Збереження та відновлення видів і форм роду Aesculus L. у старовинному ландшафтному парку

A history of introduction of separate species and forms of a genus Aesculus L. in ancient landscape park Trostyanets is studied, the estimation to their state of the art is given and the pathes of their preservation and iterating in the conditions of dendropark are determined.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автори:	Ilyenko, O.O., Smilyanets', N.M., Mashkovs'ka, S.P.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2008
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/701
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860123563194843136
author	Ilyenko, O.O. Smilyanets', N.M. Mashkovs'ka, S.P.
author_facet	Ilyenko, O.O. Smilyanets', N.M. Mashkovs'ka, S.P.
author_sort	Ilyenko, O.O.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-12-24T13:28:45Z
description	A history of introduction of separate species and forms of a genus Aesculus L. in ancient landscape park Trostyanets is studied, the estimation to their state of the art is given and the pathes of their preservation and iterating in the conditions of dendropark are determined.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2556968
first_indexed	2025-07-17T12:45:01Z
format	Article
fulltext	90 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2008, № 1 Мета та завдання досліджень старовинних паркових біогеоценозів полягають у забез- печенні їхньої довговічності, збереженні ге- нофонду та декоративно-художніх комп- лексів. Це зумовлює актуальність вивчення складу, структури та функціонування пар- кових насаджень, а також стану, розвитку і життєвості паркового дендроценозу, визна- чення його місця в загальній схемі паркової екосистеми. В зв'язку з тим, що паркова екосистема є комплексом взаємозалежних підсистем і займає особливе положення в системі: особина — ценопопуляція — денд- роценоз — фітоценоз — біоценоз — біогео- ценоз, вона істотно впливає як на парамет- ри окремих елементів, так і на структурно- функціональну організацію всього парково- го біогеоценозу [9]. Оскільки особина є най- першою складовою паркової екосистеми, потрібно вивчати парковий дендроценоз на рівні найдрібніших таксономічних груп: видів, форм, культиварів. Проблема збереження та відновлення насаджень у старовинних парках постала вже на початку їхнього створення. В Ук- раїні одним з кращих парків пейзажного типу є Державний дендрологічний парк "Тростянець", закладений майже 170 років тому, який і сьогодні вражає не тільки чудо- вими пейзажами, а й багатим асортиментом деревно-кущової рослинності. Нині більше половини видового складу деревних рослин дендропарку представлено невеликою кількістю особин, більшість з яких досягли граничного віку. Без штучного відтворення їх найближчими роками видовий склад мо- же зменшитись на кілька десятків. Одинич- ними екземплярами граничного віку, зокре- ма, представлені види та форми роду Aes- culus L. (гіркокаштан). У зв'язку з цим, ме- тою нашої роботи було вивчити історію інтродукції окремих видів і форм роду Aes- culus у дендропарку "Тростянець", оцінити їхній сучасний стан та визначити шляхи їх збереження та відновлення в умовах денд- ропарку. Історію інтродукції видів і форм роду Aesculus у дендропарку "Тростянець" вив- чали за архівними матеріалами, інвентари- заційними відомостями та літературними даними [3, 8, 12, 16, 17]. Стан деревних рос- лин оцінювали за 5-бальною шкалою [12]. Фенологічні спостереження та вимірюван- ня морфометричних показників дерев гіркокаштанів проводили за загальноприй- нятими методиками [1, 2, 15]. Результати досліджень засвідчили, що таксономічний склад гіркокаштана в денд- ропарку скорочується. Так, у різні роки налічувалося від 6 до 25 видів і форм, зокре- ма, в 1886—1887 рр. — 25, у 1948—1949 рр. — 6, у 1957—1960 рр. — 8, у 1995—1997 рр. — 7 [8]. Таким чином, таксономічний склад роду Aesculus у дендропарку "Тростянець" за період його існування зменшився з 25 до 7 одиниць, і сьогодні тут зростають 4 види гіркокаштана: A. hippocastanum L., A. carnea Hayne, A. glabra Willd, A. octandra Marsh. і 3 УДК 712.253:582.746.56:502.75 О.О. ІЛЬЄНКО, Н.М. СМІЛЯНЕЦЬ, С.П. МАШКОВСЬКА Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ВИДІВ І ФОРМ РОДУ AESCULUS L. У СТАРОВИННОМУ ЛАНДШАФТНОМУ ПАРКУ Вивчено історію інтродукції окремих видів і форм роду Aesculus L. у старовинному ландшафтному парку "ТростяZ нець", подано оцінку їхнього сучасного стану і визначено шляхи їх збереження та відновлення в умовах дендропарку. © О.О. ІЛЬЄНКО, Н.М. СМІЛЯНЕЦЬ, С.П. МАШКОВСЬКА, 2008 91ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2008, № 1 ЗЗббеерреежжеенннняя ттаа ввііддннооввллеенннняя ввииддіівв іі ффооррмм ррооддуу AAeessccuulluuss LL.. уу ссттааррооввииннннооммуу ллааннддшшааффттннооммуу ппааррккуу форми A. hippocastanum L.: f. baumanni C.K.Schneid., f. pyramidalis Henry, f. umbra- culifera (Jaeg.) Schelle. Найчисленнішим видом роду Aesculus у дендропарку "Тростянець" є гіркокаштан звичайний (А. hippocastanum), який є досить зимостійким, щорічно цвіте і плодоносить. Середня дата початку цвітіння в умовах "Тростянця" — 10.05 (02.05—23.05). Квітки великі, діаметром близько 2,5 см, пелюстки білі або кремові з жовтою чи рожевою пля- мою біля основи, розмір суцвіття — близько 20—30 × 8—12 см (100—150 квіток). Цвітіння в умовах дендропарку триває 20—30 діб. На сьогодні біля санаторію, розташова- ного на місці колишньої садиби, збереглося кілька вікових екземплярів цього виду, офіційних даних про рік посадки яких не- має. Виходячи з віку дерев, вони були ви- саджені при І.М. Скоропадському, тобто приблизно у 1836—1838 рр., коли почалися масові посадки та оформлення під'їздних алей до садиби. Екземпляр, який зростає в 5 м від огорожі зі сторони ставків, — один з найкрупніших у дендропарку. Його вік — близько 170 років, висота — 20,5 м, діаметр стовбура на висоті 130 см — 110 см, діаметр крони — 23 м. Його стан нами оцінено в 5 балів. Екземпляр, що зростає впритул до ого- рожі з іншого боку санаторію, також має вік близько 170 років, заввишки 20,5 м, діаметр стовбура — 76 см, діаметр крони — 16 м, оцінка стану — 5 балів. Насіння цього екзем- пляра — найкрупніше з усіх досліджених нами. Гілки, особливо нижнього ярусу, ма- ють ознаки плакучої форми. В літературі є відомості, що один з найстаріших гіркокаш- танів, який зберігся до наших днів і зростає в районі сучасного санаторію, цвіте і плодо- носить нерівномірно: в один рік — одна час- тина, наступного року — інша [17]. Вивчаю- чи розташування плодів, можна припусти- ти, що йдеться саме про цей екземпляр. На висоті близько 2 м стовбур роздвоюється на дві рівноцінні частини, що створює вражен- ня двостовбурного дерева (рис. 1). Очевидно, цим і зумовлене однобічне цвітіння і плодо- ношення. Алея з екземплярів A. hippocastanum, ви- саджена у 1905—1907 рр. у вигляді рядових посадок з обох боків дороги, в один ряд з кожної сторони, яка вела до садиби і акцен- тувала увагу на парадному вході, збереглася частково. Нині вона налічує близько 40 екзем- плярів, відстань між якими становить 4,5 м. Загальний стан цих дерев оцінено нами на 3—5 балів. У багатьох дерев відмічено коре- неву поросль. На початку жовтня в одного екземпляра зафіксовано явище вторинного цвітіння, що викликає певне занепокоєння. Гіркокаштани на Монументальній галя- вині, що є однією з найкращих в дендропар- ку, підкреслюють велич хвойних порід: Abi- es nordmanniana (Stev.) Spach., Picea abies (L.) Karst., Pinus sylvestris L., які слугують тлом для листяних порід. Стан цих гіркокаш- танів оцінено на 4—5 балів. Форма A. hip- pocastanum f. umbraculifera, що згадується в інвентаризаційних списках (1958—1960 рр.), має висоту 20 м, діаметр стовбура — 60 см, діаметр крони — 16 м і характеризується закрученістю стовбура. Кореневий паросток у хорошому стані. Інше дерево A. hippocas- tanum на цій же галявині потерпає від дуп- ла в нижній частині стовбура. І хоча всі гілки Рис. 1. Найстаріший екземпляр гіркокаштана звичайного, що зростає в районі сучасного санато- рію і створює враження двостовбурного дерева 92 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2008, № 1 ОО..ОО.. ІІллььєєннккоо,, НН..ММ.. ССмміілляяннееццьь,, СС..ПП.. ММаашшккооввссььккаа зберегли фотосинтезуючу поверхню лист- ків, дерево може загинути через імовірність розлому стовбура по лінії дупла при сильно- му вітрі. Найбільш вдале поєднання листяних та хвойних порід з використанням гіркокашта- на — в районі "Швейцарії", що розташований у південно-східній частині парку і займає площу близько 30 га (рис. 2). Група, що скла- дається з A. hippocastanum (один з яких має закрученість стовбура), видів роду Thuja Tourn., Picea Diert., Juniperus L., Parte- nocissus Planch., розташована на пагорбі, де кожен вид займає відповідний ярус: підніжжя ефектно задекороване Juniperus sabina L. (який ще називають "зеленим по- лум'ям" за яскраво-зелені, спрямовані дого- ри гілки), вище схил вкрито Partenocissus qu- inquefolia (L.) Planch., що восени палає "чер- воним полум'ям", а на самій вершині, як ак- цент, що справляє найвище емоційне вра- ження, розташована група з A. hippocasta- num, тлом для якої слугує велетенська стіна з вікових хвойних дерев різних видів і форм, які відрізняються за забарвленням хвої (від темно-зеленої через смарагдову до блакит- ної). Ефект створюється завдяки вдало підіб- раним параметрам (висота, структура, габі- тус, забарвлення, розташування дерев та кущів по відношенню один до одного тощо). Гармонійне розміщення групи в цілому та ви- користання прийому несподіваного розкрит- тя підсилює емоційне враження від неї. Цікавий екземпляр A. hippocastanum зростає неподалік від "Вестибюльної галя- вини": його гілки сплелися у верхній час- тині. На цій галявині в змішаних посадках є декілька молодших гіркокаштанів. Хоча A. hippocastanum віднесено до слабо самовідновлюваних видів [5], нині зникнення з парку йому не загрожує. Так, збільшення кількості особин з 530 у 1957—1960 рр. до 734 особин у 1995—1997 рр. і відповідно з 1,3 до 1,5 % від чисельності основних паркоутворю- ючих порід, свідчить про правильно прове- дену роботу з цим видом. Тим більше, що за віковою структурою переважають середнь- овікові (діаметр стовбура 20—50 см; 51,1 %) та молоді особини (діаметр стовбура 6— 20 см; 36,5 %), що у цілому становить 87,6 % від загальної кількості [10]. Оцінка стану вікових гіркокаштанів, проведена протягом 2007 р., засвідчила, що більшість особин, не- зважаючи на їхній вік, мали відмінний деко- ративний стан, добре цвіли і плодоносили в умовах дендропарку. Дослідження зразків насіння свідчать про те, що майже всі особини гіркокаштанів мали набагато кращий стан, порівняно з тими, що зростають у вуличних насадженнях м. Києва [14]. Вони не мали відхилень від норми за фа- зами цвітіння та плодоношення, розмірами і життєздатністю насіння і можуть викорис- товуватися як маточні екземпляри для про- ведення робіт з отримання високоякісного посадкового матеріалу для озеленення. Чисельність особин інших видів роду Aesculus скорочується [7]. Так, кількість Рис. 2. Гіркокаштани у групі з листяних та хвой- них порід, район "Швейцарії" 93ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2008, № 1 ЗЗббеерреежжеенннняя ттаа ввііддннооввллеенннняя ввииддіівв іі ффооррмм ррооддуу AAeessccuulluuss LL.. уу ссттааррооввииннннооммуу ллааннддшшааффттннооммуу ппааррккуу екземплярів видів A. carnea, A. glabra, A. oc- tandra в рівнинному районі Тростянецького парку з 1960 до 1997 р. зменшилася з 8, 4, 12 до 4, 0 і 10 відповідно. Ці види потребують вжиття термінових заходів зі збільшення кількості особин на території парку. Гіркокаштан голий (А. glabra Willd.) у дендропарку "Тростянець" вирощувався переважно в арборетумі, де в 1960 р. було 11 рослин 12-річного віку. Ще 3 дерева цьо- го виду зафіксовано в Івковому яру та в районі струмка, що живить озеро Куциха. Ці рослини мали вік 32—93 роки, висоту до 14 м, діаметр стовбура до 22 см; 104-річні дерева були заввишки 17 м, з діаметром стовбура 34 см, щорічно цвіли та плодоноси- ли, але в деякі роки у них обмерзали од- норічні прирости. В умовах дендропарку дерева зацвітали після облиснення, середня дата початку цвітіння — 16.05 (06.05—30.05). Квітки завдовжки близько 3 см, зібрані в прямостоячі суцвіття розміром 15—17 × 6— 9 см (40—70 квіток). Тривалість цвітіння становить близько 15—20 діб. Гіркокаштан м'ясочервоний (А. carnea Hayne) — гібрид, який було отримано у 1818 р. від схрещування гіркокаштана звичайного і г. червоного (A. hippocastanum × A. pavia L.). Тростянецький дендропарк був одним із пер- ших центрів інтродукції в Україну цього гібрида: у 1821 р. його було інтродуковано у Нікітський ботанічний сад, а в 1860 р. — у ландшафтний парк "Тростянець" [3]. У 1960 р. у дендропарку "Тростянець" зростало 3 де- рева А. carnea, а нині в рівнинному районі їх 4, заввишки до 15 м, з діаметром стовбура до 40 см, з широкопірамідальною кроною. Вони щорічно рясно цвітуть та плодоносять. Квітки оранжево-рожеві, рожево-червоні або темно-червоні, діаметром близько 2 см, схожі на квітки A. hippocastanum. Екземп- ляри, що зростають у дендропарку, зи- мостійкі, але в окремі роки обмерзають верхівки однорічних приростів. Середня да- та початку цвітіння — 12 травня. Вид ви- могливий до ґрунтової вологи і відносно стійкий до повітряної посухи. Один з найде- коративніших видів гіркокаштанів. Розмно- жується щепленням, оскільки має слабку репродуктивну здатність. Як підщепу вико- ристовують одно- і дворічні сіянці гірко- каштана звичайного [4]. Гіркокаштан восьмитичинковий (А. оc- tandra Mars.) — найморозостійкіший вид се- ред інтродукованих в Україні гіркокаш- танів. У дендропарку "Тростянець" у 1960 р. налічувалось 5 екземплярів, а нині — 10, що зростають у рівнинному районі, заввишки до 20 м, з діаметром стовбура до 55 см. Рос- лини виду цвітуть та плодоносять, майже не підмерзають. Зацвітають дерева після об- лиснення, середня дата початку цвітіння 16.05 (06.05—25.05). Квітки жовтувато-оран- жеві, кармінно-червоні, близько 3,0—3,5 см завдовжки, зібрані в суцвіття розміром 12— 15 × 6 см. Тривалість цвітіння становить 15— 20 (29) діб. Крім того, існують дані про те, що в ланд- шафтний парк "Тростянець" у 1852 р. був інтродукований гіркокаштан каліфорнійZ ський (A. californica (Spach) Nutt.), якого, на жаль, в інвентаризаційних відомостях не виявлено. Це дерево до 12—15 м заввишки, зі світло-сірою майже гладкою корою. Квіт- ки від білих до блідо-рожевих, зібрані у вузькі пірамідальні волоті. Батьківщина — Північна Америка (Каліфорнія), де він рос- те переважно по берегах річок. Ріст повіль- ний. Цвіте рясно, але плодоносить слабо. Плоди високої схожості. Вид достатньо зи- мостійкий, але не посухостійкий: без поли- ву не росте. Можливо, внаслідок непра- вильно обраного місця посадки в дендро- парку, цей вид випав. Зважаючи на волого- любність, необхідно спробувати вирощува- ти A. californica в умовах з підвищеною вологістю, поблизу балок та низин. На сьогодні одиничними екземплярами представлені форми A. hippocastanum L.: f. baumanni, f. pyramidalis, f. umbraculifera [9], які не здатні самовідновлюватися в умо- вах паркового ценозу і потребують терміно- вого штучного відновлення достатньої кіль- кості екземплярів. 94 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2008, № 1 ОО..ОО.. ІІллььєєннккоо,, НН..ММ.. ССмміілляяннееццьь,, СС..ПП.. ММаашшккооввссььккаа Багатовіковий екземпляр A. hippocas- tanum f. baumanni, що зростає в районі Івкового яру, заввишки 25 м, з компактною видовженою кроною; вирізняється білими махровими квітками, цвіте дещо довше, ніж типова форма, але не плодоносить. Харак- теризується високою зимостійкістю. Одна рослина A. hippocastanum f. umbra- culifera зростає на "Монументальній галя- вині". Вирізняється густою кулеподібною кроною. Добре зимує, цвіте та плодоносить. У літературі є дані, що у дендропарку "Тростянець" зростали ще дві форми гірко- каштана [11], але в інвентаризаційних спис- ках нам не вдалося їх виявити. Це f. luteo- variegata (West.) Rehd, що має листочки з жовтими чи золотисто-жовтими цяточками і f. laciniata Jacq., яка вирізняється вузьки- ми, глибоко- і нерівнонадрізаними листоч- ками. Ураховуючи інтродукційний досвід та історичні дані, вважаємо, що найбільш прийнятними для дендропарку "Тростя- нець" є 9 видів роду Aesculus: А. hippocas- tanum, А. glabra, А. carnea, А. оctandra, A. californica, A. chinensis Bge., A. hybrida DC., A. parviflora Walt., A. neglecta Lindl. та 6 форм A. hippocastanum: f. baumanni, f. pyra- midalis, f. umbraculifera, f. luteo-variegata, f. laciniata, f. pendula Puvilland. І хоча за інвентаризаційними даними 1886—1887 рр. у дендропарку зростало 25 видів і форм Aesculus, ми рекомендуємо для збереження і відновлення в насадженнях 15, тому що безконтрольне та необґрунтоване насичен- ня дендропарку новими видами є неприпус- тимим. Контрольований видовий асорти- мент, який не порушує задуманої творцем парку або визначеної під час наукових досліджень композиційної побудови парку, на нашу думку, не тільки прийнятний, а й необхідний, тому поповнення новими вида- ми та формами Aesculus повинно відповіда- ти історичним даним на час створення Тростянецького дендропарку та досвіду інтродукції протягом всього періоду його існування. Отже, багатовікові гіркокаштани займа- ють особливе місце в ландшафті дендропар- ку "Тростянець", відіграють роль могутніх, добре розвинутих солітерів, що є найвищи- ми акцентами майже всіх композицій, але через нездатність більшості видів і форм роду Aesculus відтворюватися природним шляхом, ми рекомендуємо штучне відтво- рення, яке повинно складатися з таких етапів: 1. Вегетативне розмноження для подаль- шого введення в насадження форм A. hip- pocastanum, представлених одиничними екземплярами граничного віку: f. baumanni, f. pyramidalis, f. umbraculifera. 2. Збільшення кількості особин малопо- ширених видів роду Aesculus, таких як А. glabra, А. carnea, А. оctandra, які в дендро- парку представлені невеликою кількістю. 3. Введення в насадження дендропарку A. californica, і форм А. hippocastanum — f. luteo-variegata, f. laciniata, які, згідно з істо- ричними даними, росли в дендропарку і нині втрачені з різних причин (менша дов- говічність, недостатня кількість екземп- лярів, не продумано місце посадки волого- любних видів тощо). 4. Інтродукція нових для дендропарку видів та форм: A. chinensis, A. hybrida, A. parviflora, A. neglecta, А. hippocastanum f. pendula, з ретельним добором місця зрос- тання відповідно до основних принципів підбору рослин [18] та принципів ландшаф- тно-паркової архітектури. 1. Бейдеман И.Н. Методика фенологических наблюдений при геоботанических исследованиях. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1954. — 130 с. 2. Булыгин Н.Е. Фенологические наблюдения за древесными растениями. — Л.: ЛТА, 1979. — 96 с. 3. Волошин М.П. Конский каштан (Aesculus L.) на Украине // Бюл. ГБС. — 1961. — Вып. 44. — С. 28—31. 4. Жингиету И.И. Размножение прививкой конского каштана мясокрасного //Садоводство, ви- ноградарство и виноделие Молдавии. — 1980. — 1, № 5. — С. 53—54. 5. Ильенко А.А., Медведев В.А. Естественное 95ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2008, № 1 ЗЗббеерреежжеенннняя ттаа ввііддннооввллеенннняя ввииддіівв іі ффооррмм ррооддуу AAeessccuulluuss LL.. уу ссттааррооввииннннооммуу ллааннддшшааффттннооммуу ппааррккуу возобновление и динамика численности древесных видов дендропарка "Тростянец" // Інтродукція рослин. — 2005. — № 4. — С. 52—61. 6. Ильенко А.А., Медведев В.А. Пейзажи рав- нинного района дендропарка "Тростянец": "Буковая поляна" // Інтродукція рослин. — 2006. — № 4. — С. 74—82. 7. Ильенко А.А., Медведев В.А., Шульга А.А. Искусственное возобновление и динамика числен- ности древесных интродуцентов в ландшафтах дендропарка "Тростянец" //Інтродукція рослин. — 2006. — № 1. — С. 68—83. 8. Ільєнко О.О., Курбаль Т.М., Медведєв В.А. Динаміка структурних змін насаджень дендропар- ку "Тростянець" // Інтродукція рослин. — 2001. — № 1-2. — С. 199—207. 9. Ільєнко О.О., Медведєв В.А. Методологічні аспекти вивчення та оптимізації дендроценозу Тростянецького парку // Інтродукція рослин. — 2004. — № 4. — С. 92—99. 10. Клименко Ю.О., Ільєнко О.О., Медведєв В.А. Дендропарк "Тростянець": методика реконструкції насаджень // Інтродукція рослин. — 2001. — № 1- 2. — С. 208—224. 11. Колесников А.И. Декоративная дендрология. — М.: Лесн. пром-сть, 1974. — 703 с. 12. Кохно М.А., Трофименко Н.М., ПархоменZ ко Л.І. та ін. Дендрофлора України. Дикорослі й культивовані дерева і кущі. Покритонасінні. — К.: Фітосоціоцентр, 2005. — Ч. 2. — С. 408—413. 13. Кузнецов С.І., Левон Ф.М., Клименко Ю.А. та ін. Сучасний стан та шляхи оптимізації зелених насаджень в Києві // Зб. наук. праць "Інтродукція і зелене будівництво". — Біла Церква, 2000. — С. 90—94. 14. Машковская С.П., Шумик М.И. Анализ се- мян уличных насаждений Aesculus hippocastanum города Киева //Материалы Междунар. науч. конф., посвященной 75-летию со дня образования Цент- рального ботанического сада НАН Беларуси (12— 15 июня 2007 г., Минск). — Минск: Эдит ВВ, 2007. — С. 220—222. 15. Методы фенологических наблюдений при бо- танических исследованиях / Отв. ред. Г.Э. Шульц. — М.; Л.: Наука, 1966. — 104 с. 16. Мисник Г.Е. Деревья и кустарники дендропар- ка "Тростянец". — К.: Изд-во АН УССР, 1962. — 179 с. 17. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ландшаф- тной архитектуре. — К.: Наук. думка, 1977. — 272 с. 18. Рубцов Л.И. Проектирование садов и пар- ков. — М.: Стройиздат, 1979. — 184 с. Рекомендував до друку Ф.М. Левон А.А. Ильенко, Н.Н. Смилянец, С.П. Машковская Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины Украина, г. Киев СОХРАНЕНИЕ И ВОЗОБНОВЛЕНИЕ ВИДОВ И ФОРМ РОДА AESCULUS L. В СТАРИННОМ ЛАНДШАФТНОМ ПАРКЕ Изучена история интродукции отдельных видов и форм рода Aesculus L. в старинном ландшафтном парке "Тростянец", дана оценка их современного состояния и определены пути их сохрания и возоб- новления в условиях дендропарка. O.O. Ilyenko, N.M. Smilyanets', S.P. Mashkovs'ka M.M. Gryshko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv PRESERVATION AND ITERATING IN PLANTA- TIONS OF ANCIENT LANDSCAPE OF SPESIES AND FORMS OF A GENUS AESCULUS L. A history of introduction of separate species and forms of a genus Aesculus L. in ancient landscape park Trostyanets is studied, the estimation to their state of the art is given and the pathes of their preservation and iterating in the conditions of den- dropark are determined.
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-701
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:45:01Z
publishDate	2008
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/c3/959c1cac471171891eb1db378aee87c3.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-7012019-12-24T13:28:45Z Preservation and iterating in plantations of ancient landscape of spesies and forms of a genus Aesculus L. Збереження та відновлення видів і форм роду Aesculus L. у старовинному ландшафтному парку Ilyenko, O.O. Smilyanets', N.M. Mashkovs'ka, S.P. A history of introduction of separate species and forms of a genus Aesculus L. in ancient landscape park Trostyanets is studied, the estimation to their state of the art is given and the pathes of their preservation and iterating in the conditions of dendropark are determined. Вивчено історію інтродукції окремих видів і форм роду Aesculus L. у старовинному ландшафтному парку “Тростянець”, подано оцінку їхнього сучасного стану і визначено шляхи їх збереження та відновлення в умовах дендропарку. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2008-03-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/701 10.5281/zenodo.2556968 Plant Introduction; Vol 37 (2008); 90-95 Інтродукція Рослин; Том 37 (2008); 90-95 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377803 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/701/668 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Ilyenko, O.O. Smilyanets', N.M. Mashkovs'ka, S.P. Збереження та відновлення видів і форм роду Aesculus L. у старовинному ландшафтному парку
title	Збереження та відновлення видів і форм роду Aesculus L. у старовинному ландшафтному парку
title_alt	Preservation and iterating in plantations of ancient landscape of spesies and forms of a genus Aesculus L.
title_full	Збереження та відновлення видів і форм роду Aesculus L. у старовинному ландшафтному парку
title_fullStr	Збереження та відновлення видів і форм роду Aesculus L. у старовинному ландшафтному парку
title_full_unstemmed	Збереження та відновлення видів і форм роду Aesculus L. у старовинному ландшафтному парку
title_short	Збереження та відновлення видів і форм роду Aesculus L. у старовинному ландшафтному парку
title_sort	збереження та відновлення видів і форм роду aesculus l. у старовинному ландшафтному парку
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/701
work_keys_str_mv	AT ilyenkooo preservationanditeratinginplantationsofancientlandscapeofspesiesandformsofagenusaesculusl AT smilyanetsnm preservationanditeratinginplantationsofancientlandscapeofspesiesandformsofagenusaesculusl AT mashkovskasp preservationanditeratinginplantationsofancientlandscapeofspesiesandformsofagenusaesculusl AT ilyenkooo zberežennâtavídnovlennâvidívíformroduaesculuslustarovinnomulandšaftnomuparku AT smilyanetsnm zberežennâtavídnovlennâvidívíformroduaesculuslustarovinnomulandšaftnomuparku AT mashkovskasp zberežennâtavídnovlennâvidívíformroduaesculuslustarovinnomulandšaftnomuparku

Збереження та відновлення видів і форм роду Aesculus L. у старовинному ландшафтному парку

Репозитарії

Схожі ресурси