Екологічна приуроченість деревостанів з участю сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) в Українських Карпатах

The description of amplitude of a European cedar pine (Pinus cembra L.) rather temperature factor, deposits, exposition and steepness of slopes, height above a sea level, ground are presented.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2007
Автор:	Sirenko, O.G.
Формат:	Стаття
Мова:	Англійська
Опубліковано:	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2007
Онлайн доступ:	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/768
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Plant Introduction
Завантажити файл:

Репозитарії

Plant Introduction

_version_	1860123849983524864
author	Sirenko, O.G.
author_facet	Sirenko, O.G.
author_sort	Sirenko, O.G.
baseUrl_str	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai
collection	OJS
datestamp_date	2019-12-24T20:54:00Z
description	The description of amplitude of a European cedar pine (Pinus cembra L.) rather temperature factor, deposits, exposition and steepness of slopes, height above a sea level, ground are presented.
doi_str_mv	10.5281/zenodo.2563330
first_indexed	2025-07-17T12:45:32Z
format	Article
fulltext	64 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 4 Вивчення екологічної приуроченості релік� тових видів, занесених до Червоної книги України, зокрема сосни кедрової європей� ської (Pinus cembra L.), є актуальним для вирішення насамперед практичних завдань з охорони виду, оскільки нині популяції Pinus cembra перебувають у загрозливому становищі. Знання екологічної приуроче� ності дасть змогу розробити наукові основи для створення стійких деревостанів, що потребуватимуть мінімального людського втручання, адже обмежене поширення сос� ни кедрової європейської зумовлене не ли� ше діяльністю людини, а й вузькою толе� рантністю виду до дії екологічних факторів. Дані про екологічну приуроченість дере� востанів з участю сосни кедрової євро� пейської трапляються в працях К.К. Смаг� люка [8], К.А. Малиновського [4], С.М. Стой� ка [10], О.В. Чубатого [13], П.С. Пастернака [5], С.В. Шевченка [14]. Вивчення екологічної приуроченості де� ревостанів з участю сосни кедрової євро� пейської проводилось нами на основі ма� теріалів лісовпорядження (Українське дер� жавне об'єднання "Укрдержліспроект", 1997—1999 рр.) Верховинського, Вигодсь� кого, Ворохтянського, Делятинського, Над� вірнянського, Осмолодського, Солотвинсь� кого, Усть�Чорнянського держлісгоспів та Карпатського національного природного парку, природного заповідника "Горгани", Державного оздоровчого комплексу. Всього опрацьовано 575 описів характеристик ви� ділів. З екологічних факторів ми досліджували температурний режим, кількість опадів, експозицію схилу, висоту над рівнем моря, крутизну схилу, ґрунти. Середньорічна температура в локаліте� тах Pinus cembra в Європі на висоті 2100— 2400 м н. р. м. (верхня межа) коливається від –1,7 до +2,0 °С. Для найбільш теплих ло� калітетів (Альпи Франції та Італії), що заз� нають середземноморського впливу, вища межа лісу пов'язана з ізотермою +2 °С. Се� редні температури липня для вищезазначе� них локалітетів коливаються від +7,8 до +10,5 °С, лютого — від –7,0 до –12,5 °С. Верхня межа лісу в Альпах для деревних видів пов'язана з ізотермою липня +10 °С, тоді як сосна кедрова європейська витри� мує ізотерму липня +8 °С [15]. В Українських Карпатах ареал сосни кедрової європейської приурочений до найбільш холодної зони — Горган. Таблиця середніх температур повітря у локалітетах Р. cembra (табл. 1) складена за даними мете� останції м. Яремча, розташованої майже в центрі географічного поширення виду в Ук� раїні на висоті 531 м н. р. м., з урахуванням того, що температура повітря знижується на 0,6 °С при підйомі на 100 м і що темпера� тура південно�західного та північно�східно� го схилів відрізняється на 0,31 °С на кожні 100 м підняття. За даними метеостанції м. Яремча ми розрахували середні темпера� © О.Г. СІРЕНКО, 2007 УДК 582.475:581.5 О.Г. СІРЕНКО Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1 ЕКОЛОГІЧНА ПРИУРОЧЕНІСТЬ ДЕРЕВОСТАНІВ З УЧАСТЮ СОСНИ КЕДРОВОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ (PINUS CEMBRA L.) B УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ Наведено дані щодо екологічної амплітуди сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) відносно температурного фактора, опадів, експозиції та крутизни схилу, висоти над рівнем моря, ґрунту. 65ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 4 ЕЕккооллооггііччннаа ппррииууррооччееннііссттьь ддееррееввооссттаанніівв зз ууччаассттюю ссооссннии ккееддррооввооїї єєввррооппееййссььккооїї ((PPiinnuuss cceemmbbrraa LL..))...... тури повітря в локалітетах сосни кедрової європейської на нижній і верхній межі по� ширення. Отже, в Українських Карпатах середньо� річна температура повітря в локалітетах сосни кедрової європейської коливається в межах від +5,9 до –1,2 °С, середні темпера� тури липня — в межах від +9,1 до +16,2 °С, січня — від –5,1 до –12,2 °С. Для Україн� ських Карпат, як і для Альп, прослідко� вується висотна межа поширення виду з ізотермою липня менше +10 °С. Загалом вид достатньо толерантний до температури повітря, нижня межа поши� рення сосни кедрової європейської не обме� жена температурним фактором, а є антро� погенно зумовленою. Про це свідчать ре� зультати інтродукції в Асканії�Новій — вид виявився високожаростійким. У Санкт�Петербурзі, Саласпілсі, Таллін� ні вид не тільки вегетує, а й "плодоносить", в Калінінграді молоді пагони до половини обмерзають, але "плодоносять" [7]. Окремі особини виду в Українських Карпатах тра� пляються за верхньою межею лісу, маючи за таких умов сланку форму крони. На рис. 1 та в табл. 2 наведено загальний розподіл деревостанів з участю сосни кедро� вої європейської за експозицією схилів, з яких видно, що найбільша частка деревоста� нів приурочена до схилів південно�західної експозиції — 26%. Для з'ясування факторів, що впливають на приуроченість деревостанів до певної експозиції схилу порівняємо рис. 1 з розподілом площі деревостанів з участю сосни кедрової європейської за експозицією схилів на висоті більше 1500 м (рис. 2). На розподіл деревостанів з участю сосни кедрової європейської на гіпсометричних рівнях вище 1500 м н. р. м. впливає: 1. Температурний фактор. Про це свід� чить приуроченість переважної більшості Таблиця 1. Середні температури повітря в локалітетах Pinus cembra в Українських Карпатах, °С 530 –4,3 –3,2 0,8 6,2 11,9 14 17 16,2 12,4 7,6 2,8 –1,2 6,4 700; пд+зах –5,1 –4,0 0 5,4 11,1 13,2 16,2 15,4 11,6 6,8 2,0 –2,0 5,9 700; пн+сх –6,1 –5,0 –1,0 4,4 10,1 12,2 15,2 14,4 10,6 5,8 1,0 –3,0 4,9 1700; пд+зах –9,4 –8,3 –4,3 1,1 6,8 8,9 11,9 11,1 7,3 2,5 –2,3 –6,3 1,5 1570; пн+сх –12,2 –11,1 –7,1 –1,7 4 6,1 9,1 8,3 4,5 –0,3 –5,1 –9,1 –1,2 Висота н. р. м., м; схил Micяці I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Середньо річна Рис. 1. Розподіл площі деревостанів з участю сосни кедрової європейської за експозицією схилів, % Таблиця 2. Розподіл деревостанів за експозиціею схилів та нижня i верхня межі поширення Pinus cembra за висотою над рівнем моря залежно від експозиції Західна 578,8 14 1000 1700 Східна 270,2 6 1050 1575 Північна 191,2 5 1100 1525 Північно+західна 402,8 10 900 1570 Північно+cxідна 486,4 12 900 1525 Пiвденна 535,9 13 1075 1540 Пiвденно+західна 1146,0 26 750 1550 Пiвденно+cxідна 583,3 14 1000 1600 Експозиція схилів Площа, га % Висота н. р. м., м min max 66 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 4 ОО..ГГ.. ССііррееннккоо деревостанів на висоті більше 1500 м до пів� денного схилу та схилів суміжних експози� цій (більш ніж дворазове збільшення часто� ти трапляння на південному схилі). В гірсь� ких умовах через недостатню кількість теп� ла рослина не в змозі утилізувати отрима� ний з ґрунту азот [11]. Крім того, вид є достатньо світлолюбним. 2. Вітер як механічний фактор. Через зро� стання швидкості вітру при піднятті на вищі гіпсометричні рівні спостерігається майже дворазове зменшення частоти трапляння на навітряному південно�західному схилі. 3. Комплекс вітер�сніг. Участь виду в де� ревостані зменшується на навітряних пів� денно�західних схилах. Це відбувається че� рез відсутність снігового покриву на навіт� ряних вершинах та гребнях хребтів і про� мерзання ґрунту (до 1 м). В сонячні дні тем� пература на поверхні хвої збільшується до 21 °С, при дії сильного вітру підвищується транспірація, що призводить до значних втрат води через неможливість її поповнен� ня внаслідок промерзання ґрунту. При значному вітрі порівняно з модриною і яли� ною сосна кедрова втрачає меншу кількість води при транспірації, а при тривалому вітрі стабілізує її [15]. Отже, верхня межа поширення виду за� лежить від комплексу факторів: темпера� тури повітря, вітру, снігового покриву. 4. Вологість ґрунту як фактор, що зумов� лює поширення сосни кедрової європейсь� кої, є особливо важливим на кам'янистих розсипах та при облігатній мікотрофності виду. Це пояснює приуроченість деревос� танів з підняттям на вищі гіпсометричні рівні до схилів південних експозицій через їх більшу зволоженість. Імовірно, фактор вологості відіграє важливу роль через по� ширення виду на ґрунтах низької трофності (кам'яних розсипах), що при низьких тем� пературах робить недоступними більшість поживних речовин, що своєю чергою зумов� лює облігатну мікотрофність виду, а жит� тєдіяльність мікоризи залежить від воло� гості ґрунту. За матеріалами лісовпоряд� ження, деревостани з участю сосни кедро� вої європейської мають коефіцієнт зволо� ження 3 (вологі умови) у 99% випадків та коефіцієнт 4 (сирі) — у 1%. Температура ґрунту також є обмежую� чим фактором (у Тіролі під кедровим дере� востаном на глибині 6 мм температура ґрунту становила 84 °С) [15]. Можливо, ве� лика кількість опадів нівелює даний фак� тор. В Європі сосна кедрова європейська по� ширена переважно на північних схилах і схилах суміжних експозицій саме через більшу зволоженість ґрунтів на північних схилах [15]. Як видно з даних табл. 2, в Українських Карпатах деревостани за участю сосни кед� рової європейської трапляються на схилах усіх експозицій, але переважно (26%) роз� міщені на південно�західних схилах, що по� яснюється тим, що на навітряних схилах випадає більше опадів (за даними І.О. Ба� чинського, на висоті 700 м різниця в річній кількості опадів на піденно�західних і пів� денно�східних схилах становить 680 мм [3]), протягом року панують південно�західні вітри, тоді як північно�східні, східні і пів� нічні схили піддаються впливу холодних і сухих повітряних мас. Нижня межа поширення — 700 м н. р. м. і мала частка деревостанів на висоті 700— 1000 м н. р. м. свідчать лише про антропоген� Рис. 2. Розподіл площі деревостанів з участю сосни кедрової європейської за експозицією схилів на висоті понад 1500 м н. р. м., % 67ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 4 ЕЕккооллооггііччннаа ппррииууррооччееннііссттьь ддееррееввооссттаанніівв зз ууччаассттюю ссооссннии ккееддррооввооїї єєввррооппееййссььккооїї ((PPiinnuuss cceemmbbrraa LL..))...... ну зумовленість. Приблизно однакова верх� ня межа поширення сосни кедрової євро� пейської незалежно від експозиції схилу го� ворить про провідну роль не температурно� го фактора, а комплексу факторів з ви� рішальним критерієм — вітер. На висоті 1500—2061 м н. р. м. середня швидкість вітру становить 6,2—8,4 м/с, тоді як на ви� соті 500—850 м — 1,8—3,3 м/с. Кількість днів зі швидкістю вітру понад 15 м/с на ви� сокогір'ї досягає 107—158, тоді як на висоті 500 м — 8 (за матеріалами лісовпорядження Карпатського національного природного парку). На основі матеріалів лісовпорядження досліджували лінійні зв'язки між складом насаджень (у1) і висотою над рівнем моря (х3) та типом лісу (х4) (n = 624 варіанти), бонітетом (у4) і експозицією схилу (х1) (n = 134 варіанти), повнотою (у6) і висотою над рівнем моря (х3) (n = 624 варіанти). Зна� чущість коефіцієнта кореляції перевіряли за t� та z�критеріями [1, 9] з ймовірністю 95% (з рівнем значущості 5%) і числом сту� пенів свободи f = n–2. Встановлено лінійну залежність між бонітетом і експозицією схилу: у4 = 3,6134 + + 0,0848х1. При переході на схили південних експозицій зростає бонітет. Коефіцієнт ко� реляції — +0,1950 (tтабл = 1,975 < \|tрозрах\| = = 2,3289; zpsz = 0,1712 < \|zрозрах\| = 0,1975). Встановлено також лінійну залежність між відсотком участі виду в деревостані і висотою над рівнем моря: у1 = –1,3809 + + 0,00884х3. З підняттям на вищі гіпсомет� ричні рівні зростає відсоток участі сосни кедрової в деревостані та знижується пов� нота деревостанів з участю виду. Коефі� цієнт кореляції — +0,0931 (tтабл = 1,96 < \|tрозрах\| = 2,3423; zpsz = 0,0787<\|zрозрах\| = = 0,0934). Залежність між повнотою і висотою над рівнем моря також є лінійною: у6 = 0,74620 – 0,000127х3. З підняттям на вищі гіпсомет� ричні рівні знижується повнота дерево� станів з участю виду. Коефіцієнт кореляції — –0,1628 (tтабл = 1,96 < \|tрозрах\| = 4,1708; zpsz = = 0,0787 < \|zрозрах\| = 0,1643). 67% (2770,4 га) деревостанів розташовані на крутих схилах (25—35°). Це зумовлено меншою доступністю для вирубки та біль� шою поширеністю на даних схилах кам'я� нистих розсипів. Площа деревостанів на схилах крутизною до 15° становить 49 га (1%), від 15 до 25° — 685,9 га (16%), від 35 до 60° — 689,3 га (16%). Лінійного зв'язку між показником скла� ду деревостанів, бонітетом, повнотою та крутизною схилу не виявлено. Найбільш холодні райони Карпат харак� теризуються найбільшою кількістю атмо� сферних опадів. До них належать басейни рік Свічі, Лімниці, Бистриці Солотвинської та Надвірнянської, Прута, до яких приуро� чений ареал сосни кедрової європейської. Близько 80% загальної кількості опадів в Карпатах припадає на літню пору, на від� міну від Альп, де основна кількість опадів випадає взимку та восени. Річна кількість опадів, за М.С. Андріановим, становить від 700 до 1200 мм, за даними метеостанції в м. Яремча, на висоті 530 м н. р. м. — 881мм, тоді як на найнижчій висоті розповсюдження Р. cembra, враховуючи, що при піднятті на 100 м кількість опадів зростає на 100 мм, — 1051 мм. На найвищій межі поширення — висоті 1700 м н. р. м., враховуючи, що за даними метеостанції Пожижевська (1429 м н. р. м.) річна кількість опадів дорівнює 1491 мм, цей показник становитиме 1762— 2051 мм. В Альпах річна кількість опадів у ло� калітетах Р. cembra коливається в межах 800—2175 мм. Тривалість періоду від появи до сходу снігового покриву становить 130— 150 днів [15]. В Українських Карпатах, згідно з ма� теріалами лісовпорядження, кількість днів зі стійким сніговим покривом на висоті 800 м становить 124, на висоті 1700 м — 190. Від� носна вологість у локалітетах сосни кедро� вої європейської (за даними метеостанцій в м. Яремча та Пожижевська) становить 77%. Сосна кедрова європейська є більш чутли� вою до вологості повітря порівняно з модри� ною та ялиною [15]. 68 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 4 ОО..ГГ.. ССііррееннккоо Переважна більшість місцезростань з участю виду приурочена до торф'яно�під� золистих ґрунтів [5, 6], М.А. Голубець нази� ває їх гірсько�лісовими підзолистими ґрун� тами. Поширені ці ґрунти в районі Скибової зони — на пісковиках ямненської свити, Чорногірської зони — на пісковиках та гра� велітах чорногірської та топільчанської свит і моренних відкладах, складених чор� ногірськими пісковиками, а також на відро� гах Мармарошського кристалічного масиву, особливо в районі Чивчин [12]. А.І. Зражевський пропонує називати ці ґрунти підвісними [5] і виділяє декілька стадій їхнього розвитку на кам'янистих розсипах. Піонерами є накипні лишайники. У місці контакту лишайника з пісковиком утворюється темнувато�сірий шар піща� нистого ґрунту товщиною близько 0,3 см. З розвитком слоєвища лишайника почина� ють з'являтися гіпнові мохи і великий ли� шайник Cladonia subsquamosa Nyb. По� тужність ґрунту, що складається з розкла� дених рослинних залишків, збільшується. Формується органогенний ґрунт, що висить на камінні. На більш пізніх стадіях фор� мується торф'янисто�підзолистий ґрунт, що має легкий піщаний склад. Типовий розріз торф'яно�підзолистого ґрунту під ялиново�кедровим деревоста� ном (Надвірнянський ДЛГ, Максимець� Глодищанське лісництво, квартал 114, 1380 м н. р. м., західний схил крутизною 30°, склад деревостану — 6Яле4Кдр, вік — 190 років) [5]. Но — 2—0 см. Підстилка з відмерлих мохів, чорниці, хвої і гілок. Нт — 0—7 см. Торф'янистий слаборозкладе� ний шар, переплетений корінням деревних порід. Ер — 7—45 см. Шар уламків гірської по� роди (пісковика), на горизонтальних гранях якого відклався майже білий, місцями буру� ватий пісок. НІР — 45—67 см. Темно�бурий мокрий дрібнозернистий дуже кам'янистий (до 80% каміння) шар. Перехід чіткий. ІР — 67—90 см. Світло�бурий мокрий безструктурний піщаний сильнокам'янис� тий шар, який переходить у суцільний шар пісковика. Ґрунт характеризується дуже кислою ре� акцією (табл. 3), яка зменшується в горизонті 45—67 см. Для ґрунтів характерні висока гідролітична кислотність і низький вміст пог� линутих основ, а отже, і низька насиченість основами. Відношення вуглецю до азоту в ґрунті широке, що свідчить про збіднення ор� ганічної речовини на азот. Значно вужче відношення вуглецю до азоту в нижніх гори� зонтах свідчить про різний характер у них мікробіологічних процесів. В цілому розвиток ґрунтотвірних процесів слабкий. Проте силь� на заторфованість, перерозподіл по профілю SiO2 і Al2O3, дуже кислий характер водних витяжок, ненасиченість основами, перевага в обмінній кислотності іона водню дає підстави віднести ці ґрунти до торфо�підзолистих. Г.А. Андрущенко встановив [5] зако� номірність, що в міру підняття над рівнем моря вміст обмінного кальцію в ґрунтах зменшується аж до повного його зникнення. Закономірностей щодо вмісту обмінного маг� нію не виявлено. Вміст обмінного водню по� рівняно високий, найвищий його вміст спос� Таблиця 3. Фiзико$xiмiчні властивості ґрунтів під ялиново$кедровими деревостанами [5] 20—30 3,85 84,35 3,30 3,12 0,52 48,15 27,93 1,32 21,0 48—67 3,68 36,45 1,30 2,08 0,44 16,15 9,31 0,43 21,7 90—100 4,12 17,84 0,54 1,12 0,07 3,83 2,22 0,141 15,7 Глибина, см pH водний Гідролітична кислотність, мг�екв / 100 г ґрунту Сума увібраних основ, мг�екв / 100 г грунту Н+, мг�екв / 100 г ґрунту Al3+, мг�екв / 100 г ґрунту Гумус, % С, % N, % C:N 69ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 4 ЕЕккооллооггііччннаа ппррииууррооччееннііссттьь ддееррееввооссттаанніівв зз ууччаассттюю ссооссннии ккееддррооввооїї єєввррооппееййссььккооїї ((PPiinnuuss cceemmbbrraa LL..))...... терігається в елювіальному горизонті, знач� но знижуючись у горизонті материнської породи [5]. Запас гумусу порівняно високий. На вміст гумусу впливає висота над рівнем моря, має місце вертикальна поясність ґрунтів, що полягає у зміні хімізму із збіль� шенням абсолютної висоти [5]. Відсотковий вміст гумусу із збільшенням абсолютної ви� соти зростає, особливо у верхніх горизонтах, від 9 до 15% [5]. Це свідчить про різний ха� рактер гумусоутворення на певних висотах, що пояснюється особливостями клімату і мікрокліматичних умов. Спостерігається та� кож різниця у співвідношенні вуглецю і азо� ту [5]. На вищих місцеположеннях вміст азо� ту в органічних речовинах менший, що свід� чить про затримку у розкладанні органічних речовин. На швидкість розкладання впливає також крутизна та експозиція схилу [5]. Вміст гумусу в сирих типах лісу, сформова� них на некрутих північних схилах, різко збільшується, порівняно з ґрунтами з нор� мальним зволоженням, що пояснюється по� вільною мінералізацією рослинних решток і гумусових речовин [5]. Значно рідше сосна кедрова європейська зростає на гірсько�лісових бурих ґрунтах. Серед гірсько�лісових ґрунтів переважають суглинисті різновиди. Важливою особли� вістю бурих лісових ґрунтів є підвищена ще� бенюватість верхньої частини горизонту Н [6]. Хрящ і щебінь верхнього горизонту є джерелом біологічно важливих елементів. Найбільш характерним процесом для буро� земів є вилуговування, яке починається вже на ранніх стадіях вивітрювання гірських порід. Тому ґрунти, що сформувались навіть на багатих основами гірських породах, є бідними на катіони кальцію, магнію, натрію та інших лужних і лужноземельних еле� ментів. Бурі лісові ґрунти мають високу по� ристість і високу водопроникність, особливо верхнього горизонту, що зумовлено його ще� бенистістю, гумусованістю та грудкуватою структурою. Для бурих лісових ґрунтів ха� рактерний високий вміст гумусу. В ялинових деревостанах найбільш бідним на основи і найбільш кислим є верхній горизонт, що за� лягає під лісовою підстилкою, що пояснюєть� ся поверхневою кореневою системою ялини, яка поглинає основну масу елементів жив� лення з верхнього горизонту. Бурі лісові ґрунти мають високу обмінну і гідролітич� ну кислотність (25—30 мг�екв/100 г ґрун� ту), сума поглинутих основ невелика (10— 12 мг�екв/100 г ґрунту), ступінь насичення основами менше 50%. Вниз по профілю кис� лотність зменшується, а ступінь насичення основами зростає. Кислотність ґрунтів зу� мовлена рухомим алюмінієм, ці ґрунти не містять обмінних іонів водню. Високий вміст перегною, стадійна молодість і рухливість гумусу спричиняють утворення рухливих форм азоту (7—8 мг / 100 г ґрунту). Міне� ральні форми азоту представлені аміачни� ми формами. Процеси нітрифікації в них пригнічені. Ґрунти багаті на валовий фос� фор (0,20—0,25%). Вміст калію достатньо великий (табл. 4) [6]. Дослідження розподілу площі за трофо� топами свідчить про приуроченість дере� востанів до оліготрофних вологих умов: 46% Таблиця 4. Фiзіко$xiмічні властивості бурозему кислого неглибокого піщанисто$легкосуглинкового слабокам'янистого на елювії$делювії карпатського флішу з переважанням пісковиків [2] 3—13 3,5 4,0 4,9 4,8 3,6 18,0 0,4 50,4 31,8 15—25 3,8 5,2 3,6 4,0 2,4 13,4 0,2 36,9 32,8 33—43 3,0 3,5 3,0 Глибина відбору зразків, см рН сольове рН водне Гумус, % Ввібрані, мг�екв / 100 г ґрунту Гідролітична кислотність, мг�екв / 100 г ґрунту Обмінні, мг�екв / 100 г ґрунту Cтупінь насиченості основами, % Са2+ Мg+ Н Al 70 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 4 ОО..ГГ.. ССііррееннккоо площі припадає на вологі кедрово�ялинові субори (табл. 5). Найбільша частка деревостанів з участю сосни кедрової європейської — 76%, з них 46% це вологий кедрово�ялиновий субір і 27% — вологий чистоялиновий субір. Суг� рудки становлять 21%, з них найбільша частка припадає на вологий чистий суялин� ник — 12%. Встановлено лінійну залежність між відсотком участі сосни кедрової європей� ської в деревостані (у1) і трофністю ґрунту (х4): у1 = 28,3080 — 8,6012х4. Зі зменшенням трофності ґрунту зростає відсоток участі сосни. Коефіцієнт кореляції — –0,3042 (tтабл = 1,96 < \|tрозрах\| = 8,3606; zpsz = 0,0787 < \|zрозрах\| = 0,3141). Залежність між бонітетом (у4) та троф� ністю ґрунту (х4) є також лінійною: у4 = 5,3381—0,6186х4. З підвищенням трофності ґрунту під деревостанами за участю дослі� джуваного виду підвищується бонітет сос� ни кедрової європейської. Коефіцієнт коре� ляції — –0,3332 (tтабл = 1,975 < \|tрозрах\| = = 4,3063; zpsz = 0,1712 < \|zрозрах\| = 0,3464). Встановлено лінійну залежність також між повнотою (у6) та трофністю ґрунту (х4): у6 = 0,4985 + 0,03885х4. З підвищенням тро� фності ґрунту під деревостанами за участю досліджуваного виду підвищується повно� та. Коефіцієнт кореляції — +0,1673 (tтабл = = 1,96 < \|tрозрах\| = 4,2926; zpsz = 0,07866 < \|zрозрах\| = 0,1689). Таким чином, середньорічна темпера� тура в локалітетах сосни кедрової євро� пейської коливається в межах від –1,2 до +5,9 °С; середні температури липня — від 9,1 до 16,2 °С, січня — від –5,1 до –12,2 °С. Верхня межа поширення виду залежить від комплексу факторів: температури по� вітря, вітру, снігового покриву, вологості та температури ґрунту. Деревостани з участю виду переважно (26%) розміщені на південно�західних схи� лах через їх більшу зволоженість. Річна кількість опадів у локалітетах ста� новить 1762—2051 мм; відносна вологість повітря 77%. 67% деревостанів розташовані на крутих схилах (25—35°). Переважна більшість місцезростань з участю виду приурочена до торф'яно�під� золистих ґрунтів, значно рідше сосна кед� Таблиця 5. Розподіл деревостанів з участю сосни кедрової європейської за типом умов місцезростання А3КЯ 91,8 2 109,9/3,0 А3СГ 1,5 0 А3ЯС 16,6 0 В3КЯ 1928,4 46 3165,3/76,0 В3МКЯ 21,0 0 В3ПЯ 10,0 0 В3Я 1129,4 27 В3ЯС 24,0 1 В4КЯ 21,5 0 В4Я 28,9 1 В4ЯС 2,1 0 С3БПЯ 74,8 2 919,2/21,0 С3БЯ 49,8 1 С3КЯ 196,5 5 С3СГ 14,8 0 С3ПЕ 8,1 0 С3ПЯ 66,4 2 С3Я 489,3 12 С3ЯПБ 19,5 1 Д3БПЯ 0,2 0 Тип умов місцезростання Площа, га % Сума, га / % Примітки: А3КЯ — вологий кедрово+ялиновий бір; А3СГ — вологий бір соснового криволісся; А3ЯС — вологий ялиново+сосновий бір; В3КЯ — вологий кедрово+ялиновий субір; В3МКЯ — вологий модриново+кедрово+ялиновий субір; В3ПЯ — вологий ялицево+ялиновий субір; В3Я — вологий чистоялиновий субір; В3ЯС — вологий ялиново+сосновий субір; В4КЯ — сирий кедрово+ ялиновий субір; В4Я — сирий чистоялиновий субір; В4ЯС — сирий ялиново+сосновий субір; С3БПЯ — вологий буково+ялицевий суялинник; С3БЯ — вологий буково+ялиновий суялинник; С3КЯ — вологий кедровий суялинник; С3ПЕ — волога ялицева сурамінь; С3ПЯ — вологий ялицевий суялинник; С3Я — вологий чистий суялинник; С3ЯПБ — волога ялиново+ялицева субучина; Д3БПЯ — вологий буково+ялицевий ялинник. рова європейська зростає на гірсько�лісо� вих бурих ґрунтах. Найбільша частка деревостанів з участю сосни кедрової європейської належить су� борам — 76%, з них 46% — це вологий кед� рово�ялиновий субір і 27% — вологий чисто� ялиновий субір. Сугрудки становлять 21%, з них найбільша частка припадає на вологий чистий суялинник — 12%. 1. Адлер Ю.П., Маркова Е.В., Грановский Ю.В. Планирование эксперимента при поиске оптималь� ных условий. — М: Наука, 1976. — 280 с. 2. Біорізноманіття Карпатського біосферно� го заповідника. Ґрунтовий покрив / С.П. Позняк та ін. — К.,1997. — С. 80—95. 3. Біорізноманіття Карпатського біосферно� го заповідника. Клімат / В.П. Брусак. — К.,1997. — С. 70—79. 4. Малиновський К.А. Еколого�ценотична ди� ференціація деревно�чагарникової рослинності Українських Карпат // Наук. вісник "Лісівничі дослідження в Україні". — 2000. — Вип. 10.4. — С. 58—64. 5. Пастернак П.С. Лісові ґрунти Українських Карпат. — Ужгород: Карпати, 1967. — 172 с. 6. Природа Украинской ССР. Почвы / Н.Б. Вер� надер, И.Н.Гоголев, Д.И. Ковалишин и др. — К.: Наук. думка, 1986. — 216 с. 7. Редкие и исчезающие виды природной фло� ры СССР, культивируемые в ботанических садах и других интродукционных центрах страны / Отв. ред. П.И. Лапин. — М., 1983. — 302 с. 8. Смаглюк К.К. До оцінки поширення і ре� сурсів сосни кедрової європейської в Українських Карпатах // Рослинні ресурси України, їх вивчен� ня та раціональне використання. — К.: Наук. дум� ка, 1972. — С. 43—49. 9. Степнов М.Н. Статистическая обработка результатов механических испытаний. — М.: Ма� шиностроение, 1972. — 232 с. 10. Стойко С.М. Заповідники та пам'ятки при� роди Українських Карпат. — Львів, 1966. — 142 с. 11. Судачкова Н.Е., Расторгуева Е.Я., Колов" ский Р.А. Физиология подроста кедра. Исследова� ние в кедровнике Западного Саяна. — М.: Наука, 1967. — 123 с. 12. Украинские Карпаты. Природа / М.А Голу� бец, А.Н. Гаврусевич, И.К. Загайкевич и др. — К.: Наук. думка, 1988. — 208 с. 13. Чубатий О.В. Соснове криволісся Україн� ських Карпат. — К., 1965. — 134 с. 14. Шевченко С.В. Типы горных лесов Гор� ган // Науч. зап. Львов. лес. ин�т. — 1957. — № 3. — С. 194—216. 15. Contini L., Lavarelo Y. Le Pin cembro (Pinus cembra L.). — Paris, 1982. — 183 p. Рекомендував до друку П.Є. Булах О.Г. Сиренко Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Украина, г. Киев ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ ПРИУРОЧЕННОСТЬ ДРЕВОСТОЕВ С УЧАСТИЕМ СОСНЫ КЕДРОВОЙ ЕВРОПЕЙСКОЙ (PINUS CEMBRA L.) В УКРАИНСКИХ КАРПАТАХ Приведены данные относительно экологической амплитуды сосны кедровой европейской (Pinus cembra L.) относительно температурного фактора, осадков, экспозиции и крутизны склонов, высоты над уровнем моря, почвы. O.G. Sirenko M.M. Gryshko National Botanical Gardens, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv ECOLOGICAL FACULTY OF ACCOMODATION OF STANDS WITH PARTICIPATIONS OF A EUROPEAN CEDAR PINE (PINUS CEMBRA L.) IN UKRAINIAN CARPATHIANS The description of amplitude of a European cedar pine (Pinus cembra L.) rather temperature factor, deposits, exposition and steepness of slopes, height above a sea level, ground are presented. 71ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 4 ЕЕккооллооггііччннаа ппррииууррооччееннііссттьь ддееррееввооссттаанніівв зз ууччаассттюю ссооссннии ккееддррооввооїї єєввррооппееййссььккооїї ((PPiinnuuss cceemmbbrraa LL..))......
id	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-768
institution	Plant Introduction
keywords_txt_mv	keywords
language	English
last_indexed	2025-07-17T12:45:32Z
publishDate	2007
publisher	M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
record_format	ojs
resource_txt_mv	wwwplantintroductionorg/9c/6887c9c723d4b2ac9edff870b87cd79c.pdf
spelling	oai:ojs2.plantintroduction.org:article-7682019-12-24T20:54:00Z Ecological faculty of accomodation of stands with participations of a European cedar pine (Pinus cembra L.) in Ukrainian Carpathians Екологічна приуроченість деревостанів з участю сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) в Українських Карпатах Sirenko, O.G. The description of amplitude of a European cedar pine (Pinus cembra L.) rather temperature factor, deposits, exposition and steepness of slopes, height above a sea level, ground are presented. Наведено дані щодо екологічної амплітуди сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) відносно температурного фактора, опадів, експозиції та крутизни схилу, висоти над рівнем моря, ґрунту. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2007-12-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/768 10.5281/zenodo.2563330 Plant Introduction; Vol 36 (2007); 64-71 Інтродукція Рослин; Том 36 (2007); 64-71 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377805 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/768/735 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0
spellingShingle	Sirenko, O.G. Екологічна приуроченість деревостанів з участю сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) в Українських Карпатах
title	Екологічна приуроченість деревостанів з участю сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) в Українських Карпатах
title_alt	Ecological faculty of accomodation of stands with participations of a European cedar pine (Pinus cembra L.) in Ukrainian Carpathians
title_full	Екологічна приуроченість деревостанів з участю сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) в Українських Карпатах
title_fullStr	Екологічна приуроченість деревостанів з участю сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) в Українських Карпатах
title_full_unstemmed	Екологічна приуроченість деревостанів з участю сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) в Українських Карпатах
title_short	Екологічна приуроченість деревостанів з участю сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) в Українських Карпатах
title_sort	екологічна приуроченість деревостанів з участю сосни кедрової європейської (pinus cembra l.) в українських карпатах
url	https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/768
work_keys_str_mv	AT sirenkoog ecologicalfacultyofaccomodationofstandswithparticipationsofaeuropeancedarpinepinuscembralinukrainiancarpathians AT sirenkoog ekologíčnapriuročenístʹderevostanívzučastûsosnikedrovoíêvropejsʹkoípinuscembralvukraínsʹkihkarpatah

Екологічна приуроченість деревостанів з участю сосни кедрової європейської (Pinus cembra L.) в Українських Карпатах

Репозитарії

Схожі ресурси