Buchumschlag

Біоморфологічні та демографічно-популяційні особливості смілки ситника (Silene sytnikii Krytzka, Novosad et Protopopova) в Кодимо-Єланецькому Побужжі

Indication of life forms, peculiarities of ontomorphogenetic, matters of populations demography and protection of the rare, endemic and relict species Cоdymo-Elanetsky Bug region – Silene sytnikii Krytzka, Novosad et Protopopova was consideration.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2008
Hauptverfasser: Shcherbakova, O.F., Novosad, V.V., Krytzka, L.I.
Format: Artikel
Sprache:Englisch
Veröffentlicht: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2008
Online Zugang:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/723
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860123653051514880
author Shcherbakova, O.F.
Novosad, V.V.
Krytzka, L.I.
author_facet Shcherbakova, O.F.
Novosad, V.V.
Krytzka, L.I.
author_sort Shcherbakova, O.F.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-12-22T13:06:03Z
description Indication of life forms, peculiarities of ontomorphogenetic, matters of populations demography and protection of the rare, endemic and relict species Cоdymo-Elanetsky Bug region – Silene sytnikii Krytzka, Novosad et Protopopova was consideration.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.2561107
first_indexed 2025-07-17T12:45:11Z
format Article
fulltext ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2008, № 2 3 Регіон Кодимо!Єланецького Побужжя, який у системі флористичного районування Ук! раїни розглядається як флористичний район, займає південні відроги Придніпров! ської височини в межах відслонення Ук! раїнського кристалічного щита. Саме тут до! лини Південного Бугу та його приток (Коди! ми, Мертвоводу, Великої Корабельної та Бакшали) набувають каньйоноподібного ха! рактеру з висотою уступів до 150 м, а в їхньо! му руслі кристалічні породи утворюють численні перекати, острови і пороги [20]. Уні! кальне ландшафтне різноманіття з його ба! гатством форм рельєфу, ґрунтів, мікроклі! матичними особливостями сприяли форму! ванню тут оригінального за видовим скла! дом степофітону з широкими генезисними зв'язками [8] у поєднанні з яскраво вираже! ним азональним гранітопетрофітоном, де сконцентровані як раритетні реліктові еле! менти, так і прогресивні неоендеміки. Річ! кові долини, де гранітні відслонення вихо! дять на денну поверхню, є центрами фіто! біологічного різноманіття та рефугіумами збереження найрідкісніших консерватив! них реліктів. Багата на ендемічні та релікто! ві види флора Кодимо!Єланецького Побуж! жя здавна була тою природною скарбницею, яка привертала увагу флористів, надавала їм матеріал, який став основою для описан! ня низки нових для науки видів: Dianthus hypanicus Andrz. [1], Silene hypanica Klokov [6], Onosma graniticola Klokov [7], Moehringia hypanica Grynj et Klokov [3], Cerasus kloko! vii Sobko [17] та Silene sytnikii Krytzka, No! vosad et Protopopova [11, 12]. Silene sytnikii — вид з вузьким ареалом, який охоплює басейн р. Південний Буг у ме! жах зони відслонення гранітних порід Ук! раїнського кристалічного щита. Еколого!це! нотична та екотопічна стенотопність, вузь! коареальність та реліктовість [11, 12] цього виду, а також активна антропопресія в ре! гіоні є причиною його раритетності та зу! мовлюють необхідність розробки дійових заходів з його охорони. Таксономічні, хоро! логічні та созологічні особливості виду, а та! кож його генезисні зв'язки наведені в низці публікацій [11, 12]. Детальні дослідження виду на популяційному рівні досі були від! сутні: О. Щербаковою такі дослідження бу! ли проведені вперше. На підставі отрима! них результатів популяційних досліджень, а також вивчення ареалу виду, його екото! пологічної приуроченості та созологічної цінності Silene sytnikii було включено до 3!го видання "Червоної книги України". Популяційний моніторинг Silene sytnikii проводили в Кодимо!Єланецькому Побуж! жі з 2001 р. Об'єктом дослідження були то!© О.Ф. ЩЕРБАКОВА, В.В. НОВОСАД, Л.І. КРИЦЬКА, 2008 УДК 633.832 (477) О.Ф. ЩЕРБАКОВА, В.В. НОВОСАД, Л.І. КРИЦЬКА Національний науково!природничий музей НАН України Україна, 01030 м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 15 БІОМОРФОЛОГІЧНІ ТА ДЕМОГРАФІЧНО$ПОПУЛЯЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ СМІЛКИ СИТНИКА (SILENE SYTNIKII KRYTZKA, NOVOSAD ET PROTOPOPOVA) В КОДИМО$ЄЛАНЕЦЬКОМУ ПОБУЖЖІ Розглянуто ознаки життєвої форми, особливості онтоморфогенезу, питання популяційної демографії та охорони рідкісного, ендемічного, реліктового виду Кодимо"Єланецького Побужжя — Silene sytnikii Krytzka, Novosad et Protopopova. ЗЗббеерреежжеенннняя ррiiззннооммааннiiттттяя ррооссллиинн 4 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2008, № 2 ОО..ФФ.. ЩЩееррббааккоовваа,, ВВ..ВВ.. ННооввооссаадд,, ЛЛ..ІІ.. ККррииццььккаа попопуляції [14] або їхні субпопуляційні ло! куси, приурочені до певних екофітонів [10]. Популяційно!онтогенетичні дослідження виду проводили згідно з методичними реко! мендаціями [5, 9, 15, 18, 19, 21 та ін.]. Під час біоморфологічного аналізу Silene sytnikii вивчали характеристику функціонально! зональної структури пагонів [2], моделі па! гоноутворення [16] та тип біоморфи за ха! рактером дезінтеграції [21]. Біоморфологія Silene sytnikii — стрижневокореневий тра! в'янистий полікарпік з підземним потуж! ним каудексом, багаторічні резиди якого ут! ворюються в процесі моноподіального на! ростання ди!, поліциклічних монокарпічних пагонів епігеогенно при втягуванні в ґрунт зони поновлення (зона розетки) річних (еле! ментарних) пагонів, що забезпечується кон! трактильною діяльністю головного кореня. Резиди каудексу мають численні бруньки поновлення та сплячі бруньки. Головний ко! рінь здерев'янілий, як і багаторічні елемен! ти каудексу. У базальній частині монокарпічного па! гона представлена нижня зона гальмування з листками низової формації. Зону понов! лення складають вегетативні прирости ро! зеткових річних пагонів. Квітконосний річ! ний пагін (генеративний приріст монокар! пічного пагона), крім верхівкового суцвіття, має базальну середню зону гальмування, яка охоплює видовжені метамери з листка! ми серединної формації. Флоральна одини! ця — термінальний монотельний, брактеоз! ний, китицеподібний ботриоїд. В окремих випадках (частіше у зрілих або старих гене! ративних особин) у структурі синфлорис! ценції монокарпічного пагона представлена зона збагачення з паракладіями або сте! рильними пагонами. Паракладії іноді мають власну зону гальмування із серією фото! фільних листків. Модель пагоноутворення Silene sytnikii — симподіальна напіврозет! кова. Періодизація онтогенезу Схема онтоморфогенетичного розвитку осо! бин виду наведена на рис. 1. Латентний період. Плід — циліндрична багатонасінна коро! бочка 0,8—1,3 см завдовжки, 0,25—0,4 см у діаметрі, майже до верхівки тригнізда, розкривається 4—6 зубцями. Насіння дріб! не, нерівнобоко!ниркоподібне, зтиснуте з боків, 0,1—0,15 см завдовжки, 0,06—0,09 см завширшки), горбкувате, темно!коричневе. Зародок вигнутий і займає в насінні пери! феричне положення. Рис. 1. Схема онтоморфогенетичного розвитку особин Silene sytnikii Прегенеративний період. Проростки (p). Лабораторна схожість насіння висока і становить 95—98 %. Насіння починає проростати на 3—4!й день, пророс! тання за надземним типом. Головний корінь проростків досягає 2,0 см завдовжки. Гіпоко! тиль світло!зелений, у базальній частині ах! лорофільний, тонкоциліндричний, 1,5—2,3 см завдовжки Сім'ядольні листки з ланцетною або загострено!еліптичною (0,6—0,8 см зав! довжки, 0,2—0,3 см завширшки) листковою пластинкою, основа якої витягнута в чере! шок 0,1—0,3 см завдовжки. Епікотиль вко! рочений або 0,3—0,5 см завдовжки. Перші справжні листки ланцетні, 0,7—2,3 см зав! довжки, 0,1—0,2 см завширшки. Ювенільні рослини (j). Головний корінь 20—30 см завдовжки, у базальній частині 0,2—0,4 см у діаметрі, бічні корені ефемерні. Сім'ядольні листки відмирають. Первинний пагін, залишаючись розетковим, продовжує наростати моноподіально. Розеткові листки в кількості 10—18, лінійно!ланцетні, посту! пово звужуються до основи, 2,5—6,0 см зав! довжки, 0,3—0,5 см завширшки, з аксиляр! ними бруньками поновлення та сплячими бруньками. Імматурний віковий стан не виражений. Віргінільні рослини (v). Головний корінь віргінільних рослин понад 1 м завдовжки, в базальній частині досягає діаметра 0,4—0,8 см, несе незначну кількість тонких скелет! них та ефемерних коренів. Первинний пагін продовжує моноподіально наростати, збері! гає розеткову структуру, його базітонне га! луження веде до формування первинного куща, в підземній сфері утворюється ком! пактний, з нечисленними скелетними гілка! ми каудекс. У віргінільних особин розви! вається від 5 до 20 розеткових оліго!, полі! циклічних пагонів. Елементарні пагони ма! ють неповний цикл розвитку. Частина па! гонів відмирає, не переходячи до цвітіння. Листки розетки у кількості 5—25, лінійно! ланцетні, 4—8 см завдовжки, 0,4—0,6 см завширшки. Тривалість прегенеративного періоду становить 4—8 років. Генеративний період. Молоді генеративні рослини (g1). Діаметр головного кореня в базальній частині збіль! шується до 0,5—1,2 см. Каудекс молодих ге! неративних особин розгалужений (досягає в діаметрі 3—4 см), проте досить компактний, з 3—7 скелетними багаторічними гілками. Із 5—12 розеткових пагонів частина пагонів утворюється впродовж поточного вегета! ційного періоду, а частина — продовжує поліциклічний розвиток. Генеративні при! рости формують від 1 до 5 монокарпічних пагонів. Довжина квітконосних пагонів ста! новить 20—35 см. Для генеративних особин характерні лан! цетні, лінійно!ланцетні, 8—13 см завдовж! ки, 0,7—1,8 см завширшки, з відтягнутою в черешок основою та загостреною верхівкою листки розетки і листки нижніх метамерів середньої зони гальмування генеративного приросту монокарпічного пагона. Решта листків у середній зоні гальмування є сидя! чими, ланцетними, 3—5 см завдовжки, 0,5— 0,6 см завширшки, із загостреною або ви! довженою гострокінцевою верхівкою. Середньовікові (зрілі) генеративні рос" лини (g2). Головний корінь масивний, верти! кальний, діаметр базальної частини досягає 2,7 см. Бічні скелетні корені нечисленні, тонкі. Каудекс розгалужений, довжина його окремих найстаріших скелетних гілок ста! новить 10—15 см. На каудексі розвиваються тонкі, здебільшого ефемерні додаткові ко! рені. В цьому віковому стані відбувається перехід частини монокарпічних пагонів до дициклічного розвитку. За повним циклом розвитку розвиваються 5—25 монокар! пічних пагонів. Довжина квітконосних па! гонів становить 30—110 см. Старі генеративні рослини (g3). Процеси деструкції виявляються на багаторічних гілках каудексу і на головному корені. В ба! зальній частині головний корінь починає руйнуватися, утворюється повздовжня щі! лина, такі ж щілини утворюються і на гілках каудексу. Більшість річних пагонів розет! 5ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2008, № 2 ББііооммооррффооллооггііччнніі ттаа ддееммооггррааффііччнноо""ппооппуулляяццііййнніі ооссооббллииввооссттіі ссммііллккии ССииттннииккаа...... 6 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2008, № 2 ОО..ФФ.. ЩЩееррббааккоовваа,, ВВ..ВВ.. ННооввооссаадд,, ЛЛ..ІІ.. ККррииццььккаа кові за структурою, з неповним циклом роз! витку. Генеративний приріст формують 1—8 монокарпічних оліго!, поліциклічних пагонів, розташованих переважно на пери! феричних партикулах. Структура генера! тивного приросту монокарпічних пагонів старих та молодих генеративних рослин од! нотипна, проте в зоні збагачення можуть си! лептично розвиватися видовжені пагони з неповним циклом розвитку. Довжина квіт! коносних пагонів становить 25—40 см. Постгенеративний період У цей період розвитку повздовжнє роз! щеплення головного кореня та відмирання частини партикул каудексу призводять до розпаду куща та утворення автономних партикул (конструктивних у розумінні Є.Л. Нухімовського [13]). Спеціалізовані пагони розростання в особин Silene sytnikii не утво! рюються, тому дезінтеграція має неспеціа! лізований характер. На каудексі субсеніль! них особин та автономних партикулах се! нільних особин формуються слаборозвинені моно!, дициклічні, з неповним циклом роз! витку монокарпічні розеткові пагони. Таким чином, особини Silene sytnikii в он! тогенезі проходять такі фази морфогенезу: первинний пагін (моноподіальне наростання головного пагона відбувається впродовж прегенеративного періоду) — первинний кущ (у віргінільному віковому стані відбу! вається галуження первинного пагона в ба! зальній частині) — нещільний кущ (почина! ючи з віргінільного вікового стану і впро! довж генеративного періоду відбувається формування каудексу, перехід до базисим! подіального наростання його скелетних осей) — автономні партикули (їхнє форму! вання відбувається в постгенеративний пе! ріод розвитку при розпаді куща). Найтрива! лішим періодом онтогенезу є генеративний. Повна пізня неспеціалізована дезінтеграція партикул Silene sytnikii ідентифікується як сенільна партикуляція, яка не супроводжу! ється омолодженням нащадків. При повній дезінтеграції партикул моноцентричність біоморфи зберігається, активного розселен! ня вегетативних діаспор не відбувається, а вегетативний шлях розмноження не відіграє істотної ролі для самопідтримки популяцій. Демографічна структура популяцій Лінійні або локальні популяції Silene sytnikii в Кодимо!Єланецькому Побужжі облігатно пов'язані з гранітопетрофітними флороко! мплексами і локалізовані переважно у верх! ніх частинах схилів річкових долин. Попу! ляції виду представлені в екофітонах кам'я! нисто!щебенистих ґрунтів, осипищ та роз! щілин скель гранітопетрофітону, а також в екофітоні кам'янистих степів. В умовах еко! фітонів розщілин скель та кам'янисто!щебе! нистих ґрунтів гранітопетрофітону фор! мується розріджений, мозаїчний трав'янис! тий покрив, загальне проективне покриття якого коливається в широких межах — від 40—60 до 80—90%. Серед злаків зазвичай переважають Festuca valesiaca Gaudin, Phle! um phleoides (L.) H.Karst., Stipa graniticola Klokov. Поряд із Silene sytnikii на пробних ділянках відмічені Seseli pallasii Besser, Pilosella echioides (Lumn.) F.Schultz et Sch. Bip., Helichrysum arenarium (L.) Moench, Tri! folium arvense L., Allium waldsteinii G.Don f., Sempervivum ruthenicum Schnittsp. et C.B. Lehm., Dianthus hypanicus Andrz., Aurinia saxatilis (L.) Desv., Minuartia leiosperma Klokov, Hieracium umbellatum L., Sedum acre L., Teucrium polium L., Kochia prostrata (L.) Schrаd., Rumex fascilobus Klokov, Aspe! rula rumelica Boiss., Stachys angustifolia M. Bieb., Achillea leptophylla M. Bieb. та ін. Рівномірний, розріджений трав'янистий покрив на осипищах гранітопетрофітону має проективне покриття 40—60 %. Задер! нованість ґрунту незначна. Для пробних ді! лянок популяцій Silene sytnikii типовими є Koeleria cristata (L.) Pers., Phleum phleoides, Kochia prostrata, Dianthus carbonatus Klo! kov, Teucrium chamaedrys L., T. polium, Ko! hlrauschia prolifera (L.) Kunth, Alyssum murale Waldst. et Kit., Thymus dimorphus Klokov et Des.!Shost., Artemisia marschal! liana Spreng., Chondrilla juncea L., Minuartia leiosperma, Oxytropis pilosa (L.) DC., Xeran! theum annum L., Peucedanum ruthenicum M. Bieb., Stachys transsilvanica Schur, Sem! pervivum ruthenicum, Herniaria besseri Fisch. ex Hornem., Seseli pallasii та ін. В умовах кам'янистих степів збільшує! ться конкуренція з боку злаків, серед яких переважають: Festuca valesiaca, Stipa gra! niticola, Phleum phleoides. Крім злаків, тут досить звичайними є: Poterium sanguisorba L., Thymus dimorphus, Trifolium alpestre L., Verbascum phoeniceum L., Seseli campe! stre Besser, Sedum acre, Sempervivum ru! thenicum, Pulsatilla bohemica (Skalicky) Tzvelev, Filipendula vulgaris Moench, Ac! hillea ochroleuca Ehrh., Galium verum L., Alyssum murale Waldst. et Kit., Anthemis ruthenica M.Bieb., Potentilla incana P. Ga! ertn., Achillea nobilis L., Linum austriacum L., Ferulago galbanifera (Mill.) W.D.J.Koch, Linaria genistifolia (L.) Mill. та ін. Загальне проективне покриття травостою становить 60—90%. Щільність популяцій Silene sytnikii ко! ливається від 0,82 до 1,67 особини на 1 м2 і зростає переважно за рахунок інтенси! фікації насіннєвого поновлення в умовах екофітонів з розрідженим трав'янистим по! кривом і незначною фітоценотичною конку! ренцією, особливо з боку злаків, при помір! ному рівні антропопресії. Розподіл особин по площі популяційного поля переважно дифузний або компактно!дифузний. Остан! ній зумовлений особливостями відносно не! однорідного екотопу суміжних екофітонів розщілин скель та кам'янисто!щебенистих ґрунтів, а також гранітопетрофітних степів. Для зазначених екофітонів взагалі мо! заїчність та дискретність рослинного пок! риву виражені більше, ніж в умовах екофі! тонів з більш!менш однорідними орографіч! ними умовами екотопів. Формуванню ди! 7ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2008, № 2 ББііооммооррффооллооггііччнніі ттаа ддееммооггррааффііччнноо""ппооппуулляяццііййнніі ооссооббллииввооссттіі ссммііллккии ССииттннииккаа...... Рис. 2. Вікові спектри модельних популяцій Silene sytnikii в Кодимо!Єланецькому Побужжі фузного типу розміщення особин у попу! ляціях Silene sytnikii сприяє поєднання ба! лістичного способу дисемінації з анемохор! ним, поширення насіннєвих зачатків також відбувається гідрохорічно. Вікові спектри популяцій виду наведено на рис. 2. В умовах екофітонів кам'янисто! щебенистих ґрунтів та скель гранітопетро! фітону з низьким або помірним рівнем ант! ропопресії, а також незначною фітоцено! тичною конкуренцією, низьким ступенем задернованості ґрунту при достатній його зволоженості створюються сприятливі умо! ви для проростання насіння виду, тому в по! пуляціях відсоток особин ювенільного стану досить значний. Із збільшенням ступеня напруженості міжвидової фітоценотичної конкуренції зростає смертність особин Si! lene sytnikii, що перебувають на ранніх ета! пах онтогенетичного розвитку. В більшості популяцій відсоток віргінільних особин пе! ревищує відсоток ювенілів, що пояснюється більшою тривалістю віргінільного стану. Бі! модальний віковий спектр з максимумами на віргінільних та зрілих генеративних осо! бинах властивий популяціям, приуроченим до екофітонів скель та кам'янисто!щебенис! тих ґрунтів гранітопетрофітону, що перебу! вають в умовах еколого!ценотичного опти! муму. Для цих популяцій характерні най! вищі показники щільності та життєвості особин. При збільшенні рівня фітоценотич! ної конкуренції віковий спектр популяцій Silene sytnikii набуває характеру правосто! роннього з абсолютним максимумом на зрі! лих генеративних особинах. В умовах оси! пищ гранітопетрофітону формуються попу! ляції, в яких переважають особини зрілого генеративного стану, в достатній кількості представлені також сходи, рівень смертнос! ті яких найвищий порівняно з іншими попу! ляціями. В популяціях, приурочених до еко! фітону кам'янистих степів, формуються правосторонні вікові спектри, що познача! ється на зростанні індексу віковості (до 0,46). Поліваріантність вікової структури та повночленність вікових спектрів популяцій виду свідчать про досить високий рівень їхньої адаптованості до умов екофітонів, які є оптимальними для їх існування. Де! фінітивність природних популяцій визна! чається особливостями організації біомор! фи, які забезпечують високу насіннєву про! дуктивність, активне поширення насіннє! вих зачатків, тривалий термін утримання території зрілими елементами популяції, їх конкурентоспроможність та стійкість до антропопресії. Найвразливішими є особини на перших етапах прегенеративного періо! ду розвитку, оскільки вони не витримують значного рівня фітоценотичної конкуренції, чутливі до режиму вологозабезпечення й освітлення та дії різних антропогенних чин! ників. Тому у разі деструктивних змін фіто! ценотичних умов, характерних для виду екофітонів, спричинених прямою чи опосе! редкованою дією антропопресії, через дея! кий час помітними стають порушення попу! ляційної структури, які згодом набувають незворотного характеру. Таким чином, при! родні фактори, які лімітують широке роз! повсюдження виду, насамперед такі, як вузька екологічна амплітуда та обмежена кількість місцезростань з оптимальними для його популяцій еколого!ценотичними умовами, підсилюються дією антропопресії. В системі еконету долина Південного Бу! гу розглядається як Бузький екокоридор, екосистемним сенсом якого є забезпечення відносної цілісності та відновлення природ! них ландшафтів долини річки, а також можливостей обміну генетичним матеріа! лом у межах широтно!зональних коридорів [4]. Проте на сьогодні фітоландшафти доли! ни Південного Бугу зазнають значного ант! ропогенного навантаження. Для збережен! ня унікальних зникаючих степових та гра! нітопетрофітних комплексів було створено регіональний ландшафтний парк "Граніт! но!степове Побужжя". В межах цього при! родно!заповідного об'єкта зростає біль! шість популяцій Silene sytnikii. На жаль, низький созологічний статус регіонального ландшафтного парку не забезпечує на! 8 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2008, № 2 ОО..ФФ.. ЩЩееррббааккоовваа,, ВВ..ВВ.. ННооввооссаадд,, ЛЛ..ІІ.. ККррииццььккаа дійної охорони як фіто!, так і флорорізно! маніття цього регіону. Тому виживання Si! lene sytnikii без вжиття дійових заходів охо! рони є проблематичним. Інтродукція цього виду впродовж 4 років на експеримен! тальній базі Інституту ботаніки ім. М.Г. Хо! лодного НАН України у Феофанії була успішною. В умовах культури вид має ін! тенсивне насіннєве поновлення і виявляє здатність до експансії. За рахунок насіннє! вого матеріалу, отриманого в результаті культивування, будуть відтворені втрачені та поліпшені існуючі локальні популяції в межах природного ареалу виду. 1. Андржейовский А.Л. Исчисление растений Подольской губернии и смежных с нею мест // Тр. комиссии при ун!те Св. Владимира для описания губерний Киевского учебного округа. — К., 1861. — 4, № 1. — С. 1—51. 2. Борисова И.В., Попова Т.А. Разнообразие функционально!зональной структуры побегов многолетних трав // Ботан. журн. — 1990. — 75, № 10. — С. 1420—1426. 3. Гринь Ф.О., Клоков М.В. Новий вид мерингії з гранітів р. Південного Бугу // Ботан. журн. АН УРСР. — 1951. — 7, № 4. — С. 55—60. 4. Гродзинський Д.М., Шеляг"Сосонко Ю.Р., Черевченко Т.М. та ін. Проблеми збереження та відновлення біорізноманіття в Україні. — К.: Ака! демперіодика, 2001. — 107 с. 5. Заугольнова Л.Б., Денисова Л.В., Никити" на С.В. Программа и методика наблюдений за по! пуляциями видов растений Красной книги СССР. — М.: Агропром, 1987. — 34 с. 6. Клоков М.В. Нові матеріали до пізнання ук! раїнської флори. ІІІ. Нові види з родин гвоздичних, гречкових і хрестоцвітих // Ботан. журн. АН УРСР. — 1948. — 5, № 1. — С. 20—31. 7. Клоков М.В. Новые виды рода Onosma L. // Материалы гербария Ботан. ин!та АН СССР. — 1953. — № 15. — С. 229—239. 8. Крицька Л.І., Новосад В.В., Протопопо" ва В.В. Генезисні зв'язки флори Гранітно!степово! го Побужжя // Проблеми ботаніки і мікології на по! розі третього тисячоліття: Матеріали Х з'їзду Ук! раїнського ботанічного товариства (Полтава, 22— 23 травня 1997 р.). — К., 1997. — С. 34—35. 9. Малиновський К.А. Популяційна біологія рослин: її цілі, завдання і методи // Укр. ботан. журн. — 1986. — 48, № 4. — С. 5—12. 10. Новосад В.В. Флора Керченско!Таманского региона (структурно!сравнительный анализ, эко! флоротопологическая дифференциация, генезис, перспективы рационального использования и ох! раны). — К.: Наук. думка, 1992. — 278 с. 11. Новосад В.В., Крицкая Л.И., Протопопова В.В. Смолевка Сытника (Silene sytnikii Krytzka, Novo! sad et Protopopova) — новый для науки вид (таксо! номия, хорология, генезисные связи, созология) // Ботаника и микология на пути в третье тысячеле! тие: Международный сборник статей, посвящен! ных 70!летию академика НАНУ К.М. Сытника. — К.: Ин!т ботаники НАНУ, 1996. — С. 413—419. 12. Новосад В.В., Крицька Л.І., Протопопова В.В. Новий для науки ендемічний вид Гранітно!степового Побужжя смілка Ситника (Silene sytnikii Krytzka, Novosad et Protopopova), його таксономічні, еколого! ценотичні, хорологічні, генезисні та нозологічні особ! ливості // Укр. ботан. журн. — 1996. — 53, № 5. — С. 578—585. 13. Нухимовский Е.Л. О соотношении понятий "партикуляция" и "вегетативное размножение" // Бюл. МОИП. Отд. биол. — 1973. — 78, № 5. — С. 107—120. 14. Остапко В.М. Ейдологічні, популяційні і ценотичні основи фітосозології (на прикладі флори південного сходу України): Автореф. дис. …д!ра биол. наук. — К., 1999. — 32 с. 15. Работнов Т.А. Структура и методика изу! чения ценотических популяций многолетних тра! вянистых растений // Экология. — 1978. — № 2. — С. 5—13. 16. Серебрякова Т.И. Об основных "архитек! турных моделях" травянистых многолетников и модусах их преобразования // Бюл. МОИП. Отд. биол. — 1977. — 82, № 5. — С. 112—128. 17. Собко В.Г. Новий вид вишні (Cerasus klo! kovii Sobko sp. nov.) з гранітних відслонень Півден! ного Бугу // Укр. ботан. журн. — 1973. — 30, № 5. — С. 663—665. 18. Уранов А.А. Возрастной спектр фитоценопо! пуляций как функция времени и энергетических вол! новых процессов // Биол. науки. — 1975. — № 2. — С. 7—33. 19. Уранов А.А., Смирнова О.В. Классификация и основные черты развития популяций многолет! них растений // Бюл. МОИП. Отд. биол. — 1969. — 74, № 1. — С. 119—134. 20. Физико"географическое районирование Ук! раинской ССР. — К.: Изд!во Киев. ун!та, 1968. — 684 с. 21. Ценопопуляции растений (основные поня! тия и структура). — М.: Наука, 1976. — 217 с. Рекомендував до друку В.І. Мельник 9ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2008, № 2 ББііооммооррффооллооггііччнніі ттаа ддееммооггррааффііччнноо""ппооппуулляяццііййнніі ооссооббллииввооссттіі ссммііллккии ССииттннииккаа...... О.Ф. Щербакова, В.В. Новосад, Л.И. Крицкая Национальный научно!природоведческий музей НАН Украины, Украина, г. Киев БИОМОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И ДЕМОГРАФИЧНО!ПОПУЛЯЦИОННЫЕ ОСОБЕННОСТИ СМОЛЕВКИ СЫТНИКА (SILENE SYTNIKII KRYTZKA, NOVOSAD ET PROTOPOPOVA) В КОДЫМО!ЕЛАНЕЦКОМ ПОБУЖЬЕ Рассмотрены признаки жизненной формы, особен! ности онтоморфогенеза, вопросы популяционной демографии и охраны редкого, эндемического, ре! ликтового вида Кодымо!Еланецкого Побужья — Silene sytnikii Krytzka, Novosad et Protopopova. O.F. Shcherbakova, V.V. Novosad, L.I. Krytzka National Museum of Natural History, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv BIOMORPHOLOGY, DEMOGRAPHY AND POPULATIONS PECULIARITIES OF SILENE SYTNIKII KRYTZKA, NOVOSAD ET PROTOPOPOVA IN CОDYMO!ЕLANETSKY BUG REGION Indication of life forms, peculiarities of ontomorpho! genetic, matters of populations demography and pro! tection of the rare, endemic and relict species Cо! dymo!Elanetsky Bug region — Silene sytnikii Kry! tzka, Novosad et Protopopova was consideration. 10 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2008, № 2 ОО..ФФ.. ЩЩееррббааккоовваа,, ВВ..ВВ.. ННооввооссаадд,, ЛЛ..ІІ.. ККррииццььккаа
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-723
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:45:11Z
publishDate 2008
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/a2/0232d4879d3e2362aa291ccd8340e2a2.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-7232019-12-22T13:06:03Z Biomorphology, demography and populations peculiarities of Silene sytnikii Krytzka, Novosad et Protopopova in Cоdymo-Еlanetsky bug region Біоморфологічні та демографічно-популяційні особливості смілки ситника (Silene sytnikii Krytzka, Novosad et Protopopova) в Кодимо-Єланецькому Побужжі Shcherbakova, O.F. Novosad, V.V. Krytzka, L.I. Indication of life forms, peculiarities of ontomorphogenetic, matters of populations demography and protection of the rare, endemic and relict species Cоdymo-Elanetsky Bug region – Silene sytnikii Krytzka, Novosad et Protopopova was consideration. Розглянуто ознаки життєвої форми, особливості онтоморфогенезу, питання популяційної демографії та охорони рідкісного, ендемічного, реліктового виду Кодимо-Єланецького Побужжя – Silene sytnikii Krytzka, Novosad et Protopopova. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2008-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/723 10.5281/zenodo.2561107 Plant Introduction; Vol 38 (2008); 3-10 Інтродукція Рослин; Том 38 (2008); 3-10 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377801 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/723/690 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Shcherbakova, O.F.
Novosad, V.V.
Krytzka, L.I.
Біоморфологічні та демографічно-популяційні особливості смілки ситника (Silene sytnikii Krytzka, Novosad et Protopopova) в Кодимо-Єланецькому Побужжі
title Біоморфологічні та демографічно-популяційні особливості смілки ситника (Silene sytnikii Krytzka, Novosad et Protopopova) в Кодимо-Єланецькому Побужжі
title_alt Biomorphology, demography and populations peculiarities of Silene sytnikii Krytzka, Novosad et Protopopova in Cоdymo-Еlanetsky bug region
title_full Біоморфологічні та демографічно-популяційні особливості смілки ситника (Silene sytnikii Krytzka, Novosad et Protopopova) в Кодимо-Єланецькому Побужжі
title_fullStr Біоморфологічні та демографічно-популяційні особливості смілки ситника (Silene sytnikii Krytzka, Novosad et Protopopova) в Кодимо-Єланецькому Побужжі
title_full_unstemmed Біоморфологічні та демографічно-популяційні особливості смілки ситника (Silene sytnikii Krytzka, Novosad et Protopopova) в Кодимо-Єланецькому Побужжі
title_short Біоморфологічні та демографічно-популяційні особливості смілки ситника (Silene sytnikii Krytzka, Novosad et Protopopova) в Кодимо-Єланецькому Побужжі
title_sort біоморфологічні та демографічно-популяційні особливості смілки ситника (silene sytnikii krytzka, novosad et protopopova) в кодимо-єланецькому побужжі
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/723
work_keys_str_mv AT shcherbakovaof biomorphologydemographyandpopulationspeculiaritiesofsilenesytnikiikrytzkanovosadetprotopopovaincodymoelanetskybugregion
AT novosadvv biomorphologydemographyandpopulationspeculiaritiesofsilenesytnikiikrytzkanovosadetprotopopovaincodymoelanetskybugregion
AT krytzkali biomorphologydemographyandpopulationspeculiaritiesofsilenesytnikiikrytzkanovosadetprotopopovaincodymoelanetskybugregion
AT shcherbakovaof bíomorfologíčnítademografíčnopopulâcíjníosoblivostísmílkisitnikasilenesytnikiikrytzkanovosadetprotopopovavkodimoêlanecʹkomupobužží
AT novosadvv bíomorfologíčnítademografíčnopopulâcíjníosoblivostísmílkisitnikasilenesytnikiikrytzkanovosadetprotopopovavkodimoêlanecʹkomupobužží
AT krytzkali bíomorfologíčnítademografíčnopopulâcíjníosoblivostísmílkisitnikasilenesytnikiikrytzkanovosadetprotopopovavkodimoêlanecʹkomupobužží

Ähnliche Einträge