Омела в системі відносин “господар–паразит”

Objective – to identify the spread of mistletoe (Viscum) in the dendrological park Olexandria and city plantations in Bila Tserkva, analysis of connections mistletoe-host tree, mechanisms of trees drying affected by mistletoe. Material and methods. Objects of research were tree plantations in arbor...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автори:	Galkin, S.I., Dragan, N.V., Doyko, N.M., Pidorich, Yu.V.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2017
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/70
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860120984270405632
author	Galkin, S.I. Dragan, N.V. Doyko, N.M. Pidorich, Yu.V.
author_facet	Galkin, S.I. Dragan, N.V. Doyko, N.M. Pidorich, Yu.V.
author_sort	Galkin, S.I.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-11-11T08:14:37Z
description	Objective – to identify the spread of mistletoe (Viscum) in the dendrological park Olexandria and city plantations in Bila Tserkva, analysis of connections mistletoe-host tree, mechanisms of trees drying affected by mistletoe. Material and methods. Objects of research were tree plantations in arboretum Olexandria, urban and suburban plantations of Bila Tserkva. Some studies were conducted in plantations in Ternopil, Ivano-Frankivsk and Zhytomyr regions during expeditions surveys in 2015–2016 years. Accounting of mistletoe was carried out in early spring and autumn, in leafless period with the help of four-point scale of I.D. Vasilenko and L.M. Filippova (2013). Results. Observed significant increase in the number of affected trees and the number of mistletoe in the trees. Most mistletoe host plants (28 species) are found in the park Olexandria. There is a massive dried peaks of affected trees and mistletoe drying of some of them, there is a prevails of drying trees in environmentally adverse ecotypes. Noticed in the last decade behavior change of V. austriacum (Red Book of Belarus, the IUCN Red List, European Red List, Annex I of the Berne Conference), which leads to a catastrophic shrinkage of Pinus sylvestris L., this may justify a principle of formation of the Red Book environmental and other registers. Conclusions. The spread of Viscum album and number of hosts types significantly increased in the area of research in the green plantations. Damage of the tree by mistletoe leads to their mass top drying. But now in the study area V. album is not the main and only one cause of death of trees – equally dry trees damaged by mistletoe and tree, not settled by it.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2325002
first_indexed	2025-07-17T12:39:22Z
format	Article
fulltext	71ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 УДК 581.526 С.І. ГАЛКІН, Н.В.ДРАГАН, Н.М. ДОЙКО, Ю.В. ПИДОРИЧ Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України Україна, 09113 Київська обл., м. Біла Церква ОМЕЛА В СИСТЕМІ ВІДНОСИН «ГОСПОДАР–ПАРАЗИТ» Мета — виявити поширення омели (рід Viscum) в дендропарку «Олександрія» НАН України та міських насадженнях м. Білої Церкви, проаналізувати зв’язки омела — дерево-господар, особливості всихання уражених омелою дерев. Матеріал та методи. Об’єктами досліджень були деревні насадження дендропарку «Олександрія», міські та при- міські насадження м. Біла Церква, а також насадження Тернопільської, Івано-Франківської і Житомирської облас- тей під час експедиційних обстежень 2015-2016 рр. Облік омели проводили рано навесні та восени в безлистяний період за 4-бальною шкалою І.Д. Василенка і Л.М. Філіппова (2013). Результати. Відзначено суттєве збільшення кількості уражених дерев та омели на деревах, освоєння в районі до слідження омелою нових видів рослин-господарів, зокрема тих, які вважали стійкими до неї (тополя сіріюча). Най- більшу кількість видів рослин-господарів (28) виявлено в дендропарку «Олександрія». Спостерігається масова су хо- вершинність уражених омелою дерев та всихання окремих з них. Усихання дерев переважає в екологічно несприятли- вих екотопах. Відзначена в останнє десятиліття зміна поведінки V. аustriacum (занесеної до Червоної книги Білорусі, Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, Європейського Червоного списку, Додатку І Бернської кон- ференції), яка призводить до катастрофічного всихання сосни звичайної, може бути підставою для перегляду прин- ципу формування Червоної книги та інших природоохоронних списків. Висновки. В районі дослідження в зелених насадженнях суттєво збільшилося поширення V. аlbum та кількість ви- дів рослин-господарів. Ураження омелою дерев призводить до їх масової суховершинності. Однак нині в районі дослі- джень V. аlbum не є провідною та єдиною причиною загибелі дерев — однаковою мірою всихають уражені омелою де- рева та дерева, не заселені нею. Ключові слова: Viscum аlbum, V. аbietis, V. аustriacum, напівпаразит, дендропарк «Олександрія», рослини-гос по- дарі, всихання дерев, Червона книга. © С.І. ГАЛКІН, Н.В.ДРАГАН, Н.М. ДОЙКО, Ю.В. ПИДОРИЧ, 2017 Рослинний паразитизм — це новий для авто- трофних організмів чужоїдний спосіб жив- лення, за якого одна рослина живиться за ра- хунок іншої. Паразитарний спосіб життя властивий близько 30 тис. видам рослин, які належать до 1 тис. родів, 30 родин. Паразитів поділяють на облігатних (або автотрофів), які живляться мінеральними та органічними ре- човинами рослини-господаря, і напівпарази- тів [17]. У природних екосистемах взаємовід- носини господар–паразит регулюються ба- гатьма чинниками [18]. У процесі тривалої ко-еволюції відносини господар–паразит зве- лися до стану екологічної рівноваги, коли останній тривалий час використовує господа- ря як харчовий ресурс, скорочуючи тривалість його життя, знижуючи стійкість до несприят- ливих впливів та стресів. Рівновага господар– паразит допускає динамічні коливання, які залежать від агресивності паразита і рівня опору господаря [18]. Одними з найпоширеніших напівпаразитів є представники роду омела (Viscum), який об’єднує близько 60 видів [15]. У помірних ши- ротах Європи найбільш поширена V. аlbum L. (омела біла), локально — V. abietis (Wiesb.) Abrom. (смерекова омела) та V. austriacum (Wiesb.) Vollm. (соснова омела). Ареал омели білої скла- дається з трьох фрагментів, один з них — бі ло- русько-український [1]. Viscum sp. уражує рослини 452 підвидів, різ- новидів і гібридів, які належать до 96 родів, 44 родин, у Європі, Азії та Північній Америці [15, 19], але її ареал значно вужчий від ареалу потенційних господарів. В Європі о. біла за- селяє близько 100 місцевих [15] та 184 інтро- дукованих [16] видів рослин. 72 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 С.І. Галкін, Н.В. Драган, Н.М. Дойко, Ю.В. Пидорич Біологію о. білої добре описано в літературі [1, 15, 17—19]. Роль омели у фітоценозах дис- кутується. На думку більшості дослідників, вона завдає значної шкоди європейським лісам і деревним насадженням [3, 4, 7, 11,12]. Деякі автори не вбачають небезпеку для деревних рослин і навіть висловлюють припущення про користь омели для старовікових дерев [14]. Останнім часом значно збільшилося поши- рення о. білої [3, 6, 9], що пов’язують зокрема зі зміною клімату [3, 6, 7, 13]. Збільшення кількості омели на деревах, заселення нових видів рослин-господарів, катастрофічні на- слідки від окремих видів омели, які донедавна були толерантними [5, 13], спонукають учених до пошуку способів контролю над поширен- ням омели, проведення досліджень її особли- востей у нових кліматичних умовах, вивчення взаємовідносини омели і рослин-господарів. Особливо це стосується цінних раритетних насаджень, унікальних паркових комплексів, ботанічних установ. Мета досліджень — вивчити поширення оме- ли в дендропарку «Олександрія» НАН України та міських насадженнях м. Білої Церкви, про- аналізувати зв’язки омела—дерево-господар, особ ливості всихання уражених омелою дерев. Матеріал та методи Об’єктами досліджень були деревні насаджен- ня дендропарку «Олександрія», міські та при- міські насадження м. Біла Церква. Також об- стежено насадження Тернопільської, Івано- Фран ківської і Житомирської областей під час експедицій 2015—2016 рр. Облік «кущів» омели проводили рано на- весні та восени в безлистяний період. Існують декілька методик визначення ступеня засе- лення дерева омелою: 5-бальна, розроблена на- уковцями На ціонального ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України [12], 7-бальна, за- пропонована науковцями дендропарку «Со- фіївка» НАН України [10], 4-бальна (рівні ура- ження дерев : низький, середній, високий, дуже високий. Кожний рівень поділено на ва- ріанти за розмірами «куща» омели) [3]. Ми ви- користовували останню методику [3]. Загаль- ну кількість деревних рослин у парку «Олек- сандрія» наведено згідно із Каталогом… [8]. Результати та обговорення Рослини-господарі омели. Аналіз архівних ма- теріалів виявив, що о. біла постійно паразиту- вала в насадженнях парку «Олександрія», засе- ляючи окремі дерева значною мірою (рис. 1). Вивчення поширення о. білої в дендропарку та її рослин-господарів провела в 1960-х роках Т.О. Булгакова (1968). Останніми роками по- ширення омели значно зросло і набуло масо- вого характеру, збільшилася кількість ураже- них дерев та видів рослин-господарів. У денд- ропарку «Олександрія» виявлено найбільшу в м. Біла Церква кількість рослин-господарів оме- ли — 28 видів (таблиця). Найбільше рослин бу ло уражено у робінії псевдоакації, липи серце- листої, видів родів клен, верба, тополя (рис. 2). Перелік рослин-господарів у дендропарку ос- танніми роками поповнили 2 середньовікових дерева Betula pendula Roth. і B. sp., 2 дерева то- полі сіріючої, 8 дерев бархату амурського. Кіль- кість «кущів» омели збільшилася у дерев видів Рис. 1. Омела на деревах палацової зони за часів Бра- ницьких (ХІХ ст.) Fig. 1. Mistletoe trees in zone of the palace in the time of Branic ki (XIX c.). 73ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 Омела в системі відносин «господар–паразит» верби, тополі, робінії, глоду, зокрема на пів- м’якого, клена, липи серцелистої, ясена зви- чайного, гіркокаштана кінського. В дендро- парку «Олександрія» о. австрійської не вияв- лено. З огляду на те, що цей вид омели стає помітним на дереві лише на 5-й рік життя та «вічнозеленість» сосни, ми не можемо ствер- джувати, що його в насадженнях сосни зви- чайної немає. У міських насадженнях омелу виявлено на клені гостролистому, деревах 5 видів тополі, ро- бінії псевдоакації, яблуні домашній, абрикосі, вільсі клейкій, клені цукристому, липах серце- листій та широколистій, бархаті амурському, глоді одноматочковому, березі повислій. Ана- логічні дані щодо насаджень м. Білої Церкви отримано іншими дослідниками [3]. У при місь - ких насадженнях омелою уражені переважно дерева у лісосмугах — тополі, клени, верби. У високогірному заповіднику (Карпати) на ялиці білій виявлено о. ялицеву. О. австрій- ська масово вражає сосну звичайну в Київ- ській та Черкаській областях [5, 13]. Відносини омели з рослинами-господарями. До 2014 р. у дендропарку «Олександрія» нега- тивного впливу о. білої, за винятком декора- Поширення Viscum аlbum у насадженнях дендропарку «Олександрія» НАН України The distribution of Viscum аlbum in plantations of dendrological park Olexandria of the NAS of Ukraine Порода Кількість дерев у парку, екз. Кількість заселених омелою дерев, екз. Ступінь заселення крони дерева низький середній високий дуже високий Robinia pseudoacacia L. > 1000 51 9 35 15 2 Acer platanoides L. > 5000 275 63 75 73 64 A. campestre L. > 1000 70 14 21 23 12 A. pseudoplatanus L. > 1000 21 11 6 4 – A. tataricum L. > 2000 37 17 15 5 – Aesculus hippocastanum L. > 100 25 15 10 – – Juglans nigra L. 58 1 1 – – – Phellodendron amurense Rupr. 28 14 10 4 – – Fraxinus excelsior L. > 4000 39 25 14 – – Crataegus submollis Sarg. > 100 18 8 6 4 – C. monoqyna Jacq . 18 15 2 8 3 2 Malus domestica Borkh. 12 10 2 7 1 – Quercus rubra L. > 100 4 4 – – – Alnus glutinosa (L.) Gaerth. 156 5 5 – – Populus alba L. > 100 56 3 4 19 30 P. deltoidеs Marsh. 1 1 – – 1 – P. nigra L. 2 1 – 1 – – Populus × canescens (Ait.) Smith 30 2 2 – – – P. simonii Carr. 9 1 1 – – – Betula pendula Roth. 1 – 1 – – – Betula sp. 1 – 1 – – – Salix caprea L. 10 8 – 2 3 3 S. fragilis L. 10 6 2 2 1 1 S. alba L. 26 22 – 5 8 7 Tilia cordata Mill. > 2000 87 19 37 24 7 Padus avium Mill. 54 7 4 3 – – Sorbus aucuparia L. 14 1 1 – – – Celtis occidentalis L. 30 4 4 – – – 74 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 С.І. Галкін, Н.В. Драган, Н.М. Дойко, Ю.В. Пидорич тивного дефекту, на рослини-господарі не від- значали. В 2015 р. почали масово суховер- шинити уражені омелою дерева верб, тополь, ясена, робінії. У дендропарку «Олександрія» найбільше су- ховершинять дерева тополі, верби, робінії, за- селені омелою, причому незалежно від еколо- гічних умов при доброму забезпеченні воло- гою по берегах річки та внутрішніх водойм і задовільній аерації. В ясена та клена залеж- ності суховершинності дерев від ураження їх омелою не виявлено. У міських умовах відзначено залежність су- ховершинності дерев від ступеня заселення омелою та екологічних умов — стану ґрунто- вого покриву, ущільнення ґрунту, транспорт- ного навантаження. В найбільш забруднених місцях у листків спостерігали хлороз, дерева, уражені омелою, всихали. Зафіксовано суховершинність та всихання кленів на стоянках автотранспорту, поблизу зупинок громадського транспорту, в лісосмугах в околицях м. Біла Церква. У місті дерева вси- хають при сильному ураженні омелою. Якщо дерево погано розвинене, зростає в придорож- ніх насадженнях, а також має місце забруднен- ня фітотоксикантами, то воно всихає навіть за середнього заселення омелою. Проте в таких насадженнях дерева досліджуваних видів вси- хають і без ураження їх омелою. Особливості всихання уражених омелою де- рев. Ми спостерігали декілька варіантів послі- довності всихання деревних рослин та омели. 1. При значному або повному всиханні кро- ни вся омела певний час залишалася живою (Кременецький ботанічний сад, насадження міст Кременець, Заліщики — яблуня, клен), лісосмуги в Тернопільській, частково — в Іва- но-Франківській, Житомирській областях (то- полі, клен, робінія, верба). 2. Одночасне всихання верхівкових скелет- них гілок і омели (лісосмуги в Київській, част- ково — в Житомирській області, насадження дендропарку «Олександрія» та м. Біла Церква). 3. Усихання омели, яке випереджало всихан- ня дерев-господарів, причому в добре забезпече- них вологою екотопах, наприклад у дендропарку «Олександрія» (верби, уражені омелою в над- мірній кількості). Окремі дерева при всиханні на них омели не загинули, залишаються живи- ми декілька років і навіть не суховершинять. 4. «Звільнення» дерева від омели. Періо- дично спостерігається у вікового екземпляра горіха чорного (поодинокі «кущі» доживають до 5-річного віку і гинуть). Загибель поодино- ких «кущів» омели у стійких до паразита ви- дів, зокрема у двох екземплярів тополі сі ріючої (дендропарк «Олександрія»). Спеціалізація омели. Відомо, що для о. білої характерна спеціалізація. Залежно від виду Рис. 2. Ураження деревних рослин Viscum album у дендропарку «Олександрія» НАН України Fig. 2. Defeat woody plants Viscum album in the dendropark Olexandria of the NAS of Ukraine 75ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 Омела в системі відносин «господар–паразит» рослини-господаря виділяють раси омели. В зв’язку з цим викликає інтерес ураження оме- лою стійкого до паразиту виду — тополі сірію- чої. Відомо, що спеціалізація паразита визна- чається приуроченістю до певного харчового субстрату і здатністю ефективно використо- вувати його, а також захисними реакціями рос- лин-господарів. Описаний нами випадок мо- же свідчити, з одного боку, що спеціалізація паразита є умовною, з другого, згідно з [15], що на спеціалізацію паразита впливають зов- нішні умови. Очевидно, в умовах зміни кліма- ту ослабли захисні реакції деревних рослин, а для омели як теплолюбної рослини виникли оптимальніші умови, що дає змогу окремим расам омели порушувати фізіологічний бар’єр та освоювати нові види кормових рослин. За даними деяких дослідників [15], в омели ви- являється тенденція до вузької спеціалізації, але зберігається здатність уражувати досить багато видів рослин-господарів. Ця можли- вість в умовах змін клімату, які створюють для паразита комфортні умови, видається нам не- безпечною, зокрема для ботанічних установ, оскільки омела може згодом заселити но ві види рослин-господарів, наприклад, унікальні інтродуценти, раритетні дерева, види, пред- ставлені поодинокими екземплярами. Агресивність окремих видів омели. Більшість авторів відзначають збільшення суховершин- ності у дерев, уражених о. білою, та прискоре- не всихання таких дерев [3, 6, 7]. Проте це три- валий процес і навіть масове заселення омелою не призводить до раптової смерті дерев, тоді як ураження хвойних дерев омелою ялицевою та австрійською спричиняє їх швидке масове вси- хання. Ми спостерігали всихання ялиці білої у високогірному заповіднику в Карпатах навіть при ураженні середнього ступеня. До катастрофічних наслідків призводить за- селення о. австрійською сосни звичайної [13]. Донедавна ця омела була фоновим видом, який виявивляли на старовікових деревах сосни в ізольованих локалітетах у Білорусі, за північ- ною межею її ареалу, та в сусідніх областях на території України. З огляду на незначну по- ширеність, о. австрійську було занесено до Червоної книги Білорусі, Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, Єв- ропейського Червоного списку, Додатку І Берн- ської конференції. В окремі роки її відносили до рідкісних видів, які потребують охорони в межах Львівської області, та маловивчених видів Волинської області. Нині о. австрійська набуває значного поши- рення в лісових масивах Черкаської та Київ ської областей. Вона призводить до масового всихання соснових насаджень Черкаського, Ка нів сько го, Смілянського, Корсунь- Шев чен ків ського ліс- гос пів Черкаського обласного управ ління лісо- вого та мисливського господарства. На Київщи- ні осередки о. австрійської виявлено в Київсько- му та Вищедубечанському лісгоспах і на Київ- ській лісонасіннєвій дослідній станції [5, 13]. Необхідно переглянути питання щодо вне- сення біологічних видів з потенційними агре- сивними властивостями, які можуть становити небезпеку для фітоценозів, до охоронних спис- ків, навіть якщо на певній території вони трап- ляються в обмеженій кількості. На нашу думку, малопоширеність омели на певній території ви- значається лімітуючими чинниками середови- ща. При зміні умов ці чинники зникають і змі- нюється поведінка «червонокнижних» рослин. Контроль за поширенням омели. Це, очевид- но, найскладніше питання, яке рідко обгово- рюється в наукових публікаціях, а якщо і зга- дується, то автори констатують низьку ефек- тивність відомих методів боротьби [3, 7, 9, 11]. Найбільш результативним вважають механіч- не видалення «кущів» омели. Проте, врахову- ючи масштаб поширення омели, її кількість на деревах, часто важкодоступність дерев для техніки, можливість повторного «зараження» дерева омелою птахами, не можна вважати цей метод радикальним. На нашу думку, для ботанічних установ є такі пріоритети в бо- ротьбі з омелою: першочергове видалення оме ли з цінних інтродуцентів та раритетних дерев, очищення від омели дерев унікальних паркових композицій, ландшафт но-ар хі тек- тур них комплексів, за наявності фі нан сових і технічних можливостей очищення від омели інших паркових насаджень. 76 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 С.І. Галкін, Н.В. Драган, Н.М. Дойко, Ю.В. Пидорич Висновки Таким чином, проведені нами дослідження показали, що протягом останнього часу по- ширення омели суттєво збільшилося. Воно на було характеру епідемії, в багатьох наса- дженнях спостерігається 100 % ураження де- рев омелою. Відзначено заселення омелою нових видів рослин-господарів, її появу на раніше стійких до неї видів деревних рослин. В останньому випадку дерева-господарі з ча- сом звільняються від паразита. Протягом останніх років відбувається сухо- вершинність дерев різних видів, уражених омелою білою, та всихання окремих з них. Цей процес відбувається активніше, якщо де- рево зростає в незадовільних екологічних умовах. Проте зробити однозначний висно- вок, що омела є провідною або єдиною при- чиною всихання дерев нині неможливо. В на- садженнях однаковою мірою всихають як уражені омелою дерева, так і дерева, не засе- лені нею. Подальші спостереження дадуть змогу з’ясувати розвиток відносин між дере- вом та паразитом. В останнє десятиліття кардинально зміни- лася поведінка видів омели, які раніше тра- плялися в ценозах в обмеженій кількості і не завдавали останнім жодної шкоди (о. ялицева та о. австрійська). Цей факт може бути підста- вою для перегляду принципу формування Червоної книги та інших природоохоронних реєстрів. Масове розмноження різних видів омели, зміна їх поведінки, спричинена, ймовірно, змінами клімату, які призвели, з одного боку, до суттєвого ослаблення деревних рослин, з другого — до створення комфортніших умов для паразитичних рослин роду омела. На нинішньому етапі масштаби ураження деревних рослин омелою непідконтрольні людині, проте, враховуючи небезпеку, яку становить омела для фітоценозів, необхідний пошук ефективних, швидких та масштабних способів контролю за поширенням омели. Дослідження, спрямовані на збір і аналіз да- них про омелу, дадуть змогу розробити дієві заходи боротьби з цим паразитом. 1. Бейлин И.Г. Омела (Viscum album L.) в Западной Европе и в СССР. / И.Г. Бейлин // Тр. Ин-та леса АН СССР. — 1950. — Т. 3. — С. 35—41. 2. Булгакова Т.О. Омела та її рослини-господарі в ден- дропарку Олександрія АН УРСР / Т.О. Булгакова // Інтродукція деяких екзотів і політомічний метод їх визначення (матеріали теоретичної конференції, 1968 р.) : Зб. наук. пр. / відп. ред. М.М. Грисюк. — К.: Наук. думка, 1969. — С. 46—58. 3. Василенко І.Д. Боротьба з омелою на тополі у зеле- ній зоні Білої Церкви / І.Д. Василенко, Л.М. Фі- ліппова // Наук. вісн. НЛТУ України. — 2013. — Вип. 23.12. — С. 31—38. 4. Виноградов Ш. Заметки об омеле / Ш. Виноградов, П. Никитин // Тр. Ботан. сада Юрьевского ун-та. — 1912. — Т. 10. — С. 45. 5. Драган Н.В. Омела австрійська — небезпечний па ра зит сосни звичайної / Н.В. Драган, Є.М. Єльпітіфоров // Сучасні тенденції збереження, відновлення та збагачен- ня фіторізноманіття ботанічних садів і денд ро пар ків: Матеріали міжнар. наук. конф. (23—25 травня 2016 р., м. Біла Церква). — Біла Церк ва, 2016. — С. 138—140. 6. Іванців В.В. Екологічні особливості поширення оме- ли звичайної в біотопах м. Луцька / В.В. Іванців, О.Я. Іванців // Природа Західного Полісся та при- леглих територій. — 2013. — № 11. — С. 94—100. 7. Казанцева М.Н. Экологические последствия ради- кальной обрезки кроны тополя бальзамического (P. balsamifera) в городских насаждениях Тюмени / М.Н. Казанцева, А.А. Соловьева // Вестн. эколо- гии, лесоведения и ландшафтоведения. — Ново- сибирск: Изд-во Ин-та проблем освоения Севера СО РАН. — 2009. — № 9. — С. 128—135. 8. Каталог деревних рослин дендрологічного парку «Олександрія» Національної академії наук України: Довідник / Н.С. Бойко, Н.М. Дойко, Н.В. Дра ган [та ін.] — Біла Церква: ТОВ «Білоцерківдрук», 2013. — 63 с. 9. Миняева О. Распространение омелы и борьба с ней (США) / О. Минаева // Сельскохозяйственная экс- пресс-ин фор мация. — М.: Наука, 1975. — С. 34. 10. Особливості визначення ступеня пошкодження Vis- cum album деревних насаджень в історичній части- ні дендропарку «Софіївка» / В.П. Шлапак, Г.І. Му- зика, В.Ф. Собченко [та ін.] // Наук. вісн. НЛТУ України: Зб. наук.-техн. праць. — Львів: РВВ НЛТУ України. — 2010. — Вип. 20.7. — С. 8—14. 11. Особливості організації результативної боротьби з омелою білою / В.В. Іванців, О.П. Божок, І.М. Пазу- ра, Л.Б. Коляда, В.О. Божок // Наук. вісн. НЛТУ України. — 2014. — Вип. 24.5. — С. 13—18. 12. Сучасний стан та шляхи оптимізації зелених на- саджень в Києві / С.І. Кузнецов, Ф.М. Левон, Ю.А. Клименко [та ін.] // Інтродукція і зелене бу- дівництво. — Біла Церква, 2000. — С. 90—104. 13. Цилюрик А.В. Біоекологічні та морфологічні влас- тивості омели австрійської (Viscum austriacum W.) та 77ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 Омела в системі відносин «господар–паразит» розповсюдження її в лісопаркових господарствах міста Києва / А.В. Цилюрик, І.М. Урдяков // Наук. вісн. НУБіП. — 2012. — № 3 (32). — С. 1123—129. 14. Цилюрик А.В. Лісова фітопатологія: підручник / А.В. Ци- люрик, С.В. Шевченко. — К. Вид-во КВІЦ, 2008. — 464 с. 15. Barney C.W. Host of Viscum album / C.W. Barney, F.G. Hawk sworth, B.W. Geils // Eur. J. Forest Pathol. — 1998. — Vol. 28. — Р. 187—208. 16. Hawksw F. Mistletoesas forest parasites / F. Hawksw, M. Calder, P. Dermhardt. — 1998. — P. 317—333. 17. Hoffman G. Lehrbuch der Phytomedzin. / G. Hoffman, F. Nienhaus, H. Poehling. — Berlin: Blackwel, 1994. — 542 S. 18. Schutt P. Lexikon der Forst botanic / P. Schutt, H.J. Schuck, B. Stimm. — Landsberg: Ecomed, 1992. — 581 S. 19. Zuber D. Biological flora of Central Europe: Viscum al- bum L. / D. Zuber // Flora. — 2004. — Vol. 199, N 3. — P. 181—203. Рекомендував до друку О.М. Горєлов Надійшла 30.05.2017 REFERENCES 1. Bejlin, I.G. (1950), Omela (Viscum album L.) v Zapad- noj Evropei v SSSR [Mistletoe (Viscum album L.) in of Western Europe and in the USSR].Tr. in-ta lesa AN SSSR., vol. 3, pp. 35—41. 2. Bulgakova, T.O. (1960), Omela ta її roslini-gospodarі v dendroparku Oleksandrіya AN URSR [Mistletoe and its plants-hosts in the park Alexandria AS USSR]. Іntrodukcіya deyakih ekzotіv і polіtomіchnij metod їh viznachennya (materіali teoretichnoї konferencіyi, 1968 r.): Zb. naukovih prac/vіdp. red. M.M. Grisyuk. Kyiv: Nauk. dumka, рр. 46—58. 3. Vasilenko, І.D. and Fіlіpova, L.M. (2013), Borotba z ome- loyu na topolі u zelenіj zonі Bіloї Cerkvi [Fighting mist- le toe on poplar in the green area of Bila Tserkva]. Naukovijvіsnik NLTU Ukrayini, vyp. 23.12, рр. 31—38. 4. Vinogradov, S. and Nikitin, P. (1912), Zametki ob ome- let [Notes about mistletoe]. Trudy Botanicheskogo sada Yurevskogo universiteta, vol. 10, р. 45. 5. Dragan, N.V. and Epіtіforov, E.M. (2016), Omela avst- rіjska — nebezpechnij parazit sosni zvichajnoyi [Austrian Mistletoe — a dangerous parasite of Scotch pine]. Su- chas nі tendencіyi zberezhennya, vіdnovlennya ta zba- ga chen nya fіtorі znomanіttya botanіchnih sadіv і den- dro parkіv: Materіali mіzhnar. naukovoyi kon fe ren cії (23—25 trav nya 2016 r., m. Bіla Cerkva), рр. 138—140. 6. Іvancіv, V.V. and Іvancіv, O.Yа. (2013), Ekologіchnі osoblivostі poshirennya omeli zvichajnoyi v bіotopah m. Lucka [Environmental features propagation mis- tletoe usual in biotope in Lutsk.]. Priroda Zahіdnogo Polіssya ta prileglih teritorіj, vol. 11, рр. 94—100. 7. Kazanceva, M.N. and Soloveva, A.A. (2009), Ehkolo- gicheskie posledstviya radikalnoj obrezki krony topolya balzamicheskogo (P. balsamifera) v gorodskih nasazh- deniyah Tyumeni [Ecological consequences of the ra- dical trimming of the Bologna poplar crownIn urban plantations of Tumen]. Vestnik ehkologii, lesovedeniya i landshaftovedeniya. Novosibirsk: Izd-vo In-ta prob- lem osvoeniya Severa SO RAN, 9, рр. 128—135. 8. Kataloh derevnykh roslyn dendrolohichnoho parku Oleksandriia NAN Ukrainy (2013), [Catalog of woody plants of dendropark Olexandria of NAS of Ukraine]. Pid zahalnoiu red. S.I. Halkina. Bila Tserkva: Bilo- tserkivdruk, 64 p. 9. Minyaeva, O. (1975), Rasprostranenie omely i borba s nej (SSHA) [The spread of mistletoe white and the fight against it (in the USA)]. Selskohozyajstvennaya ehkspress informaciya. Moscow: Nauka, р. 34. 10. Shlapak, V.P., Muzika, G.І., Sobchenko, V.F., Vіtenko, V.A., Marno, L.І. and Pasіchnij, O.P. (2010), Osoblivostі viznachennya stupenya poshkodzhennya Viscum al- bum derevnih nasadzhen v іstorichnіj chastinі den- droparku Sofіyivka [Features to determine the extent of damage Viscum album tree plantations in the his- toric arboretum Sofiyivka]. Naukovij vіsnik NLTU Uk- rayini: Zb. nauk.-tekhn. prac. Lvіv: RVV NLTU Ukrayini., vyp. 20.7, pp. 8—14. 11. Іvancіv, V.V., Bozhok, O.P., Рazura, І.M., Kolyada, L.B. and Bozhok, V.O. (2013), Osoblivostі organіzacіyi re- zultativnoї borotbi z omeloyu bіloyu [Features of ef- fective fight against white mistletoe]. Naukovij vіsnik NLTU Ukrayini, vyp. 24.5, рр. 13—18. 12. Kuznetsov, S.І., Levon, F.M., Klimenko, Yu.A., Pilipchuk, V.F. and Shumik, M.І. (2000), Suchasnij stan ta shlyahi optimіzacії zelenih nasadzhen v Kievі [The current sta te and ways to optimize green space in Kyiv]. Іnt ro dukcіya і zelene budіvnictvo. Bіla Cerkva, рр. 90—104. 13. Cilyurik, A.V. and Urdyakov, І.M. (2012), Bіo eko lo- gіchnі ta morfologіchnі vlastivostі omeli avstrіjskoy (Vis cum aus t riacum W.) ta rozpovsyudzhennyayiyi v lі soparkovih gospodarstvah mіsta Kieva [Bioecological and morphological properties of mistletoe Austria (Vis cum austriacum W.) and distribute it in the forest park of city Kyiv]. Naukovij vіsnik NUBіP, vyp. 3 (32), pp. 126—131. 14. Cilyurik, A.V. and Shevchenko, S.V. (2008), Lіsova fі- topatologіya: pіdruchnik [Forest phytopathology, tu to- rial]. Kyiv: Vid-vo KVІC, 464 р. 15. Barney, C.W., Hawksworth, F.G. and Geils, B.W. (1998), Host of Viscum album, Eur. J. Forest Pathology, vol. 28., pp. 187—208. 16. Hawksw, F.G., Calder, M. and Dermhardt, P. (1998), Mist letoesas forest parasites, pp. 317—333. 17. Hoffman, G.M., Nienhaus, F. and Poehling, H.M. (1994), Lehrbuch der Phytomedzin. Berlin: Blackwel, 542 p. 18. Schutt, P., Schuck, H.J. and Stimm, B. (1992), Le xi kon der Forst botanic. Landsberg: Ecomed, 581 p. 19. Zuber, D. (2004), Biological flora of Central Europe: Viscum album L. Flora, vol. 199, N 3, pp. 181—203. Recommended by O.M. Gorelov Received 30.05.2017 78 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 3 С.І. Галкін, Н.В. Драган, Н.М. Дойко, Ю.В. Пидорич С.И. Галкин, Н.В. Драган, Н.М. Дойко, Ю.В. Пидорич Государственный дендрологический парк «Александрия» НАН Украины, Украина, г. Белая Церковь ОМЕЛА В СИСТЕМЕ ОТНОШЕНИЙ ХОЗЯИН–ПАРАЗИТ Цель — выявить распространение омелы (род Viscum) в дендропарке «Александрия» НАН Украины и город- ских насаждениях г. Белая Церковь, проанализиро- вать связи омела—дерево-хозяин, особенности усы- хания пораженных омелой деревьев. Материал и методы. Объектами исследований бы- ли древесные насаждения дендропарка «Александ- рия», городские и пригородные насаждения г. Белая Церковь, а также насаждения Тернопольской, Ива но- Франковской и Житомирской областей во время экс- педиционных обследований 2015-2016 гг. Учет оме лы проводили ранней весной и осенью в безлиствен- ный период по 4-балльной шкале И.Д. Василенко и Л.Н. Филиппова (2013). Результаты. Отмечено существенное увеличение ко личества пораженных деревьев и растений омелы на деревьях, освоение в районе исследований омелой новых видов растений-хозяев, в частности тех, кото- рые считались стойкими к ней (тополь сереющий). Наибольшее количество видов растений-хозяев (28) выявлено в дендропарке «Александрия». Наблюдает- ся массовая суховершинность пораженных омелой деревьев и усыхание отдельных из них. Усыхание де- ревьев преобладает в экологически неблагоприятных экотопах. Отмеченное в последнее десятилетие изме- нение поведения V. austriacum (занесенной в Красную книгу Беларуси, Красный список Международного союза охраны природы, Европейский Красный спи- сок, Дополнение I Бернской конференции), которая приводит к катастрофическому усыханию сос ны обык- новенной, может быть основанием для пересмотра принципа формирования Красной книги и других природоохранных списков. Выводы. В районе исследований в зеленых насаж- дениях существенно увеличилось распространение V. аlbum и видов растений-хозяев. Поражение омелой деревьев приводит к их массовой суховершинности. Однако в настоящие время в районе исследований V. аlbum не является главной и единственной причи- ной гибели деревьев — в одинаковой мере усыхают по- раженные омелой деревья и деревья, не заселенные ею. Ключевые слова: Viscum аlbum, V. аbietis, V. аustriacum, полупаразит, дендропарк «Александрия», растения- хо зяева, усыхание деревьев, Красная книга. S.I. Galkin, N.V. Dragan, N.M. Doyko, Yu.V. Pidorich State dendrological park Olexandria, National Academy of Sciences of Ukraine, Bila Tserkva MISTLETOE IN THE RELATIONS SYSTEM OF “HOST-PARASITE” Objective — to identify the spread of mistletoe (Viscum) in the dendrological park Olexandria and city plantations in Bila Tserkva, analysis of connections mistletoe-host tree, mechanisms of trees drying affected by mistletoe. Material and methods. Objects of research were tree plantations in arboretum Olexandria, urban and suburban plantations of Bila Tserkva. Some studies were conducted in plantations in Ternopil, Ivano-Frankivsk and Zhyto- myr regions during expeditions surveys in 2015-2016 years. Accounting of mistletoe was carried out in early spring and autumn, in leafless period with the help of four-point scale of I.D. Vasilenko and L.M. Filippova (2013). Results. Observed significant increase in the number of affected trees and the number of mistletoe in the trees. Most mistletoe host plants (28 species) are found in the park Olexandria. There is a massive dried peaks of affected trees and mistletoe drying of some of them, there is a pre- vails of drying trees in environmentally adverse ecotypes . Noticed in the last decade behavior change of V. austria- cum (Red Book of Belarus, the IUCN Red List, European Red List, Annex I of the Berne Conference), which leads to a catastrophic shrinkage of Pinus sylvestris L., this may justify a principle of formation of the Red Book environ- mental and other registers. Conclusions. The spread of Viscum album and number of hosts types significantly increased in the area of research in the green plantations. Damage of the tree by mistletoe leads to their mass top drying. But now in the study area V. album is not the main and only one cause of death of trees — equally dry trees damaged by mistletoe and tree, not settled by it. Key words: Viscum аlbum, V. аbietis, V. аustriacum, semi- parasite, dendrological park Olexandria, host plant, drying trees endangered, Red Book.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-70
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:39:22Z
publishDate	2017
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/a9/2c955c716da21bada6cc92f6d7008ca9.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-702019-11-11T08:14:37Z Mistletoe in the relations system of "host-parasite" Омела в системі відносин “господар–паразит” Galkin, S.I. Dragan, N.V. Doyko, N.M. Pidorich, Yu.V. Objective – to identify the spread of mistletoe (Viscum) in the dendrological park Olexandria and city plantations in Bila Tserkva, analysis of connections mistletoe-host tree, mechanisms of trees drying affected by mistletoe. Material and methods. Objects of research were tree plantations in arboretum Olexandria, urban and suburban plantations of Bila Tserkva. Some studies were conducted in plantations in Ternopil, Ivano-Frankivsk and Zhytomyr regions during expeditions surveys in 2015–2016 years. Accounting of mistletoe was carried out in early spring and autumn, in leafless period with the help of four-point scale of I.D. Vasilenko and L.M. Filippova (2013). Results. Observed significant increase in the number of affected trees and the number of mistletoe in the trees. Most mistletoe host plants (28 species) are found in the park Olexandria. There is a massive dried peaks of affected trees and mistletoe drying of some of them, there is a prevails of drying trees in environmentally adverse ecotypes. Noticed in the last decade behavior change of V. austriacum (Red Book of Belarus, the IUCN Red List, European Red List, Annex I of the Berne Conference), which leads to a catastrophic shrinkage of Pinus sylvestris L., this may justify a principle of formation of the Red Book environmental and other registers. Conclusions. The spread of Viscum album and number of hosts types significantly increased in the area of research in the green plantations. Damage of the tree by mistletoe leads to their mass top drying. But now in the study area V. album is not the main and only one cause of death of trees – equally dry trees damaged by mistletoe and tree, not settled by it. Мета – виявити поширення омели (рід Viscum) в дендропарку “Олександрія” НАН України та міських насадженнях м. Білої Церкви, проаналізувати зв’язки омела — дерево-господар, особливості всихання уражених омелою дерев. Матеріал та методи. Об’єктами досліджень були деревні насадження дендропарку “Олександрія”, міські та приміські насадження м. Біла Церква, а також насадження Тернопільської, Івано-Франківської і Житомирської областей під час експедиційних обстежень 2015-2016 рр. Облік омели проводили рано навесні та восени в безлистяний період за 4-бальною шкалою І.Д. Василенка і Л.М. Філіппова (2013). Результати. Відзначено суттєве збільшення кількості уражених дерев та омели на деревах, освоєння в районі до слідження омелою нових видів рослин-господарів, зокрема тих, які вважали стійкими до неї (тополя сіріюча). Найбільшу кількість видів рослин-господарів (28) виявлено в дендропарку “Олександрія”. Спостерігається масова су ховершинність уражених омелою дерев та всихання окремих з них. Усихання дерев переважає в екологічно несприятливих екотопах. Відзначена в останнє десятиліття зміна поведінки V. аustriacum (занесеної до Червоної книги Білорусі, Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, Європейського Червоного списку, Додатку І Бернської конференції), яка призводить до катастрофічного всихання сосни звичайної, може бути підставою для перегляду принципу формування Червоної книги та інших природоохоронних списків. Висновки. В районі дослідження в зелених насадженнях суттєво збільшилося поширення V. аlbum та кількість видів рослин-господарів. Ураження омелою дерев призводить до їх масової суховершинності. Однак нині в районі досліджень V. аlbum не є провідною та єдиною причиною загибелі дерев – однаковою мірою всихають уражені омелою дерева та дерева, не заселені нею. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2017-08-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/70 10.5281/zenodo.2325002 Plant Introduction; Vol 75 (2017); 71-78 Інтродукція Рослин; Том 75 (2017); 71-78 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377692 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/70/63 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Galkin, S.I. Dragan, N.V. Doyko, N.M. Pidorich, Yu.V. Омела в системі відносин “господар–паразит”
title	Омела в системі відносин “господар–паразит”
title_alt	Mistletoe in the relations system of "host-parasite"
title_full	Омела в системі відносин “господар–паразит”
title_fullStr	Омела в системі відносин “господар–паразит”
title_full_unstemmed	Омела в системі відносин “господар–паразит”
title_short	Омела в системі відносин “господар–паразит”
title_sort	омела в системі відносин “господар–паразит”
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/70
work_keys_str_mv	AT galkinsi mistletoeintherelationssystemofquothostparasitequot AT dragannv mistletoeintherelationssystemofquothostparasitequot AT doykonm mistletoeintherelationssystemofquothostparasitequot AT pidorichyuv mistletoeintherelationssystemofquothostparasitequot AT galkinsi omelavsistemívídnosingospodarparazit AT dragannv omelavsistemívídnosingospodarparazit AT doykonm omelavsistemívídnosingospodarparazit AT pidorichyuv omelavsistemívídnosingospodarparazit

Омела в системі відносин “господар–паразит”

Репозитарії

Схожі ресурси