Вплив інгредієнтів автотранспортних викидів на стан пилку деяких квітникових рослин
Influence of releases of motor vehicle on the dimen sions and fertility of pollen is analyzed. Results of use of flower plants pollen in phytoindication researches are presented. Flower plant species of street plantations for an evaluation of a degree of toxicity in a real complex of ecological fact...
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2007
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/786 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860123921650548736 |
|---|---|
| author | Priymak, E.P. Bessonova, V.P. |
| author_facet | Priymak, E.P. Bessonova, V.P. |
| author_sort | Priymak, E.P. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-25T20:51:13Z |
| description | Influence of releases of motor vehicle on the dimen sions and fertility of pollen is analyzed. Results of use of flower plants pollen in phytoindication researches are presented. Flower plant species of street plantations for an evaluation of a degree of toxicity in a real complex of ecological factors are offered. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2564157 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:45:41Z |
| format | Article |
| fulltext |
36 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 3
Вихлопи автотранспорту становлять близь�
ко половини атмосферних викидів антропо�
генного походження, що призводить до заб�
руднення біосфери. У складі вихлопів ав�
тотранспорту нараховується понад 200 ре�
човин органічної та неорганічної природи
(свинець, хром, мідь, кадмій, цинк, а також
оксиди азоту, бенз(а)перен тощо). Пере�
важна їх кількість є високотоксичними та
мутагенними речовинами для тваринних та
рослинних організмів [2—4, 6, 16]. Забруд�
нення цими полютантами примагістраль�
них територій є комбінованим, що може
призводити до сумації їх біологічної дії [5,
9].
Фертильність пилку, його нормальний
фізіолого�біохімічний стан є необхідною
умовою запліднення, а отже, і високої на�
сіннєвої продуктивності. Відомо, що інгре�
дієнти промислових емісій негативно впли�
вають на життєздатність пилкових зерен [1,
2, 13�16]. Проте вплив компонентів вихлопів
автотранспорту на стан пилку досліджено
недостатньо. Є відомості про підвищення
рівня стерильності пилку рослин у виногра�
ду [12], абрикоси звичайної, вишні звичай�
ної, горіха грецького, яблуні домашньої [7],
що виросли в примагістральній зоні.
Метою нашої роботи було дослідити
вплив полікомпонентних вихлопів автотра�
нспорту на фертильність пилку декоратив�
них квітникових рослин. Об'єктом дослі�
дження були пилкові зерна Hemerocallis li�
lio�asphodelus L. (лілійник жовтий), Iris
hybrida hort. (півники гібридні), Chrysan�
themum leucanthemum L. (королиця зви�
чайна), Pelargonium peltatum (L.) Herit. (пе�
ларгонія щитковидна), Zinnia elegans Jacq.
(майорці стрункі), Antirrhinum majus L.
(ротики садові), Eschscholtzia californica
Cham. (ешольція каліфорнійська), Tropaeo�
lum majus L. (настурція велика), Impatiens
balsamina L. (розрив�трава садова), Phlox
drummondii Hook. (флокс Друмонда), Salvia
splendens Sello ex Nees (шавлія блискуча),
Petunia × hybrida Vilm. (петунія гібридна),
Nicotiana alata Link et Otto. (тютюн крила�
тий), Tagetes erecta L. (чорнобривці прямос�
тоячі), Calendula officinalis L. (нагідки лі�
карські). Ці рослини розсадою були висад�
жені на дослідні ділянки розміром 2 × 3 м.
Контрольні рослини зростали в умовно
чистій зоні (Ботанічний сад ДНУ), дослідні
поблизу автомагістралей з інтенсивністю
руху 1800 автомобілів/год (ділянка 1) та
2520 автомобілів/год (ділянка 2).
Життєздатність пилку визначали за
Шардаковим та ацетокарміновим методом
[10]. Для масових тестових досліджень про�
понується використовувати саме ці методи
у зв'язку з їх більшою оперативністю [2, 10,
15]. Для кожного варіанта досліджували не
менше ніж 500 пилкових зерен. Вимірюван�
ня їх розмірів проводили під мікроскопом за
УДК 582.4/.9+9:574.24
О.П. ПРИЙМАК, В.П. БЕССОНОВА
Дніпропетровський державний аграрний університет
Україна, 49600 м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25
ВПЛИВ ІНГРЕДІЄНТІВ АВТОТРАНСПОРТНИХ ВИКИДІВ
НА СТАН ПИЛКУ ДЕЯКИХ КВІТНИКОВИХ РОСЛИН
Проаналізовано вплив інгредієнтів автотранспортних викидів на розміри та фертильність пилку. Наведено
результати використання пилку квітникових рослин у фітоіндикаційних дослідженнях. Пропонуються види
квітникових рослин вуличних насаджень, що можуть бути використані для оцінки ступеня токсичності у
реальному комплексі екологічних чинників.
© О.П. ПРИЙМАК, В.П. БЕССОНОВА, 2007
37ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 3
ВВппллиивв ііннггррееддіієєннттіівв ааввттооттррааннссппооррттнниихх ввииккииддіівв ннаа ссттаанн ппииллккуу ддееяяккиихх ккввііттннииккооввиихх ррооссллиинн
допомогою окуляр�мікрометра. Пиляки ви�
даляли з квітки на стадії пухкого бутона.
Результати експерименту оброблені ста�
тистично [8].
Встановлена тенденція до зменшення
розмірів пилку у таких видів, як Antir�
rhinum majus, Nicotiana alata, Petunia × hyb�
rida, Chrysanthemum leucanthemum, Pe�
largonium peltatum (табл. 1), що зростали
за умов більшого забруднення довкілля.
Проте великих відмінностей у середніх
розмірах пилкових зерен на ділянці із
сильним і середнім рівнем забруднення не
спостерігали. Найістотнішою різниця була
у Hemerocallis lilio�asphodelus, Salvia
splendens, Calendula officinalis, Phlox
drummondii.
У Hemerocallis lilio�asphodelus, Salvia
splendens, Iris hybrida, Zinnia elegans, Esch�
scholtzia californica, Impatiens balsamina,
Tagetes erecta спостерігалася висока варіа�
бельність розмірів пилкових зерен у деяких
Таблиця 1. Вплив вихлопів автотранспорту на розміри пилкових зерен декоративних квітникових
рослин, мкм
Вид Контроль Ділянка 1
% до
контролю
t Ділянка 2 % до контролю t
Hemerocallis lilio( 34,19±0,78 × 30,70±0,70× 89,79 3,33 26,39±0,53 × 77,18 8,27
asphodelus 19,12±0,56 18,99±1,03 18,29±0,92
Iris hybrida 59,59±0,72 × 58,76±1,18 × 98,59 0,60 53,81±0,17 × 91,53 2,97
57,54±0,70 55,20±1,19 51,27±0,87
Chrysanthemum 18,21±0,49 × 13,91±0,44 × 76,38 7,68 13,02±0,38 × 71,50 8,37
leucanthemum 17,63±0,58 11,23±0,31 10,18±0,31
Pelargonium 22,61±0,71 × 20,47±0,88 × 90,54 1,89 16,59±0,62 × 81,04 3,60
peltatum 20,14±0,64 18,54±0,54 14,02±0,60
Zinnia elegans 80,1±1,30 × 74,6±1,19 × 93,13 3,12 68,8±1,09 × 85,89 39,54
63,4±1,10 60,8±0,73 55,2±0,81
Antirrhinum majus 30,1±0,72 × 29,8±0,80 × 99,00 0,41 29,1±0,66 × 98,21 0,81
28,3±0,65 30,5±0,66 29,4±1,32
Eschscholtzia 52,4±1,2 × 51,0±1,39 × 97,32 0,76 44,8±1,15 × 85,49 23,36
californica 55,4±0,97 52,80±1,24 45,5±1,12
Tropaeolum majus 41,60±1,18 × 36,6±0,8 × 87,98 3,51 33,8±0,62 × 81,25 5,85
38,2±0,85 33,7±0,64 29,0±0,80
Impatiens 58,5±2,03 × 50,4±1,12 × 86,15 3,49 47,3±1,04 × 80,85 37,76
balsamina 37,1±1,14 32,7±0,93 29,8±0,67
Phlox drummondii 38,4±0,98 × 31,4±0,82 × 81,77 5,47 28,7±1,24 × 74,74 6,13
37,2±1,05 31,3±0,77 23,8±1,20
Salvia splendens 82,3±1,35 × 73,4±1,17 × 89,19 4,98 66,8±1,12 × 81,16 44,22
79,6±1,15 70,2±1,02 67,6±1,20
Petunia × hybrida 42,1±1,08 × 38,4±0,82 × 91,21 2,72 36,3±0,68 × 86,22 4,54
40,4±0,87 37,5±1,11 36,3±0,73
Nicotiana alata 39,6±0,36 × 35,9±0,78 × 90,66 4,31 35,1±0,48 × 88,64 7,50
38,2±0,70 36,1±0,45 34,2±0,51
Tagetes erecta 43,2±0,92 × 39,4±1,22 × 91,20 2,49 36,2±0,56 × 83,79 9,59
42,4±0,60 38,5±0,51 35,9±0,92
Calendula officinalis 50,1±1,24 × 45,2±0,89 × 90,21 3,21 37,8±1,27 × 75,44 6,93
49,3±0,84 44,3±0,62 32,9±1,16
Примітка: Розмір пилку наведено як середню величину між найбільшим та найменшим діаметрами
пилкового зерна.
38 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 3
ОО..ПП.. ППррииййммаакк,, ВВ..ПП.. ББеессссоонноовваа
видів за умов дії на рослини інгредієнтів ви�
кидів автотранспорту. Поряд з дуже вели�
кими пилковими зернами траплявся пилок
у 2—3 рази менший. Тому в цілому різниця
у розмірах пилку між контрольним і дослід�
ним варіантами згладжується. Слід зазна�
чити, що у цих рослин і у контролі спос�
терігаються як аномально великі, так і малі
пилкові зерна. Проте їх значно менше, ніж
у досліді.
Для визначення різниці у частоті трап�
ляння пилкових зерен у контрольному і до�
слідних варіантах ми розподілили їх на кла�
си залежно від розміру. Встановлено, що у
Hemerocallis lilio�asphodelus у контролі най�
частіше спостерігалися пилкові зерна роз�
міром 33,7—39,0 мкм, на ділянці 1 — 28,5—
32,3 мкм, на ділянці 2 — 24,6—28,4 мкм; у Iris
hybrida відповідно 57,6—61,5, 48,3—56,9 і
46,5—52,2 мкм. Як видно з рис. 1, за умов за�
бруднення довкілля викидами автотранс�
порту у Hemerocallis lilio�asphodelus та Iris
hybrida спостерігається зсув максимуму лі�
воруч порівняно з контролем.
Нами встановлено збільшення кількості
стерильного пилку за умов впливу на рос�
лини інгредієнтів викидів автотранспорту
(табл. 2). Проте ступінь негативного впливу
забруднення на цей показник мав видоспе�
цифічний характер.
Для зручності порівняння даних ми ви�
користовували коефіцієнт стерильності —
відношення стерильності пилку на дослід�
Рис. 1. Вплив інгредієнтів автотранспортних ви�
кидів на розміри пилку: А — Hemerocallis lilio�
asphodelus; Б — Iris hybrida
Рис. 2. Вплив полікомпонентних вихлопів авто�
транспорту на коефіцієнт стерильності пилку де�
коративних квітникових рослин:
1 — Hemerocallis lilio�asphodelus; 2 — Iris hybrida;
3 — Chrysanthemum leucanthemum; 4 — Pelargo�
nium peltatum; 5 — Zinnia elegans; 6 — Antir�
rhinum majus; 7 — Eschscholtzia californica; 8 —
Tropaeolum majus; 9 — Impatiens balsamina; 10 —
Phlox drummondii; 11 — Salvia splendens; 12 —
Petunia × hybrida; 13 — Nicotiana alata; 14 —
Tagetes erecta; 15 — Calendula officinalis
39ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 3
ВВппллиивв ііннггррееддіієєннттіівв ааввттооттррааннссппооррттнниихх ввииккииддіівв ннаа ссттаанн ппииллккуу ддееяяккиихх ккввііттннииккооввиихх ррооссллиинн
них ділянках до цього ж показника у конт�
ролі [2]. Найвищим коефіцієнт стерильності
виявився у таких видів, як Pelargonium pel�
tatum та Chrysanthemum leucanthemum
(рис. 2). У Hemerocallis lilio�asphodelus, An�
tirrhinum majus, Eschscholtzia californica,
Impatiens balsamina та Salvia splendens цей
показник майже вдвічі нижчий. Найниж�
чим він був у Phlox drummondii.
Для виявлення фітотоксичної і мутаген�
ної дії токсикантів значення має не тільки
висока чутливість пилку до дії забрудню�
вачів, а й те, що летальні мутації проявля�
ються саме в гаплоїдному стані [11]. До рос�
лин, що мають форми з різним ступенем
плоїдності належать Petunia × hybrida та
Chrysanthemum leucanthemum [2]. Істотне
значення при використанні видів для вияв�
лення фітотоксичності і мутагенності дов�
кілля має невисокий рівень спонтанної
абортивності у цих видів. Цей показник пе�
ревищує 5%�й рівень у таких видів, як
Petunia × hybrida, Salvia splendens.
Таким чином, наявність у примагіст�
ральних зонах токсичних та мутагенних ін�
гредієнтів автотранспортних викидів зни�
жує фертильність пилку декоративних
квітникових рослин, спричиняє більш ши�
рокі варіації розмірів пилку зі зменшенням
середнього значення порівняно з контро�
лем та збільшує кількість аномальних зе�
рен.
Найменшого впливу полютантів зазнав
пилок Phlox drummondii.
Як рослини�індикатори для моніторин�
гу рівня забруднення примагістральних
територій можна використовувати Pelar�
gonium peltatum, Hemerocallis lilio�aspho�
delus, Antirrhinum majus та Eschscholtzia
californica.
Більша тривалість строків цвітіння де�
коративних квітникових рослин порівняно
з деревними і сільськогосподарськими та
широке застосування в озелененні міських
вулиць робить їх зручними моделями для
моніторингових досліджень.
1. Бессонова В.П. Состояние пыльцы как пока�
затель загрязнения среды тяжелыми металлами
// Экология. — 1992. — № 4. — С. 45—50.
2. Бессонова В.П., Фендюр Л.М. Влияние заг�
рязнения окружающей среды на мужскую фер�
тильность декоративных цветочных растений //
Ботан. журн. — 1997. — 82, № 5. — С. 38—44.
Таблиця 2. Вплив полікомпонентних вихлопів автотранспорту на частоту трапляння стерильного
пилку у декоративних квітникових рослин, %
Hemerocallis lilio(asphodelus 4,87±0,41 5,58±0,30 41,53 18,75±0,90 50,20
Iris hybrida 3,40±0,31 7,65±0,40 9,50 8,21±0,51 25,10
Chrysanthemum leucanthemum 1,89±0,22 9,47±0,37 29,75 14,70±0,75 40,49
Pelargonium peltatum 1,63±0,04 6,01±0,20 41,77 10,15±0,35 96,09
Zinnia elegans 6,10±0,72 13,90±1,20 5,57 16,10±1,14 7,40
Antirrhinum majus 1,5±0,10 3,10±0,27 5,56 5,60±0,63 6,42
Eschscholtzia californica 2,10±0,21 5,20±0,42 6,61 8,40±0,80 7,62
Tropaeolum majus 4,50±0,30 6,00±0,44 2,82 7,30±0,62 6,09
Impatiens balsamina 2,70±0,25 6,80±0,62 7,90 9,21±0,78 7,94
Phlox drummondii 3,40±0,36 6,11±0,59 3,91 7,11±0,65 6,15
Salvia splendens 2,41±0,11 7,01±0,67 6,77 8,62±0,71 8,63
Petunia × hybrida 6,62±0,52 14,30±1,06 6,52 18,40±1,24 7,08
Nicotiana alata 2,90±0,31 6,81±0,48 6,82 12,80±1,12 8,11
Tagetes erecta 2,60±0,22 4,90±0,39 6,34 6,30±0,54 5,13
Calendula officinalis 3,10±0,45 9,40±0,91 7,58 12,30±1,06 5,57
Вид Контроль Ділянка 1 t Ділянка 2 t
3. Бигалиев А.Б. Генетический эффект солей
тяжелых металлов как загрязнителей окружаю�
щей среды // Успехи современной генетики. — М.:
Наука, 1982. — С. 104—114.
4. Воронин В.М. Канцерогенные вещества в
окружающей среде // Гигиена и санитария. —
1993. — № 9. — С. 51—57.
5. Грушко А.Е. Ядовитые металлы и их неор�
ганические соединения в промышленных сточных
водах. — М.: Медицина, 1972. — 175 с.
6. Дубинин Н.П., Пашин Ю.В. Мутагенез и
окружающая середа. — М.: Наука, 1978. — 128 с.
7. Едгорова Д.Ш., Алимджанова Д.Р. Монито�
ринг плодовых деревьев в условиях загрязнения тя�
желыми металлами // Биология — наука ХХI века:
7�я Пущинская школа�конференция молодых уче�
ных (Пущино, 14—18 апр. 2003 г.): Сб. тез. — С. 167.
8. Лакин Г.Ф. Биометрия. — М.: Высш. шк.,
1992. —352 с.
9. Левина Э.Н. Общая токсикология метал�
лов. — Л.: Медицина, 1972. — 184 с.
10. Паушева З.П. Практикум по цитологии рас�
тений. — М.: Колос, 1970. — 271 с.
11. Погосян В.С., Агаджян Є.Я., Хачатурян
Н.К. Выявление загрязнения окружающей среды
производственными выбросами по их гаметоцид�
ному действию на растения // Биол. журн. Арме�
нии. — Ереван, 1987. — 40, № 8. — С. 67—69.
12. Симонян В.Г., Джигарян Э.В. Определение
фертильности и стерильности пыльцевых зерен
винограда, возделываемого в разных зонах города
Еревана // Тез. докл. на заседании секции генети�
ческих аспектов "Человек и биосфера". — Орджо�
никидзе, 1966. — С. 15.
13. Третьякова И.Н., Носкова Н.Е. Пыльца сос�
ны обыкновенной в условиях экологического
стресса // Экология. — 2004. — № 1. — С. 26—33.
14. Gozdalik M., Zaleski A., Kantorowicz W.
Zywotnosc pyiku invasion sosny zwyczajnej z rozny�
chstret zagrozenia przez emisje przemyslowe // Pr.
Inst. bad. les. A. — 1998. — N 856—862. — 5—47.
15. Micieta K. Kulturne rustliny ako indicatory
fytotoxicity a mutagenity zne iste ho zivotneho
prostredia // Pol'nohospodarstvo. — 1989. — 35,
№ 2. — Р. 10—15.
16. Rosen G. Breaking of chromosomes by the ac�
tion of elements of the periodical system and by some
other principles // Herediyed. — 1954. — 4, N 1�2.
— P. 258—263.
Рекомендували до друку
Б.О. Левенко, В.Ф. Горобець
Е.П. Приймак, В.П. Бессонова
Днепропетровский государственный
аграрный университет, Украина, г. Днепропетровск
ВЛИЯНИЕ ИНГРЕДИЕНТОВ
АВТОТРАНСПОРТНЫХ ВЫБРОСОВ
НА СОСТОЯНИЕ ПЫЛЬЦЫ НЕКОТОРЫХ
ЦВЕТОЧНЫХ РАСТЕНИЙ
Проанализировано влияние ингредиентов авто�
транспортных выбросов на размеры и фертиль�
ность пыльцы. Приведены результаты использова�
ния пыльцы цветочных растений в фитоиндикаци�
онных исследованиях. Предлагаются виды цветоч�
ных растений уличных насаждений, которые
могут быть использованы для оценки степени му�
тагенности в реальном комплексе экологических
факторов.
E.P. Priymak, V.P. Bessonova
Dnipropetrovsk State Agrarian University,
Ukraine, Dnipropetrovsk
INFLUENCE OF MOTOR VEHICLE RELEASES
ON A STATE OF POLLEN OF SOME FLOWER
PLANTS
Influence of releases of motor vehicle on the dimen�
sions and fertility of pollen is analyzed. Results of use
of flower plants pollen in phytoindication researches
are presented. Flower plant species of street planta�
tions for an evaluation of a degree of toxicity in a real
complex of ecological factors are offered.
40 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 3
ОО..ПП.. ППррииййммаакк,, ВВ..ПП.. ББеессссоонноовваа
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-786 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:45:41Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/ca/75459b3ce8fc31b3232cdd800fa3a3ca.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-7862019-12-25T20:51:13Z Influence of motor vehicle releases on a state of pollen of some flower plants Вплив інгредієнтів автотранспортних викидів на стан пилку деяких квітникових рослин Priymak, E.P. Bessonova, V.P. Influence of releases of motor vehicle on the dimen sions and fertility of pollen is analyzed. Results of use of flower plants pollen in phytoindication researches are presented. Flower plant species of street plantations for an evaluation of a degree of toxicity in a real complex of ecological factors are offered. Проаналізовано вплив інгредієнтів автотранспортних викидів на розміри та фертильність пилку. Наведено результати використання пилку квітникових рослин у фітоіндикаційних дослідженнях. Пропонуються види квітникових рослин вуличних насаджень, що можуть бути використані для оцінки ступеня токсичності у реальному комплексі екологічних чинників. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2007-09-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/786 10.5281/zenodo.2564157 Plant Introduction; Vol 35 (2007); 36-40 Інтродукція Рослин; Том 35 (2007); 36-40 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377807 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/786/752 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Priymak, E.P. Bessonova, V.P. Вплив інгредієнтів автотранспортних викидів на стан пилку деяких квітникових рослин |
| title | Вплив інгредієнтів автотранспортних викидів на стан пилку деяких квітникових рослин |
| title_alt | Influence of motor vehicle releases on a state of pollen of some flower plants |
| title_full | Вплив інгредієнтів автотранспортних викидів на стан пилку деяких квітникових рослин |
| title_fullStr | Вплив інгредієнтів автотранспортних викидів на стан пилку деяких квітникових рослин |
| title_full_unstemmed | Вплив інгредієнтів автотранспортних викидів на стан пилку деяких квітникових рослин |
| title_short | Вплив інгредієнтів автотранспортних викидів на стан пилку деяких квітникових рослин |
| title_sort | вплив інгредієнтів автотранспортних викидів на стан пилку деяких квітникових рослин |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/786 |
| work_keys_str_mv | AT priymakep influenceofmotorvehiclereleasesonastateofpollenofsomeflowerplants AT bessonovavp influenceofmotorvehiclereleasesonastateofpollenofsomeflowerplants AT priymakep vplivíngredíêntívavtotransportnihvikidívnastanpilkudeâkihkvítnikovihroslin AT bessonovavp vplivíngredíêntívavtotransportnihvikidívnastanpilkudeâkihkvítnikovihroslin |