Дарвін і Гумбольдт. Ювілейне есе
The history of mutual relations of eminent naturalists Alexander von Humboldt (1769–1859) and Charles Darwin (1809–1882) is examined. The role of Humboldt's works in formation of Darwin as naturalist and Humboldt's estimation of the first Darwin's scientific works is shown. The histor...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2009
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/652 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860123356829843456 |
|---|---|
| author | Melnik, V.I. |
| author_facet | Melnik, V.I. |
| author_sort | Melnik, V.I. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-09T20:56:00Z |
| description | The history of mutual relations of eminent naturalists Alexander von Humboldt (1769–1859) and Charles Darwin (1809–1882) is examined. The role of Humboldt's works in formation of Darwin as naturalist and Humboldt's estimation of the first Darwin's scientific works is shown. The history of formation of scientific artistic genre of literature and notable role of Georg Forster, Alexander von Humboldt and Charles Darwin as classics of this genre are elucidated. Scientific achievements of Humboldt and Darwin in biogeography, physical geography and plant introduction are considered. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2556046 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:44:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
104 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 3
© В.І. МЕЛЬНИК, 2009
УДК 502(049.32)
В.І. МЕЛЬНИК
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ДАРВІН І ГУМБОЛЬДТ. ЮВІЛЕЙНЕ ЕСЕ
Розглянуто історію взаємовідносин видатних природознавців Олександра фон Гумбольдта (1769–1859) та Чарльза
Дарвіна (1809—1882), роль наукових праць Гумбольдта в становленні Дарвіна як натураліста та наведено оцінку Гум-
больдтом перших наукових праць Дарвіна. Висвітлено історію становлення науково-художнього жанру літератури
та видатну роль Георга Форстера, Олександра фон Гумбольдта та Чарльза Дарвіна як класиків цього жанру. Розгляну-
то наукові досягнення Гумбольдта і Дарвіна в галузі фізичної географії, біогеографії та інтродукції рослин.
2009 р. проголошений ЮНЕСКО роком
Чарльза Дарвіна. В цьому році виповнилося
200 років з дня народження видатного при-
родознавця та 150 років з дня виходу в світ
знаменитої праці Дарвіна "Походження ви-
дів" [5]. Ця книга була опублікована в рік
смерті іншого знаменитого природознавця —
Олександра фон Гумбольдта, а в рік наро-
дження Дарвіна був заснований Берлін-
ський університет, який носить ім’я Гум-
больдта. У 2009 р. наукова спільнота відзна-
чає 240-річчя з дня народження та 150-річчя
з дня смерті Олександра фон Гумбольдта.
Ювілейний рік двох геніїв природознав-
ства — це нагода згадати їхні життєві шля-
хи, наукові досягнення та оцінити вплив
їхніх ідей на подальший розвиток приро-
дознавства. З точки зору історії науки, на-
укознавства та психології наукової творчос-
ті одним із найбільш цікавих аспектів життя
двох вчених є історія їхніх взаємовідносин.
З науковою творчістю Олександра фон
Гумбольдта Чарльз Дарвін вперше позна-
йомився під час навчання в Кембриджсько-
му університеті. "В останній рік мого пере-
бування в Кембриджі я з великою увагою
та глибоким інтересом прочитав "Подорож
в рівноденні області Нового світу в 1799—
1804 рр." Гумбольдта. Ця книга та "Вступ до
вивчення натурфілософії" сера Дж. Герше-
ля розбудили в мені палке бажання зробити
хоча б скромний внесок у благородну спору-
ду наук про природу. Жодна інша книга, або
навіть дюжина їх не справили на мене на-
віть приблизно такого ж сильного вражен-
ня, як ці дві книги", — писав Дарвін в своїй
автобіографії [3].
Дарвін старанно законспектував із кни-
ги Гумбольдта опис острова Тенерифе і на
одній з екскурсій, організованій для викла-
дачів та студентів Кембриджського універ-
ситету, які цікавилися природознавством,
професором ботаніки Дж. Генсло, зачитав
цей опис.
Під впливом книги Гумбольдта в молодого
Дарвіна зародилась ідея далекої подорожі в
тропіки з метою вивчення природи, яка була
успішно реалізована під час кругосвітного
плавання на кораблі "Бігль". Перед початком
подорожі професор Генсло подарував Дарві-
ну двотомник третього англійського видання
опису південноамериканської подорожі Гум-
больдта, з яким він не розставався всі п’ять
років плавання. Свої спостереження в при-
роді він постійно порівнював з описами Гум-
больдта [2]. В "Подорожі натураліста навко-
ло світу на кораблі "Бігль" Гумбольдт є най-
більш цитованим автором (17 посилань) [4].
Захоплення красою природи Південної
Америки, яку так майстерно описав Гум-
больдт, в Дарвіна ще більше посилилося при
безпосередньому ознайомленні з нею під час
105ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 3
Дарвін і Гумбольдт. Ювілейне есе
подорожі. Його особисті враження не супере-
чили описам Гумбольдта. В зв’язку з цим з бор-
ту "Бігля" Дарвін пише захоплений лист про-
фесору Генсло, в якому є такі слова: "Я любив
Гумбольдта, тепер я його обожнюю" [13].
У листі до відомого ботаніка Дж. Гукера,
написаному вже після повернення до Анг-
лії, Ч. Дарвін просить передати Гумбольдту,
"що протягом усього мого життя, починаю-
чи з ранньої юності, я читав і перечитував
його "Подорож у рівноденні області Нового
Світу" [16].
У 1841 р. відбулася зустріч Дарвіна з Гум-
больдтом. Ось як описує цей епізод свого жит-
тя Дарвін [3]: "Одного разу на сніданку у сера
Р. Мурчісона я зустрівся зі знаменитим Гум-
больдтом, який зробив мені честь, висловив-
ши побажання зустрітися зі мною. Велика
людина дещо розчарувала мене, але мої очі-
кування були, очевидно, дуже перебільшени-
ми. В мене не збереглося чітких спогадів про
нашу бесіду, за винятком того, що Гумбольдт
був дуже веселим і багато говорив".
Немає нічого дивного в тому, що в студент-
ські роки натураліст-початківець Чарльз
Дарвін захоплювався науковою творчістю
Олександра Гумбольдта і зберіг це почут-
тя до кінця життя. Дивно, що з таким самим
захопленням ставився до перших наукових
праць Дарвіна 70-річний Гумбольдт. Після
виходу в світ "Подорожі натураліста на-
вколо світу на кораблі "Бігль", Дарвін від-
правив екземпляр книги Гумбольдту разом
з листом, в якому захоплено описав значен-
ня праць Гумбольдта для свого становлення
як натураліста [13]. У листі-відповіді Гум-
больдт, високо оцінивши наукові та художні
достоїнства першої книги Дарвіна, зазначив
[12]: "Ваша книга є чудовою у зв’язку з чис-
ленними спостереженнями щодо географіч-
ного поширення організмів, фізіономії рос-
лин, геологічної будови та древніх коливань
земної кори, впливу клімату побережжя
Південної Америки на зростання саговників
та життя колібрі і папуг, вічнозеленої воло-
гої рослинності парамосів, викопних тварин,
кормової бази гігантських ссавців, минуло-
го співіснування тварин, ареали яких те-
пер розділені великими диз’юнкціями, по-
ходження коралових рифів та дивовижної
одноманітності їхньої будови, сходження
льодовиків з гір на узбережжя океану, при-
чин відсутності лісів, землетрусів та їхнього
впливу на навколишнє середовище".
Гумбольдт написав Дарвіну, що багато
сторінок його "Подорожі натураліста..." він
перечитував багато разів і порівняв книгу
Дарвіна з описом кругосвітньої подорожі
Джеймса Кука, зробленим Георгом Форсте-
ром [10].
Відповідаючи на лист Гумбольдта, Дарвін
пише, що для нього є великою честю та на-
городою одержати таку високу оцінку своєї
праці від автора книги "Подорож у рівноден-
ні області Нового Світу", яку він перечитував
та конспектував кілька разів, і під впливом
якої сформувався як натураліст [14].
Своє захоплення книгою Дарвіна "Подо-
рож натураліста навколо світу на кораблі
"Бігль" Гумбольдт висловив не лише в осо-
бистій переписці, а й на сторінках свого зна-
менитого "Космосу" [17]. Посилаючись на
працю Дарвіна "Геологічні спостереження
над вулканічними островами під час подо-
рожі на кораблі "Бігль", Гумбольдт називає
його талановитим дослідником, який вста-
новив загальні закономірності поширення
вулканічних островів у вигляді паралель-
них ланцюгів.
Порівнюючи "Подорож натураліста..." Дар-
віна з "Подорожжю навколо світу" Форсте-
ра, Гумбольдт пише, що "обдарований есте-
тичним почуттям, зберігаючи в собі свіжі
враження від природи, які наповнювали
його фантазію живими картинами Таїті та
інших, тоді ще щасливих островів південних
морів, Георг Форcтер першим вніс красу та
чарівність у зображення кліматичних умов
та мінливих поясів рослинності, як це повто-
рив у наш час Чарльз Дарвін" [19].
Георг Форcтер був учителем Олексан-
дра Гумбольдта. Вони познайомилися, коли
Олександр був студентом Геттінгенського
університету. В березні 1790 р. вони здійсни-
ли спільну поїздку по Рейну та в Голландію,
Англію, Францію. Ця нетривала подорож
була однією із найяскравіших подій у житті
молодого Олександра Гумбольдта. Спілку-
вання з Форcтером було для нього чудовою
школою вивчення та опису природи.
106 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 3
В.І. Мельник
Продовжуючи традиції свого вчителя,
Олександр фон Гумбольдт став першим уче-
ним, який поєднав географію та природо-
знавство з естетикою. В кожному із 636 науко-
вих творів, включаючи 30-томний опис пів-
денноамериканської подорожі та чо тири-
томний "Космос", поряд з великою кількістю
фактичних даних та оригінальних наукових
ідей з різних галузей природознавства, читач
знайде високохудожні описи природи [8].
Особливо хотілося б відмітити чудову
книгу Олександра Гумбольдта "Картини
природи" [1] — книгу "геогрaфічної лірики".
В ній описано величні картини природи в
океані, тропічних лісах, на берегах Оріноко,
в степах Венесуели, в Андах, Перу та Кор-
дильєрах в Мексиці. Такі високохудожні і
науково досконалі картини природи могла
намалювати лише людина, яка тонко від-
чувала красу природи і для якої "миттєвос-
ті, коли вперше бачиш сузір’я Південного
Хреста, Магеланові хмари, сніги Чімбора-
зо, стовпи диму над вулканами Кіто і Тихий
океан, — це епохи життя" [1].
Розмірковуючи, в другому томі "Космо-
су" [17] про засоби, які спонукають людину
вивчати природу, Гумбольдт перше місце
відводить естетичній обробці сцен природи
за допомогою художніх описів.
Завдяки науково-художньому стилю ви-
кладу наукові ідеї Гумбольдта стали над-
банням значної частини освічених людей
і могутнім закликом до вивчення природи.
Завдяки його книгам сформувалася ціла
плеяда видатних натуралістів, включаючи
великого Дарвіна.
Як і Гумбольдт, Дарвін глибоко відчував
красу природи. Під час бесіди зі своїм учнем
Роменсом, Дарвін відмітив, що, перебуваю-
чи на вершині гори в Андах та мандруючи
тропічними лісами Бразилії, він глибоко пе-
рейнявся відчуттям прекрасного [6]. І цю ве-
лич природи він майстерно передав у "По-
дорожі натураліста...", книзі, яка є однією з
найкращих у науково-художньому жанрі.
Науково-художні книги Форстера, Гум-
больдта, Дарвіна, які поклали початок ново-
му жанру літератури, актуальні і сьогодні,
оскільки мають не лише потужний науко-
вий, а й естетичний та виховний потенціал.
У вже згадуваному листі [12] Гумбольдт
просить Дарвіна сповістити його, чи збіга-
ються гідрологічні спостереження, прове-
дені на кораблі "Бігль", з даними капітана
Допрея про океанічну течію вздовж берегів
Чілі та Перу до Галапагоських островів. У
листі-відповіді Дарвін наводить результа-
ти вимірювань температури моря в районі
островів Галапагоського архіпелагу, що під-
тверджують існування тут холодної течії,
яка пізніше була названа на честь Гумболь-
дта. Її впливом Дарвін пояснює відсутність
коралових рифів у районі розміщених на
екваторі Галапагоських островів.
Цей фрагмент листування Гумбольдта і
Дарвіна є винятково важливим з точки зору
історії науки як обмін думками з однієї фізико-
географічної та океанографічної проблеми
двох видатних знавців природи Південної
Америки, рівним яким не було ні тоді, ні нині.
Викладені в 30 томах результати пів-
денноамериканської подорожі (1799–1804)
Олександра фон Гумбольдта називають дру-
гим відкриттям Америки. Особливо вражаю-
чими були ботанічні результати цієї подоро-
жі. Опису рослин присвячено 16 із 30 томів.
Разом зі своїм супутником, французьким
ботаніком Емме Бонланом, Гумбольдт зібрав
гербарій із 6000 видів рослин, більше поло-
вини з яких були новими для науки. Якщо
взяти до уваги, що в часи Ліннея ботанікам
було відомо 8000 видів рослин, а через 10 ро-
ків після повернення Гумбольдта в Європу
— вже 38 000 видів, то стає очевидним, який
величезний вклад був зроблений Гумболь-
дтом у справу пізнання флори Земної кулі.
Однак південна частина Південної Америки
залишалася маловивченою. Як справедливо
зазначив К.К. Марков [7], "Дарвін ніби поді-
лив світ географії з Гумбольдтом, віддавши
йому екваторіальний, північний тропічний
пояс Америки і взявши для себе тропічний
та субтропічний пояси південної півкулі".
Наукові результати подорожі Дарвіна
були не менш вражаючими, ніж результати
подорожі Гумбольдта. П’ять томів були при-
свячені зоологічним результатам, три — гео-
логічним. Крім того, за результатами своєї по-
дорожі Дарвін опублікував велику кількість
статей у наукових журналах. Порівняно з гео-
107ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 3
Дарвін і Гумбольдт. Ювілейне есе
логічними та зоологічними результатами, бо-
танічні результати у Дарвіна не були такими
значними, як у Гумбольдта. Дж. Генcло за ма-
теріалами Дарвіна описав два нові види опун-
цій, одну з яких назвав Opuntia darwinii, фло-
ру островів Кілінг в океані, а Дж. Гукер за ко-
лекціями Дарвіна склав список видів флори
Галапагоських островів і описав нові види рос-
лин цього архіпелагу. Він мав намір описати
також рослини, зібрані Дарвіном на Вогненій
Землі та в Патагонії. Очевидно, вони не потра-
пили до Гукера, оскільки цей задум лишився
не реалізованим. У кінці минулого століття в
гербарії Кембриджського університета було
знайдено блокнот з ботанічними записками
Дарвіна під час подорожі на кораблі "Бігль".
Ці записки і гербарій Дарвіна, що складається
із 1124 зразків, були опрацьовані та опубліко-
вані в ботанічному журналі Ліннеєвського то-
вариства [18].
Завдяки науковим досягненням Гум-
больдта і Дарвіна були закладені основи на-
укових знань про південноамериканський
континент як єдине ціле, створено науковий
фундамент, на якому зведена потужна бу-
дівля сучасної фізичної географії Півден-
ної Америки. В зв’язку з цим до наукового
доробку обох вчених як до першоджерела
звертаються і завжди звертатимуться нові
покоління дослідників природи.
Гумбольдт і Дарвін були основоположни-
ками нових наукових напрямів і дисциплін.
Перший був творцем фізичної географії і
порівняльної кліматології, другий — еволю-
ційного вчення, або дарвінізму, а біогеогра-
фія як наука зобов’язана своїм народжен-
ням обом вченим. Цікаво відмітити, що в
підручниках та історичних нарисах з біо-
гео графії одні автори вважають творцем
цієї науки Гумбольдта, інші — Дарвіна.
Олександр фон Гумбольдт установив за-
кони розподілу рослинності та тварин залеж-
но від кліматичних умов, закономірності ши-
ротної та висотної диференціації рослинного
та тваринного світу, розробив першу класи-
фікацію життєвих форм. Він пов'язав біогео-
графію не лише з простором, а й з часом, гео-
логічною історією та палеонтологією [8].
Незважаючи на універсальність біоге-
ографічної концепції Гумбольдта, багато
явищ, пов’язаних з географічним поши-
ренням організмів, залишалися таємницею.
Лише з виходом у світ "Походження видів"
[5] вона була розгадана. В розділах, присвя-
чених географічному поширенню організ-
мів, Дарвін пише про центри видоутворення
та способи поширення видів, про значення
перешкод, спорідненість органічних форм.
Він встановив загальні закономірності по-
ширення наземних, морських, прісноводних
організмів, зв’язки між острівними та мате-
риковими флорами та фаунами [5].
Все викладене вище дає змогу вважати
основоположниками біогеографії як Гум-
больдта, так i Дарвіна.
Олександр Гумбольдт є також осново-
положником інтродукції рослин. Під час
зупинки на острові Тенерифе по дорозі до
Південної Америки [11], йому спало на дум-
ку, що на цьому острові можна вирощува-
ти тропічні рослини з метою їх подальшого
переселення до ботанічних садів Європи,
тобто він запропонував метод ступінчастої
інтродукції. В свою чергу Дарвін став засно-
вником наукової селекції, опублікувавши в
1868 р. книгу "The variation of animals and
plants under domestication" [14].
У своїй знаменитій книзі "Космос" [17]
Олександр Гумбольдт синтезував знання
про природу і навів картину будови Bсесвіту
та Землі. В першому томі цього твору пода-
но загальні уявлення про цілісну картину
Всесвіту, в другому — висвітлено художнє
та естетичне сприйняття природи та історію
географічних відкриттів і описів природи.
Третій том присвячений розгляду земних та
небесних сфер. У четвертому томі наведено
опис неорганічної природи Землі. Ця велика
праця Олександра фон Гумбольдта залиши-
лася незавершеною. Автор "Космосу" пла-
нував останній том цього видання присвяти-
ти опису живої природи Землі. Очевидно, в
ньому було б наведено загальні закономір-
ності функціонування органічного світу на
нашій планеті, викладено систему поглядів
на еволюцію організмів. Адже Гумбольдт був
еволюціоністом. Про це пише Дарвін у своїх
"Записних книжках про трансмутацію ви-
дів" [11]. "Знаючи, що писали Фон-Бух, Гум-
больдт, Ж. Сент-Іллер і Ламарк, я не претен-
108 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 3
В.І. Мельник
дую на оригінальність ідеї, хоч я й не прий-
шов до цих узагальнень самостійно, лінія
доказів і зведення фактів до закону — моя
єдина заслуга, якщо така взагалі є".
Окремі зауваження Гумбольдта щодо
еволюції організмів трапляються на сто-
рінках багатьох його книг і, очевидно, якби
йому вдалося закінчити "Космос", він би ви-
клав теорію еволюції системно.
Опублікована в рік смерті Гумбольдта
книга Дарвіна "Походження видів" [5] сто-
їть в одному ряду з "Космосом". Вона є ніби
продовженням нездійсненного задуму Гум-
больдта. Дарвін синтезував усі знання про
живу природу і створив нову еволюційну
парадигму біології. Обидві книги є видатни-
ми природничо-науковими творами ХІХ ст.,
які надали потужний імпульс для розвитку
науки в усьому світі.
1. Гумбольдт А. Картины природы. — М.: Гео-
гра физ, 1959. — 270 с.
2. Гумбольдт А. Путешествие в равноден-
ственные области Нового Света в 1799—1804 гг.
Остров Тенерифе и Восточная Венесуэла. — М.:
Географиз, 1963. — 502 с.
3. Дарвин Ч. Воспоминания о развитии моего ума
и характера (Автобиография) // Дарвин Ч. Сочине-
ния. — М.: Изд-во АН СССР, 1959. — Т. 9. — С. 166–242.
4. Дарвин Ч. Путешествия натуралиста вокруг
света на корабле "Бигль". — 4-е изд. — М.: Мысль,
1983. — 432 с.
5. Дарвин Ч. Происхождение видов путем есте-
ственного отбора или сохранения благоприятных
рас в борьбе за жизнь. — СПб.: Наука, 1991. — 540 с.
6. Ирвин И. Дарвин, Гексли и эволюция. — М.:
Молодая гвардия, 1973. — 464 с.
7. Марков К.К., Добродеев О.П., Симонов Ю.Г.,
Суетова И.А. Введение в физическую геогра фию. —
М.: Высш. шк., 1973. — 184 с.
8. Мельник В.И. Любов к природе и природоох-
ранные идеи Александра Гумбольдта // Любовь к
природе: Материалы междунар. школы-семинара.
Трибуна 6. — Киев, 1997. — С. 123–127.
9. Мельник В.И. А. Humboldt. Ansichten der
Natur, mit wissenshaftlichen Erläuterungen. 2004.
Ansichten der Kordilleren und monumente der Ein-
geborenen völker Americas. 2004 // Ботан. журн. —
2006. — 91, № 6 — С. 975–976.
10. Форстер Г. Путешествие вокруг света. —
М.: Наука, 1986. — 567 с.
11. Яблоков А.В. Зарождение теории естествен-
ного отбора в Записных книжках Ч. Дарвина // Дар-
вин Ч. Происхождение видов путем естественного
отбора или сохранения благоприятных рас в борьбе
за жизнь. — СПб.: Наука, 1991. — С. 448–456.
12. Barret P.A., Corcos A.F. A letter from Alexan-
der Humboldt to Charles Dаrwin // Journal of the
History of Medicine. — 1972. — 27. — P. 159–172.
13. Botting D. Humboldt and the Cosmos. — Lon-
don: Michael Joseph, 1973. — 295 p.
14. Darwin C. The variation of animals and plants
under domestication. In two volumes. With illustra-
tions. — London: J. Murray, 1868. — Vol. 1. — 411 p.;
Vol. II. — 486 p.
15. Darwin C. The Correspondence of Charles
Darwin. — New York, Cambridge: University Press,
1986. — P. 233–240.
16. Gayet M. Alexandre de Humboldt. Le dernier
savant universel. — Vuibert: Adupt, 2006. — 412 p.
17. von Humboldt A. Kosmos. Entwurf einer phy-
sischen weltbeschreibung. — Frankfurt am Main:
Eichborn Verlag, 2004. — 935 S.
18. Porter D.M., Murrel G., Perker J. Some new
Darwin vascular plant speciments from Beaglе voy-
age // Bot. J Linnean Society. — 2009. — 159. —
P. 12–18.
Рекомендував до друку П.А. Мороз
В.И. Мельник
Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко
НАН Украины, Украина, г. Киев
ДАРВИН И ГУМБОЛЬДТ. ЮБИЛЕЙНОЕ ЭССЕ
Рассмотрена история взаимоотношений выдаю-
щихся естествоиспытателей Александра фон Гум-
больдта (1769–1859) и Чарльза Дарвина (1809–
1882), роль научных трудов Гумбольдта в ста -
новлении Дарвина как натуралиста и приведена
оценка Гумбольдтом первых научных работ Дарви-
на. Освещена история становления научно-ху до-
жественного жанра литературы и выдающаяся
роль Георга Форстера, Александра фон Гумболь-
дта и Чарльза Дарвина как классиков этого жанра.
Рассмотрены научные достижения Гумбольдта и
Дарвина в области физической географии, биогео-
графии и интродукции растений.
V.I. Melnik
M.M. Gryshko National Botanical Gardens, National
Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv
DARWIN AND HUMBOLGT. JUBILEE ESSAY
The history of mutual relations of eminent naturalists
Alexander von Humboldt (1769–1859) and Charles
Darwin (1809–1882) is examined. The role of Hum-
boldt's works in formation of Darwin as naturalist
and Humboldt's estimation of the first Darwin's sci-
entific works is shown. The history of formation of
scientific artistic genre of literature and notable role
of Georg Forster, Alexander von Humboldt and
Charles Darwin as classics of this genre are elucidat-
ed. Scientific achievements of Humboldt and Darwin
in biogeography, physical geography and plant intro-
duction are considered.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-652 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:44:35Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/80/f5eb67d0ff9516d1121f30eda5064780.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-6522019-12-09T20:56:00Z Darwin and Humbolgt. Jubilee essay Дарвін і Гумбольдт. Ювілейне есе Melnik, V.I. The history of mutual relations of eminent naturalists Alexander von Humboldt (1769–1859) and Charles Darwin (1809–1882) is examined. The role of Humboldt's works in formation of Darwin as naturalist and Humboldt's estimation of the first Darwin's scientific works is shown. The history of formation of scientific artistic genre of literature and notable role of Georg Forster, Alexander von Humboldt and Charles Darwin as classics of this genre are elucidated. Scientific achievements of Humboldt and Darwin in biogeography, physical geography and plant introduction are considered. Розглянуто історію взаємовідносин видатних природознавців Олександра фон Гумбольдта (1769–1859) та Чарльза Дарвіна (1809–1882), роль наукових праць Гумбольдта в становленні Дарвіна як натураліста та наведено оцінку Гумбольдтом перших наукових праць Дарвіна. Висвітлено історію становлення науково-художнього жанру літератури та видатну роль Георга Форстера, Олександра фон Гумбольдта та Чарльза Дарвіна як класиків цього жанру. Розглянуто наукові досягнення Гумбольдта і Дарвіна в галузі фізичної географії, біогеографії та інтродукції рослин. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2009-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/652 10.5281/zenodo.2556046 Plant Introduction; Vol 43 (2009); 104-108 Інтродукція Рослин; Том 43 (2009); 104-108 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377789 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/652/620 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Melnik, V.I. Дарвін і Гумбольдт. Ювілейне есе |
| title | Дарвін і Гумбольдт. Ювілейне есе |
| title_alt | Darwin and Humbolgt. Jubilee essay |
| title_full | Дарвін і Гумбольдт. Ювілейне есе |
| title_fullStr | Дарвін і Гумбольдт. Ювілейне есе |
| title_full_unstemmed | Дарвін і Гумбольдт. Ювілейне есе |
| title_short | Дарвін і Гумбольдт. Ювілейне есе |
| title_sort | дарвін і гумбольдт. ювілейне есе |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/652 |
| work_keys_str_mv | AT melnikvi darwinandhumbolgtjubileeessay AT melnikvi darvínígumbolʹdtûvílejneese |