Експансія Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. у насадження Криворіжжя

Objective – to analyse of the spontaneous spread of Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. in the Krivyi Rih park plantations and it impact on the condition of the woody plantations. Material and methods. We used traditional dendrological, biometric and statistical methods in research. Results. It...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2017
Hauptverfasser:	Korshikov, I.I., Bondarenko, I.O.
Format:	Artikel
Sprache:	Englisch
Veröffentlicht:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2017
Online Zugang:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/65
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860120971345657856
author	Korshikov, I.I. Bondarenko, I.O.
author_facet	Korshikov, I.I. Bondarenko, I.O.
author_sort	Korshikov, I.I.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-11T08:14:37Z
description	Objective – to analyse of the spontaneous spread of Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. in the Krivyi Rih park plantations and it impact on the condition of the woody plantations. Material and methods. We used traditional dendrological, biometric and statistical methods in research. Results. It has been established that P. quinquefolia is occurred in the launched parks, where it creates vertical and terrestrial forms. Projective liana covering in the biggest investigated park on the area 2.3 ha is 100 %, on the area 6,0 ha – from 5 to 95 %. As a support liana uses ten basic species of the woody plants in this park and covers to 4/5 of their krone. Species of the plants, on which P. quinquefolia grows and evolves are identified. Conclusions. P. quinquefolia maximally covers 91.7 % of teunk of Picea abies (L.) H. Karst trees and minimally 38.3 % on height Populus pyramidalis Salisb. plants in the neglected park. Desiccation of the branches was observed from 1.3 % in Fraxinus excelsior L. to 78.3 % in P. abies. On the tree trunks it was counted from 4.2 liana vertical offshoots in Robinia pseudoacacia L. to 25.6 in Betula pendula Roth. Liana spreads around the trees on the land in radius to 9 m. It spreads into park plantations that are removed on 500–700 m. In the separate plantations P. quinquefolia demonstrate itself type of transformer.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2324138
first_indexed	2025-07-17T12:39:21Z
format	Article
fulltext	49ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 © І.І. КОРШИКОВ, І.О. БОНДАРЕНКО, 2017 УДК 574.3 І.І. КОРШИКОВ, І.О. БОНДАРЕНКО Донецький ботанічний сад НАН України Україна, 50089 м. Кривий Ріг, вул. Маршака, 16а ЕКСПАНСІЯ PARTHENOCISSUS QUINQUEFOLIA (L.) PLANCH. У НАСАДЖЕННЯ КРИВОРІЖЖЯ Мета — проаналізувати стихійне поширення Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. у паркових насадженнях м. Кри- вого Рогу та вплив цього виду на стан деревних рослин. Матеріал та методи. Основні дослідження стихійного поширення P. quinquefolia проведено в занедбаному парку м. Кривий Ріг загальною площею 9 га. Використано традиційні дендрологічні, біометричні та статистичні методи. Результати. Встановлено, що P. quinquefolia трапляється в окремих занедбаних паркових насадженнях, де утво- рює вертикальну і наземну форми. В найбільшому із них на площі у 2,3 га проективне покриття ліаною становить 100 %, а на площі у 6 га — від 5 до 95 %. У цьому парку ліана використовує 10 видів деревних рослин як опору, по- криваючи до 4/5 їх крони. Виявлено види рослин, на яких P. quinquefolia найбільш і найменш успішно зростає та роз- вивається. Висновки. P. quinquefolia максимально покриває стовбур дерев Picea abies (L.) H. Karst до 91,7 % висоти і міні- мально — 38,3 % висоти рослин Populus pyramidalis Salisb. у занедбаному парку. Спостерігається всихання гілок — від 1,3 % у Fraxinus excelsior L. до 78,3 % у P. abies. На стовбурах дерев нараховується від 4,2 вертикального пагона ліани у Robinia pseudoacacia L. до 25,6 у Betula pendula Roth. Ліана поширюється на землі навколо дерева в радіусі до 9 м. Оселяється в паркових насадженнях, віддалених від досліджуваного на 500—700 м. В окремих насадженнях P. quinquefolia виявляє себе як типовий вид-«трансформер». Ключові слова: Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., насадження, ліана, інвазія, поширення, трансформер, де- ревні рослини, Кривий Ріг. У другій половині ХХ ст. для озеленення насе- лених пунктів у степовій зоні України було за- лучено багато видів рослин-чужинців, деякі з яких натуралізувалися, стали інвазійними, по- чали проникати у сталі природні екосистеми та спричиняти у них небажані зміни. Тому бота- ніками розробляються заходи для запобігання або мінімізації негативного впливу інвазійних видів [5]. Найпоширеніші та найбільш шкідли- ві 52 види-агріофіти середньої смуги Європей- ської рівнини занесено до Чорної книги [3]. В урбанізованих екосистемах небезпечними є окремі види-антропофіти, які спонтанно осе- ляються серед залишків природних популяцій або поширюються в декоративних насаджен- нях, що призводить до небажаної трансформа- ції останніх. Стихійне поширення нехарактер- них видів, зазвичай чужинців, зокрема видів роду Parthenocissus Planch., відзначено в де гра- дованих київських міських лісах [2]. Один із них — виноград дівочий п’я ти лис точ ковий (P. qu- in quefolia (L.) Planch.) належить до найцінні- ших видів для вертикального озеленення за- вдяки здатності закріплятися на вертикальних шорстких поверхнях. У паркову культуру цю ліану було введено ще в 1622 р. Досі вона віді- грає важливу роль у ландшафт ному дизайні. Відзначається морозостійкістю, не ви баг ли ва до ґрунтів, добре росте на відкритих і притіне- них місцях, а також практично не пошкоджу- ється хворобами та шкідниками. P. quin quefolia давно натуралізувався у при родно-клі ма тич- них умовах України, широко використо вується у вертикальному озелененні різних споруд у населених пунктах степової зони. У великих промислових містах цієї зони нерідко трап- ляються неокультурені насадження деревних рослин, у які стихійно проникають інші дерев- ні види, чужинці, котрі не використовували при створенні насаджень, зокрема P. quinquefo- lia. Питання щодо інвазії P. quinquefolia в міські насадження, конкурентних відносин з дерев- ними рослинами і наслідків впливу ліани на стан деревостанів у степовій зоні не вивчено. 50 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 І.І. Коршиков, І.О. Бондаренко Мета роботи — проаналізувати поширення Parthenocissus quinquefolia в паркових наса- дженнях м. Кривого Рогу і вплив цього виду на стан деревних рослин. Матеріал та методи Наявність P. quinquefolia в насадженнях м. Кри- вого Рогу вивчали маршрутним методом. Основні дослідження стихійного поширення цього виду проводили в занедбаному парку загальною площею близько 9 га. Висоту дерев і верхню межу вертикального поширення ліа- ни на них визначали за допомогою дендроло- гічної вимірювальної вилки. Оскільки ліана на стовбурі дерева розростається значно шир- ше за сам стовбур, за допомогою зазначеної вилки встановлювали діаметр горизонтально- го поширення ліани на висоті 1,3 м. Товщину вертикальних пагонів ліани, прикріплених до стовбура дерева, вимірювали за допомогою штангенциркуля. Проникнення P. quinquefolia у крону дерев вивчали на 10 найпоширеніших видах деревних рослин. У занедбаному парко- вому насадженні вивчали також горизонталь- не покриття ліаною поверхні землі. Життєвий стан дерев та ліани встановлюва- ли за методикою В.А. Алексєєва [1]. Результати та обговорення У м. Кривий Ріг P. quinquefolia часто викорис- товують для озеленення одно- і багатоповер- хових житлових будинків, будівель різного призначення, заборів, підпірних стінок і опор, які утримують тролейбусні проводи. Цей вид трапляється в різних насадженнях міста, куди спонтанно проникає внаслідок стихійного за- носу насіння. В парках, скверах, вуличних і прибудинкових насадженнях, за якими про- водиться догляд, ця ліана рідше трапляєть- ся як заносна рослина. У таких насадженнях P. quinquefolia трапляється зрідка на поодино- ких деревах або частково покриває ділянки землі. У місті є насадження різної площі, в яких тривалий час не проводили роботи з догляду за рослинами. P. quinquefolia трапляється не в усіх цих насадженнях. Деякі з них практично повністю колонізовані цим видом. Під час обстеження нами було виявлено декілька та- ких насаджень різної площі. P. quinquefolia ви користовують для озеле- нення різних міських споруд, особливо при- ватного сектору, що створює передумови для небажаного неконтрольованого поширення ліани в міські парки та сквери. Для дослі- джень було відібрано чотири з них, найбіль- ше — площею близько 9 га. На території цього насадження P. quinquefolia покриває не лише дерева (рис. 1), росте навколо них та на вільних від дерев територіях (рис. 2). Лише 5 % площі цього насадження не було зайнято Рис. 1. Деревна форма P. quinquefolia Fig. 1. Wood form of P. quinquefolia Рис. 2. Наземна форма P. quinquefoliа Fig. 2. Ground form of P. quinquefoliа 51ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 Експансія Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. у насадження Криворіжжя P. quinquefolia. Близько 2,3 га насадження по- вністю покрито ліаною, а на 6,0 га щільність проективного покриття становить від 5 до 90 %, висота ліани — 0,2—0,6 м. Розміри наземних локусів P. quinquefolia становили від 4 × 15 до 90 × 125 м, площа — від 60 до 11 250 м2. Життє- вий стан винограду в наземних локусах упро- довж усього літа 2016 р. був добрим, незва- жаючи на посуху і високу температуру повіт- ря в липні — вересні. Досліджене насадження колись було пар- ком, нині у ньому ростуть 17 деревних видів рослин. P. quinquefolia оселився на кожному з них. Особливості розвитку цієї ліани вивчено на 10 найпоширеніших у парку деревних ви- дах (таблиця). Сім видів було висаджено при створенні цього парку, а Fraxinus excelsior L., Acer platanoides L. i A. negundo L., ймовірно, са- мостійно розмножились у парку за рахунок занесення насіння з прилеглих насаджень. Розвиненими є дерева Robinia pseudoacacia L. (середня висота — 22,2 м), на стовбурах яких P. quinquefolia піднімається до висоти в серед- ньому 8,8 м, або на 39,3 % від висоти дерева. У вертикальному напрямку ліана найкраще роз- вивалася на деревах Picea abies (L.) H. Karst — відповідно 14,4 м (91,7 %). Активно повиває P. quinquefolia невисокі молоді дерева (3,6— 3,7 м) Fraxinus excelsior, Acer platanoides і A. ne- gundo до 83,8 % їх висоти. Ці види є спонтан- ними адвентами або ксенофітами в насаджен- ні. P. quinquefolia оселяється і на інших видах деревних рослин, нечисленних на території парку (Cornus sanguinea (L.) Opiz, Populus nigra L., Morus nigra L., Juglans regia L., Salix alba L., Sambucus nigra L., Viburnum opulus L., Pinus pal- lasiana D.Don), за допомогою вусиків із роз- ширеними та розгалуженими кінчиками у ви- гляді присосок (рис. 3). Із семи видів деревних рослин, висаджених при створенні парку, P. quinquefolia тотально захопив п’ять — Populus pyramidalis Salisb., Pi- nus sylvestris L., Betula pendula Roth., Ulmus mi- nor, Picea abies, на стовбурах і в нижній частині крони яких нараховувалося від 15,6 до 25,6 вертикальних пагонів ліани товщиною від 0,3 до 4,5 см. Найменше вертикальних пагонів лі- ани відзначено на стовбурах Robinia pseudo- acacia — 4,2, Acer negundo — 2,1, Acer platanoides — 3,4. На стовбурах дерев ліана не лише росте у висоту, а й розгалужується. Мінімальний діа- метр розростання на висоті 1,3 м стовбура становив 73,9 см (Robinia pseudoacacia), а мак- симальний — 203,3 см (Picea abies). Добре роз- ростається у горизонтальному напрямку P. quin- quefolia на стовбурах трьох наймолодших само- сівних видів рослин (99,1—127,8 см). Гус тота Рис. 3. Закріплення P. quinquefolia на стовбурі дерева за допомогою дископодібних присосок Fig. 3. Consolidation P. quinquefolia on the tree trunk with discoid suckers Рис. 4. Пагони P. quinquefolia на стовбурі Robinia pseu- doacacia Fig. 4. Shoots of P. quinquefolia on the trunk of Robinia pseudoacacia 52 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 І.І. Коршиков, І.О. Бондаренко Б іо м ет ри чн і х ар ак те ри ст ик и і ж ит тє ви й ст ан д ер ев ни х ро сл ин у з ан ед ба ни х па рк ов их н ас ад ж ен ня х та P ar th en oc is su s q ui nq ue fo lia , я ки й ос ел яє ть ся н а ци х ро сл ин ах B io m et ri c ch ar ac te ri st ic s an d liv in g co nd it io n of w oo dy p la nt s in n eg le ct ed p ar kl an d an d P ar th en oc is su s q ui nq ue fo li a, t ha t se tt le s o n th es e pl an ts № з/ п В и д р о с л и н и , я к у п о к р и в а є P . q u in q u ef ol ia Кількість дерев, екз. В и с о т а , м Д іа м е т р , с м Ж и т т є в и й с т а н , % Г ус т о т а п о к р и т т я с т о в б у р а д е р е в а л іа н о ю , % К іл ь к іс т ь п а го н ів л іа н и н а с т о в б у р і, ш т. Т о в - щ и н а п а го н ів л іа н и , с м д е р е в а н а я к у п ід н і- м а є т ь с я л іа н а с т о в б у р а д е р е в а л іа н и н а в к о - л о с т о в б у р а н а в и с о т і 1 ,3 м д е р е в а з л іа н о ю л іа н и н а д е р е в і M ± m 1 P op u lu s py ra m id a li s S a li sb . 1 5 2 0 ,1 ± 0 ,5 7 ,7 ± 0 ,6 4 4 ,2 ± 3 ,4 1 3 3 ,1 ± 8 ,1 3 1 ,0 ± 1 0 ,9 1 ,7 ± 0 ,6 6 0 ,4 ± 9 ,3 2 1 ,8 ± 4 ,7 0 ,3 — 2 ,7 2 R ob in ia p se u d oa ca ci a L . 1 9 2 2 ,2 ± 0 ,3 8 ,8 ± 0 ,6 3 0 ,3 ± 1 ,3 7 3 ,9 ± 9 ,2 2 6 ,1 ± 3 ,4 1 1 ,2 ± 2 ,9 3 7 ,1 ± 5 ,8 4 ,2 ± 0 ,7 0 ,3 — 1 ,8 3 P in u s sy lv es tr is L . 2 0 1 4 ,0 ± 0 ,6 9 ,2 ± 1 ,0 2 5 ,2 ± 1 ,4 1 4 0 ,1 ± 1 5 ,3 6 3 ,3 ± 7 ,3 1 ,6 ± 0 ,6 7 6 ,0 ± 8 ,8 1 5 ,6 ± 2 ,4 0 ,3 — 4 ,5 4 B et u la p en d u la R o th 1 5 1 5 ,9 ± 0 ,7 8 ,2 ± 0 ,8 2 9 ,5 ± 1 ,2 1 6 2 ,0 ± 1 5 ,7 4 8 ,1 ± 1 0 ,9 0 ,7 ± 0 ,3 5 9 ,3 ± 7 ,3 2 5 ,6 ± 4 ,0 0 ,3 — 2 ,0 5 U lm u s pi n n a to -r a m os a D ie c k e x K o e h n e 2 0 1 4 ,5 ± 0 ,6 9 ,0 ± 0 ,6 2 2 ,2 ± 1 ,1 1 5 8 ,5 ± 1 4 ,0 2 5 ,6 ± 6 ,7 4 ,5 ± 1 ,2 8 8 ,5 ± 3 ,8 1 6 ,5 ± 1 ,8 0 ,3 — 2 ,2 6 P ic ea a b ie s (L .) H . K a rs t 1 8 1 5 ,7 ± 0 ,6 1 4 ,4 ± 0 ,6 2 0 ,6 ± 1 ,2 2 0 3 ,3 ± 1 6 ,7 7 8 ,3 ± 5 ,5 4 ,2 ± 0 ,7 9 7 ,2 ± 2 ,7 2 3 ,1 ± 1 ,7 0 ,3 — 4 ,2 7 T h u ja o cc id en ta li s L . 1 2 8 ,5 ± 0 ,3 6 ,5 ± 0 ,7 1 0 ,6 ± 0 ,4 8 6 ,5 ± 9 ,0 3 4 ,2 ± 6 ,6 4 ,7 ± 1 ,6 6 0 ,8 ± 7 ,8 8 ,8 ± 1 ,6 0 ,3 — 2 ,0 8 F ra xi n u s ex ce ls io r L . 1 8 3 ,6 ± 0 ,1 3 ,0 ± 0 ,2 3 ,0 ± 0 ,2 1 2 7 ,8 ± 1 2 ,0 1 ,3 ± 1 ,1 2 6 ,7 ± 3 ,7 4 0 ,0 ± 4 ,6 6 ,6 ± 0 ,9 0 ,3 — 0 ,9 9 A ce r pl a ta n oi d es L . 1 3 3 ,7 ± 0 ,3 3 ,1 ± 0 ,3 2 ,2 ± 0 ,2 1 2 5 ,8 ± 1 8 ,7 1 0 ,4 ± 4 ,2 8 ,2 ± 3 ,5 3 9 ,5 ± 7 ,2 3 ,4 ± 0 ,7 0 ,3 — 2 ,0 1 0 A ce r n eg u n d o L . 1 1 3 ,7 ± 0 ,4 3 ,1 ± 0 ,3 2 ,8 ± 0 ,4 9 9 ,1 ± 8 ,3 9 ,1 ± 1 ,9 5 ,0 ± 4 ,2 3 2 ,3 ± 6 ,8 2 ,1 ± 0 ,3 0 ,3 — 0 ,6 покриття стовбура дерева вертикальними па- гонами P. quinquefolia різна в досліджуваних видів: від 37,1 % у Robinia pseudoacacia до 97,2 % у Picea abies (рис. 4). Кількість і товщина паго- нів P. quinquefolia не завжди залежить від тов- щини стовбура дерев (див. таблицю). Життє- вий стан ліани на всіх видах дерев був висо- ким. З 10 видів деревних рослин частка лист- ків ліани, які засохли в серпні—жовтні, у 7 ви- дів становила ≤ 5 %, у Acer platanoides — 8,2 %, у Robinia pseudoacacia — 11,2 %, у Fraxinus ex- celsior — 26,7 %. Активне поселення P. quinquefolia на стов- бурах і особливо в кроні дерев призводить до зниження їх життєвого стану. Так, у Picea abies частка сухих гілок у кроні дерева у середньо- му становила 78,3 %, у Pinus sylvestris — 63,3 %, у Betula pendula — 48,1 %, в інших чотирьох видів, висаджених при створені парку, — 25,6—34,2 %. У молодих дерев трьох самосів- них видів зазначений показник був значно меншим — 1,3—10,4 % (див. таблицю). По- ширення P. quinquefolia в крони деревних рос- лин спричиняє передчасну часткову їх заги- бель або загибель усього дерева, наприклад, у Picea abies, Pinus sylvestris, Betula pendula і Po- pulus pyramidalis. Відмирання дерев цих видів у репродуктивному віці в інших насадженнях м. Кривого Рогу, де відсутнє активне поши- рення P. quinquefolia, не спостерігається. Ймо- вірно, що захоплення більшої частини крони дерева ліаною призводить до порушення фо- тосинтезу і, як наслідок, — до відмирання час- тини гілок. Виявлено P. quinquefolia в насадженні з пе- реважанням Betula pendula, розташованому на відстані 600—700 м від занедбаного парку. У цьому насадженні площею близько 2,4 га ліа- на масово росте на ділянці площею 0,65 га, її проективне покриття на площі 0,4 га досягає 100 %. Установлено, що 12 % дерев B. рendula та поодинокі дерева Tilia cordata Mill. оповиті цією ліаною. Радіус поширення P. quinquefolia навколо повитих дерев Betula pendula досягає 9 м. У невеликому насадженні (0,5 га) Robinia pseudoacacia ліана повиває близько 4 0 % де- рев, а радіус поширення навколо них — близько 53ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 Експансія Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. у насадження Криворіжжя 7 м. У насадженні площею 0,4 га, розташова- ному на відстані 500 м від занедбаного парку, P. quinquefolia займає площу 0,026 га та оселя- ється на деревах Populus pyramidalis (радіус по- ширення навколо дерева — 10,8 м), Fraxinus excelsior (14,7 м), Acer negundo (14,3 м). P. quin- quefolia займає всю площу штучного насаджен- ня Thuja occidentalis L. (156 м2), розташованого на відстані близько 300 м від занедбаного пар- ку. В насадженні 54 % дерев оповиті ліаною, яка досягає 76,5 % висоти дерева (8,5 м). Поширеність P. quinquefolia в урбосистемі м. Кривого Рогу призводить до щорічного на громадження загальної маси насіння цієї ліани, стихійне перенесення якого збільшує її ін вазійні можливості. В умовах Криворіж- жя P. quinquefolia зрідка трапляється навіть на залізорудних відвалах, однак на цих докорін- но змінених людиною територіях ліана від- значається низькою життєздатністю. Поширеним адвентивним видом P. quinque- folia є в м. Балашові, де його класифікують як ксенофіт, ергазіоліпофіт, епекофіт. У верти- кальному напрямку на твердих опорах ліана досягає висоти 15—20 м і більше. В цьому міс- ті ліана трапляється повсюди, особливо в на- садженнях приватного сектору, звідки поши- рюється на інші території, утворюючи моно- домінантні зарості з проективним покриттям понад 75 % [4]. В урбосистемах поширення P. quinquefolia має стохастичний характер, що пов’язано з використанням видами місцевої авіфауни со- ковитих плодів цієї ліани як їжі [8]. Інвазійні можливості ліани посилюються завдяки ви- сокому рівню її антропотолерантності, що дає змогу успішно рости на ділянках без до- гляду людини. В умовах Криворіжжя цей вид може через деякий час перейти на вищий сту- пінь натуралізації — від епекофіту до агріо- фіту, тобто проникати не в природні фітоце- нози. Про це неодноразово згадано в літера- турі, зокрема на Європейській рівнині цю ліану відносять до агріофітів. Так, із дендра- рію гірськотайгової станції в Приморському краї P. quinquefolia поширився на територію лісу більш ніж на 10 м [6]. Результати наших досліджень свідчать, що у м. Кривий Ріг в умовах занедбаного парку P. quinquefolia поводить себе як рослина- «транс формер», хоча в списку адвентивних видів, здатних подолати природні міграційні бар’єри флори Лісостепу України, як вид- «трансформер» P. quinquefolia відсутній [7]. Ця ліана оселяється разом з Parthenocissus incerta (A. Kern.) Fritsch. та їх гібридами, активно освоює еконішу деревних ліан в екосистемах- реципієнтах Лісостепу України. Види роду Parthenocissus (P. incerta, P. quinquefolia) та їх гі- бриди відносять до класу великого впливу в лісах Полісся та Лісостепу України. Ці рос- лини-вселенці виявляють себе тут не лише як ліани, вони мають також наземну форму, яка витісняє аборигенні види трав’янистого по- криву [9]. Саме так поводить себе P. quinquefo- lia в умовах занедбаного парку та інших наса- дженнях Криворіжжя. На значній площі пар- ку утворюються наземні хащі P. quinquefolia, крізь які неможливо пройти людині. Цю ліану в урботехногенному середовищі Криворіжжя можна віднести до рослин-«трансформерів», яка як віолент виступає едифікатором у напів- природних рослинних угрупованнях. Завдяки широкому культивуванню, особливо в при- ватному секторі (озеленення огорожі), висо- кій антропотолерантності та можливостям розмноження цей вид може в подальшому ак- тивно поширюватися. Тому P. quinquefolia ре- комендують заносити в регіональні чорні книги [4]. Висновки У занедбаному парку площею близько 9 га м. Кривого Рогу P. quinquefolia виявляє себе як вид-«трансформер», утворюючи форму вер- тикального росту на 17 видах дерев і наземну форму з проективним покриттям 100 % на площі 2,3 га та від 5 до 95 % на площі 6,0 га. Внаслідок активного поширення ліани в кроні дерев, максимально — у Picea abies (до 91,7 % висоти рослин), мінімально — у Populus pyra- midalis (до 38,3 % висоти) спостерігається вси- хання гілок дерев (від 1,3 % у Fraxinus excelsior до 78,3 % у Picea abies). На стовбурі найбільш 54 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 І.І. Коршиков, І.О. Бондаренко вікових дерев формуються вертикальні паго- ни — від 4,2 шт. у Robinia pseudoacacia до 25,6 шт. у Betula pendula. На висоті стовбура 1,3 м ліана поширюється в ширину навколо стовбу- ра від 73,9 см у Robinia pseudoacacia до 203,3 см у Picea abies, а по землі біля дерев — у радіусі до 9 м. P. quinquefolia оселяється і в інших на- садженнях деревних рослин, віддалених на 500—700 м від занедбаного парку. 1. Алексеев В.А. Диагностика жизненного состояния деревьев и древостоев / В.А. Алексеев // Лесоведе- ние. — 1989. — № 4. — С. 51—57. 2. Бурда Р.І. Спонтанне поширення Aristolochia ma- crophylla (Aristolochiaceae) у лісах Конча-Заспа (м. Київ) / Р.І. Бурда // Укр. ботан. журн. — 2014. — № 5. — С. 558—562. 3. Виноградова Ю.К. Черная книга флоры Средней России: Чужеродные виды растений в экосистемах Средней России / Ю.К. Виноградова, С.Р. Майо- ров, Л.В. Хорун. — М.: ГЕОС, 2010. — 511 с. 4. Инфантов А.А. Распостранение Parthenocissus quin- quefolia (L.) Planch. в городе Балашове / А.А. Ин- фантов // Современные концепции развития нау- ки: Сб. ст. междунар. науч.-практ. конф. (18 сент. 2015 г., г. Екатеринбург). — Уфа: АЭТЕРНА, 2015. — С. 15—16. 5. Кодекс поведения ботанических садов и дендро- парков Украины по отношению к инвазийным чужеродным видам / Р.И. Бурда, С.А. Приходько, А.А. Кузенко, Н.А. Багрикова. — Киев; Донецк, 2014. — 20 с. 6. Коляда Н.А. Определение степени инвазионной опасности североамериканских древесных расте- ний на юге Дальнего Востока России / Н.А. Коля- да // Известия Самар. Науч. центра РАН. — 2016. — № 2. — С. 105—108. 7. Протопова В.В. Особенности группы трансфор- меров флоры лесостепных регионов Украины / В.В. Протопова, М.В. Шевера // Инвазийная био- логия: современное состояние и перспективы: материалы раб. совещ. (Москва, 10—13 сент. 2014 г.). — М.: МАКС Пресс, 2014. — С. 131—133. 8. Стародубцева Е.А. Проблема биологического за- грязнения охраняемых территорий (на примере Во- ронежского заповедника) / Е.А. Стародубцева // Роль заповедников лесной зоны в сохранении и изучении биологического разнообразия Европей- ской части России : Материалы науч.-практ. конф., посвященной 70-летию Окского гос. природного биосферного заповедника. Тр. Окского гос. при- родного биосферного заповедника. — 2005. — Вып. 24. — С. 456—463. 9. Чужорідні види охоронних флор Лісостепу Украї- ни / Р.І. Бурда, Н.А. Пашкевич, Г.В. Бойко, Т.В. Фі- цайло. — К.: Наук. думка, 2015. — 116 с. Рекомендував Ю.О. Клименко Надійшла 07.02.2017 REFERENCES 1. Alekseev, V.A. (1989), Diagnostika zhiznennogo sosto- janija derev’ev i derevostoev [Diagnostics of the state of life of trees and foreststands]. Lesovedenie [Arboricul- ture], N 4, рр. 51—57. 2. Burda, R.I. (2014), Spontanne poshyrennja Aristolochia macrophylla (Aristolochiaceae) u lisah Koncha-Zaspa (m. Kyiv) [Spontaneous spread Aristolochia macrophylla (Aristolochiaceae) in forests Koncha Zaspa (с. Kyiv)]. Ukr. botan. zhurn. [Ukr. Botan. J.], N 5, pp. 558—562. 3. Vinogradova, Ju.K., Majorov, S.R. and Horun, L.V. (2010), Chernaja kniga flory Srednej Rossii: Chuzherod- nye vidy rastenij v jekosistemah Srednej Rossii [The Black book of the flora of central Russia: alien plant species in the ecosystems of the central Russia]. Moscow: GEOS, 511 p. 4. Infantov, A.A. (2015), Raspostranenie Parthenocissus quin- quefolia (L.) Planch. v gorode Balashove [Distribution of Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. in the city of Balashov]. Sovremennye koncepcii razvitija nauki: sb. st. mezhdunarod. nauchn.-prakt. konf. (18 sentjabrja 2015 g., g. Ekaterinburg), [Modern concepts of the de- velopment of science: sat. art. international scientific- practical. conf. (September 18, 2015, Yekaterinburg)]. Ufa: AETERNA, pp.15—16. 5. Burda, R.I., Prihodko, S.A., Kuzenko, A.A. and Bagrikova, N.A. (2014), Kodeks povedenija botanicheskih sadov i dendroparkov Ukrainy po otnosheniju k invazijnym chuzherodnym vidam [Code of conduct of botanical gardens and dendroparks in relation to invasive alien species of Ukraine]. Kуiv;Doneck, 20 р. 6. Koljada, N.A. (2016), Opredelenie stepeni invazionnoj opasnosti severoamerikanskih drevesnyh rastenij na juge dalnego vostoka Rossii [Determination of the degree of invasive danger of North American woody plants in the south of the far east of Russia]. Izvestija samarskogo nauchnogo centra Rossijskoj akademii nauk [Izvestiya of Samara Scientific Center of the Russian Academy of Sciences], N 2, pp.105—108. 7. Protopova, V.V. and Shevera, M.V. (2014), Osobennosti gruppy transformerov flory lesostepnyh regionov Uk- rainy [Features of a group transformers of the flora in the forest-steppe regions of Ukraine]. Invazijnaja bio- logija: sovremennoe sostojanie i perspektivy: materialy rab. soveshh. (Moskva, 10—13 sent., 2014) [Invasive bi- ology: current state and prospects: materials of the meeting (Moscow, September 10—13, 2014)]. Moscow: OOO MAKS Press, pp.131—133. 55ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 Експансія Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. у насадження Криворіжжя 8. Starodubceva, E.A. (2005), Problema biologicheskogo za- grjaznenija ohranjaemyh territorij (na primere voronezh- skogo zapovednika). Rol zapovednikov lesnoj zony v sohra- nenii i izuchenii biologicheskogo raznoobrazija evropejskoj chasti Rossii (Materialy nauchno-prakticheskoj konferen- cii, posvjashhennoj 70-letiju Okskogo gosu dar st vennogo prirodnogo biosfernogo zapovednika) [The problem of biological contamination of protected areas (on the ex- ample of the Voronezh reserve). The role of forest zone reserves in preserving and studying the biological diver- sity of the European part of Russia (Materials of the sci- entific and practical conference dedicated to the 70th anniversary of the Oka State Natural Biosphere Reser ve)]. Trudyi Okskogo gosudarstvennogo prirodnogo biosfer- nogo zapovednika [Proceedings of the Oka State Natural Biosphere Reserve], N 2, pp. 456—463. 9. Burda, R.I., Pashkevych, N.A., Bojko, G.V. and Ficajlo T.V. (2015), Chuzherodni vydy ohoronnyh flor Li sostepu Ukrainy [Alien species of protected flora of Forest- Step pe of Ukraine]. Kуіv: Naukova dumka,116 р. Recommended by Yu.O. Klimenko Received 07.02.2017 И.И. Коршиков, И.О. Бондаренко Донецкий ботанический сад НАН Украины, Украина, г. Кривой Рог ЭКСПАНСИЯ PARTHENOCISSUS QUINQUEFOLIA (L.) PLANCH. В НАСАЖДЕНИЯ КРИВОРОЖЬЯ Цель — проанализировать стихийное распростране- ние Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. в парковых насаждениях г. Кривого Рога и влияние этого вида на состояние древесных растений. Материал и методы. Основные исследования сти- хийного распространения P. quinquefolia проведены в запущенном парке г. Кривой Рог общей площадью 9 га. Использовали традиционные дендрологические, биометрические и статистические методы. Результаты. Установлено, что P. quinquefolia встре- чается в отдельных запущенных парках, где образует вертикальную и наземную формы. В самом большом из исследуемых парков на площади 2,3 га проектив- ное покрытие лианой составляет 100 %, а на площади 6,0 га — от 5 до 95 %. В этом парке лиана использует 10 видов древесных растений в качестве опоры, по- крывая до 4/5 их кроны. Выявлены виды растений, на которых P. quinquefolia наиболее и наименее успешно растет и развивается. Выводы. P. quinquefoliа максимально покрывает ствол деревьев Picea abies (L.) H. Karst до 91,7 % высоты, минимально — 38,3 % высоты растений Populus pyrami- dalis Salisb. в заброшенном парке. Наблюдается усыха- ние ветвей — от 1,3 % у Fraxinus excelsior L. до 78,3 % у P. abies. На стволах деревьев насчитывается от 4,2 вер- тикальных побегов лианы у Robinia pseudoacacia L. до 25,6 у Betula pendula Roth. Лиана распространяется на земле вокруг деревьев в радиусе до 9 м. Поселяется в парковых насаждениях, удаленных от исследуемого на 500—700 м. В отдельных насаждениях P. quinquefoliа проявляет себя как типичный вид-«транс формер». Ключевые слова: Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., насаждения, лиана, инвазия, распространение, транс- формер, древесные растения, Кривой Рог. I.I. Korshikov, I.O. Bondarenko Donetsk Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kryvyi Rih EXPANSION OF PARTHENOCISSUS QUINQUEFOLIA (L.) PLANCH. INTO PLANTINGS OF KRYVYI RIH AREA Objective — to analyse of the spontaneous spread of Par- thenocissus quinquefolia (L.) Planch. in the Krivyi Rih park plantations and it impact on the condition of the woody plantations. Material and methods. We used traditional dendrologi- cal, biometric and statistical methods in research. Results. It has been established that P. quinquefolia is occurred in the launched parks, where it creates vertical and terrestrial forms. Projective liana covering in the big- gest investigated park on the area 2.3 ha is 100 %, on the area 6,0 ha — from 5 to 95 %. As a support liana uses ten basic species of the woody plants in this park and covers to 4/5 of their krone. Species of the plants, on which P. quin- quefolia grows and evolves are identified. Conclusions. P. quinquefolia maximally covers 91.7 % of teunk of Picea abies (L.) H. Karst trees and minimally 38.3 % on height Populus pyramidalis Salisb. plants in the neglected park. Desiccation of the branches was observed from 1.3 % in Fraxinus excelsior L. to 78.3 % in P. abies. On the tree trunks it was counted from 4.2 liana vertical offshoots in Robinia pseudoacacia L. to 25.6 in Betula pen- dula Roth. Liana spreads around the trees on the land in radius to 9 m. It spreads into park plantations that are re- moved on 500—700 m. In the separate plantations P. quin- quefolia demonstrate itself type of transformer. Key words: Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., plan- tations, liana, invasion, spread, transformer, woody plants, Krivyi Rih.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-65
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:39:21Z
publishDate	2017
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/e8/67ad3da02f54e464b017a2daed60d4e8.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-652019-11-11T08:14:37Z Expansion of Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. into plantings of Kryvyi Rih area Експансія Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. у насадження Криворіжжя Korshikov, I.I. Bondarenko, I.O. Objective – to analyse of the spontaneous spread of Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. in the Krivyi Rih park plantations and it impact on the condition of the woody plantations. Material and methods. We used traditional dendrological, biometric and statistical methods in research. Results. It has been established that P. quinquefolia is occurred in the launched parks, where it creates vertical and terrestrial forms. Projective liana covering in the biggest investigated park on the area 2.3 ha is 100 %, on the area 6,0 ha – from 5 to 95 %. As a support liana uses ten basic species of the woody plants in this park and covers to 4/5 of their krone. Species of the plants, on which P. quinquefolia grows and evolves are identified. Conclusions. P. quinquefolia maximally covers 91.7 % of teunk of Picea abies (L.) H. Karst trees and minimally 38.3 % on height Populus pyramidalis Salisb. plants in the neglected park. Desiccation of the branches was observed from 1.3 % in Fraxinus excelsior L. to 78.3 % in P. abies. On the tree trunks it was counted from 4.2 liana vertical offshoots in Robinia pseudoacacia L. to 25.6 in Betula pendula Roth. Liana spreads around the trees on the land in radius to 9 m. It spreads into park plantations that are removed on 500–700 m. In the separate plantations P. quinquefolia demonstrate itself type of transformer. Мета – проаналізувати стихійне поширення Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. у паркових насадженнях м. Кривого Рогу та вплив цього виду на стан деревних рослин. Матеріал та методи. Основні дослідження стихійного поширення P. quinquefolia проведено в занедбаному парку м. Кривий Ріг загальною площею 9 га. Використано традиційні дендрологічні, біометричні та статистичні методи. Результати. Встановлено, що P. quinquefolia трапляється в окремих занедбаних паркових насадженнях, де утворює вертикальну і наземну форми. В найбільшому із них на площі у 2,3 га проективне покриття ліаною становить 100 %, а на площі у 6 га – від 5 до 95 %. У цьому парку ліана використовує 10 видів деревних рослин як опору, покриваючи до 4/5 їх крони. Виявлено види рослин, на яких P. quinquefolia найбільш і найменш успішно зростає та розвивається. Висновки. P. quinquefolia максимально покриває стовбур дерев Picea abies (L.) H. Karst до 91,7 % висоти і мінімально – 38,3 % висоти рослин Populus pyramidalis Salisb. у занедбаному парку. Спостерігається всихання гілок – від 1,3 % у Fraxinus excelsior L. до 78,3 % у P. abies. На стовбурах дерев нараховується від 4,2 вертикального пагона ліани у Robinia pseudoacacia L. до 25,6 у Betula pendula Roth. Ліана поширюється на землі навколо дерева в радіусі до 9 м. Оселяється в паркових насадженнях, віддалених від досліджуваного на 500–700 м. В окремих насадженнях P. quinquefolia виявляє себе як типовий вид-“трансформер”. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2017-08-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/65 10.5281/zenodo.2324138 Plant Introduction; Vol 75 (2017); 49-55 Інтродукція Рослин; Том 75 (2017); 49-55 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377692 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/65/59 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Korshikov, I.I. Bondarenko, I.O. Експансія Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. у насадження Криворіжжя
title	Експансія Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. у насадження Криворіжжя
title_alt	Expansion of Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. into plantings of Kryvyi Rih area
title_full	Експансія Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. у насадження Криворіжжя
title_fullStr	Експансія Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. у насадження Криворіжжя
title_full_unstemmed	Експансія Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. у насадження Криворіжжя
title_short	Експансія Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. у насадження Криворіжжя
title_sort	експансія parthenocissus quinquefolia (l.) planch. у насадження криворіжжя
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/65
work_keys_str_mv	AT korshikovii expansionofparthenocissusquinquefolialplanchintoplantingsofkryvyiriharea AT bondarenkoio expansionofparthenocissusquinquefolialplanchintoplantingsofkryvyiriharea AT korshikovii ekspansíâparthenocissusquinquefolialplanchunasadžennâkrivorížžâ AT bondarenkoio ekspansíâparthenocissusquinquefolialplanchunasadžennâkrivorížžâ

Експансія Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. у насадження Криворіжжя

Institution

Ähnliche Einträge