Початкові етапи онтогенезу Hosta ventricosa (Salisb.) Stearn.

Investigation results of Hosta ventricosa (Salisb.) Stearn. ontogeny initial stages, in the conditions of National Dendrological Park Sofiyivka, during the first years of seedling vegetation are given.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2009
Автор: Boyko, I.V.
Формат: Стаття
Мова:Англійська
Опубліковано: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2009
Онлайн доступ:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/665
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

Plant Introduction
_version_ 1860123408121987072
author Boyko, I.V.
author_facet Boyko, I.V.
author_sort Boyko, I.V.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-12-15T17:45:40Z
description Investigation results of Hosta ventricosa (Salisb.) Stearn. ontogeny initial stages, in the conditions of National Dendrological Park Sofiyivka, during the first years of seedling vegetation are given.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.2556353
first_indexed 2025-07-17T12:44:43Z
format Article
fulltext 72 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 УДК 582.572:581.14 І.В. БОЙКО Національний дендропарк "Софіївка" НАН України Україна, 20300 м. Умань, вул. Київська, 12а ПОЧАТКОВІ ЕТАПИ ОНТОГЕНЕЗУ HOSTA VENTRICOSA (SALISB.) STEARN. Наведено результати дослідження початкових етапів онтогенезу Hоsta ventricosa (Salisb.) Stearn. в умовах дендро- парку "Софіївка" впродовж першого року вегетації сіянців. © І.В. БОЙКО, 2009 Представники роду Hоsta Tratt. відзнача- ються високою декоративністю і користу- ються великою популярністю серед про- фесійних садівників та аматорів. Попри ве- лику кількість сортів, яких на сьогодні за реєстровано близько чотирьох тисяч [6], не втратили своєї популярності і більшість природних видів. Один з них — Hоsta ven- tri cosa (Salisb.) Stearn., природні ареали зростання якого розташовані у китайських провінціях Гуандун та Цзянси. H. ventricosa здавна культивували на батьківщині. Цей вид одним із перших у 1790 р. потрапив до Європи, де дуже швидко набув популяр- ності. В умовах дендропарку "Софіївка" цей вид відзначається регулярністю плодоно- шення, високими показниками якості на- сіння, декоративністю та невибагливістю до екологічних умов зростання. Дослідження онтогенетичного морфоге- незу має велике значення при вивченні біо- логії виду, оскільки дає можливість отрима- ти уявлення про механізми коренеутворен- ня, геофілії, утворення пагонів, партикуляції тощо. Ці дані є важливими для вирішення низки питань селекції та насінництва, роз- множення, вирощування та використання рослин [1]. Саме на початкових етапах онто- генезу формується морфоструктура рос- линного організму, що забезпечує надалі можливість репродукції, тому метою нашої роботи було з’ясування закономірностей по- чаткових етапів онтогенезу як передумови для опрацювання найраціональніших при- йомів вирощування H. ventricosa. Об’єкт, умови та методи досліджень Дослідження початкових етапів онтогенезу H. ventricosa проводили, використовуючи методику І.П. Ігнатьєвої [1]. Модельні осо- бини отримали з насіння місцевої репро- дукції, при осінньому (жовтень) і весняно- му (квітень) висіванні у відкритий ґрунт в інтродукційному розсаднику, де завдяки спеціальному устаткуванню для дрібно- дисперсного зволоження класичного типу підтримувалась вологість повітря близько 90%. Біологічні особливості насіння вивча- ли, пророщуючи його в лабораторних умо- вах згідно з рекомендаціями М.К. Фірсової [5]. Термінологію періодів онтогенезу та ві- кових станів особин наведено згідно з "Ре- комендациями по изучению онтогенеза интродуцированых растений в ботаничес- ких садах СССР" [3]. Результати та їхнє обговорення З'ясовано, що насіння H. ventricosa не по- требує холодної стратифікації і здатне до проростання одразу після збирання. Лабо- раторна схожість досить висока — 78,1%. Маса 1000 насінин у середньому — 7,4 г. H. ventricosa — єдиний в родині Hos ta ceae Mathew природний тетраплоїд, 2n = 120 [7], йому притаманна багатозародковість або поліембріонія [2]. При дослідженні початкових етапів онто- генезу з’ясувалося, що насінини найчастіше 73ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 Початкові етапи онтогенезу Hosta ventricosa (Salisb.) Stearn. (50%) мають два зародки, рідше — один (10%) і три (до 10%). Іноді трапляються насі- нини з чотирма та п’ятьма зародками. Най- менш розвинені ембріони гинуть за кілька днів після проростання. Насіння H. ventricosa починає пророс- тати на 7–10-й день від посіву. Збільшення сім’ядолі та ріст зародкового корінця спри- чиняють виштовхування зародкової осі з насінини. На 4-й день від проростання на корені вже добре помітні кореневі волоски. Ще за кілька днів, досягнувши в довжину 6 мм, сім'ядоля припиняє ріст. Для роду Hosta характерним є підзем- ний, або гіпогеальний, тип проростання на- сіння, тобто єдина сім’ядоля не виноситься на поверхню, а залишається в ґрунті. Ріст сім’ядолі припиняється на 7–8-й день, а корінець та зародкова брунька про- довжують розвиватися далі. На 10–12-й день з маргінальної щілини з’являється перший справжній листок. Через три дні від появи, ще не розгорнутий, щільно скруче- ний у трубочку перший справжній листок має чіткий поділ на черешок та листкову пластинку, які розрізняються за забарвлен- ням: черешок — майже безколірний, лист- кова пластинка — зелена. Коли перший справжній листок, досягнувши довжини 20–30 мм, припиняє ріст, пластинка повніс- тю розгортається. Вона 15–20 мм завширш- ки, має чітко окреслену центральну жилку та одну пару бічних жилок. Зародковий ко- рінець продовжує рости і в цей час досягає в довжину 3–5 см. Ємність верхівкової брунь- ки становить 3 листкові зачатки. Між базальною частиною кореня та сім'ядолею формується гіпокотиль, між сім'ядолею та зародковою брунькою — епі- котиль. Зазвичай довжина епікотиля не пе- ревищує кілька міліметрів, але за певних умов може значно збільшуватися. Так, при висіванні насіння H. ventriсosa на глибину 4 см епікотиль витягувався до 2,5 см, вино- сячи бруньку ближче до поверхні ґрунту. Таку реакцію на фактори зовнішнього се- редовища спостерігав Г.І. Родіоненко [4], досліджуючи сіянці півників. Він назвав це явище антигеофілією. Другий листок проростка повністю фор- мується на 20–22-й день. Він має дещо біль- ші розміри порівняно з першим. Черешок — 20–25 мм завдовжки; довжина листкової пластинки — 20–25 мм, ширина — 18–22 мм. Характерною ознакою другого листка є на- явність двох пар бічних жилок. У цей пері- од в епікотильній зоні кореневища з'яв- ляється перший додатковий корінь, тобто починає формуватися характерна для ви- дів роду система адвентивних коренів. Ко- рінь росте зі швидкістю близько 1 мм/добу. Ємність верхівкової бруньки на цей час становить 4 листкові зачатки. Під череш- ком першого справжнього листка починає формуватися брунька поновлення. Третій листок завершує формування на 35–37-й день. Розміри його також дещо більші порівняно з попередніми. На ко- реневищі з'являється другий додатковий корінь. У цей період ріст головного кореня припиняється, але він не відмирає, а про- довжує функціонувати. Отже, починаючи з одномісячного віку до закінчення першого року вегетації рослини мають змішану ко- реневу систему. Сіянці віком близько двох місяців втра- чають зв’язок із насіниною і переходять до стану ювенільних рослин. Упродовж першого року вегетації на сі- янці формується 5–8 листків, які мають до 3 пар бічних жилок та розміщуються на вкороченому пагоні, утворюючи прикоре- неву розетку. Листкорозміщення почерго- ве, спіральне. Коренева система складаєть- ся з головного кореня завдовжки 5–7 см та 6–7 додаткових коренів завдовжки 7–10 см. Корені, розміщені в базальній частині па- гона, галузяться до другого порядку. Більш молоді корені, які розміщуються ближче до апікальної частини пагона, товстіші (до 2 мм у діаметрі), круглі в поперечному перері- зі та опушені по всій довжині (ніби вкри- ті пов стю). Вони залишаються нерозга- лу женими до наступного року. Найбільш 74 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 2 І.В. Бойко сформованими є бруньки поновлення, за- кладені у пазухах перших листків. Най- частіше таких бруньок 2–3, хоча може бути до 7. Ємність цих бруньок становить 3–4 листкові зачатки. Верхні — напівков- пачкові та дуже міцні, а розташовані все- редині бруньки — водянисті. Наприкінці вересня листки починають жовтіти та відмирати у напрямку від пери- ферії розетки до її центру (в акропеталь- ному напрямку). Під рештками листків по- точного року вегетації розташована вер- хівкова брунька головного моноподіального пагона, яка має вигляд конуса 9–11 мм зав- вишки і складається із щільно зімкнених листкових зачатків. Верхні (покривні) лист- ки — напівковпачкові, товсті, дуже міцні, зелено-фіолетового кольору, виконують за- хисну функцію. Під ними розташовані м’я- кі, зеленуватого кольору листкові зачатки з ледь помітними жилками. Пагін має діа- метр 5 мм, у базальній його частині розмі- щені бруньки, що закладалися в пазухах черешків перших 2–3 листків, та додаткові корені. Бруньки резервуються, наступного року продовжує розвиватися меристема головного пагона. Отже, сіянці H. ventriсosa в умовах ден- дропарку впродовж першого року вегета- ції успішно проходять етапи проростків та ювенільних рослин. 1. Игнатьева И.П. Онтогенетический морфоге- нез вегетативных органов травянистых растений: Метод. указания. — М.: ТСХА, 1983. — 55 с. 2. Поддубная-Арнольди В.А. Цитоэмбриология покрытосеменных растений. Основы и пер спек- тивы. — М.: Наука, 1976. — 508 с. 3. Рекомендации по изучению онтогенеза ин- тро дуцированых растений в ботанических садах СССР. — К., 1990. — 184 с. 4. Родионенко Г.И. Род Ирис — Iris L. (Вопросы морфологии, биологии, эволюции и систематики). — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1961. — 216 с. 5. Фирсова М.К. Методы исследования и оценка качества семян. — М.: Сельхозгиз, 1955. — 376 с. 6. Химина Н.И. Хосты. — М.: Кладезь–Букс, 2005. — 95 с. 7. Zonneveld B.J.M., Van Iren F. Genome size and pollen viability as taxonomic criteria: Application to the genus Hosta // Plant Biology. — 2001. — N 3. — P. 176–185. Рекомендувала до друку А.І. Жила И.В. Бойко Национальный дендрологический парк "Софиевка" НАН Украины, Украина, г. Умань НАЧАЛЬНЫЕ ЭТАПЫ ОНТОГЕНЕЗА HOSTA VENTRICOSA (SALISB.) STEARN. Представлены результаты исследования на чаль- ных этапов онтогенеза Hоsta ventricosa (Salisb.) Stearn. в условиях дендропарка "Софиевка" в тече- ние первого года вегетации сеянцев. I.V. Boyko National Dendrological Park Sofiyivka, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Uman THE INITIAL STAGE OF ONTOGENESIS HOSTA VENTRICOSA (SALISB.) STEARN. Investigation results of Hosta ventricosa (Salisb.) Stearn. ontogeny initial stages, in the conditions of National Dendrological Park Sofiyivka, during the first years of seedling vegetation are given.
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-665
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:44:43Z
publishDate 2009
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/ad/c13bf0775d6519a50fb174d8a25f14ad.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-6652019-12-15T17:45:40Z The initial stage of ontogenesis Hosta ventricosa (Salisb.) Stearn. Початкові етапи онтогенезу Hosta ventricosa (Salisb.) Stearn. Boyko, I.V. Investigation results of Hosta ventricosa (Salisb.) Stearn. ontogeny initial stages, in the conditions of National Dendrological Park Sofiyivka, during the first years of seedling vegetation are given. Наведено результати дослідження початкових етапів онтогенезу Hоsta ventricosa (Salisb.) Stearn. в умовах дендропарку “Софіївка” впродовж першого року вегетації сіянців. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2009-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/665 10.5281/zenodo.2556353 Plant Introduction; Vol 42 (2009); 72-74 Інтродукція Рослин; Том 42 (2009); 72-74 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377791 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/665/632 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Boyko, I.V.
Початкові етапи онтогенезу Hosta ventricosa (Salisb.) Stearn.
title Початкові етапи онтогенезу Hosta ventricosa (Salisb.) Stearn.
title_alt The initial stage of ontogenesis Hosta ventricosa (Salisb.) Stearn.
title_full Початкові етапи онтогенезу Hosta ventricosa (Salisb.) Stearn.
title_fullStr Початкові етапи онтогенезу Hosta ventricosa (Salisb.) Stearn.
title_full_unstemmed Початкові етапи онтогенезу Hosta ventricosa (Salisb.) Stearn.
title_short Початкові етапи онтогенезу Hosta ventricosa (Salisb.) Stearn.
title_sort початкові етапи онтогенезу hosta ventricosa (salisb.) stearn.
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/665
work_keys_str_mv AT boykoiv theinitialstageofontogenesishostaventricosasalisbstearn
AT boykoiv počatkovíetapiontogenezuhostaventricosasalisbstearn
AT boykoiv initialstageofontogenesishostaventricosasalisbstearn