Зображення обкладинки

Уніфікування шкал оцінок, що застосовуються при інтродукції деревних рослин

The unified scales of winter hardiness, drought resistance, stability to atmospheric pollutants, resistance to pests and diseases with encoding of characters by numerals from 1 up to 9 are offered.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2007
Автор: Mezhenskyj, V.M.
Формат: Стаття
Мова:Англійська
Опубліковано: M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2007
Онлайн доступ:https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/763
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Plant Introduction
Завантажити файл: Pdf

Репозитарії

Plant Introduction
_version_ 1860123828964818944
author Mezhenskyj, V.M.
author_facet Mezhenskyj, V.M.
author_sort Mezhenskyj, V.M.
baseUrl_str https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection OJS
datestamp_date 2019-12-24T19:44:07Z
description The unified scales of winter hardiness, drought resistance, stability to atmospheric pollutants, resistance to pests and diseases with encoding of characters by numerals from 1 up to 9 are offered.
doi_str_mv 10.5281/zenodo.2563315
first_indexed 2025-07-17T12:45:29Z
format Article
fulltext 26 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 4 Під час вивчення рослинних ресурсів відбу� вається постійне накопичування інфор� мації, отримані дані піддають математичній обробці. Для порівняння результатів необ� хідно створити єдину узгоджену систему методів вивчення інтродукованих рослин, уніфікувати існуючі методики [20]. Великий обсяг інформації і створення баз даних пот� ребує застосування комп'ютерної техніки. З цією метою для опису морфологічних ознак, біологічних та господарських особливостей використовують певний код, наприклад цифри від 1 до 9, де цифрі 1 відповідає най� нижчий рівень вияву ознаки, а цифрі 9 — найвищий. Приклади використання цифро� вого коду для опису ознак наведено в табл. 1. Для багатьох рослин, що мають госпо� дарське значення, створені дескрипторні словники (класифікатори), в яких опис здійснено за допомогою цифрового коду, на� веденого в табл. 1. Такі розробки Все� російського інституту рослинництва ім. М.І. Вавилова (ВІР) та Міжнародного інституту генетичних ресурсів рослин (IPGRI) разом УДК 58.08:001.891.7 В.М. МЕЖЕНСЬКИЙ Артемівська дослідна станція розсадництва Інституту садівництва УААН Україна, 84571 Донецька обл., Артемівський р�н, с. Опитне, вул. Ілліча, 7 УНІФІКУВАННЯ ШКАЛ ОЦІНОК, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ПРИ ІНТРОДУКЦІЇ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН Запропоновано уніфіковані шкали зимостійкості, посухостійкості, стійкості до атмосферних забруднювачів, шкідників та хвороб з кодуванням ознак цифрами від 1 до 9. © В.М. МЕЖЕНСЬКИЙ, 2007 Таблиця 1. Приклади використання цифрового коду для безперервного вираження ознаки 1 Виключно Дуже Малий Від малого Середній Від Великий Дуже Виключно малий малий до серед+ середнього великий великий нього до великого 2 Виключно Малий Середній Великий Виключно малий великий 3 Дуже Від малого Від Дуже малий до серед+ середнього великий нього до великого 4 Малий Середній Великий 5 Малий Великий 6 Виключно Середній Виключно малий великий 7 Виключно Виключно малий великий П р и к л а д Код вираження ознаки* 1 2 3 4 5 6 7 8 9 * Інший варіант кодування: 1 — дуже малий; 2 — від дуже малого до малого; 3 — малий; 4 — від малого до середнього; 5 — середній; 6 — від середнього до великого; 7 — великий; 8 — від великого до дуже великого; 9 — дуже великий. 27ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 4 УУннііффііккуувваанннняя шшккаалл ооцціінноокк,, щщоо ззаассттооссооввууююттььссяя ппррии ііннттррооддууккццііїї ддееррееввнниихх ррооссллиинн з Організацією ООН з питань продоволь� ства та сільського господарства (FAO), чле� ном якої з 2003 р. є і Україна, використову� ють фахівці в усьому світі. Їх застосовує також Міжнародний союз з охорони нових сортів рослин (UPOV), до якого Україна приєдналася у 1995 р. [10, 17, 18, 19, 27, 28]. Подібні класифікатори є важливим ін� струментом для стандартизування ознако� вих систем, що забезпечує міжнародний формат й дає змогу застосувати універ� сально зрозумілу мову для опису рослин� них ознак. Кодування даних за такою схе� мою дозволяє переформувати інші схеми для надійних й ефективних засобів збері� гання, пошуку й обміну інформацією та краще використовувати рослинні ресурси. Застосування аналогічних методик у прак� тиці ботанічних установ є доцільним. Зимостійкість. Для оцінки зимостійкос� ті деревних рослин інтродуктори викорис� товують 8�бальну шкалу, запропоновану С.Я. Соколовим [25], або 7�бальні шкали Головного ботанічного саду (ГБС) РАН [7] та Українського НДІ лісового господар� ства та агролісомеліорації (УкрНДІЛГА) [6], які є подібними. Садівники користу� ються 6�бальними шкалами ВНДІ садів� ництва (ВНДІС) [23]. 5�бальні шкали зи� мостійкості запропоновані М.К. Вєховим [2], С.С. П'ятницьким [24], А.Г. Головачом [5], М.А. Кохном і О.М. Курдюком [12]. Шкали, що застосовуються у ВІР [10] та Державній службі з охорони прав на сорти рослин (ДСОПСР) [19] є 9�бальними (табл. 2). Заз� вичай зимостійкість у польових умовах визначають за ступенем вимерзання па� гонів та гілок, у плодівництві додатково враховують ступінь пошкодження кори, де� ревини, плідних гілок, квіткових бруньок та загальний стан дерев після перезимівлі. Шкали С.Я. Соколова, УкрНДІЛГА та ГБС фактично є шкалами ступеня пошкод� ження низькими температурами, а не шка� лами зимо� або морозостійкості, бо в них найвищим балом позначені найменш зи� мостійкі рослини. У шкалах зимостійкості і відповідних їм шкалах загального стану рослин М.К. Вєхова, ВНДІС, ВІР, М.А. Кохна і О.М. Курдюка та С.С. П'ятницького найви� щим балом позначені високозимостійкі рос� лини. Тому порівняння даних, отриманих за допомогою таких шкал, є неможливим. Ми пропонуємо уніфіковану шкалу зимостій� кості зі стандартизованим кодуванням оз� наки цифрами від 1 до 9 на основі апробова� них методик різних авторів (див. табл. 2). Вважаємо за потрібне ввести до уні� фікованої шкали додаткові проміжні сту� пені (бали 7 і 8). Ці ступені характеризують деревні рослини, у яких не спостерігалося вимерзання пагонів, помітного пошкоджен� ня кори чи деревини, але мало місце вимер� зання квіткових бруньок чи провідних су� динних пучків під ними, що призвело до послаблення цвітіння та втрати плодів. До речі, шкала зимостійкості С.Я. Соколова у повному вигляді, крім стану вегетативних органів, окремо враховує ступінь пошко� дження морозами квіток та плодів. Однак квіткові бруньки гинуть через зимові моро� зи, тоді як загибель бутонів, квіток та пло� дів відбувається внаслідок заморозків. Слід ураховувати, що послаблення або відсут� ність цвітіння у дорослих рослин можуть бути спричинені не тільки вимерзанням квіткових бруньок, а й тим, що вони не сформувалися у попередньому вегетацій� ному сезоні внаслідок несприятливих умов у цей період. Інтродуцентам завдають шкоди сильні зимові морозі, що перевищують їхню по� тенційну морозостійкість, і хоча найчастіше зимостійкість рослин зумовлена їхньою мо� розостійкістю, але це різні ознаки. Зи� мостійкість є кількісною ознакою, яка конт� ролюється великою кількістю генів, що ді� ють адитивно, і має комплексний характер. Вона складається з чотирьох компонентів: 1) стійкість до ранніх морозів; 2) стійкість до морозів у середині зими; 3) стійкість до мо� розів під час відлиг; 4) стійкість до морозів після відлиг. Кожний з цих компонентів мо� же бути зумовлений різними факторами 28 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 4 ВВ..ММ.. ММеежжееннссььккиийй 8 – З им о� ст ій кі ст ь ду ж е ви со ка : ви м ер зл о до 50 % к ві тк ов их бр ун ьо к Ун іф ік ов ан а ш ка ла з им о� ст ій ко ст і Зи м о+ ст ій ко ст і (Я .С . С ок о+ ло в, 1 95 7) М ор о+ зо ст ій ко ст і (У кр Н Д ІЛ ГА , 19 53 ) Зи м о+ ст ій ко ст і (Г БС , 1 97 5) С ту пе ня пі дм ер за нн я де ре в (В Н Д ІС , 19 73 ) 1 – З им ос ті й� кі ст ь ви кл ю ч� но н из ьк а: по вн е ви м ер + за нн я ро сл ин и 8 – Р ос ли на по вн іс тю з а+ ги ну ла в ід м о+ ро зу 7 – Р ос ли на ги не п ов ні ст ю (р аз ом з пі дз ем но ю ча ст ин ою ) V II – Ро сл ин и ви + м ер за ю ть по вн іс тю 5 – Р ос ли ни в им ер зл и по вн іс + тю а бо д о рі вн я сн іг ов ог о по + кр ив у 2 – З им о� ст ій кі ст ь ду ж е ни зь ка : ви м ер за нн я на дз ем но ї ча ст ин и 7 – Р ос ли на ви м ер зл а до ко ре не во ї ш ий ки , а ле ві дн ов ил ас ь по вн іс тю 6 – Г ин е на дз ем на ча ст ин а V I – В им ер + за є вс я на д+ зе м на ч ас ти + на 3 – З им о� ст ій кі ст ь ни зь ка : ви м ер за нн я на дз ем но ї ч ас + ти ни д о рі вн я сн іг ов ог о по к+ ри ву 6 – Р ос ли на ви м ер зл а до рі вн я сн іг ов о+ го п ок ри ву V – В им ер за є на дз ем на ч ас + ти на д о рі вн я сн іг ов ог о по к+ ри ву 5 – В им ер зл и тр ир іч ні г іл ки 4 – Д уж е си ль + не п ід ме рз ан + ня : д ер ев ин а те мн о+ бр ун ат + на , к ор а ма є си ль ні о пі ки з гл иб ок им п ош + ко дж ен ня м на зн ач ни х (п он ад 50 % ) д іл ян ка х ст ов бу ра і го + ло вн их гі ло к, ви ме рз ла б іл ь+ 5 — З аг ин ул и ст ар і п ри ро с+ ти IV – В им ер за ю ть п аг он и, ст ар іш і з а од но рі чн і 4 – в им ер з+ ли д во рі чн і па го ни 3 – З на чн е пі дм ер за нн я: де ре ви на бр ун ат на , оп ік и се + ре дн ьо ї с ил и, зн ач не п ош + ко дж ен ня к о+ ри з її о м ер т+ вл ян ня м д о де ре ви ни н а пл ощ і д о 50 % ок ру ж но ст і ст ов бу ра , в и+ м ер за нн я ба + га то рі чн их гі ло к 4 – З им ос ті йк іс ть в ід ни зь ко ї д о се ре дн ьо ї: ви м ер зл и ба га то рі чн і г іл ки 5 – З и� м ос ті йк іс ть се ре дн я: в и+ м ер з од + но рі чн ий пр ир іс т 3 – П ов ні ст ю ви м ер зл и од + но рі чн і п аг он и 4 – З аг ин ул о по на д по ло ви + ни а бо в ес ь пр ир іс т III – В им ер за є ві д 50 д о 10 0 % до вж ин и од + но рі чн их п а+ го ні в 2 – С ла бк е пі дм ер за нн я: сл аб ке п о+ те м ні нн я де ре + ви ни (д ер ев и+ на с ві тл о+ бр у+ на тн а) , с ла бк і по ве рх не ві оп ік и аб о ок + ре м і г ли бо кі по ш ко дж ен ня ко ри н а не з+ на чн их д іл ян + ка х, в им ер за н+ ня о дн ор іч ни х па го ні в 6 – З им о� ст ій кі ст ь ві д се ре дн ьо ї д о ви со ко ї: ви + м ер зл о до 50 % д ов ж ин и од но рі чн ог о пр ир ос ту 2 – П ід м ер зл и ве рх ів ки од но рі чн их па го ні в II – В им ер за є до 5 0 % д ов + ж ин и од но + рі чн их п аг он ів 3 – За ги + ну ло до 50 % пр и+ ро ст у 2 – За ги + ну ли ве р+ хі вк и пр и+ ро ст ів 7 – З им ос ті й� кі ст ь ви со ка : ви м ер зл и вс і кв іт ки а бо пл од и ос ип а+ ли ся в на сл ід ок зи м ов их у ш ко + дж ен ь; од но рі ч+ ни й пр ир іс т не ви м ер з 1 – Д уж е сл аб ке п ід + м ер за нн я: д уж е сл аб ке по те м ні нн я де ре ви ни , не зн ач ні п ов ер хн ев і о пі + ки к ор и, п ід м ер за нн я ве рх ів ок о дн ор іч ни х па + го ні в, о бл ис не ні ст ь до бр а, л ис тк и но рм ал ь+ но р оз ви не ні I – Р ос ли ни н е об м ер за ю ть 9 – З им ос ті й� кі ст ь ви � кл ю чн о ви со ка : по ш ко дж ен ь не м ає 1 – Р ос ли на зи м ос ті йк а, пе ре зи м ув ал а бе з по ш ко + дж ен ь 1 – П ош ко + дж ен ь не м ає 0 – Н ем ає ні як их о зн ак пі дм ер за нн я Ш к а л а О з н а к и т а к о д и ї х в и р а ж е н н я , б а л и Т аб л и ц я 2 . У ні ф ік ов ан а ш ка ла з им ос ті йк ос ті т а ві дп ов ід ні ст ь їй ін ш их ш ка л зи м ос ті йк ос ті т а ст уп ен я пі дм ер за нн я 29ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 4 УУннііффііккуувваанннняя шшккаалл ооцціінноокк,, щщоо ззаассттооссооввууююттььссяя ппррии ііннттррооддууккццііїї ддееррееввнниихх ррооссллиинн За га ль но го ст ан у де ре в (В Н Д ІС , 19 73 ) С та ну ро сл ин (С .С . П 'я тн и+ ць ки й, 1 96 1) Зи м о+ ст ій ко ст і (М .К .В єх ов , 19 57 ) Зи м о+ ст ій ко ст і (А .Г .Г ол ов ач , 19 80 ) 0 – Д ер ев о за ги ну ло по вн іс тю 0 – Р ос ли на за ги ну ла по вн іс тю 0 – Р ос ли на за ги ну ла по вн іс тю 1 – П ош ко д+ ж ен а вс я на д+ зе м на ч ас ти на ; ро сл ин а ві др ос та є зі сп ля чи х аб о до да тк ов их бр ун ьо к ок о+ ре нк ов ої ч ас + ти ни а бо к ор е+ не во ї ш ий ки 5 – В ід м ер за є вс я на дз ем на ча ст ин а до к о+ ре не во ї ш ий ки ш а ча ст ин а аб о вс я кр он а 2 – С ла бк ий ст ан : р ос ли ни хв ор і, вт ра ти + ли б іл ьш у ча с+ ти ну к ро ни , ко ра с ил ьн о по ш ко дж ен а оп ік ам и, м ає си ль ні м ор о+ зо бо їн и, у кі ст оч ко ви х ку ль ту р си ль + на к ам ед ет е+ ча , д ер ев ин а си ль но пі дм ер зл а, пр ир іс т й об + ли сн ен іс ть сл аб кі 4 – В ід м ер за є на дз ем на ч ас + ти на д о рі вн я сн іг ов ог о по к+ ри ву 2 – П ош ко дж ен і і в ід м ер ли по вн іс тю п аг он и м ин ул ог о ро ку і ча ст ко во п ош ко дж ен і па го ни с та рш ог о ві ку ; ве ге та ці я по ча ла ся з і с пл яч их бр ун ьо к 1 – П ош ко дж ен а вс я на дз ем на ч ас ти на ; ро сл ин а ві др ос та є зі сп ля чи х аб о до да т+ ко ви х бр ун ьо к ок о+ ре нк ов ої ч ас ти ни а бо ко ре не во ї ш ий ки 3 – О сл аб ле + ни й ст ан : р ос + ли ни зн ач но ос ла бл ен і м о+ ро за ми , в тр а+ че на ч ас ти на ба га то рі чн их гіл ок , м ає мі сц е зн ач не по ш ко дж ен ня ко ри а бо зн ач не п ід + ме рз ан ня д е+ ре ви ни , у к іс + то чк ов их ку ль ту р зн ач + на к ам ед ет е+ ча , п ри рі ст п о+ мі рн ий а бо сл аб ки й, о б+ ли сн ен іс ть но рм ал ьн а 3 – П ош ко д+ ж ен і а бо ві дм ер ли в т ій аб о ін ш ій м ір і па го ни о ст ан + нь ог о ро ку ; ве ге та ці я ро з+ по ча ла ся з б о+ ко ви х бр у+ нь ок 2 – В им ер зл о по на д по ло ви + ни д ов ж ин и од но рі чн их па го ні в 4 – П ош ко + дж ен і т іл ьк и ве рх ів ко ві бр ун ьк и; в е+ ге та ці я ро з+ по ча ла ся з са м ої в ер хн ьо ї пі сл я ве рх ів + ко во ї б ру нь ки 3 – В им ер + зл о м ен ш н іж по ло ви ни д ов + ж ин и од но рі ч+ ни х па го ні в 2 – З аг ин ул и ве рх ів ки па го ні в 5 – В ід + м ін ни й ст ан : ро сл ин и по вн іс тю зд ор ов і, рі ст ві дб ув ає ть ся з ус іх ве рх ів ко ви х бр ун ьо к, пр ир іс т си ль ни й, об ли сн ен іс ть ду ж е до бр а, ка м ед ет еч а ві дс ут ня 5 – Р ос ли ни не м аю ть зи м ов их по ш ко дж ен ь; ве ге та ці я ро зп оч ал ас я з ве рх ів ко ви х бр ун ьо к 1 – Р ос ли на зи м ос ті йк а 4 – О бм ер за нн я не м ає , р іс т з ве рх ів ко во ї бр ун ьк и 1 – Ро сл ин и ду ж е сл аб кі , на бл иж ен і д о за ги бе лі : п іс ля зр із ан ня н а пе нь д ер ев о не да ло н ад ій но го в ід ро ст ан ня 4 – Д об ри й ст ан : р ос ли ни в ці ло м у зд ор ов і, ус і в ер хі вк ов і бр ун ьк и да ли р іс т, о бл ис + не ні ст ь до бр а, н ег ат ив ни й вп ли в по ш ко дж ен ь не зн ач + ни й, м ал оп ом іт ни й 3– В ід м ер за ю ть дв о+ і ба га то рі чн і г іл ки Ш к а л а О з н а к и т а к о д и ї х в и р а ж е н н я , б а л и П р о д о вж ен н я т а б л . 2 . 30 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 4 ВВ..ММ.. ММеежжееннссььккиийй Зи м ос ті йк о+ ст і ( М .А . К ох + но , О .М . К ур + дю к, 19 94 ) С ту пе ня пі дм ер за нн я (В ІР , 1 98 6) За га ль но го ст ан у де ре в (В ІР , 1 98 6) За га ль но го ст уп ен я пі д+ м ер за нн я (Д С О П С Р, 20 05 ) 1 – В ід су т+ ні ст ь зи м о+ ст ій ко ст і: ро с+ ли на в ід м ер + за є й ги не 1– Д ер ев а, щ о вж е за ги + ну ли а бо г и+ ну ть в на сл і+ до к си ль ни х по ш ко дж ен ь 2 – Р ос ли на об м ер за є до ко ре не во ї ш ий ки , а ле ві дн ов лю є+ ть ся 7 – С ил ьн е пі дм ер за нн я: ви м ер зл и ба + га то рі чн і гі лк и та 51 – 75 % пл ід ни х гі ло к 3 – С ил ьн е пі дм ер за нн я: де ре ви на т ем + но +б ру на тн а, си ль ні о пі ки ко ри з г ли бо + ки м и по ш ко + дж ен ня м и 3 – Д ер ев а хв ор і: ли ст ки др іб ні , о бл ис + не ні ст ь та пр ир іс т сл аб кі 9 – Д уж е си ль не п ід м ер за нн я: за ги ну ла в ся а бо м ай ж е вс я кр он а та 7 6– 10 0 % п лі дн их гі ло к (п ло ду ш ок ) 1 – П ов не в им ер за нн я на дз ем но ї ч ас ти ни а бо д о лі ні ї сн іг ов ог о по кр ив у 5 – С ер ед нє пі дм ер за нн я: за ги бе ль о к+ ре ми х ба га то + рі чн их гі ло к та 2 6– 50 % пл ід ни х гі ло к, пі дм ер за нн я де ре ви ни в ід сл аб ко го д о зн ач но го 5 – З на чн е пі дм ер за нн я: де ре ви на б ру + на тн а, о пі ки се ре дн ьо го ст уп ен я в ок + ре м их м іс ця х, гл иб ок е по ш + ко дж ен ня к о+ ри , у к іс то ч+ ко ви х по м ір на к ам е+ де те ча , п ід + м ер за нн я ба + га то рі чн их гі ло к, з аг и+ бе ль д о 50 % пл ід ни х гі ло к 3 – В им ер + за є бі ль ш іс ть од но рі чн их па го ні в 5 – З ад ов іл ь+ ни й ст ан : ли ст ки н ор + м ал ьн ог о ро зм ір у аб о др іб ні , п ри рі ст по м ір ни й аб о сл аб ки й 7 – С ла бк е пі дм ер за нн я: сл аб ке п от ем + ні нн я де ре ви + ни , с ла бк і о пі + ки а бо о кр ем і не ве ли кі гл и+ бо кі п ош ко + дж ен ня к ор и (у к іс то чк ов их сл аб ка к ам ед е+ те ча ), ви ме р+ за нн я од но рі ч+ ни х па го ні в, за ги бе ль ч ас + ти ни п лі дн их гіл ок (8 0– 25 % ), ли ст ки ч ас тк о+ во з др іб не ні 4 – Ч ас тк ов о пі дм ер за ю ть од но рі чн і па го ни 3 – С ла бк е пі дм ер за нн я: пі дм ер зл и ве рх ів ки гі ло к, в им ер + зл о 11 – 25 % пл ід ни х гі ло к, пі дм ер за нн я де ре ви ни сл аб ке 7 – С та н до бр ий : м ож ли ве сл аб ке п ід м ер за нн я де ре ви ни т а за ги бе ль д о 25 % п лі дн их г іл ок 9 – В ід су тн є аб о сл аб ке п ід м ер за нн я: с ла бк е по те м ні нн я де ре ви ни , н ев ел ик і п ов ер хн ев і о пі ки к ор и, м ож ли ва за ги бе ль в ер хі во к од но рі чн их п аг он ів , в им ер за нн я ча ст ин и пл ід ни х гі ло к (4 0– 10 % ); до бр а об ли сн ен іс ть , л ис тк и но рм ал ьн о ро зв ин ен і 1 – Д ер ев о бе з по ш ко дж ен ь аб о з ду ж е м ал им п ід м ер за нн ям : п ід м ер зл и ве рх ів ки од но рі чн их п аг он ів , в им ер зл о не б іл ьш н іж 1 0 % п лі дн их г іл ок 9 – С та н ві дм ін ни й: д ер ев о зд ор ов е, п ри рі ст д об ри й, м ож ли ві н ез на чн і о пі ки к ор и, щ о не в пл ив аю ть н а рі ст де ре ва 5 – Ц іл + ко м в и+ ра ж ен а зи м о+ ст ій кі ст ь Ш к а л а О з н а к и т а к о д и ї х в и р а ж е н н я , б а л и П р о д о вж ен н я т а б л . 2 . [22]. У місцях з низькими мінімальними тем� пературами повітря взимку головне зна� чення має другий компонент зимостійкості. У регіонах з тривалими відлигами важ� ливішими є третій й четвертий компоненти стійкості. Існують різні методи лаборатор� ного визначення зимостійкості, зокрема у садівництві дедалі ширше застосовують штучне проморожування, але головним за� лишається польовий метод оцінювання. Посухостійкість. У польових умовах по� сухостійкість оцінюють за 7�бальною шка� лою УкрНДІЛГА [6], 6�бальними шкалами С.С. П'ятницького [24] та А.А. Бозояна [1], 5� бальними — А.Я. Огородникова [21], М.А. Кохна і О.М. Курдюка [12] та ДСОПСР [19], 4�бальними — Г.В. Єрьоміна і Т.А. Гасано� вої [9] та Г.В. Куликова [15] (табл. 3). У шка� лах УкрНДІЛГА, Г.В. Єрьоміна і Т.А. Гаса� нової та А.А. Бозояна нестійкі до посухи рослини позначені найвищим балом. Циф� рами 0, 1 ,5, 9 позначені найбільш посухо� стійкі рослини, а цифрами 0, 1, 6 та 7 — ті, які гинуть від посухи, що не дозволяє адек� ватно порівнювати дані різних авторів що� до посухостійкості досліджуваних рослин. У табл. 3 наведено уніфіковану шкалу по� сухостійкості. Як зазначає Г.М. Єремєєв [8], посуха ґрунтова і повітряна різняться за характе� ром впливу на рослини. У разі ґрунтової по� сухи типові ознаки пошкодження листків (в'янення, всихання, обпадання) спершу з'являються у нижній частині пагона і по� ширюються догори. Повітряна посуха приз� водить до усихання й опіків країв та цілих листків, насамперед молодих, верхівкових. Критерієм посухостійкості є річний приріст у посушливі роки та найменший відсоток випаду рослин за тривалий період зростан� ня у посушливих умовах. П.О. Генкель [3], аналізуючи різні класифікації деревних рослин за посухостійкістю, дійшов виснов� ку, що справжньої класифікації ще не ство� рено. Він пропонує за посухостійкістю та особливостями водного режиму розрізняти три основні групи деревних рослин: ксеро� фіти, мезофіти та гігрофіти, які не є одно� рідними. Рослини різних груп по�різному реагують на посуху, зокрема, обпадання листків є пристосуванням до посухи, але во� но може бути також спричинено захворю� ваннями. Крім того, обпадання листків не завжди свідчить про низьку посухостій� кість. Так, Г.В. Єрьомін і Т.А. Гасанова [9] наводять приклади видів деревних рослин, які скидають листки, однак при цьому на них залишаються плоди і закладаються квіткові бруньки. Стійкість до атмосферних забрудню$ вачів. 7�бальну шкалу для визначення за� гального стану рослин, ушкоджених техно� генними викидами в атмосферу, запропону� вали В.П. Тарабрін і Л.В. Чернишова [26]. Шкала Ю.З. Кулагіна [14] для розрізнення ступеня газових пошкоджень також є 7� бальною, Н.П. Красинського [13] — 6�баль� ною, І.П. Кунцевича і Т.Н. Турчинської [16] — 5�бальною, Н.В. Гетко [4] — 3�бальною. Зазвичай розрізняють газо�, пило� та ди� мостійкість рослин, але правильніше казати про стійкість рослин до сумарної та одно� часної дії всіх атмосферних забруднювачів [11]. Слід враховувати, що рослини мають різну чутливість до небезпечних викидів залежно від їхньої концентрації та трива� лості дії і що пошкодження можуть мати прихований, хронічний, гострий та катаст� рофічний характер [29]. Однаково сильне ушкодження рослини в середині вегетації може бути для неї смертельним, а напри� кінці вегетації — нешкідливим [14]. До� слідниками виділені групи деревних рослин за ознакою стійкості до шкідливих домішок у повітрі, але вони не завжди збігаються [11]. Стійкість до шкідників та хвороб. Сту� пінь ураження рослин збудниками хвороб та пошкодження їх шкідниками, або стій� кість до хвороб, визначають за 5—6�баль� ними шкалами ВНДІС [23], ВІР [17, 18], ДСОПСР [19]. Шкала ураження хворобами та пош� кодження шкідниками ВНДІС використо� 31ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 4 УУннііффііккуувваанннняя шшккаалл ооцціінноокк,, щщоо ззаассттооссооввууююттььссяя ппррии ііннттррооддууккццііїї ддееррееввнниихх ррооссллиинн 32 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 4 ВВ..ММ.. ММеежжееннссььккиийй 9 – Посухо� стійкість виключно висока: ознаки впливу посухи відсутні 1 – Морфо+ логічних пошко+ джень не виявлено 5 – Рослини не реагують на посуху, навіть у денні години мають нормаль+ ний тургор листків і молодих пагонів 1 – Ніяких ознак стра+ ждання від посухи не спостеріга+ ється 9 – Дуже посу+ хостійкі: ТТааббллииццяя 33.. Уніфікована шкала посухостійкості та відповідність їй інших шкал посухостійкості Уніфікована шкала посухостій� кості Посухостій+ кості (УкрНДІЛГА, 1953) Посухо+ стійкості (С.С. П'ят+ ницький, 1961) Посухо+ стійкості (А.А. Бозоян, 1985) Посухостійко+ сті (ДСОПСР, 2005) 1 – Посухо� стійкість виключно низька: рослина гине від посухи 7 – Усихає вся рослина 0 – Рослини загинули повністю 2 – Посухостій кість дуже низька: усихає частина крони 6 – Усихають окремі гілки 3 – Посухо� стійкість низька: усихання всіх лист+ ків та верхівок приросту 5 – Частина листків усихає, не змінюючи забарв+ лення 1 – Листки опали внаслідок посухи, молоді пагони пошко+ джені, осьові органи і кореневі системи зберегли життєвість 5 – Окрім усихання листків усихають верхівки приростів 1 – Нестійкі до посухи: 4 – Посухо� стійкість від низької до серед� ньої: пошко+ дження та обпадання більшості листків 4 – Усихають верхівки пагонів, що ростуть 2 – Більшість листків і верхівки молодих пагонів усохли 4 – Усихають майже всі листки, але пагони залишають+ ся живими й наступ+ ного року розпочи+ нають ріст з верхівко+ вих бру+ ньок. Ніякого усихання пагонів і гілок не спостері+ гається 3 – Слабко посухостійкі: 5 – Посухо� стійкість середня: пошко+ дження і обпадання листків (до 50 %) 3 – Нижні листки пагонів набувають осіннього забарв+ лення і опадають 3 – Більшість листків мають часткові пошко+ дження: пожовтіння або побу+ ріння країв або окремих ділянок листкових пластинок 3 — Нижні листки жовтіють і опадають, а верхівки пагонів залишаю+ ться зеле+ ними і про+ довжують рости 5 – Середньо+ посухостій+ 6 – Посухо� стійкість від серед� ньої до високої: окремі листки мають локальні пошко+ дження 7 – Посухо� стійкість висока: листки втрачають тургор, але швидко відновлю+ ють його 2 – Листки втрачають тургор, в'януть 4 – Втрата тургору: краї листків опущені донизу, листкові пластинки зморщені, черешки листків і молоді пагони в'ялі, з по+ никлими верхівками листків 2 – У денні години листки втрачають тургор, який за ніч відновлю+ ється, інших ознак реакції на посуху не спостеріга+ ється 7 – Посухостій+ кі: мають 8 – Посухо� стійкість дуже висока: згортання або зміна орієнтації листкової пластинки Шкала Ознаки та коди їх вираження, бали 6 – З'являються ознаки суховершин+ ності та повністю всохлі рослини 33ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 4 УУннііффііккуувваанннняя шшккаалл ооцціінноокк,, щщоо ззаассттооссооввууююттььссяя ппррии ііннттррооддууккццііїї ддееррееввнниихх ррооссллиинн Посухо+ стійкості (А.Я. Огород+ ников, 1993) Посухостій+ кості (М.А. Кохно, О.М. Курдюк, 1994)* Посухо+ стійкості (Г.В. Єрьомін, Т.А. Гасанова, 1999) Посухостій+ кості (Г.В. Ку+ ликов, 1980) 1 — Відсутність посухо+ стійкості: рослина гине від посухи відсутність приросту пагонів, листки мають жовте забарв+ лення, в'януть, спостері+ гається обсипання зав'язі і плодів приріст відсутній, листки пожовкли (всохли), сильне обсипання зав'язі 2 — Рослина в посуху скидає всі листки 3 – Пошко+ дження (обпадання) усіх листків кі: приріст незначний, спостеріга+ ється пожовтіння листків, обсипання зав'язі і плодів помірне 3 –Рослини середньо по+ сухостійкі: ріст слаб+ кий, частко+ во пошкод+ жуються листки, пе+ редчасний листопад 3 – У по+ суху част+ ково ски+ даються листки 2 —Пошко+ дження (обпадання) значної кількості листків (близько половини) 1 — Пошко+ дження країв лист+ ків (обпа+ дання ок+ ремих лист+ ків) нормальний приріст і за+ барвлення листків, обсипання зав'язі і плодів незначне 4 – Листки під час посу+ хи втрача+ ють тургор, але потім відновлю+ ють його Продовження табл. 3. Шкала Ознаки та коди їх вираження, бали 1 — Рослини непосухостійкі: ріст пригнічений, засихають листки і пагони, потім масове усихання багаторічних гілок і за+ гибель більшості або всіх рослин 2 — Рослини слабопосу+ хостійкі: ріст дуже слабкий, ма+ сове зів'янення та опіки більшості листків, зів'янення верхівок пагонів, недорозви+ неність насіння та бруньок, потім масова суховершинність – Дуже не стійкі до по+ сухи (власне мезофіти): не стійкі до ґрунтової чи повітряної посухи, лист+ ки втрачають тургор, який не відновлюється навіть при зрошенні, часто спостерігаються масові "опіки" листків або їх засихання без осіннього забарвлення, іноді навіть засихають пагони з листками, при+ росту майже немає ++ Середньо посу+ хостійкі (ксеромезофіти високого ступеня ксе+ рофітизації): виносять повітряну посуху і відносно стійкі до ґрун+ тової, в посуху листки втрачають тургор, який відновлюється, але час+ тина їх засихає без про+ явів осіннього забарв+ лення або ж листкові пластинки отримують локальні "опіки" ознаки впливу посу+ хи відсутні 5 – Добра посухо+ стійкість в усіх умовах 0 – Відсут+ ність пош+ коджень (обсипання) 4 – Рослини посухо+ стійкі: пошкодження надземних органів слаб+ кі або відсутні, хоча можливе передчасне об+ падання частини листків, згортання або зміна орієнтації листко+ вої пластинки 5 – Рослини високопо+ сухостійкі: ознаки впли+ ву посухи непомітні, можлива тимчасова втра+ та листками тургору + Нестійкі до посухи (ксеромезофіти низько+ го ступеня ксерофі+ тізації): вимогливі до во+ логи ґрунту, але віднос+ но стійкі до повітряної посухи (при регулярно+ му зрошенні), листки не пристосовуються до по+ сухи, втрачаючи тургор, який дуже повільно відновлюється (або не відновлюється) до завер+ шення вегетації, часто засихають без прояву осіннього забарвлення * Шкала виправлена шляхом перестановки – бальні оцінки 4, 3, 2 в оригіналі були позначені як 2, 4, 3. +++ Дуже посухо+ стійкі (геміксерофіти): виносять ґрунтову і повітряну посуху, добре ростуть влітку без зро+ шення, яке, однак, сприяє кращому росту; в посуху листки не мають зовнішніх змін, до підви+ щеної інсоляції присто+ совуються, змінюючи орієнтацію поверхні листкової пластинки та шляхом опадання нижніх листків 34 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 4 ВВ..ММ.. ММеежжееннссььккиийй 9 – Газо� стійкість виключно висока: ознаки впливу відсутні 0 – Лист+ ки не уш+ коджені; засохлих пагонів і гілок не+ має; стов+ бур не уш+ коджений; приріст нормаль+ ний 0 – Помітних опіків немає I – Стійкі рослини: помітних пошко+ джень немає 0 – Помітних опіків ніколи не буває Таблиця 4. Уніфікована шкала стійкості до атмосферних забруднювачів та відповідність їй інших шкал газо$ і димостійкості Уніфікована шкала стій� кості до атмо� сферних заб� руднювачів Загального стану рослин (Л.В. Черни+ шова, В.П. Та+ рабрін, 1986) Ступеня газо+ вих пошко+ джень (Ю.З. Кула+ гін, 1974) Ступеня газових по+ шкоджень (Н.П. Красин+ ський, 1950) Димо+ стійкості (І.П. Кунце+ вич, Т.Н. Тур+ чинська, 1957) Узагальню+ юча шкала (Ю.З. Кула+ гін, 1974) Газостійкості (Н.В. Гетко, 1972) 1 – Газо� стійкість виключно низька: рослина гине 6 – Пов+ не вси+ хання рослини (крони й коре+ нів); роз+ тріскуван+ ня та опа+ дання ко+ ри; від+ сутність порості 2 – Газо� стійкість дуже ни� зька: всихає надземна частина 5 – Повне всихання крони; ріст пагонів на стовбурі зі сплячих бруньок Дуже сильні опіки – 90 % поверх+ ні листків 5 – Дуже сильні опіки листків: 80–100 % поверхні листків V – Дуже сильне по+ шкодження: ступінь по+ шкодження понад 60 % 3 – Газо� стійкість низька: вси+ хають бага+ торічні гіл+ ки 4 – Листки сильно уш+ коджені, часто етіо+ льовані, дрібні; вси+ хають бага+ торічні гіл+ ки, при їх основі з'яв+ ляються жи+ рові пагони тощо Сильні опі+ ки – 60 % поверхні листків 4 – Сильні опіки: 40–80 % по+ верхні листків IV – Сильне пошкоджен+ ня: до 60 % 3 – Мало+ стійкі: стан рослин неза+ довільний, ріст сильно при+ гнічений, спостеріга+ ються значні пошкоджен+ ня листя та передчасний листопад 4 – Газо� стійкість від низької до середньої: ушкоджено понад 40 % поверхні листків, всихає од+ норічний приріст 3 – Листки сильно уш+ коджені, не+ рідко здріб+ нілі; всиха+ ють молоді пагони й бокові гілки; на стовбурі спостеріга+ ються уш+ кодження кори та ви+ разки тощо Середньо+ сильні опі+ ки – 45 % поверхні листків 5 – Газо� стійкість середня: ушкодження 21—40 % поверхні листків 2 – Листки ушкоджені, здрібнілі; мо+ лоді пагони всихають; приріст уко+ рочений Середні опіки – 30 % поверх+ ні листків 3 – Середні опіки: 20– 40 % поверхні листків III – Середнє пош+ кодження: до 40 % 2 – Середнє пошкоджен+ ня: опіки 10–40 % по+ верхні листків 2 – Відносно стійкі: стан рослин задо+ вільний, але їхній ріст де+ що пригніче+ ний, опіки на листі звичай+ но спостеріга+ ються з липня до кінця веге+ таційного періоду 6 – Газо� стійкість від серед� ньої до ви� сокої: уш+ коджено 11–20 % поверхні листків Слабо+ середні опіки – 20 % по+ верхні листків 7 – Га� зостійкість висока: ушкодже+ но 5–10 % поверхні листків 1 – Листки не ушко+ джені або з незначни+ ми ушкод+ женнями; сухих гілок немає; стовбур не ушкодже+ ний; при+ ріст ослаб+ лений Слабкі опіки – 10 % по+ верхні листків 2 – Слабкі опіки: 10–20 % поверхні листків II – Слаб+ ке пошкод+ ження: до 10 % 1 – Слабке пошкод+ ження: опі+ ки менше 10 % по+ верхні листків 1 – Стійкі: добрий за+ гальний стан рос+ лин, видимі ознаки по+ шкоджень спостеріга+ ються лише після силь+ них газо+ вих атак 8 – Газо� стійкість дуже ви� сока: уш+ коджено до 5 % поверхні листків Дуже слабкі опіки – менше 5 % поверхні листків 1 – Дуже слабкі опіки: 1–10 % поверхні листків Шкала Ознаки та коди їх вираження, бали 3 – Сильне пошкодження: опіки понад 40 % поверхні листків вується для визначення ураження пагонів та листків (квіток) паршею, борошнистою росою, моніліальним опіком, курчавістю, кокомікозом та пошкодження попелиця� ми. Ступінь ушкодження чорним раком визначають за іншою шкалою ВНДІС, є також шкали обліку пошкодження калі� форнійською щитівкою та кров'яною по� пелицею, що здатні спричинити загибель дерева. 35ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 4 УУннііффііккуувваанннняя шшккаалл ооцціінноокк,, щщоо ззаассттооссооввууююттььссяя ппррии ііннттррооддууккццііїї ддееррееввнниихх ррооссллиинн Таблиця 5. Уніфікована шкала стійкості до шкідників та хвороб і відповідність їй інших шкал стійкості до дії біотичних чинників або ураження/пошкодження ними Уніфікована шкала стій� кості до шкід� ників та хво� роб Ураження/ пошкодження (ВНДІС, 1973) Ураження чор+ ним раком (ВНДІС, 1973) Стійкості до хвороб (ВІР, 1990) Стійкості до хвороб ВІР (1989) Ураження чор+ ним раком та іншими хворо+ бами (ДСОПСР, 2005) Ураження/ пошкодження (ДСОПСР, 2005) 1 – Стійкість виключно низька: рос+ лина гине 5 – Дуже сильне ура+ ження: дерево заги+ нуло 9 – Дуже сильне: дерево заги+ нуло 2 – Стійкість дуже низька (рослина ду� же чутлива): уражено /по+ шкоджено по+ над 75 % по+ верхні органів 5 – Дуже сильне ура+ ження (пош+ кодження): уражено по+ над 50 % ор+ ганів (листки, пагони, квіт+ ки, плоди) 1 – Виключ+ но чутливі: уражено по+ над 75 % по+ верхні органів 1 – Виключ+ но чутливі: уражено по+ над 75 % по+ верхні органів 3 – Стійкість низька (рос� лина чутли� ва): уражено / пошкоджено 51—75 % поверхні органів 4 – Сильне ураження: уражено до 50 % ор+ ганів 4 – Сильне ураження: уражені великі ділянки кори; частина гілок загинула 3 – Чутливі: уражено 51— 75 % поверхні органів 3 – Чутливі: уражено 51–75 % по+ верхні органів 7 – Сильне: уражені ве+ ликі ділянки кори, усохлі гілки підляга+ ють видален+ ню 7 – Сильне 5 – Стійкість середня: уражено / пошкоджено 26—50 % поверхні органів 3 – Середнє ураження: уражено до 25 % органів 3 – Середнє ураження: уражені великі ділянки кори, які можна ви+ лікувати 5 – Серед+ ньочутливі: уражено 26–50 % поверхні органів 5 – Середньо+ стійкі: ура+ жено 26– 50 % поверхні органів 5 – Середнє (помірне): уражені великі ділянки кори, які можна лікувати 5 – Помірне 7 – Стійкість висока: ура+ жено / пош+ коджено 11— 25 % поверхні органів 2 – Слабке ураження: уражено до 10 % органів 2 – Слабке ураження: значні ділянки ураженої кори 7 – Стійкі: уражено 11–25 % поверхні органів 7 – Високо+ стійкі: ураже+ но 11–25 % поверхні орга+ нів 3 – Слабке: значні за розміром ура+ жені ділянки кори 3 – Слабке 8 – Стійкість дуже висока: уражено / пошкоджено менше 11 % поверхні ор+ ганів 1 – Дуже слабке ура+ ження: ура+ жені пооди+ нокі органи 1 – Дуже слабке ура+ ження: неве+ ликі ділянки ураженої кори 9 – Дуже стійкі: ура+ ження від+ сутнє або дуже слабке: менше 11 % поверхні органів 1 – Дуже слабке: ура+ жені неве+ личкі ділянки кори 9 – Стійкість виключно ви� сока: уражен+ ня / пошкод+ ження відсутнє 0 – Ураження немає 0 – Ураження немає 0 – Імунні Шкала Ознаки та коди їх вираження, бали 9 – Виключно стійкі: ура+ ження відсутнє або дуже слабке: менше 11 % поверхні органів Шкала ураження хворобами ДСОПСР рекомендована для визначення ступеня ураження чорним раком, гомозом, фомоп� сисом, раком кореневої шийки, бактеріаль� ним опіком. Ступінь ураження органів таки� ми хворобами, як парша, іржа, борошниста роса, плямистості листків та пошкодження сисними та листоїдними шкідниками оціню� ють візуально за відсотком ураженої по� верхні органа. Ступінь пошкодження (засе� лення) органів і рослин шкідниками визна� чають за шкалою ДСОПСР: слабкий — 3, помірний — 5, сильний — 7. У запропонованій уніфікованій шкалі стійкості до шкідників та хвороб можна обійтися без кодів 4 і 6, які у даному випад� ку є зайвими. Таким чином, кодування цифрами від 1 до 9 дає змогу стандартизувати описи рос� линних ознак. Уніфіковані шкали зимо� стійкості, посухостійкості, стійкості до ат� мосферних забруднювачів, стійкості до шкідників та хвороб (у зворотному вигляді вони відображують стан рослин після нега� тивної дії на них морозів, посухи, техноген� них домішок до повітря та шкідливих ор� ганізмів) забезпечують міжнародний стан� дарт при дослідженнях та допомагають пе� реформувати дані, отримані за допомогою інших шкал. Подібний підхід слід застосо� вувати і щодо інших шкал бальних оцінок. 1. Бозоян А.А. Представители дендрофлоры Восточной Азии в зеленом кольце г. Еревана и перспективы дальнейшего их применения // Бюл. ботан. сада АН АрмССР. — 1985. — № 26. — С. 87— 98. 2. Вехов Н.К. Методы интродукции и аккли� матизации древесных растений // Интродукция растений и зеленое строительство / Тр. Ботан. ин� та АН СССР. — 1957. — Сер. 6, вып. 5. — С. 93— 106. 3. Генкель П.А. Физиология жаро� и засухоус� тойчивости растений. — М.: Наука, 1982. — 280 с. 4. Гетко Н.В. Газоустойчивость и поглоти� тельная способность растений в условиях Белорус� сии: Автореф. дис. … канд. биол. наук: 03.00.05 — бо� таника / Белорус. гос. ун�т. — Минск, 1972. — 24 с. 5. Головач А.Г. Деревья, кустарники и лианы Ботанического сада БИН АН СССР. — Л.: Наука, 1980. — 188 с. 6. Гриценко И.Ф. Морозоустойчивость, засу� хоустойчивость и сезонное развитие древесных и кустарниковых пород в Донбассе // Лесн. хоз�во. — 1953. — № 8. — С. 41—48. 7. Древесные растения Главного ботаническо� го сада АН СССР / П.И. Лапин, М.С. Александрова, Н.А. Бородина и др. — М.: Наука, 1975. — 547 с. 8. Еремеев Г.Н. Лабораторно�полевой метод определения засухоустойчивости плодовых и дру� гих растений // Сб. науч. тр. Гос. Никит. ботан. сада. — 1964. — Т. 37. — С. 472—489. 9. Еремин Г.В., Гасанова Т.А. Изучение жа� ростойкости и засухоустойчивости сортов // Прог� рамма и методика сортоизучения плодовых, ягод� ных и орехоплодных культур. — Орел: ВНИИСПК, 1999. — С. 80—85. 10. Изучение коллекции семечковых культур и выявление сортов интенсивного типа: Метод. ука� зания / ВНИИ растениеводства (ВИР). — Л., 1986. — 163 с. 11. Илькун Г.М. Загрязнители атмосферы и растения. — К.: Наук. думка, 1978. — 246 с. 12. Кохно Н.А., Курдюк А.М. Теоретические основы и опыт интродукции растений на Украине. — К.: Наук. думка, 1994. — 185 с. 13. Красинский Н.П. Методы изучения газоус� тойчивости растений // Дымоустойчивость расте� ний и дымоустойчивые ассортименты. — М.; Горь� кий, 1950. — С. 260—274. 14. Кулагин Ю.З. Древесные растения и про� мышленная среда. — М.: Наука, 1974. — 124 с. 15. Куликов Г.В. Результаты интродукции но� вых для Крыма лиственных древесных растений (1970—1980 гг.) // Интродукция декоративных де� ревьев и кустарников на юге СССР / Тр. Гос. Никит. ботан. сада. — 1980. — Т. 82. — С. 48—80. 16. Кунцевич И.П., Турчинская Т.Н. Озелене� ние фабрично�заводских площадок и промышлен� ных поселков. — М.: Изд�во М�ва коммун. хоз�ва РСФСР, 1957. 17. Международный классификатор СЭВ под� семейства Maloideae (родов Malus Mill., Pyrus L., Cydonia Mill.) / Сост. Я.С. Нестеров, В.И. Майорова, А.С. Туз и др. — Л.: ВНИИР, 1989. — 46 с. 18. Международный классификатор СЭВ рода Cerasus Mill. (виды C. avium (L.) Moench, C. vulga� ris Mill., C. fruticosa Pall.) / Cост. А. Юшев, В. Вит� ковский, В. Корнейчук и др. — Л.: ВНИИР, 1990. — 46 с. 19. Методика проведення експертизи сортів плодово�ягідних, горіхоплідних культур та виног� 36 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 4 ВВ..ММ.. ММеежжееннссььккиийй раду / Держ. служба з охорони прав на сорти рос� лин: Упоряд. А.В. Андрющенко, А.В. Пількевич, Л.М. Глазачова та ін. — [Охорона прав на сорти рос� лин: Офіц. бюл. — 2005. — Вип. 2, ч. 2.]. — К.: Алефа, 2005. — 232 с. 20. Мороз П.А., Васюк Є. А. Методичні аспек� ти вивчення інтродукованих деревних рослин. Повідомлення 1. Фенологічні спостереження, оцінка стійкості, цвітіння, плодоношення, насіннє� вої продуктивності та успішності інтродукції // Інтродукція рослин. — 2001. — № 1�2. — С. 125— 131. 21. Огородников А.Я. Методика визуальной оценки биоэкологических свойств древесных рас� тений в населенных пунктах степной зоны // Инт� родукция растений. — Ростов�на�Дону: Изд�во Рост. ун�та, 1993. — С. 50—58. 22. Программа и методика селекции плодовых, ягодных и орехоплодных культур: ВНИИ селекции плод. культур / Под общ. ред. Е.Н. Седова. — Орел, 1995. — 503 с. 23. Программа и методика сортоизучения пло� довых, ягодных и орехоплодных культур: ВНИИ садоводства / Под общ. ред. Г.А. Лобанова. — Ми� чуринск, 1980. — 532 с. 24. Пятницкий С.С. Практикум по лесной се� лекции. — М.: Сельхозиздат, 1961. — 271 с. 25. Соколов С.Я. Современное состояние тео� рии акклиматизации и интродукции растений // Интродукция растений и зеленое строительство / Тр. Ботан. ин�та АН СССР. — 1957. — Сер. 6, вып. 5. — С. 9—32. 26. Тарабрин В.П., Кондратюк Е.Н., Башка" тов В.Г. и др. Фитотоксичность органических и не� органических загрязнителей. — К.: Наук. думка, 1986. — 216 с. 27. FAO/IPGRI Multi�Crop Passport Descrip� tors (MCPD). — [Cited 2007, 13 Apr.]. — Available from: <http://www.ipgri.cgiar.org/publications/ pubfile.asp?ID_PUB=124>. 28. Germplasm Databases. — [Cited 2007, 13 Apr.]. — Available from: <http://www.bioversityin� ternational.org/Information_Sources/Germplasm_ Databases/index.asp>. 29. Vogl M., B rtitz S., Polster H. Definitionen von Schadigungsstupfen und Resistenzformen gegen ber der Schadaskomponente SO2 // Biol. Zbl.� 1965. — Bd. 84, N 6. — S. 763—777. Рекомендувала до друку С.В. Клименко В.Н. Меженский Артемовская опытная станция питомниководства Института садоводства УААН, Украина, Донецкая обл., Артемовский р�н, п. Опытное УНИФИКАЦИЯ ШКАЛ ОЦЕНОК, ПРИМЕНЯЕМЫХ ПРИ ИНТРОДУКЦИИ ДРЕВЕСНЫХ РАСТЕНИЙ Предложены унифицированные шкалы зимостой� кости, засухоустойчивости, устойчивости к атмо� сферным загрязнителям, вредителям и болезням с кодированием признаков цифрами от 1 до 9. V.M. Mezhenskyj Artemivsk Nursery Experimental Station of the Institute of Horticulture, Ukrainian Academy of Agrarian Sciences, Ukraine, Donetsk Region, Artemivsk District, Opytne UNIFICATION OF RATING SCALES USED INTO INTRODUCTION OF WOODY PLANTS The unified scales of winter hardiness, drought resistance, stability to atmospheric pollutants, resist� ance to pests and diseases with encoding of charac� ters by numerals from 1 up to 9 are offered. 37ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 4 УУннііффііккуувваанннняя шшккаалл ооцціінноокк,, щщоо ззаассттооссооввууююттььссяя ппррии ііннттррооддууккццііїї ддееррееввнниихх ррооссллиинн
id oai:ojs2.plantintroduction.org:article-763
institution Plant Introduction
keywords_txt_mv keywords
language English
last_indexed 2025-07-17T12:45:29Z
publishDate 2007
publisher M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format ojs
resource_txt_mv wwwplantintroductionorg/6a/68f310c9b99fa6ccffb063fc50479f6a.pdf
spelling oai:ojs2.plantintroduction.org:article-7632019-12-24T19:44:07Z Unification of rating scales used into introduction of woody plants Уніфікування шкал оцінок, що застосовуються при інтродукції деревних рослин Mezhenskyj, V.M. The unified scales of winter hardiness, drought resistance, stability to atmospheric pollutants, resistance to pests and diseases with encoding of characters by numerals from 1 up to 9 are offered. Запропоновано уніфіковані шкали зимостійкості, посухостійкості, стійкості до атмосферних забруднювачів, шкідників та хвороб з кодуванням ознак цифрами від 1 до 9. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2007-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/763 10.5281/zenodo.2563315 Plant Introduction; Vol 36 (2007); 26-37 Інтродукція Рослин; Том 36 (2007); 26-37 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377805 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/763/730 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle Mezhenskyj, V.M.
Уніфікування шкал оцінок, що застосовуються при інтродукції деревних рослин
title Уніфікування шкал оцінок, що застосовуються при інтродукції деревних рослин
title_alt Unification of rating scales used into introduction of woody plants
title_full Уніфікування шкал оцінок, що застосовуються при інтродукції деревних рослин
title_fullStr Уніфікування шкал оцінок, що застосовуються при інтродукції деревних рослин
title_full_unstemmed Уніфікування шкал оцінок, що застосовуються при інтродукції деревних рослин
title_short Уніфікування шкал оцінок, що застосовуються при інтродукції деревних рослин
title_sort уніфікування шкал оцінок, що застосовуються при інтродукції деревних рослин
url https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/763
work_keys_str_mv AT mezhenskyjvm unificationofratingscalesusedintointroductionofwoodyplants
AT mezhenskyjvm unífíkuvannâškalocínokŝozastosovuûtʹsâpriíntrodukcííderevnihroslin

Схожі ресурси