Інтродукція горіхоплідних у Північній Буковині
The data of biological peculiarities (phenology, abandance of flowering, fruit setting, fruiting, pollen quality and peculiarities of organogenesis of generative shoots) of caryocarpous plants introduced into the Northern Bukovina are cited.
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Englisch |
| Veröffentlicht: |
M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine
2007
|
| Online Zugang: | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/798 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Plant Introduction |
| Завантажити файл: |  |
Institution
Plant Introduction| _version_ | 1860123973237342208 |
|---|---|
| author | Termena, B.K. Kotsyuban, I.I. |
| author_facet | Termena, B.K. Kotsyuban, I.I. |
| author_sort | Termena, B.K. |
| baseUrl_str | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/oai |
| collection | OJS |
| datestamp_date | 2019-12-26T12:30:25Z |
| description | The data of biological peculiarities (phenology, abandance of flowering, fruit setting, fruiting, pollen quality and peculiarities of organogenesis of generative shoots) of caryocarpous plants introduced into the Northern Bukovina are cited. |
| doi_str_mv | 10.5281/zenodo.2565334 |
| first_indexed | 2025-07-17T12:45:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
10 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
Горіхоплідні є цінними як у науковому, так і
у господарському плані деревними росли�
нами різного географічного поширення [2].
Нами досліджено 17 видів і форм інтро�
дуцентів із підродин: Castanoideae (роди�
на Fagaceae) — Castanea sativa Mill., Cory�
loideae (родина Corylaceae) — Corylus
americana Walt., C. avellana L., C. colurna
L., C. maxima Mill., C. m. `Аtropurpurea`,
Juglandoideae (родина Juglandaceae) —
Carya laciniosa (Michx. f.) Loud., C. ovata
(Mill.), C. pecan (Marsh.) Engl. et Graebn.,
Juglans ailantifolia Carr., J. cinerea L., J. cor�
diformis Maxim., J. nigra L., J. mandshurica
Maxim., J. regia L., J. rupestris Engelm.,
J. r. `Major`, які зрідка трапляються на
присадибних ділянках, в старовинних пар�
ках, зелених насадженнях, лісових культу�
рах у Північній Буковині.
Вивчення біологічних особливостей де�
ревних інтродуцентів є необхідною умовою
виявлення їхніх адаптаційних здатностей і
перспективності інтродукції.
Ритм розвитку, органогенез генератив�
них пагонів, якість пилку вивчали на мо�
дельних маточниках у колекції ботанічного
саду Чернівецького університету.
Для дослідження стану спокою відбирали
однорічні гілки із середньої частини крони
південної експозиції і витримували 15—20
діб із зрізуванням (щотижня) нижніх кінців
пагонів у воді кімнатної температури, яку пе�
ріодично (через 5—7 діб) замінювали свіжою.
Фенологічні спостереження проводили
за загальноприйнятою методикою спосте�
режень у ботанічних садах [5].
Пророщування пилку видів роду Corylus
та Castanea sativa проводили на середовищі,
що містило сахарозу (1% агару і 5, 10, 15, 20,
25% сахарози) у висячій краплі за методом
Транковського [1], для видів роду Juglans і
Carya ovata — на середовищі, що містило
глюкозу із додаванням борної кислоти (1%
агару, 10% глюкози і 0,001% борної кислоти).
Рясність цвітіння, зав'язування плодів і
плодоношення визначали візуально за шка�
лою А.А. Корчагіна [3].
Етапи органогенезу визначали за моди�
фікованою нами методикою Ф.М. Куперман
[4]. У розвитку генеративних бруньок ви�
ділено два періоди: спорофілогенезу і дифе�
ренціації квітки. Під час спорофілогенезу
відмічали перехід апікальної меристеми ко�
нуса наростання до генеративного розвит�
ку, утворення осей суцвіття, появу квітко�
вих горбиків. При дослідженні диферен�
ціації квітки відмічали утворення горбиків
зачаткових чашолистків, пелюсток, тичи�
нок і закінчення формування зачаткової
квітки. Бруньки відбирали із середньої час�
тини крони південної або східної проекції
через кожні 3—5 днів.
Нами з'ясовано, що вегетаційний період
горіхоплідних у середньому розпочинаєть�
ся в першій—другій декаді березня, рані�
ше цього періоду фаза набубнявіння бру�
ньок спостерігається у Corylus аvellana,
C. сolurna, C. maxima, C. m. `Atropurpurea`,© Б.К. ТЕРМЕНА, І.І. КОЦЮБАН, 2007
УДК 582.628?152.24(477.58)
Б.К. ТЕРМЕНА, І.І. КОЦЮБАН
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Україна, 58022 м. Чернівці, вул. Федьковича, 11
ІНТРОДУКЦІЯ ГОРІХОПЛІДНИХ У ПІВНІЧНІЙ БУКОВИНІ
Наведено дані щодо біологічних особливостей (фенологія, рясність цвітіння, зав'язування плодів і плодоношення,
якість пилку і особливості органогенезу генеративних пагонів) інтродукованих у Північній Буковині горіхоплідних.
11ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
ІІннттррооддууккццііяя ггооррііххоопплліідднниихх уу ППііввннііччнніійй ББууккооввиинніі
дещо пізніше — в Corylus аmericana, Cas�
tanea sativa, Juglans ailantifolia, J. сinerea,
J. сordiformis, J. nigra, J. mandshurica, J. re�
gia, Carya laciniosa та C. ovata. Останніми
розпочинали вегетацію J. rupestris, J. r. `Ma�
jor` та Carya pecan. За показниками початку
та закінчення вегетації досліджувані види
попередньо можна розподілити на три фе�
нологічні групи:
1) види із раннім початком і середнім
завершенням вегетації (Corylus аvellana,
C. сolurna, C. maxima, C. m. `Atropurpu�
rea`);
2) види із середнім початком і середнім
завершенням вегетації (Corylus аmericana,
Castanea sativa, Juglans ailantifolia, J. сine�
rea, J. сordiformis, J. nigra, J. mandshurica,
J. regia, Carya laciniosa, C. ovata);
3) види із пізнім початком і пізнім завер�
шенням вегетації (Juglans rupestris, J. r. `Ma�
jor` та Carya pecan).
Нами з'ясовано, що стан глибокого спо�
кою досліджуваних видів завершується в
другій декаді грудня�першій декаді січня
(табл. 1). Першими виходять із стану гли�
бокого спокою види роду Corylus, які рані�
ше за інші види розпочинають вегетацію,
останнім — Juglans rupestris, у якого в
усіх фенологічних фазах спостерігається
певне відставання порівняно із іншими ви�
дами.
Дослідження показали, що період цві�
тіння горіхоплідних нетривалий — 15—
30 днів, окремих суцвіть — до 10—15 днів,
як правило, тичинкові суцвіття відцвіта�
ють швидше. Першими зацвітають ліщини
Таблиця 1. Стан спокою горіхоплідних в умовах ботанічного саду
Чернівецького університету (2004—2006 рр.)
Вид
Початок листопаду
і перехід до стану спокою
(місяць, декада)
Завершення спокою (місяць, декада) Тривалість спокою, діб
органічного вимушеного органічного вимушеного
Види із раннім початком і середнім завершенням вегетації
Corylus avellana X2 XII2?3 III2 66 85
C. colurna X2 XII2 III2 61 90
C. maxima X2 XII2 III3 61 100
C. m. `Atropurpurea` X2 XII2 III3 61 100
Види із середнім початком і середнім завершенням вегетації
Carya laciniosa X2 XII2 IV1 61 111
C. ovata X3 XII2 III3 51 100
Castanea sativa X3 XII2?3 IV1 56 106
Corylus americana X3 XII2?3 III3 56 95
Juglans ailantifolia X3 XII3?I1 IV1 66 96
J. cinerea X3 XII3 III3 61 90
J. cordiformis X3 XII2?3 IV1 56 106
J. nigra X2 XII2?3 IV1 66 106
J. mandshurica X2 XII2 III3 61 100
J. regia X3 XII3 III3 61 90
Види із пізнім початком і пізнім завершенням вегетації
Juglans rupestris XI1 XII3?I1 IV1?2 55 101
J. r. `Major` X3?XI1 І1 IV1?2 67 96
Carya pecan XI2 XII3 IV1?2 40 106
12 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
ББ..КК.. ТТееррммееннаа,, ІІ..ІІ.. ККооццююббаанн
(початок цвітіння яких за народним по�
вір'ям знаменує початок весни) — Corylus
avellana, C. colurna, C. maxima та C. m. `At�
ropurpurea` — в третій декаді березня —
першій декаді квітня. Juglans ailantifolia,
J. cinerea, J. cordiformis, J. mandshurica,
J. nigra, J. regia, J. rupestris, J. r.`Major` і
Carya ovata зацвітають у першій—третій
декадах травня. Найпізніше розпочинає
цвітіння Castanea sativa — в другій—
третій декадах червня. У бруньках Carya
laciniosa, C. pecan і Corylus americana пе�
реходу апікальної меристеми конуса на�
ростання до генеративного розвитку не
спостерігали. У Juglans rupestris хоча і за�
в'язуються поодинокі плоди, але їх фор�
Таблиця 2. Рясність цвітіння та плодоношення горіхоплідних в умовах Північної Буковини
Вид Рік
Рясність, бали (0—5)
цвітіння
зав'язування
плодів
плодоношення
Чоловічі
екземпляри
Жіночі
екземпляри
Castanea sativa 2005 5 4—5 3—4 3—4
2006 5 4 3 3
Carya ovata 2004 5 4—5 4 3—4
2005 5 4 3 3
2006 5 4—5 4 4
Corylus avellana 2005 5 4 3—4 3—4
2006 5 4 3—4 3—4
C. colurna 2005 4 3—4 2—3 2—3
2006 4 3 2 2
C. maxima 2005 3 3 2 1—2
2006 3 3 2 2
Juglans ailantifolia 2004 4 4—5 4 4
2005 4 4 3—4 3—4
2006 4 4—5 3—4 3
J. cinerea 2004 5 5 4—5 4—5
2005 5 4—5 4 4
2006 5 5 4—5 4—5
J. cordiformis 2004 5 4 3 2—3
2005 4 4—5 3—4 3—4
2006 5 4 3 3
J. mandshurica 2004 4 4 3—4 3—4
2005 4 3—4 3 3
2006 4 4 3 2—3
J. nigra 2004 5 4—5 4 4
2005 4 4 3—4 3—4
2006 4 4 3—4 3
J. regia 2004 5 5 4—5 4—5
2005 4 4 4 4
2006 5 4 3—4 3—4
J. r. `Major` 2004 3—4 3 2 1
2005 3 2—3 1—2 1
2006 3 2—3 1 0
13ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
ІІннттррооддууккццііяя ггооррііххоопплліідднниихх уу ППііввннііччнніійй ББууккооввиинніі
мування не завершується, що, очевидно,
пояснюється несприятливими умовами
місцезростання модельних маточників або
ювенільним станом і потребує подальших
досліджень.
Найвищі показники рясності цвітіння
відмічено у Castanea sativa, Carya ovata,
Juglans cinerea, J. cordiformis та J. regia,
найнижчі — у Corylus maxima (табл. 2).
Якість пилкових зерен є одним із важли�
вих показників адаптивних реакцій росли�
ни, оскільки чоловіча спорогенна тканина є
найчутливішою до несприятливих умов до�
вкілля. Результати пророщування пилку
свідчать про відповідність зовнішніх умов у
період мікроспорогенезу вимогам дослі�
джуваних видів. Спостерігається тісна ко�
реляція (r = +0,84) між рясністю плодоно�
шення (табл. 2) і життєздатністю пилку
(табл. 3).
Завдяки глибшому вивченню окремих
біологічних властивостей деревних рос�
лин — на рівні процесів утворення органів,
зокрема бруньок відновлення, можна
ефективніше, ніж за результатами фено�
логічних спостережень, визначити специ�
фіку ритму розвитку окремого виду в но�
вих для нього умовах середовища. За хо�
дом органогенезу (табл. 4) досліджувані
горіхоплідні можна розподілити на дві
групи:
1. Види, що формують тичинкові та ма�
точкові суцвіття у рік, що передує цвітінню
(Corylus аvellana, C. сolurna, C. maxima,
C. m. `Atropurpurea`, Juglans ailantifolia, J.
сinerea, J. сordiformis, J. nigra, J. mand�
shurica, J. regia, J. rupestris, J. r. `Major`, Ca�
rya ovata).
2. Види, що формують тичинкові су�
цвіття у рік, що передує цвітінню, а маточ�
кові — у рік цвітіння (Castanea sativa).
Результати дослідження горіхоплідних
свідчать про успішність інтродукції цих
рослин у Північній Буковині і можливість
значного розширення їх культурних ареа�
лів.
Таблиця 3. Життєздатність пилку горіхоплідних, %
Вид
1 % агар
Відсоток сахарози в поживному середовищі
Глюкоза + HBO3
5 % 10 % 15 % 20 % 25 %
Castanea sativa 26,2±0,3 56,0±0,3 52,0±0,3 62,4±0,3 48,1±0,3
Carya ovata 49,1±0,3
Corylus avellana 27,2±0,3 34,0±0,3 50,1±0,3 62,0±0,3 51,1±0,3
C. colurna 36,2±0,3 56,0±0,3 52,0±0,3 52,4±0,3 28,1±0,3
C. maxima 37,2±0,3 51,0±0,3 50,1±0,3 48,0±0,3 46,1±0,3
C. m. `Atropurpurea` 40,3±0,3 52,6±0,4 50,1±0,4 48,0±0,4 27,4±0,3
Juglans ailantifolia 69,2±0,4
J. cinerea 59,5±0,3
J. cordiformis 55,6±0,4
J. mandshurica 54,7±0,3
J. nigra 69,1±0,3
J. regia 68,7±0,3
J. rupestris 45,6±0,4
J. r. `Major` 49,1±0,3
Примітка. Підкреслено оптимальне середовище для проростання пилку.
14 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
ББ..КК.. ТТееррммееннаа,, ІІ..ІІ.. ККооццююббаанн
Таблиця 4. Органогенез генеративних пагонів горіхоплідних
Вид Рік
Стать
квітки
Стан бруньок відновлення
Спорофілогенез Диференціація квітки
Початок
формування
генеративної
сфери
Початок
утворення
квіткових
горбиків
Початок
утворення
чашо�
листиків
Початок
утворення
тичинок
Початок
утворення
плодо�
листиків
Види, що формують тичинкові суцвіття у рік, що передує цвітінню, а маточкові — у рік цвітіння
Castanea sativa 2005 % 02.07 08.07 15.07 25.04
& 25.07 05.08 20.08 15.05
2006 % 28.06 05.07 12.07
& 22.07 04.08 18.08 22.05
Види, що формують тичинкові та маточкові суцвіття у рік, що передує цвітінню
Carya ovata 2004 % 05.06 10.06 20.06 30.06
& 01.07 09.07 15.07 28.08
2005 % 10.06 15.05 22.06 01.07
& 08.07 15.07 20.07 01.09
2006 % 08.06 12.06 18.06 28.06
& 02.07 10.07 18.07 25.08
Corylus avellana 2005 % 30.05 15.06 25.06 05.07
& 15.06 01.07 08.07 20.08
2006 % 25.05 14.06 22.06 01.07
& 18.06 28.06 04.07 25.08
C. colurna 2005 % 08.06 15.06 22.06 05.07
& 01.07 12.07 17.07 20.08
2006 % 04.06 10.06 18.06 29.06
& 28.06 05.07 10.07 22.08
C. maxima 2005 % 10.06 18.06 28.06 12.07
& 05.07 14.07 18.07 25.08
2006 % 06.06 14.06 24.06 05.07
& 01.07 08.07 14.07 20.08
C. m. `Atropurpurea` 2005 % 10.06 18.06 26.06 12.07
& 02.07 15.07 16.07 22.08
2006 % 06.06 04.06 24.06 01.07
& 27.06 05.07 12.07 20.08
Juglans ailantifolia 2004 % 10.06 20.06 29.06 10.07
& 20.07 01.08 10.08 10.09
2005 % 15.06 25.06 02.07 15.07
& 25.007 04.08 12.08 10.09
2006 % 12.06 19.06 26.06 12.07
& 25.07 02.08 08.08 05.09
J. cinerea 2004 % 05.06 15.06 18.06 04.07
& 22.07 01.08 05.08 25.08
2005 % 09.06 18.06 21.06 07.07
& 25.07 04.08 09.08 29.08
2006 % 04.06 12.06 16.06 01.07
& 20.07 28.07 04.08 25.08
J. cordiformis 2004 % 25.06 05.07 08.07 15.07
& 24.07 04.08 10.08 01.09
2005 % 27.06 07.07 10.07 17.07
& 29.07 08.08 15.08 10.09
1. Голубинский И.М. Биология прорастания
пыльцы. — К.: Наук. думка, 1974. — 368 с.
2. Дендрофлора України. Дикорослі й культи�
вовані дерева і кущі / За ред. М.А. Кохнa. — К.:
Фітосоціоцентр, 2002. — 447 с.
3. Корчагин А.А. Методы учета семеношения
древесных пород и лесных сообществ // Полевая
геоботаника. — М; Л.: Изд�во АН СССР, 1960. —
Т. 2. — С. 41—133.
4. Куперман Ф.М. Морфофизиология расте�
ний. — М.: Высшая школа, 1977. — 288 с.
5. Методика фенологических наблюдений в
ботанических садах СССР. — М.: Изд�во АН СССР,
1975. — 68 с.
Рекомендувала до друку
Н.М. Трофименко
15ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
ІІннттррооддууккццііяя ггооррііххоопплліідднниихх уу ППііввннііччнніійй ББууккооввиинніі
Продовження табл. 4
Вид Рік
Стать
квітки
Стан бруньок відновлення
Спорофілогенез Диференціація квітки
Початок
формування
генеративної
сфери
Початок
утворення
квіткових
горбиків
Початок
утворення
чашо�
листиків
Початок
утворення
тичинок
Початок
утворення
плодо�
листиків
2006 % 28.06 04.07 05.07 12.07
& 25.07 04.08 12.08 04.09
J. mandshurica 2004 % 05.06 15.06 20.06 08.07
& 25.07 03.08 10.08 25.08
2005 % 07.06 16.06 28.06 10.07
& 28.07 06.08 15.08 02.09
2006 % 02.06 12.06 25.06 06.07
& 25.07 04.08 12.08 28.08
J. nigra 2004 % 04.06 08.06 20.06 04.07
& 07.07 12.07 22.07 25.08
2005 % 05.06 12.06 25.06 10.07
& 10.07 18.07 01.08 05.09
2006 % 03.06 10.06 19.06 05.07
& 07.07 15.07 24.07 29.08
J. regia 2004 % 05.06 10.06 20.06 10.07
& 10.07 18.07 25.07 26.08
2005 % 07.06 12.06 25.06 12.07
& 14.07 22.07 29.08 01.09
2006 % 04.06 08.06 18.06 08.07
& 12.07 19.07 25.07 25.08
J. rupestris 2004 % 12.06 18.06 04.07 12.07
& —
2005 % 16.06 21.06 08.07 17.07
& —
2006 % 15.06 19.06 05.07 15.07
& —
J. r. `Major` 2004 % 15.06 22.06 01.07 08.07
& 25.07 01.08 13.08 04.09
2005 % 20.06 26.06 07.07 15.07
& 27.07 01.08 14.08 27.08
2006 % 18.06 24.06 04.07 12.07
& 25.07 28.07 12.08 30.08
Б.К. Термена, И.И. Коцюбан
Черновицкий национальный университет
имени Юрия Федьковича, Украина, г. Черновцы
ИНТРОДУКЦИЯ ОРЕХОПЛОДНЫХ
В СЕВЕРНОЙ БУКОВИНЕ
Приведены данные о биологических особенностях
(фенология, обильность цветения, завязывания
плодов и плодоношения, качество пыльцы и особен�
ности органогенеза генеративных побегов) интро�
дуцированных в Северной Буковине орехоплодных.
B.K. Termena, I.I. Kotsyuban
Yuriy Fedkovich Chernivtsi National University,
Ukraine, Chernivtsi
INTRODUCTION OF CARYOCARPOUS PLANTS
IN THE NORTHERN BUKOVINA
The data of biological peculiarities (phenology, aban�
dance of flowering, fruit setting, fruiting, pollen
quality and peculiarities of organogenesis of genera�
tive shoots) of caryocarpous plants introduced into
the Northern Bukovina are cited.
16 ISSN 1605�6574. Інтродукція рослин, 2007, № 2
ББ..КК.. ТТееррммееннаа,, ІІ..ІІ.. ККооццююббаанн
|
| id | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-798 |
| institution | Plant Introduction |
| keywords_txt_mv | keywords |
| language | English |
| last_indexed | 2025-07-17T12:45:49Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine |
| record_format | ojs |
| resource_txt_mv | wwwplantintroductionorg/c9/a8bc1c2fc00a6209556d3f41cd1f4ac9.pdf |
| spelling | oai:ojs2.plantintroduction.org:article-7982019-12-26T12:30:25Z Introduction of caryocarpous plants in the Northern Bukovina Інтродукція горіхоплідних у Північній Буковині Termena, B.K. Kotsyuban, I.I. The data of biological peculiarities (phenology, abandance of flowering, fruit setting, fruiting, pollen quality and peculiarities of organogenesis of generative shoots) of caryocarpous plants introduced into the Northern Bukovina are cited. Наведено дані щодо біологічних особливостей (фенологія, рясність цвітіння, зав'язування плодів і плодоношення, якість пилку і особливості органогенезу генеративних пагонів) інтродукованих у Північній Буковині горіхоплідних. M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine 2007-06-01 Article Article application/pdf https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/798 10.5281/zenodo.2565334 Plant Introduction; Vol 34 (2007); 10-16 Інтродукція Рослин; Том 34 (2007); 10-16 2663-290X 1605-6574 10.5281/zenodo.3377809 en https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/798/764 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 |
| spellingShingle | Termena, B.K. Kotsyuban, I.I. Інтродукція горіхоплідних у Північній Буковині |
| title | Інтродукція горіхоплідних у Північній Буковині |
| title_alt | Introduction of caryocarpous plants in the Northern Bukovina |
| title_full | Інтродукція горіхоплідних у Північній Буковині |
| title_fullStr | Інтродукція горіхоплідних у Північній Буковині |
| title_full_unstemmed | Інтродукція горіхоплідних у Північній Буковині |
| title_short | Інтродукція горіхоплідних у Північній Буковині |
| title_sort | інтродукція горіхоплідних у північній буковині |
| url | https://www.plantintroduction.org/index.php/pi/article/view/798 |
| work_keys_str_mv | AT termenabk introductionofcaryocarpousplantsinthenorthernbukovina AT kotsyubanii introductionofcaryocarpousplantsinthenorthernbukovina AT termenabk íntrodukcíâgoríhoplídnihupívníčníjbukoviní AT kotsyubanii íntrodukcíâgoríhoplídnihupívníčníjbukoviní |