Генетичні ресурси фітоенергетичних інтродуцентів в Україні
Results of perennial activities on the introduction of plant species for energy usage in a department of new cultures are considered. Results of breeding for the creation of a valuable gene pool of highly productive plant species for different directions of use as sources of energy are presented. On...
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2007
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/797 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: | |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860123968995852288 |
|---|---|
| author | Rakhmetov, D.B. |
| author_facet | Rakhmetov, D.B. |
| author_sort | Rakhmetov, D.B. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-26T12:28:42Z |
| description | Results of perennial activities on the introduction of plant species for energy usage in a department of new cultures are considered. Results of breeding for the creation of a valuable gene pool of highly productive plant species for different directions of use as sources of energy are presented. On the basis of a complex evaluation of biological, ecological characters and productive potential of plants it is established, that a number of introduced species and cultivars created on their basis, are of interest as raw material for phytofuel production. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2565332 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:45:48Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2 3
Передбачається, що поновлювальні джере�
ла енергії у майбутньому становитимуть
значну частку в енергетичному балансі
світу. В Україні щорічно використовується
близько 200 млн т умовного палива, з яких
лише 80 млн т власного видобутку із при�
родних джерел. У цій ситуації важливим
енергетичним ресурсом може стати біопа�
ливо [1, 2].
Біологічне паливо (англ. biofuels) — це
поновлювальне джерело енергії, на відміну
від інших природних ресурсів, таких як
нафта, вугілля та ядерне паливо. Біопали�
вом вважається будь�яке паливо, що
містить не менше 80% (за об'ємом) ма�
теріалів, отриманих від живих організмів.
Біомасу для енергетичних цілей можна
використовувати безпосередньо для спалю�
вання (деревина, солома, сапропель (орга�
нічні донні відкладення)), а також у пере�
робленому вигляді як рідке (ефіри ріпакової
олії, спирти) або газоподібне (біогаз — газо�
ва суміш, основним компонентом якої є ме�
тан) паливо. Розкладена мікроорганізмами
продукція промисловості, сільського та лі�
сового господарства і побутові відходи та�
кож можуть використовуватися для отри�
мання біоенергії.
Поняття "біопаливо" включає дуже ши�
рокий сортимент різноманітних органічних
продуктів. Тому рослинну сировину, яку
використовують для енергетичних цілей, на
нашу думку, краще називати "фітопали�
вом" (англ. phytofuels), а енергію, яку отри�
мують, — "фітоенергією", напрям діяль�
ності, який включає виробництво фітомаси
та енергії на її основі, — "фітоенергетикою".
Перетворення фітомаси на носії енергії
може здійснюватися фізичними, хімічни�
ми та біологічними методами, останні є най�
перспективнішими.
Залежно від регіону світу для енергетич�
них цілей використовують різні культури.
Так, у США — це кукурудза та соя, в Єв�
ропі — ріпак, льон та цукровий буряк, у
Бразилії — цукрова тростина, в Південно�
Східній Азії — пальмова олія тощо.
Використання біопалива з відновлю�
вальних ресурсів у країнах�членах ЄС ста�
новить 2% на рік і до 2010 року збільшиться
до 6%. За попередніми даними, потреба Ук�
раїни в біопаливі у 2006 р. становила понад
200 тис. т, а до 2010 р. цей показник переви�
щуватиме 500 тис. т.© Д.Б. РАХМЕТОВ, 2007
УДК 631.529: 631.52:636.086.3:633.8:664.8/.9:635.1/.8(477)
Д.Б. РАХМЕТОВ
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
Україна, 01014 м. Київ, вул. Тімірязєвська, 1
ГЕНЕТИЧНІ РЕСУРСИ
ФІТОЕНЕРГЕТИЧНИХ ІНТРОДУЦЕНТІВ В УКРАЇНІ
Розглянуто результати багаторічної інтродукційної роботи з мобілізації фітоенергетичних рослин у відділі но�
вих культур НБС ім. М.М. Гришка. Наведено дані щодо селекційної роботи зі створення цінного генофонду високо�
продуктивних енергетичних рослин різних напрямів використання. На основі комплексної оцінки біологічних, еко�
логічних особливостей та продуктивного потенціалу рослин встановлено, що поряд з традиційними культурами,
низка інтродукованих видів та сорти, створені на їх основі, становлять інтерес як сировина для виробництва
фітопалива.
ТТееооррiiяя ii ппррааккттииччннii³ аассппееккттии
iiннттррооддууккццiiїї ррооссллиинн
4 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
ДД..ББ.. РРааххммееттоовв
Одним із перспективних напрямів у не�
традиційній енергетиці України є викорис�
тання фітодизеля та фітомаси. Відомо, що
насіння високоолійних культур (ріпаку,
суріпиці, гірчиці, льону та редьки олійної,
сафлору, чуфи, рижію) є одним із найбільш
перспективних джерел отримання альтер�
нативного палива — біодизеля [3, 4]. В Ук�
раїні заплановано розширити посіви ріпаку
для отримання 9 млн т насіння, що може за�
безпечити до 3 млн т біодизельного палива
(75% потреби агропромислового комплексу
країни).
Україна, яка має унікальні погодно�клі�
матичні умови, є регіоном, де можна виро�
щувати значну кількість високопродук�
тивних енергетичних рослин. Тому важ�
ливе значення має скринінг світових рос�
линних ресурсів та відбір і мобілізація
найбільш перспективних рослин для вико�
ристання у фітоенергетиці. В зв'язку з
цим, робота з комплексної оцінки нових
енергетичних рослин, яка проводиться у
відділі нових культур Національного бо�
танічного саду ім. М.М. Гришка, має важ�
ливе наукове та практичне значення. З по�
чатку 90�х років минулого століття у
відділі здійснюється цілеспрямована ро�
бота з інтродукції, акліматизації та се�
лекції високопродуктивних рослин як
джерел фітопалива. На сьогодні створено
колекцію технічно�енергетичних рослин,
яка включає понад 70 таксонів із 18 родин
(табл. 1).
Метою створення експозиційно�колек�
ційної ділянки "Технічні рослини" є збага�
чення видового та сортового різноманіття
технічних рослин за рахунок мобілізації но�
вих видів з природної флори України та
інших країн і створення нових патентоспро�
можних сортів. У колекційному фонді, крім
енергетичних, зібрані інші групи рослин:
целюлозовмістні, волокнисті, ефіроолійні,
цукроносні, крохмалоносні, фітопести�
цидні, каучуконосні, дубильні, фарбувальні
тощо. Ця колекція є базою для популяри�
зації нових технічних рослин і поширення
їх в Україні та за її межами.
У колекції є 7 сортів технічних культур,
створених селекціонерами відділу, на які
отримано авторські свідоцтва і які рекомен�
довані для вирощування в Україні.
Ураховуючи те, що сьогодні особливого
значення набуває використання біопалива
як замінника нафтопродуктів, велику ува�
гу приділено високоолійним культурам як
джерелу ліпідів, що є сировиною для ви�
робництва фітодизеля. У зв'язку з цим на
колекційних ділянках відділу проходять
комплексні випробування понад 20 видів
високоолійних рослин для виділення най�
перспективніших для використання в ози�
мих та ярих посівах. Поряд з традиційни�
ми, добре відомими олійними культурами,
які можна використовувати для виробни�
цтва дизпалива, на особливу увагу заслу�
говують нові та малопоширені інтродуцен�
ти, які характеризуються високою еколо�
Таблиця 1. Генофонд технічно$енергетичних
рослин відділу нових культур НБС ім. М.М. Гришка
НАН України
Brassicaceae 5 7 1
Fabaceae 5 6 1
Euphorbiaceae 2 2 —
Apiaceae 2 2 —
Cyperaceae 1 1 —
Linaceae 1 5 2
Asteraceae 6 10 —
Malvaceae 5 7 —
Ranunculaceae 1 2 —
Solanaceae 3 3 —
Chenopodiaceae 2 2 —
Phytolaccaceae 1 1 —
Lamiaceae 2 2 —
Dipsacaceae 1 1 —
Polygonaceae 2 5 2
Urticaceae 1 1 —
Poaceae 2 3 —
Amaranthaceae 1 3 1
Разом 43 63 7
Родина
Кількість
родів
Кількість
видів
Кількість
сортів
гічною пластичністю, продуктивністю,
стійкістю до шкідників та хвороб. Основні
продуктивні показники рослин значною
мірою залежать від видових особливостей
(табл. 2).
Рослинами�лідерами за виходом ліпідів
є озимі ріпак та суріпиця, ярий ріпак, со�
няшник, льон олійний та чуфа.
Олія капустяних культур, особливо рі�
паку та суріпиці, при виробництві дизель�
5ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
ГГееннееттииччнніі рреессууррссии ффііттооееннееррггееттииччнниихх ііннттррооддууццееннттіівв вв УУккррааїїнніі
Таблиця 2. Потенційна продуктивність традиційних та малопоширених
олійних культур як сировини для рідкого біопалива
Ріпак озимий — Brassica napus
var. oleifera f. biennis D.C. Brassicaceae 1,5–4,5 45–50 700–2020
Ріпак ярий – Brassica napus
var. oleifera f. annua D. C. –//– 1,3–3,5 41–49 420–1450
Редька олійна – Raphanus sativus
var. oleifera L. –//– 1,2–2,1 31–50 500–1000
Суріпиця озима – Brassica campestris
var. oleifera f. bienis D.C. –//– 1,5–2,5 43–47 650–1100
Суріпиця яра – Brassica campestris
var. oleifera f. annua D.C. –//– 1,0–2,0 38–48 400–950
Гірчиця біла – Sinapis alba L. –//– 1,0–2,2 35–47 400–950
Гірчиця сарептська – Brassica juncea
Czern. –//– 1,2–2,1 32–49 500–920
Рижій ярий – Camelina sativa Grantz. –//– 0,6–2,9 33–41 220–1100
Чуфа – Cyperus esculentus L. Cyperaceae 4,5–12,0 23–40 920–3200
Соя – Glycine max (L.) Merr Fabaceae 1,0–2,6 17–27 200–720
Арахіс – Arachis hypogaea ssp. vulgaris Fabaceae 1,5–4,0 52–60 780–2200
Кунжут – Sesamum indicum L. Pedaliaceae 0,8–1,0 47–65 350–620
Сафлор – Carthamus tinctorius L. Asteraceae 1,0–3,5 25–50 250–1500
Соняшник – Helianthus annuus L. Asteraceae 1,3–3,9 41–52 530–1900
Лялеманція – Lallemantia iberica
Fisch et Mey Lamiaceae 1,0–1,2 23–38 230–430
Льон олійний – Linum usitatissimum L. Linaceae 1,2–3,0 30–47 360–1400
Вид Родина
Урожайність
насіння, т/га
Вміст ліпідів,
%
Вихід ліпідів,
кг/га
Таблиця 3. Характеристика сортів високоолійних капустяних культур селекції НБС ім. М.М. Гришка
Озимі
Суріпиця озима Оріана ІІІ декада серпня 2,0—3,0 46,0 800—1200
Ріпак озимий Ріпал ІІ декада серпня 3,5—5,0 48,5 1300—1600
Тифон Оракам ІІІ декада серпня 2,5—3,5 45,0 900—1200
Ярі
Редька олійна Либідь ІІ декада квітня 1,8—2,5 40,0—50,0 600—800
Ріпак ярий Рімал ІІ декада квітня 2,5—3,5 47,0 600—900
Культура Сорт
Строки
сівби
Урожайність
насіння, т/га
Вміст ліпідів,
%
Вихід ліпідів,
кг/га
6 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
ДД..ББ.. РРааххммееттоовв
ного палива має теплотворну здатність
33,1 МДж/л і лише трохи поступається ди�
зельному паливу із нафти (35,1 МДж/л).
Використання цієї олії як палива є доціль�
ним і має велике значення для паливно�
енергетичної галузі.
У НБС ім. М.М. Гришка проводяться
комплексні селекційні дослідження зі ство�
рення високопродуктивних сортів олійних
культур. Це насамперед ріпаки озимий та
ярий, суріпиці озима та яра, редька олійна,
види гірчиці тощо. Різними селекційними
методами нами створено великий генофонд
цих видів, які вирізняються високою плас�
тичністю та продуктивністю і гарантовано
забезпечують урожай насіння 1,8—5,0 т/га.
Вихід ліпідів з одного гектара залежно від
сорту становить від 600 до 1600 кг (табл. 3).
На сьогодні серед основних олійних куль�
тур в Україні для виробництва фітодизеля
на особливу увагу заслуговує озимий ріпак.
У відділі проводяться комплексні дослі�
дження з підвищення зимостійкості, уро�
жайності насіння, виходу олії у ріпаку ози�
мого. Проте проблема зимостійкості цієї
культури на сортовому рівні не вирішує�
ться. На нашу думку, цю проблему без
серйозних змін в морфології та біології рі�
паку не можна розв'язати. Наші досліджен�
ня спрямовані саме на вирішення цих зав�
дань. Насамперед це створення рослин з
іншою морфоструктурою, оскільки у ріпаку
точка росту в осінній період розташована
значно вище над рівнем ґрунту, ніж у сурі�
пиці. Тому необхідно зменшити довжину
стебла та досягти, щоб ріпак формував ро�
зетку щільну та приземкувату. Нам вдало�
ся створити форми, які можна використати
як генетичний матеріал для виведення
сортів нового типу. Виділені групи рослин з
різною відстанню між кореневою шийкою
та розеткою — довга, середня, коротка або
сидяча розетка.
Другий важливий напрям — створення
нових міжвидових гібридів із суріпицею
озимою, тифоном, які є більш пластичними
зимостійкими культурами, ніж ріпак. У цьо�
му аспекті вже досягнуто певних успіхів.
Ми створили перші міжвидові гібриди ріпа�
ку озимого із суріпицею озимою, які є
стабільними і впродовж кількох років пока�
зують високу зимостійкість та продук�
тивність.
Таким чином, у НБС ім. М.М. Гришка
створено цінний генофонд високоолійних
культур як джерела фітодизеля.
Таблиця 4. Порівняльна характеристика
продуктивності нових енергетичних культур
Свербига східна – Bunias orientalis L. 60–80 9–15
Щавнат – Rumex patientia L. × R.
tianschanicus A. Losinsk. 70–100 10–20
Козлятник східний – Galega
orientalis Lam. 70–80 10–12
Сильфій пронизанолистий –
Silphium perfoliatum L. 80–130 15–20
Сіда багаторічна – Sida hermophro?
dita Rusby 80–120 15–21
Лаватера тюрингська – Lavatera
thuringiaca L. 60–80 12–15
Сорго багаторічне – Sorghum almum
Parodi 60–80 10–17
Топінамбур – Helianthus tuberosus L. 65–85 12–16
Топінсоняшник – Helianthus tube?
rosus L × H. annuus L. 85–90 14–18
Гірчак сахалінський – Polygonum
sachalinense F. 80–120 13–20
Гірчак Вейріха – Polygonum weyrichi
Schmidt 75–90 12–17
Живокіст шорсткий – Symphytum
asperum Lepech 80–100 12–18
Мальва мелюка – Malva meluca
Graebn. 60–80 9–13
Жито багаторічне – Secale perenne
Dersh. 30–50 6–10
Жито анатолійське – Secale anato?
licum Boiss. 70–90 14–18
Костриця велетенська – Festuca
gigantea (L.) Will. 60–80 11–15
Тритікале багаторічне – Triticale 65–85 13–17
Пшениця зернокормова – Triticum
agropyrotriticum Cicin 40–60 8–12
Культура
В
р
о
ж
а
й
н
іс
т
ь
н
а
д
з
е
м
н
о
ї
м
а
с
и
,
т
/
га
В
и
х
ід
с
у
х
о
ї
р
е
ч
о
в
и
н
и
,
т
/
га
Фітомаса рослин є важливим ресурсом
енергетичної сировини. Вона є найперспек�
тивнішим поновлювальним джерелом для
одержання твердого біопалива. В Україні
щорічний надлишок соломи і стебел основ�
них сільськогосподарських культур стано�
вить 15—20 млн т, що з енергетичної точки
зору еквівалентно 7,3 млн т умовного пали�
ва [1, 2].
Нами виконані комплексні дослідження
з визначення ролі високопродуктивних
одно� та багаторічних інтродуцентів у
фітоенергетиці як сировини для виробни�
цтва фітонафти, фітогазу, фітоетанолу
або твердого фітопалива. Всебічно дослі�
джуються біоекологічні особливості, мор�
фометричні параметри, продуктивний по�
тенціал рослин у динаміці. Відібрані висо�
копродуктивні рослини, які забезпечують
великий вихід сухої речовини з одиниці
площі (табл. 4).
Важливе значення має використання
біомаси багаторічних високопродуктивних
культур як твердого біопалива, що дозво�
ляє заощадити матеріально�технічні ре�
сурси для виробництва сировини.
Серед перспективних напрямів робо�
ти — підбір рослин як джерела фітонаф�
ти. За певних умов біомаса рослин пере�
творюється на рідину, яка є замінником
мазуту. Важливо також рівномірне над�
ходження біомаси цілорічно. У зв'язку з
цим проводяться комплексні дослідження
біоекологічних особливостей, продуктив�
ного потенціалу енергетичних рослин, а
також можливості їх конвеєрного вико�
ристання.
Проводиться селекційна робота зі ство�
рення високопродуктивних адаптованих
сортів інтродуцентів родин Poaceae, Poly�
gonaceae, Malvaceae, Amaranthaceae, Aste�
raceae, Fabaceae, Brassicaceae. Нами ство�
рено сорти нових багаторічних біоенерге�
тичних рослин та розроблено технології їх
вирощування.
Серед перспективних енергетичних рос�
лин слід виділити такі багаторічні культури,
як щавнат (сорти Біекор�1 і Румекс ОК�2),
сіда багаторічна (Вірджинія), гірчак са�
халінський, сильфій пронизанолистий (Ка�
надчанка), козлятник східний (Кавказький
бранець), сорго багаторічне (Парана), свер�
бига східна (Золотинка). Вони продуктивно
використовуються від 6—8 до 15—20 років
та щорічно забезпечують до 20 т/га абсо�
лютно сухої речовини, 12—15 т/га умовно�
го фітопалива з калорійністю від 3400 до
4500 Ккал/м3.
Як енергетичні рослини ці культури
пройшли успішні випробування в Чехії та
Польщі (щавнат у 2005 р. зареєстровано в
Євросоюзі як енергетичну рослину, номер
реєстрації розробки 2005/0758) [5—7]. Со�
бівартість 1 тонни твердого фітопалива
становить 20—40 грн. Вони забезпечують
урожай енергії�нетто в середньому 150—
7ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
ГГееннееттииччнніі рреессууррссии ффііттооееннееррггееттииччнниихх ііннттррооддууццееннттіівв вв УУккррааїїнніі
Таблиця 5. Порівняльна характеристика видів рослин, що використовуються як фітопаливо
Урожай сухої маси, 10—20 10—15 15—20 10—20 13—20
т/га (через 3—4 роки) (через 3—4 роки) (через 2 роки) (через рік) (через рік)
Теплоємність,
МДж/кг � см 18 20 18 18 18
Енергетичні витрати
на виробництво, 28 27 12—18 12—16 10—15
ГДж/га
Вихід енергії, ГДж/га 220 160 160—170 150—160 150—160
Показник Тополя Верба Міскантус Щавнат
Гірчак
сахалінський
160 ГДж/га щорічно. Проте для таких де�
ревних порід, як тополя і верба, які інтен�
сивно ростуть, вихід енергії дорівнює 160—
220 ГДж/га один раз на три—чотири роки,
а для міскантусу — 160—170 ГДж/га через
два роки (табл. 5).
Як високопродуктивні багаторічні куль�
тури вони потребують мінімальних ма�
теріально�технічних та енергетичних вит�
рат на виробництво сировини, характери�
зуються багаторазовим відчуженням над�
земної маси протягом вегетації (за рахунок
високої регенеративної здатності), високим
коефіцієнтом розмноження насіння, стій�
кістю до шкідників, хвороб та бур'янів. Во�
ни мають низку переваг перед добре відо�
мими енергетичними рослинами — міскан�
тусом, вербою, тополею. Не поступаючись
їм за енергетичною ефективністю нові ін�
тродуценти розмножуються насінням (1 га
насінника забезпечує до 200 га посіву), тоді
як традиційні культури розмножуються
вегетативно (1 га плантації забезпечують
4—5 га площі з посадковим матеріалом), і
мають значно простішу та економічно ви�
гідну технологію вирощування.
Поряд з фітодизелем та твердим біопа�
ливом фітоетанол користується великим
попитом. Як сировину для виробництва
фітоетанолу використовують різні джерела
рослинного походження. Актуальним є по�
шук нових високопродуктивних рослин, які
б забезпечували дешеву сировину для ви�
робництва фітоетанолу. Дослідження ін�
тродуцентів дозволили нам виділити де�
кілька перспективних видів, які вирізня�
ються високим виходом фітоетанолу з оди�
ниці площі (табл. 6).
Крім вищезгаданих видів, ми всебічно до�
сліджуємо енергетичні рослини в плані
комплексного використання сировини для
виробництва фітоетанолу, фітонафти, твер�
дого фітопалива, фітодизеля тощо.
Це види роду Polygonum (Polygonum
weyrichi Schmidt, P. sachalinense F.), Helian�
thus (Helianthus tuberosus L., Helianthus tu�
berosus L. × H. annuus L.), Desmodium (Des�
modium canadensis D. C.), Lespedeza (Les�
pedeza bicolor Turcz), Astragalus (Astragalus
canadensis L.), Amaranthus (Аmaranthus
paniculatus L. × А. caudatus L.), Vitex (Vitex
canabifolia L.) тощо.
Таким чином, інтродукція та селекція
рослин є важливим чинником збагачення
генетичних ресурсів енергетичних рослин
та забезпечення потреб країни в альтерна�
тивних видах фітопалива. У відділі нових
культур НБС ім. М.М. Гришка створено
цінний генофонд високопродуктивних фіто�
енергетичних рослин різних напрямів вико�
ристання. Результати багаторічних дослі�
джень та виробничих випробувань в Україні
та за її межами свідчать про те, що поряд з
традиційними рослинами низка інтродуко�
8 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
ДД..ББ.. РРааххммееттоовв
Таблиця 6. Потенційна продуктивність енергетичних культур
як сировини для виробництва фітоетанолу
Культура
Урожайність, т/га
Крохмаль,
%
Вихід
крохмалю
з 1 га, кг
Вихід
етанолу,
дал/га
надземна
маса
насіння
Елевсіна коракана — Eleusine
coracana Gaerth., сорт Тропіканка 46,0—50,0 2,5—3,0 56,0—58,5 1463—1755 95—114
Чумиза італійська — Setaria italica (L.)
Beauv., сорт Святкова 13,5—14,7 2,8—3,1 60,0—65,0 1680—2015 109—131
Сорго зернове — Sorghum vulgare
Pers, сорт Юбілейне 46,0—48,0 3,6—3,8 53,0—55,0 1820—1850 95—100
ваних видів та сорти, створені на їх основі,
становлять інтерес як сировина для вироб�
ництва фітопалива.
1. Гелетуха Г.Г., Желєзна Т.А., Жовмір М.М.
Виробництво енергії з місцевих видів палива в Ук�
раїні // Наук. вісн. НАУ. — 2006. — № 95. — Ч. 1. —
С. 118—127.
2. Гелетуха Г.Г., Желєзна Т.А., Матвєєв Ю.Б.,
Жовмір М.М. Стан та перспективи розвитку біо�
енергетики в Україні // Наук. вісн. НАУ. — 2004. —
№ 73. — Ч. 1. — С. 131—138.
3. Жаркова Г., Васильківська С. Малопоши�
рені олійні культури в Державному реєстрі сортів
рослин, придатних для використання в Україні у
2006 р. // Пропозиція. — 2006. — № 10. — С. 66—
70.
4. Марченко В., Сінько В. Ефективність та
доцільність використання біодизельного палива в
Україні // Пропозиція. — 2005. — № 10. — С. 36—
39.
5. Чарняковська М. Енергія з поля // Фермер. —
2006. — № 11. — С. 8—14.
6. Rackhmetov D., Ustak S., Rackhmetova S.
Perennial spinach�sorrel hybrid — schavnat (Rumex
patientia L. × Rumex tianshanicus A.Los) // Energe�
tick a pru°myslov rostliny, Chomutov�Praha. —
2003. — N 11. — P. 68—76.
7. Vana J., Sladk V. Biomasa pro vyt p n
v obc ch i m stech. jen. — CZ Biom, 2002. —
P. 42.
Рекомендував до друку
П.А. Мороз
Д.Б. Рахметов
Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко
НАН Украины, Украина, г. Киев
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ РЕСУРСЫ
ФИТОЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ ИНТРОДУЦЕНТОВ
В УКРАИНЕ
Рассмотрены результаты многолетней интродук�
ционной работы по мобилизации фитоэнергетичес�
ких растений в отделе новых культур НБС имени
Н.Н. Гришко. Представлены данные о селекцион�
ной работе по созданию ценного генофонда высо�
копродуктивных энергетических растений разных
направлений использования. На основе комплекс�
ной оценки биологических, экологических особен�
ностей и продуктивного потенциала растений ус�
тановлено, что наряду с традиционными культура�
ми, ряд интродуцированных видов и сорта, создан�
ные на их основе, представляют интерес как сырье
для производства фитотоплива.
D.B. Rakhmetov
M.M. Gryshko National Botanical Gardens,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, Kyiv
GENETIC RESOURCES OF PLANT SPECIES
FOR ENERGY USE INTRODUCED IN UKRAINE
Results of perennial activities on the introduction of
plant species for energy usage in a department of
new cultures are considered. Results of breeding for
the creation of a valuable gene pool of highly produc�
tive plant species for different directions of use as
sources of energy are presented. On the basis of a
complex evaluation of biological, ecological charac�
ters and productive potential of plants it is estab�
lished, that a number of introduced species and cul�
tivars created on their basis, are of interest as raw
material for phytofuel production.
9ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
ГГееннееттииччнніі рреессууррссии ффііттооееннееррггееттииччнниихх ііннттррооддууццееннттіівв вв УУккррааїїнніі
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-797 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:45:48Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/60/40947bd30d7d78c5dab46183c187c360.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-7972019-12-26T12:28:42Z Genetic resources of plant species for energy use introduced in Ukraine Генетичні ресурси фітоенергетичних інтродуцентів в Україні Rakhmetov, D.B. Results of perennial activities on the introduction of plant species for energy usage in a department of new cultures are considered. Results of breeding for the creation of a valuable gene pool of highly productive plant species for different directions of use as sources of energy are presented. On the basis of a complex evaluation of biological, ecological characters and productive potential of plants it is established, that a number of introduced species and cultivars created on their basis, are of interest as raw material for phytofuel production. Розглянуто результати багаторічної інтродукційної роботи з мобілізації фітоенергетичних рослин у відділі нових культур НБС ім. М.М. Гришка. Наведено дані щодо селекційної роботи зі створення цінного генофонду високопродуктивних енергетичних рослин різних напрямів використання. На основі комплексної оцінки біологічних, екологічних особливостей та продуктивного потенціалу рослин встановлено, що поряд з традиційними культурами, низка інтродукованих видів та сорти, створені на їх основі, становлять інтерес як сировина для виробництва фітопалива. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2007-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/797 10.5281/zenodo.2565332 Plant Introduction; Vol 34 (2007); 3-9 Інтродукція Рослин; Том 34 (2007); 3-9 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377809 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/797/763 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Rakhmetov, D.B. Генетичні ресурси фітоенергетичних інтродуцентів в Україні |
| title | Генетичні ресурси фітоенергетичних інтродуцентів в Україні |
| title_alt | Genetic resources of plant species for energy use introduced in Ukraine |
| title_full | Генетичні ресурси фітоенергетичних інтродуцентів в Україні |
| title_fullStr | Генетичні ресурси фітоенергетичних інтродуцентів в Україні |
| title_full_unstemmed | Генетичні ресурси фітоенергетичних інтродуцентів в Україні |
| title_short | Генетичні ресурси фітоенергетичних інтродуцентів в Україні |
| title_sort | генетичні ресурси фітоенергетичних інтродуцентів в україні |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/797 |
| work_keys_str_mv | AT rakhmetovdb geneticresourcesofplantspeciesforenergyuseintroducedinukraine AT rakhmetovdb genetičníresursifítoenergetičnihíntroducentívvukraíní |