Родина вересові (Ericaceae DC.): екологічні та біоморфологічні аспекти еволюції в зв’язку з інтродукцією окремих представників

The new data about systematic position of Ericaceae family DC. are generalized. It is indicated, that relationships of representatives of Ericaceae is weighty factor for determination the ways of their evolution and prospects of their introduction. The ecological and morphological ways of evolution...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автори:	Shumik, M.I., Ostapyuk, V.M.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2009
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/644
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860123320764071936
author	Shumik, M.I. Ostapyuk, V.M.
author_facet	Shumik, M.I. Ostapyuk, V.M.
author_sort	Shumik, M.I.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-12-09T20:41:03Z
description	The new data about systematic position of Ericaceae family DC. are generalized. It is indicated, that relationships of representatives of Ericaceae is weighty factor for determination the ways of their evolution and prospects of their introduction. The ecological and morphological ways of evolution species of Ericaceae are analyzed. About deep conservatism of Ericaceae, which needs specific conditions of environment, is concluded.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2556026
first_indexed	2025-07-17T12:44:30Z
format	Article
fulltext	57ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 3 УДК 582.688.3:[575.82+581.522.4+581.95] М.І. ШУМИК, В.М. ОСТАП’ЮК Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 РОДИНА ВЕРЕСОВІ (ERICACEAE DC.): ЕКОЛОГІЧНІ ТА БІОМОРФОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЕВОЛЮЦІЇ В ЗВ’ЯЗКУ З ІНТРОДУКЦІЄЮ ОКРЕМИХ ПРЕДСТАВНИКІВ Узагальнено нові дані щодо систематики родини Ericaceae DC. Підкреслено, що спорідненість вересових є вагомим чинником у визначенні шляхів еволюції та перспектив їх інтродукції. Проаналізовано шляхи екологічної і мор- фологічної еволюції вересових. Зроблено висновок про те, що конституційний консерватизм вересових потребує специфічних умов середовища при їх інтродукції. © М.І. ШУМИК, В.М. ОСТАП’ЮК, 2009 За класифікацією квіткових рослин, розро- бленою групою з філогенії покритонасін- них (Angiosperm Phylogeny Group, APG II), родина Ericaceae нараховує 120 родів і 3995 видів [16]. Ще у 80-х роках минулого століття до родини відносили близько 50 родів і 1750 видів [1, 8], але на підставі ре- зультатів сучасних досліджень ДНК, моле- кулярних характеристик родину було по- повнено значною кількістю видів та родів (3995 та 120 відповідно) за рахунок великої кількості таксонів з невизначеним у тради- ційних системах положенням та злиття де- кількох родин (Empetraceae, Pyrolaceae та ін.) в одну (Ericaceae). Класифікація APG була підготовлена колективом із 29 систе- матиків з різних країн (США, Велика Бри- танія, Швеція), які опрацювали величезний об’єм даних з молекулярної філогенії відді- лу покритонасінних. Метою роботи колек- тиву була спроба виправити недоліки по- передніх систем покритонасінних рослин з точки зору сучасних філогенетичних тео- рій, які ґрунтуються на даних аналізу по- слідовностей ДНК. Перевагою філогенетич- ної систематики APG є те, що повинні бути результати досліджень про спорідненість між таксонами на основі молекулярних да- них, отриманих за допомогою кладистич- них методів. Спорідненість представників вересових має вагоме значення для уяв- лення про їх походження, шляхи еволюції та перспективи інтродукції. Багатьом видам вересових притаманна широка амплітуда географічного поши- рен ня — від субтропічних широт до Арк- тики. Це дає можливість досліджувати модифікаційну мінливість у межах одного виду, порівняти її з генотипічною мінли- вістю спорідненого ряду видів і робити ви- сновки щодо адаптивних шляхів еволюції в межах родини вересових. Найпоширені- шими представниками родини є роди Rho- do dendron L., Erica L., Galluna L., Ledum L. та ін. У родині Вересових представлені най- давніші біоморфи рослинного світу — ви- сокі дерева і кущі, поширені в тропічних і субтропічних гірських районах, переваж- но Південно-Східної Азії, та на півдні Аф- рики. Аналіз загального географічного по- ширення, систематики і біології вересових свідчить про походження їх в умовах во- логого теплого клімату гірських районів субтропічних і тропічних областей, віро- гідно, у верхньому крейдяному та ранньо- му третинному періоді [14]. Внаслідок по- рушення палеогеографічних зв’язків та зміни клімату найстійкіші види вічнозе- лених рослин в умовах холодного клімату льодовикового періоду могли не лише збе- регтися в гірських рефугіумах третинних 58 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 3 М.І. Шумик, В.М. Остап’юк субтропічних областей Східної Азії, Се- редземномор’я, Західних Гімала їв, при- атлантичної частини Північної Америки, а й просунутися в холодні райони помір- ної зони високих широт, де вони еволюціо- нували в бік зменшення розміру та утво- рили низку елементів флори тайги і тунд- ри. Це припущення підтверджено ба гатьма ботаніками, які вивчали географію, ритми розвитку, анатомію вересових: Яценко- Хмелевським, Яковлєвим, Толма човим, Palser, Hagerup, Сеняниновою-Кор ча гі ною, Schmid, Bell, Барбаричем, Ши ловою та ін- шими [12]. Біоморфологи вважають ре- дукцію дерев у кущі і кущики єдиним шляхом трансформації вересових [11]. Трансформація форм росту виявлялася насамперед зменшенням розмірів рослин, їхніх метамерів [11]. Це наочно демон- струє перехід від дерев до кущів у межах такої великої систематичної групи, як по- рядок Ericales Dumort. О.М. Краснов за- значав, що рослинність холодного поясу нашої планети утворилася шляхом добо- ру із елементів тропічної рослинності ви- дів, що можуть зростати в умовах низької температури. Тисячолітній вплив цього чинника сприяв перетворенню рослин на арктичних "пігмеїв" [9]. Зменшення роз- мірів рослин під впливом похолодання у міру просування в гори і на північ виявле- но не лише на обширному різноманітті всієї родини, а й при порівнянні спорідне- них видів, які зростають у південніших районах, з тими, що зростають північніше [11]. Така сама картина спостерігається і щодо екобіоморф одного виду при переході від оптимальних умов зростання до екстре- мальних, але в цьому випадку цей процес є зворотним, оскільки зменшення розмірів спадково не закріплено [12]. П.Н. Крилов, аналізуючи флористичний склад тайги, дійшов висновку про наявність там близь- ко 30% вічнозелених форм, зокрема вере- сових. Він передбачав, що вічнозелені "грушанка, брусниця, журавлина" та інші не можуть вважатися "творінням цієї міс- цевості". "Эти формы должны были обра- зоваться в других более благословенных странах, или же, если и могли произойти в области теперешнего распространения, то во всяком случае лишь при условии иного климата, господствовавшего здесь в более отдаленные времена" [10]. Зменшення розмірів рослин тісно по- в’я зано з прискоренням циклів розвитку надземних скелетних осей. І.Г. Серебряков і М.Б. Чернишова відзначали, що посилен- ня періодичності клімату, скорочення ве- гетаційного періоду, зниження темпера- тури, збільшення загальної та ультрафіо- летової радіації в поєднанні з дією вітрів у високогірних широтах помірної і холодної зони призводили не лише до ослаблення інтенсивності росту, а й до прискорен- ня розвитку рослин і, як результат, — до скорочення життєвого циклу надземних пагонів [11]. Трансформація форм росту су про во- джу валася роздеревленням (делігніфіка- цією) скелетних гілок [13]. Одночасно від- бувалося полягання пагонів на ґрунт, чому сприяв сніжний покрив, який укривав і притискав пагони рослин до ґрунту [11]. Цей процес відбувався на різних стадіях розвитку життєвих форм, переважно в гір- ських умовах, і дав такі життєві форми, як сланкі кущі, сланики і сланички, які широ- ко представлені в родині Вересових [15]. Утворення сланких кущиків відбувалося і під лісовим пологом, так що багато видів вересових вийшли на простір гірської та арктичної тундри, вже маючи сланку фор- му росту, причому роль снігового покриву для деяких видів, наприклад, Vaccinium vi- tis-idaea L., V. uliginosum L., видів роду Cas- si ope D. Don, у тундрі є незначною [11]. Ці основні характеристики соматич- ної еволюції спостерігаються і при аналізі життєвих форм у межах родових комплек- сів, що підтверджується даними еколого- географічного аналізу. До роду Rhododendron належить най- більша кількість видів, що мають різнома- 59ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 3 Родина вересові (Ericaceae Dc.): екологічні та біоморфологічні аспекти еволюції в зв’язку... нітні життєві форми і поширені від суб- тропічних лісів до арктичної тундри. У рододендронів найповніше простежують- ся сту пені трансформації життєвих форм від дерев до кущів і майже трав’янистих геофітизованих кущиків. Рододендрони похо дять з вологих тропічних лісів Пів- денно-Східної Азії, де відмічено найбіль- ше ви дове різноманіття цього роду [16]. Найдавніші рододендрони — це високі де- рева, а гімалайський R. arboreum J.E. Smith у природних умовах досягає 50 м заввиш- ки. Із збільшенням висотних меж у горах, та в міру поширення на північ висота де- рев зменшується [12]. Трансформація дерев в інші форми росту спочатку від- бувалася в лісовому середовищі, де голо- вним лімітуючим чинником була відсут- ність світ ла. В боротьбі за світло багато вічнозелених видів у тропічних і субтро- пічних лісах трансформувалися в епіфіти. Типову для епіфітів форму росту описала А. Templ [20] у R. au rigeranum. Здатність до епіфітного способу життя, можливо, є передумовою для існування більшості ве- ресових на дуже бідних, оліготрофних ґрунтах і вагомою преадаптацією для за- воювання несприятливих для росту, бід- них в енергетичному відношенні, але без- межних просторів гіпоарктичного бота ні- ко-географічного поясу [12]. Однією з при- чин активізації своїх позицій у верхній межі лісу та виходу за його межі є сильне затінення і пригнічення вічнозелених ро- додендронів у нижньому ярусі лісів. У бо- ротьбі за сприятливу світлову нішу важ- ливу роль відіграло утворення ве ге та тив- но-рухомої, біоценологічно активної ша- блеподібної форми росту, що дало змогу рослинам вкриватися товстим шаром сні- гу [11]. Притискання пагонів до ґрунту по- силювало вегетативну рухливість, чому сприяла і висока вологість повітря та ґрунту — необхідна умова для існування вічнозелених рододендронів. Просування в горах до верхньої межі лісу і вище су- проводжувалося не лише зміною форми росту, а і зменшенням розмірів частин тіла (метамерів) через нестачу енергетич- них ресурсів та скорочення строків веге- тації [12]. Центр походження і найбільшого різно- маніття видів з родів Erica L. і Galluna L. розташований на крайньому півдні Афри- ки, в Капському флористичному царстві, де нараховується декілька сотень видів ерік [12]. У Середземномор’ї зростає близь- ко десяти видів еріки, Арктики (Ісландії) досягає лише один вид. Galluna vulgaris L. дуже поширений в Європі, заходить в Арк- тику, зростає зазвичай на бідних ґрунтах. Трансформація життєвих форм цих ро- дів відбувалася від деревовидних ерік до аероксильних кущів шляхом скорочення тривалості життя скелетних гілок, їх поля- гання, скорочення циклу їхнього розвитку [12]. Загалом у родах Еріка і Верес спосте- рігаються такі самі напрямки соматичної адаптації до більш екстремальних північ- них і високогірних умов, що й для інших вересових. Для більшості вересових характерна ксероморфна будова їхніх органів: дрібне листя, товста кутикула, опушення, низь- корослість, а також особливості фізіології і екології, що свідчать про пристосування до обмеження витрат вологи. Разом з тим, більшість вересових в наших умовах — це рослини боліт, вологих заболочених лі- сів та високогірних районів. Тому однією з перших теорій, що пояснювала сутність ксероморфізму вересових, була теорія фі- зіологічної сухості болотних ґрунтів [7]. Згідно з нею поглинання болотної води рос- линами утруднюється через насиченість її гуміновими кислотами. Інші вчені вбачали причину фізіологічної сухості в ґрунтовій токсичності або у високій водоутримуючій здатності торф’яних ґрунтів, у нестачі кис- ню і низькій температурі субстрату. Але ці теорії не пояснили всі протиріччя ксеро- морфізму. О.А. Гросгейм відмітив однобіч- ність теорії морфологічного ксероморфіз- му і зазначив, що джерелом протиріч слід 60 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 3 М.І. Шумик, В.М. Остап’юк вважати не лише дефіцит води, а і просто- ру та світла [8]. Пізніші дослідження фізіології вересо- вих засвідчили, що болотна вода не є отруй- ною для рослин [4], а В.П. Дадикін шляхом експерименту показав, що низькі темпера- тури не є перепоною для засвоєння води і поживних речовин з ґрунту [7]. За резуль- татами сучасних досліджень вересові ма- ють добре розвинену провідну систему, так що зовнішня ксероморфна структура їх не відповідає анатомічній будові [18]. При ви- вченні онтогенезу листків В.К. Василевська встановила, що для вересових притаман- ний повільний, але тривалий ріст листка. Порівняльний аналіз вересових з вічнозе- леними рослинами вологого і теплого клі- мату виявив їхню схожість за анатомічною будовою листків та специфікою ритмічнос- ті росту. Повільний ріст листка вересових пов’язаний з повільним перебігом фермен- тативних процесів у природних умовах на- шої широти, що притаманно древнім фор- мам рослин [3]. Ми поділяємо думку, що ксероморфізм вересових не можна пояснити лише впли- вом чинників навколишнього середовища, слід врахувати те, що свою анатомо-мор- фологічну структуру вересові набули в процесі еволюційного розвитку. І.Д. Бог- да новська-Гієнеф відзначала помилко- вість думки про те, що всі види повною мі- рою пристосовані до сучасних умов, адже вони є продуктом не лише сучасних, а й минулих, давно зниклих умов [2]. На про- тивагу екологічним преадаптаціям видам часто притаманні й ті конституційні осо- бливості, що ослаблюють, обмежують по- ширення і призводять до зникнення видів в нових умовах. Чим швидше відбуваєть- ся еволюція виду, тим ширша його еколо- гічна амплітуда і толерантність. Вересові є консервативними видами і зайняли су- часну нішу не тому, що біогеоценози є для них придатними, а тому що тут вони по- збавлені конкуренції з боку життєздатні- ших і молодших видів [2, 13]. В.М. Васильєв справедливо вважає, що різкий ксероморфізм листків вічнозеле- них рослин як засіб максимального змен- шення транспірації може пояснюватися лише пристосуванням до перенесення су- ворих зимових умов, оскільки умови для фізіологічних процесів у листках вічнозе- лених і листопадних рослин однакові про- тягом вегетаційного періоду [4]. Такої дум- ки дотримується О.І. Толмачєв: "для рас- тений же вечнозеленых существование в условиях климата с продолжительной и холодной зимой возможно, по-видимому, лишь при ксероморфном строении лис- тьев" [17]. Листок є одним з найбільш поліфункці- ональних органів рослини, чутливим і пластичним адаптивним індикатором, а у вічнозелених рослин — зручним об’єктом для вивчення морфогенезу, диференціа- ції, росту і старіння [5]. Життєдіяльність і габітус деревної рослини значним чином визначаються функціонуванням та взає- модією листків, що ростуть, старіючих і відмерлих, тривалість життя яких, по в’я- зана з періодичністю листопаду, фізіоно- мічно визначає вічнозелений або листо- падний спосіб життя. Відносно велика швидкість росту листкової пластинки та низькі значення форми росту характерні найбільш стійким інтродукованим видам у межах родини. Щільність мезофілу (особ- ливо палісадної паренхіми), поява ізопалі- садності та амфістоматії — найбільш за- гальні ознаки ксероморфозу листка лис- топадних рослин, а жорстка склероморфна структура листка вічнозелених рослин (архітектурний ксероморфізм) є консти- туційною преадаптацією і однією з вну- трішніх умов його стійкості до несприят- ливих факторів довкілля [5]. Тому у лис- топадних видів, які менше пристосовані до умов зими, листки мають тенденцію до стоншення, втрати опушення, воскового нальоту, тоді як у вічнозелених під дією низьких температур, холодних й різких вітрів ксероморфізм листків підсилюється. 61ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 3 Родина вересові (Ericaceae Dc.): екологічні та біоморфологічні аспекти еволюції в зв’язку... Давність вересових підтверджується як широким ареалом, так і специфічними вимогами до високої вологості повітря. По- вільна еволюція вересових свідчить про консервативність їхніх видів, а специфічні умови місць зростання вересових є най- більш придатними для них, імовірно, тому, що тут вони позбавлені конкуренції з боку філогенетично молодших і життєздатні- ших видів. Разом з тим, конституційний консерватизм життєвих форм вересових або їхня модифікаційна пластичність є ма- теріальною основою для біоморфологічних преадаптацій, з допомогою яких форму- ється інтродукційний біологічний спектр рослин при переселенні в нові умови, при- чому, чим вищою є акселерація змін онто- генезів біоморф (дерево — кущ — кущик), тим краще вони біологічно пристосовані до них. Для більшості вересових чим вищим є ступінь спадкового консерватизму кон- ституційних особливостей життєвої фор- ми (тропічне вічнозелене дерево, кущ), тим точніше повинні відповідати нові умо- ви існування (у тому числі й умови куль- тивування) середовищу, в яких сформу- валася та чи інша біоморфа. В появі листо- падності у рослин ксерофільний напрям в адаптивній еволюції є первинним, кріо- фільний — вторинним. Виникнення і ди- ференціація вересових у геологічному ми- нулому (приблизно в кінці палеогену — неогені) на вічнозелені і листопадні форми під впливом ксеро- та кріогенезу, сучасне їхнє поширення у фітокліматичних облас- тях є передумовою для еволюційно-еко ло- гічних, конституційних і екобіоморфоло- гічних преадаптацій, що забезпечують ус- пішність виживання інтродуцентів у нових умовах довкілля. 1. Біологічний словник / За ред. І.Г. Підопліч- ка, К.М. Ситника, Р.В. Чаговця. — К.: Головна ре- дакція УРЕ, 1974. — 551 с. 2. Богдановская-Гиенэф И.Д. О происхожде- нии флоры бореальных болот Евразии // Ма те ри - алы по истории флоры и растительности СССР. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1946. — Вып. 2. – С. 425–468. 3. Василевская В.К. Формирование структуры ксерофитов: Автореф. дис. … д-ра биол. наук / Бо- тан. ин-т АН СССР. — Л., 1950. — 32 с. 4. Васильев В.Н. Род Empetrum. — М.; Л.: Изд- во АН СССР, 1961. — 131 с. 5. Гамалей Ю.В., Куликов Г.В. Развитие хло- ренхимы листа. — Л.: Наука, 1978. — 192 с. 6. Гроссгейм А.А. Флора Кавказа. — Баку: Аз- ФАН, 1939. — Т. 2. — 587 с. 7. Дадыкин В.П. К познанию корневых сис- тем растительности развивающейся на холодных почвах // Бюл. МОИП. Отд. биол. — 1950. — 55, вып. 3. — С. 647–677. 8. Кондратович Р.Я. Рододендроны в Лат- вийской ССР. — Рига: Зинатне, 1981. — 330 с. 9. Краснов А.Н. Под тропиками Азии. — М.: Географгиз, 1956. — 263 с. 10. Крылов П.Н. Тайга с естественно-ис то ри- чес кой точки зрения. — Томск, 1898. 11. Мазуренко М.Т. Вересковые кустарнички Дальнего Востока (структура и морфогенез). — М.: Наука, 1982. — 184 с. 12. Мазуренко М.Т. Биоморфологические адап- тации растений Крайнего Севера. — М.: Наука, 1986. — 209 с. 13. Сенянинова-Корчагина М.В. О ксеромор- физме вечнозеленых болотных верескоцветных // Учен. зап. ЛГУ. Сер. геогр. — 1956. — Вып. 9. — С. 34–94. 14. Серебряков И.Г. Экологическая морфология растений. — М.: Высш. школа, 1962. — 378 с. 15. Серебряков И.Г., Чернышева М.Б. О морфо- генезе жизненной формы кустарничка у черники, брусники и некоторых болотных Ericaceae // Бюл. МОИП. Отд. биол. — 1955. — 60, вып. 2. — С. 65–77. 16. Тахтаджян А.Л. Флористические области земли. — Л.: Наука, 1978. — 247 с. 17. Толмачев А.И. О происхождении арктичес- кой флоры. Когда, где и как возникла арктическая флора? // Вопр. ботаники. — М., Л.: Изд-во АН СССР, 1960. — Вып. 3. — С. 18–31. 18. Яценко-Хмелевский А.А. Строение дре ве- сины кавказских представителей сем. Eri caceae и его систематическое и филогенетическое значе- ние // Изв. АН АрмСССР. — 1976. — № 9. — С. 33–58. 19. An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flo wering plants: APG II // Botan. J Linnean Society. — 2003. — 141. — P. 399–436. 20. Temple A. Ericaceae: Polymorphisme ar chi- tec tural d’une famille des regions tempereres et 62 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 3 М.І. Шумик, В.М. Остап’юк tro pi cales d’altitude // C. r. Acad. sci., 1977. — 284, N 3. — P. 163–166. Рекомендував до друку П.Є. Булах Н.И. Шумик, В.М. Остапьюк Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришкo НАН Украины, Украина, г. Киев СЕМЕЙСТВО ВЕРЕСКОВЫЕ (ERICACEAE DC.): ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ И БИОМОРФОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ЭВОЛЮЦИИ В СВЯЗИ С ИНТРОДУКЦИЕЙ ОТДЕЛЬНЫХ ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ Обобщены новые сведения относительно система- тики семейства Ericaceae DC. Подчеркнуто, что родство вересковых является весомым фактором в определении путей эволюции и перспектив их ин- тродукции. Проанализированы пути экологической и морфологической эволюции вересковых. Сделан вывод о том, что конституционный консерватизм вересковых требует специфических условий среды при их интродукции. M.I. Shumik, V.M. Ostapyuk M.M. Gryshko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv FAMILY ERICACEAE DC.: ECOLOGICAL AND BIOMORPHOLOGICAL ASPECTS OF EVOLUTION IN CONNECTION WITH INTRODUCTION OF SEPARATE REPRESENTATIVE The new data about systematic position of Ericaceae family DC. are generalized. It is indicated, that rela- tionships of representatives of Ericaceae is weighty factor for determination the ways of their evolution and prospects of their introduction. The ecological and morphological ways of evolution species of Eri- caceae are analyzed. About deep conservatism of Ericaceae, which needs specific conditions of envi- ronment, is concluded.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-644
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:44:30Z
publishDate	2009
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/f5/324e3bb549db4268791170fa977fb9f5.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-6442019-12-09T20:41:03Z Family Ericaceae DC.: ecological and biomorphological aspects of evolution in connection with introduction of separate representative Родина вересові (Ericaceae DC.): екологічні та біоморфологічні аспекти еволюції в зв’язку з інтродукцією окремих представників Shumik, M.I. Ostapyuk, V.M. The new data about systematic position of Ericaceae family DC. are generalized. It is indicated, that relationships of representatives of Ericaceae is weighty factor for determination the ways of their evolution and prospects of their introduction. The ecological and morphological ways of evolution species of Ericaceae are analyzed. About deep conservatism of Ericaceae, which needs specific conditions of environment, is concluded. Узагальнено нові дані щодо систематики родини Ericaceae DC. Підкреслено, що спорідненість вересових є вагомим чинником у визначенні шляхів еволюції та перспектив їх інтродукції. Проаналізовано шляхи екологічної і морфологічної еволюції вересових. Зроблено висновок про те, що конституційний консерватизм вересових потребує специфічних умов середовища при їх інтродукції. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2009-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/644 10.5281/zenodo.2556026 Plant Introduction; Vol 43 (2009); 57-62 Інтродукція Рослин; Том 43 (2009); 57-62 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377789 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/644/612 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Shumik, M.I. Ostapyuk, V.M. Родина вересові (Ericaceae DC.): екологічні та біоморфологічні аспекти еволюції в зв’язку з інтродукцією окремих представників
title	Родина вересові (Ericaceae DC.): екологічні та біоморфологічні аспекти еволюції в зв’язку з інтродукцією окремих представників
title_alt	Family Ericaceae DC.: ecological and biomorphological aspects of evolution in connection with introduction of separate representative
title_full	Родина вересові (Ericaceae DC.): екологічні та біоморфологічні аспекти еволюції в зв’язку з інтродукцією окремих представників
title_fullStr	Родина вересові (Ericaceae DC.): екологічні та біоморфологічні аспекти еволюції в зв’язку з інтродукцією окремих представників
title_full_unstemmed	Родина вересові (Ericaceae DC.): екологічні та біоморфологічні аспекти еволюції в зв’язку з інтродукцією окремих представників
title_short	Родина вересові (Ericaceae DC.): екологічні та біоморфологічні аспекти еволюції в зв’язку з інтродукцією окремих представників
title_sort	родина вересові (ericaceae dc.): екологічні та біоморфологічні аспекти еволюції в зв’язку з інтродукцією окремих представників
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/644
work_keys_str_mv	AT shumikmi familyericaceaedcecologicalandbiomorphologicalaspectsofevolutioninconnectionwithintroductionofseparaterepresentative AT ostapyukvm familyericaceaedcecologicalandbiomorphologicalaspectsofevolutioninconnectionwithintroductionofseparaterepresentative AT shumikmi rodinaveresovíericaceaedcekologíčnítabíomorfologíčníaspektievolûcíívzvâzkuzíntrodukcíêûokremihpredstavnikív AT ostapyukvm rodinaveresovíericaceaedcekologíčnítabíomorfologíčníaspektievolûcíívzvâzkuzíntrodukcíêûokremihpredstavnikív

Родина вересові (Ericaceae DC.): екологічні та біоморфологічні аспекти еволюції в зв’язку з інтродукцією окремих представників

Репозитарії

Схожі ресурси