Мікориза сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.)

The morphological and anatomic structure of European cedar pine mycorhiza in various coenotical conditions is introdused. The results of investigations of ground mycorhiza influence on European cedar pine seedlings are given.

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2008
Main Author:	Sirenko, O.G.
Format:	Article
Language:	English
Published:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2008
Online Access:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/717
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Plant Introduction
Download file:

Institution

Plant Introduction

_version_	1860123628233818112
author	Sirenko, O.G.
author_facet	Sirenko, O.G.
author_sort	Sirenko, O.G.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-12-21T22:16:43Z
description	The morphological and anatomic structure of European cedar pine mycorhiza in various coenotical conditions is introdused. The results of investigations of ground mycorhiza influence on European cedar pine seedlings are given.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2560690
first_indexed	2025-07-17T12:45:08Z
format	Article
fulltext	73ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2008, № 3 Появу ектомікоризних симбіозів пов'язують з виникненням древніх Pinophyta в карбоні тріасі (345—225 млн років тому) [4, 7]. Існу ючі сьогодні види хвойних є облігатно міко трофними — живлення відбувається лише за допомогою взаємодії з мікоризними гри бами [5, 8]. За допомогою мікоризоутворюючих гри бів відбувається: — постачання деревним видам мінераль них речовин (азоту, калію, натрію, фосфору, кальцію, магнію, заліза), зокрема, мікоризо утворюючі гриби здатні засвоювати з ґрунту важкодоступні для рослин сполуки; — постачання рослинам води через мі целій, що простягається на значну відстань через зону фізіологічної сухості, що підви щує посухостійкість рослин; — зростання стійкості рослин до ґрунто вих паразитарних інфекцій; — збільшення кількості хлорофілу в хвої та листках, підвищення транспірації; — збільшення активної поглинаючої по верхні коренів [5, 11]. Мікоризоутворюючі гриби виділяють ві таміни та ростові речовини, що не тільки прискорюють ріст сінців, а й сприяють кра щому проростанню насіння. Крім цього, ектомікоризи деревних угру повань є поєднуючим фактором, що забез печує взаємодію крізь міцелій не лише осо бин одного виду, а й коренів різних видів рослин, що сприяє фізіологічній єдності ор ганізмів ("соціальний комплекс організмів"), перерозподілу між ними ґрунтових ре сурсів [2, 12]. Негативний досвід лісовідновлення на ґрунтах, де раніше не зростали деревні ви ди, свідчіть про необхідність штучного за раження коренів деревних видів мікориз ними грибами (Д.А. Адамович (1935), Н.А. Юрре (1939), С.С. П'ятницький (1932), Н.Н. Степанов (1932), А.В. Бараней, Левінсон (1956), Хеч (1936), Уайт (1941), Мак Комб (1943), Мікола (1953), Уайльд (1954) та ін. [3, 5, 11]). Ще Г.Н. Висоцький (1902) вказу вав на необхідність внесення мікоризоут ворюючих грибів у степові ґрунти, що є важливою умовою для росту та прижив лення сіянців та саджанців деревних порід. Мікоризні особини відрізняються кращим ростом та приживлюваністю, стійкістю до патогенів порівняно з немікоризними. У Латвії протягом століття всі спроби інтродукувати сосну кедрову корейську бу ли безуспішними, доки А.В. Звіргзд не привіз з Далекого Сходу напіврозкладений опад з під деревостану виду, що був вико ристаний як субстрат для мікоризації ґрун ту в розсаднику під сіянцями і в дендрарії. Подібне явище спостерігав Н.К. Вехов при інтродукції хвойних [1]. В Індії Casuarina гарно розвивалась на зараженому ґрунті, без зараження гинула протягом трьох років. Caragana прижилась у Канаді тільки після того, як було проведено зараження ґрунту. В Айові сіянці сосни не росли доти, доки не утворювались мікоризи [3]. Тубьоф (1903) помітив, що сосна кедрова європейська (Pinus cembra L.) росте на аль © О.Г. СІРЕНКО, 2008 УДК 582.475:631.466 О.Г. СІРЕНКО Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014, м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 МІКОРИЗА СОСНИ КЕДРОВОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ (PINUS CEMBRA L.) Наведено опис морфологічної та анатомічної будови мікоризи сосни кедрової європейської в різних ценотичних умовах, результати вивчення впливу мікоризації ґрунту на сіянці сосни кедрової європейської. 74 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2008, № 3 ОО..ГГ.. ССііррееннккоо пійському перегної в симбіозі з грибами. Він описав бульбочки на коренях сосни кедро вої європейської [3]. Австрійський міколог G bl (1967) запропонував градацію умов зростання сосни кедрової європейської за лежно від мікоризності. На його думку, гар ний ріст виду можна очікувати за наявності мікориз білого, жовтого, сірого кольорів, сильно розгалужених, з багатошаровим грибним чохлом. Для поганих умов харак терними є мікоризи темно коричневих, темних і чорних кольорів, слабко розгалу жені, з малошаровими грибними чохлика ми. G bl (1967) відзначав, що бульбочкові мікоризи сосни кедрової європейської на копичують фосфору, калію та магнію в 3— 4 рази більше, ніж немікоризні короткі ко рені [9]. Contini i Lavarello [14] описали загальні характеристики ектомікоризи сосни кедро вої європейської. Гіфи гриба утворюють щільну оболонку навколо кореня і проника ють між клітинами вглиб. Корені мають ди хотомічне галуження. Мікоризи існують не на всіх коренях, а лише на коротких. Колір, форма, структура мікоризи тісно пов'язані з умовами середовища, що може бути їхнім показником. Авторами описані два типи мікоризи сосни кедрової європейської: ди хотомічно розгалужені та бульбочкоподібні. Останні мають дуже широкий екологічний спектр і є найбільш продуктивними. Метою нашої роботи було дослідження форми, підтипів мікориз та їхньої анатоміч ної будови на пробних площах, що відрізня ються за ценотичним складом та віковою структурою, впливу цих показників на сту пінь зараженості коренів, різноманітність форм мікориз, домінуючої форми мікоризи, глибини проникнення сітки Гартіга, а також впливу мікоризації ґрунту на проростання насіння та ріст сіянців сосни кедрової євро пейської. Для дослідження впливу мікоризоутво рюючих грибів на проростання насіння, ріст та приживлення сіянців після стратифікації насіння сосни кедрової європейської, зібра не в двох локалітетах (г. Ґрофа та г. Кізя), було висіяне у закритий ґрунт у такі суб страти: ділянка 1 — торф з додаванням верхньо го шару ґрунту з розсадника, на якому зростають саджанці сосни кедрової євро пейської, інтродуковані з Карпат, та ґрунту з під кедрів, що зростають на ботаніко гео графічній ділянці "Карпати" Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН Ук раїни (у співвідношенні 2:1:1); ділянка 2 — торф та верхній шар ґрунту з під насадження сосни кедрової сибірської на ділянці "Алтай" (1:1); ділянка 3 — торф та ґрунт з ділянки "Степи України" (1:1). Поява сходів сосни кедрової європей ської в усіх трьох варіантах не припиня лась з квітня до початку січня, коли темпе ратура повітря в розсаднику знизилась нижче нуля, і промерз ґрунт. Після відта нення ґрунту в кінці лютого поява сходів продовжилась. Останні сходи з'явилися в середині липня наступного за висівом року. Через 6 місяців після висіву облік сходів дав такі результати: на ділянці 1 зійшло 35% висіяного насіння, на ділянці 2 — 26%, на ділянці 3 — 30%. Таким чином, мікоризоутво рюючі гриби, що містились в ґрунті ділянок 1 та 2, істотно не вплинули на кількість пророс лого насіння порівняно з контролем (ділян ка 3). Водночас на ділянці 1 відпало 24% сходів, на ділянці 2 — 10%, на ділянці 3 — 30%, що також істотно не вплинуло на при живлюваність, але на ділянці 2 з липня по жовтень масово з'являлись капрофори опень ка осіннього (Armillariella mellea (Vahl.: Fr.) Karst.). Результати дослідження сіянців на пред мет відпаду протягом другого року (через два з половиною року після висіву): ділянка 1 — 6%, ділянка 2 — 77%, ділянка 3 — 48%. На ділянці 2 значний відсоток відпаду пояс нюється зараженням сіянців опеньком осін нім, на ботаніко географічній ділянці "Ал тай" у 2007 р. він спричинив вивалення двох особин сосни кедрової сибірської віком 24 75ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2008, № 3 ММііккооррииззаа ссооссннии ккееддррооввооїї єєввррооппееййссььккооїї ((PPiinnuuss cceemmbbrraa LL..)) роки. Таким чином, унаслідок зараження сіянців сосни кедрової європейської міко ризною землею з під особин даного виду спостерігалось зменшення відпаду на 42%. Для штучного відновлення сосни кедро вої європейської G bl, Mozer та Froidevaux пропонують такі способи мікоризації виду. Перший: в розсаднику необхідно підтриму вати умови, сприятливі для утворення міко риз: наявність органічних речовин (компост, торф, необроблена підстилка), рН 3,5—5,5 (при виборі місця під розсадник необхідно враховувати, що вапнякові ґрунти є неспри ятливим фактором для утворення мікори зи), вологість [3, 14]. Другий спосіб мікори зації сосни кедрової євопейської полягає в інокуляції чистими культурами Suillus plo rans, отриманими з капрофорів. Третій спосіб — інокулюм отримують з мікориз, що дає кращі результати. Походження іноку люма обирають залежно від умов середови ща посадки, що підвищує шанси адаптації особин до висотних умов при лісовіднов ленні. Гриби низин та висогогір'я, що утво рюють мікоризи, відрізняються між собою, тому саджанці, що зростали в розсаднику у низинах погано адаптуються до умов висо когір'я (гриби, пристосовані до високогір'я, можуть починати ріст вже при температурі 0 °С). Четвертий спосіб — внесення підстил ки з під деревостану сосни кедрової євро пейської під саджанці в розсаднику [14]. До видів, що утворюють мікоризи із сос ною кедровою європейською, належать: — Suillus plorans (Roll) Sing — найчас тіші симбионти; — Suillus placidus (Bon.) Sing — часто супроводжує молоді деревостани на волого му ґрунті; — Suillus sibiricus Sing. — часто супро воджує сосну кедрову сибірську, але інколи трапляється в Альпах; — Gomphidius helveticus Sing. — часто трапляється із сосною кедровою європей ською, але також є симбіонтом ялини, сос ни звичайної і гірської; — види роду Lactaria та Hydrocybe [14]. На пробних площах ми вивчали форми мікориз, загальне зараження коренів, під типи мікориз за класифікацією Домініка. Для цього на пробній ділянці викопували від трьох до п'яти особин виду в іматурній стадії, в особин віргінільної, генеративної стадій дослідження не проводили через сильну щебенюватість ґрунту і неможли вість прослідкувати хід росту коренів. В особин установлювали ступінь зараженості коренів (%) і колір мікоризи. Зразки коренів фіксували у розчині гліцерину, води і спир ту у рівних частинах для подальшого вив чення. Дослідження типу мікориз проводи ли за класифікацією Т. Домініка, а також використовували систему типів мікориз Л.А Семенової [9]. Для цього робили попе речні зрізи зразків. Пробні площі досліджували в Івано Франківській обл.: 1/1, 1/2, 1/3, 1/4 — г. Іг ровище, Державний оздоровчий комплекс, Сивульське лісництво, кв. 20, виділи 10, 16. 2/1, 2/2, 2/3, 2/4, 2/5 — г. Яйко, Осмолод ський ДЛГ, Мшанське лісництво, кв. 35, виділи 13, 25, 31. 3/1 — хребет Гребінь, Кар патський національний природний парк, Татарівське лісництво, кв. 10, виділ 11. 4/1 — урочище "Бредулець", Надвірнянський ДЛГ, Зеленське лісництво, кв. 5, виділ 9. 5/2 — г. Кози Гора, Надвірнянський ДЛГ, Зелен ське лісництво, кв. 19, виділ 22. 6/1 — г. Кі зя, Надвірнянський ДЛГ, Зеленське лісни цтво, кв. 34, виділ 15. 7/1 — урочище "Нив ка", Природний заповідник "Ґорґани", Чер никівське лісництво, кв. 20, виділ 5. 7/2 — кв. 22, виділ 8. 7/4 — кв. 22, виділ 13. 10/1 — г. Ґрофа, Осмолодський ДЛГ, Осмолодське лісництво, квартал 36, виділ 13. 10/2 — по лонина Плісце, кв. 36, виділ 27. Вік першого ярусу сосни кедрової євро пейської на досліджуваних пробних пло щах 1/1, 1/2, 1/3, 1/4, 2/1, 4/1, 5/2, 6/1, 7/1, 7/2, 10/1 — 140—380 років; 2/2, 2/3, 2/4, 3/1, 7/4, 10/2 — 55—75 років; 2/5 — 30 років. У сосни кедрової європейської в Україн ських Карпатах нами виявлено чотири 76 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2008, № 3 ОО..ГГ.. ССііррееннккоо форми мікориз: просту, вилочкову, корало подібну, бульбочкову. Проста форма мікоризи (рисунок, а) — кореневі закінчення, що не галузяться, об плутані гіфами чи мають щетинисту струк туру грибного чохлика, зрідка мають гладку поверхню, довжина мікоризи — 0,1—0,3 см. Вилочкова форма мікоризи (див. рисунок, б) — дихотомічно розгалужені кореневі закінчення, що мають гладку чи щетинисту структуру грибного чохлика, довжина міко ризи — 0,1—0,4 см. Коралоподібна форма (див. рисунок, в) — багаторазоворозгалу жені кореневі закінчення, що мають куляс ту форму, гладку поверхню, діаметр міко ризи — 0,5—4,0 см. Бульбочкова форма (див. рисунок, г) — має велику кількість ди хотомічнорозгалужених вилочок, компакт но розташованих і вкритих єдиним грибним білувато сірим чохликом, від якого відхо дять численні гіфи. Найчастіше ця форма мікоризи мала ніжку, рідше була без неї. Ді аметр мікоризи на ніжці — 0,2—0,4 см, міко ризи без ніжки мають менший діаметр — 0,1—0,2 см. На пробних площах 1/2, 1/3, 1/4, 2/1, 2/2, 2/3, 2/4, 2/5, 7/1, 10/2, що належать до кед ровососново ялинового лісу чорницево зе леномохового (Pineto (cembrae) Piceetum (abietis) vaccinioso (myrtilli) hylocomiosum), зараженість коренів варіює від 40 до 100% (середнє зараження — 74%), переважає ко ралоподібна форма мікоризи (на 9 пробних площах з 10), на одній пробній площі пере важає проста форма (таблиця). На дев'яти пробних площах даної ценотичної структу ри трапляється проста форма мікоризи, на п'яти — бульбочкова та на шести — вилоч кова. Колір мікоризних закінчень варіює від світло коричневого до темно коричневого. На всіх десяти пробних площах трапляю ться мікоризи підтипу F, на восьми — під типу В, на шести — підтипу J, на трьох — підтипу А. На пробній площі 10/1, що належить до ялиново кедровососнового лісу зеленомо хового (Piceeto (abietis) Pinetum (cembrae) а б в Форми мікориз сосни кедрової європей ської: а — проста; б — вилочкова; в — ко ралоподібна; г — бульбочкова г hylocomiosum), зараженість коренів стано вить 50%, трапляються мікоризи прості, ви лочкові та коралоподібні, домінує корало подібна форма коричневого кольору підти пів В, F. На пробній площі 4/1, що належить до ялиново соснового лісу чорницево зелено мохового (Piceeto (abietis) Pinetum (sylves tris) vaccinioso (myrtilli) hylocomiosum), за раженість коренів дорівнює 100%, мікоризи світло коричневі, трапляються проста, ко ралоподібна форми, домінує проста, підтипів А, F. На кінчиках простих мікориз є мітло подібні гіфальні утворення білого кольору. На пробних площах 1/1, 6/1, 7/4, що на лежать до кедровоcосново ялинового лісу чорницево сфагнового (Pineto (cembrae) Piceetum (abietis) vaccinioso (myrtilli) spha gnosum), на двох (зараженість 50—100%) переважає бульбочкова форма мікоризи, на одній — коралоподібна, на всіх пробних площах трапляється проста форма мікори зи, на одній — вилочкова. Колір мікоризних закінчень світло коричневий, рудий, ко 77ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2008, № 3 ММііккооррииззаа ссооссннии ккееддррооввооїї єєввррооппееййссььккооїї ((PPiinnuuss cceemmbbrraa LL..)) Морфологічна характеристика мікориз 1/1 100 Світло�коричнева Проста, коралоподібна, Коралоподібна A, C, F, J бульбочкова 1/2 100 Темно�коричнева � " � � " � B, F, J 1/3 100 Темно�коричнева � " � � " � � " � 1/4 75 Темно�коричнева Проста, вилочкова, � " � � " � коралоподібна, бульбочкова 2/1 50 Темно�коричнева, � " � � " � � " � чорна 2/2 50 Темно�коричнева, � " � � " � � " � чорна 2/3 75 Світло�коричнева Проста, вилочкова, � " � A, B, F коралоподібна 2/4 100 Світло�коричнева Проста, коралоподібна � " � A, F 2/5 75 Світло�коричнева Проста, вилочкова, � " � A, B, F коралоподібна 3/1 40 Темно�коричнева Проста, коралоподібна Проста B, F 4/1 100 Світло�коричнева � " � � " � A, F 5/2 70 Коричнева Проста, вилочкова, Коралоподібна A, B, F коралоподібна 6/1 100 Коричнево�руда Проста, вилочкова, Бульбочкова A, B, J бульбочкова 7/1 100 Темно�коричнева Проста, коралоподібна Проста B, F 7/2 100 Світло�коричнева, Вилочкова, бульбочкова Бульбочкова A, B, F, J коричнева 7/4 50 Коричнева Проста, бульбочкова � " � � " � 10/1 50 Коричнева Проста, вилочкова, Коралоподібна B, F коралоподібна 10/2 40 Коричнева Коралоподібна, � " � F, J бульбочкова № п р о б н о ї п л о щ і С т у п ін ь з а р а ж е н о с т і к о р е н ів , % Колір мікоризи Форма мікоризи Переважаюча форма мікоризи Підтип чохлика за Домініком ричневий. На всіх пробних площах трапля ються мікоризи, що належать до підтипу А, J, на одній — до підтипу С, на двох — до підтипів В, F. На пробній площі 7/2, що належить до кедровососново ялинового лісу бруснично сфагнового (Pineto (cembrae) Piceetum (abi etis) rhodococcoso (vitis idaeae) sphagnosum), зараженість коренів досягає 100%, мікоризи світло коричневого та коричневого кольорів, форми мікориз — бульбочкова та вилочкова, переважає бульбочкова, підтипи — А, В, F, J. На пробній площі 5/2, що належить до кедровососново сосновогірського лісу плау ново сфагнового (Pineto (cembrae) Pineto (mugi) lycopodioso (clavati) sphagnosum), за раженість становить 70%, трапляються ко ралоподібна, вилочкова та проста форми мікоризи, переважає коралоподібна, підтипи мікоризи — А, В, F. На пробній площі 3/1, що належить до ялиново сосново кедровососнового лісу чор ницево сфагнового (Piceeto (abietis) Pineto (sylvestris) Pineto (cembrae) vaccinioso (myr tilli) sphagnosum), зараженість становить 40%, мікориза темно коричневого кольору, трапляються коралоподібна, проста форми мікоризи, переважає проста, підтипи міко риз — B, F. Отже, у кедровососново ялиновому лісі чорницево зеленомоховому (на 9 пробних площах з 10), ялиново кедровососновому лісі зеленомоховому, кедровососново сос новогірському лісі плауново сфагновому переважає коралоподібна форма мікориз. У кедровососново ялиновому лісі бруснич но сфагновому, кедровососново ялиново му лісі чорницево сфагновому (на 2 проб них площах з 3) — бульбочкова. У ценозах, де співедифікатором висту пає сосна звичайна (ялиново сосновий ліс чорницево зеленомоховий, ялиново сосно во кедровососновий ліс чорницево сфагно вий) домінує проста форма мікориз. Ценотична структура не впливає на різ номанітність форм мікоризних закінчень на пробних площах, лише в ялиново сосново му лісі чорницево зеленомоховому та яли ново сосново кедровососновому лісі чорни цево сфагновому трапляються тільки дві форми мікоризних закінчень, на інших пло щах — 3—4 форми, а також на ступінь за раженості коренів мікоризоутворюючими грибами. При дослідженні анатомічної будови на ми виявлено у простій формі мікоризи три підтипи чохлика за Т. Домініком — А, В і F. Підтип А — мікоризний чохлик повстя ної будови, пухкий, від нього відходять пуч ки гіф, не поєднані в типові ризоморфи. Сітка Гартіга розвинена слабко (1—2 шари клітин) або її немає. Товщина чохлика — 10—20 мкм. Колір світло коричневий, ру дий, коричневий. Підтип В — мікоризний чохлик має повстяну будову, поверхня чохлика гла денька чи має короткий ворс, сітка Гартіга помірно розвинена (2—3 шари клітин). Тов щина чохлика — 20—30 мкм. Колір корич невий, темно коричневий. Підтип F — чохлик псевдопаренхіма тичної будови, поверхня чохлика гладка, сітка Гартіга займає 2—3 шари клітин, тов щина чохлика — 20—40 мкм. Колір корич невий, темно коричневий. Вилочкова форма мікориз сосни кедро вої європейської має три підтипи кореневих чохликів (А, В, F), анатомічна будова іден тична описаній вище, лише сітка Гартіга в підтипі А займає 1—2 шари клітин, у підтипі В — 1—4, у підтипі F — 3—4, тов щина чохлика 30—60 мкм. Колір: підтип А — світло коричневий, рудий; підтип В — від світло коричневого до темно коричне вого, рудий; підтип F — від світло коричне вого до темно коричневого. Коралоподібна форма мікориз виду має підтипи чохликів С (лише на одній пробній площі) та F. Підтип F відповідає вищеописа ному, це єдиний підтип такої форми мікориз, що трапляється на всіх пробних площах. Підтип С — мікоризний чохлик повстяної структури вкритий численними ризоморфа ми, що утворюють крупний ворс. Сітка Гарті 78 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2008, № 3 ОО..ГГ.. ССііррееннккоо га в підтипах С та F займає 2—4 шари клітин. Товщина чохлика — 30—80 мкм. Колір підтипу С — світло коричневий, F — від світ ло коричневого до темно коричневого. Бульбочкова форма мікоризи має один підтип J. Кожен з коренів, що зрослися в бульбочку, має свій мікоризний чохлик, вся бульбочка вкрита чохликом псевдопарен хімної будови, від якого відходять численні гіфи. Сітка Гартіга займає 3—4 шари клі тин, товщина чохлика — 30—80 мкм. Колір коричнево сірий. На пробних площах, де співдомінантом трав'янистого ярусу виступає сфагнум, се ред підтипів простої форми частіше трап ляється підтип А (на чотирьох площах з п'яти). У зеленомохових типах лісу підтип А простої форми трапляється лише у чо тирьох пробних площах з одиннадцяти, на інших — підтипи В та F. У зеленомоховому типі лісу підтип А ви лочкової форми мікориз трапляється на двох пробних площах з шести, у сфагнових типах лісу — на двох з трьох. На всіх проб них площах трапляється підтип В і майже на всіх — підтип F. На всіх пробних площах трапляється підтип F коралоподібної форми мікориз, ли ше на одній пробній площі разом з підтипом F — підтип С (кедровососново ялиновий ліс чорницево сфагновий). Глибина проникнення сітки Гартіга та товщина мікоризного чохлика не залежать від ценотичних умов, імовірно, тому, що всі пробні площі розташовані в оліготрофних умовах, вологих та сирих типах лісу. На на шу думку, ці показники залежать не від ґрунтових умов, а від грибного симбіонта, що на всіх пробних прощах може бути іден тичним. Багато дослідників висловлювали припу щення про існування видів мікориз, що мо жуть бути індикатором родючості ґрунту та придатності його для вирощування певного деревного виду. Але це питання ще дос татньо не досліджене [10]. З.Ф. Сичова (1952, 1964) визначила ряд особливостей у будові мікориз сосни звичайної залежно від еко логічних умов (зі зменшенням трофності ґрунту зростає галуження мікоризних за кінчень та збільшується товщина грибного чохлика), К.І. Єропкін (1975) встановив, що зі зменшенням трофності зростає різно манітність форм мікориз. А.Я. Трибунська (1959) дійшла висновку, що у сосни за несп риятливих умов зменшується різноманіт ність мікориз. П. Мікола та О. Лайхо (1962) не встановили різниці у кількості і структурі мікориз між різними ділянками ялинників та сосняків. Л.А. Семенова в різноманітних ценотичних умовах (сосняк лишайниковий, сосняк брусничний, ялиновий сосняк трав'яний) виявила всі форми мікориз, кількість мікориз яких на одиницю довжини кореня залежить від умов зростання. На більш багатих ґрунтах (ялиновий сосняк трав'яний) трапляються найбільш розви нуті, крупні коралоподібні мікоризи, на більш бідних — менш розгалужені форми. На рівні морфологічних типів мікориз збе рігається значна подібність кількісних та якісних показників між всіма дослідженими типами лісу [10]. М.Ц. Рейцер вказував на за лежність інтенсивності мікоризоутворення від якості лісорослинних умов [5]. О.Ю. На местніков (1985) при вивченні сосни кедрової сибірської не виявив відмінності у структурі чохликів мікориз різних форм і кольорів за лежно від ценотичних умов, і дійшов виснов ку, що форму і будову мікориз зумовлює спільний грибний симбіонт. Для всіх ділянок характерна коралоподібна форма, велика товщина міцеліального чохлика та глибоке проникнення сітки Гартіга, для більш сухих — папоротеподібна [6]. Бьоркман (1942) відзначив залежність типу мікориз від умов місцезростання [11]. Зв'язок форми та кольо ру мікориз з типом ґрунту — Мішустін, Пушкінська, Мірзоєва (1951), Харлі (1937), Частухін (1952). Буллард та Домінік (1958) відводять вирішальну роль при утворенні різних типів мікориз не ґрунтово кліматич ним умовам, а фітосоціологічним взаємо відносинам [11]. Загальна мікоризність рос 79ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2008, № 3 ММііккооррииззаа ссооссннии ккееддррооввооїї єєввррооппееййссььккооїї ((PPiinnuuss cceemmbbrraa LL..)) линної асоціації гірських лісів у міру підви щення над рівнем моря знижується (Домінік, Пахлевський, Неспяк, Мозер, 1956) [5]. Рей нер і Нельсон Джонс вказують, що особли вості будови мікориз є чутливим індикато ром процесів перетворення органічних речо вин у ґрунті [5]. За даними Егліте (1955), ут ворення китицеподібних та бульбочкових мікориз спостерігається в ґрунті, де є де фіцит сполук азоту, що легко засвоюються. Вилочкові мікоризи з тонкими грибними чохликами та коралоподібні траплялися у ґрунті з великим вмістом гумусу чи піджив леному мінеральними добривами [13]. На думку Кушніренко (1960), морфологічна різ номанітність мікориз може бути пов'язана не тільки з формою грибів мікоризоутворю вачів, а й з умовами живлення деревних порід і з фізичними властивостями ґрунту. Так, внесення NPK збільшувало кількість складнорозгалужених мікориз. Під дією фосфору спостерігалось збільшення білих мікориз відносно темнозабарвлених [5]. Келлі [3] вказує, що коралоподібні мікоризи трапляються в грубуму гумусі, китице подібні — у бідних на органічні речовини ґрунтах, намистоподібні — в посушливих умовах, кущисторозгалужені — на пісках. Мірчинк (1953) стверджує, що вміст гумусу впливає не лише на морфологію, а й на ана томічну будову мікориз сосни. На ґрунтах з низьким вмістом гумусу (до 3%) утворюва лась ендотрофна, а з вмістом до 4% — екто трофна мікориза [5]. Таким чином, нами виявлено зменшен ня відпаду на 42% сіянців сосни кедрової європейської на ґрунті, інокульованому мікоризоутворюючими грибами, порівняно з контролем. Описано 4 форми мікоризних закінчень у виду в Українських Карпатах. Виявлено у простій та вилочковій формах мікориз по три підтипи чохлика за Т. Домі ніком — А, В і F, у коралоподібній — С та F, у бульбочковій — J. На пробних площах, що належать до кед ровососново ялинового лісу чорницево зе леномохового, ялиново кедровососнового лісу зеленомохового, кедровососново сосно вогірського лісу плауново сфагнового, пере важає коралоподібна форма мікоризи, до ялиново соснового лісу чорницево зелено мохового, ялиново сосново кедровососново го лісу чорницево сфагнового — проста, до кедровоcосново ялинового лісу чорницево сфагнового, кедровососново ялинового лісу бруснично сфагнового — бульбочкова. Ценотична структура не впливає на різноманітність форм мікоризних закінчень на пробних площах (в ялиново сосновому лісі чорницево зеленомоховому та ялино во сосново кедровососновому лісі чорнице во сфагновому трапляються лише 2 форми мікоризних закінчень, на інших площах — 3—4), а також на ступінь зараженості ко ренів мікоризоутворюючими грибами, гли бину проникнення сітки Гартіга та товщину мікоризного чохлика. На пробних площах, де співдомінантом трав'янистого ярусу виступає сфагнум, у простій формі переважає підтип А, у зеле номоховому типі лісу — підтипи В та F. Для вилочкової форми для сфагнового типу лісу характерний підтип чохла А, а для зелено мохового — підтипи В та F. Для корало подібної форми для всіх типів лісу харак терний підтип F, для бульбочкової — лише підтип J. 1. Базилевская Н.А., Мауринь А.М. Интрoдук ция растений, теоретические и практические при емы. — Рига, 1984. — 91 с. 2. Каратыгин И.В. Коэволюция грибов и рас тений. — СПб.: Гидрометеоиздат, 1993. — 115 с. 3. Келли А. Микотрофия растений. — М.: Изд во иностр. лит ры, 1952. — 238 с. 4. Криштофович А.Н. Палеоботаника. — Л.: Гослестехиздат, 1957. — 650 с. 5. Лобанов Н.В. Микотрофность древесных ратений. — М: Лесн. пром сть, 1971. — 216 с. 6. Наместников О.Ю. Микориза сосны сиби рской хребта Басеги // Микориза и другие формы консортивных связей в природе: Межвуз. сб. науч. тр. — Пермь: ПГПИ, 1985. — С. 11—16. 7. Работнов Т.А. О значении сопряженной эволюции организмов для формирования фитоце 80 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2008, № 3 ОО..ГГ.. ССііррееннккоо нозов // Бюл. МОИП. Отд. биологии. — 1977. — 28, № 2. — C. 91—102. 8. Селиванов И.А. Микосимбиотрофизм как форма консортивных связей в растительном пок рове Советского Союза. — М: Наука, 1981. — 232 с. 9. Семенова Л.А. Морфология микориз сосны обыкновенной в спелых лесах // Микоризные гри бы и микоризы лесообразующих пород Севера. — Петрозаводск, 1980. — С. 103—132. 10. Семенова Л.А. Особенности экологии мико риз сосны обыкновенной в зависимости от эдафи ческих условий и географической широты // Там же. — С. 133—147. 11. Шелемаханова Н.М. Микотрофия древес ных пород. — М.: Изд во АН СССР, 1962. — 375 с. 12. Шубин В.И. Значение микосимбиотрофии в организации лесных биоценозов таежной зоны // Микосимбиотрофизм и другие консортивные отно шения в лесах Севера. — Петрозаводск, 1985. — С. 9—32. 13. Эглите А.К. Опыт работы по микоризации сосны // Тр. конф. по микотрофии растений. — М.: Изд во АН СССР, 1955. — С. 194—203. 14. Contini L., Lavarello Y. Le Pin cembro. — Paris, 1982. — 197 p. Рекомендував до друку А.І. Кушнір О.Г. Сиренко Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев МИКОРИЗА СОСНЫ КЕДРОВОЙ ЕВРОПЕЙСКОЙ (PINUS CEMBRA L.) Приведено описание морфологического и анатоми ческого строения микоризы сосны кедровой евро пейской в различных ценотических условиях, ре зультаты изучения влияния микоризации почвы на сеянцы сосны кедровой европейской. O.G. Sirenko M.M. Gryshko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv MYCORHIZA OF EUROPEAN CEDAR PINE (PINUS CEMBRA L.) The morphological and anatomic structure of Euro pean cedar pine mycorhiza in various coenotical con ditions is introdused. The results of investigations of ground mycorhiza influence on European cedar pine seedlings are given. 81ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2008, № 3 ММііккооррииззаа ссооссннии ккееддррооввооїї єєввррооппееййссььккооїї ((PPiinnuuss cceemmbbrraa LL..))
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-717
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:45:08Z
publishDate	2008
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/e7/9471d11996b56f20e4c9cc92c675c8e7.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-7172019-12-21T22:16:43Z Mycorhiza of european cedar pine (Pinus cembra L.) Мікориза сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) Sirenko, O.G. The morphological and anatomic structure of European cedar pine mycorhiza in various coenotical conditions is introdused. The results of investigations of ground mycorhiza influence on European cedar pine seedlings are given. Наведено опис морфологічної та анатомічної будови мікоризи сосни кедрової європейської в різних ценотичних умовах, результати вивчення впливу мікоризації ґрунту на сіянці сосни кедрової європейської. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2008-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/717 10.5281/zenodo.2560690 Plant Introduction; Vol 39 (2008); 73-81 Інтродукція Рослин; Том 39 (2008); 73-81 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377799 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/717/684 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Sirenko, O.G. Мікориза сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.)
title	Мікориза сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.)
title_alt	Mycorhiza of european cedar pine (Pinus cembra L.)
title_full	Мікориза сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.)
title_fullStr	Мікориза сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.)
title_full_unstemmed	Мікориза сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.)
title_short	Мікориза сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.)
title_sort	мікориза сосни кедрової європейської (pinus cembra l.)
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/717
work_keys_str_mv	AT sirenkoog mycorhizaofeuropeancedarpinepinuscembral AT sirenkoog míkorizasosnikedrovoíêvropejsʹkoípinuscembral

Мікориза сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.)

Institution

Similar Items