Алелопатична взаємодія насіння та проростків газонних трав

Аllelopathic interaction of seeds and plantlets of turf grasses is studied. It is established, that autotoxicity is characteristic for all species. Festuca rubra is most resistant to influence of other species, Agrostis stolonifera – the most sensitive and active species.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2008
1. Verfasser: Pavlova, O.S.
Format: Artikel
Sprache:Englisch
Veröffentlicht: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2008
Online Zugang:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/739
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Institution

Plant Introduction
_version_ 1860123723090100224
author Pavlova, O.S.
author_facet Pavlova, O.S.
author_sort Pavlova, O.S.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-12-22T14:50:53Z
description Аllelopathic interaction of seeds and plantlets of turf grasses is studied. It is established, that autotoxicity is characteristic for all species. Festuca rubra is most resistant to influence of other species, Agrostis stolonifera – the most sensitive and active species.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.2561145
first_indexed 2025-07-17T12:45:18Z
format Article
fulltext У сучасній урбосистемі формування деко! ративних трав'янистих покриттів набуває важливого значення. Газони відіграють не лише декоративно!естетичну роль, а й ма! ють важливе санітарно!гігієнічне значення [1, 5, 6]. Вивчення закономірностей форму! вання газонних культурфітоценозів нині є одним з актуальних напрямів біологічних досліджень. Взаємодія рослин відіграє важливу роль у формуванні та розвитку природ! них і штучних фітоценозів. Разом з інши! ми екологічними факторами алелопатич! ний режим впливає на рослини та інші ор! ганізми, що входять до складу біогеоце! нозів, тобто навколишнього середовища [3, 7]. Для створення газонних культурфітоце! нозів використовують спільні посіви дерно! утворюючих багаторічних трав, переважно злакових [4]. При цьому враховують еко! логічні та біолого!морфологічні характе! ристики видів, тоді як на алелопатичний по! тенціал цих рослин увагу практично не звертають. У літературі наведені дані щодо алело! патичної активності лише деяких видів га! зонних трав. Так, Festuca valesiaca відно! сять до малоактивних видів [2], а F. rubra — до видів із значною активністю [2, 8, 11]. Згідно з результатами ценотичних та але! лопатичних досліджень саме дернинні зла! ки є оптимальним злаковим кодомінантом для штучних рослинних угруповань [9]. Вивчення алелопатичної взаємодії в спіль! них посівах цих трав є актуальним як в тео! ретичному, так і в практичному аспекті. Матеріали і методи Об'єктами досліджень було насіння Lolium perenne L. (сорт Київська!101), Poa nemo! ralis L. (сорт Рясний), Festuca rubra L. (сорт Дніпровська), Agrostis stolonifera L. (сорт Клонова). Усі сорти вітчизняної се! лекції. Для дослідження взаємодії проростків насіння висівали на вологий фільтруваль! ний папір у чашки Петрі з урахуванням норм висіву, лабораторної схожості та площі чашки (по 0,3 г в одну чашку). Проро! щували за температури 16—25 °С, освітле! ності 5!6 тис. лк та зволожували 25% розчи! ном Гельрігеля протягом 3 тижнів. Рівень взаємодії визначали за відношенням дов! жини коренів та надземної частини у варі! антах до контролю. Повторність досліду — чотирикратна. Індекс толерантності розраховували як відношення середньої маси рослин при взаємодії видів до середньої маси контроль! них рослин [10]. Обробку даних проводили з допомогою програми Statistica 6.0. В статті наведені дані за рівня достовірності Р < 0,5. 106 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2008, № 2 УДК 581.524.1:633.81 О.С. ПАВЛОВА Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 АЛЕЛОПАТИЧНА ВЗАЄМОДІЯ НАСІННЯ ТА ПРОРОСТКІВ ГАЗОННИХ ТРАВ Вивчено алелопатичну взаємодію насіння та проростків газонних трав. Встановлено, що всі види є автоінтолерантними. Найстійкішою до впливу алелохімікатів інших видів є Festuca rubra, найбільш чутливим та активним видом — Agrostis stolonifera. © О.С. ПАВЛОВА, 2008 Результати та їхнє обговорення На спільне зростання видів впливає як видо! вий склад, так і кількісне співвідношення видів на одиницю площі. З метою встанов! лення залежності між цими двома показни! ками було вивчено характер взаємодії різних видів дерноутворюючих трав. Отримані результати свідчать про ви! доспецифічний характер дії виділень насіння та проростків усіх досліджуваних видів (рис. 1—4). Встановлено, що на спіль! не зростання всі рослини реагували зміною показників росту кореневої системи, над! земна частина була більш толерантною. Найбільш толерантною до впливу виді! лень досліджуваних рослин виявилась Fes! tuca rubra (див. рис. 1). Слід зазначити, що при спільному зростанні з Agrostis stolo! nifera та Lolium perenne у співвідношенні 1:1 спостерігали зміни морфологічних пара! метрів. При інших співвідношеннях мали місце незначні коливання морфопоказників. Про це також свідчила величина індексу то! лерантності (таблиця): що меншим був вміст у суміші Festuca rubra, то кращими були по! казники її маси. Вид!сумісник при цьому мав досить високий індекс толерантності не! залежно від його вмісту у суміші, окрім Lolium perenne, який значно зменшував по! казники маси рослин. Виявлена стійкість Poa nemoralis до Lo! lium perenne незалежно від частки до! сліджуваних видів у суміші (див. рис. 2), хо! ча індекс толерантності свідчив про ста! 107ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2008, № 2 ААллееллооппааттииччннаа ввззааєєммооддііяя ннаассіінннняя ттаа ппррооррооссттккіівв ггааззоонннниихх ттрраавв Індекси толерантності видів газонних трав при спільному зростанні Poa nemoralis 1,00 0,62 2,82 0,94 1,00 1,58 3,6 0,53 1,00 0,70 1,71 0,78 Festuca rubra 2,96 1,00 2,01 0,59 1,58 1,00 2,43 0,65 2,47 1,00 3,78 0,73 Agrostis stoloni$ 0,61 0,54 1,00 0,64 0,48 0,38 1,00 0,43 1,41 0,50 1,00 0,57 fera Lolium perenne 1,17 0,55 2,73 1,00 2,18 0,82 3,33 1,00 3,13 0,85 2,43 1,00 Вид 75% 25% 50% P o a n e m o ra li s F e st u c a ru b ra A g ro st is st o lo n if e ra L o li u m p e re n n e P o a n e m o ra li s F e st u c a ru b ra A g ro st is st o lo n if e ra L o li u m p e re n n e P o a n e m o ra li s F e st u c a ru b ra A g ro st is st o lo n if e ra L o li u m p e re n n e Рис. 1. Толерантність насіння та проростків Fes! tuca rubra до виділень видів дерноутворюючих трав: 1 — корені; 2 — надземна частина. Вміст Festuca rubra у суміші: А — 75%, В — 25%, С — 50% Рис. 2. Толерантність насіння та проростків Poa ne! moralis до виділень видів дерноутворюючих трав: 1 — корені; 2 — надземна частина. Вміст Poa nemoralis у суміші: А — 75%, В — 25%, С — 50% більність накопичення маси лише при співвідношенні Poa nemoralis : Lolium perenne — 3 : 1 (див. таблицю). Проміжне значення індексу толерантності зафіксова! но у сумішах Festuca rubra : Poa nemoralis. У разі співвідношення цих двох видів 1:1 спостерігали стимуляцію росту кореневої системи та незначне пригнічення росту над! земної частини Poa nemoralis. Це є підста! вою для використання цих видів рослин у зазначеному співвідношенні при створенні штучних дернових культурфітоценозів для швидкого утворення дернини. Виділення видів компонентів суміші спричиняли зміну показників росту як ко! реневої системи, так і надземної частини Lolium perenne (див. рис. 3), що було підтве! рджене коливанням індексу толерантності (див. таблицю). При взаємодії цього виду з іншими досліджуваними рослинами у співвідношенні 3 : 1 спостерігалось знижен! ня показників його маси. У разі співвідно! шення 1 : 3 та 1 : 1 зафіксовано накопичення маси як коренів, так і надземної частини під впливом Festuca rubra, тоді як при 1 : 1 — лише коренів під впливом Agrostis stolonifera. Проте показники загальної маси рослин значно збільшуються (окрім Festuca rubra). Виявлено толерантність Agrostis stoloni! fera до впливу видів Poa nemoralis та Fes! tuca rubra (стимуляція 250 та 100% відпо! відно) (див. рис. 4), що підтверджував ін! декс толерантності (див. таблицю). Однак ріст усіх досліджуваних видів рослин при спільному зростанні з Agrostis stolonifera пригнічувався. Висновки Таким чином, отримані результати свід! чать про значний вплив досліджуваних видів рослин один на одного, а також про інтолерантність їхніх кореневих систем до впливу алелохімікатів цих видів. Встанов! лено, що найстійкіші види (Festuca rubra, Poa nemoralis) є менш активними по відно! шенню до інших, тому вони найбільше підходять для створення стабільних фіто! ценозів. Отже, алелопатичний фактор відіграє значну роль при взаємодії видів газон! них трав на початкових стадіях розвитку трав'янистого покриву. Враховуючи інто! лерантність видів, необхідно ретельного підбирати співвідношення видів у сумі! шах. 108 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2008, № 2 ОО..СС.. ППааввллоовваа Рис. 3. Толерантність насіння та проростків Lolium perenne до виділень видів дерноутворю! ючих трав: 1 — корені; 2 — надземна частина. Вміст Lolium perenne у суміші: А — 75%, В — 25%, С — 50% Рис. 4. Толерантність насіння та проростків Agrostis stolonifera до виділень видів дерноутво! рюючих трав: 1 — корені; 2 — надземна частина. Вміст Agrostis stolonifera у суміші: А — 75%, В — 25%, С — 50% 1. Головач А.Г. Газоны, их устройство и содер! жание. — М.; Л.: Изд!во АН СССР, 1955. — 336 с. 2. Гродзінський А.М. Основи хімічної взаємодії рослин. — К.: Наук. думка, 1973. — 203 с. 3. Дідик Н.П., Машковська С.П., Павлова О.С. Алелопатичні особливості лучно!степових рослин // Й.К. Пачоський та сучасна ботаніка / Відп. ред. М.Ф. Бойко. — Херсон: Атлант, 2004. — С. 197—201. 4. Лаптев А.А. Газоны. — К.: Наук. думка, 1983. — 176 с. 5. Лихолат Ю.В. Еколого!фізіологічні особ! ливості багаторічних дерноутворюючих злаків тех! ногенних територій. — Дніпропетровськ: Вид!во ДДУ, 1999. — 232 с. 6. Справочник проектировщика. Градострои! тельство / Под общ. ред. В.Н. Белоусова. — М.: Стройиздат, 1978. — 367 с. 7. Юрчак Л.Д. Алелопатія: ретроспективний погляд, сучасний стан та перспективи досліджень // Алелопатія та сучасна біологія: Матеріали міжнар. наук. конф., присвяченої 80!річчю від дня народ! ження академіка А.М. Гродзинського (Київ, 17— 19 жовтня 2006 р.). — К.: Фітосоціоцентр, 2006. — С. 8—18. 8. Bertin C., Weston L.A. Allelopathic ability and weed suppression of fine leaf fescue spp. // Third world congress on allelopathy: Abstracts. — 2002. — P.114. 9. Didyk N.P., Maryuskina V.Y. Allelopathic analysis of steppe species with different cenotic strategies // Allelopathy from understanding to ap! plication: Proceed. of Second European Allelopathy Symposium (Pulawy, Poland, 3!5 June 2004). — P. 23. 10. Lenka M., Das B.L., Panda K.K., Panda B.B. Mercury tolerance of Chloris barbata Sw. and Cy! perus rotundus L. isolated from contaminated sites // Biologia Plantarum. — 1993. — 35. — Р. 443—446. 11. Weston L.A., Duke S.O. Weed and crop allelopathy // Critical Reviews in Plant Sciences. — 2003. — 22. — Р. 367—389. Рекомендував до друку П.А. Мороз О.С. Павлова Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев АЛЛЕЛОПАТИЧЕСКОЕ ВЗАМОДЕЙСТВИЕ СЕМЯН И ПРОРОСТКОВ ГАЗОННЫХ ТРАВ Изучено аллелопатическое взаимодействие семян и проростков газонных трав. Установлено, что все виды являются аутоинтолерантными. Наиболее стойкой к воздействию аллелохимикатов других видов является Festuca rubra, наиболее чувстви! тельным и активным видом — Agrostis stolonifera. O.S. Pavlova M.M. Gryshko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Ukraine, Kyiv ALLELOPATHIC INTERACTION OF SEEDS AND PLANTLETS OF TURF GRASSES Аllelopathic interaction of seeds and plantlets of turf grasses is studied. It is established, that autotoxicity is characteristic for all species. Festuca rubra is most resistant to influence of other species, Agrostis stolonifera — the most sensitive and active species. 109ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2008, № 2 ААллееллооппааттииччннаа ввззааєєммооддііяя ннаассіінннняя ттаа ппррооррооссттккіівв ггааззоонннниихх ттрраавв
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-739
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:45:18Z
publishDate 2008
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/e2/cfa607df65cef7e772dc15af0519d7e2.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-7392019-12-22T14:50:53Z Allelopathic interaction of seeds and plantlets of turf grasses Алелопатична взаємодія насіння та проростків газонних трав Pavlova, O.S. Аllelopathic interaction of seeds and plantlets of turf grasses is studied. It is established, that autotoxicity is characteristic for all species. Festuca rubra is most resistant to influence of other species, Agrostis stolonifera – the most sensitive and active species. Вивчено алелопатичну взаємодію насіння та проростків газонних трав. Встановлено, що всі види є автоінтолерантними. Найстійкішою до впливу алелохімікатів інших видів є Festuca rubra, найбільш чутливим та активним видом – Agrostis stolonifera. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2008-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/739 10.5281/zenodo.2561145 Plant Introduction; Vol 38 (2008); 106-109 Інтродукція Рослин; Том 38 (2008); 106-109 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377801 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/739/706 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Pavlova, O.S.
Алелопатична взаємодія насіння та проростків газонних трав
title Алелопатична взаємодія насіння та проростків газонних трав
title_alt Allelopathic interaction of seeds and plantlets of turf grasses
title_full Алелопатична взаємодія насіння та проростків газонних трав
title_fullStr Алелопатична взаємодія насіння та проростків газонних трав
title_full_unstemmed Алелопатична взаємодія насіння та проростків газонних трав
title_short Алелопатична взаємодія насіння та проростків газонних трав
title_sort алелопатична взаємодія насіння та проростків газонних трав
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/739
work_keys_str_mv AT pavlovaos allelopathicinteractionofseedsandplantletsofturfgrasses
AT pavlovaos alelopatičnavzaêmodíânasínnâtaprorostkívgazonnihtrav