Середземномор’я – один з флористичних центрів інтродукції видів Quercus L. до Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України
Objective – substantiation the degree of success of the genus Quercus L. species introduction based on the results of field and laboratory research and to determine the prospects for their practical use in our conditions. Material and methods. Search for introduced species of the genus Quercus is c...
Збережено в:
| Дата: | 2017 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Англійська |
| Опубліковано: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2017
|
| Онлайн доступ: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/75 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Репозитарії
Plant Introduction| _version_ | 1860121008190521344 |
|---|---|
| author | Doroshenko, O.K. Oleshko, V.V. |
| author_facet | Doroshenko, O.K. Oleshko, V.V. |
| author_sort | Doroshenko, O.K. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-11-11T08:14:27Z |
| description | Objective – substantiation the degree of success of the genus Quercus L. species introduction based on the results of field and laboratory research and to determine the prospects for their practical use in our conditions.
Material and methods. Search for introduced species of the genus Quercus is carried out and the list of species is made. Four of these species (Q. cerris L., Q. libani Oliv., Q. pubescens Willd. and Q. trojana Webb.) was borrowed for the collection of the arboretum in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine.
Results. Phenological observations were carried out, the rhythm of growth and development of plants their response to extreme conditions in winter and summer were studied. Quality of seeds was studied in field and laboratory conditions. Based on eight years (2008–2015) of research and study of available literature sources we found the degree of success of the genus Quercus species introduction.
Conclusions. The least successful is Q. trojana. Best of all feels plants of Q. pubescens. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2299160 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:39:25Z |
| format | Article |
| fulltext |
3ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2
УДК 581.54.3
О.К. ДОРОШЕНКО, В.В. ОЛЕШКО
Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
СЕРЕДЗЕМНОМОР’Я — ОДИН З ФЛОРИСТИЧНИХ ЦЕНТРІВ
ІНТРОДУКЦІЇ ВИДІВ QUERCUS L. ДО НАЦІОНАЛЬНОГО
БОТАНІЧНОГО САДУ імені М.М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ
Мета — обґрунтувати на підставі результатів польових і лабораторних досліджень ступінь успішності інтродукції
видів роду Quercus L. та визначити перспективи їх практичного використання в умовах м. Києва.
Матеріал та методи. Складено реєстр інтродукованих із Середземномор’я в Україну видів роду Quercus. До дендра-
рію Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України було залучено лише 4 з 11 видів — Q. cerris L., Q.
liba ni Oliv., Q. pubescens Willd. та Q. trojana Webb.
Результати. За результатами вивчення літературних джерел та аналізу 8-річних (2008—2015) власних польових
і лабораторних досліджень (фенологічні спостереження, вивчення ритму росту і розвитку рослин, їх реакції на екс-
тремальні умови зими та посушливі періоди, польової і лабораторної доброякісності насіння та його ґрунтової схо-
жості) зроблено висновки щодо ступеня успішності інтродукції досліджених видів роду Quercus.
Висновки. Найменш успішним виявився Q. trojana. Найкращий стан притаманний особинам Q. pubescens.
Ключові слова: інтродукція, дуб, Середземномор’я.
© О.К. ДОРОШЕНКО, В.В. ОЛЕШКО, 2017
За усередненими даними, рід Quercus L. налі-
чує близько 600 видів, поширених у помірному
і тропічному поясах Північної півкулі. В Украї-
ні природно зростають лише 6 видів: Q. robur L.
(дуб звичайний), поширений по всій лісистій
частині України, Q. petrea Liebl. (д. скельний),
природний ареал якого обмежений західною
частиною території країни (Карпати з поши-
ренням на схід до середніх течій Дніпра і Пру-
та та до нижньої течії Південного Бугу) і Гір-
ським Кримом, Q. daleshampii Ten. (д. Дале-
шампа, відомий ще як Q. calcarea Troitsky, а
також як Q. petraea subsp. Medwedewii (A. Ca-
mus) Menitsky), місцезростання якого обмеже-
ні кам’янистими вапняками гірських районів
Закарпаття та Криму, Q. polycarpa Schur. (д. ба-
гатоплідний) — симпатик вулканічних порід
Закарпаття, Q. pubescens (д. пухнастий), при-
родний ареал якого, окрім Гірського Криму,
охоп лює південно-західну частину України, зо-
крема Закарпаття, де також зростає Q. cerris L.
(д. австрійський). Східна межа ареалу дохо-
дить до м. Могиліва-Подільського (Вінницька
обл.) і с. Комарівка (Одеська обл.)
За літературними даними [3, 5, 7, 9], до Нікіт-
ського ботанічного саду в період з 1812 до 1826 рр.
було інтродуковано Q. ilex L. (д. ка м’яний), Q. li bani
Oliv. (д. ліванський), Q. lusitanica Lam. (д. лузитан-
ський), Q. macrolepis Kots chy (д. великолускатий,
або валлонів), Q. oc ci den talis J. Gay. (д. західний
корковий), Q. ro tun di fo lia Lam. (д. округлолистий),
Q. suber L. (д. кор ковий), Q. trojana Webb (д. маке-
донський). Про час інтродукції Q. hispanica Lam.
(д. іспанський) відомостей немає, але, як свідчать
дослідження [3, 7], вперше в Україні він з’явився
в парках Південного берега Криму. Є дані, що
Q. frainetto Ten. (д. Фрайнето) було інтродуковано
до дендропарку «Тростянець» (Чернігівська обл.),
де він незабаром загинув. Нині немає жодних ві-
домостей про Q. pyrenaica Willd. (д. піренейський),
який, за даними В.П. Малеєва і С.Я. Соколова [3]
та О.Л. Липи [6], у 1951—1952 рр. зростав у пар-
ках с. Гетьманівка (Полтавська обл.) та м. Одеси.
Із видів роду Quercus середземноморської
дендрофлори до дендрарію Національного
ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН
4 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2
О.К. Дорошенко, В.В. Олешко
України (НБС) було залучено Q. libani та Q. tro-
jana. Східна частина природного ареалу Q. cer-
ris та Q. pubescens, як свідчать останні дослі-
дження українських ботаніків [9], охоп лює пів-
денно-західну частину території Ук раїни, але
для НБС вони є інтродукованими видами. Ви-
хідним матеріалом для їх залучення було на-
сіння, отримане з Нікітського ботанічного
саду, який територіально за А.Л. Тахтаджяном
[12] входить до Середземноморської флорис-
тичної області.
Мета досліджень — обґрунтувати на підста-
ві результатів польових і лабораторних дослі-
джень ступінь успішності інтродукції видів
роду Quercus та визначити перспективи їх прак-
тичного використання в умовах м. Києва.
Матеріал та методи
Матеріалом для досліджень слугували росли-
ни 4 видів дуба із Середземноморської фло-
ристичної області, які були інтродуковані до
дендрарію НБС, починаючи з 1959 р.
Протягом 8-річного періоду (2008—2015)
проведено дослідження рослин видів дуба
щодо проходження ними фенологічних фаз,
доброякісності насіння та його ґрунтової схо-
жості. Визначали також ступінь зимо- та по-
сухостійкості з використанням загальноприй-
нятих методик. Фенологічні спостереження
проводили за модернізованою методикою
І.М. Бейдеман [1]. Зимостійкість визначали за
С.Я. Соколовим [11], посухостійкість — за
С.С. П’ятницьким [10], ступінь цвітіння та
плодоношення — за О.А. Калиниченком [4],
доброякісність насіння — розрізаючи жолуді.
Результати та обговорення
Результати наших досліджень ґрунтуються на
обстеженні рослин чотирьох видів Quercus у
дендрарії НБС з урахуванням їх поведінки в
ювенільний період розвитку (за літературними
джерелами) та в стадії відмирання. Останнє да-
ло нам змогу критично переглянути оптиміс-
тичні прогнози попередників щодо перспек-
тивності застосування досліджуваних видів.
Q. cerris природно зростає в південній Фран-
ції, Італії, Швейцарії, Австрії, Угорщині, Чехії,
на Балканському півострові та в Малій Азії, де
входить до складу мішаних лісів у поясі 1000—
1200 м н.р.м. [2,3,11]. В оптимальних умовах
досягає висоти 30 м. Останні дослідження ук-
раїнських ботаніків [9] показали, що природ-
ний ареал Q. cerris поширюється значно далі
на схід, ніж це вважали раніше, зокрема, на
Закарпаття, де він зростає серед дубово-ли по-
вих насаджень на південних схилах гутинсько-
го хребта в масиві Юлівської гори.
До дендрарію залучений насінням з Нікіт-
ського ботанічного саду у 1960 р. Збереглась
одна рослина цього дуба. У 1970 р. 10-річний
саджанець мав висоту 2,8 м, що свідчило про
задовільні показники щорічного приросту у
висоту. В суворі зими підмерзала верхівка річ-
них пагонів [2]. Нині 55-річне дерево має ви-
соту всього 7,5 м, діаметр стовбура на висоті
1,3 м — 32 × 30 см, тоді як на рівні кореневої
шийки — 46 × 40 см. Зростаючи на свободі,
має крону площею 6 × 6 м. Вегетацію розпочи-
нає в першій декаді травня, цвіте в кінці другої
Рис. 1. Морозобоїна на стовбурі Quercus cerris
Fig. 1. Frost-cleft in the trunk of Quercus cerris
5ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2
Середземномор’я — один з флористичних центрів інтродукції видів Quercus L. до Національного ботанічного...
декади травня, плодоносить у третій декаді ве-
ресня, основна маса листя опадає в першій де-
каді листопада, решта залишається до весни.
Середня довжина річних пагонів поточного
року не перевищує 15 см. Цвіте і плодоносить
нерегулярно та дуже слабко. Останніми рока-
ми частка бруньок, які розпускаються на вес ні,
становить близько 30 %, тому що біль ша час-
тина з них підмерзає разом з річним прирос-
том пагонів. Нові пагони з верхівкових бру-
ньок приростають усього на 3 см, зрідка — на
5 см. Найдовші пагони виростають із базисних
бруньок минулорічного приросту або пагонів
позаминулого року. За рахунок масового опа-
дання відмерлих гілок приріст дерева у висоту
призупинився, а згодом його висота, ймовір-
но, зменшуватиметься. Однак, на на шу думку,
рослина страждає не стільки від підмерзання
річних пагонів, скільки від морозобоїн на стов-
бурі, довжина яких становить від 1,5 до 2,3 м.
Вони є «воротами» для зараження деревини
патогенними грибами. Згодом зруйнована де-
ревина перестає виконувати провідну функ-
цію від коренів до крони та навпаки, а дерево
починає суховершинити і незабаром гине. За-
гибель мо же прискорити вітро- або сніголам,
оскільки руйнівна робота патогенів сильно
послаблює несучу здатність крони. Посуху пе-
реносить добре, але, незважаючи на це, загаль-
ний стан рослини незадовільний, що спричи-
нено нега тивним впливом низьких зимових
температур. Рекоменда цію М.Ф. Каплуненка
[5] розглядати Q. cerris як головну породу лісо-
вих насаджень вважаємо передчасною. На на-
шу думку, доцільним є повторне інтродукційне
випробування його з використанням вихідно-
го матеріалу (жолудів) з північно-схід ної час-
тини природного ареалу, зокрема з Угорщини і
Чехії, та жолудів власної репродукції.
Q. libani природно зростає в Малій Азії (Кі-
лійський Тавр і гори Сирії), де утворює ліси на
висоті 900—1500 м н. р. м. У межах природного
ареалу досягає 10-метрової висоти.
До дендрарію інтродукований у 1960 р. з
університетського ботанічного саду м. Варци-
бурга (Німеччина). У 1969 р. у колекції зрос-
тали 2 дерева цього виду дуба. В 9-річному віці
вони досягли висоти близько 5 м та мали діа-
метр стовбура 8 см на висоті 1,3 м. В окремі
роки утворювали по два прирости річних па-
гонів. Вегетацію розпочинає в третій декаді
квітня і закінчує в кінці вересня. Цвіте в кінці
першої — на початку другої декади травня. Жо-
луді дозрівають в кінці вересня — на початку
жовтня. Плодоношення нерегулярне і слабке.
Доброякісність насіння в різні роки становить
від 40 до 65 %. Частина насінин недорозви-
нені, інші пошкоджені жолудевим довгоноси-
ком. При посіві восени масово поїдаються
мишоподібними гризунами та граками, тому
польова схожість не перевищує 12%.
За даними літератури [2], рослини були пов-
ністю зимостійкими попри те, що в окремі роки
утворювали по два прирости пагонів на рік, що
суперечить результатам наших ві зуальних об-
стежень. Так, при розкряжуванні одного із за-
гиблих у 2009 р. дерев було встановлено, що при-
чиною його загибелі стала руйнація деревини
Рис. 2. Морозобоїна на стовбурі Quercus libaпi
Fig. 2. Frost-cleft in the trunk of Quercus libaпi
6 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2
О.К. Дорошенко, В.В. Олешко
патогенними грибами, зараження якими відбу-
лося ще в ювенільний період. Ослабле дерево не
витримало навантаження на крону полію. Дере-
во, яке залишилося, в 55-річному віці має висоту
12,5 м, діаметр стовбура на висоті 1,3 м — 84 см
(94 см на рівні кореневої шийки). Крислата кро-
на, котра починається на висоті 1,8 м, має май-
же кулясту форму діаметром 12 м. Така архітек-
тоніка спричинена значним потовщенням ниж-
ніх гілок крони (до 44 і 40 см) та роздвоєнням
основного стовбура на висоті 2,3 м на дочірні
діаметром 32 та 30 см. По периметру стовбура
нами виявлено 7 морозобоїн, 3 з яких минулого
року, решта — різної давності. Найдавніша з них
перетворилася на дупло з ві зуальними ознака-
ми внутрішньої трухлявості. Результати наших
обстежень супе речать твердженню попередніх
дослідників [5] про те, що Q. libani у наших умо-
вах настільки стійкий, що його можна викорис-
товувати як головну породу для полезахисних
насаджень у Лісостеповій зоні України.
Незважаючи на хороші показники росту в
ювенільному віці (в окремі роки — 45—50 см),
раннє плодоношення доброякісним насінням
[2], загальний стан піддослідної рослини не-
задовільний, а сподівання на успішне вико-
ристання Q. libani як головної породи полеза-
хисних насаджень у Лісостеповій зоні України
[5] є сумнівним. Про це свідчать мінімальні
показники річного приросту у висоту (за на-
шими спостереженнями, за останні 8 років
усього на 45 см) регулярне пошкодження бру-
ньок та стовбура низькими зимовими темпе-
ратурами (останнє призвело до трухлявості
деревини). На нашу думку, особина дуба неза-
баром загине, якщо не від фізичної дії вітру,
ожеледі чи навали снігу, то від втрати провід-
ності судин через повну руйнацію деревини
трухлявою гнилизною. Якщо повторювати ін-
тродукцію Q. libani, то робити це жолудями
рослин, які зростають на верхній межі гір-
ського поясу в межах природного ареалу, па-
ралельно жолудями власної репродукції та з
особин, які успішно пройшли випробування
в інших пунктах України методом географіч-
них ступенів як рекомендує О.Л. Липа [8].
O. pubescens природно зростає в Малій Азії,
Південній Європі (від Іспанії до Балкансько-
го півострова), на східному узбережжі Чорно-
го моря (від Анапи до Туапсе), західному узбе-
режжі Каспійського моря, в Дагестані, північ-
ному Азербайджані та Гірському Криму [3].
Українські дослідники [9] засвідчили факт
природного зростання його в межах Закар-
паття разом з Q. cerris. У межах природного
ареалу це невисоке дерево 8—10 м заввишки,
діаметр якого може досягати 0,8—1,0 м.
До дендрарію інтродукований насінням з
Нікітського ботанічного саду у 1975 р. Два жо-
луді було висіяно безпосередньо до колекції
на постійне місце. Приріст сіянців першого
року становив 8,0 і 10,5 см, наступного року —
23,5 та 26,3 см, на третій рік сіянці утворили
по два прирости — 26,1 і 27,3 та 21,0 і 22,4 см
відповідно або по 47,1 та 49,7 см за вегетацій-
ний період. Наступного року також спостері-
гали два прирости — сумарно по 51,0 і 57,0 см
відповідно. Пізніше рослини утворили по од-
Рис. 3. Морозобоїна на стовбурі Quercus pubescens
Fig. 3. Frost-cleft in the trunk of Quercus pubescens
7ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2
Середземномор’я — один з флористичних центрів інтродукції видів Quercus L. до Національного ботанічного...
ному приросту спочатку довжиною 35—40 см,
а потім — 20—25 см і менше. В пору плодоно-
шення вступили у віці 15 років. При утворенні
двох приростів підмерзала частина річного
приросту, у разі одного щорічного приросту
пошкоджувалися лише верхівкові бруньки у
суворі зими. Нині 40-річні дерева мають висоту
7,6 та 11,3 м, діаметр стовбурів на висоті 1,3 м —
14 і 26 см. Крона асиметрична, площею 3 × 2
та 5 × 4 м. Поточний приріст річних пагонів
становить 8,0 і 10,5 см. Ослаблення приросту
можна пояснити зниженням інтенсивності
фотосинтезу через затінення кронами рослин
(д. великоплодого (Q. macrocarpa Michx.)), які
значно старші за віком і відповідно мають біль-
ші розміри.
Вегетацію розпочинає майже одночасно з
Q. robur — на початку третьої декади квітня і за-
кінчує в кінці жовтня, цвіте на 8—12 діб пізніше
за Q. robur — у середині другої декади травня,
плоди дозрівають у кінці другої декади вересня.
Плодоношення нерегулярне (раз на 2-3 роки),
задовільне. Жолуді масово вражаються довго-
носиком, тому вихід доброякісного насіння не
перевищує 20 %. При посіві під зиму польова
схожість становить майже 15 % через масове по-
їдання жолудів мишоподібними гризунами.
Вид достатньо зимостійкий. За нашими спо-
стереженнями, за суворих зим частково вимер-
зали верхівкові бруньки, а у разі наявності двох
річних приростів — частина пагонів другого при-
росту. Суворої зими 2009/2010 рр. на стовбурі од-
ного з дерев з північно-західного боку виникла
морозобоїна довжиною 2,7 м. Навесні щілина за-
крилась і почала зарубцьовуватись, але взимку
(2011/2012) у сильні морози вона знову відкрива-
лась і збільшувалась у розмірах. На 6-й рік після
виникнення вона поширилася до висоти 6,2 м.
Посухостійкий. За сумарними показниками
зимо- та посухостійкості перебуває у задовіль-
ному стані.
З огляду на те, що Q. pubescens має найшир-
ший ареал з усіх середземноморських видів
дуба, сподіваємося на успішну інтродукцію
йо го в наших умовах. Основною умовою цього
вважаємо оптимальний добір репродуктивно-
го матеріалу. На нашу думку, найкращим міс-
цем для мобілізації жолудів є природні наса-
дження в околицях м. Могиліва- Поділь ського.
Q. trojana природно зростає лише в Албанії
та Македонії, де досягає 15-метрової висоти з
діаметром стовбура до 40 см. Є напіввічнозе-
леною рослиною.
До дендрарію був залучений насінням, от-
риманим у 1959 р. з ботанічного саду Націо-
нального університету біоресурсів і природо-
користування (м. Київ). Два деревця цього
виду дуба у віці 10 років досягли висоти 1,7 і
1,6 м. За даними [2], вони були зимостійкими.
Н.Ф. Каплуненко відзначив не лише зимо-, а
й посухостійкість Q. trojana [5]. У 1978 р. було
отримано перший урожай. У ювенільному віці
добре росте, про що свідчить середньорічний
приріст у висоту (35 см). Один з дубців після
суворої зими 1978/1979 рр. загинув, а після ін-
шої (2001/2002) загинув і другий.
Вдруге Q. trojana було залучено у 2010 р.
3-річними саджанцями з Ботанічного саду іме-
ні акад. О.В. Фоміна (Київ). З трьох саджанців
перезимував лише один. Нині 8-річна росли-
на досягла висоти 1,7 м, діаметр стовбура —
3 см. Розмах гілля крони становить 0,5—0,4 м.
Вегетацію розпочинає в кінці першої — на по-
чатку другої декади травня, а закінчує її в кінці
третьої декади жовтня. В пору плодоношення
не вступив. Літню посуху переносить без по-
шкоджень. Зимує задовільно. Морозної зими
(не надто суворої) вимерзає весь річний при-
ріст, відновлення відбувається з бруньок паго-
нів минулого року. Листя на зиму не скидає.
З огляду на сучасний стан потребує подаль-
шого інтродукційного випробування репро-
дуктивним матеріалом місцевого походження
в сприятливіших мікрокліматичних умовах.
Висновки
Із залучених до дендрарію НБС середземномор-
ських видів роду Quercus краще почуваються ті,
які мають найширший ареал природного похо-
дження, — Q. cerris та Q. pubescens. Види, при-
родне поширення котрих обмежене теплими
регіонами (Q. libani та Q. trojana), виявилися
менш стійкими, особливо до низьких зимових
температур, і довше ніж 40—60 років не живуть.
8 ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2
О.К. Дорошенко, В.В. Олешко
Доцільно продовжити інтродукційне випро-
бування Q. cerris і Q. pubescens насінням з край-
ніх районів природного ареалу (Угорщини і
Чехії та південно-західних районів України,
зокрема з м. Могиліва-Подільського) та на-
сінням місцевої репродукції.
З огляду на сучасний стан потребують по-
дальшого інтродукційного випробування Q. li-
bani і Q. trojana репродуктивним матеріалом міс-
цевого походження в сприятливіших мік ро-
клі матичних умовах.
1. Бейдеман И.Н. Методика изучения фенологии
растений и растительных сообществ / И.Н. Бей-
деман. — М.; Л.: Наука, 1974. — 156 с.
2. Деревья и кустарники. Покрытосеменные / Под
ред. Л.И. Рубцова. — К.: Наук. думка, 1974. — 592 с.
3. Деревья и кустарники СССР. Т. 2/ Под ред. С.Я. Со-
колова. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1951. — 612 с.
4. Калиниченко А.А. Семенная база дальневосточных
интродуцентов на Украине / А.А. Ка ли ниченко //
Материалы І рес публ. конф. молодых ученых и
аспирантов — К.: Урожай, 1970. — С. 89—92.
5. Каплуненко Н.Ф. Интродукция дубов на Украину /
Н.Ф. Каплуненко. — К.: Наук. думка, 1981. — 164 с.
6. Лыпа А.Л. Озеленение населенных мест /А.Л. Лы-
па, И.А. Косаревский, А.К. Салатич. — К.: Изд-во
акад. архитектуры УкрССР, 1952. — 740 с.
7. Липа О.Л. Визначні сади і парки України та їх
охорона / О.Л. Липа. — К.: Вид-во Київ. ун-ту,
1960. — 176 с.
8. Липа О.Л. Дендрологія з основами акліматизації /
О.Л. Липа. — К.: Вища школа, 1977. — 222 с.
9. Определитель высших растений Украины / Под
ред. Н.И. Рубцова, Н.М. Федорончука. — К.:
Наук. думка, 1987. — 548 с.
10. Пятницкий С.С. Практикум по лесной селекции /
С.С. Пятницкий. — М.: Изд-во с.-х. лит-ры, жур-
налов и плакатов, 1961. — 271 с.
11. Соколов С.Я. Современное состояние теории ак-
климатизации и интродукции растений / С.Я. Со-
колов // Интродукция растений и зеленое строи-
тельство. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1957. — Вып.
5. — С. 9—32.
12. Тахтаджян А.Л. Происхождение и расселение цвет-
ко вых растений / А.Л. Тахтаджян. — Л.: Наука,
1970. — 123 с.
Рекомендував М.І. Шумик
Надійшла 01.04.2016
REFERENCES
1. Beydeman, Y.N. (1974), Metodyka yzuchenia fenolo-
hii rasteniy y rastytelnih soobshchestvakh [Methods of
studying of phenology of plants and plant communi-
ties]. Moscow, Leningrad: Nauka, 156 p.
2. Rubcow, L.I., Gordijenko, I.I., Kaplunenko, N.F. and
Orlow, M.I. (1974), Derevja y kustarnyky. Pokryytose-
mennyye [Trees and shrubs. Angiosperms]. Kyiv: Nau-
kova dumka, 592 p.
3. Wanin, S.I., Gorshkowa, S.G., Grubov, V.I. and Za-
mja thin, B.N. (1951) Derevja y kustarnyky SSSR.
T. 2. [Trees and shrubs USSR]. Moscow, Leningrad:
Publishing house of the SSSR, Academy of Sciences,
612 p.
4. Kalinichenko, A.A. (1970), Semennaya baza dalnevos-
tochnyih yntroducentov na Ukrayne. Mat. I resp. konf.
molodyyh uchenyyh y aspyrantov [The seed of base
far eastern plant introductions in the Ukraine]. Kyiv:
Urozhai, pp. 89—92.
5. Kaplunenko, N.F. (1981), Yntrodukcyja dubov na Uk-
raynu [Introduction of оaks to Ukraine]. Kyiv: Nauko-
va dumka, 164 p.
6. Lypa, A.L., Kosarevskyi, Y.A. and Salatych, A.K. (1952)
Ozelenenye naselennyyh mest [Greening towns]. Kyiv:
Akademyja Architecture USSR, 740 p.
7. Lypa, O.L. (1960), Vyznachni sadi i parki Ukrainu ta
ih ohorona [Points gardens and parks Ukraine and his
protection]. Kyiv: Kyiv University, 176 p.
8. Lypa, O.L. (1977), Dendrologija z osnovami aklima-
tizacii [Dendrology with basics of acclimatization].
Kyiv: Vyscha shkola, 222 p.
9. Dobrochaeva, D.N., Kotov, M.I., Prokudin, Ju.N. and
Bar barych, A.I. (1987), Opredelytel vysshih rasteniy
Ukrainy [Field guide of higher plants of Ukraine].
Kyiv: Naukova dumka, 548 p.
10. Pyatnycky, S.S. (1961), Praktykum po lesnoj selekcyi
[Workshop on forest breeding]. Moscow: Publishing
House of agricultural literature, magazines and post-
ers, 271 p.
11. Sokolov, S.Yа. (1957), Sovremennoe sostojanie teorii
akklimatizacii i introduktsii rasteni [The current sta-
tus of the theory of plant introduction and acclima-
tization]. Yntrodukcyja rasteni i zelenoe stroytelstvo
[Introduction of plants and green building], vol. 5,
pp. 9—32.
12. Tahtadzhjan, A.L. (1970), Proishozhdenie i rasselenie
cvetkovihh rasteniy [Origin and resettlement of flower-
ing plants]. Leningrad: Nauka, 123 p.
Recommended by M.I. Shumik
Received 01.04.2016
9ISSN 1605-6574. Інтродукція рослин, 2017, № 2
Середземномор’я — один з флористичних центрів інтродукції видів Quercus L. до Національного ботанічного...
А.К. Дорошенко, В.В. Олешко
Национальный ботанический сад
имени Н.Н. Гришко НАН Украины,
Украина, г. Киев
СРЕДИЗЕМНОМОРЬЕ — ОДИН ИЗ
ФЛОРИСТИЧЕСКИХ ЦЕНТРОВ
ИНТРОДУКЦИИ ВИДОВ QUERCUS L. В
НАЦИОНАЛЬНЫЙ БОТАНИЧЕСКИЙ САД
имени Н.Н. ГРИШКО НАН УКРАИНЫ
Цель — обосновать на основании результатов поле-
вых и лабораторных исследований степень успешно-
сти интродукции видов рода Quercus L. и определить
перспективы их практического использования в усло-
виях г. Киева.
Материал и методы. Составлен реестр интродуци-
рованных из Средиземноморья в Украину видов рода
Quercus. В коллекцию дендрария Национального бо-
танического сада имени Н.Н. Гришко НАН Украины
вошли только 4 из 11 видов — Q. cerris L., Q. libапi
Oliv., Q. pubescens Willd. и Q. trojana Webb.
Результаты. По результатам изучения литературных
источников и анализа 8-летних (2008—2015) собствен-
ных полевых и лабораторных исследований (феноло-
гические наблюдения, изучение ритма роста и разви-
тия растений, их реакции на экстремальные условия
зимы и засушливые периоды, полевой и лаборатор-
ной доброкачественности семян и их полевой всхоже-
сти) сделаны выводы относительно степени успешно-
сти интродукции исследованых видов рода Quer cus.
Выводы. Наимение успешным оказался Q. trojana.
Самое лучшее состояние присуще растениям Q. pubes-
cens.
Ключевые слова: интродукция, дуб, Средиземноморье.
O.K. Doroshenko, V.V. Oleshko
M.M. Gryshko National Botanical Garden,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
THE MEDITERRANEAN IS ONE
OF THE FLORISTIC CENTERS OF THE GENUS
QUERCUS L. SPECIES INTRODUCTION
TO M.M. GRYSHKO NATIONAL BOTANICAL
GARDEN OF THE NAS OF UKRAINE
Objective — substantiation the degree of success of the ge-
nus Quercus L. species introduction based on the results of
field and laboratory research and to determine the pros-
pects for their practical use in our conditions.
Material and methods. Search for introduced species of
the genus Quercus is carried out and the list of species is
made. Four of these species (Q. cerris L., Q. libani Oliv., Q. pu-
bescens Willd. and Q. trojana Webb.) was borrowed for the
collection of the arboretum in M.M. Gryshko National
Botanical Garden of the NAS of Ukraine.
Results. Phenological observations were carried out,
the rhythm of growth and development of plants their re-
sponse to extreme conditions in winter and summer were
studied. Quality of seeds was studied in field and labora-
tory conditions. Based on eight years (2008—2015) of re-
search and study of available literature sources we found
the degree of success of the genus Quercus species intro-
duction.
Conclusions.The least successful is Q. trojana. Best of
all feels plants of Q. pubescens.
Key words: introduction of plants, oak, Mediterranean.
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-75 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:39:25Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/e7/95c7aaf1119f32c3335370cbd806b3e7.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-752019-11-11T08:14:27Z The Mediterranean is one of the floristic centers of the genus Quercus L. species introduction to M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine Середземномор’я – один з флористичних центрів інтродукції видів Quercus L. до Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України Doroshenko, O.K. Oleshko, V.V. Objective – substantiation the degree of success of the genus Quercus L. species introduction based on the results of field and laboratory research and to determine the prospects for their practical use in our conditions. Material and methods. Search for introduced species of the genus Quercus is carried out and the list of species is made. Four of these species (Q. cerris L., Q. libani Oliv., Q. pubescens Willd. and Q. trojana Webb.) was borrowed for the collection of the arboretum in M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine. Results. Phenological observations were carried out, the rhythm of growth and development of plants their response to extreme conditions in winter and summer were studied. Quality of seeds was studied in field and laboratory conditions. Based on eight years (2008–2015) of research and study of available literature sources we found the degree of success of the genus Quercus species introduction. Conclusions. The least successful is Q. trojana. Best of all feels plants of Q. pubescens. Мета – обґрунтувати на підставі результатів польових і лабораторних досліджень ступінь успішності інтродукції видів роду Quercus L. та визначити перспективи їх практичного використання в умовах м. Києва. Матеріал та методи. Складено реєстр інтродукованих із Середземномор’я в Україну видів роду Quercus. До дендрарію Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України було залучено лише 4 з 11 видів – Q. cerris L., Q. libani Oliv., Q. pubescens Willd. та Q. trojana Webb. Результати. За результатами вивчення літературних джерел та аналізу 8-річних (2008–2015) власних польових і лабораторних досліджень (фенологічні спостереження, вивчення ритму росту і розвитку рослин, їх реакції на екстремальні умови зими та посушливі періоди, польової і лабораторної доброякісності насіння та його ґрунтової схожості) зроблено висновки щодо ступеня успішності інтродукції досліджених видів роду Quercus. Висновки. Найменш успішним виявився Q. trojana. Найкращий стан притаманний особинам Q. pubescens. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2017-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/75 10.5281/zenodo.2299160 Plant Introduction; Vol 74 (2017); 3-9 Інтродукція Рослин; Том 74 (2017); 3-9 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377696 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/75/68 Copyright (c) 2018 The Author(s) http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Doroshenko, O.K. Oleshko, V.V. Середземномор’я – один з флористичних центрів інтродукції видів Quercus L. до Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України |
| title | Середземномор’я – один з флористичних центрів інтродукції видів Quercus L. до Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України |
| title_alt | The Mediterranean is one of the floristic centers of the genus Quercus L. species introduction to M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| title_full | Середземномор’я – один з флористичних центрів інтродукції видів Quercus L. до Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України |
| title_fullStr | Середземномор’я – один з флористичних центрів інтродукції видів Quercus L. до Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України |
| title_full_unstemmed | Середземномор’я – один з флористичних центрів інтродукції видів Quercus L. до Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України |
| title_short | Середземномор’я – один з флористичних центрів інтродукції видів Quercus L. до Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України |
| title_sort | середземномор’я – один з флористичних центрів інтродукції видів quercus l. до національного ботанічного саду імені м.м. гришка нан україни |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/75 |
| work_keys_str_mv | AT doroshenkook themediterraneanisoneofthefloristiccentersofthegenusquercuslspeciesintroductiontommgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine AT oleshkovv themediterraneanisoneofthefloristiccentersofthegenusquercuslspeciesintroductiontommgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine AT doroshenkook seredzemnomorâodinzflorističnihcentrívíntrodukcíívidívquercusldonacíonalʹnogobotaníčnogosaduímenímmgriškananukraíni AT oleshkovv seredzemnomorâodinzflorističnihcentrívíntrodukcíívidívquercusldonacíonalʹnogobotaníčnogosaduímenímmgriškananukraíni AT doroshenkook mediterraneanisoneofthefloristiccentersofthegenusquercuslspeciesintroductiontommgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine AT oleshkovv mediterraneanisoneofthefloristiccentersofthegenusquercuslspeciesintroductiontommgryshkonationalbotanicalgardenofthenasofukraine |