Проблеми морфології суцвіття видів роду Amaranthus L.: типологія, структура цимоїдів, метатопії
For species of the genus Amaranthus L. there is no uniform name of type of compound inflorescence. It is proposed to use definition "thyrs". The features of cymose inflorescences are considered. For the first time concaulescentia in inflorescences of species Amaranthus paniculatus...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2009
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/680 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: | |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860123471460171776 |
|---|---|
| author | Andrushchenko, O.L. |
| author_facet | Andrushchenko, O.L. |
| author_sort | Andrushchenko, O.L. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-18T20:14:21Z |
| description | For species of the genus Amaranthus L. there is no uniform name of type of compound inflorescence. It is proposed to use definition "thyrs". The features of cymose inflorescences are considered. For the first time concaulescentia in inflorescences of species Amaranthus paniculatus L. and A. hybridus L. was described. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2556386 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:44:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
42 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1
УДК 582.661.21:581.46
О.Л. АНДРУЩЕНКО
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ПРОБЛЕМИ МОРФОЛОГІЇ СУЦВІТТЯ ВИДІВ РОДУ AMARANTHUS L.:
ТИПОЛОГІЯ, СТРУКТУРА ЦИМОЇДІВ, МЕТАТОПІЇ
Для видів роду Amaranthus L. не існує єдиної назви типу складного суцвіття. Пропонується вживати термін
"тирс". Розглянуто особливості структури цимоїдних суцвіть. Вперше описано конкаулесценцію в суцвіттях
Amaranthus paniculatus L. та A. hybridus L.
Найскладнішою морфологічною структу-
рою у представників роду Amaranthus L. є
суцвіття (inflorescentia). На сьогодні не іс-
нує єдиної думки щодо його типу. В літе-
ратурі трапляється декілька назв. Так,
Ю.А. Утеуш вживає термін "складна во-
лоть" [6]. І.А. Чернов, крім цього поняття,
використовує термін "верхівковий колосок",
а щодо бічних відгалужень суцвіт тя —
"колосовидні гілки волоті" [8]. Так само без
конкретної назви визначають тип суцвіття
J. Wil liams та D. Brenner — "колосовидне
суцвіття" [10]. Т.І. Гопцій називає тип су-
цвіття амаранту складною волоттю [1]. На-
віть в "Определителе высших растений
Ук раины" та аналогічних виданнях від-
сутнє чітке визначення типу суцвіття видів
Ama ranthus: "суцвіття волотевидне, з ко-
лосовидними гілочками та верхівковим
прямостоячим колоском". А.Л. Тахтаджян
наводить опис суцвіття: "Квітки в цимоз-
них суцвіттях, зібрані в складні рацемозні
суцвіття", що пояснює його структуру, але
не дає назву такому типу суцвіття [5]. Не-
точності у визначеннях та відсутність чіт-
кого уявлення про будову суцвіття зумов-
люють складність систематики цього роду
під час складання морфологічного опису
сортів. Найбільше складнощів виникає з
видами, що здавна (впродовж 8 тис. років)
використовуються в культурі як зернові
рослини. До них належать Amaranthus pa-
niculatus L., A. caudatus L., A. hy po chon-
dria cus L. та A. mantegazzianus Passer. Хоча
назви цих видів є найбільш усталеними, до
кожної з них існує по декілька синонімів.
Так, A. paniculatus відомий ще під назвою
A. cru en tus L., а до одні єї з форм A. cauda-
tus застосовують назву A. leucospermus S.
Wats. Останню також використовували для
позначення A. hypo chon dria cus. A. man te-
gaz zia nus має синонім A. edu lis Spegazzini
або його визначають як підвид амаранту
хвостатого — A. caudatus subsp. man te gaz-
zianus (Passer.) Hanelt [10]. Докладне пояс-
нення синонімічних назв та розподіл роду
на таксономічні одиниці містяться в пра-
цях J. Sa u er, С.Л. Мосякіна, J. Williams та
D. Brenner [3, 9–10].
Мета та методи дослідження
Мета — вивчення морфологічних особли-
востей будови суцвіття представників роду
Amaranthus та визначення його типу. Для
цього нами використано зразки колекції
кормових рослин (NK-01) Національного
ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН Ук-
раїни: A. paniculatus, A. caudatus, A. hypo-
chon driacus, A. mantegazzianus.
При описі морфологічних особливостей
використовували загальноприйняту мор-
фологічну термінологію [2, 7].
При вивченні метатопій проаналізовано
26 таксонів колекції. З них виявлено конка-
улесценцію у 3 форм A. paniculatus та A. hy-
bridus L.
Фотографії виконано автором за допо-
могою цифрової камери "Canon Pro 1".© О.Л. АНДРУЩЕНКО, 2009
43ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1
Проблеми морфології суцвіття видів роду Amaranthus L.: типологія, структура цимоїдів, метатопії
Результати дослідження
та їхнє обговорення
Суцвіття
Вищезгадані види, які вирощують у куль-
турі, є однорічними рослинами. Зазвичай
вони мають прямостояче просте або розга-
лужене стебло висотою від 1,5 до 3 м із
складним верхівковим суцвіттям. Значні
розміри суцвіття (50–60 см) контрастують з
розміром квіток (1–2 мм). У межах суцвіт-
тя існує два типи галуження: монопо-
діальне (monopodialis) та симподіальне
(sym po di a lis). Основний каркас суцвіття
складають головна вісь та бічні пагони —
паракладії (paracladiae), які галузяться
моноподіально. Квітки зібрані у компак-
тні цимозні (cymosi) суцвіття із симподі-
альним галуженням, розташовані на па-
ракладіях різних порядків. Така будова
суцвіття мак симально відповідає ви зна-
ченню терміна "тирс (thyrsus)" [7]. Тирс —
це складне суцвіття, у якого паракла-
дії несуть цимоїдні парціальні суцвіття
(рис. 1, I).
Згідно з "Ілюстрованим довідником з
морфології квіткових рослин", "тирс — це
складне суцвіття, що складається з пар-
ціальних цимозних суцвіть" [2]. Але тирс
складається не лише з цимозних суцвіть.
Насамперед це рацемозне (i. racymosus)
су цвіття, яке моноподіально розгалужу-
ється в окремих видів до V–VI порядку і
вісі якого мають необмежений ріст (за де-
яким винятком, наведеним нижче). На рис. 1,
I зображено тирс із галуженням до II по-
рядку. Міжвузля паракладіїв та головно-
го суцвіття видовжені, вони вимірюються
величинами, що на 1–2 порядки вищі, ніж
розмір міжвузля в цимоїдах.
Отже, визначення тирса має містити як
рівень моноподіального галуження, так і
симподіального: тирс — складне рацемозне
суцвіття, паракладії якого несуть цимоїдні
парціальні суцвіття.
Оскільки багато авторів для визначення
типу суцвіття амаранту вживають термін
"волоть" (panicula), необхідно встановити
відмінності волоті від тирса. В "Атласе опи-
сательной морфологии высших растений",
волоть визначають як сильно розгалужене
суцвіття з парціальними суцвіттями бо-
тріоїдної природи [7]. На рис. 1, III схема-
тично зображено волоть, в якій парціальні
суцвіття моноподіально галузяться і тому
є ботріоїдами (botryoid). Отже, принципо-
вою відмінністю тирса від волоті є те, що він
має два типи галуження (моноподіальне та
симподіальне). Натомість у волоті, незалеж-
но від розмірів та компонування, галуження
завжди відбувається моноподіально.
У згаданих вище культивованих видів
головна та бічні вісі мають необмежений
ріст. Це характеризує суцвіття як політе-
лічне (polytelica). Винятком є тирс A. man-
te gazzianus, центральна та бічні вісі якого
детерміновані і мають верхівкову чоловічу
квітку. Всі паракладії та головна вісь мають
обмежений ріст і складають монотелічне
(monotelica) суцвіття (див. рис. 1, II).
Розкривання квіток у тирсі відбувається
акропетально (efflorescentia acropetalis).
Досліджувані види є однодомними рос-
линами (planta monoica). За цією ознакою
їх суцвіття слід вважати андрогінними (i.
androgyna), оскільки вони складаються з
Рис. 1. Структурні елементи складних суцвіть:
I. Тирс амаранту: 1 — головне суцвіття; 2 — парці-
альне суцвіття; 3 — цимоїд; 4 — головна вісь; 5 —
бічна вісь; 6 — квітки; II. Тирс A. mantegazzianus;
III. Волоть (китиця): 7 — ботріоїд
44 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1
О.Л. Андрущенко
двох типів квіток — тичинкових (flos ma s-
culus) та маточкових (f. femininus). Дуже
рідко в складі суцвіття можна зустріти дво-
статеві квітки (f. hermaphroditus).
Залежно від складності парціальних
суцвіть можна виділити: подвійний тирс,
або дитирс (dithyrsus), в якому цимоїди
розташовані на вісях другого порядку; чис-
ленний тирс, або плейотирс (pleiothyrsus),
в якому цимоїди розташовані на паракла-
діях третього та наступних порядків. Мо-
нотирс (monothyrsus), в якому цимоїди
утворюються вже на вісі першого порядку,
характерний для таких видів, як A. crispus
L., A. spinosus L. та ін.
За довжиною міжвузлів головної вісі
суцвіття є видовженим (i. elongatus).
За кількістю парціальних суцвіть слід
розрізняти сильно (ramosissimus) та слабо
розгалужений (parce ramosus) тирс.
За розташуванням у просторі головної
вісі тирс буває прямим (rectus), зігнутим
(curvatus) та звисаючим (pendens). У дослі-
джуваних видів зазвичай трапляється пер-
ший тип і лише для A. caudatus var. saueri
характерний звисаючий тирс.
Розміщення бічних вісей у тирсі амаран-
та — спіральне, або чергове (spiralis).
За формою вісь паракладія може бути
прямою (p. rectus), висхідною (p. ascendens)
та пониклою (p. nutans). Прямі паракладії
можуть бути орієнтовані під різним кутом
щодо головної вісі.
За типом олистненості суцвіття амаран-
ту можна визначити як фрондозно-фрон-
дульозно-брактеозне (frondoso-fron du lo so -
bracteosa), оскільки в базальній частині
воно має асимілюючі листки звичайних
роз мірів — фрондозні (folia frondosa); се-
редня частина суцвіття вкрита аналогічни-
ми, але меншими за розмірами фронду-
льозними листками (f. frondulosa); у вер-
хівковій частині суцвіття листки ре дуковані
і перетворені на брактеї, приквітки (bra c-
teae) завдовжки 5–10 мм (рис. 2). Такий тип
характерний для культивованих видів з
прямостоячими пагонами або звисаючим
(A. caudatus var. saueri) суцвіттям. У видів
із сланкими пагонами (A. albus L., A. crispus)
брактеї не утворюються, вони мають лише
фрондозні та фрондульозні листки.
Цимоїди
На паракладіях, що галузяться моноподіаль-
но, розташовані парціальні суцвіття із сим-
подіальним типом галуження — цимозні су-
цвіття, або цимоїди (i. cymosi, cymoida).
Цимоїд являє собою монотелічне суцвіття, в
якого бічні пагони виникають безпосередньо
біля верхівкової квітки. Кожна вісь має обме-
жений ріст і завершується квіткою. Перша
квітка в цимоїді утворюється на верхівці вісі
першого порядку. Зазвичай це тичинкова
квітка. Під нею беруть початок відгалуження
другого порядку, які також обмежуються од-
нією квіткою, але маточковою. Всі наступні
галуження завершую ться маточковими квіт-
ками (рис. 3). Така схема будови цимоїда ха-
рактерна для більшості видів Amaranthus.
Зокрема це стосується всіх культивованих
видів, що використовуються як зернові та
кормові рослини (A. pa ni culatus, A. caudatus,
A. hypochondriacus, A. mantegazzianus).
За кількістю парціальних суцвіть, що
розвиваються під квіткою головної вісі, ци-
моїд амаранту в більшості випадків є ди-
хазієм (dichasium), оскільки під кожною
верхівковою квіткою утворюється по два
парціальних суцвіття (рис. 4, А). Цимоїди
можуть мати, залежно від виду та форми,
3–10 порядків галужень, тому точнішим є
термін "численний дихазій" (d. multiplex).
Рис. 2. Брактеї в суцвітті A. × caudatus
45ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1
Проблеми морфології суцвіття видів роду Amaranthus L.: типологія, структура цимоїдів, метатопії
У деяких форм, які називають "булаво-
видними", цимоїд має 3 (4) парціальних суц-
віття під верхівковою квіткою І порядку і є
плейохазієм (pleiochasium). Усі парціальні
суцвіття наступних порядків у плейохазії
даної форми галузяться за типом дихазія
(див. рис. 4, Б, В).
J. Williams, D. Brenner, посилаючись на
M. Pal (1972), стверджують, що модель ди-
хазія характерна для A. caudatus, а у A.
hypochondriacus та A. cruentus L. (син. A.
paniculatus) вона інша і має монохазіальне
галуження (ramificatio monochasius) [10].
Ми не погоджуємося з таким висновком.
Монохазіальне галуження дійсно трапля-
ється в цимоїдах, але це характерно для
крайніх порядків (V–VI) і не відповідає
принципу побудови цимоїда в цілому. Як
приклад можна навести схему галуження
цимоїдів A. × caudatus та A. paniculatus
(рис. 5). Це, ймовірно, є наслідком недороз-
винення другого пагона через надто щільне
розміщення квіток у цимоїді. Проте моно-
хазіальне галуження трапляється і у A. ca-
udatus. У A. hypochondriacus, всупереч
твердженню про монохазіальне галужен-
ня, є цимозні суцвіття (рис. 5, Г). Очевидно,
принцип дихазія тут зберігається від I до
V порядку.
Розташування квіток у цимоїді має пев-
ну закономірність. Зазвичай одна квітка, що
завершує вісь першого порядку, є тичин-
ко вою (flos masculus). Всі інші квітки, що
розвиваються після чоловічої, є маточко-
вими (f. femininus). Дуже рідко можна зу-
стріти деякі відхилення, такі як наявність
двостатевої квітки (f. hermaphroditus) або
формування на верхівці вісі двох квіток.
Утворення більше однієї квітки в осно-
ві дихазія відмічено у A. × caudatus, A. hy-
po chondriacus, A. caudatus var. saueri. Ця
Біометрична характеристика конкаулесценцій у
деяких форм A. paniculatus та A. hybridus
Вид
та форма
Довжина
зрослої
частини, см
Кількість
на одній
рослині
с
е
р
е
д
н
я
м
а
к
с
и
-
м
а
л
ь
н
а
ш
т
.
%
A. paniculatus,
"булавовидна",
пурпурова
1,4 ± 0,4 3,3 6,0 ± 0,8 15
–"–, пурпурова 3,1 ± 0,3 6,0 12,0 ± 1,1 38
–"–, коралова 6,9 ± 0,9 12,7 16,0 ± 1,1 53
A. hybridus,
світло-зелена
2,1 ± 0,3 5,3 12,0 ± 1,5 13
Рис. 3. Схема цимоїда Amaranthus: 1 — стебло
(вісь паракладія), на якому кріпиться цимоїд; 2 —
тичинкова квітка; 3 — маточкова квітка; 4 — вісі
цимоїда
Рис. 4. Схеми галужень у дихазії (А) та плейо-
хазіях (Б, В) амаранту
Рис. 5. Галуження цимоїдів A. × caudatus (А, Б),
A. paniculatus (В) та A. hypochondriacus (Г); 1 —
двостатева квітка
46 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1
О.Л. Андрущенко
аномалія спостерігалась на пагонах І та ІІ
порядків у різних комбінаціях: тичинкова і
маточкова, дві маточкові, маточкова і дво-
статева квітки (рис. 6).
Двостатеві квітки траплялися вкрай рід-
ко на пагонах І або ІІ порядку в кількості
1–3 шт. на цимоїд.
Частіше порушується закономірність
роз міщення чоловічих квіток. У цимоїді
може розвиватись ще 1–2 тичинкові квіт-
ки або більше, як у випадку A. × caudatus
(див. рис. 5).
Окремого розгляду заслуговує суцвіття
A. mantegazzianus. Кожна вісь його тирса
має обмежений ріст і закінчується чолові-
чою квіткою, або, точніше, цимоїдом. Усі
цимоїди в тирсі розміщуються ближче до
верхівок паракладіїв. Вісі тирса розгалу-
жені до IV–V порядку, причому останні
значно коротші за вісі I–III порядків. Через
це крайні паракладії тирса можна помил-
ково прийняти за цимоїди (рис. 7). Цимоїди,
розташовані на верхівках вісей, зазвичай
розгалужені краще (до IV порядку) і пред-
ставлені дихазіями або рідко плейохазіями.
Всі інші цимоїди галузяться до II порядку і
навіть I, редукуючись до однієї тичинкової
квітки (див. рис. 7).
Метатопії
Нерідко в складних масивних суцвіттях ама-
ранту виникають відхилення в розташуван-
ні бічних відгалужень — метатопії (me ta-
to piae). Зокрема зустрічається явище, при
якому бічне відгалуження зростається з
розташованим над ним міжвузлям вісі су-
цвіття, — конкаулесценція (con cau les cen tia).
Серед проаналізованих колекційних зраз-
ків було виявлено декілька форм A. pa ni cu-
latus та A. hybridus, у яких спостерігалась
конкаулесценція (рис. 8). Слід зазначити, що
зростання міжвузлів із бічним відгалужен-
ням характерне лише для головної вісі. У
паракладіїв наступних порядків конкаулес-
ценції не спостерігались.
Різні форми відрізнялись за кількістю
метатопій на одній рослині та вираженістю
цього явища (таблиця). Так, довжина зрослої
частини у однієї з форм A. paniculatus стано-
вила до 12,7 см. У таблиці наведено дані щодо
середньої кількості метатопій на одній рос-
лині та їх співвідношення із загальною кіль-
кістю міжвузлів. Так, у форми A. paniculatus
із кораловим забарвленням суцвіття більше
половини (53 %) міжвузлів на рослині є кон-
каулесційованими. У досліджуваного нами
високорослого зразка A. hy bridus загальна
кількість міжвузлів становить близько 95
шт., тому частка метатопій — 13%.
Аналізуючи такі показники, як довжина
зрослої частини міжвузля та кількість кон-
каулесценцій, ми виявили прямий тісний
кореляційний зв’язок між ними (r = 0,86).
Так, "булавовидна" форма A. pa ni cu la tus має
найменшу довжину зростання паракладія з
міжвузлям (0,4–3,3 см) та кількість конка-
улесценцій на рослині (6 шт.), а у форми із
кораловим забарвленням як лінійні, так і
кількісні показники є максимальними.
Висновки
Види A. paniculatus, A. caudatus, A. hy po-
chon driacus та A. mantegazzianus мають
складне рацемозне суцвіття, на паракладі-
ях якого розміщені парціальні цимозні суц-
віття. Такий тип визначається як тирс і
відрізняється від волоті наявністю моно-
подіального та симподіального галужень.
Головна та бічні вісі тирса амаранту є по-
літелічними, за винятком A. man te gaz zia-
nus, у якого кожна вісь закінчується тичин-
ковими квітками.
Рис. 6. Схеми цимоїдів амаранту зі здвоєними квіт-
ками
Рис. 7. Крайні паракладії тирса A. man te gaz zia nus
47ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2009, № 1
Проблеми морфології суцвіття видів роду Amaranthus L.: типологія, структура цимоїдів, метатопії
Цимозні суцвіття мають симподіальний
тип галуження та обмежений ріст верхівок.
Зазвичай це численні дихазії. Трапляю ться
форми із плейохазіями І порядку. Інколи
спостерігається монохазіальне галуження
пагонів IV–V порядків численного ди хазія,
ймовірно, внаслідок ущільнення цимоїда.
Суцвіття згаданих видів Amaranthus є
андрогінним і складається з тичинкових та
маточкових квіток. Здебільшого в одному
цимоїді є одна тичинкова квітка, а всі інші
є маточковими. В окремих випадках у ци-
мозному суцвітті розвиваються дві і більше
чоловічих квітки. Відмічено також випадки
утворення двох квіток в основі дихазія.
У суцвітті Amaranthus вперше описано
явище конкаулесценції, при якому частина
вісі паракладія зростається з розташованим
над ним міжвузлям головної вісі. Воно прита-
манне окремим формам видів A. paniculatus
і A. hybridus і має різну вираженість.
1. Гопцій Т.І. Амарант: біологія, вирощування,
перспективи використання, селекція. — Харків:
Харків. держ. аграр. ун-т, 1999. — 273 с.
2. Ілюстрований довідник з морфології квітко-
вих рослин: Навчально-метод. посібник / С.М. Зі-
ман, С.Л. Мосякін, О.В. Булах та ін. — Ужгород: Ме-
діум, 2004. — 156 с.
3. Мосякін С.Л. Додаткові відомості про поши-
рення деяких видів роду Amaranthus L. (Ama ran-
thaceae) в Україні // Укр. ботан. журн. — 1998. —
52, № 3. — С. 384–387.
4. Определитель высших растений Украины /
Под ред. Ю.Н. Прокудина. — К.: Наук. думка, 1987. —
548 с.
5. Тахтаджян А.Л. Система и филогения
цветковых растений. — М.; Л.: Наука, 1966. — С. 162.
6. Утеуш Ю.А., Кудренко И.К. Биологические
особенности амаранта и требования к условиям
выращивания / Амарант. — УкрИНТЭИ, 1993. —
С. 2—6.
7. Федоров А.А., Артюшенко З.Т. Атлас по
описательной морфологии высших растений. Со-
цветие. — Л.: Наука, 1979. — 296 с.
8. Чернов И.А. Амарант — физиолого-био хи-
мические основы интродукции. — Казань: Изд-во
Казан. ун-та, 1992. — 89 с.
9. Sauer J. The grain amaranths and their re-
latives a revised taxonomic and geographic survey //
Ann. Missouri Botanical Garden. — 1967. — 54 (2). —
P. 103—137.
10. Williams J., Brenner D. Grain amaranth (Ama-
ranthus species) // Cereals and Pseudocereals. — Lon-
don, 1995. — P. 131—186.
Рекомендував до друку Д.Б. Рахметов
Е.Л. Андрущенко
Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко
НАН Украины, Украина, г. Киев
ПРОБЛЕМЫ МОРФОЛОГИИ СОЦВЕТИЯ
ВИДОВ РОДА AMARANTHUS L.: ТИПОЛОГИЯ,
СТРУКТУРА ЦИМОИДОВ, МЕТАТОПИИ
Для видов рода Amaranthus L. не существует еди-
ного названия типа сложного соцветия. Предлага-
ется употреблять термин "тирс". Рассмотрены осо-
бенности структуры цимоидных соцветий. Впервые
описана конкаулесценция в соцветиях Amaranthus
paniculatus L. и A. hybridus L.
O.L. Andrushchenko
M.M. Gryshko National Botanical Gardens
of National Academy of Sciences of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
PROBLEMS OF INFLORESCENCE MORPHOLOGY
OF SPECIES OF GENUS AMARANTHUS L.:
TYPOLOGY, STRUCTURE OF CYMOSE
INFLORESCENCE, THE METATOPIES
For species of the genus Amaranthus L. there is no
uniform name of type of compound inflorescence. It is
proposed to use definition "thyrs". The features of cy-
mose inflorescences are considered. For the first time
concaulescentia in inflorescences of species Amaran-
thus paniculatus L. and A. hybridus L. was described.
Рис. 8. Конкаулесценція в суцвітті A. hybridus
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-680 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:44:50Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/6c/6a3b1ffa8557b761c6d8aba91eeb1e6c.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-6802019-12-18T20:14:21Z Problems of inflorescence morphology of species of genus Amaranthus L.: typology, structure of cymose inflorescence, the metatopies Проблеми морфології суцвіття видів роду Amaranthus L.: типологія, структура цимоїдів, метатопії Andrushchenko, O.L. For species of the genus Amaranthus L. there is no uniform name of type of compound inflorescence. It is proposed to use definition "thyrs". The features of cymose inflorescences are considered. For the first time concaulescentia in inflorescences of species Amaranthus paniculatus L. and A. hybridus L. was described. Для видів роду Amaranthus L. не існує єдиної назви типу складного суцвіття. Пропонується вживати термін “тирс”. Розглянуто особливості структури цимоїдних суцвіть. Вперше описано конкаулесценцію в суцвіттях Amaranthus paniculatus L. та A. hybridus L. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2009-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/680 10.5281/zenodo.2556386 Plant Introduction; Vol 41 (2009); 42-47 Інтродукція Рослин; Том 41 (2009); 42-47 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377795 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/680/647 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Andrushchenko, O.L. Проблеми морфології суцвіття видів роду Amaranthus L.: типологія, структура цимоїдів, метатопії |
| title | Проблеми морфології суцвіття видів роду Amaranthus L.: типологія, структура цимоїдів, метатопії |
| title_alt | Problems of inflorescence morphology of species of genus Amaranthus L.: typology, structure of cymose inflorescence, the metatopies |
| title_full | Проблеми морфології суцвіття видів роду Amaranthus L.: типологія, структура цимоїдів, метатопії |
| title_fullStr | Проблеми морфології суцвіття видів роду Amaranthus L.: типологія, структура цимоїдів, метатопії |
| title_full_unstemmed | Проблеми морфології суцвіття видів роду Amaranthus L.: типологія, структура цимоїдів, метатопії |
| title_short | Проблеми морфології суцвіття видів роду Amaranthus L.: типологія, структура цимоїдів, метатопії |
| title_sort | проблеми морфології суцвіття видів роду amaranthus l.: типологія, структура цимоїдів, метатопії |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/680 |
| work_keys_str_mv | AT andrushchenkool problemsofinflorescencemorphologyofspeciesofgenusamaranthusltypologystructureofcymoseinflorescencethemetatopies AT andrushchenkool problemimorfologíísucvíttâvidívroduamaranthusltipologíâstrukturacimoídívmetatopíí |