
вила 6–7 балів.
С. sargentii, C. vulgaris × C. mugus вияви-
лися малостійкими до повітряної посухи.
При інтродукції також необхідно врахо-
вувати погану прищепну сумісність схід-
них видів вишні С. sargentii, С. serrulata з
Padellus mahaleb — традиційною у про-
мислових розсадниках підщепою для виш-
ні звичайної й черешні, внаслідок чого час-
тину інтродуцентів, залучених у вигляді
живців для окулірування, було втрачено
на ранніх стадіях дослідження. Відмічено
також погану сумісність C. mugus та C. rufa
з вишнею звичайною.
При культивуванні видів вишні слід
враховувати їхню стійкість до збудників
хвороб. Промислові сорти вишні та череш-
ні страждають від кокомікозу. Збудником
цієї хвороби є Coccomyces hiemalis Higg.
(сумчаста стадія), Cylindrosporium hiemali
Higg. (конідіальна стадія). Актуальним у
селекції цих культур є залучення стійких
видів [16]. Донорами стійкості до кокоміко-
зу є насамперед С. pseudocerasus, яка пе-
редає імунітет до цієї хвороби всім своїм
нащадкам, а також С. incisa, С. nipponica,
частково С. nipponica var. kurilensis. Їхні
гібриди з черешнею, як і C. sargentii й С. ×ye-
doensis, мають стійкість 8–9 балів. Остан-
німи роками набула поширення нова раса
збудника моніліозу Monilia cinerea Bon.,
яка вражує види Cerasus, Armeniaca Scop.,
Microcerasus, Prunus, Louiseania Carr.
тощо. Більшість інтродукованих видів і
гібридів вишні є високостійкими (9 балів),
стійкість С. vulgaris × C. canescens 'Gisela
5' — 8 балів.
Винятково високою декоративністю
(7a–7б балів) під час цвітіння вирізняють-
ся сорти 'Сеянец Акебоны раскидистый',
'Kursar', 'Kansan', 'Kiku-shidare-sakura',
'Shimidsu-sakura'. Останній сорт, пра-
вильно ідентифікований нами, вперше
було інтродуковано в Ботанічний сад
ім. акад. О.В. Фоміна у 1972 р., де її куль-
тивують під назвою С. serrulata 'Plena'. Під
час цвітіння надзвичайно привабливими є
рожевіючі, рожево-білі та білопелюсткові
сорти та форми С. avium × С. nipponica var.
kurilensis, С. sargentii, С. serrulata. Дуже
привабливо виглядають квітки з білими,
забарвленими при основі в рожевий колір
пелюстками та рожевими стамінодіями.
Квітки С. nipponica var. kurilensis × С. cam-
panulata 'Kursar' та С. subhirtella поступа-
ються за розмірами вищезазначеним зраз-
кам, але інтенсивно-рожеве забарвлення
надає деревам високої декоративності під
час цвітіння. Загальну декоративність де-
рев С. sargentii, С. serrulata, С. ×yedoensis
підвищує бронзово-червоний колір моло-
дих листків, які розгортаються під час цві-
тіння.
С. pseudocerasus, на відміну від інших
видів вишні, здатна укорінюватися здер е-
в'я нілими живцями. Цю особливість ус-
падкували її гібриди з С. avium та С. vul-
garis. Вони можуть мати значення як кло-
нові підщепи для вишні та черешні.
Для зниження росту щеплених дерев ви-
користовують карликові підщепи С. vul garis ×
C. canescens 'Gisela 5', C. fruticosa × C. serrulata
'ВСЛ-2'. Нами встановлено, що остання може
виявити надчутливу реакцію на вірусну ін-
фекцію, що виражається у глеєтечі та силь-
ному некрозі тканин у місці щеплення, часто
з подальшою загибеллю рослини [6]. Таким
чином, 'ВСЛ-2' може бути індикатором для
виявлення зразків вишні, уражених ілар-
вірусами. Щеплення на 'ВСЛ-2' С. nipponica
var. kurilensis × С. campanulata 'Kursar' та
С. subhirtella № 2490 дало змогу встанови-
ти зараженість їх вірусами, що потребує
вжиття оздоровчих заходів.
25ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 3
Інтродукція нових видів і гібридів роду Cerasus Mill. в Україні
З метою інтродукції та селекції слід ви-
користовувати віддалену гібридизацію
між видами роду Cerasus. Гібриди схід-
ноазійських видів вишні з європейськи-
ми видами C. avium та C. vulgaris є краще
адаптованими порівняно з вихідними ви-
дами до умов південного сходу України.
Для зеленого будівництва ми пропонуємо
використовувати С. avium × С. nipponica
var. kurilensis С-59-7, С-59-10, С. incisa, С.
nipponica var. kurilensis × С. campanulata
'Kursar', C. serrulata 'Kiku-shidare-sakura',
'Невеста', 'Чернавка', № 2570, С. sargentii
× С. serrulata, С. subhirtella № 2490. Сорт
'Shimidsu-sakura' придатний для регіонів з
м'якішими зимами, С. sargentii — для захи-
щених від суховіїв місць. У селекції на стій-
кість до кокомікозу слід використовувати
С. pseudocerasus, С. incisa, C. nipponica, С.
nipponica var. kurilensis та їхні гібриди. З
помологічної точки зору найкращі плоди
мають С. vulgaris × С. pseudocerasus, С-39-
1, С-39-5, С. avium × C. nipponica — С-61-
2, С-61-7. Розмножувати східноазійські
види вишні краще на сіянцях C. avium і
С. serrulata.
1. Агроклиматический справочник по Ста-
линской области / Отв. ред. А.И. Салепова. — Л. :
Гидрометеоиздат, 1959. — 103 с.
2. Васильченко И.Т. К вопросу о систематичес-
ком положении магалебки (Prunus mahaleb L.) //
Новости систематики высш. раст. — 1973. — 10. —
С. 180–188.
3. Витковский В.Л. Плодовые растения ми-
ра. — СПб; М.; Краснодар: Лань, 2003. — 591 с.
4. Кохно Н.А., Курдюк А.М. Теоретические
основы и опыт интродукции древесных расте-
ний в Украине. — К.: Наук. думка, 1994. —
187 с.
5. Лыпа А.Л. Дендрологические богатства
Украинской ССР и их использование // Озелене-
ние населенных мест / А.Л. Лыпа, И.А. Косарев-
ский, А.К. Салатич. — К.: Изд-во акад. архитектуры
УССР, 1952. — С. 9–466.
6. Меженський В.М., Брусенцов В.П. Над-
чутливість клонових підщеп вишні та черешні
до вірусної інфекції // Садівництво. — 2006. —
Вип. 59. — C. 177–181.
7. Меженський В.М. Уніфікування шкал оці-
нок, що застосовуються при інтродукції деревних
рослин // Інтродукція рослин. — 2007. — № 4. —
С. 26–37.
8. Мисник Г.Е. Сроки и характер цветения де-
ревьев и кустарников. — К.: Наук. думка, 1976. —
390 с.
9. Программа и методика сортоизучения
плодовых, ягодных орехоплодных культур / Под
общ. ред. Г.А. Лобанова; М-во сел. хоз-ва СССР,
ВНИИ садоводства. — Мичуринск, 1973. —
492 с.
10. Сычов А.И. Перспективы использования
отдаленных гибридов черешни с диплоидными ви-
дами вишни в селекции черешни как плодовой
культуры // Отдаленная гибридизация. Современ-
ное состояние и перспективы: Тр. Междунар. конф.
по отдален. гибридизации (16–17 дек. 2003 г.) /
Гл. ботан. сад РАН. — М.: Изд-во МСХА, 2003. —
С. 262–266.
11. Юшев А.А. Новое в систематике рода
Cerasus Mill. // Систематика, морфология, био-
логия и сортоизучение плодовых, ягодных, суб-
тропических и декоративных культур: Сб. науч.
тр. по прикл. ботанике, генетике и селекции /
ВНИИ растениеводства. — 1990. — 131. —
С. 56–64.
12. Bean W.J. Trees and shrubs hardy in the
British Isles. — L.: J. Murray, 1976. — Vol. 3. —
973 p.
13. Chang K.S. et al. Reconsideration of the Pru-
nus serrulata complex (Rosaceae) and related taxa
in eastern Asia // Bot. J. Linn. Soc. — 2007. — 154,
N 1. — P. 35–54.
14. Ingram C. Ornamental cherries. — L.: Country
Life; N.Y.: C. Scribners`s sons, 1948. — 259 p.
15. Krüssmann G. Handbuch der Laubgehölze. —
Berlin; Нamburg: P. Parey, 1978. — Bd. 3. — 496 S.
16. Li C.L., Bartholomew B. Cerasus Miller //
Flora of China. — 2003. — Vol. 9. — P. 404–420.
17. Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular
plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. — Kyiv,
1999. — 345 p.
18. Rehder A. Manual of cultivated trees and
shrubs hardy in North America. — N.Y.: Macmillan,
1940. — 930 p.
19. Wang X.R., Shang C.B. Cerasus hefengensis
(Rosaceae), a new species from SW Hubei, China //
Ann. Bot. Fennici. — 2007. — Vol. 44. — P. 151–152.
20. Yü T.T., Li C.L. Rosaceae (in Chinese) // Fl.
Respubl. Popularis Sin. / T.T. Yü (ed.). — 1986. — Vol.
38. — P. 41–89.
Рекомендував до друку
П.А. Мороз
26 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 3
В.М. Меженський, О.І. Сичов
В.Н. Меженский1, А.И. Сычов2
1 Артемовская опытная станция питомниководства
Института садоводства УААН, Украина,
Донецкая обл., Артемовский р-н, п. Опытное
2 Россошанская зональная опытная станция
садоводства, Россия, Воронежская обл.,
Россошанский р-н, с. Подгорное
ИНТРОДУКЦИЯ НОВЫХ ВИДОВ
И ГИБРИДОВ РОДА CERASUS MILL.
В УКРАИНЕ
Приведены результаты многолетнего изучения
новых видов и гибридов рода Cerasus Mill. в услови-
ях юго-востока Украины. Отобраны перспективные
формы и сорта по признакам декоративности,
устойчивости к болезням и качества плодов.
V.M. Mezhenskyj1, О.I. Sychov2
1 Artemivsk Nursery Experimental Station of the
Institute of Horticulture, Ukrainian Academy
of Agrarian Science, Ukraine, Donetsk region,
Artemivsk district, Opytne
2 Rossosh Zonal Experimental Station of Horticulture,
Russia, Voronezh Region, Rossosh district,
Podgornoe
INTRODUCTION OF A NEW CERASUS SPECIES
AND HYBRIDS IN UKRAINE
Data obtained in the result of many years trials of a new
Cerasus species and hybrids under the condition of the
Ukraine's south-east are presented. The promising forms
and varieties with on ornamental, disease-resistant,
and good fruit quality characters has been selected.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-637 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:44:26Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/32/5967151947dc5b1b57dedcedb5a78732.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-6372019-12-09T20:22:51Z Introduction of a new Cerasus species and hybrids in Ukraine Інтродукція нових видів і гібридів роду Cerasus Mill. в Україні Mezhenskyj, V.M. Sychov, О.I. Data obtained in the result of many years trials of a new Cerasus species and hybrids under the condition of the Ukraine's south-east are presented. The promising forms and varieties with on ornamental, disease-resistant, and good fruit quality characters has been selected. Наведено результати багаторічного випробування нових видів та гібридів роду Cerasus Mill. в умовах південного сходу України. Відібрано перспективні форми і сорти за ознаками декоративності, стійкості до хвороб та якості плодів. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2009-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/637 10.5281/zenodo.2556006 Plant Introduction; Vol 43 (2009); 18-26 Інтродукція Рослин; Том 43 (2009); 18-26 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377789 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/637/605 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Mezhenskyj, V.M. Sychov, О.I. Інтродукція нових видів і гібридів роду Cerasus Mill. в Україні |
| title | Інтродукція нових видів і гібридів роду Cerasus Mill. в Україні |
| title_alt | Introduction of a new Cerasus species and hybrids in Ukraine |
| title_full | Інтродукція нових видів і гібридів роду Cerasus Mill. в Україні |
| title_fullStr | Інтродукція нових видів і гібридів роду Cerasus Mill. в Україні |
| title_full_unstemmed | Інтродукція нових видів і гібридів роду Cerasus Mill. в Україні |
| title_short | Інтродукція нових видів і гібридів роду Cerasus Mill. в Україні |
| title_sort | інтродукція нових видів і гібридів роду cerasus mill. в україні |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/637 |
| work_keys_str_mv | AT mezhenskyjvm introductionofanewcerasusspeciesandhybridsinukraine AT sychovoi introductionofanewcerasusspeciesandhybridsinukraine AT mezhenskyjvm íntrodukcíânovihvidívígíbridívroducerasusmillvukraíní AT sychovoi íntrodukcíânovihvidívígíbridívroducerasusmillvukraíní |