З думками про майбутній ліс
In the interview V.B. Logginov shares the memories of his becoming a scientist, searches and acquisitions in this field and considerations about the future of forest science in Ukraine.
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2009
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/650 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860123347811041280 |
|---|---|
| author | Gorelov, O.M. |
| author_facet | Gorelov, O.M. |
| author_sort | Gorelov, O.M. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-11T08:08:30Z |
| description | In the interview V.B. Logginov shares the memories of his becoming a scientist, searches and acquisitions in this field and considerations about the future of forest science in Ukraine. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2556042 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:44:34Z |
| format | Article |
| fulltext |
95ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 3
УДК 634.017(092)
О.М. ГОРЄЛОВ
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
З ДУМКАМИ ПРО МАЙБУТНІЙ ЛІС
В інтерв’ю д-р біол. наук В.Б. Логгінов ділиться спогадами про своє становлення як науковця, пошуки та надбання
на цій ниві, роздумами про майбутнє лісівництва в Україні.
© О.М. ГОРЄЛОВ, 2009
Наша розмова відбувалася у
затишному домашньому ка-
бінеті доктора біологічних
наук Владислава Борисови-
ча Логгінова. Численні поли-
ці з науковою лісівничою лі-
тературою, мисливські тро-
феї у вигляді опудал птахів
та кабанячих ікол не зали-
шали сумнівів, що життя
власника кабінету безпосе-
редньо пов’язане з лісом.
— Владиславе Борисовичу,
оскільки прізвище Логгінов
відоме не одному поколінню
вітчизняних лісівників, то,
напевне, такий ви бір май-
бутньої професії був цілком
свідомим. Яку роль у цьому
відіграли Ваші батьки?
— Так. Народився я у 1937 році у сім’ї лі-
сівників. Мій батько, Логгінов Борис Йосипо-
вич, тоді працював в Українському нау ково-
дослідному інституті лісового господарства
та агролісомеліорації (УкрНДІЛГА). Профе-
сія матері, Устиновської Любові Тихонівни,
також пов’язана з лісом. Вона працювала
таксатором лісовпорядкувальної пар тії, а
пізніше як науковець досліджувала лісові
насадження у степових райо-
нах. Оскільки ця професія пе-
редбачає тривалі роботи у
лісі, літні місяці я проводив з
матір’ю у лісових експедиці-
ях та відрядженнях.
У сім’ї панував справ-
жній культ лісівництва. То-
му, природно, по закінченні
школи я вступив до лісогос-
подарського факультету Ук-
раїнської сільськогосподар-
ської академії, яку закінчив
у 1960 році, отримавши ди-
плом інженера лісового гос-
подарства.
Як "романтик доріг", під
час навчання в академії я
з товаришами організував
секцію туризму, учасники
якої здійснювали туристичні походи по По-
ліссю, Уралу (пішки та на човнах) та інших
мальовничих куточках Радянського Союзу.
У 1957 році ми через сім перевалів перет-
нули Кавказький хребет.
— Мабуть, лісівничу професію чудово
доповнювало це захоплення. Куди ж далі
привела Вас життєва дорога?
— Після закінчення академії я потрапив
до 5-ої Київської аерофотолісовпорядної
експедиції "Ліспроект", яка того року пра-
В.Б. Логгінов
96 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 3
О.М. Горєлов
цювала у лісах Чечено-Інгушетії. За два-
три роки до того у цьому регіоні з новою си-
лою спалахнув споконвічний конфлікт за
принципом "війна всіх проти всіх".
— Тобто лісівнича професія не завжди
є безпечною та спокійною, як це може ви-
датися на перший погляд?
— Так. Тоді нам довелося працювати у
місцевості, де колись поручиком артилерії
служив Л.М. Толстой та деякий час пере-
бував М.Ю. Лермонтов, — у Шовковському
районі біля ріки Терек. Місцеве населення
складалося з нащадків терських козаків-
старовірів та українців, які колись пересе-
лилися на ці землі. Об’єкт роботи був дуже
цікавим — заплавні ліси між р. Терек та
Ногайським степом.
Наступного, 1961 року, київські лісо-
впорядники проводили роботи вже у лісах
Калінінградської області. Незважаючи на
дуже складні умови, працювати було дуже
цікаво. Цей регіон (Східна Прусія) вважа-
ється однією з колисок класичного світово-
го лісівництва. Тому для українських лісів-
ників знайомство з численними ділянками,
які можна було віднести до шедеврів "лісо-
культурного мистецтва", було повчальним,
а у молодого спеціаліста стимулювало по-
тяг до наукових досліджень.
— Можна вважати, що у цих лісах від-
булося "народження" Вас як науковця?
— Певним чином, це так. Під впливом
цієї експедиції я вирішив зайнятися науко-
вою роботою, обійнявши посаду старшого
наукового співробітника на Закарпатській
лісовій дослідній станції УкрНДІЛГА. Нау-
кові дослідження розпочалися з вивчення
процесів відновлення букових лісів залеж-
но від способів рубок, а згодом вони поши-
рилися на галузь лісової селекції.
У 1964 році я вступив до аспірантури
при УкрНДІЛГА, після закінчення якої у
1967 році захистив кандидатську дисерта-
цію на тему "Методи створення насіннєвих
щеплених плантацій ялини у Карпатах".
Для цього було досліджено комплекс тео-
ретичних та технологічних питань, почи-
наючи з генетичної та фенотипічної струк-
тури гірських ялинових лісів і стратегії та
тактики створення клонових плантацій до
розробки технології клонування і заготівлі
прищепного матеріалу.
Робота була настільки цікавою, що ви-
кликала справжній науковий азарт, який
допомагав долати численні труднощі. До
того ж цей творчий запал поєднувався з
романтикою експедиційної роботи у ма-
льовничому краї, із задоволенням від спіл-
кування з місцевим населенням і колегами-
лісівниками.
Незважаючи на заманливі перспективи,
через сімейні обставини довелося розпро-
щатися з роботою в Карпатах та переїха-
ти до Києва. У червні 1967 року я був за-
рахований на посаду молодшого наукового
співробітника відділу дендрології та пар-
кознавства Центрального республікан-
ського ботанічного саду АН УРСР (нині На-
ціональний ботанічний сад ім. М.М. Гришка
НАН України).
— З чого розпочалася Ваша робота у
Ботанічному саду?
— Початком її стала участь в експеди-
ції під керівництвом професора Л.І. Руб-
цова. Основним завданням експедиції було
вивчення ландшафтів басейну р. Хопер у
межах Хоперського заповідника та урочи-
ща "Телерманова роща".
1968 року за ініціативою директора
ЦРБС акад. А.М. Гродзінського мене було
направлено на роботу в апарат Президії
АН УРСР на посаду вченого секретаря
відділення загальної біології, яке тоді очо-
лював академік І.Г. Підоплічко. До складу
відділення входило 14 наукових установ
(інститутів, заповідників, ботанічних са-
дів), серед них такі потужні наукові уста-
нови, як Інститут ботаніки, Інститут зоо-
логії, Інститут гідробіології, Інститут біо-
логії південних морів тощо. Для молодого
науковця, яким я тоді був, ця посада від-
кривала можливість значною мірою роз-
ширити науковий кругозір та набути не-
обхідний досвід науково-організаційної
97ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 3
З думками про майбутній ліс
роботи. Але, незважаючи на спокусливі
перспективи кар’єрного росту, кабінетна
робота виявилася не моєю справою — жага
романтики лісівничих досліджень не від-
пускала. Тому, коли у 1969 році випала на-
года отримати кошти на власний проект, я
вирішив повернутися до ЦРБС для вико-
нання наукової теми "Розробка методів
створення клонових плантацій ялини у Лі-
состепу України" за завданням Держкомі-
тету СРСР з науки та техніки. Окрім мето-
дичного та теоретичного обґрунтування, ро-
бота, яка успішно була закінчена у 1973 ро ці,
містила й конкретні технологічні розроб-
ки, що дає змогу розглядати її як певний
вклад у розв’язання низки проблем лісо-
вої селекції. Дуже важливим є те, що під
час виконання цієї роботи було створено
значущі натурні об’єкти — клоновий піце-
тум та насіннєві клонові плантації. Піце-
тум став базою для подальших робіт з гіб-
ридизації видів роду Ялина, демонстрації
формового різноманіття і джерелом вихід-
ного матеріалу для масового вегетативно-
го розмноження цінних сортів-клонів де-
коративних ялин.
В Україні, де є дефіцит сировини для
целюлозно-паперової промисловості, акту-
альним є вирощування високопродуктив-
них плантацій ялини. Для цього необхідно
мати відповідну насіннєву базу. Потуж-
ності тільки однієї зі створених насіннєвих
плантацій (плантація "Борсук" у Фастів-
ському держлісгоспі) достатньо для за-
безпечення потреб целюлозно-паперової
промисловості країни сортовим насінням.
Водночас ця плантація є цінною базою
для подальшої перманентної селекційної
роботи з отримання високопродуктивних
сортів-популяцій для потреб лісового гос-
подарства.
У 1974–1976 роках у рамках тематики
відділу екології ЦРБС я досліджував стан
лісів у зонах впливу алюмінієвих заводів у
Братську, Іркутську, Красноярську та Но-
вокузнецьку. Результати цих досліджень
було використано при розробці регламенту
зонування територій променергорайонів
Середнього Приангар’я та інших регіонів
Сибіру. Також було запропоновано маят-
никовий принцип організації насінництва
деревних рослин для отримання популяцій
рослин, стійких до атмосферних техноген-
них забруднювачів.
— Відомо, що одним з пріоритетних
наукових завдань Ботанічного саду були
та залишаються інтродукційні дослі-
дження. Безумовно, така важлива та ці-
кава проблема не могла залишитися поза
Вашою увагою.
— У 1978 та 1979 роках з моєї ініціати-
ви та за безпосередньої участі було вперше
здійснено всеукраїнську інвентаризацію
лісових культур із участю інтродуцен-
тів. Матеріали цього обліку мали та мають
важливе значення для вирішення низки
питань впровадження лісових інтродуцен-
тів на селекційній основі та їх раціонально-
го використання.
У 1977 році я запропонував формалізо-
ваний підхід із залученням індуктивного та
дедуктивного методів моделювання до про-
гнозування результативності інтродукції.
Такий підхід дає змогу прогнозувати ре-
зультативність інтродукції шляхом зістав-
лення екологічних моделей інтродукційних
ценопопуляцій та моделей екологічних ніш
біогеоценозів-реципієнтів. Також було за-
пропоновано концепцію екологічної (згодом
— комплексної) субституції ценотичних
елементів.
У подальші роки було розроблено кон-
цепцію синтезу інтродукційних популяцій,
концепцію біосистемної конекції, інфор-
маційну концепцію інтродукції та запро-
поновано низку теоретичних та приклад-
них розробок у галузі інтродукції, лісової
селекції, насінництва та лісових культур.
Зокрема було розроблено кібернетичну
модель антропогенної лісової екосистеми.
Слід згадати також метод забезпечення мі-
кросукцесій у лісокультурценозах та ідею
біоконверсії деградованих земель ради-
кальною зміною культурфітоценозів.
98 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 3
О.М. Горєлов
На основі цих розробок, використовую-
чи сучасні (на той час) досягнення методо-
логічної науки (зокрема, системний підхід),
я запропонував теорію інтродукційної оп-
тимізації лісових культур. Ця розробка у
1991 році була відзначена Президією Ака-
демії наук УРСР премією ім. Л.П. Сими-
ренка.
Ці та інші теоретичні надбання лягли в
основу докторської дисертації на тему "Ін-
тродукційне збагачення видового складу
лісових культур (на прикладі Правобе-
режного Лісостепу України)", захищеної у
1989 році.
— Якими, на Вашу думку, нині є головні
завдання робіт у галузі інтродукції лісо-
вих деревних рослин?
— Коротко спинюся лише на двох з них.
Перше завдання полягає у тому, щоб зро-
бити все можливе для збереження та вико-
ристання накопиченого потенціалу. Це охо-
рона, підтримка та продовження вивчення
існуючих натурних об’єктів, а також вико-
ристання цих насаджень як бази для ство-
рення інтродукційних популяцій та розши-
рення їх мережі.
Друге завдання — змінити існуючу стра-
тегію лісовирощування. В Україні дуже не-
ефективно використовуються існуючі ре-
сурси (насамперед кліматичні та ґрунтові)
шляхом циклічного лісовикористання за
схемою: "суцільна рубка — суцільні куль-
тури аборигенів — лісовирощування — су-
цільна рубка". Необхідно перейти до фа-
ціальних перманентних лісових культур.
Сама по собі ця ідея у світовому лісівництві
існує дуже давно (що тільки підтверджує
її значущість). У нашій країні вона не ре-
алізується. Необхідно докласти зусиль для
селекційно-інтродукційного, лісокультур-
ного і лісівничого забезпечення вирішення
цього дуже важливого завдання національ-
ного масштабу.
Існує низка інших лісоінтродукційних
проблем, але ці дві є найважливішими.
— Владиславе Борисовичу! У Видубиць-
кій долині розташована одна з найцікаві-
ших ділянок декоративних ялин відділу
дендрології та паркознавства Ботанічно-
го саду, до створення якої Ви були безпо-
середньо причетні.
— Так. Починаючи з 1967 року, впро-
довж 30 років я брав участь у створенні та
вдосконаленні експозиційних ділянок Саду.
Це, зокрема, ділянка "Декоративні яли-
ни", де експонуються різні види та форми
ялин. За цей час колекційні ялини, багато з
яких є унікальними для України, вже дося-
гли значних розмірів. Їхні стрімкі силуети
гармонійно поєднуються з Михайлівською
церквою, дзвіницею, Георгіївським собо-
ром та іншими історичними будівлями ан-
самблю Видубицького монастиря.
— А з чим була пов’язана Ваша подаль-
ша наукова діяльність?
— У 2000 році я звільнився з посади го-
ловного наукового співробітника НБС, що,
за чинним на той час трудовим законодав-
ством, було необхідною умовою отримання
наукової пенсії. З 2000 по 2002 рік я працю-
вав у відділі геохімії техногенезу Інституту
геохімії навколишнього середовища НАН
та МНС України. Науковим доробком цього
періоду стало створення концепції біогео-
ценотичних геохімічних бар’єрів.
У 2002 році у складі творчої групи Бо-
ярської лісової дослідної станції Націо-
нального аграрного університету, що пра-
цювала за завданням Міністерства еконо-
міки України, я розробив технологію ви-
рощування плантацій ялини як сировинної
бази целюлозно-паперової та інших галу-
зей промисловості.
Нині я працюю на посаді професора ка-
федри екології Житомирського державно-
го технологічного університету.
Результати багаторічної напруженої
праці викладено у понад 100 наукових пу-
блікаціях.
Деякі персональні публікації В.Б. Логгі-
нова:
Логгінов В.Б. Використання трансплан-
тації для інтродукції деревних порід //
99ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 3
З думками про майбутній ліс
Інтродукція деяких екзотів і політомічний
метод їх визначення. — К.: Наук. думка,
1969. — С. 34–40.
Логгинов В.Б. Методы создания клоно-
вых плантаций ели в горных условиях. —
К.: Наук. думка, 1970. — 160 с.
Логгинов В.Б. Разработка методов со-
здания плантаций ели в Лесостепи Укра-
ины / Деп. Гос. Регистр. № 69036010. —
1973. — 106 с.
Логгинов В.Б. Эффективность интен-
сификации лесопользования и лесовыра-
щивания в Украинской ССР // Проблемы
повышения эффективности и качества в
лесной и деревообрабатывающей промыш-
ленности. — М.: Лесн. пром-сть, 1981. —
С. 46–52.
Логгінов В.Б. З матеріалів інвентариза-
ції деревних інтродуцентів у держлісфон-
ді УРСР // Інтродукція та акліматизація
рослин на Україні. — 1982. — Вип. 20. —
С. 15–19.
Логгинов В.Б. Антропогенные лесные
экосистемы и роль интродукции в их опти-
мизации // Интродукция древесных рас-
тений и озеленение городов Украины. — К.:
Наук. думка, 1983. — С. 8–14.
Логгинов В.Б. Интродукция и оптими-
зация лесных культурценозов. — К.: Наук.
думка, 1988. — 164 с.
Логгінов В.Б. Антропогенні лісові екосис-
теми та деякі питання лісокористування //
Питання біоіндикацї та екології. — 1999. —
Вип. 4.— С. 3–11.
Деякі з колективних публікацій за
участю В.Б. Логгінова:
Деревья и кустарники: Голосеменные /
За ред. М.А. Кохна. — К.: Наук. думка,
1971. — 155 с.
Деревья и кустарники декоративных го-
родских насаджений Полесья и Лесостепи
УССР / Под ред. Н.А. Кохно. — К.: Наук.
думка, 1980. — 236 с.
Деревья и кустарники, культивируемые
в Украинской ССР / Под ред. Н.А. Кохно. —
К.: Наук. думка, 1985. — 200 с.
Дендрофлора України. Дикорослі та
культивовані дерева й кущі. Голонасінні:
Довідник / За ред. М.А. Кохна. — К.: Наук.
думка, 2001. — 208 с.
Внутрівидова мінливість і формова різ-
номанітність інтродукованих в Україні
дерев та кущів /Деп. в ДНТБ України,
№ 195. — Ук. 2001. — 345 с.
На превеликий жаль, це інтерв’ю ви-
явилося останнім у житті Владислава
Борисовича. Серце цієї людини, до остан-
ньої миті віддане лісівничій науці, пере-
стало битися 6 квітня цього року. Про
його непростий життєвий шлях, наукові
здобутки, роздуми про сучасне та май-
бутнє лісів свідчать численні публікації,
а могутні стрімкі ялини ніби зберігають
тепло душі цієї людини для майбутніх
поколінь.
Рекомендував до друку П.А. Мороз
А.М. Горелов
Национальный ботанический сад
им. Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
С МЫСЛЯМИ О БУДУЩЕМ ЛЕСЕ
В интервью д-р биол. наук В.Б. Логгинов делится
воспоминаниями о своем становлении как ученого,
поисках и достижениях на этом поприще, раз мыш-
лениями о будущем лесоведения в Украине.
O.M. Gorelov
M.M. Gryshko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
WITH THE MINDS OF THE FOREST FUTURE
In the interview V.B. Logginov shares the memories
of his becoming a scientist, searches and acquisitions
in this field and considerations about the future of
forest science in Ukraine.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-650 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:44:34Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/82/6f10dd817068e7978edc76911bedb482.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-6502019-11-11T08:08:30Z With the minds of the forest future З думками про майбутній ліс Gorelov, O.M. In the interview V.B. Logginov shares the memories of his becoming a scientist, searches and acquisitions in this field and considerations about the future of forest science in Ukraine. В інтерв’ю д-р біол. наук В.Б. Логгінов ділиться спогадами про своє становлення як науковця, пошуки та надбання на цій ниві, роздумами про майбутнє лісівництва в Україні. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2009-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/650 10.5281/zenodo.2556042 Plant Introduction; Vol 43 (2009); 95-99 Інтродукція Рослин; Том 43 (2009); 95-99 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377789 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/650/618 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Gorelov, O.M. З думками про майбутній ліс |
| title | З думками про майбутній ліс |
| title_alt | With the minds of the forest future |
| title_full | З думками про майбутній ліс |
| title_fullStr | З думками про майбутній ліс |
| title_full_unstemmed | З думками про майбутній ліс |
| title_short | З думками про майбутній ліс |
| title_sort | з думками про майбутній ліс |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/650 |
| work_keys_str_mv | AT gorelovom withthemindsoftheforestfuture AT gorelovom zdumkamipromajbutníjlís |